| dbo:abstract
|
- Xàtal Khúic, Çatalhöyük, Çatal Höyük, Çatalhüyük o Çatal Hüyük (del turc çatal per a ‘forca’ i höyük per a ‘turó’, literalment el Turó de la Forca), és un antic assentament humà del període neolític i de l'edat de bronze, el més gran exemple d'urbanisme neolític de l'Orient Mitjà. Se situa en la , a la província de Konya, concretament al sud-est de la ciutat de Konya, Anatòlia Central, Turquia. Les seves capes inferiors més antigues són d'uns 7.500 anys aC. Durant el seu apogeu feia 13 hectàrees, i l'habitaven al voltant d'un miler de famílies, és a dir, una població d'unes 5.000 persones. Tenia una cultura relativament avançada, tècniques elaborades de fabricació de ceràmica, i tenia relacions comercials amb punts distants de la península. S'hi han trobat restes de temples decorats amb frescos, figuretes de deïtats, i tombes familiars que mostren la complexitat de la seva religió. Per les restes trobades, se sap que a Çatal Hüyük ja es conreava blat, ordi, pèsols, llenties, pomes i ametlles. Sembla que no hi havia ramaderia, però sí que caça (cérvols, senglars i onagres). Era la seu de nombrosos intercanvis comercials (fusta, obsidiana, sílex, coure i petxines de la Mediterrània), i se sap que els artesans ja dominaven la fosa del coure, i de fet n'és l'exemple més antic de l'Orient Mitjà. L'artesania era de puntes de fletxa, llances, punyals d'obsidiana i de sílex, masses de pedra, figuretes de pedra i argila, teixits, bols, recipients i joieria (en particular, amb perles). Les cases estaven enganxades les unes a les altres, sense carrers ni passatges. L'accés als habitatges es feia per la teulada, amb escales que anaven d'un nivell a l'altre.El desenvolupament d'aquesta civilització es va interrompre bruscament cap al 5700 aC per un gran incendi, que va coure la tova i no va permetre que parets de fins a tres metres quedessin dempeus. La major part de l'assentament va ser destruït o abandonat. El 2012, la UNESCO el va incloure dins de la llista del Patrimoni de la Humanitat. (ca)
- Çatal Hüyük (též Çatalhöyük nebo Çatal Höyük) [čatal höjuk] je turecký název pro osadu v jižní Anatolii, která existovala v období neolitu a chalkolitu, přibližně mezi lety 7500 až 5700 př. n. l. Jedná se o jedno z největších a nejlépe zachovaných archeologických nalezišť z této dějinné epochy. (cs)
- چاتال هويوك (بالتركية: Çatalhöyük) وتُنطق: «تشاتال هويوك»، مستوطنة كبيرة جدًا كانت في العصر الحجري الحديث ومدينة بدائية (مدينة حقيقية ولكنها تفتقر للتخطيط والحكم المركزي) في العصر النحاسي في جنوب الأناضول، والتي كانت موجودة من 7500 قبل الميلاد تقريبًا إلى 5700 قبل الميلاد، وازدهرت حوالي 7000 سنة قبل الميلاد. في يوليو 2012، تم تسجيلها كموقع تراث عالمي. (ar)
- Το Τσαταλχογιούκ (Çatalhöyük) είναι ένας από τους αρχαιότερους και σημαντικότερους νεολιθικούς οικισμούς της Μικράς Ασίας και περιλαμβάνεται στα Μνημεία Παγκόσμιας Κληρονομιάς της UNESCO. Ο οικισμός βρίσκεται στην νότια Τουρκία κοντά στην πόλη Ικόνιο. Είχε αναπτυχθεί μεταξύ του 7500 π.Χ. και του 5700 π.Χ., δηλαδή κατά την διάρκεια της νεολιθικής περιόδου αλλά και της χαλκολιθικής περιόδου. Βρισκόταν σε μικρό ύψωμα πάνω από την μεγάλη πεδιάδα του Ικονίου. Η κοινωνία του οικισμού ήταν κυρίως αγροτική. Τα πρώτα ίχνη του οικισμού ανακαλύφθηκαν τα τέλη της δεκαετίας του 1950. Συστηματικές ανασκαφές έγιναν από το 1961 μέχρι το 1965 από τον Τζέιμς Μέλαρτ (James Mellaart). Ο οικισμός σε σύντομο χρόνο έγινε γνωστός παγκόσμια λόγω του μεγάλου μεγέθους και της εκτεταμένης έκτασης που κάλυπτε, αλλά και λόγω του εντυπωσιακού - για την εποχή του- τείχους που τον περιέβαλλε. Άλλα ευρήματα που αύξησαν τη σημασία του είναι ανεύρεση πολλών αντικειμένων της καθημερινής ζωής, ενός ιερού σε καλή κατάσταση, τμημάτων τοιχογραφιών, αλλά και η διαπίστωση ότι πρόκειται για τον αρχαιότερο αγροτικό οικισμό που βρέθηκε στη Μ.Ασία. (el)
