rdfs:comment
| - Ο Αντιφών ο Ραμνούσιος (480 π.Χ. – 410 π.Χ.) από τον Ραμνούντα της Αττικής ήταν Αθηναίος πολιτικός μαθητής του Γοργία που διαπνέονταν από ολιγαρχικά ιδεώδη, γεγονός που περιόρισε την πολιτική του δράση για πολλά χρόνια στην δημοκρατική Αθήνα του 5ου αιώνα π.Χ. (el)
- Antiphon von Rhamnus oder Antiphon der Redner (altgriechisch Ἀντιφῶν Antiphṓn; * ca. 480 v. Chr.; † 411 v. Chr.) war ein antiker griechischer Redner und oligarchischer Politiker, der in Athen wirkte. Er zählt zu den zehn klassischen attischen Rednern der griechischen Literatur. Seine mögliche Identität mit dem Sophisten Antiphon ist in der Forschung nicht vollständig geklärt. (de)
- Antiphon of Rhamnus (/ˈæntɪfɒn, -ən/; Greek: Ἀντιφῶν ὁ Ῥαμνούσιος; 480–411 BC) was the earliest of the ten Attic orators, and an important figure in fifth-century Athenian political and intellectual life. There is longstanding uncertainty and scholarly controversy over whether the Sophistic works of Antiphon and a treatise on the Interpretation of Dreams were also written by Antiphon the Orator, or whether they were written by a separate man known as Antiphon the Sophist. This article only discusses Antiphon the Orator's biography and oratorical works. (en)
- 람누스의 안티폰(Ἀντιφῶν, 기원전 480 ∼ 기원전 411년경)은 당시 아테나이에서 가장 뛰어난 웅변가, 수사학 교사였다. 그는 수사학의 역사가 재판으로 비롯되었다고도 할 수 있는 여러 업적들을 남겼으며 고르기아스와 함께 수사학 이론을 풍부하게 만들고 체계화시켰다. 그는 변론의 배치를 다섯 `부문`으로 나누라고 가르쳤는데, 이것은 어떤 종류의 담화에든 적용될 수 있는 것이었다. 또한 논거의 유형인 `공론`들의 목록을 작성했는데, 사람들은 이것을 암기하여 갖가지 소송에도 이용했다. 안티포네스는 `진심임직한 것`에 대한 이론도 확립했다. 그리고 가능한 모든 경우들을 제거함으로써 그는 피고만이 혐의가 있을 수 있다는 결론도 내린다. 그가 제시하는 대부분의 `공론`들은 모든 소송사건들, 나아가 요즘 시대에도 타당하다. 웅변가인 람누스의 안티폰과 여러 이야기로부터 전해지는 소피스트 '안티폰'이 동일인물인가에 관한 논란이 있다. (ko)
- Antifonte di Ramnunte (in greco antico: Ἀντιφῶν, Antiphôn; Ramnunte, 480 a.C. – Atene, 411 a.C.) è stato un oratore ateniese, uno degli ispiratori della Boulé dei Quattrocento. (it)
- アンティポン(アンティポーン、アンティフォン、ギリシア語: Ἀντιφῶν, Antiphôn)と呼ばれる古代ギリシアの人物が2人いる。
* 弁論家のアンティポン
* ソフィストのアンティポン この2人を同一人物とする説もあり、今なお議論が続いている。本項では別々の人物として記述する。 (ja)
- Antifonte, o Sofista (em grego clássico: Ἀντιφῶν; romaniz.: Antiphṓn), viveu em Atenas, provavelmente nas duas últimas décadas do século V a.C. Há uma controvérsia sobre se ele é o mesmo Antifonte (Ἀντιφῶν) do demo ateniense de na Ática (480–411 a.C.), o mais antigo dos dez oradores áticos. Neste artigo eles serão tratados como pessoas distintas. (pt)
- Antyfont z Ramnus a. Antyfon z Ramnus (prawd. ur. 480 p.n.e., zm. 411 p.n.e.) – grecki retor, filozof, logograf, sofista o przekonaniach zbliżonych do Hippiaszowych. (pl)
- Antifon, född cirka 480 f.Kr., död 411 f.Kr., var en grekisk filosof och sofist från Aten under antiken. (sv)
