This HTML5 document contains 624 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

PrefixIRI
dbpedia-frhttp://fr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-lahttp://la.dbpedia.org/resource/
dbrhttp://dbpedia.org/resource/
n44https://www.academia.edu/61853262/
dbpedia-nohttp://no.dbpedia.org/resource/
schemahttp://schema.org/
n4https://archive.today/20120629033228/homepage.mac.com/cparada/GML/
dbpedia-ukhttp://uk.dbpedia.org/resource/
yagohttp://dbpedia.org/class/yago/
foafhttp://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-ethttp://et.dbpedia.org/resource/
n89http://
dbpedia-elhttp://el.dbpedia.org/resource/
n82https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-fyhttp://fy.dbpedia.org/resource/
dbpedia-rohttp://ro.dbpedia.org/resource/
n88http://my.dbpedia.org/resource/
dbphttp://dbpedia.org/property/
n93http://ta.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zhhttp://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ithttp://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cahttp://ca.dbpedia.org/resource/
wikipedia-enhttp://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-plhttp://pl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-idhttp://id.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eshttp://es.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eohttp://eo.dbpedia.org/resource/
rdfhttp://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
n57https://archive.org/stream/deciausonius01ausouoft%23page/310/mode/
dbpedia-azhttp://az.dbpedia.org/resource/
dbpedia-arhttp://ar.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hrhttp://hr.dbpedia.org/resource/
n58http://www.ontologydesignpatterns.org/ont/dul/DUL.owl#
dbpedia-ishttp://is.dbpedia.org/resource/
rdfshttp://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
skoshttp://www.w3.org/2004/02/skos/core#
provhttp://www.w3.org/ns/prov#
n94https://www.bbc.co.uk/programmes/
dbpedia-dehttp://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-dahttp://da.dbpedia.org/resource/
dbpedia-kahttp://ka.dbpedia.org/resource/
n55http://ast.dbpedia.org/resource/
n43https://www.livius.org/men-mh/mermnads/
dbpedia-glhttp://gl.dbpedia.org/resource/
n46http://hy.dbpedia.org/resource/
dbpedia-huhttp://hu.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cshttp://cs.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hehttp://he.dbpedia.org/resource/
dctermshttp://purl.org/dc/terms/
yago-reshttp://yago-knowledge.org/resource/
dbpedia-trhttp://tr.dbpedia.org/resource/
n65https://web.archive.org/web/20130730202829/https:/www.livius.org/men-mh/mermnads/
dbpedia-behttp://be.dbpedia.org/resource/
n69http://ba.dbpedia.org/resource/
n33http://cv.dbpedia.org/resource/
n21http://globalwordnet.org/ili/
n47https://www.academia.edu/10635667/
dbohttp://dbpedia.org/ontology/
n73http://dbpedia.org/resource/Wikt:
n49http://d-nb.info/gnd/
owlhttp://www.w3.org/2002/07/owl#
dbpedia-kohttp://ko.dbpedia.org/resource/
dbpedia-kkhttp://kk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-warhttp://war.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fihttp://fi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fahttp://fa.dbpedia.org/resource/
dbpedia-slhttp://sl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-shhttp://sh.dbpedia.org/resource/
dbthttp://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-ochttp://oc.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pthttp://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-jahttp://ja.dbpedia.org/resource/
wikidatahttp://www.wikidata.org/entity/
dbpedia-swhttp://sw.dbpedia.org/resource/
n51http://viaf.org/viaf/
goldhttp://purl.org/linguistics/gold/
dbpedia-skhttp://sk.dbpedia.org/resource/
xsdhhttp://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-afhttp://af.dbpedia.org/resource/
n23https://www.perseus.tufts.edu/hopper/
dbpedia-bghttp://bg.dbpedia.org/resource/
n17http://dbpedia.org/resource/File:
n18http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
dbpedia-ruhttp://ru.dbpedia.org/resource/
dbpedia-svhttp://sv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-mkhttp://mk.dbpedia.org/resource/
n34http://mg.dbpedia.org/resource/
dbpedia-srhttp://sr.dbpedia.org/resource/
n96https://www.perseus.tufts.edu/cgi-bin/
dbpedia-brhttp://br.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nlhttp://nl.dbpedia.org/resource/
freebasehttp://rdf.freebase.com/ns/
dbpedia-vihttp://vi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-euhttp://eu.dbpedia.org/resource/
n67https://web.archive.org/web/20101119122504/http:/ancientopedia.com/croesus/
dbchttp://dbpedia.org/resource/Category:
n85http://dbpedia.org/resource/Matthew_5:

Statements

Subject Item
dbr:Cambrai
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Cappadocia
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Sardis
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:English_words_first_attested_in_Chaucer
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:List_of_ancient_Greeks
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:List_of_battles_before_301
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Midas
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Bart_vs._Thanksgiving
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Battle_of_Lade
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Battle_of_Opis
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Battle_of_Pteria
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
dbo:commander
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Battle_of_Thymbra
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
dbo:commander