- Çatal Höyük [ĉatal hojuk] aŭ Çatal Hüyük [ĉatal hujuk] (turke: çatal = forko, höyük = monteto) estas granda loĝloko el epoko de neolitiko kaj eneolitiko en suda Anatolio. Ĝi situas apenaŭ 40 km sudoriente de la urbo Konjao kaj havis siatempe ĉirkaŭ 5000 ĝis 6000 loĝantojn. Çatal Höyük estas eble la plej frua urbo en la mondo, kaj la plej granda kaj plej disvolvita neolita loko, pri kiu oni scias. La plej fruaj trovitaj tavoloj datiĝas je 7500 jaroj antaŭ Kristo. Trovita en 1958, ĝi fariĝis tutmonde konata post la esploroj de James Mellaart pro ĝiaj aĝo, grandeco, murpentraĵoj kaj aliaj artaĵoj ene de la domoj. (eo)
- Çatalhöyük (auch Çatal Höyük, Çatal Hüyük oder Chatal-Hayouk; türkisch çatal „Gabel“ und höyük „Hügel“) ist eine in der heutigen Türkei ausgegrabene Siedlung aus der Jungsteinzeit. Sie gilt als die erste Großsiedlung der Weltgeschichte. Sie wird auf den Zeitraum zwischen 7500 und 5700 v. Chr. und ihrer Blütezeit um 7000 v. Chr. datiert. Die Ansiedlung lag knapp 40 Kilometer südöstlich der heutigen Stadt Konya auf der Hochebene Anatoliens und hatte mehrere tausend Einwohner. Man rechnet sie dem (CAN) zu. Seit 2012 ist Çatalhöyük Teil des UNESCO-Welterbes. (de)
- Çatalhöyük, también conocido como Çatal Höyük, Çatal Hüyük o Catal Hüyük (pronunciación en turco: /t͡ʃaˈtaɫhœjyc/; del turco çatal: «tenedor», y höyük: «túmulo»), es un antiguo asentamiento de los períodos neolítico y calcolítico, y el conjunto urbano más grande y mejor preservado de la época neolítica en el Oriente Próximo. En su apogeo este asentamiento llegó a cubrir 13 hectáreas. A su vez, es considerada, según algunos historiadores, la primera aldea del mundo. Çatalhöyük se halla al sur de la península de Anatolia, en la planicie de Konya, cerca de la actual ciudad de Konya (antigua Iconium) y aproximadamente a 140 km del volcán Hasan Dağ, en Turquía. Un canal del río Çarşamba fluía antiguamente entre los dos montículos que forman el yacimiento, levantado sobre terrenos de arcilla aluvial que pudieron ser favorables para una precoz agricultura. El que está situado hacia el este pudo llegar a alcanzar unos 20 metros de altura sobre la llanura en los últimos momentos de ocupación en el Neolítico. El del oeste forma una elevación menor y hay también un yacimiento bizantino a unos cientos de metros hacia el este. Los asentamientos de época prehistórica fueron abandonados antes de la Edad del Bronce. En sus capas inferiores (y más antiguas) el yacimiento data de hacia mediados del VIII milenio a. C. y las más recientes de hacia el 5700 a. C. Aunque, según la «Escuela de Lyon», pertenece a los períodos 4 y 5 de la prehistoria del Oriente Próximo (6600-5600 a. C.). El desarrollo de esta civilización fue interrumpido bruscamente hacia el 5700 a. C. por un gran incendio, el cual coció el adobe y permitió que paredes de hasta tres metros quedaran en pie. La mayor parte del asentamiento fue destruido o abandonado. En 2012 la UNESCO lo incluyó en la lista del Patrimonio de la Humanidad. (es)
- Çatal Höyük arkeologia-aztarnategia da, Konyako lautadan (Turkian) dagoena. Bertan egin diren lanek argi erakutsi dute Çatal Höyük Neolitoko hiria izan zela, ustez lehenbizikoa. Arkeologiaren aldetik, hamar maila bereizten dira. Berez hiria zaharragoa bada ere, karbono-14rekin egin diren frogen arabera, badirudi K.a. 6500 urtetik K.a. 5600 urtera izan zuela Çatal Höyükek garrantzirik handiena. Hiriko harresiak dantzako eta ehizako irudiak ditu margotuta apaingarri gisa; aipatzekoa da han agertzen den zezen handia. Aurkitu diren ontziak eta zeramikak biribil antzekoak dira, alboetan heldulekuak dituztenak, kolore bakarrekoak eta apaingarririk gabeak. Emakumezkoen irudi txiki ugari agertu dira, harriz eta buztinez eginak gehienak, eta badirudi emankortasunaren gurtzarekin zerikusirik badutela eskultura horiek (ama-jainkosa). Ehun-hondakinak ere aurkitu dira. Dena dela, Çatal Höyükeko aztarna ezagunenak eta berezienak hiriko hormetan margotuta dauden zezen-buruak dira, eta baita lurrean sartuta aurkitu diren adar-ilarak ere. Zeramikagintza eta obsidianazko tresnak egitea gorantza zihoazen industriak ziren; Anatoliako urrutiko guneekin harreman komertzialak izatea ahalbidetzen zien horrek, eta trukean, Mediterraneoko maskorrak eta Siriako silexa lortzen zituzten. Zura eta kobrea ere lantzen zituzten. (eu)
