This HTML5 document contains 491 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-la	http://la.dbpedia.org/resource/
dbpedia-mr	http://mr.dbpedia.org/resource/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
n105	http://azb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-no	http://no.dbpedia.org/resource/
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
n20	http://ia.dbpedia.org/resource/
yago	http://dbpedia.org/class/yago/
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-et	http://et.dbpedia.org/resource/
dbpedia-el	http://el.dbpedia.org/resource/
n57	https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-ro	http://ro.dbpedia.org/resource/
n83	http://my.dbpedia.org/resource/
dbp	http://dbpedia.org/property/
n14	http://arz.dbpedia.org/resource/
n72	http://uz.dbpedia.org/resource/
n60	http://ta.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nn	http://nn.dbpedia.org/resource/
n54	http://ur.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zh	http://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-it	http://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ca	http://ca.dbpedia.org/resource/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-pl	http://pl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-id	http://id.dbpedia.org/resource/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eo	http://eo.dbpedia.org/resource/
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
dbpedia-az	http://az.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ar	http://ar.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ga	http://ga.dbpedia.org/resource/
n53	http://ml.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hr	http://hr.dbpedia.org/resource/
n31	http://tl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-th	http://th.dbpedia.org/resource/
dbpedia-is	http://is.dbpedia.org/resource/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
dbpedia-io	http://io.dbpedia.org/resource/
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-da	http://da.dbpedia.org/resource/
n86	http://scn.dbpedia.org/resource/
n104	http://lv.dbpedia.org/resource/
n88	http://ast.dbpedia.org/resource/
dbpedia-lb	http://lb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-gl	http://gl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ms	http://ms.dbpedia.org/resource/
n97	http://yi.dbpedia.org/resource/
n98	http://hy.dbpedia.org/resource/
n37	https://www.knowtheromans.co.uk/Categories/SubCatagories/RomanNumerals/
dbpedia-hu	http://hu.dbpedia.org/resource/
n13	http://hi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cs	http://cs.dbpedia.org/resource/
dbpedia-he	http://he.dbpedia.org/resource/
dcterms	http://purl.org/dc/terms/
yago-res	http://yago-knowledge.org/resource/
dbpedia-sq	http://sq.dbpedia.org/resource/
n49	http://si.dbpedia.org/resource/
dbpedia-tr	http://tr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-be	http://be.dbpedia.org/resource/
n39	http://cv.dbpedia.org/resource/
n65	http://ba.dbpedia.org/resource/
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#
n92	http://vec.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ko	http://ko.dbpedia.org/resource/
dbpedia-kk	http://kk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-war	http://war.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fi	http://fi.dbpedia.org/resource/
n87	http://lt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fa	http://fa.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sl	http://sl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sh	http://sh.dbpedia.org/resource/
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-cy	http://cy.dbpedia.org/resource/
n99	http://sco.dbpedia.org/resource/
dbpedia-oc	http://oc.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
n24	http://sw.cyc.com/concept/
dbpedia-ja	http://ja.dbpedia.org/resource/
n77	http://kn.dbpedia.org/resource/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
dbpedia-sw	http://sw.dbpedia.org/resource/
dbpedia-simple	http://simple.dbpedia.org/resource/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-af	http://af.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sk	http://sk.dbpedia.org/resource/
n101	http://bs.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nds	http://nds.dbpedia.org/resource/
n61	http://ne.dbpedia.org/resource/
dbpedia-bg	http://bg.dbpedia.org/resource/
n17	http://dbpedia.org/resource/File:
n94	http://ky.dbpedia.org/resource/
n16	http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
dbpedia-ku	http://ku.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sv	http://sv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-mk	http://mk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sr	http://sr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-br	http://br.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nl	http://nl.dbpedia.org/resource/
n29	http://bn.dbpedia.org/resource/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
dbpedia-vi	http://vi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eu	http://eu.dbpedia.org/resource/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:

Statements

Subject Item

dbr:Roman_numerals

rdf:type

yago:Attribute100024264 yago:Amount105107765 yago:Numeral106807198 yago:Number105121418 yago:Signal106791372 yago:PhysicalEntity100001930 yago:Whole100003553 yago:Instrumentality103575240 yago:Abstraction100002137 yago:Communication100033020 yago:WikicatNumeralSystems yago:WikicatNumerals yago:WikicatNumbers yago:Object100002684 yago:WikicatSymbols yago:Artifact100021939 yago:Magnitude105090441 yago:Property104916342 yago:Symbol106806469 yago:System104377057

rdfs:label

Rzymski system zapisywania liczb Numération romaine 罗马数字 Romaj ciferoj ローマ数字 Římské číslice Erromatar zenbakera Roman numerals Ρωμαϊκοί αριθμοί Romeinse cijfers Numeración romana Angka Romawi Sistema di numerazione romano 로마 숫자 أرقام رومانية Uimhir Rómhánach Romerska siffror Numeració romana Римские цифры Римська система числення Numeração romana Römische Zahlschrift