- 拉姆諾斯的安提丰(英語:Antiphon,前480年-前411年),德莫的阿提卡演说家。其演说辞为现存最早。他授人辞章,其本人却鲜在人前演说。他对公元前411年的雅典及建立负责。该政权结束后,他受到审判,被判死刑,此前他曾发表过一篇才华横溢的演说辞为自己辩护。其三篇有关凶杀庭审的演说辞存世:《赫罗多斯的被害》、《论歌舞队之舞者》及《反继母》。现存的还有《四部曲》——三组应对庭审的修辞习题。 (zh)
- Антіфо́н (грец. Αντιφων; 2-га половина 5 століття до н. е.) — стародавній грецький філософ-софіст, математик, ідеолог афінської рабовласницької демократії. Зараховується до канону 10 ораторів. Філософія Антіфона суперечлива. У ній втілена своєрідна спроба поєднати вчення натурфілософів, зокрема Емпедокла та Демокріта, з ідеалістичною філософією елейської школи. Ставлячи «веління природи» — прагнення людей до щастя — вище за громадські обов'язки, Антіфон піддавав критиці державу, суд, закони, створені сильними для пригноблення слабких і, як прихильник , пропагував ідею рівності всіх людей. (uk)
- Antifont de Ramnunt (Antiphon, Ἀντιφῶν) (480 aC-411 aC) fou un orador grec sofista pertanyent a la mateixa generació de Pròdic de Queos. Fill de Sòfilos el sofista i nascut a Rhamnous (Àtica) el 480 aC. Fou el primer a regular la pràctica de l'eloqüència per unes lleis teòriques, i va obrir una escola en la que va ensenyar retòrica. L'estil d'Antifont, que va estar el mestre de l'historiador Tucídides, es caracteritza per la sobrietat expressiva i les escasses concessions a la col·loquialitat. Integra nombrosos poetismes i jonismes i és també força reeixit en la narració. (ca)
- Antiphon, en grec ancien : Ἀντιφῶν / Antiphôn (Rhamnos, Attique v. 480 av. J.-C. – Athènes 410 av. J.-C.) est l'un des dix grands orateurs attiques. Ce sophiste hédoniste s’était spécialisé dans plusieurs domaines de la sagesse, en grec ancien σοφία, tels que le juridique, l’onirocrisie, la mantique, la thérapeutique par les mots, la rhétorique. Aristocrate convaincu, il est l'un des instigateurs de la révolution oligarchique de 411 av. J.-C. à Athènes, aux côtés de Phrynicos et de Théramène. Au rétablissement de la démocratie en 410, il est jugé pour sa participation à ce régime par le peuple athénien, inculpé de haute trahison, et condamné à mort ; en pareil cas, cette sentence était aggravée de la privation de sépulture, de la confiscation des biens et de la perte des droits civiques po (fr)
- Antiphon van Rhamnus (Oudgrieks: Ἀντιφῶν) (± 480 – 411 v.Chr.) was de oudste van de 10 redenaars die opgenomen werden in de kanon van de Attische redenaars. Hij werd geboren in de Attische deme Rhamnous. Volgens legde hij zich aanvankelijk toe op dichtkunst en opende hij in Korinthe een praktijk waar hij droefheid genas zoals artsen ziekten genazen. Vooruitlopend op de praattherapie luisterde hij eerst naar de oorzaken en probeerde hij dan met verbale overredingskracht de droefheid weg te nemen en te troosten. Uiteindelijk vond hij het beroep beneden zijn waardigheid en koos hij voor de retorica. (nl)
|