- Çatal Höyük, ou Çatalhöyük (anciennement Çatal Hüyük), est un site archéologique de Turquie. Situé en Anatolie centrale, dans la plaine de Konya, sur les bords de la rivière Çarşamba, c'est l'un des plus grands sites du Néolithique du Proche-Orient. Fondé à la fin du VIIIe millénaire av. J.-C., il atteint son extension maximale entre le milieu du VIIe et le début du VIe millénaire av. J.-C. et couvre une superficie d'environ 13 ha. Sa population est alors estimée à plusieurs milliers de personnes. (fr)
- Lonnaíocht réamhstairiúil cois abhann timpeall 6500-5500 RC i ndeisceart na Tuirce is ea Çatal Hüyük, 50 km soir ó dheas ó Konya, agus an lárionad Neoiliteach is mó atá ar eolas sa Mheánoirthear. Tá tulach ann, 20 m ar airde, a chlúdaíonn fairsinge 13 heicteár, agus 12 urlár ann, gach ceann lán de thithe dronuilleogacha, clóis is scrínte. Meastar go raibh timpeall 5,000 duine ina gcónaí ann. I measc na maisiúchán reiligiúnda atá fós ann tá múrmhaisithe, rilífeanna plástair, agus cuid mhaith samhlacha cinn tairbh. (ga)
- 차탈회위크(튀르키예어: Çatalhöyük)는 터키 중앙아나톨리아 지역 콘야에 있는 신석기 시대 초기 도시 유적으로 대략 기원전 7500년에서 기원전 5700년 사이에 존재했으며 기원전 7000년에 번성했다. 2012년 유네스코 세계유산으로 지정되었다. 차탈회위크는 차탈(çatal →포크)과 회위크(höyük →언덕)가 붙어 만들어진 지명이다. 콘야를 내려다보고 있으며 하산 산으로부터 140km 떨어져 있다. 차탈회위크의 동쪽 거주지는 후기 신석기 시대에 비해 20m가량 상승했다. 차탈회위크 서쪽에는 또다른 소규모 주거지가 있고 수백 미터 동쪽에는 비잔티움 제국 시대에 형성된 거주지가 있다. 선사 시대 언덕 거주지는 청동기 시대 이전에 버려졌다. 이 유적은 1958년 제임스 멜라트(James Mellaart)에 의해 처음 발굴된 이후에 1961년부터 1965년까지 발굴했다. 유적 발굴 작업을 통해 아나톨리아 중에서 이곳이 신석기 시대에 발전한 문화의 중심지였음이 드러났다. (ko)
- Çatalhöyük (Turkish pronunciation: [tʃaˈtaɫhœjyc]; also Çatal Höyük and Çatal Hüyük; from Turkish çatal "fork" + höyük "tumulus") is a tell of a very large Neolithic and Chalcolithic proto-city settlement in southern Anatolia, which existed from approximately 7500 BC to 6400 BC, and flourished around 7000 BC. In July 2012, it was inscribed as a UNESCO World Heritage Site. Çatalhöyük is located overlooking the Konya Plain, southeast of the present-day city of Konya (ancient Iconium) in Turkey, approximately 140 km (87 mi) from the twin-coned volcano of Mount Hasan. The eastern settlement forms a mound that would have risen about 20 m (66 ft) above the plain at the time of the latest Neolithic occupation. There is also a smaller settlement mound to the west and a Byzantine settlement a few hundred meters to the east. The prehistoric mound settlements were abandoned before the Bronze Age. A channel of the Çarşamba River once flowed between the two mounds, and the settlement was built on alluvial clay which may have been favorable for early agriculture. (en)
- Çatalhöyük, vroeger Çatal Hüyük (Turks: çatal = vork; hüyük = heuvel), was een belangrijke neolithische en chalcolithische nederzetting in het zuiden van Centraal-Anatolië. De oudste bewoningslagen dateren van ca. 7400 v. Chr. De site werd in 2012 door UNESCO op de werelderfgoedlijst geplaatst. De plaats bleef ruim 1000 jaar lang bewoond maar raakte rond 6000 v.Chr. in verval. Hoewel men aanneemt dat deze gebeurtenis mogelijk is veroorzaakt door onenigheid met betrekking tot de sociale orde binnen de nederzetting, zou het verval ook kunnen zijn veroorzaakt door het binnenvallen van migranten uit de ondergelopen gebieden rond de Zwarte Zee. Mogelijk ook werd Çatalhöyük verlaten wegens