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Bimetallism
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:David_Copperfield
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Araspes
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:History_of_coins
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Human–animal_breastfeeding
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Juan_March
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:List_of_Hercules_(1998_TV_series)_episodes
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:List_of_The_Vicar_of_Dibley_characters
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Peace_symbols
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Cydippe_of_Argos
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Cyropaedia
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Vitiges
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:De_casibus_virorum_illustrium
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Despotism
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Index_of_ancient_Greece-related_articles
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Invisibility_in_fiction
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Timeline_of_ancient_history
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:List_of_historical_opera_characters
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:List_of_kings_of_Lydia
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:List_of_monarchs_who_lost_their_thrones_before_the_13th_century
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:List_of_oracular_statements_from_Delphi
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:List_of_people_mentioned_in_Herodotus,_Book_One
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Pelasgians
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Postdiction
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Prehistory_of_Anatolia
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Creso_(Sacchini)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Croesus
rdf:type
yago:Sovereign110628644 yago:Negotiator110351874 yago:Ruler110541229 yago:Person100007846 dbo:Royalty dbo:MilitaryPerson dbo:Animal owl:Thing dbo:Person yago:Object100002684 yago:LivingThing100004258 wikidata:Q215627 yago:PhysicalEntity100001930 wikidata:Q729 wikidata:Q5 yago:WikicatPeopleExecutedByBurning wikidata:Q19088 yago:YagoLegalActor yago:YagoLegalActorGeo yago:Organism100004475 n58:NaturalPerson yago:Communicator109610660 dbo:Species schema:Person yago:King110231515 yago:CausalAgent100007347 foaf:Person yago:HeadOfState110164747 yago:Wikicat6th-centuryBCRulers dbo:Eukaryote yago:Whole100003553 yago:Representative110522035 yago:WikicatKingsOfLydia
rdfs:label
Cresos Крез (цар Лідії) Krezo Крёз (царь Лидии) Kreso 克羅伊斯 Krösus Creso Κροίσος Krösus كرويسوس Croesus Krezus Creso Creso Kroisos 크로이소스 Crésus クロイソス Croesus Kroisos
rdfs:comment
Crésus ou Croesus, né vers 596 av. J.-C., (en Lydien 𐤨𐤭𐤬𐤥𐤦𐤮𐤠𐤮 Krowiśaś, et en Grec ancien Κροῖσος, Kroîsos) est un roi de Lydie et le dernier souverain de la dynastie des Mermnades. Durant son règne, qui s’étend d'environ 561 à 547 ou 546 av. J.-C, il conquiert la Pamphylie, la Mysie et la Phrygie jusqu'à l'Halys mais ne parvient pas à s'implanter plus à l'Est de son royaume. Il est vaincu par l'empereur perse Cyrus le Grand vers 547 av. J.C. كرويسيوس هو ملك ليديا من الأسرة الميرمنادية، وحكم بين عامي 560 – 546 ق م وكان قد خلف والده ألياتس الثاني بعد أن خاض حربا مع أخيه غير الشقيق، وأكمل فتح أيونيا بالسيطرة على إفسوس وميليتوس وأماكن أخرى، ومد الإمبراطورية حتى نهر هاليس. وجمع ثروة من التجارة كانت مضرب الأمثال واستخدم جزءا منها في تأمين التحالفات مع الدول الإغريقية التي مدت جيشه بأساطيلهم. Крёз (Крез, Крес, др.-греч. Κροῖσος; 595—547 до н. э.) — последний царь Лидии из рода Мермнадов, правивший в 560—547 гг. до н. э. Считается, что Крёз одним из первых начал чеканить монету, установив стандарт чистоты металла (98 % золота или серебра) и гербовую царскую печать на лицевой стороне (голова льва и быка). По этой причине он слыл в античном мире баснословным богачом, его имя стало нарицательным. Creso foi o último rei da Lídia, da dinastia Mermnada, (560 a.C.–546 a.C.), filho e sucessor de Alíates que morreu em 560 a.C. Submeteu as principais cidades da Anatólia (salvo a cidade de Mileto). Kreso (antzinako grezieraz: Κροῖσος, Kroisos; c. K.a. 595 – c. K.a. 547) Lidiako azken erregea (K.a. 560 eta K.a. 546 artean) izan zen. Mermnada dinastiaren azkena, bere erreinaldian plazerrak, arteak eta gerra ziren nagusi. bere aitaren ordezkoa, Panfilia, Misia eta Frigia konkistatu zituen, hau da, Mileto izan ezik Halys ibairainoko Anatoliako greziar hiri guztiak. Bere tenplu guztiei dohaintza handiak egin zituen. Izan ere, Kreso bere garaiko gizakirik aberatsena izan zen eta baita historia osoan ere. 크로이소스(고대 그리스어: Κροῖσος, 기원전 595년 ~ 기원전 547년?)는 기원전 560년부터 리디아의 마지막 왕이었다. 그는 기원전 547년 페르시아 제국에 전쟁을 일으켰다가 패하여 떠돌이가 되었다. 크로이소스의 패배는 그리스에 심대한 문화적인 충격을 주었는데, 적어도 기원전 5세기 말경까지는 크로이소스는 신화적인 인물이다. 그는 연대기의 전통적인 제약의 바깥 즉 여러 나라의 연대기에 동시에 나와 있었다. 크로이소스는 그 엄청난 부로도 잘 알려져 있었으며, 헤로도토스나 파우사니아스는 델포이에 있던 크로이소스의 시주품에 대해서 기록하였다. 그리스어와 페르시아어에서 ‘크로이소스’의 이름은 ‘부자’와 동의어가 되었다. 거기다 현대 유럽계 언어에서 ‘크로이소스’는 큰 부자의 대명사이고, 영어에서는 ‘크로이소스만큼이나 부유한’(rich as Croesus) 또는 ‘크로이소스보다 더 부자인’(richer than Croesus)라는 관용구가 있다. 