| rdfs:comment
| - الاستعمار مصطلح أطلق على السياسة التوسعية التي اتبعتها الدول الأوربية بعد انتهاء الحرب العالمية الثانية وقد تنتج عن السياسة التوسعية الدينية والثقافية التي سعى له الأوربين إلى التحكم بمصير الأمم واستغلال خيراتها لصالحهم. (ar)
- الشتات (باليونانية διασπορά)، دياسبورا، مصطلح يطلق على أماكن تواجد شعوب مهاجرة من أوطانها في مناطق مختلفة من العالم ليصبحوا مشتتين فيها كمجموعات متباعدة، ويتفاعلون فيما بينهم بمختلف الوسائل للتنسيق لمحاولة العودة إلى أوطانهم. ومن الأمثلة على شعوب تعيش في الشتات:
* الآشوريون/السريان/الكلدان
* اليهود
* الأمازيغ
* الفلسطينيون
* الشركس
* الأرمن
* الشيشان
* الداغستان
* الأكراد أول من استخدم هذا الاصطلاح بمسماه الغربي كان الاغريق ولكنهم عَبّروا به عن أبنائهم الذين ذهبوا ليستعمروا البلاد التي فتحوها وسيطروا عليها. ولكن العهد القديم استخدم هذه المصطلح عن اليهود بعد أن نبوخذ نصر. (ar)
- Diaspora (starořecky διασπορά – „setí, rozesetí, rozptýlení semena“) označuje lidi nebo etnickou populaci, kteří dobrovolně, nebo z donucení emigrují ze své domoviny, a přitom si zachovávají vazby na původní kulturu. Příčinou emigrace může být vypuknutí války, přetrvávající ozbrojené konflikty, chudoba, hlad, nepříznivé klimatické podmínky či snaha zlepšit ekonomickou situaci. (cs)
- La diasporo de popolo estas liganta kun politikaj kaj ekonomikaj faktoj kaj rilatas al disigo de popolo for de la indiĝena teritorio. Diasporo estas difinita per tri gravaj faktoj: 1.
* konscio kaj reklamaciado pri etna idento. 2.
* ekzisto de organizo politika, religia aŭ kultura de la malkoncentriĝinta grupo. 3.
* ekzisto de kontaktoj en pluraj formoj, realaj aŭ fikciaj kun ia originala teritorio. (eo)
- La koloniismo (el latina: colonia kolonio, setlejo) signifas la politikon de akiro kaj evoluigo de kolonioj kaj ilia funkciigo ekonomie aŭ militiste laŭ interesoj de la hejmlando (metropolo). Tio signifas la politikan subpremon kaj ekonomian ekspluatadon de la dependaj popoloj. Krome ludis gravan rolon la civilizaciigo, kristanigo kaj ofte ekstermo, murdado de la indiĝenaj popoloj. (eo)
- Diáspora (del griego antiguo: διασπορά [diáspora] ‘dispersión’) implica la dispersión de grupos étnicos o religiosos que han abandonado su lugar de procedencia originaria y que se encuentran repartidos por el mundo. Si mayoritariamente el término ha sido empleado para referirse al exilio judío fuera de la Tierra de Israel y la posterior dispersión del pueblo judío por el mundo, se ha ampliado su significado para designar todo pueblo que se encuentre diseminado fuera de su país de origen. (es)
- Kolonialismoa lurralde edo nazio bateko politika eta ekonomia atzerriko gobernu batek kudeatzea zilegitzen duen doktrinari deritzo. Antzinaroan zehar kultura askok kolonialismoa garatu zuten, urrutiko lurraldeetan koloniak eratuz, baina horrek izaera ezberdina zuen. (eu)
- Diaspora (grezierazko διασπορα hitzetik) jatorri berdina duten baina haien jaioterri edo bizitokia utzi eta beste herrialdeetan sakabanatu diren pertsona eta horien ondorengoen multzoa da. (eu)