uitputting van de bodem, waarna men uitweek naar nieuwe gronden. Met zijn 13 hectare is het tot nu toe de grootste en meest ontwikkelde nederzetting uit de late steentijd die gevonden is. In 1958 werd Çatalhöyük bij toeval door plaatselijke boeren ontdekt. De nederzetting kreeg echter pas wereldfaam door de opgravingen onder leiding van tussen 1961 en 1965. Bij die opgravingen bleek dit deel van Anatolië het centrum te zijn geweest van een hoogontwikkelde neolithische cultuur. Mellaart viel echter bij de Turkse autoriteiten in ongenade en werd uit Turkije verbannen, waarna er een eind kwam aan de opgravingen. In 1993 werd het werk hervat door de eveneens Britse archeoloog van de universiteit van Cambridge. Dit project loopt tot op heden door en heeft een geheel andere benadering van archeologisch veldwerk, analyse en interpretatie. (nl)
- Çatalhöyük (pronuncia turca [tʃaˈtaɫhœˌjyk] - spesso scritto Çatal Hüyük fuori dalla Turchia - da çatal, "forcella" e höyük, "collina"), fu un importante centro abitato di epoca neolitica, sito nella odierna provincia turca di Konya, ai margini meridionali dell'altopiano anatolico. Il sito, ricostruito attraverso una sequenza di 18 livelli stratigrafici che vanno dal 7400 al 5700 a.C. circa, occupa una superficie di 13,5 ettari, dei quali solo il 5% è stato indagato con scavi archeologici. Çatal Höyük è stata scoperta alla fine degli anni cinquanta del Novecento. L'archeologo inglese vi condusse campagne di scavo tra il 1961 ed il 1965. A partire dal 1993, ulteriori ricerche sono state condotte da Ian Hodder. Dal 2012 il sito, che si trova a circa 50 chilometri a sudest della città di Konya ed è visitabile dai turisti, è riconosciuto dall'UNESCO come parte del "Patrimonio dell'umanità". (it)
- チャタル・ヒュユク（－・ホユック,－・フユクとも；Çatalhöyük /ʧɑtɑl højyk/ ,Çatal Höyük , Çatal Hüyük）は、アナトリア地方南部、現在のトルコ共和国、コンヤ市の南東数十km、コンヤ平原に広がる小麦畑をみおろす高台に位置する新石器時代から金石併用時代の遺跡である。その最下層は、紀元前7500年にさかのぼると考えられ、遺跡の規模や複雑な構造から世界最古の都市遺跡と称されることもある。チャタルとはトルコ語でforkを意味し、ヒュユク（ホユック）で丘や塚を意味するので「分岐した丘」の意味となる。 チャタル・ヒュユクの遺丘は、チュルサンバ (Çarsamba)・チャイ川の旧河床を挟んで東西にあって、東側は、長径500m、短径300m、高さ20m弱の卵形で西側に比べて規模が大きい。うち新石器時代の文化層は15mに達し、14層の文化層が確認されている。年代的には放射性炭素年代測定でから同6300年にあたる時期のもので、チャタル・ヒュユクの本体である。西側の遺丘は、チャタル・ヒュユク西遺跡と呼ばれ、径400m、高さ7.5mで規模的には東側に比べて小さく、2期にわたる彩文土器の発達した文化層が確認されており、上層は、青銅器が出現するハラフ期（4300 B.C.頃）並行とされ全体的にやや新しい。 (ja)
- Çatalhöyük (wym. [ʧɑtɑlhøjyk] – rozdwojone wzgórze), Çatal Höyük, Çatal Hüyük bądź Catal Hüyück – stanowisko archeologiczne neolitu położone na południowy wschód od miasta Konya w Anatolii w centralnej Turcji. Uznaje się je za największe znane bliskowschodnie stanowisko neolitu. W 2012 roku wpisane na listę światowego dziedzictwa UNESCO. (pl)
- Çatalhöyük (eller Çatal Hüyük, [ʧɑtɑl højyk], turkiska för "gaffelhögen") är en arkeologisk utgrävning av en neolitisk stad i södra Anatolien, Turkiet. Den har grävts ut i två omgångar. Dels i början av 1960-talet under ledning av , dels från 1993 under ledning av Ian Hodder. Den var i bruk från omkring 7400 f.Kr. till omkring 6000 f.Kr. Den antas ha haft uppemot 2.000 hus och 8.000 invånare, Dess invånare jagade vilda djur men odlade även säd och ärtor, födde upp får och boskap och bedrev handel med snäckor och speglar av obsidian (vulkaniskt glas) från en närbelägen vulkan. Inuti många av invånarnas rektangulära hus av lertegel finns det plattformar under vilka de döda begravdes. I bostadshusen har man funnit en del märkliga målade och skulpterade utsmyckningar. Den märkligaste är en komposition i stor skala med män och kvinnor, vilka är framställda i starka färger i silhuett, men trots det mycket naturalistiskt med känsla för kroppstyngd och rörelse. Till skillnad från tidigare, paleolitiska målningar har dessa utförts på ett preparerat underlag, en jämnt färgad, slätputsad yta, inte på ett naturligt underlag. Figurerna