또한 최초의 공인 와 를 발명한 것이 크로이소스라고 말하기도 한다. Creso (in greco antico: Κροῖσος, Krôisos, latina: Croesus, arabo/persiano: قارون, Qârun; 596 a.C. – forse 546 a.C.) fu il trentesimo e ultimo sovrano della Lidia, su cui regnò dal 560/561 a.C. fino alla sconfitta subita, intorno al 546 a.C., ad opera dei Persiani. Kroisos (/ˈkriːsəs/ KREE-səs; bahasa Yunani Kuno: Κροῖσος, Kroisos; 595 SM – sek. 547? SM) adalah raja Lidia pada tahun 560 hingga 547 SM, ketika dia dikalahkan oleh Persia. Kejatuhan Kroisos memberikan dampak yang besar terhadap bangsa Hellen, memberikan titik pas dalam kalender mereka. "Setidaknya pada abad kelima," J.A.S. Evans mencermati, "Kroisos telah menjadi tokoh mitos, yang berada di luas batas kronologi konvensional." Kroisos terkenal atas kekayaannya; Herodotos dan Pausanias mencermati hadiahnya yang tersimpan di Delphi. Croesus (Oudgrieks: Κροῖσος, Kroisos, Nederlands ook wel Cresus, ca. 595 v.Chr. – ca. 546 v.Chr.) was koning van Lydië van 560 v.Chr. tot 546 v.Chr. Croesus was de zoon van Alyattes II. Hij volgde toen hij vijfendertig jaar oud was zijn vader op, in 560 v.Chr. Hij begon er onmiddellijk mee de Griekse steden aan de kust te onderwerpen, te beginnen met Efeze. Hij had met al zijn veldtochten succes, al de Aziatische Grieken waren gedwongen hem tribuut te betalen. Tevens voerde Croesus geslagen munten met een gestandaardiseerde waarde als betaalmiddel in. Крез (грец. Κροίσος) — цар Лідії, правив з 560 до н. е. по 546 до н. е., у період найбільшої могутності держави. Значно розширив територію Лідійського царства, підпорядкувавши грецькі малоазійські міста (Ефес, Мілет та інші) і приєднав майже всю західну частину Малої Азії до річки Галіс. Вступив у війну з Киром Великим, що завоювавши Мідію, почав захоплювати інші малоазійські території. Правління Креза завершилося із завоюванням Лідії персами. Був взятий в полон та за Геродотом був засуджений до спалення, але помилуваний Кіром, а за давньосхідними клинописними джерелами все ж був страчений. – helene Κροίσος (krojsos) – inter la jaroj 560 kaj 547 antaŭ Kristo estis la legenda lasta reĝo de la regno Lidio en Malgrandazio. Famiĝis lia eksterordinara riĉeco, pro kio oni uzas lian nomon antonomazie. Lia nomo tial iĝis moknomo pri riĉuloj kun multekostaj kutimoj. Cresos (grec antic: Κροῖσος, Króisos, llatí: Croesus; vers 595 aC - després del 546 aC) fou el darrer rei de Lídia de la dinastia dels Mermnades. 克罗伊斯（古希臘語：Κροῖσος，前595年－前546年），吕底亚王国最后一位君主，公元前561年即位一直到公元前546年被波斯帝国的居鲁士大帝打败为止，在位15年。 Creso (en griego Κροῖσος, Kroisos), último rey de Lidia (entre el 560 y el 546 a. C.),​ de la dinastía Mermnada, con un reinado que estuvo marcado por los placeres, la guerra y las artes. Creso nació hacia el 595 a. C.. Al morir su padre Aliates de Lidia en el 560 a. C., Creso conquistó Panfilia, Misia y Frigia; en definitiva, sometió a todas las ciudades griegas de Anatolia hasta el río Halis (salvo Mileto), a las que hizo importantes donaciones para sus templos. Debido a la gran riqueza y prosperidad de su país, de él se decía que era el hombre más rico en su tiempo. クロイソス（ギリシア語: Κροῖσος Kroîsos, リュディア語: 𐤨𐤭𐤬𐤥𐤦𐤮𐤠𐤮 Krowiśaś, ラテン語: Croesus, 紀元前595年 - 紀元前547年頃?）はリュディア王国の最後の王（在位期間：紀元前560年/561年 - 紀元前547年頃）である。最後はペルシアに敗北した。 クロイソスはその莫大な富で知られており、ヘロドトスやパウサニアスはデルポイにあったクロイソスの奉納品について書いている。ギリシャ語とペルシア語では「クロイソス」の名前は「富める者」と同義語になった。そこから現代ヨーロッパ系の言語ではクロイソスは大金持ちの代名詞であり、英語では大金持ちの形容として「rich as Croesus」または「richer than Croesus」という慣用句がある。また、最初の公認通貨体系と貨幣制度を発明したのはクロイソスだと言われることが多い。 Krösus oder Kroisos (altgriechisch Κροῖσος Kroísos, lateinisch Croesus; * um 590 v. Chr.; † um 541 v. Chr. oder später) war der letzte König des in Kleinasien gelegenen Lydiens. Er regierte von etwa 555 v. Chr. bis 541 v. Chr. und war vor allem für seinen Wohlstand und seine Freigiebigkeit bekannt. Krezus, Krojsos (gr. Κροῖσος, ur. ?, zm. 546 p.n.e. lub później) – ostatni król Lidii, kraju na zachodzie Azji Mniejszej. Jego imię jest synonimem bogacza od starożytności. Pochodził z dynastii . Był synem Alyattesa. Objął tron około 560 roku p.n.e. Był mecenasem poetów, uczonych i filozofów, których chętnie gościł na swoim dworze. Podbił miasta greckie leżące na zachodnim skraju Azji Mniejszej (Jonia), ale sam znalazł się pod wpływem ich kultury. Na wschodzie rozszerzył terytorium Lidii do rzeki Halys (obecnie Kizilirmak). Krösus (grekiska Κροῖσος, Kroisos, latin Croesus) var den siste kungen i det antika riket Lydien i västra delen av Mindre Asien. Han var son till Alyattes II som dog 560 f.Kr. och efterträdde honom då som kung. Han förlorade sitt rike till perserna i kriget mot Kyros II 546 f.Kr. men levde därefter i över tjugo år Det sägs även att Kyros skänkte Krösus staden Barene i närheten av Ekbatana. Enligt Herodotos skall Krösus efter Kyros död ha levat hos dennes son Kambyses II. Ο Κροίσος (596 π.Χ. - 546 π.Χ.), γιος του Αλυάττη, ήταν ο τελευταίος βασιλιάς της Λυδίας της δυναστείας των Μερμνάδων. Κατά τη διάρκεια της εξουσίας του η Λυδική επιρροή έφτασε στην μεγαλύτερη ακμή της αφού διοικούσε όλη την περιοχή δυτικά του ποταμού Άλυ. Ήταν ξακουστός σε όλο τον αρχαίο κόσμο για τα αμύθητα πλούτη του και το παλάτι του στις Σάρδεις ήταν ένα από τα μεγαλύτερα οικοδομήματα της εποχής. Croesus (/ˈkriːsəs/ KREE-səs; Lydian: 𐤨𐤭𐤬𐤥𐤦𐤮𐤠𐤮 Krowiśaś; Phrygian: Akriaewais; Ancient Greek: Κροισος, romanized: Kroisos; Latin: Croesus; reigned: c. 585 – c. 546 BC) was the king of Lydia, who reigned from 585 BC until his defeat by the Persian king Cyrus the Great in 547 or 546 BC. Kroisos (řecky Κροῖσος, latinsky Croesus) byl lýdský král z rodu , panující asi v letech –547 př. n. l. Byl synem krále Alyatta II. a blíže neznámé ženy z kárského rodu. Podle antických pramenů měl několik nevlastních bratrů a sester. Byl prvním panovníkem, který nechal razit mince jako platidlo. Byly z elektra (slitina zlata a stříbra). Jeho mincovny však postupem času přišly se separací (oddělení) a za jeho vlády se již razily první mince z ryzího zlata. Dnes jsou to nejstarší zlaté mince na světě. Londýnské muzeum jich několik vlastní.
