| dbo:abstract
|
- Ștefana Velisar Teodoreanu (née Maria Ștefana Lupașcu, également crédité comme Ștefania Velisar ou Lily Teodoreanu ; 17 octobre 1897 – 30 ou 31 mai 1995) était une romancière, poète et traductrice roumaine, épouse de l'écrivain Ionel Teodoreanu. Encouragée à écrire par son mari, elle est une fine représentante du mouvement traditionaliste Poporaniste, qu'infuse avec des thèmes moraux de l'Orthodoxie roumaine, et des échos de littérature moderniste. Ses œuvres de jeunesse, qui coïncident avec la Seconde Guerre mondiale se composent principalement de romans centrés sur les conflits internes et la triomphe de la morale des provinciales comme elle. Formant un contrepoint aux livres de son époux, ils sont très appréciés à leur époque mais seront plus tard critiqués pour être idyllique et didactique. Anti-communiste comme son mari, Velisar aide des écrivains et des personnalités politiques persécutés par le régime communiste. Elle continue à publier, principalement des traductions collaboratives jusqu'à la fin des années 1960, et lui vaut des éloges pour ses interprétations de la littérature russe classique. Pendant le même intervalle, elle devient veuve, au moment où sa famille est mise sous pression par le pouvoir communiste ; son beau-frère Păstorel a été emprisonné, tout comme son ami Dinu Pillat, tandis que d'autres personnes dans son cercle de connaissances fuient la Roumanie. De nouveau bien vu par le pouvoir à la fin des années 1960, Velisar se retire au Monastère de Văratec. Ses derniers travaux comprennent un livre de mémoires sur ses années avec Teodoreanu, ainsi que des lettres qu'elle a envoyées à la famille Pillat, collecté en un livre en 2010. (fr)
- Ștefana Velisar Teodoreanu (born Maria Ștefana Lupașcu, also credited as Ștefania Velisar or Lily Teodoreanu; October 17, 1897 – May 30 or 31, 1995) was a Romanian novelist, poet and translator, wife of the writer Ionel Teodoreanu. Encouraged to write by her husband, she was a late representative of Poporanist traditionalism, which she infused with moral themes from Romanian Orthodoxy, and also with echos of modernist literature. Her works of youth, coinciding with World War II, comprise mainly novels centered on the internal conflicts and moral triumphs of provincial women such as herself. Forming a counterpart to her husband's own books, they won praise in their day, but were later criticized for being idyllic and didactic. An anti-communist like her husband, Velisar helped writers and political figures persecuted by the communist regime. She continued to publish, switching mainly to collaborative translation work until the late 1960s, and earned acclaim for her renditions of Russian literature classics. During the same interval, she was left a widow by her husband's death, which occurred at the height of communist pressures on the family; her brother in law Păstorel was imprisoned, as was her friend Dinu Pillat, while others in her circle fled Romania. Returning to more favor in the late 1960s, Velisar lived a mostly quiet life, and eventually withdrew to Văratec Monastery. Her late work comprised a celebrated memoir of her relationship with Teodoreanu, as well as letters she sent to the Pillat family, which were collected in a 2010 book. (en)
- Ștefana Velisar Teodoreanu właśc. Maria Ștefana Lupașcu (pseud. Velisar, Lily Teodoreanu, ur. 17 października 1897 w Remiremont, zm. 30 maja 1995 w Bukareszcie) – rumuńska poetka, pisarka i tłumaczka. (pl)
- Стефана Велізар Теодоряну (17 жовтня 1897, Санкт-Моріц — 30/31 травня 1995) — румунська романістка, поетеса і перекладачка; дружина письменника Йонеля Теодоряну. Заохочена до літератури чоловіком, вона була пізнім представником попоранського традиціоналізму, який вона доповнила «моральними темами», пов'язаними з румунським православ'ям. Її ранні роботи, створені під час Другої світової війни, в основному складаються з романів, присвячених внутрішнім конфліктам і «моральним тріумфам» провінційних жінок — таких, як вона сама. У чомусь доповнюючи своїми творами роботи власного чоловіка, Стефана Теодоряну свого часу завоювали похвалу критиків, але згодом була піддана їх негативним відгуками, за «ідилічні» і «дидактичні» книги. Будучи, як і її чоловік, антикомуністом, Велісар допомагала письменникам і політичним діячам, переслідуваним комуністичним режимом у Румунії. Вона продовжувала публікуватися і пізніше, перейшовши, головним чином, до спільної перекладацької роботи (до кінця 1960-х років) і заслужила визнання своїми перекладами класиків російської літератури румунською мовою. В той же проміжок часу вона стала вдовою — смерть чоловіка сталася в розпал «комуністичного тиску» на родину: її зять Песторель був відправлений до в'язниці, як і її друг — Діну Пілла, а багато знайомих втекли із Румунії. Пізніше, коли обставини стали більш сприятливими, Велісар жила тихим і спокійним життям і, врешті-решт, пішла в монастир Văratec. Її пізня робота складалася зі спогадів про стосунки з Теодореану, а також публікації листів, які вона відправляла родині Пілла. (uk)