avbildas fortfarande som om de befann sig i ett tomrum utan marklinjer eller bakgrund, men väggens form ger ett intryck av rektangulär inramning. Ett betydelsefullt steg hade tagits mot en bildframställning inom ett definierat "bildrum". Enligt arkeologer är det omöjligt att avgöra hur pass spridd den här typen av målning kan ha varit. Dessutom har välgjorda figuriner, föreställande människor och djur, återfunnits. Den kanske mest omdiskuterade av dessa är en avbildning av en kvinna som sitter på en stol, och som stödjer sina armar på leoparder. Den har anmärkningsvärda likheter med senare avbildningar av den anatoliska gudinnan Kybele. Husen skiljer sig inte mycket i storlek, det har inte återfunnits några tecken på administrativa centra eller stora sociala skillnader. Den nuvarande utgrävningsledaren Ian Hodder har av detta dragit slutsatsen att den sociala strukturen i staden var egalitär. Çatalhöyük är unikt, och livet i Mindre Asien under neolitisk tid gavs en helt oväntad belysning då bosättningen upptäcktes i början av 1960-talet. Den neolitiska anatoliska bosättningen vid Hacilar, är mycket mindre och har en annan karaktär. År 2009 sattes Çatalhöyük upp på Turkiets tentativa världsarvslista och den 1 juli 2012 fick området världsarvsstatus. (sv)
- Чата́л-Гьою́к, раніше Чата́л-Гюю́к (тур. Çatalhöyük МФА: [tʃatal.højyk], також Çatal Höyük і Çatal Hüyük, у перекладі — «вилоподібний пагорб») — велике поселення епохи керамічного неоліту й енеоліту у південній Анатолії, розташоване за 50 км на південь від міста Конья. Найранніші знайдені шари відносяться до 7500 до н. е. Існувало до 5700 до н. е. Панує над великими полями на Іконійській рівнині на південний схід від турецького міста Конья. Розташоване за 140 км від двоголової вершини Хасандаг. Східна частина поселення утворює пагорб, який підноситься над рівниною на 20 м. Трохи на захід існувало ще одне поселення менших розмірів, а за декілька сотень метрів на схід пізніше було розташоване селище візантійської епохи. Між двома пагорбами поселення проходив канал, відведений від річки . (uk)
- Çatalhüyük (pronuncia-se ʧɑtɑl højyk), Çatal Hüyük, Çatalhöyük, ou Çatalhoyük, foi um assentamento neolítico muito grande na Anatólia, datada de cerca de Mostra um estágio cultural refinado, com casas de tijolos crus nas quais se entrava pelo teto, possivelmente por uma escada de madeira. O trânsito entre as casas se fazia por cima destas, já que não havia ruas entre elas. As casas tinham plataformas para dormir, sentar ou trabalhar, e um fogão. As áreas eram divididas em plataformas, separando as partes limpas (que parecem ter sido usadas para dormir, sentar, armazenar e preparar alimentos) das partes sujas. Os mortos eram enterrados dentro da própria casa em posição fetal, sob plataformas que talvez fossem usadas como cama. Além da cerâmica, há várias camadas de murais superpostas dentro das casas, alguns deles figurativos e outros em forma de padrões repetidos. Há muitas esculturas, em osso ou modeladas, algumas representando uma figura feminina cujo significado é discutido pelos arqueólogos: seria talvez uma deusa, ou uma imagem para propiciar a fecundidade. (pt)
- Чатал-Гуюк (устаревшее написание) или Чатал-Хююк, правильнее Чаталхёюк (тур. Çatalhöyük [tʃaˈtal.højyk], буквально «Вилка-курган» — большое поселение эпохи керамического неолита и энеолита в провинции Конья (южная Анатолия). Является крупнейшим и наиболее хорошо сохранившимся обнаруженным неолитическим поселением. Самые ранние найденные культурные слои относятся к 7400 г. до н. э. Поселение существовало до 5600 г. до н. э. Жители покинули поселение до наступления Бронзового века. Поселение было расположено в 140 км от двуглавой вершины вулкана Хасандаг. Восточная часть поселения образует холм, возвышающийся над равниной на 20 м. К западу от поселения существовало ещё одно поселение меньших размеров, а в нескольких сотнях метров к востоку от него было обнаружено селение армянской и византийской эпох. Чатал-Хююк состоит из двух отдельных курганов: Восточного Кургана, датируемого примерно 7100—5900 гг. до н. э., и Западного Кургана, датируемого примерно 6000—5600 годами до н. э. (калиброванные даты). (ru)