rdfs:comment

Angka Romawi atau Bilangan Romawi adalah sistem penomoran yang berasal dari Romawi kuno. Sistem penomoran ini memakai huruf Latin untuk melambangkan angka numerik: Untuk angka yang lebih besar (≥5.000), sebuah garis ditempatkan di atas simbol indikator perkalian dengan 1.000. Angka Romawi sangat umum digunakan sekarang ini, antara lain digunakan di jam, bab buku, penomoran sekuel film, penomoran seri event olahraga seperti Olimpiade. Di dalam bahasa Indonesia, angka Romawi digunakan untuk penulisan bilangan tingkat, contoh abad XX (abad kedua puluh) dan Perang Dunia II (Perang Dunia Kedua). Ри́мские ци́фры — цифры, использовавшиеся древними римлянами в их непозиционной системе счисления. Натуральные числа записываются при помощи повторения этих цифр. При этом, если бо́льшая цифра стоит перед меньшей, то они складываются (принцип сложения), если же меньшая стоит перед большей, то меньшая вычитается из большей (принцип вычитания). Последнее правило применяется только во избежание четырёхкратного повторения одной и той же цифры. Римские цифры появились за 500 лет до нашей эры у этрусков (см. этрусский алфавит), которые могли заимствовать часть цифр у прото-кельтов. Romeinse cijfers vormen een talstelsel voor het weergeven van natuurlijke getallen dat afkomstig is uit het oude Rome. Het stelsel is geen positiestelsel, maar een additief stelsel waarin de waarde van het voorgestelde getal bepaald wordt door het totaal van de samenstellende symbolen. De getallen een tot en met tien worden met Romeinse cijfers geschreven als: I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX en X. De Romeinen maakten geen gebruik van het getal 0 en er is dan ook geen Romeins cijfer voor de nul. Il sistema di numerazione romano è un sistema di numerazione additivo/sottrattivo per il quale a ogni simbolo letterale è associato un valore: il numero rappresentato è dato dalla somma o dalla differenza dei valori di ogni simbolo che lo compone. Erromatar zenbakera edo erromatar zenbakikuntza erromatarrek garatu zuten zenbaki-sistema da. Zenbakiak idazteko hainbat letra larri erabiltzen dira. Gaur egun mendeak idazteko erabiltzen ditugu erromatar zenbakiak, eta baita, erloju analogiko askotan ere. الأرقام الرومانية (باللاتينية: Numeri Romani) هي نظام عد ابتكر في روما القديمة لكتابة الأعداد، واستمر استخدامه في أوروبا حتى أواخر العصور الوسطى. تمثل الأرقام في هذا النظام بحروف من الأبجدية اللاتينية. الاستخدام الحديث لهذه الرموز يختصرها بسبعة رموز بقيم ثابتة لكل رمز. Romerska siffror är ett talsystem bestående av vanligtvis sju grundsiffror I (1), V (5), X (10), L (50), C (100), D (500) och M (1000). Ytterligare tecken brukades i ett utökat system, som romarna införde under 200-talet f.Kr. enligt tabellen nedan, men också för att beteckna större tal samt bråk. Romarna inkluderade aldrig noll i sitt talsystem och kunde aldrig hantera noll i sin aritmetik.[källa behövs] Το Λατινικό σύστημα αναπαράστασης αριθμών, που χρησιμοποιείτο ευρέως στην Αρχαία Ρώμη, αλλά επιβιώνει ακόμη και στις μέρες μας σε συγκεκριμένες περιπτώσεις, είναι ένα σύστημα που απεικονίζει τους αριθμούς με συνδυασμούς γραμμάτων του λατινικού αλφάβητου που ανάλογα με τη διάταξη τους , προστίθενται ή αφαιρούνται. Βασίζεται στο αντίστοιχο σύστημα αναπαράστασης των Ετρούσκων. Στην αρχική του μορφή περιελάμβανε 5 γράμματα (I, V, X, L και C). Οι δέκα πρώτοι αριθμοί στο ρωμαϊκό σύστημα αναπαράστασης αριθμών είναι : I=1, II=2, III=3, IV=4, V=5, VI=6, VII=7, VIII=8 , IX=9 και Χ=10 罗马数字是古罗马使用的记数系统，现今仍很常见。 La numeración romana (en latín, Numeri Romani; en griego, Λατινικό σύστημα αναπαράστασης αριθμών o Ρωμαϊκοί αριθμοί) es un sistema de numeración que se desarrolló en la Antigua Roma y se utilizó en todo el Imperio romano, manteniéndose con posterioridad a su desaparición y todavía utilizado en algunos ámbitos. Este sistema emplea algunas letras mayúsculas como símbolos para representar ciertos valores. Los números se escriben como combinaciones de letras. El año actual, por ejemplo, 2022, se escribe numéricamente como MMXXII en donde cada M representa mil unidades, cada X representa diez unidades y, finalmente, cada I representa una unidad más. Римська система числення, або Римські цифри — непозиційна система числення, що використовувалися стародавніми римлянами. Дана система базується на використанні особливих знаків (літер латинської абетки) для десяткових розрядів I = 1, X = 10, С = 100, М = 1000 та їх половин V = 5, L = 50, D = 500. Натуральні числа записуються за допомогою повторення цих цифр. При цьому, якщо більша цифра стоїть перед меншою, то вони додаються (принцип додавання), якщо ж менша перед більшою, то менша віднімається від більшої (принцип віднімання). Останнє правило застосовується тільки для уникнення чотириразового повторення однієї цифри. Наприклад, I, X, С ставляться відповідно перед X, С, М для позначення 9, 90, 900 або перед V, L, D для позначення 4, 40, 400. Наприклад, VI = 5 + 1 = 6, IV = 5 – 1 = 4 (заміс O sistema de numeração romana (algarismos romanos ou números romanos) desenvolveu-se na Roma Antiga, e foi utilizado em todo o Império Romano. É composto por sete letras maiúsculas do alfabeto latino: I, V, X, L, C, D e M. La numeració romana és un sistema de numeració que es va desenvolupar a l'antiga Roma i es va utilitzar en tot l'Imperi Romà; es va mantenir també després de la desaparició de l'Imperi. A partir del segle xiv, els nombres romans van començar a ser reemplaçats en la majoria de contextos pels nombres aràbics; no obstant això, aquest procés va ser gradual i l'ús de nombres romans persisteix actualment en alguns aspectes de la vida quotidiana, sobretot quan representen números ordinals (el rei Jaume I), encara que avui dia no es diguin com a ordinals (segle XII). Římské číslice představují způsob zápisu čísel pomocí několika vybraných písmen latinské abecedy. Jedná se o takzvanou nepoziční číselnou soustavu, pro které je charakteristická skutečnost, že hodnota číslice je daná jejím symbolem a nezávisí na její pozici v zapsaném čísle. Dnes se většinou používají arabské číslice, římské číslice většinou jen ve specifických případech, například k označení pořadí kapitoly, odstavců či panovníků stejného jména. Sa lá atá inniu ann úsáidtear (m.sh. 1, 2, ...59, 1000). Ach bhain na Rómhánaigh úsáid as uimhreacha difriúla. Tugadh uimhreacha do litir áirithe: I nó i = 1V nó v = 5X nó x = 10L nó l = 50C nó c = 100D nó d = 500M nó m = 1000 Sin iad na uimhreacha a usaidtear de ghnáth inniu nuair a déantar .Déantar comhairdeamh mar seo: I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X ... XIV ... CLXII ... MCDXIV 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 14 162 1414 Tug faoi dhera IV/4 tá an I roimh an V agus ciallíonn sé go bhfuil an uimhir níos lú ná an V. ローマ数字（ローマすうじ）は、数を表す記号の一種である。ラテン文字の一部を用い、例えばアラビア数字における 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 をそれぞれ I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X のように表記する。I, V, X, L, C, D, M はそれぞれ 1, 5, 10, 50, 100, 500, 1000 を表す。i, v, x などと小文字で書くこともある。現代の一般的な表記法では、1以上4000未満の数を表すことができる。 ローマ数字のことをギリシャ数字と呼ぶ例が見られるが、これは誤りである。 Roman numerals are a numeral system that originated in ancient Rome and remained the usual way of writing numbers throughout Europe well into the Late Middle Ages. Numbers are written with combinations of letters from the Latin alphabet, each letter with a fixed integer value, modern style uses only these seven: The use of Roman numerals continued long after the decline of the Roman Empire. From the 14th century on, Roman numerals began to be replaced by Arabic numerals; however, this process was gradual, and the use of Roman numerals persists in some applications to this day. Rzymski system zapisywania liczb, zwany też łacińskim – addytywny system liczbowy, w podstawowej wersji używający 7 znaków. 로마 숫자는 고대 로마에서 쓰기수법이다. 로마 문자에 특정 수를 대입하고 이를 조합하여 수를 나타낸다. 1에서 10까지는 I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X 와 같이 표기한다. 11은 XI이라고 표기하고 12은 XII로 표기한다. 로마 숫자는 에트루리아인이 사용한 기수법에서 유래하였으며 로마 제국을 거쳐 14세기에 이르기까지 유럽 각지에서 사용되었다. 14세기 이후에 보다 사용이 편리한 아라비아 숫자가 널리 사용되면서 일상적인 연산에서는 사용하지 않게 되었다. 오늘날에는 시계의 시간 표시나 책의 목차 표시와 같은 특별한 경우에만 사용된다.50, 100, 500, 1000은 각각 L, C, D, M으로 표기한다. La numération romaine est un système de numération additive utilisé par les anciens Romains. Les nombres sont représentés à l'aide de symboles combinés entre eux, notamment par les signes I, V, X, L, C, D et M, appelés chiffres romains, qui représentent respectivement les nombres 1, 5, 10, 50, 100, 500 et 1 000. Ces « abréviations destinées à notifier et à retenir les nombres » ne permettaient pas à leurs utilisateurs de faire des calculs, qui étaient effectués au moyen d'abaques. La sistemo de romaj ciferoj (aŭ romanaj ciferoj) aperis ĉirkaŭ la jaro 800 a.K. ĉe etruskoj kaj ĝin uzis ankaŭ latinlingvaj romianoj. Anoj de la eŭropa kulturo ankoraŭ uzas ĝin por horloĝoj, datoj, monatnombroj, kaj jarcentoj, kaj por nomoj de seriaj moŝtuloj, kiel reĝoj, imperiestroj, kaj papoj. Als römische Zahlen werden die Zahlzeichen einer in der römischen Antike entstandenen und noch für Nummern und besondere Zwecke gebräuchlichen Zahlschrift bezeichnet. In der heute üblichen Form werden darin die lateinischen Buchstaben I (1), V (5), X (10), L (50), C (100), D (500) und M (1000) als Zahlzeichen für die Schreibung der natürlichen Zahlen verwendet.