- Colonización es la acción de dominar un país o territorio (la colonia) por parte de otro (la metrópoli). El proceso de colonización puede ser de carácter político, militar, cultural, económico o presentar otras manifestaciones así como desarrollarse de forma violenta o pacífica. Según la Universidad de Oxford se entiende como el establecimiento de un conjunto de personas en un territorio alejado de su pueblo, país o región de origen con la intención de poblarlo y explotar sus riquezas. (es)
- Une diaspora est la dispersion d’une communauté ethnique ou d’un peuple à travers le monde. À l'origine, ce terme ne recouvrait que le phénomène de dispersion proprement dit. Aujourd'hui, par extension, il désigne aussi l'ensemble des membres d'une communauté à travers plusieurs pays. (fr)
- Is polasaí nó cleachtadh smacht polaitiúil thar tír eile a ghabháil, á chur faoi le lonnaitheoirí, agus tar i dtír air go heacnamaíoch é coilíneachas. (ga)
- Istilah diaspora (bahasa Yunani kuno: διασπορά, "penyebaran atau penaburan benih") digunakan (tanpa huruf besar) untuk merujuk kepada bangsa atau penduduk etnis manapun yang terpaksa atau terdorong untuk meninggalkan tanah air etnis tradisional mereka; penyebaran mereka di berbagai bagian lain dunia, dan perkembangan yang dihasilkan karena penyebaran dan budaya mereka. (in)
- Diaspora è un termine di origine greca (deriva dal verbo greco διασπείρω, letteralmente "disseminare"). Il significato originario è quello di "dispersione di un popolo nel mondo dopo l’abbandono delle sedi di origine" o di "dispersione in varie parti del mondo di un popolo costretto ad abbandonare la sua sede di origine" e per via estensiva "dispersione di individui in precedenza riuniti in un gruppo". (it)
- ( 한국의 디아스포라(재외동포)에 대해서는 재외한인 문서를, 다른 뜻에 대해서는 디아스포라 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 디아스포라(영어: diaspora)는 특정 민족이 자의적이나 타의적으로 기존에 살던 땅을 떠나 다른 지역으로 이동하여 집단을 형성하는 것, 또는 그러한 집단을 일컫는 말이다. '흩뿌리거나 퍼트리는 것' 을 뜻하는 그리스어 단어 διασπορά에서 유래하였다. 유목과는 다르며, 난민 집단 형성과는 관련되어 있다. 난민들은 새로운 땅에 계속 정착했을 수도 있고 아닐 수도 있으나, 디아스포라란 낱말은 이와 달리 본토를 떠나 항구적으로 나라 밖에 자리잡은 집단에만 쓴다. 이외에도 노동자, 상인, 제국의 관료로서 이주한 사례도 디아스포라에 해당한다. 디아스포라 문화는 원주지역 사람들의 문화와는 다른 방식으로 전개된다. 여기에는 문화나 전통, 혹은 서로 떨어진 원집단과 디아스포라 집단 사이의 다른 차이점에 따라 차이가 있다. 디아스포라 집단에서 문화적 결속은 흔히 이들 집단이 언어 변화에 대해 집단적으로 저항한다거나 고유의 종교 의식을 계속 유지하는 등에서 그 흔적을 찾을 수 있다. (ko)
- 식민주의(植民主義)는 국가 주권을 국경 외의 영역이나 사람들에 대해서 확대하는 정책 활동과 그것을 정당화하는 사고 체계를 말한다. 엄밀히 말하자면, 영향력이나 지배력, 곧 패권의 확대를 뜻하는 제국주의와는 달리, 식민주의는 영역, 곧 국가의 강역의 확대를 꾀한다. 정책 활동에 있어서는 자원, 노동력, 그리고 시장을 경제적으로 지배하는 것이 원동력이 된다. 또, 식민주의를 정당화하는 것은 식민자가 피식민자보다 뛰어나, 식민지 지배는 근대화에 필요한 경제 기반ㆍ정치 기반을 발전시키는 것에 연결되므로, 피식민자에게 이익이 되는 것이라는 사고 방식이다. 한국의 경우, 이런 이론을 식민지 근대화론이라 부른다. (ko)
- 식민지화는 식민지를 건설하는 것을 말한다. 식민주의 정착자의 경우 이주자들이 그들 또는 그들의 조상들의 이전 나라와 강한 유대를 유지하며, 그러한 유대를 통해 그 지역의 다른 거주자들보다 상당한 특권을 얻는 대규모 인구 이동이 일어난다. 서유럽의 아메리카 식민지에서는 오스트레일리아와 뉴질랜드 정착민(중앙유럽, 동유럽, 아시아, 아프리카 민족으로 구성됨)이 원주민을 죽이거나 문화 동화를 시키거나 몰아낸 후에 결국 인구의 대다수를 형성했다. 다른 곳에서는, 서유럽 정착민들이 소수민족 집단을 형성했고, 종종 그들의 정착지에 원주민들을 지배하기 위해 더 진보된 무기를 사용했다. 영국이 호주, 뉴질랜드 등 여러 작은 섬들에 정착하기 시작했을 때 종종 그 땅덩어리를 라틴어로 빈 땅을 의미하는 "테라 눌리우스"로 여겼다. 유럽식 농업기술의 부재로 인해 유럽인들은 사람이 가꾼 땅이 아니라고 생각했고, 따라서 원주민이 존재함에도 불구하고 그 땅을 무주지로 취급했다. 19세기에 멕시코의 과 미국의 명백한 운명 같은 법과 사상은 이미 15세기에 시작된 아메리카 대륙의 식민지화를 촉진시켰다. (ko)
- 植民地主義（しょくみんちしゅぎ、英語: Colonialism）とは、国境外の領域を植民地として獲得し支配する政策活動と、それを正当化して推し進める思考を指す。大航海時代から20世紀後半にかけては強国が盛んに植民地を獲得し、たがいに覇を競っていた。 (ja)
