rdfs:comment
| - Extraverze a introverze jsou dva protichůdné rysy lidské povahy a osobnosti, podle toho, zda se obrací převážně navenek, do svého okolí, anebo do vlastního nitra. Podle Pavla Říčana znamená extraverze "obrácení navenek, vlastnost projevující se zálibou ve společnosti, vyhledáváním silných podnětů atd. Jejím opakem je introverze." Existuje i ambiverze, jež má rysy extraverze a introverze zároveň (např. člověk je extravertní v blízkém okolí a introvertní vůči ostatním). Tyto charakteristiky patří k základním rysům osobnosti a pracuje s nimi řada psychologických teorií. Vypovídá o směru, odkud jedinec čerpá životní energii a kam ji nejčastěji vydává. (cs)
- Introvertiteco estas rezervita, singarda kaj silenta konduto, dum la malo, nome ekstravertiteco estas socia, aventura kaj parolema konduto. La koncepto de introvertiteco estis origine uzita de Sigmund Freud en sia teorio pri libido. Poste, Carl Jung igis la du terminojn "introvertiteco" kaj "ekstravertiteco" la kernon de siaj tipoj de personecoj. (eo)
- Téarmaí síceolaíocha a bhíodh in úsáid tráth mar dhá rang scoite daoine. Meastar anois go bhfuil cuid mhaith gráduithe idir an dá fhoirceann. Duine atá go láidir eisdíritheach, bíonn sé caidriúil aerach, tugtha don scleondar, agus uaireanta ionsaitheach neamh-mhuiníneach teasaí. Duine atá go láidir indíritheach, bíonn sé ciúin dúnárasach, gan an oiread sin cairde, ní maith leis an scleondar, agus bíonn sé muiníneach stuama, claonta don bheatha dhea-eagraithe. Táthar ann a mheasann go bhfuil bunús bitheolaíoch leis na difríochtaí iompair seo i gcórais spreagtha sa choirtéis is an fho-choirtéis. (ga)
- 외향성과 내향성은 카를 구스타프 융에 의해 정의된 마음의 에너지 방향을 말한다. 외향성(Extraversion)은 학문적보다 일반적으로 흔히 '사교적'으로 알려진 것으로 관심과 에너지가 외부로 향하는 것이며, 내향성(introversion)은 주로 '내성적'으로 알려진 것으로 관심과 에너지가 내부로 향하는 것을 말한다. 편견과 달리 소심성은 관련성이 적다. 이들도 분류가 다른 사람들이 있고 지성이 있어서 꼭 그렇지는 않으나 외향성은 고위험·고수익을 추구하는 성향을 가진 사람들이 상대적으로 더 많으며, 내향성은 일단 저위험을 추구하는 성향이 있다. 자신을 소중히 여기는 일에 있어서도 내향성자가 자신을 더 소중하게 생각하는 경향이 있다고 한다. 외향성자들은 객관성이 강해서 자신이 가진 목숨의 가치가 별로 대단한 것 같지 않으면 생각보다 아무렇지 않게 목숨을 거는 사람들이 많다. 칼 융 계통에 의하면 심리학적 분류는 다음과 같다. (ko)
- Il tratto introversione-estroversione è una dimensione centrale della personalità umana. I due termini furono introdotti nella psicologia da Carl Gustav Jung nel 1921, e da allora sono stati studiati e descritti da molti autori. Quasi tutte le teorizzazioni moderne della personalità prevedono questo tratto, come ad esempio il modello Big Five di McCrae e Costa, il modello trifattoriale di Hans Eysenck, il 16PF di Raymond Cattell, l'Indicatore Myers-Briggs o l'MMPI. (it)
- Extraversion och introversion är grundläggande egenskaper för personligheten inom psykologi. Begreppen lanserades av Carl Gustav Jung i boken Psykologiska typer (1921). Enligt Jung är alla psykologiska sidor — tänkandet, kännandet, förnimmelsen och intuitionen — indragna i den psykiska energins flöde som antingen rör sig inåt mot det inre tanke-, känslo- och fantasilivet (introversion) eller utåt mot omvärlden med dess ting, situationer och människor (extraversion). (sv)