foaf:depiction

n16:Excerpt_from_BnF_ms._1433_fr.,_fol._24r.png n16:Excerpt_from_BnF_ms._23112_fr.,_fol._343v.png n16:Yeltsin-authograph-1988.gif n16:CuttySarkRomNum.jpg n16:RomanNumeralLines.svg n16:Vecchi_003.jpg n16:9th_Aero_Squadron_AEF.jpg n16:Padlock,_Athlone.jpg n16:Roman_numerals_Bungus_1584-1585.png n16:AdmiraltyArchLondonCloseup.jpg n16:Colosseum-Entrance_LII.jpg n16:BadSalzdetfurthBadenburgerStr060529.jpg n16:Westerkerk_MDCXXX.jpg n16:Cambridge_Main_Public_Library_1888.jpg n16:S6002447_cropped.jpg n16:DarboLaikas.jpg n16:SectionI.jpg n16:Semisse.jpg n16:Epitaph_des_Marcus_Caelius.jpg n16:Carlos_IV_Coin.jpg

dcterms:subject

dbc:Latin_script dbc:Legacy_of_the_Roman_Empire dbc:Numerals dbc:Roman_mathematics dbc:Numeral_systems

dbo:wikiPageID

25657

dbo:wikiPageRevisionID

1124519054

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Roman_numerals_in_Unicode dbr:Late_Middle_Ages dbr:Oxidation_number dbr:Graphic_design dbc:Latin_script dbr:IXL_(disambiguation) dbr:2010_Winter_Olympics dbr:IUPAC_nomenclature_of_inorganic_chemistry dbr:Kharosthi_numerals dbr:Mathematics dbr:XL_(disambiguation) dbr:Suffix_(name) dbr:ↇ dbr:Linearity dbr:Latin dbr:ↈ n17:Colosseum-Entrance_LII.jpg dbr:Polymorphism_(materials_science) dbr:2012_Summer_Olympics dbr:Abacus n17:Cambridge_Main_Public_Library_1888.jpg dbr:Epacts dbr:Law dbr:Dice dbr:V dbr:Naming_of_moons dbr:Renaissance dbr:Astronomy dbr:Sequel dbr:Natural_satellite dbr:Middle_Ages n17:Padlock,_Athlone.jpg dbr:Outline_(summary) dbr:Cation dbr:Statue_of_Liberty dbr:American_football dbr:Winter_Olympic_Games dbr:Typographic_ligature dbr:Legislature_XVIII_of_Italy dbr:Quadrant_(plane_geometry) dbr:Violin dbr:Cenotaph dbr:Elizabeth_II n17:RomanNumeralLines.svg dbr:Trigonometry dbc:Numerals dbc:Legacy_of_the_Roman_Empire dbr:Cornerstone n17:Westerkerk_MDCXXX.jpg dbr:Biblical_scholarship dbr:Egyptian_numerals dbr:Team_sport dbr:Rocky_II dbr:WrestleMania dbr:Photography dbr:Titan_(moon) dbr:Divisibility dbr:Latin_America dbr:Dionysius_Exiguus dbc:Roman_mathematics dbr:Infinity dbr:XXX_(disambiguation) dbr:Edward_the_Confessor dbr:The_Last_Time_I_Saw_Paris n17:Vecchi_003.jpg dbr:Isaac_Asimov n17:Carlos_IV_Coin.jpg n17:DarboLaikas.jpg dbr:Arabic_numerals dbr:Rugby_union dbr:Gramogram n17:CuttySarkRomNum.jpg dbr:Lower_case dbr:Music dbr:Cricket dbr:Numeral_prefix dbr:Numeral_system dbr:Fasti dbr:Pharmacy dbr:Numerals_in_Unicode dbr:Piety dbr:I dbr:Floor_numbering dbr:Pope_Benedict_XVI dbr:Continental_Europe dbr:Professional_wrestling dbr:Central_Europe dbr:Decimal dbr:Calends dbr:Major_Arcana dbr:Bede dbr:Al-Andalus dbr:WWE dbr:Etruscan_numerals dbr:National_Football_League dbr:Dupondius dbr:Apothecaries'_system dbr:William_Howard_Taft_IV dbr:Louis_XIV_of_France dbr:Calculus dbr:WrestleMania_XXX dbr:Periodic_table dbr:Wells_Cathedral_clock n17:Yeltsin-authograph-1988.gif dbr:Regnal_number dbr:Zone_System dbr:Hebrew_numerals dbr:Unicode_code_point dbr:Summer_Olympic_Games dbr:Entomology dbr:Epithet dbr:Astronautics dbr:Microsoft_Excel dbr:Augustus dbr:Sextant dbr:Outline_(list) dbr:Maya_numerals dbr:Fraction_(mathematics) dbr:M dbr:2014_Winter_Olympics dbr:Proto-writing dbr:U.S._Copyright_law dbr:Milestone dbr:Dover_Publications dbr:Gothic_alphabet dbr:Roman_numerals dbr:Titan_III dbr:Façade dbr:Parliament_of_Italy n17:Excerpt_from_BnF_ms._1433_fr.,_fol._24r.png n17:Excerpt_from_BnF_ms._23112_fr.,_fol._343v.png dbr:Sports_club dbr:Ordinal_numbers_(linguistics) dbr:Stringed_instruments dbr:Biquinary dbr:Seismology dbr:Movement_(music) dbr:Roman_Empire dbr:Titan_I dbr:Roman_coin dbr:Titan_II dbr:X n17:9th_Aero_Squadron_AEF.jpg dbr:Medical_prescription dbr:Septuagint dbr:Old_Testament dbr:Theology dbr:Henry_VIII dbr:Mercalli_intensity_scale dbr:ↂ dbr:2018_Italian_general_election dbr:ↅ dbr:Integers dbr:ↆ dbr:ↀ dbr:Group_(periodic_table) dbr:ↁ dbr:C dbr:Olympic_Winter_Games dbr:Super_Bowl dbr:Amsterdam dbr:Ice dbr:Stigma_(letter) n17:Epitaph_des_Marcus_Caelius.JPG dbr:Grand_Theft_Auto_V dbr:Phase_(matter) dbr:Latin_alphabet dbr:Big_Ben dbr:Hyperbole dbr:Swash_(typography) dbr:French_Republican_Calendar dbr:Jupiter_(mythology) dbr:Etruscan_language dbr:Periodical_cicadas dbr:Saint_Louis_Art_Museum dbr:Charles_IV_of_Spain dbr:Fasti_Antiates_Maiores dbr:Duodecimal dbr:Super_Bowl_50 dbr:French_Revolution dbr:Italy dbr:Admiralty_Arch dbr:Education dbr:Phi dbr:Vinculum_(symbol) dbr:Western_Roman_Empire dbr:Rational_number dbr:Roman_abacus dbr:Trailer_(film) dbr:0_(number) dbr:Arab dbr:D dbr:Germanic_languages dbr:Colosseum dbr:Planet dbr:Ancient_Rome dbr:Centurion dbr:City-state dbr:List_of_orbital_launch_systems dbr:Serif dbr:Crystal dbr:Chemistry dbr:Roman_numeral_analysis dbr:Super_Bowl_XLII dbr:Romance_languages dbr:Digamma n17:Roman_numerals_Bungus_1584-1585.png dbr:Quincunx dbr:Place_value_notation dbr:Marcus_Caelius dbr:Saturn dbr:Function_(music) n17:AdmiraltyArchLondonCloseup.jpg dbr:Positional_notation dbr:Legio_XXII_Deiotariana dbr:Legio_XVIII dbr:Number_Forms dbr:Claudian_letter dbr:Clock_face dbr:Tarot dbr:John_Wallis n17:Semisse.jpg dbr:Military n17:SectionI.JPG dbr:Saturn_V dbr:Unicode dbr:Palace_of_Westminster n17:BadSalzdetfurthBadenburgerStr060529.jpg dbr:Greek_numerals dbr:Statistics dbr:Timepiece n17:S6002447_cropped.jpg dbr:French_language dbr:Sunday_shopping dbr:L dbr:Chronogram dbr:Saturn_I dbc:Numeral_systems dbr:Stonecutter dbr:Spanish_flu