- Een diaspora (naar Oudgrieks διασπορά; verstrooiing, uitzaaiing; de klemtoon ligt op de eerste a) is een grootschalige verspreiding van een volk over verschillende delen van de wereld. De Joodse diaspora die begon met de ondergang van het koninkrijk Juda in 586 v. Chr. was eeuwenlang de enige connotatie van het woord. Echter vele volkeren hebben een diaspora meegemaakt. Hierna worden slechts enkele genoemd die betrekkelijk vaak in de antropologische literatuur voorkomen. (nl)
- ディアスポラ（ギリシア語: διασπορά、英語: Diaspora, diaspora、ヘブライ語: גלות）または民族離散は、（植物の種などの）「撒き散らされたもの」という意味のギリシャ語に由来する言葉で、よくパレスチナ以外の地に移り住んだユダヤ人およびそのコミュニティに使われたが、古代から現代にかけてのギリシャ人のディアスポラ、アルメニア人のディアスポラにも使われて、最近では華僑、印僑、日本人のディアスポラ（日系人）などと広く使われている。 (ja)
- Колониали́зм — система господства группы развитых государств и стран (метрополий) над остальным миром в XVI—XX веках. Колониальная политика — это политика завоевания и зачастую эксплуатации военными, политическими и экономическими методами народов, стран и территорий преимущественно с инонациональным населением, как правило, экономически менее развитых. (ru)
- Diaspora (av grekiska διασπορά, "förskingring", i betydelsen "kringspriddhet", uttalas [diasporá:]) syftade ursprungligen på medborgare i de grekiska stadsstaterna som valt att bosätta sig i stadsstaternas kolonier; de grekiska stadsstaterna hade omfattande kolonier i bland annat södra Italien och längs Svarta havets kust. Efter det att den hebreiska bibeln översatts till grekiska kom termen också att omfatta judarnas bosättning utanför sitt hemland, först under den babyloniska fångenskapen och sedan efter den romerska fördrivningen. Idag används uttrycket för att beteckna många etniska gruppers bosättning utomlands, bland annat svenskars bosättning utanför Sverige. (sv)
- Колониза́ция — массовое вселение (иммиграция) в некультурную или малокультурную страну выходцев из какого-либо , освоение и заселение новых стран (территорий, регионов). Стимулами колонизации (колонизационного движения) в мире являлись: перенаселение, и политические гонения и прочее, например гонения на христиан при Деции, великое гонение, религиозные войны во Франции. (ru)
- Діа́спора (або діяспора, грец. διασπορά — «розсіяння») — етнічна, в першу чергу релігійна (конфесійна) та мовно-культурна спільнота або індивидів, які існують та зберігаються за межами свого материнського регіону, і котрі усвідомлюють свою генетичну або духовну з ним єдність. Поняття походить мовно з давньогрецької, але змістовно — з юдейської традиції (мається на увазі розсіяння євреїв по світу та існування компактними релігійно-етнічними громадами). В Європі це поняття стало набувати широкого вжитку в XIX столітті. Часто ним не зовсім коректно звуться будь-які національні меншини. Діаспори досить часто підтримують зв'язок з країною своєї історичної належності та здійснюють вплив на політику країни, де вони знаходяться. (uk)
- 流散（英語：diaspora，源自古希臘語：διασπορά）具有共同民族认同的人口群体由于游牧文化的入侵诸原因导致的迁徙，这与难民的出现密切相关。尽管如此，难民可能会或不会最终定居在新的地方，而流散一词指的是长期流离失所与集体搬迁。 (zh)