- 心理學認為,外向性與內向性是人類性格上的兩種特質。性格外向者的精力來源為外在世界──如各式各樣的社交活動、形形色色的人們、不同的場合和事物。他們是精力的揮霍者。長時間置身事外、沉思、獨處,或是只與另一個人待在一起,難以使他們感覺興奮。性格內向者最顯著的特徵是他們精力的來源:他們從自己的內在世界,如思想、情緒和觀念中獲得精力,並善於保存精力,但也容易受到外在世界的刺激影響,並產生「刺激太多」的不適感──這種感覺好比是,抑或遲鈍麻木。 內向與外向並不是截然二分的,而是一個連續體,多數人都介於非常外向與非常內向之間,兼具兩邊的一些特質,不是完全外向或完全內向的。簡單地將一個人歸類於「外向」或「內向」,往往忽略了多數人的身上同時各自具備一些外/內向特質的事實。 (zh)
- الانطواء والانفتاح سمتان من الأبعاد المحورية لنظرية الشخصية. في سياق الشخصية، عندما يستعمل الناس كلمة «المنفتح» (أو المنبسط) فإنهم يعنون الشخصية الاجتماعية الأنيسة الجازمة التي تسعى وراء الأشياء الظاهرة المثيرة، بينما تستعمل كلمة «المنطوي» لتعني الشخصية الاستبطانية الهادئة غير الاجتماعية، ليست بالضرورة منعزلة ولكن لها عددا قليلا من الأصدقاء، ولا ينتج هذا من صعوبات اجتماعية لدى الشخص المقصود بل من تفضيله الاجتماعي؛ فقد لا يكون خجولا ولكنه يفضل نشاطا اجتماعيا أقل. على أية حال، يتقلب مزاج الناس وتصرفاتهم مع مرور الزمن، وحتى المنفتحين والانطوائيين الشديدين لا يتصرفون على سجيتهم طوال الوقت. (ar)
- Introversió i extraversió són els dos pols d'un continu que defineix la personalitat d'un individu en funció del seu grau d'obertura cap als altres. Les persones introvertides es mostren més reservades, mentre que les extravertides es caracteritzen per ser més gregàries, assertives i entusiastes. Aquest tret es considera un dels essencials per caracteritzar la manera de ser, per això forma part dels anomenats "5 grans", aquells factors que més defineixen la personalitat individual (els altres són l'apertura al canvi, l'autoconsciència, la calidesa i el neuroticisme). El parell introversió - extraversió va ser introduït per primer cop per Carl Gustav Jung, que els associava a la concentració en objectes interns o externs al subjecte, i des de llavors ha estat àmpliament usat en psicologia. (ca)
- Τα χαρακτηριστικά της εξωστρέφειας και της εσωστρέφειας αποτελούν κεντρική διάσταση σε ορισμένες θεωρίες της ανθρώπινης προσωπικότητας. Οι όροι εσωστρέφεια και εξωστρέφεια εισήχθησαν στην ψυχολογία από τον Καρλ Γκούσταβ Γιουνγκ. Η εξωστρέφεια τείνει να εκδηλώνεται με ομιλητική και ενεργητική συμπεριφορά, ενώ η εσωστρέφεια εκδηλώνεται με πιο συγκρατημένη συμπεριφορά. Ο Γιουνγκ όρισε την εσωστρέφεια ως έναν «τύπο στάσης που χαρακτηρίζεται από προσανατολισμό στη ζωή μέσω υποκειμενικών ψυχικών περιεχομένων» και την εξωστρέφεια ως «έναν τύπο στάσης που χαρακτηρίζεται από συγκέντρωση ενδιαφέροντος στο εξωτερικό αντικείμενο». Ο Γιουνγκ παρέχει μια διαφορετική οπτική και προτείνει ότι ο καθένας έχει και μια εξωστρεφή πλευρά και μια εσωστρεφή πλευρά, με τη μία να είναι πιο κυρίαρχη από την άλλη. Το (el)
- Introversion (introvertiert) und Extraversion oder Extravertiertheit (extravertiert) sind zwei entgegengesetzte Pole einer Persönlichkeitseigenschaft, die durch eine unterschiedliche Interaktion mit der sozialen Umwelt charakterisiert wird. Den Begriffen nach bezeichnet Introversion eine nach innen gewandte Haltung, während Extraversion eine nach außen gewandte Haltung beschreibt, jeweils mit entsprechendem Verhalten verbunden. Statt extravertiert wird (in Analogie zu introvertiert) oft der Ausdruck extrovertiert verwendet. Im Rechtschreibduden ist beides verzeichnet. (de)