dbo:wikiPageExternalLink

n37:%7Ctitle=Roman

owl:sameAs

dbpedia-ca:Numeració_romana dbpedia-la:Numeri_Romani dbpedia-es:Numeración_romana n13:रोमन_संख्यांक n14:نمر_رومانى dbpedia-pl:Rzymski_system_zapisywania_liczb n20:Numeration_roman dbpedia-fa:عددنویسی_رومی dbpedia-sh:Rimski_brojevi dbpedia-ku:Hejmarên_romî n24:Mx4rVLmrhqzbR0mB8HqYOoIVhA dbpedia-cs:Římské_číslice dbpedia-is:Rómverskir_tölustafir dbpedia-mk:Римски_бројки dbpedia-et:Rooma_numbrid n29:রোমান_সংখ্যা dbpedia-tr:Roma_rakamları n31:Romanong_numero dbpedia-de:Römische_Zahlschrift dbpedia-it:Sistema_di_numerazione_romano dbpedia-hu:Római_számírás dbpedia-az:Rum_rəqəmləri dbpedia-id:Angka_Romawi dbpedia-sr:Римски_бројеви n39:Рим_шутлав_йĕрки dbpedia-ga:Uimhir_Rómhánach dbpedia-ar:أرقام_رومانية dbpedia-ko:로마_숫자 dbpedia-sk:Rímska_číslica dbpedia-nn:Romartal dbpedia-eu:Erromatar_zenbakera dbpedia-lb:Réimesch_Zuelen dbpedia-sq:Numrat_romakë dbpedia-nds:Röömsche_Tallen n49:රෝමානු_සංඛ්‍යා dbpedia-oc:Numeracion_romana dbpedia-sw:Namba_za_Kiroma dbpedia-he:ספרות_רומיות n53:റോമൻ_സംഖ്യാസമ്പ്രദായം n54:رومن_اعداد dbpedia-pt:Numeração_romana dbpedia-kk:Рим_сандары n57:3bzfk yago-res:Roman_numerals dbpedia-eo:Romaj_ciferoj n60:உரோமை_எண்ணுருக்கள் n61:रोमन_संख्या dbpedia-da:Romertal freebase:m.06dk0 dbpedia-nl:Romeinse_cijfers n65:Рим_цифрҙары dbpedia-zh:罗马数字 dbpedia-bg:Римски_цифри dbpedia-br:Niveradur_roman dbpedia-simple:Roman_numerals dbpedia-hr:Rimski_brojevi dbpedia-gl:Numeración_romana n72:Rim_raqamlari dbpedia-sv:Romerska_siffror dbpedia-uk:Римська_система_числення dbpedia-war:Romano_nga_ihap dbpedia-fr:Numération_romaine n77:ರೋಮನ್_ಅಂಕಿಗಳು dbpedia-ro:Cifre_romane dbpedia-ja:ローマ数字 dbpedia-io:Romana_cifri dbpedia-mr:रोमन_अंक dbpedia-el:Ρωμαϊκοί_αριθμοί n83:ရောမကိန်းဂဏန်းများ n86:Nùmmura_rumani n87:Romėniški_skaičiai n88:Numberación_romana dbpedia-no:Romertall dbpedia-cy:System_rhifolion_Rhufeinig dbpedia-th:ตัวเลขโรมัน n92:Numarasion_romana dbpedia-be:Рымская_сістэма_злічэння n94:Рим_цифралары dbpedia-ms:Angka_Rumi dbpedia-af:Romeinse_syfers n97:רוימישע_צאל n98:Հռոմեական_թվեր n99:Roman_numerals wikidata:Q38918 n101:Rimski_brojevi dbpedia-sl:Rimske_številke dbpedia-fi:Roomalaiset_numerot n104:Romiešu_skaitļi n105:رومی_اعداد dbpedia-vi:Số_La_Mã dbpedia-ru:Римские_цифры