- 殖民主義是指一個國家通过战争或其他方式寻求或取得另外土地及其土著居民的政策。殖民者通常會取得當地的實質性特權，而且殖民者會剝奪土著居民的財產，或建立使他們處於不利地位的法律和系統。 西歐國家在美洲、澳大利亞和新西蘭建立的殖民地時，殖民者殺害、強制同化或趕走土著居民，然後以歐洲或其他地方的人民加以取代。這些西歐定居者在當地形成了少數群體，但卻擁有統治權。 在歐洲對澳大利亞、新西蘭和大洋洲其他地方的殖民統治期間，探險家和殖民者經常將這些陸地視為 terra nullius（拉丁語中的“空地”）。由於缺乏西方農業技術，歐洲人認為這片土地未經人類改變，因此儘管存在土著居民，但仍將其視為無人居住。 儘管聯合國自1946 年以來就殖民地國家和人民的獨立發表了無數聲明和公投，但世界上仍有 60 多個殖民地，包括波多黎各、關島和百慕大。 (zh)
- 殖民（英語：colonization/colonisation，或称殖民化）是指一种大规模的人口流动，其中移民與其遷移前的（或其祖先的）祖國保持密切联系，並藉助這種聯繫獲取高於地區內其他居民的特权。殖民發生在殖民主义结构的保护下时，称为。該過程中，定居者通常会剥夺原住民的财产，或建立系统性地使原住民处于不利地位的法律和其他社会结构。 就其基本意義，殖民可以定义为從國外控制目标领土或人民以进行耕种的过程，通常藉助建立殖民地的方式進行，并可能在當地定居。 西欧国家在美洲、澳大利亚和新西兰建立的殖民地中，迁入的定居者（以中欧、东欧、亚洲和非洲人民为补充）杀害、同化或驱逐土著居民后，最终构成了当地人口的绝大部分。而在另一些殖民地，西欧定居者虽然是少数群体，但通常支配着非西欧的多数人口。 在欧洲殖民大洋洲的澳大利亚、新西兰等地的期间，探险家和殖民者常将这些陆地视为“无主地”，拉丁语名“terra nullius”，意为“空地”。由于当地没有西方的农业技术，欧洲人认为这片土地未经人类改变，因此尽管存在土著居民，但视之为“无人居住”。19世纪，墨西哥的《》和美国的“昭昭天命”等法律和思想鼓励了對美洲殖民（自15世纪开始）的深化。尽管自1946年以来，联合国就殖民地国家和人民的独立发表了大量声明和公投，但世界上仍有60多个殖民地（有时被指定为领土），包括波多黎各、關島和百慕大。 (zh)
- الاستعمارية أو الكولونيالية (بالإنجليزية: Colonialism) هي ممارسة أو سياسة للسيطرة على أشخاص أو مناطق أخرى من قبل شعب محدد أو سلطة ما، غالبًا عبر إنشاء المستعمرات، وبهدف الهيمنة الاقتصادية. وفي عملية الاستعمار، قد يفرض المستعمر دينه ولغته واقتصاده وممارساته الثقافية الأخرى. ويحكم المسؤولون الأجانب المنطقة سعيًا وراء مصالحهم، وذلك للاستفادة من موارد وشعوب المنطقة المستعمَرة. وترتبط الاستعمارية بالإمبريالية، ولكنها مختلفة عنها. كانت البعثات التبشيرية المسيحية نشطة في جميع المستعمرات التي يسيطر عليها الأوروبيون تقريبًا، لأن الدول الاستعمارية كانت مسيحية. (ar)
- Diàspora (del grec antic διασπορά, "esplai de llavors", "dispersió") és "el moviment, migració o dispersió d'un poble lluny del seu establiment o territori ancestral" o "poble dispersat per qualsevol causa a més d'una localització", o "poble establit lluny del seu territori ancestral".Històricament, la paraula ha vingut a referir-se a la dispersió de pobles amb arrels comunes, particularment moviment de naturalesa involuntària, com l'expulsió dels jueus d'Orient Mitjà, els africans llevats en la tracta d'esclaus, els xinesos meridionals durant el comerç d'esclaus culis, o els exiliats messenis sota el jou d'Esparta. (ca)
- El colonialisme és la submissió política, comercial i cultural d'un territori sobre un altre. Es tracta d'una forma de violència i discriminació jeràrquica per un poder privilegiat. Una de les moltes formes en que encara existeix avui dia és la biopirateria. (ca)
- Kolonizace (z lat. colonus, rolník) znamená osidlování dosud nevyužívaného nebo málo osídleného prostoru, později také zakládání nebo dobývání vzdálených kolonií (kolonialismus). Lidská kolonizace se obvykle dělí na vnitřní (místní, např. mýcení lesů) a vnější. Příčinou kolonizace bylo zejména přelidnění a hledání či dobývání nové zemědělské půdy, budování vzdálených obchodních stanic a osad a konečně dobyvačná expanze zejména západoevropských států v novověku. V přeneseném smyslu se od 19. století hovoří i o kolonizaci bakteriální, rostlinné nebo živočišné jako o pronikání do nových míst, kde daný druh dosud nesídlil. (cs)
- Kolonialismus představuje rozšiřování svrchovanosti určitého národa na teritorium a lid mimo vlastní hranice, často za účelem zlepšení vlastní ekonomiky prostřednictvím využívání domorodých přírodních zdrojů, a místního trhu. (cs)