- The traits of extraversion (also spelled extroversion) and introversion are a central dimension in some human personality theories. The terms introversion and extraversion were introduced into psychology by Carl Jung, although both the popular understanding and current psychological usage vary. Extraversion tends to be manifested in outgoing, talkative, energetic behavior, whereas introversion is manifested in more reflective and reserved behavior. Jung defined introversion as an "attitude-type characterised by orientation in life through subjective psychic contents", and extraversion as "an attitude-type characterised by concentration of interest on the external object". (en)
- Barnerakoitasun eta kanporakoitasun izendapenak Carl Gustav Jung suitzar piskologoak bere liburuaren bidez hedatu zituen eta bere izaeraren teoriaren barnean oinarrizko tipo psikologikoak definitzen ditu: (eu)
- Los términos introversión y extroversión fueron difundidos por Carl Gustav Jung en su obra Tipos psicológicos y definen tipos psicológicos básicos en el marco de su teoría de la personalidad: 1.
* La introversión es una actitud típica que se caracteriza por la concentración del interés en los procesos internos del sujeto. Los introvertidos se interesan principalmente por sus pensamientos y sentimientos, por su mundo interior. Tienden a ser profundamente introspectivos. 2.
* La extroversión, por el contrario, es una actitud típica que se caracteriza por la concentración del interés en un objeto externo. Los extrovertidos se interesan por el mundo exterior de la gente y de las cosas, tratan de ser más sociables y de estar más al tanto de lo que pasa en su entorno. (es)
- Dalam psikologi, terdapat pengelompokkan kepribadian manusia bedasarkan bagaimana manusia memperoleh gairahnya. Pengelompokkan ini pertama kali dicetuskan oleh Carl Gustav Jung (1920), dalam bukunya berjudul . Secara umum, pribadi yang ekstrover mendapatkan gairah dari interaksi sosial. Ekstrover biasanya memiliki kepribadian yang terbuka dan senang berbaur, serta memiliki kepedulian yang tinggi terhadap apa yang terjadi di sekitar mereka. Sementara introver, di sisi lain, dianggap mendapatkan gairah lewat menyendiri. Introver biasanya cenderung pendiam, suka merenung, dan lebih peduli tentang pemikiran mereka dalam dunia mereka sendiri. Di antara kecenderungan ekstrem introversi dan ekstroversi, terdapat ambiversi yang merupakan kepribadian penengah antara ekstrover dan introver. Meskipun (in)
- Les termes introversion et extraversion furent proposés par C. G. Jung dans son ouvrage Types Psychologiques (1921) pour distinguer les deux types d’attitudes observables chez les individus selon leur tendance à s’intéresser aux objets externes (les autres, le monde) ou à leur propre univers intérieur ou subjectivité. À ce propos, compte tenu de la tendance à considérer le ‘subjectif’ comme ayant moins de validité que ce qui est « objectif », Jung tient à clarifier ce qu’il signifie par subjectivité dans ce contexte : « Par le facteur subjectif j’entends l’action ou réaction psychologique qui fusionne avec l’effet produit par l’objet donnant lieu à une nouvelle donnée psychique. ». (fr)