skos:exactMatch
n21:i94819
foaf:depiction
n18:Silver_croeseid_protomes_CdM.jpg n18:Map_of_Lydia_ancient_times.jpg n18:Banville_-_Ésope,_1893.jpg n18:Croesus_portrait.jpg n18:Francken_Croesus_showing_his_treasures.jpg n18:Croesus_and_Cyrus.jpg n18:Kroisos_stake_Louvre_G197.jpg n18:Defeat_of_Croesus_546_BCE.jpg n18:Kroisos._Circa_564-53-550-39_BC._AV_Stater_(16mm,_10.76_g)._Heavy_series._Sardes_mint.jpg
dcterms:subject
dbc:Kings_of_Lydia dbc:6th-century_BC_rulers dbc:Monarchs_taken_prisoner_in_wartime dbc:540s_BC_deaths dbc:Archaic_Greece dbc:Mermnad_dynasty
dbo:wikiPageID
72745
dbo:wikiPageRevisionID
1124876676
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Astyages dbr:Podcast dbr:Karun_Treasure dbr:Sais,_Egypt dbr:Latin_language dbr:Pamphylia dbr:Electrum dbr:Hyperborea dbr:Mariandyni dbr:Sparta dbr:Ancient_History_Encyclopedia n17:Croesus_and_Cyrus.jpg dbr:Tellus_(Ancient_Athens) dbr:Pontic-Caspian_steppe dbr:Neo-Babylonian_Empire dbr:Yazılıkaya,_Eskişehir dbr:Caria dbr:Alluvium dbc:Kings_of_Lydia dbr:Western_Asia dbr:Thracians dbr:Phrygian_language dbr:Aegean_Sea n17:Kroisos_stake_Louvre_G197.jpg dbr:Cyprus n17:Silver_croeseid_protomes_CdM.jpg dbr:Hermodike_II dbr:Silver dbr:Thyni dbr:BBC dbr:Dascylium dbr:Thrasybulus_of_Miletus dbr:Zeus dbr:Alfred_Bate_Richards dbr:Amasis_II dbr:Chalybes dbr:Alyattes dbr:Alyattes_of_Lydia dbr:Tolstoy dbr:Hacıtuğrul,_Polatlı dbr:Pausanias_(geographer) dbr:Middle_Assyrian_Empire dbr:Gyges_of_Lydia dbr:Cyaxares dbr:Temple_of_Artemis dbr:Isaac_Watts dbr:Pactolus dbc:6th-century_BC_rulers dbr:Cilicia dbr:Battle_of_Pteria dbr:Transliteration dbr:Nabonidus dbr:Aesop dbr:Gold_coin dbr:Amphiaraus dbr:Ephesus n17:Francken_Croesus_showing_his_treasures.jpg dbr:Suda dbr:Max_Mallowan dbr:Europa_(consort_of_Zeus) dbr:Agamemnon dbr:Konya dbr:Lycians dbr:Babylon dbr:Pteria_(Cappadocia) dbr:Doric_Hexapolis dbr:Croesus_(opera) dbr:Croesus_and_Fate dbr:Pharaoh dbr:Latin dbr:Battle_of_Thymbra dbr:Seven_Sages_of_Greece dbr:Croeseid dbr:Greeks n17:Map_of_Lydia_ancient_times.jpg dbr:Persian_daric dbr:Compound_(linguistics) dbr:Confessio_amantis dbc:540s_BC_deaths dbr:Sadyattes dbr:Midas dbr:Achaemenid_Empire dbr:Urartu dbc:Monarchs_taken_prisoner_in_wartime dbr:Mammon dbr:Filial_piety dbr:Ionians dbr:Afyonkarahisar dbr:Greek_language dbr:Ctesias dbr:Kleobis_and_Biton dbr:Herodotus dbr:Artaxias_I n17:Banville_-_Ésope,_1893.jpg dbr:Nicolaus_of_Damascus dbr:History_of_Coins dbr:James_Allan_Stewart_Evans dbr:Ionia n17:Defeat_of_Croesus_546_BCE.jpg dbr:Cyrus_the_Great dbr:Montgomery_Burns dbr:Phrygians dbr:Nabonidus_Chronicle dbr:Leo_Tolstoy dbr:Cimmerians dbr:Bithyni dbr:Ardys_of_Lydia dbr:Hittites dbr:John_Gower dbr:Paphlagonia dbr:Ahiqar dbr:Aryenis dbr:Siege_of_Sardis_(547_BC) dbr:Lydian_language dbr:Tyche dbr:Medes dbr:Troy n73:Κροῖσος dbr:History_of_Armenia_(book) dbr:Semivowel dbr:Aeolis dbr:Gold dbr:Delphi dbr:Lydians dbr:Silt dbr:Xenophon dbr:Atys_(son_of_Croesus) dbr:Ausonius dbr:British_Museum dbr:Sardis dbr:Famous_oracular_statements_from_Delphi dbr:Mysians dbr:Kızılırmak_River dbr:Carians dbr:The_Simpsons dbr:Gordion dbr:Bacchylides dbr:Exemplum dbr:Monarch dbr:Kerkenes dbr:Movses_Khorenatsi dbr:Lydia_(satrapy) dbr:Solon dbr:Lydia dbr:Sodium_chloride dbr:Cyme_(Aeolis) dbc:Archaic_Greece n17:Kroisos._Circa_564-53-550-39_BC._AV_Stater_(16mm,_10.76_g)._Heavy_series._Sardes_mint.jpg dbr:Levant dbr:Hubris dbc:Mermnad_dynasty dbr:Adrastus,_son_of_Gordias dbr:Garrison dbr:Naucratis dbr:Asia_Minor
dbo:wikiPageExternalLink
n4:Croesus.html n23: n43:croesus.htm n44:Les_alliances_lydo_%C3%A9gyptienne_et_lydo_babylonienne_Gephyra_22_2021_p_181_207 n47:Lalliance_lydo-spartiate_Kt%C3%A8ma_39_2014_p._271-288 n57:2up n67: n65:croesus.htm n89:www.livius.org n94:b00qm8zg n96:ptext%3Flookup=Hdt.+1.6.1
owl:sameAs
dbpedia-la:Croesus dbpedia-eu:Kreso dbpedia-fr:Crésus dbpedia-pt:Creso dbpedia-is:Krösos dbpedia-sw:Kroisos wikidata:Q184462 dbpedia-az:Krez dbpedia-nl:Croesus dbpedia-sl:Krez dbpedia-fy:Kroesus dbpedia-sv:Krösus dbpedia-es:Creso n33:Крёз_(Лидия_патши) n34:Croesus dbpedia-hu:Kroiszosz dbpedia-he:קרויסוס dbpedia-be:Кроз dbpedia-vi:Kroisos dbpedia-af:Croesus dbpedia-et:Kroisos dbpedia-ro:Cresus dbpedia-br:Kroisos n46:Կրեսոս dbpedia-eo:Krezo n49:119505266 dbpedia-fi:Kroisos n51:265969928 dbpedia-kk:Крез_(Лидия_патшасы) dbpedia-uk:Крез_(цар_Лідії) dbpedia-sk:Kroisos n55:Cresu dbpedia-it:Creso dbpedia-sr:Крез dbpedia-da:Krøsus dbpedia-mk:Крез_(митологија) dbpedia-war:Croesus_(hadi) dbpedia-el:Κροίσος freebase:m.0jlg3 n51:60158790507938850324 dbpedia-de:Krösus dbpedia-no:Krøsus n69:Крёз_(Лидия_батшаһы) dbpedia-ko:크로이소스 dbpedia-ca:Cresos dbpedia-hr:Krez dbpedia-cs:Kroisos dbpedia-pl:Krezus dbpedia-bg:Крез dbpedia-id:Kroisos dbpedia-zh:克羅伊斯 dbpedia-tr:Kroisos dbpedia-ru:Крёз_(царь_Лидии) n82:mkBf dbpedia-ar:كرويسوس dbpedia-gl:Creso dbpedia-ka:კრეზი yago-res:Croesus n88:ကရီးဆပ်ဘုရင် dbpedia-fa:کرزوس dbpedia-oc:Cresus dbpedia-sh:Krez n93:கிரீசசு dbpedia-ja:クロイソス
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbt:Lang-grc dbt:Poemquote dbt:Respell dbt:Reflist dbt:C. dbt:For dbt:Transl dbt:Sfn dbt:IPAc-en dbt:Col-2 dbt:Col-end dbt:Col-begin dbt:Commons_category dbt:Wikiquote dbt:Quote dbt:Webarchive dbt:Cite_EB1911 dbt:S-aft dbt:S-end dbt:Circa dbt:S-bef dbt:S-hou dbt:S-reg dbt:S-ttl dbt:S-start dbt:Infobox_royalty
dbo:thumbnail
n18:Croesus_portrait.jpg?width=300
dbp:caption
Depiction of Croesus, Attic red-figure amphora, painted c. 500–490 BC
dbp:date
2013-07-30
dbp:father
dbr:Alyattes_of_Lydia
dbp:issue
dbr:Atys_(son_of_Croesus)
dbp:predecessor