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Strong dbt:Use_dmy_dates dbt:Pp-semi-indef dbt:Main dbt:Roman dbt:Circa dbt:Ancient_Rome_topics dbt:Efn dbt:Cn dbt:Wikt-lang dbt:Clear dbt:Short_description dbt:Columnslist dbt:Cite_web dbt:Ship dbt:Cite_book dbt:Sc dbt:Sfrac dbt:Code dbt:Library_resources_box dbt:Contains_special_characters dbt:Block_indent dbt:For dbt:Numeral_systems dbt:Notelist dbt:Tt dbt:Reflist dbt:Rn dbt:Latin_alphabet dbt:CURRENTYEAR dbt:Angbr dbt:Sister_bar dbt:Anchor dbt:Frac dbt:List_of_writing_systems

dbo:thumbnail

n16:CuttySarkRomNum.jpg?width=300

dbp:auto

yes

dbp:label

Roman numerals

dbp:wikt

Appendix:Roman numerals

dbp:about

yes

dbo:abstract

罗马数字是古罗马使用的记数系统，现今仍很常见。 Římské číslice představují způsob zápisu čísel pomocí několika vybraných písmen latinské abecedy. Jedná se o takzvanou nepoziční číselnou soustavu, pro které je charakteristická skutečnost, že hodnota číslice je daná jejím symbolem a nezávisí na její pozici v zapsaném čísle. Dnes se většinou používají arabské číslice, římské číslice většinou jen ve specifických případech, například k označení pořadí kapitoly, odstavců či panovníků stejného jména. Sa lá atá inniu ann úsáidtear (m.sh. 1, 2, ...59, 1000). Ach bhain na Rómhánaigh úsáid as uimhreacha difriúla. Tugadh uimhreacha do litir áirithe: I nó i = 1V nó v = 5X nó x = 10L nó l = 50C nó c = 100D nó d = 500M nó m = 1000 Sin iad na uimhreacha a usaidtear de ghnáth inniu nuair a déantar .Déantar comhairdeamh mar seo: I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X ... XIV ... CLXII ... MCDXIV 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 14 162 1414 Tug faoi dhera IV/4 tá an I roimh an V agus ciallíonn sé go bhfuil an uimhir níos lú ná an V. Ри́мские ци́фры — цифры, использовавшиеся древними римлянами в их непозиционной системе счисления. Натуральные числа записываются при помощи повторения этих цифр. При этом, если бо́льшая цифра стоит перед меньшей, то они складываются (принцип сложения), если же меньшая стоит перед большей, то меньшая вычитается из большей (принцип вычитания). Последнее правило применяется только во избежание четырёхкратного повторения одной и той же цифры. Римские цифры появились за 500 лет до нашей эры у этрусков (см. этрусский алфавит), которые могли заимствовать часть цифр у прото-кельтов. La sistemo de romaj ciferoj (aŭ romanaj ciferoj) aperis ĉirkaŭ la jaro 800 a.K. ĉe etruskoj kaj ĝin uzis ankaŭ latinlingvaj romianoj. Anoj de la eŭropa kulturo ankoraŭ uzas ĝin por horloĝoj, datoj, monatnombroj, kaj jarcentoj, kaj por nomoj de seriaj moŝtuloj, kiel reĝoj, imperiestroj, kaj papoj. Το Λατινικό σύστημα αναπαράστασης αριθμών, που χρησιμοποιείτο ευρέως στην Αρχαία Ρώμη, αλλά επιβιώνει ακόμη και στις μέρες μας σε συγκεκριμένες περιπτώσεις, είναι ένα σύστημα που απεικονίζει τους αριθμούς με συνδυασμούς γραμμάτων του λατινικού αλφάβητου που ανάλογα με τη διάταξη τους , προστίθενται ή αφαιρούνται. Βασίζεται στο αντίστοιχο σύστημα αναπαράστασης των Ετρούσκων. Στην αρχική του μορφή περιελάμβανε 5 γράμματα (I, V, X, L και C). Οι δέκα πρώτοι αριθμοί στο ρωμαϊκό σύστημα αναπαράστασης αριθμών είναι : I=1, II=2, III=3, IV=4, V=5, VI=6, VII=7, VIII=8 , IX=9 και Χ=10 La numeración romana (en latín, Numeri Romani; en griego, Λατινικό σύστημα αναπαράστασης αριθμών o Ρωμαϊκοί αριθμοί) es un sistema de numeración que se desarrolló en la Antigua Roma y se utilizó en todo el Imperio romano, manteniéndose con posterioridad a su desaparición y todavía utilizado en algunos ámbitos. Este sistema emplea algunas letras mayúsculas como símbolos para representar ciertos valores. Los números se escriben como combinaciones de letras. El año actual, por ejemplo, 2022, se escribe numéricamente como MMXXII en donde cada M representa mil unidades, cada X representa diez unidades y, finalmente, cada I representa una unidad más. Está basado en la numeración etrusca, la cual, a diferencia de la numeración decimal que está basada en un sistema posicional, se basa en un sistema aditivo (cada signo representa un valor que se va sumando al anterior). La numeración romana posteriormente evolucionó a un , en el cual algunos signos en lugar de sumar, restan. Por ejemplo, el 4 en la numeración etrusca se representaba como IIII (1+1+1+1), mientras que en la numeración romana moderna se representa como IV (1 restado a 5). الأرقام الرومانية (باللاتينية: Numeri Romani) هي نظام عد ابتكر في روما القديمة لكتابة الأعداد، واستمر استخدامه في أوروبا حتى أواخر العصور الوسطى. تمثل الأرقام في هذا النظام بحروف من الأبجدية اللاتينية. الاستخدام الحديث لهذه الرموز يختصرها بسبعة رموز بقيم ثابتة لكل رمز. يقوم على التعبير عن الأعداد برسوم معينة كانت في بادئ الأمر تقوم على رسم عدد من الخطوط العامودية المتجاورة، فمثلا: III تعبر عن العدد ثلاثة، ولما كانت الحاجة للتعبير عن أعداد كبيرة ستؤدي إلى رسم عدد كبير من الخطوط التي سيصعب عدّها، فكان ان عبر عن ان بعض الأعداد برسوم أخرى فأصبح : فالعدد 1952 يكتب MCMLII والعدد 487 يكتب CDLXXXVII والعدد 4 يكتب IV والعدد 6 يكتب VI. يلاحظ كيف ان كتابة هذه الأرقام طويلة وتقود إلى الخطأ وكتابة رقم كبير باستخدامها سيتكون من عدد ضخم من الرسوم. وهناك خلاف حول كون رسوم هذه الأرقام هي احرف تدل على أسماء هذه الأرقام، فالبعض يقول بذلك ويدلل عليه بان C وM تقابل كلمتي Centum وMille أي مئة والف، بينما يرى فريق آخر ان هذا محض صدفة كون ذلك لا ينطبق على الأرقام الرومانية الأخرى.