- Der Begriff Kolonisation oder Kolonisierung bezeichnet in der Geschichts- und Politikwissenschaft die Gründung und Entwicklung von Kolonien (lateinisch colonia ‚Ansiedlung‘), das heißt die Landnahme und Besiedlung von Land durch Kolonisatoren beziehungsweise Kolonisten. Das kolonisierte Gebiet kann bisher unbewohnt oder bereits von Menschen besiedelt gewesen sein. In jedem Fall ist Kolonisation die Expansion einer Gesellschaft über ihren angestammten Lebensraum hinaus. (de)
- Ο αποικισμός είναι μια διαδικασία με την οποία ένα κεντρικό σύστημα εξουσίας κυριαρχεί στη γειτονική γη και τα συστατικά της. Ο αποικισμός αναφέρεται αυστηρά στη μετανάστευση (ενδεικτικά παραδειγματικά είναι οι αποικίες εποίκων στην Αμερική ή την Αυστραλία, οι εμπορικοί σταθμοί και οι φυτείες), ενώ η αποικιοκρατία αναφέρεται στην εξάπλωση ενός κράτους σε μια νέα περιοχή που κατοικείται από άλλους αυτοχθόνους λαούς. (el)
- Ως αποικιοκρατία νοείται η δημιουργία και διατήρηση δικτύου αποικιών σε περιοχές όπου παραδοσιακά δεν κατοικούνται από πληθυσμούς της μητροπολιτικής αρχής που τις δημιουργεί. Η μητρόπολη είναι και αυτή που ασκεί άμεσα κυριαρχικά δικαιώματα στις αποικίες και καθορίζει την κοινωνική δομή, τη διακυβέρνηση και τις οικονομικές λειτουργίες. (el)
- Der Begriff Diaspora ([diˈaspoʀa]; altgriechisch διασπορά diasporá ,Zerstreuung, Verstreutheit‘) bezeichnet die Existenz religiöser, nationaler, kultureller oder ethnischer Gemeinschaften in der Fremde, nachdem sie ihre traditionelle Heimat verlassen haben und mitunter über weite Teile der Welt verstreut sind. Im übertragenen Sinn, der umgangssprachlich häufig ist, kann es auch die so lebenden Gemeinschaften selbst oder ihr Siedlungsgebiet bezeichnen. (de)
- Als Kolonialismus wird die Inbesitznahme auswärtiger Territorien und die Unterwerfung, Vertreibung oder Ermordung der ansässigen Bevölkerung durch eine Kolonialherrschaft bezeichnet. Kolonisten und Kolonialisierte stehen einander dabei kulturell in der Regel fremd gegenüber, was bei den Kolonialherren im neuzeitlichen Kolonialismus mit dem Glauben an eine kulturelle Überlegenheit über die sogenannten „Naturvölker“ und teils an die eigene rassische Höherwertigkeit verbunden war. Diese Vorstellung wurde durch frühe Theorien einer soziokulturellen Evolution gestützt. Die Kolonisierung der Welt durch europäische Nationen leistete der Ideologie des Eurozentrismus Vorschub. Als Akteure beteiligten sich Privatleute, Firmen und Staaten, die Kolonialisierungen zunächst meist förderten oder absicher (de)
- Colonization, or colonisation, constitutes large-scale population movements wherein migrants maintain strong links with their, or their ancestors', former country – by such links, gain advantage over other inhabitants of the territory. When colonization takes place under the protection of colonial structures, it may be termed settler colonialism. This often involves the settlers dispossessing indigenous inhabitants, or instituting legal and other structures which disadvantage them. Elsewhere Western European settlers formed minority groups, often dominating the non-Western European majority. (en)