dbr:Alyattes_of_Lydia
dbp:succession
King of Lydia
dbp:successor
Position abolished
dbp:title
King of Lydia
dbp:url
n65:croesus.htm
dbp:years
–
dbo:abstract
Крёз (Крез, Крес, др.-греч. Κροῖσος; 595—547 до н. э.) — последний царь Лидии из рода Мермнадов, правивший в 560—547 гг. до н. э. Считается, что Крёз одним из первых начал чеканить монету, установив стандарт чистоты металла (98 % золота или серебра) и гербовую царскую печать на лицевой стороне (голова льва и быка). По этой причине он слыл в античном мире баснословным богачом, его имя стало нарицательным. クロイソス（ギリシア語: Κροῖσος Kroîsos, リュディア語: 𐤨𐤭𐤬𐤥𐤦𐤮𐤠𐤮 Krowiśaś, ラテン語: Croesus, 紀元前595年 - 紀元前547年頃?）はリュディア王国の最後の王（在位期間：紀元前560年/561年 - 紀元前547年頃）である。最後はペルシアに敗北した。 クロイソスはその莫大な富で知られており、ヘロドトスやパウサニアスはデルポイにあったクロイソスの奉納品について書いている。ギリシャ語とペルシア語では「クロイソス」の名前は「富める者」と同義語になった。そこから現代ヨーロッパ系の言語ではクロイソスは大金持ちの代名詞であり、英語では大金持ちの形容として「rich as Croesus」または「richer than Croesus」という慣用句がある。また、最初の公認通貨体系と貨幣制度を発明したのはクロイソスだと言われることが多い。 Kroisos (/ˈkriːsəs/ KREE-səs; bahasa Yunani Kuno: Κροῖσος, Kroisos; 595 SM – sek. 547? SM) adalah raja Lidia pada tahun 560 hingga 547 SM, ketika dia dikalahkan oleh Persia. Kejatuhan Kroisos memberikan dampak yang besar terhadap bangsa Hellen, memberikan titik pas dalam kalender mereka. "Setidaknya pada abad kelima," J.A.S. Evans mencermati, "Kroisos telah menjadi tokoh mitos, yang berada di luas batas kronologi konvensional." Kroisos terkenal atas kekayaannya; Herodotos dan Pausanias mencermati hadiahnya yang tersimpan di Delphi. Creso (in greco antico: Κροῖσος, Krôisos, latina: Croesus, arabo/persiano: قارون, Qârun; 596 a.C. – forse 546 a.C.) fu il trentesimo e ultimo sovrano della Lidia, su cui regnò dal 560/561 a.C. fino alla sconfitta subita, intorno al 546 a.C., ad opera dei Persiani. – helene Κροίσος (krojsos) – inter la jaroj 560 kaj 547 antaŭ Kristo estis la legenda lasta reĝo de la regno Lidio en Malgrandazio. Famiĝis lia eksterordinara riĉeco, pro kio oni uzas lian nomon antonomazie. Lia nomo tial iĝis moknomo pri riĉuloj kun multekostaj kutimoj. Creso (en griego Κροῖσος, Kroisos), último rey de Lidia (entre el 560 y el 546 a. C.),​ de la dinastía Mermnada, con un reinado que estuvo marcado por los placeres, la guerra y las artes. Creso nació hacia el 595 a. C.. Al morir su padre Aliates de Lidia en el 560 a. C., Creso conquistó Panfilia, Misia y Frigia; en definitiva, sometió a todas las ciudades griegas de Anatolia hasta el río Halis (salvo Mileto), a las que hizo importantes donaciones para sus templos. Debido a la gran riqueza y prosperidad de su país, de él se decía que era el hombre más rico en su tiempo. La leyenda cuenta que, ante el inquietante avance de Ciro II de Persia, Creso envió un mensajero al Oráculo de Delfos, que le respondió que si conducía un ejército hacia el Este y cruzaba el río Halis, destruiría un imperio. Creso hizo entonces lo que el oráculo dijo: marchó hacia el Este y cruzó el río Halis. Para ello organizó una alianza con Nabónido de Babilonia, Amosis II de Egipto y la ciudad griega de Esparta. Sin embargo, las fuerzas persas derrotaron a la coalición en Capadocia, en la batalla del río Halis (547 a. C.) y cayó el imperio lidio. El oráculo había formulado el vaticinio de tal manera que se cumpliría tanto si Creso triunfaba, como si era derrotado. 克罗伊斯（古希臘語：Κροῖσος，前595年－前546年），吕底亚王国最后一位君主，公元前561年即位一直到公元前546年被波斯帝国的居鲁士大帝打败为止，在位15年。 Крез (грец. Κροίσος) — цар Лідії, правив з 560 до н. е. по 546 до н. е., у період найбільшої могутності держави. Значно розширив територію Лідійського царства, підпорядкувавши грецькі малоазійські міста (Ефес, Мілет та інші) і приєднав майже всю західну частину Малої Азії до річки Галіс. Вступив у війну з Киром Великим, що завоювавши Мідію, почав захоплювати інші малоазійські території. Правління Креза завершилося із завоюванням Лідії персами. Був взятий в полон та за Геродотом був засуджений до спалення, але помилуваний Кіром, а за давньосхідними клинописними джерелами все ж був страчений. Ім'я Креза ще в Стародавній Греції стало загальним для позначення дуже багатих людей. За свідченням Георгія Агріколи, Крез володів золотими копальнями поблизу покинутого міста між Атарнеєм і Пергамом. Ο Κροίσος (596 π.Χ. - 546 π.Χ.), γιος του Αλυάττη, ήταν ο τελευταίος βασιλιάς της Λυδίας της δυναστείας των Μερμνάδων. Κατά τη διάρκεια της εξουσίας του η Λυδική επιρροή έφτασε στην μεγαλύτερη ακμή της αφού διοικούσε όλη την περιοχή δυτικά του ποταμού Άλυ. Ήταν ξακουστός σε όλο τον αρχαίο κόσμο για τα αμύθητα πλούτη του και το παλάτι του στις Σάρδεις ήταν ένα από τα μεγαλύτερα οικοδομήματα της εποχής. Από τους φόρους που του έδιναν οι ελληνικές αποικίες της Μικράς Ασίας και από τα χρυσωρυχεία του Πακτωλού ποταμού, γινόταν όλο και πιο πλούσιος και πιο περήφανος για τα πλούτη του. Πίστευε μάλιστα ότι δεν υπήρχε πιο ευτυχισμένος άνθρωπος από αυτόν στον κόσμο. Γι' αυτό παραξενεύτηκε και θύμωσε πολύ όταν κάποτε πήγε στο παλάτι του ο Σόλων και όταν ο Κροίσος περηφανεύτηκε ότι είναι ο ευτυχέστερος άνθρωπος του κόσμου, ο σοφός Έλληνας του αποκρίθηκε: «μηδένα πρό του τέλους μακάριζε», δηλαδή, «μην καλοτυχίζεις κανέναν προτού δεις το τέλος του». Και στ' αλήθεια πλήθος συμφορές βρήκαν τον Κροίσο. Ο γιος του ο Άτυς σκοτώθηκε στο κυνήγι και ο ίδιος νικήθηκε από το βασιλιά των Περσών Κύρο και αιχμαλωτίστηκε. Τη στιγμή μάλιστα που ανεβασμένος στη φωτιά ο Κροίσος ετοιμαζόταν να πεθάνει, θυμήθηκε τα λόγια του Σόλωνα και φώναξε μετανιωμένος τρεις φορές «Σόλων! Σόλων! Σόλων!». Ο Κύρος, που τον άκουσε, ζήτησε να μάθει τι σήμαινε η επίκληση αυτή, και ακούγοντας την ιστορία, χάρισε στον Κροίσο τη ζωή και τον κράτησε κοντά του ως σύμβουλο. Crésus ou Croesus, né vers 596 av. J.