- 外向性と内向性(がいこうせいとないこうせい)は、性格の理論(人格心理学)における主要な特性の軸である。外向性 (extraversion) と内向性 (introversion) という用語は心理学者のカール・グスタフ・ユングによって大衆化され、それらに対するより世間一般的な理解と心理学的な用法は、彼独自の意図によって異なってくる。外向性は、社交的、話好きであり、活発な振る舞いをする傾向がある一方、内向性は、孤独な振る舞いをし、外向性と比較してもっと控えめな傾向がある。外向性と内向性は、比較的一つの連続体とみなされるが故に、一方が高くなるためには、もう片方を低くせねばならない。事実上、人格を表す総合的なモデルは、後述する様々な形を含んでいる。例としては、特性五因子論(ビッグファイブ)、ユングの分析心理学、ハンス・アイゼンクの、レイモンド・キャッテルの、ミネソタ多面人格目録、そしてMBTIなどがある。 (ja)
- Introversie is gerichtheid op de binnenwereld, energie krijgen van op jezelf zijn, rustig en bedachtzaam zijn, extraversie is gerichtheid op de buitenwereld, energie krijgen van gezelschap, spraakzaam en open zijn. Introvert werd oorspronkelijk door Sigmund Freud in zijn theorie over het libido gebruikt. Daarna heeft Carl Jung de beide termen introvert en extravert (Duits: introvertiert en extravertiert) tot de kern van zijn persoonlijkheidstypen gemaakt. De begrippen worden ook gebruikt bij persoonlijkheidstrekken, zoals de big five. (nl)
- Introwersja i ekstrawersja (łac. introversus – zwrócony do środka, łac. extraversus – zwrócony na zewnątrz) – przeciwstawiane sobie cechy osobowości związane z kontaktami międzyludzkimi, różnie definiowane u różnych autorów. Pojęcia te zostały wprowadzone przez Carla Gustava Junga (na podstawie teorii temperamentów fizjologicznych Kretschmera) w pracy Psychologische Typen (Typy psychologiczne, 1921), a zmodyfikowane przez Eysencka w teorii temperamentu PEN oraz Costę i McCrae w modelu Wielkiej Piątki. (pl)
- A teoria do traço da extraversão (português europeu) ou extroversão (português brasileiro)-introversão é uma dimensão central das teorias humanas da personalidade. Os termos "introversão" e "extraversão" foram popularizados por Carl Jung, embora em ambos o entendimento popular e o uso psicológico difiram de sua intenção original. A extraversão tende a manifestar-se em comportamento extrovertido, falante e energético, enquanto que a introversão se manifesta em comportamentos mais reservados e solitários. (pt)
- Интрове́рсия — экстраве́рсия — критерий категоризации черт личности или показатель их измерения, распространённый в психологии. Наиболее известны два несколько отличающихся понятия интроверсии — экстраверсии, принадлежащих Карлу Юнгу и Гансу Айзенку. В психиатрии СССР и ГДР была также известна интерпретация К. Леонгарда. (ru)
- Інтроверсія — екстраверсія — дихотомічні поняття в теорії особистості, які запропонував психіатр і психотерапевт Карл Густав Юнг у 1921 році у своїй праці «Психологічні типи», щоб описати ставлення людей відповідно до їх тенденцій звертати увагу на зовнішні об'єкти або їх власний внутрішній світ. Ці типи режиму є компенсаторними стосовно несвідомої психіки. Тобто, людина, яка має свідому орієнтацію екстраверт, в його несвідомому буде інтроверт, і навпаки. Юнг всіляко підкреслював протилежність людських нахилів. На нього справила таке враження активність особистісних суперечок, що він постулював як незмінний закон: наявність якої-небудь однієї тенденції зазвичай вказує на присутність їй протилежної. (uk)
|