- El colonialismo es el sistema político y económico por el cual un Estado extranjero domina y explota una colonia. Por lo general se utiliza la fuerza militar ante la que el país invadido no puede oponerse y el colonizador, invasor o conquistador impone el control militar, político, económico y social, normalmente mediante la designación de personas originarias del país conquistador. La colonización supone la usurpación y apropiación de la tierra, y con ella, de su riqueza y recursos; el sometimiento de la población, que puede considerarse esclava o sin los derechos de la metrópoli, la imposición de los intereses de la metrópoli sobre los del país colonizado en materias de cultura, religión, estrategia militar, estrategia económica, derechos civiles, políticos o sociales. (es)
- Kolonizazioa gizaki talde batek lurralde bat populatzea da. Prozesu horren helburua izaten da baliabide berri eta ugariagoak eskuratzea, taldea zabaltzea edo beste populazio edo herri bat mendean hartzea. Ideologia nazionalista edo inperialista bati loturik, kolonizazioaren helburua da lurralde, herrialde eta herri baten ondasun materialez jabetzea eta tokiko herritarrak beren kultura ondareaz eta ezaugarriez desjabetzea, alienazio edo arrozte prozesu baten bidez. Horretarako oinarri teorikoa asmo zibilizatzailea edo aurrerabidea izan daiteke, edo benetako erlijioaren zabalkundea. (eu)
- Le colonialisme est une doctrine ou une idéologie justifiant la colonisation entendue comme l'extension de la souveraineté d'un État sur des territoires situés en dehors de ses frontières nationales. La notion intellectuelle du colonialisme est cependant souvent confondue avec la pratique même de la colonisation étant donné que l'extension de sa souveraineté par un État implique dans les deux cas la domination politique et l'exploitation économique du territoire annexé. (fr)
- Penjajahan adalah sistem di mana negara menguasai rakyat dan sumber daya negara lain tetapi masih berhubungan dengan negara asal tersebut. Istilah ini juga menunjuk kepada suatu himpunan keyakinan yang digunakan untuk melegitimasi atau mempromosi sistem ini, terutama kepercayaan bahwa moral dari penjajah lebih hebat ketimbang yang dijajah. Pendukung teori ketergantungan seperti Andre G. Frank, berpendapat bahwa penjajahan sebenarnya menuju ke pemindahan kekayaan dari daerah yang dijajahi ke daerah pemenjajah, dan menghambat keberhasilan pengembangan ekonomi. (in)
- La colonisation est une expression utilisée dans différents contextes, mais toujours dans le sens du peuplement et de l’occupation d'un espace. « À la vérité, le mot colonisation est utilisé dans des sens bien différents ». À l'origine, il s'agissait de décrire des processus historiques et des faits qui ont varié au cours de l'histoire. Enjeu majeur à l'origine de la géopolitique mondiale et pièce majeure de l'Histoire, la colonisation désigne alors la conquête de territoires et son peuplement par un pays. Cependant, la biogéographie du XIXe siècle a utilisé le terme pour décrire ce type de relation de tout être vivant dans son milieu naturel, notamment les animaux, les plantes, et les micro-organismes. Un autre sens est l'action de mise en tutelle d'un territoire moins développé et peu pe (fr)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)