-C., (en Lydien 𐤨𐤭𐤬𐤥𐤦𐤮𐤠𐤮 Krowiśaś, et en Grec ancien Κροῖσος, Kroîsos) est un roi de Lydie et le dernier souverain de la dynastie des Mermnades. Durant son règne, qui s’étend d'environ 561 à 547 ou 546 av. J.-C, il conquiert la Pamphylie, la Mysie et la Phrygie jusqu'à l'Halys mais ne parvient pas à s'implanter plus à l'Est de son royaume. Il est vaincu par l'empereur perse Cyrus le Grand vers 547 av. J.C. Kroisos (řecky Κροῖσος, latinsky Croesus) byl lýdský král z rodu , panující asi v letech –547 př. n. l. Byl synem krále Alyatta II. a blíže neznámé ženy z kárského rodu. Podle antických pramenů měl několik nevlastních bratrů a sester. Byl prvním panovníkem, který nechal razit mince jako platidlo. Byly z elektra (slitina zlata a stříbra). Jeho mincovny však postupem času přišly se separací (oddělení) a za jeho vlády se již razily první mince z ryzího zlata. Dnes jsou to nejstarší zlaté mince na světě. Londýnské muzeum jich několik vlastní. O Kroisově životě prakticky chybí soudobé prameny a řada informací je pololegendárního rázu. Není dokonce ani známo, jak znělo jeho jméno v lýdštině, dochovala se jen řecká varianta. U současníků byl tento král, jehož říše se rozprostírala nad celou západní částí Malé Asie, proslulý především svým bohatstvím. V Hérodotových Dějinách se popisují jeho štědré dary delfské věštírně a takových příkladů je více. Ještě dnes se používá přirovnání "bohatý jako Krésus". Známý je Kroisos také svým dotazem delfské věštírně, zda má zahájit válku se svým soupeřem, perským králem Kýrem II. Dvojznačná odpověď: "Překročíš-li [pohraniční] řeku Halys, zničíš velkou říši", ho přiměla k útoku na perské pozice, ale v Kappadokii rozhodla, že Kroisos zničil svou vlastní říši. Podle Hérodota mu vítězný Kýros daroval život, existují však náznaky, že ve skutečnosti při obraně své země zahynul. Po jeho smrti se Lýdie stala součástí perského impéria. 크로이소스(고대 그리스어: Κροῖσος, 기원전 595년 ~ 기원전 547년?)는 기원전 560년부터 리디아의 마지막 왕이었다. 그는 기원전 547년 페르시아 제국에 전쟁을 일으켰다가 패하여 떠돌이가 되었다. 크로이소스의 패배는 그리스에 심대한 문화적인 충격을 주었는데, 적어도 기원전 5세기 말경까지는 크로이소스는 신화적인 인물이다. 그는 연대기의 전통적인 제약의 바깥 즉 여러 나라의 연대기에 동시에 나와 있었다. 크로이소스는 그 엄청난 부로도 잘 알려져 있었으며, 헤로도토스나 파우사니아스는 델포이에 있던 크로이소스의 시주품에 대해서 기록하였다. 그리스어와 페르시아어에서 ‘크로이소스’의 이름은 ‘부자’와 동의어가 되었다. 거기다 현대 유럽계 언어에서 ‘크로이소스’는 큰 부자의 대명사이고, 영어에서는 ‘크로이소스만큼이나 부유한’(rich as Croesus) 또는 ‘크로이소스보다 더 부자인’(richer than Croesus)라는 관용구가 있다. 또한 최초의 공인 와 를 발명한 것이 크로이소스라고 말하기도 한다. كرويسيوس هو ملك ليديا من الأسرة الميرمنادية، وحكم بين عامي 560 – 546 ق م وكان قد خلف والده ألياتس الثاني بعد أن خاض حربا مع أخيه غير الشقيق، وأكمل فتح أيونيا بالسيطرة على إفسوس وميليتوس وأماكن أخرى، ومد الإمبراطورية حتى نهر هاليس. وجمع ثروة من التجارة كانت مضرب الأمثال واستخدم جزءا منها في تأمين التحالفات مع الدول الإغريقية التي مدت جيشه بأساطيلهم. Creso foi o último rei da Lídia, da dinastia Mermnada, (560 a.C.–546 a.C.), filho e sucessor de Alíates que morreu em 560 a.C. Submeteu as principais cidades da Anatólia (salvo a cidade de Mileto). Cresos (grec antic: Κροῖσος, Króisos, llatí: Croesus; vers 595 aC - després del 546 aC) fou el darrer rei de Lídia de la dinastia dels Mermnades. Croesus (/ˈkriːsəs/ KREE-səs; Lydian: 𐤨𐤭𐤬𐤥𐤦𐤮𐤠𐤮 Krowiśaś; Phrygian: Akriaewais; Ancient Greek: Κροισος, romanized: Kroisos; Latin: Croesus; reigned: c. 585 – c. 546 BC) was the king of Lydia, who reigned from 585 BC until his defeat by the Persian king Cyrus the Great in 547 or 546 BC. Croesus was renowned for his wealth; Herodotus and Pausanias noted that his gifts were preserved at Delphi. The fall of Croesus had a profound effect on the Greeks, providing a fixed point in their calendar. "By the fifth century at least," J. A. S. Evans has remarked, "Croesus had become a figure of myth, who stood outside the conventional restraints of chronology." Krösus (grekiska Κροῖσος, Kroisos, latin Croesus) var den siste kungen i det antika riket Lydien i västra delen av Mindre Asien. Han var son till Alyattes II som dog 560 f.Kr. och efterträdde honom då som kung. Han förlorade sitt rike till perserna i kriget mot Kyros II 546 f.Kr. men levde därefter i över tjugo år Vid trettiofem års ålder besteg han tronen efter att fadern dött, och genom erövringar utvidgade Krösus riket österut ända till floden Halys. Därefter erövrade han den joniska staden Efesos och gjorde också de övriga grekiska stadsstaterna i Jonien skattskyldiga, men lät dem i övrigt behålla sin frihet och sökte deras välvilja. Uppblåst över sin makt och rikedom gjorde han anspråk på att gälla som den lyckligaste bland dödliga, och enligt en av kronologiska skäl tvivelaktig saga blev han arg när den vise atenaren Solon inte ville prisa hans lycka. Perserkonungen Kyros II hade nyligen betvingat Krösus svåger, kung Astyages av Medien. Krösus sökte nu utvidga sin makt och gick i krig med perserna. Han allierade sig med babylonierna, egyptierna och spartanerna, och litade på oraklet i Delfi, som på hans förfrågan gett det tvetydiga svaret att om Krösus skulle gå över floden Halys skulle han störta ett mäktigt rike. Han gick därför över floden och angrep först de kappadokiska syrierna. Kyros ryckte fram till svar, och efter en oavgjord drabbning drog Krösus sig tillbaka till Sardes, där han inneslöts av Kyros och efter 14 dagars belägring måste ge sig fången (546 eller 541 f.Kr.). Kyros behandlade honom väl och behöll honom alltid i sin närhet som vän och rådgivare. Om anledningen till denna mildhet mot den besegrade fienden finns två olika uppgifter. Enligt Herodotos dömdes Krösus att brännas