- 加泰土丘（土耳其語：Çatalhöyük；土耳其語發音：[tʃaˈtaɫhøjyc]；亦稱：Çatal Höyük和Çatal Hüyük；çatal是土耳其語“叉子”的意思，höyük指“墳堆、高地”），音译作卡塔胡由克 或恰塔霍裕克，是安纳托利亚南部巨大的新石器时代和红铜时代的人类定居点遗址。该定居点存在于公元前7500年到公元前5700年，它是已知人类最古老的定居点之一，其遗址被完好地保留至今。2012年7月，被指定為UNESCO世界文化遺產。 加泰土丘坐落於科尼亞平原，東南部即為現代城市科尼亞，距離雙峰火山哈桑山140公里（87英里）。東部遺址高20米（66英尺），西部遺址更小，再向東幾百米還有一個拜占庭帝國居民點。一條流經恰爾尚巴的河穿過兩座土丘中間。加泰土丘是用沖積土建造的，這些土壤可能對此處的早期農業有益。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Çatal Hüyük (též Çatalhöyük nebo Çatal Höyük) [čatal höjuk] je turecký název pro osadu v jižní Anatolii, která existovala v období neolitu a chalkolitu, přibližně mezi lety 7500 až 5700 př. n. l. Jedná se o jedno z největších a nejlépe zachovaných archeologických nalezišť z této dějinné epochy. (cs)
- چاتال هويوك (بالتركية: Çatalhöyük) وتُنطق: «تشاتال هويوك»، مستوطنة كبيرة جدًا كانت في العصر الحجري الحديث ومدينة بدائية (مدينة حقيقية ولكنها تفتقر للتخطيط والحكم المركزي) في العصر النحاسي في جنوب الأناضول، والتي كانت موجودة من 7500 قبل الميلاد تقريبًا إلى 5700 قبل الميلاد، وازدهرت حوالي 7000 سنة قبل الميلاد. في يوليو 2012، تم تسجيلها كموقع تراث عالمي. (ar)
- Çatalhöyük (auch Çatal Höyük, Çatal Hüyük oder Chatal-Hayouk; türkisch çatal „Gabel“ und höyük „Hügel“) ist eine in der heutigen Türkei ausgegrabene Siedlung aus der Jungsteinzeit. Sie gilt als die erste Großsiedlung der Weltgeschichte. Sie wird auf den Zeitraum zwischen 7500 und 5700 v. Chr. und ihrer Blütezeit um 7000 v. Chr. datiert. Die Ansiedlung lag knapp 40 Kilometer südöstlich der heutigen Stadt Konya auf der Hochebene Anatoliens und hatte mehrere tausend Einwohner. Man rechnet sie dem (CAN) zu. Seit 2012 ist Çatalhöyük Teil des UNESCO-Welterbes. (de)
- Çatal Höyük, ou Çatalhöyük (anciennement Çatal Hüyük), est un site archéologique de Turquie. Situé en Anatolie centrale, dans la plaine de Konya, sur les bords de la rivière Çarşamba, c'est l'un des plus grands sites du Néolithique du Proche-Orient. Fondé à la fin du VIIIe millénaire av. J.-C., il atteint son extension maximale entre le milieu du VIIe et le début du VIe millénaire av. J.-C. et couvre une superficie d'environ 13 ha. Sa population est alors estimée à plusieurs milliers de personnes. (fr)
- Lonnaíocht réamhstairiúil cois abhann timpeall 6500-5500 RC i ndeisceart na Tuirce is ea Çatal Hüyük, 50 km soir ó dheas ó Konya, agus an lárionad Neoiliteach is mó atá ar eolas sa Mheánoirthear. Tá tulach ann, 20 m ar airde, a chlúdaíonn fairsinge 13 heicteár, agus 12 urlár ann, gach ceann lán de thithe dronuilleogacha, clóis is scrínte. Meastar go raibh timpeall 5,000 duine ina gcónaí ann. I measc na maisiúchán reiligiúnda atá fós ann tá múrmhaisithe, rilífeanna plástair, agus cuid mhaith samhlacha cinn tairbh. (ga)
- 차탈회위크(튀르키예어: Çatalhöyük)는 터키 중앙아나톨리아 지역 콘야에 있는 신석기 시대 초기 도시 유적으로 대략 기원전 7500년에서 기원전 5700년 사이에 존재했으며 기원전 7000년에 번성했다. 2012년 유네스코 세계유산으로 지정되었다. 차탈회위크는 차탈(çatal →포크)과 회위크(höyük →언덕)가 붙어 만들어진 지명이다. 콘야를 내려다보고 있으며 하산 산으로부터 140km 떨어져 있다. 차탈회위크의 동쪽 거주지는 후기 신석기 시대에 비해 20m가량 상승했다. 차탈회위크 서쪽에는 또다른 소규모 주거지가 있고 수백 미터 동쪽에는 비잔티움 제국 시대에 형성된 거주지가 있다. 선사 시대 언덕 거주지는 청동기 시대 이전에 버려졌다. 이 유적은 1958년 제임스 멜라트(James Mellaart)에 의해 처음 발굴된 이후에 1961년부터 1965년까지 발굴했다. 유적 발굴 작업을 통해 아나톨리아 중에서 이곳이 신석기 시대에 발전한 문화의 중심지였음이 드러났다. (ko)