- Стефана Велизар Теодоряну (рум. Ștefana Velisar Teodoreanu, 17 октября 1897, Санкт-Мориц — 30/31 мая 1995) — румынская романистка, поэт и переводчик; жена писателя Йонеля Теодоряну. Поощрённая к литературе своим мужем, она была поздним представителем попоранского традиционализма, который она дополнила «моральными темами», связанными с румынским православием. Её ранние работы, создававшиеся во время Второй мировой войной, в основном состоят из романов, посвященных внутренним конфликтам и «моральным триумфам» провинциальных женщин — таких как она сама. Во многом дополняя своими произведениями работы собственного мужа, Стефана Теодоряну в своё время завоевали похвалу критиков, но впоследствии подверглась их отрицательным отзывам, за «идиллические» и «дидактические» книги. Будучи, как и её муж, антикоммунистом, Велисар помогала писателям и политическим деятелям, преследуемым коммунистическим режимом в Румынии. Она продолжала публиковаться и позже, перейдя, главным образом, к совместной переводческой работе (до конца 1960-х годов) и заслужила признание своими переводами классиков русской литературы на румынский язык. В тот же промежуток времени она стала вдовой — смерть мужа произошла в разгар «коммунистического давления» на семью: её зять Пэсторель был заключен в тюрьму, как и её друг — Дину Пилла, а многие знакомые бежали из Румынии. Позднее, когда обстоятельства стали более благоприятными, Велисар жила тихой и спокойной жизнью и, в конце концов, ушла в монастырь Văratec. Её поздняя работа состояла из воспоминаний об отношениях с Теодореану, а также — из публикации писем, которые она отправляла семье Пилла. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Ștefana Velisar Teodoreanu właśc. Maria Ștefana Lupașcu (pseud. Velisar, Lily Teodoreanu, ur. 17 października 1897 w Remiremont, zm. 30 maja 1995 w Bukareszcie) – rumuńska poetka, pisarka i tłumaczka. (pl)
- Ștefana Velisar Teodoreanu (née Maria Ștefana Lupașcu, également crédité comme Ștefania Velisar ou Lily Teodoreanu ; 17 octobre 1897 – 30 ou 31 mai 1995) était une romancière, poète et traductrice roumaine, épouse de l'écrivain Ionel Teodoreanu. Encouragée à écrire par son mari, elle est une fine représentante du mouvement traditionaliste Poporaniste, qu'infuse avec des thèmes moraux de l'Orthodoxie roumaine, et des échos de littérature moderniste. Ses œuvres de jeunesse, qui coïncident avec la Seconde Guerre mondiale se composent principalement de romans centrés sur les conflits internes et la triomphe de la morale des provinciales comme elle. Formant un contrepoint aux livres de son époux, ils sont très appréciés à leur époque mais seront plus tard critiqués pour être idyllique et didact (fr)
- Ștefana Velisar Teodoreanu (born Maria Ștefana Lupașcu, also credited as Ștefania Velisar or Lily Teodoreanu; October 17, 1897 – May 30 or 31, 1995) was a Romanian novelist, poet and translator, wife of the writer Ionel Teodoreanu. Encouraged to write by her husband, she was a late representative of Poporanist traditionalism, which she infused with moral themes from Romanian Orthodoxy, and also with echos of modernist literature. Her works of youth, coinciding with World War II, comprise mainly novels centered on the internal conflicts and moral triumphs of provincial women such as herself. Forming a counterpart to her husband's own books, they won praise in their day, but were later criticized for being idyllic and didactic. (en)
- Стефана Велизар Теодоряну (рум. Ștefana Velisar Teodoreanu, 17 октября 1897, Санкт-Мориц — 30/31 мая 1995) — румынская романистка, поэт и переводчик; жена писателя Йонеля Теодоряну. Поощрённая к литературе своим мужем, она была поздним представителем попоранского традиционализма, который она дополнила «моральными темами», связанными с румынским православием. Её ранние работы, создававшиеся во время Второй мировой войной, в основном состоят из романов, посвященных внутренним конфликтам и «моральным триумфам» провинциальных женщин — таких как она сама. Во многом дополняя своими произведениями работы собственного мужа, Стефана Теодоряну в своё время завоевали похвалу критиков, но впоследствии подверглась их отрицательным отзывам, за «идиллические» и «дидактические» книги. (ru)
- Стефана Велізар Теодоряну (17 жовтня 1897, Санкт-Моріц — 30/31 травня 1995) — румунська романістка, поетеса і перекладачка; дружина письменника Йонеля Теодоряну. Заохочена до літератури чоловіком, вона була пізнім представником попоранського традиціоналізму, який вона доповнила «моральними темами», пов'язаними з румунським православ'ям. Її ранні роботи, створені під час Другої світової війни, в основному складаються з романів, присвячених внутрішнім конфліктам і «моральним тріумфам» провінційних жінок — таких, як вона сама. У чомусь доповнюючи своїми творами роботи власного чоловіка, Стефана Теодоряну свого часу завоювали похвалу критиків, але згодом була піддана їх негативним відгуками, за «ідилічні» і «дидактичні» книги. (uk)
|