levande och stod redan på bålet, då han mindes Solons yttrande att ingen bör prisas lycklig före sin död. Tre gånger ropade han Solons namn, och när Kyros, som hörde detta utrop, fick reda på dess betydelse blev han så tagen av hänsyftningen på all mänsklig lyckas förgänglighet att han skänkte Krösus livet. En annan forntida hävdatecknare, Ktesias, berättar att Krösus, som tagit sin tillflykt i Apollons tempel, fyra gånger blivit belagd med kedjor, men alla fyra gångerna på ett underbart sätt befriats från dessa, vilket Kyros tolkade som ett tecken till att den fångne konungen stod under skydd av den gud åt vilken han alltid med förkärlek ägnat sin dyrkan. Det sägs även att Kyros skänkte Krösus staden Barene i närheten av Ekbatana. Enligt Herodotos skall Krösus efter Kyros död ha levat hos dennes son Kambyses II. Kreso (antzinako grezieraz: Κροῖσος, Kroisos; c. K.a. 595 – c. K.a. 547) Lidiako azken erregea (K.a. 560 eta K.a. 546 artean) izan zen. Mermnada dinastiaren azkena, bere erreinaldian plazerrak, arteak eta gerra ziren nagusi. bere aitaren ordezkoa, Panfilia, Misia eta Frigia konkistatu zituen, hau da, Mileto izan ezik Halys ibairainoko Anatoliako greziar hiri guztiak. Bere tenplu guztiei dohaintza handiak egin zituen. Izan ere, Kreso bere garaiko gizakirik aberatsena izan zen eta baita historia osoan ere. Baina Ziro Handia pertsiarraren mehatxuak jasan zituenean, Delfosko orakuluari mezulari bat bidali zion. Orakuluak armada baten aurrean Halys ibaia zeharkatzen bazuen garaipena lortuko zuela erantzun zion. Hori zela eta, Babiloniako Nabonides, Amosis II.a faraoia eta Esparta aliatu zituen. Hala eta guztiz ere, Halys ibaiko guduan Zirok aliatuak menderatu zituen eta Lidiako Inperioa desagertu zen. Croesus (Oudgrieks: Κροῖσος, Kroisos, Nederlands ook wel Cresus, ca. 595 v.Chr. – ca. 546 v.Chr.) was koning van Lydië van 560 v.Chr. tot 546 v.Chr. Croesus was de zoon van Alyattes II. Hij volgde toen hij vijfendertig jaar oud was zijn vader op, in 560 v.Chr. Hij begon er onmiddellijk mee de Griekse steden aan de kust te onderwerpen, te beginnen met Efeze. Hij had met al zijn veldtochten succes, al de Aziatische Grieken waren gedwongen hem tribuut te betalen. Tevens voerde Croesus geslagen munten met een gestandaardiseerde waarde als betaalmiddel in. Deze Croesus is, voor zover men kan nagaan, de eerste Aziaat die de Grieken aan zich onderwierp en hun schatplichtig maakte, of verdragen met de Grieken sloot. Hij gold als de rijkste man ter wereld en gaf kostbare geschenken aan de Griekse tempels en orakels, vooral aan Delphi. Zijn enorme rijkdom gaf stof tot legenden. Volgens een van die legenden zei de staatsman Solon uit het oude Athene bij een ontmoeting, niet door Croesus' fortuin geïmponeerd: Houd tot iemands dood toe het woord gelukkig in petto, tot op dat moment moet men hem niet gelukkig noemen, maar slechts fortuinlijk. Krösus oder Kroisos (altgriechisch Κροῖσος Kroísos, lateinisch Croesus; * um 590 v. Chr.; † um 541 v. Chr. oder später) war der letzte König des in Kleinasien gelegenen Lydiens. Er regierte von etwa 555 v. Chr. bis 541 v. Chr. und war vor allem für seinen Wohlstand und seine Freigiebigkeit bekannt. Krezus, Krojsos (gr. Κροῖσος, ur. ?, zm. 546 p.n.e. lub później) – ostatni król Lidii, kraju na zachodzie Azji Mniejszej. Jego imię jest synonimem bogacza od starożytności. Pochodził z dynastii . Był synem Alyattesa. Objął tron około 560 roku p.n.e. Był mecenasem poetów, uczonych i filozofów, których chętnie gościł na swoim dworze. Podbił miasta greckie leżące na zachodnim skraju Azji Mniejszej (Jonia), ale sam znalazł się pod wpływem ich kultury. Na wschodzie rozszerzył terytorium Lidii do rzeki Halys (obecnie Kizilirmak). Żądny sławy, wszczął w 547 p.n.e. wojnę z królem Persji Cyrusem Wielkim. Pretekstem do jej wypowiedzenia było trzymanie przez Cyrusa w niewoli Astyagesa – ostatniego króla Medów i szwagra Krezusa. W celu przeciwstawienia się Cyrusowi szukał przymierza z Babilonią i Egiptem, ale kraje te niezbyt paliły się do wojny z perskim władcą. W dodatku po stronie Cyrusa opowiedziała się Cylicja, odcinając je od Lidii. Grecki historyk Herodot pisze, że przed rozpoczęciem wojny Krezus zapytał wyrocznię delficką, której prawdomówność wcześniej sprawdził, czy ma wyprawić się przeciwko Persom. Otrzymał odpowiedź, że jeżeli wyprawi się na Persów, to upadnie wielkie państwo. Pewien, że przepowiednia odnosi się do państwa Cyrusa, lidyjski król obdarował Delfy wielkimi bogactwami. Krezus przekroczył w 547 p.n.e. graniczną rzekę Halys. Cyrus odparł najazd w nierozstrzygniętej bitwie pod Pterią. Jako że zbliżała się zima, Krezus rozpuścił wojsko do domu, zgodnie z ówczesnymi zwyczajami. Cyrus nie przejął się jednak zimą, pomaszerował pod Sardes i zajął zaskoczone miasto po 14 dniach oblężenia. Losy Krezusa po upadku miasta nie są jasne. Według Herodota żył on jeszcze wiele lat na dworze Cyrusa, a potem Kambyzesa, i był ich doradcą. Wielu historyków wątpi jednak w prawdziwość tej relacji. Zgodnie z inną wersją, w obliczu klęski król rzucił się w płomienie. Jako że czyn taki jest dość powszechny w legendach i mitologiach, ta wersja również nie jest przekonująca. Istnieje również opinia, że został skazany na wygnanie do Ekbatany. Skarby zgromadzone przez Krezusa w Sardes stały się przysłowiowe już w starożytnych Grecji i Persji. Złoto pochodziło z aluwialnego elektrum wydobywanego w miejscowej rzece Paktol z wymuszonych danin (m.in. od miast greckich Azji Mniejszej) oraz z senioratu (renty menniczej) z tytułu emisji pierwszych w pełni złotych monet.