- チャタル・ヒュユク（－・ホユック,－・フユクとも；Çatalhöyük /ʧɑtɑl højyk/ ,Çatal Höyük , Çatal Hüyük）は、アナトリア地方南部、現在のトルコ共和国、コンヤ市の南東数十km、コンヤ平原に広がる小麦畑をみおろす高台に位置する新石器時代から金石併用時代の遺跡である。その最下層は、紀元前7500年にさかのぼると考えられ、遺跡の規模や複雑な構造から世界最古の都市遺跡と称されることもある。チャタルとはトルコ語でforkを意味し、ヒュユク（ホユック）で丘や塚を意味するので「分岐した丘」の意味となる。 チャタル・ヒュユクの遺丘は、チュルサンバ (Çarsamba)・チャイ川の旧河床を挟んで東西にあって、東側は、長径500m、短径300m、高さ20m弱の卵形で西側に比べて規模が大きい。うち新石器時代の文化層は15mに達し、14層の文化層が確認されている。年代的には放射性炭素年代測定でから同6300年にあたる時期のもので、チャタル・ヒュユクの本体である。西側の遺丘は、チャタル・ヒュユク西遺跡と呼ばれ、径400m、高さ7.5mで規模的には東側に比べて小さく、2期にわたる彩文土器の発達した文化層が確認されており、上層は、青銅器が出現するハラフ期（4300 B.C.頃）並行とされ全体的にやや新しい。 (ja)
- Çatalhöyük (wym. [ʧɑtɑlhøjyk] – rozdwojone wzgórze), Çatal Höyük, Çatal Hüyük bądź Catal Hüyück – stanowisko archeologiczne neolitu położone na południowy wschód od miasta Konya w Anatolii w centralnej Turcji. Uznaje się je za największe znane bliskowschodnie stanowisko neolitu. W 2012 roku wpisane na listę światowego dziedzictwa UNESCO. (pl)
- Чата́л-Гьою́к, раніше Чата́л-Гюю́к (тур. Çatalhöyük МФА: [tʃatal.højyk], також Çatal Höyük і Çatal Hüyük, у перекладі — «вилоподібний пагорб») — велике поселення епохи керамічного неоліту й енеоліту у південній Анатолії, розташоване за 50 км на південь від міста Конья. Найранніші знайдені шари відносяться до 7500 до н. е. Існувало до 5700 до н. е. Панує над великими полями на Іконійській рівнині на південний схід від турецького міста Конья. Розташоване за 140 км від двоголової вершини Хасандаг. Східна частина поселення утворює пагорб, який підноситься над рівниною на 20 м. Трохи на захід існувало ще одне поселення менших розмірів, а за декілька сотень метрів на схід пізніше було розташоване селище візантійської епохи. Між двома пагорбами поселення проходив канал, відведений від річки . (uk)
- 加泰土丘（土耳其語：Çatalhöyük；土耳其語發音：[tʃaˈtaɫhøjyc]；亦稱：Çatal Höyük和Çatal Hüyük；çatal是土耳其語“叉子”的意思，höyük指“墳堆、高地”），音译作卡塔胡由克 或恰塔霍裕克，是安纳托利亚南部巨大的新石器时代和红铜时代的人类定居点遗址。该定居点存在于公元前7500年到公元前5700年，它是已知人类最古老的定居点之一，其遗址被完好地保留至今。2012年7月，被指定為UNESCO世界文化遺產。 加泰土丘坐落於科尼亞平原，東南部即為現代城市科尼亞，距離雙峰火山哈桑山140公里（87英里）。東部遺址高20米（66英尺），西部遺址更小，再向東幾百米還有一個拜占庭帝國居民點。一條流經恰爾尚巴的河穿過兩座土丘中間。加泰土丘是用沖積土建造的，這些土壤可能對此處的早期農業有益。 (zh)
- Xàtal Khúic, Çatalhöyük, Çatal Höyük, Çatalhüyük o Çatal Hüyük (del turc çatal per a ‘forca’ i höyük per a ‘turó’, literalment el Turó de la Forca), és un antic assentament humà del període neolític i de l'edat de bronze, el més gran exemple d'urbanisme neolític de l'Orient Mitjà. Se situa en la , a la província de Konya, concretament al sud-est de la ciutat de Konya, Anatòlia Central, Turquia. Les seves capes inferiors més antigues són d'uns 7.500 anys aC. El 2012, la UNESCO el va incloure dins de la llista del Patrimoni de la Humanitat. (ca)
- Το Τσαταλχογιούκ (Çatalhöyük) είναι ένας από τους αρχαιότερους και σημαντικότερους νεολιθικούς οικισμούς της Μικράς Ασίας και περιλαμβάνεται στα Μνημεία Παγκόσμιας Κληρονομιάς της UNESCO. Ο οικισμός βρίσκεται στην νότια Τουρκία κοντά στην πόλη Ικόνιο. Είχε αναπτυχθεί μεταξύ του 7500 π.Χ. και του 5700 π.Χ., δηλαδή κατά την διάρκεια της νεολιθικής περιόδου αλλά και της χαλκολιθικής περιόδου. Βρισκόταν σε μικρό ύψωμα πάνω από την μεγάλη πεδιάδα του Ικονίου. Η κοινωνία του οικισμού ήταν κυρίως αγροτική. (el)
- Çatal Höyük [ĉatal hojuk] aŭ Çatal Hüyük [ĉatal hujuk] (turke: çatal = forko, höyük = monteto) estas granda loĝloko el epoko de neolitiko kaj eneolitiko en suda Anatolio. Ĝi situas apenaŭ 40 km sudoriente de la urbo Konjao kaj havis siatempe ĉirkaŭ 5000 ĝis 6000 loĝantojn. (eo)
- Çatalhöyük, también conocido como Çatal Höyük, Çatal Hüyük o Catal Hüyük (pronunciación en turco: /t͡ʃaˈtaɫhœjyc/; del turco çatal: «tenedor», y höyük: «túmulo»), es un antiguo asentamiento de los períodos neolítico y calcolítico, y el conjunto urbano más grande y mejor preservado de la época neolítica en el Oriente Próximo. En su apogeo este asentamiento llegó a cubrir 13 hectáreas. A su vez, es considerada, según algunos historiadores, la primera aldea del mundo. En 2012 la UNESCO lo incluyó en la lista del Patrimonio de la Humanidad. (es)