والعمليات الحسابية المتداولة اليوم شبه مستحيلة باستخدام الأرقام الرومانية وذلك لغياب الخانات.للتعبير عن الأعداد الكبيرة يستعمل الخط العلوي، فرسم خط أعلى الرمز يعني مضاعفته بـ 1000. La numeració romana és un sistema de numeració que es va desenvolupar a l'antiga Roma i es va utilitzar en tot l'Imperi Romà; es va mantenir també després de la desaparició de l'Imperi. A partir del segle xiv, els nombres romans van començar a ser reemplaçats en la majoria de contextos pels nombres aràbics; no obstant això, aquest procés va ser gradual i l'ús de nombres romans persisteix actualment en alguns aspectes de la vida quotidiana, sobretot quan representen números ordinals (el rei Jaume I), encara que avui dia no es diguin com a ordinals (segle XII). Aquest sistema fa servir algunes lletres majúscules com a símbols per representar certs valors. Els nombres s'escriuen com combinacions de lletres; per exemple, 2022 s'escriu mmxxii, on cada m representa 1000 unitats, cada x representa 10 unitats, cada v representa cinc unitats, i cada i simbolitza una unitat. Està basat en la numeració etrusca, la qual (a diferència de la numeració decimal que està basada en un sistema posicional) es basa en un sistema additiu (cada signe representa un valor que va sumant a l'anterior). Posteriorment, la numeració romana va evolucionar a un sistema substractiu, en el qual alguns signes en lloc de sumar, resten; per exemple, 4 a la numeració etrusca es representava com IIII (1 + 1 + 1 + 1 = 4), mentre que en la numeració romana moderna es representa com IV (resta 1 a 5 = 4). ローマ数字（ローマすうじ）は、数を表す記号の一種である。ラテン文字の一部を用い、例えばアラビア数字における 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 をそれぞれ I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X のように表記する。I, V, X, L, C, D, M はそれぞれ 1, 5, 10, 50, 100, 500, 1000 を表す。i, v, x などと小文字で書くこともある。現代の一般的な表記法では、1以上4000未満の数を表すことができる。 ローマ数字のことをギリシャ数字と呼ぶ例が見られるが、これは誤りである。 Romerska siffror är ett talsystem bestående av vanligtvis sju grundsiffror I (1), V (5), X (10), L (50), C (100), D (500) och M (1000). Ytterligare tecken brukades i ett utökat system, som romarna införde under 200-talet f.Kr. enligt tabellen nedan, men också för att beteckna större tal samt bråk. Romarna inkluderade aldrig noll i sitt talsystem och kunde aldrig hantera noll i sin aritmetik.[källa behövs] Roman numerals are a numeral system that originated in ancient Rome and remained the usual way of writing numbers throughout Europe well into the Late Middle Ages. Numbers are written with combinations of letters from the Latin alphabet, each letter with a fixed integer value, modern style uses only these seven: The use of Roman numerals continued long after the decline of the Roman Empire. From the 14th century on, Roman numerals began to be replaced by Arabic numerals; however, this process was gradual, and the use of Roman numerals persists in some applications to this day. One place they are often seen is on clock faces. For instance, on the clock of Big Ben (designed in 1852), the hours from 1 to 12 are written as: I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X, XI, XII The notations IV and IX can be read as "one less than five" (4) and "one less than ten" (9), although there is a tradition favouring representation of "4" as "IIII" on Roman numeral clocks. Other common uses include year numbers on monuments and buildings and copyright dates on the title screens of movies and television programs. MCM, signifying "a thousand, and a hundred less than another thousand", means 1900, so 1912 is written MCMXII. For the years of this century, MM indicates 2000. The current year is MMXXII (2022). Rzymski system zapisywania liczb, zwany też łacińskim – addytywny system liczbowy, w podstawowej wersji używający 7 znaków. Als römische Zahlen werden die Zahlzeichen einer in der römischen Antike entstandenen und noch für Nummern und besondere Zwecke gebräuchlichen Zahlschrift bezeichnet. In der heute üblichen Form werden darin die lateinischen Buchstaben I (1), V (5), X (10), L (50), C (100), D (500) und M (1000) als Zahlzeichen für die Schreibung der natürlichen Zahlen verwendet. Es handelt sich um eine additive Zahlschrift mit ergänzender Regel für die bestimmter Zahlen, aber ohne Stellenwertsystem und ohne Zeichen für Null. Zugrunde liegt ein kombiniert quinär-dezimales oder biquinäres Zahlensystem mit den Basiszahlen 5 und 10. Il sistema di numerazione romano è un sistema di numerazione additivo/sottrattivo per il quale a ogni simbolo letterale è associato un valore: il numero rappresentato è dato dalla somma o dalla differenza dei valori di ogni simbolo che lo compone. 