dbp:nativeLang
dbr:Lydian_language
gold:hypernym
dbr:King
schema:sameAs
n51:40190132
prov:wasDerivedFrom
wikipedia-en:Croesus?oldid=1124876676&ns=0
dbo:wikiPageLength
39422
dbo:child
dbr:Atys_(son_of_Croesus)
dbo:parent
dbr:Alyattes_of_Lydia
dbo:predecessor
dbr:Alyattes_of_Lydia
dbo:successor
dbr:Achaemenid_Empire
foaf:isPrimaryTopicOf
wikipedia-en:Croesus
Subject Item
dbr:Anacharsis
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Anaxandridas_II
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Ancient_Greek_temple
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Mastaura_(Caria)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Median_dynasty
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Rush,_Dublin
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Oracle
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Ostankino_Palace
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Siege_of_Naxos_(499_BC)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Pactyes
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Pactolus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Tomás_Terry
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Timeline_of_ancient_Greece
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Church_of_San_Felipe_Neri_%22La_Profesa%22
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Clarisse_Herrenschmidt
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Classical_Anatolia
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Coin
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Ephesus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:George_Horton
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Gerard_van_Honthorst
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Greco-Persian_Wars
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Miravan_Breaking_Open_the_Tomb_of_his_Ancestors
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Museum_Geelvinck-Hinlopen
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Museum_of_Anatolian_Civilizations
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Coresus
owl:differentFrom
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Cresus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Croeseid
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Croesus_(opera)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Croesus_and_Fate
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Ornithoptera_croesus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Apollo
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Lesbos
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Livadeia
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Lydian_language
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Malakia
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Mammon_in_literature,_film,_and_popular_culture
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Siege_of_Sardis_(547_BC)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
dbp:commander
dbr:Croesus
dbo:commander
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Sir_John_Brunner,_1st_Baronet
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Combing_(torture)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Delphic_ambiguity
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Yuri_Nagibin
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Francis_Palms
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Harpagus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Ibycus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Kerkenes
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Phrygians
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Polycrates
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
n85:3
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Mazares
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Paphlagonia
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Bacchylides
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:540s_BC
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:541_BC
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:547_BC
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:560s_BC
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:561_BC
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:580s_BC
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:585_BC
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:7_Wonders_(board_game)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Agelaus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Aglaus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Thracian_religion
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Tomb_of_Cyrus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Tomyris
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Turkey
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Glaucus_of_Chios
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Creosote_(disambiguation)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Ionia
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:James_Croesus_Stevenson
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Karun_Treasure
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:6th_century_BC
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Abae
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Abraham_Peyrenc_de_Moras
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Achaemenid_Empire
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Achaemenid_coinage
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Adramyttium
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Aesop
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Alexander_of_Abonoteichus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Alyattes
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
dbp:issue
dbr:Croesus
dbp:successor
dbr:Croesus
dbo:child
dbr:Croesus
dbo:successor
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Amphiareion_of_Oropos
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Amykles
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Anatolia
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Anaximenes_of_Miletus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Ancient_Greek_coinage
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:356_BC
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Currency
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Cyrus_the_Great
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
dbp:predecessor
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Economy_of_Iran
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Amasis_II
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Eğirdir
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Bamse
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Banknotes_of_the_Spanish_peseta
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:British_Museum_Department_of_Coins_and_Medals
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Night_in_Paradise_(1946_film)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Pasargadae
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Caria
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Chryselephantine_statues_at_Delphi
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Château_de_Pontevès
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Edmé_Boursault
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Gold_coin
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Gordias
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:History_of_Anatolia
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:History_of_Sparta
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:History_of_banking
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Thracian_warfare
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Vitruvius
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Pteria_(Cappadocia)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Pythius
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Quibble_(plot_device)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Resurrection
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Reverence_(emotion)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Gyges_of_Lydia
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Güre,_Uşak
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Heraclitus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Herostratus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Histories_(Herodotus)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Astyages
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Ateleia_(ancient_Greece)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Atys_(son_of_Croesus)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Ionian_Revolt
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Telmessos
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Temple_of_Artemis
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Thales_of_Miletus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Atlantis_in_popular_culture
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Attis
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Abaeus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Abaris_the_Hyperborean
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Abradatas
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Achaemenid_conquest_of_Egypt
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Adrastus_(mythology)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Adrastus_(son_of_Gordias)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Aeolis
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Alcmaeon,_son_of_Megacles
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Aleus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Kabul_hoard
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Kızılırmak_River
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Bithynia
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Hera
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Thomas_Sutton
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Discworld_(world)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Aryenis
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Manisa_Province
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Martin_Luther
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Phocaea
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Phrygia
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Solon
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Spargapises
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Influence_of_Italian_humanism_on_Chaucer
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Krater
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Miletus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Miltiades_the_Elder
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Olympus_(musician)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Camel_cavalry
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Candaules
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Carura
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Shekel
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Kleobis_and_Biton
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Natural_History_(Pliny)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Lydia
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
dbp:data
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Lydians
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Satires_(Juvenal)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Wicked_Wanda
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Story_of_Ahikar
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Tom_Johnson_(bareknuckle_boxer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:List_of_state_leaders_in_the_6th_century_BC
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Ode_to_Polycrates
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:The_Treasury_of_Croesus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Mr._Burns
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Shia_view_of_Ali
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Wall_painting_in_Turkey
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Persian_daric
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Self-fulfilling_prophecy
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:The_Monk's_Tale
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Middle_Eastern_empires
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Kroisos
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Croesus_of_Lydia
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Croisos
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Crosus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Croesus
Subject Item
dbr:Crœsus
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Croesus
dbo:wikiPageRedirects
dbr:Croesus
Subject Item
wikipedia-en:Croesus
foaf:primaryTopic
dbr:Croesus