- Çatal Höyük arkeologia-aztarnategia da, Konyako lautadan (Turkian) dagoena. Bertan egin diren lanek argi erakutsi dute Çatal Höyük Neolitoko hiria izan zela, ustez lehenbizikoa. Arkeologiaren aldetik, hamar maila bereizten dira. Berez hiria zaharragoa bada ere, karbono-14rekin egin diren frogen arabera, badirudi K.a. 6500 urtetik K.a. 5600 urtera izan zuela Çatal Höyükek garrantzirik handiena. Hiriko harresiak dantzako eta ehizako irudiak ditu margotuta apaingarri gisa; aipatzekoa da han agertzen den zezen handia. Aurkitu diren ontziak eta zeramikak biribil antzekoak dira, alboetan heldulekuak dituztenak, kolore bakarrekoak eta apaingarririk gabeak. Emakumezkoen irudi txiki ugari agertu dira, harriz eta buztinez eginak gehienak, eta badirudi emankortasunaren gurtzarekin zerikusirik badutel (eu)
- Çatalhöyük (Turkish pronunciation: [tʃaˈtaɫhœjyc]; also Çatal Höyük and Çatal Hüyük; from Turkish çatal "fork" + höyük "tumulus") is a tell of a very large Neolithic and Chalcolithic proto-city settlement in southern Anatolia, which existed from approximately 7500 BC to 6400 BC, and flourished around 7000 BC. In July 2012, it was inscribed as a UNESCO World Heritage Site. (en)
- Çatalhöyük (pronuncia turca [tʃaˈtaɫhœˌjyk] - spesso scritto Çatal Hüyük fuori dalla Turchia - da çatal, "forcella" e höyük, "collina"), fu un importante centro abitato di epoca neolitica, sito nella odierna provincia turca di Konya, ai margini meridionali dell'altopiano anatolico. Il sito, ricostruito attraverso una sequenza di 18 livelli stratigrafici che vanno dal 7400 al 5700 a.C. circa, occupa una superficie di 13,5 ettari, dei quali solo il 5% è stato indagato con scavi archeologici. (it)
- Çatalhöyük, vroeger Çatal Hüyük (Turks: çatal = vork; hüyük = heuvel), was een belangrijke neolithische en chalcolithische nederzetting in het zuiden van Centraal-Anatolië. De oudste bewoningslagen dateren van ca. 7400 v. Chr. De site werd in 2012 door UNESCO op de werelderfgoedlijst geplaatst. (nl)
- Çatalhöyük (eller Çatal Hüyük, [ʧɑtɑl højyk], turkiska för "gaffelhögen") är en arkeologisk utgrävning av en neolitisk stad i södra Anatolien, Turkiet. Den har grävts ut i två omgångar. Dels i början av 1960-talet under ledning av , dels från 1993 under ledning av Ian Hodder. Den var i bruk från omkring 7400 f.Kr. till omkring 6000 f.Kr. Den antas ha haft uppemot 2.000 hus och 8.000 invånare, Dess invånare jagade vilda djur men odlade även säd och ärtor, födde upp får och boskap och bedrev handel med snäckor och speglar av obsidian (vulkaniskt glas) från en närbelägen vulkan. (sv)
- Çatalhüyük (pronuncia-se ʧɑtɑl højyk), Çatal Hüyük, Çatalhöyük, ou Çatalhoyük, foi um assentamento neolítico muito grande na Anatólia, datada de cerca de Mostra um estágio cultural refinado, com casas de tijolos crus nas quais se entrava pelo teto, possivelmente por uma escada de madeira. O trânsito entre as casas se fazia por cima destas, já que não havia ruas entre elas. Os mortos eram enterrados dentro da própria casa em posição fetal, sob plataformas que talvez fossem usadas como cama. (pt)
- Чатал-Гуюк (устаревшее написание) или Чатал-Хююк, правильнее Чаталхёюк (тур. Çatalhöyük [tʃaˈtal.højyk], буквально «Вилка-курган» — большое поселение эпохи керамического неолита и энеолита в провинции Конья (южная Анатолия). Является крупнейшим и наиболее хорошо сохранившимся обнаруженным неолитическим поселением. Самые ранние найденные культурные слои относятся к 7400 г. до н. э. Поселение существовало до 5600 г. до н. э. Жители покинули поселение до наступления Бронзового века. Поселение было расположено в 140 км от двуглавой вершины вулкана Хасандаг. Восточная часть поселения образует холм, возвышающийся над равниной на 20 м. К западу от поселения существовало ещё одно поселение меньших размеров, а в нескольких сотнях метров к востоку от него было обнаружено селение армянской и византий (ru)
|
..jpg){kind=link}
..jpg){kind=link}