로마 숫자는 고대 로마에서 쓰기수법이다. 로마 문자에 특정 수를 대입하고 이를 조합하여 수를 나타낸다. 1에서 10까지는 I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X 와 같이 표기한다. 11은 XI이라고 표기하고 12은 XII로 표기한다. 로마 숫자는 에트루리아인이 사용한 기수법에서 유래하였으며 로마 제국을 거쳐 14세기에 이르기까지 유럽 각지에서 사용되었다. 14세기 이후에 보다 사용이 편리한 아라비아 숫자가 널리 사용되면서 일상적인 연산에서는 사용하지 않게 되었다. 오늘날에는 시계의 시간 표시나 책의 목차 표시와 같은 특별한 경우에만 사용된다.50, 100, 500, 1000은 각각 L, C, D, M으로 표기한다. Romeinse cijfers vormen een talstelsel voor het weergeven van natuurlijke getallen dat afkomstig is uit het oude Rome. Het stelsel is geen positiestelsel, maar een additief stelsel waarin de waarde van het voorgestelde getal bepaald wordt door het totaal van de samenstellende symbolen. De getallen een tot en met tien worden met Romeinse cijfers geschreven als: I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX en X. De Romeinen maakten geen gebruik van het getal 0 en er is dan ook geen Romeins cijfer voor de nul. Het systeem is sinds de 14e eeuw grotendeels verdrongen door een positiestelsel met gebruik van Arabische cijfers, maar in sommige toepassingen zijn Romeinse cijfers nog steeds in gebruik, zoals bij de nummering van vorsten met dezelfde naam (bijvoorbeeld Lodewijk XIV) en in sommige landen bij de nummering van eeuwen (bijvoorbeeld XIXe siècle). Zie hieronder, . Римська система числення, або Римські цифри — непозиційна система числення, що використовувалися стародавніми римлянами. Дана система базується на використанні особливих знаків (літер латинської абетки) для десяткових розрядів I = 1, X = 10, С = 100, М = 1000 та їх половин V = 5, L = 50, D = 500. Натуральні числа записуються за допомогою повторення цих цифр. При цьому, якщо більша цифра стоїть перед меншою, то вони додаються (принцип додавання), якщо ж менша перед більшою, то менша віднімається від більшої (принцип віднімання). Останнє правило застосовується тільки для уникнення чотириразового повторення однієї цифри. Наприклад, I, X, С ставляться відповідно перед X, С, М для позначення 9, 90, 900 або перед V, L, D для позначення 4, 40, 400. Наприклад, VI = 5 + 1 = 6, IV = 5 – 1 = 4 (замість IIII). XIX = 10 + 10 – 1 = 19 (замість XVIIII), XL = 50 – 10 = 40 (замість XXXX), XXXIII = 10 + 10 + 10 + 1 + 1 + 1 = 33 тощо. Ця система числення на сьогодні майже не застосовується, бо виконання арифметичних дій над багатозначними числами в цій системі дуже незручне. Тим не менш, її використовують для позначення розділів і частин законів, томів видань, століть, інколи років, днів тижня, місяців у датах (1.V.1975), на циферблатах деяких годинників, порядкових числівників, а також похідних, номер яких більший за три (yIV, yV), а також з естетичною метою. La numération romaine est un système de numération additive utilisé par les anciens Romains. Les nombres sont représentés à l'aide de symboles combinés entre eux, notamment par les signes I, V, X, L, C, D et M, appelés chiffres romains, qui représentent respectivement les nombres 1, 5, 10, 50, 100, 500 et 1 000. Ces « abréviations destinées à notifier et à retenir les nombres » ne permettaient pas à leurs utilisateurs de faire des calculs, qui étaient effectués au moyen d'abaques. Un nombre écrit en chiffres romains se lit de gauche à droite. En première approximation, sa valeur se détermine en faisant la somme des valeurs individuelles de chaque symbole, sauf quand l'un des symboles précède un symbole de valeur supérieure ; dans ce cas, on soustrait la valeur du premier symbole au deuxième. O sistema de numeração romana (algarismos romanos ou números romanos) desenvolveu-se na Roma Antiga, e foi utilizado em todo o Império Romano. É composto por sete letras maiúsculas do alfabeto latino: I, V, X, L, C, D e M. Angka Romawi atau Bilangan Romawi adalah sistem penomoran yang berasal dari Romawi kuno. Sistem penomoran ini memakai huruf Latin untuk melambangkan angka numerik: Untuk angka yang lebih besar (≥5.000), sebuah garis ditempatkan di atas simbol indikator perkalian dengan 1.000. Angka Romawi sangat umum digunakan sekarang ini, antara lain digunakan di jam, bab buku, penomoran sekuel film, penomoran seri event olahraga seperti Olimpiade. Di dalam bahasa Indonesia, angka Romawi digunakan untuk penulisan bilangan tingkat, contoh abad XX (abad kedua puluh) dan Perang Dunia II (Perang Dunia Kedua). Erromatar zenbakera edo erromatar zenbakikuntza erromatarrek garatu zuten zenbaki-sistema da. Zenbakiak idazteko hainbat letra larri erabiltzen dira. Gaur egun mendeak idazteko erabiltzen ditugu erromatar zenbakiak, eta baita, erloju analogiko askotan ere.

dbp:by

no

dbp:onlinebooks

yes

dbp:others

yes

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:Roman_numerals?oldid=1124519054&ns=0

dbo:wikiPageLength

70035

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Roman_numerals