| dbo:abstract
|
- La zonificació és un mètode de planejament urbanístic en què un municipi o un altre nivell de govern divideix el sòl en àrees anomenades zones, cadascuna de les quals té un conjunt de regulacions per a nous desenvolupaments que es diferencien d'altres zones. Les zones es poden definir per a un únic ús (per exemple, residencial, industrial), poden combinar diverses activitats compatibles per l'ús, o en el cas de la zonificació basada en la forma, les diferents regulacions poden regir la densitat, la mida i la forma dels edificis permesos siguin qui siguin. utilitzar. Les normes urbanístiques de cada zona determinen si es pot concedir llicència urbanística per a una urbanització determinada. La zonificació pot especificar una varietat d'usos directes i condicionals del sòl. Pot indicar la mida i dimensions dels solars en què es poden subdividir els terrenys, o la forma i escala dels edificis. Aquestes directrius s'estableixen per orientar el creixement i desenvolupament urbà. La zonificació és el mètode de planificació urbanística regulador més comú utilitzat pels governs locals dels països desenvolupats. (ca)
- التقسيم إلى مناطق هو إحدى وسائل تخطيط استخدام الأراضي التي تستخدمها الحكومات المحلية في أغلب الدول المتقدمة. والكلمة مشتقة من الممارسة المتعلقة بتخصيص استخدامات تم ترخيصها للأراضي بناءً على مناطق تم تخطيطها تفصل إحدى مجموعات عن الأخرى. وقد يكون التقسيم إلى مناطق قائمًا على الاستخدام (تنظيم الاستخدامات التي تتحدد لكل قطعة أرض)؛ أو قد ينظم ارتفاع المباني أو تغطية الأرض أو الخصائص المشابهة أو مجموعات ما من تلك العناصر. وقد اقتضت أساليب المشابهة استخدام مناطق متعددة لأغراض محددة في مدن عديدة من العصور القديمة. (ar)
- Zonificación, en sentido amplio, indica la división de un área geográfica en sectores heterogéneos conforme a ciertos criterios, por ejemplo su capacidad productiva, tipo de construcciones permitidas, intensidad de una amenaza y grado de riesgo. Si nos referimos a recursos naturales renovables, la zonificación, es la clasificación de usos que se realiza dentro de las unidades territoriales en un distrito de manejo integrado de los mismos, conforme a un análisis previo de sus aptitudes, características y cualidades abióticas, bióticas y antrópicas. (es)
- Pemintakatan (bahasa Inggris: zoning) adalah metode perencanaan penggunaan tanah yang digunakan oleh pemerintah lokal di sebagian besar negara maju. Pemintakatan bisa dilakukan berdasarkan penggunaan yang diizinkan untuk suatu lahan atau berdasarkan aturan lain seperti tinggi bangunan yang diperkenankan untuk suatu kawasan tertentu. Sejak dulu, metode perencanaan kota serupa telah digunakan untuk mengatur penggunaan berbagai area untuk keperluan tertentu di banyak kota. (in)
- Le zonage est un outil de règlementation et de contrôle de l'utilisation du sol. Le mot est dérivé de la pratique de diviser le territoire municipal en zones et d'attribuer à chacun des usages permis. La pratique du zonage est issue du constat que la cohabitation harmonieuse sur un territoire des usages résidentiels, commerciaux et industriels exige une ségrégation plus ou moins prononcée entre eux, ce qui entraîne qu'on leur alloue une ou plusieurs zones exclusives ou mixtes. Le zonage a théoriquement pour but de grouper géographiquement les usages compatibles, mais en pratique, il est souvent utilisé pour prévenir les nouveaux développements qui pourraient nuire aux résidents ou aux commerces existants et donc pour protéger la valeur des propriétés et maintenir une certaine homogénéité sociale. Le zonage est généralement régi par les gouvernements locaux comme les municipalités (par exemple en France, en Allemagne, au Canada), les municipalités régionales de comté (au Canada) et les comtés (aux États-Unis). Un règlement de zonage régit habituellement le type d'activité qui sera permis sur un lot particulier (comme espace vert, agriculture, habitation, commerce ou industrie), les densités d'occupation du sol de ces activités (souvent exprimée par un coefficient d'occupation des sols ou COS), la hauteur des immeubles, l'espace qu'un immeuble peut occuper au sol, les distances entre les immeubles ou de l'immeuble à la limite du lot (marge de recul). Le zonage régit aussi les proportions de chaque usage sur un même lot (par exemple, le pourcentage d'espace vert) et la quantité de parking qui doit être fourni. La plupart des règlements de zonage ont une procédure pour l'autorisation de dérogations (variations mineures à la règlementation). (fr)
- Zoning is a method of urban planning in which a municipality or other tier of government divides land into areas called zones, each of which has a set of regulations for new development that differs from other zones. Zones may be defined for a single use (e.g. residential, industrial), they may combine several compatible activities by use, or in the case of form-based zoning, the differing regulations may govern the density, size and shape of allowed buildings whatever their use. The planning rules for each zone determine whether planning permission for a given development may be granted. Zoning may specify a variety of outright and conditional uses of land. It may indicate the size and dimensions of lots that land may be subdivided into, or the form and scale of buildings. These guidelines are set in order to guide urban growth and development. Zoning is the most common regulatory urban planning method used by local governments in developed countries. Exceptions include the United Kingdom and the City of Houston, Texas. Zoning laws that limit the construction of new housing (like single-family zoning) are associated with reduced affordability and are a major factor in residential segregation in the United States by income and race. (en)
- 용도지역(用途地域)은 합리적, 경제적으로 국토를 이용하기 위해, 정부에서 미리 지정해 둔 토지의 용도를 말한다. 토지의 이용 및 건축물의 용도·건폐율·용적률·높이 등을 제한함으로써 토지를 경제적·효율적으로 이용하고 공공복리의 증진을 도모하기 위하여 서로 중복되지 않게 도시·군관리계획으로 결정하는 지역을 말한다. (ko)
- ゾーニング (英語: zoning) は、基礎自治体の領域内に線引きし、土地利用について一定の許可や禁止で条件づけながら、住宅地域、工業地域など、いくつかの区域 (zone) に分割していく過程である。 (ja)
- La zonizzazione è uno strumento utilizzato in urbanistica consistente nel suddividere il territorio di ciascun comune in aree omogenee secondo determinate caratteristiche. L'attività di zonizzazione è quella mediante la quale la pubblica amministrazione suddivide il proprio territorio comunale in zone alle quali viene riconosciuta o attribuita una determinata funzione con conseguente attribuzione di vincoli ed altri limiti da osservare per ciascuna zona. (it)
- Miejscowy plan zagospodarowania przestrzennego (pot. plan miejscowy, MPZP) – akt prawa miejscowego przyjmowany w formie uchwały rady gminy, określający przeznaczenie, warunki zagospodarowania i zabudowy terenu, a także rozmieszczenie inwestycji celu publicznego. Składa się z części tekstowej (uchwała) oraz graficznej (załącznik do uchwały). Ustalenia planu miejscowego, wraz z innymi przepisami, kształtują sposób wykonywania prawa własności nieruchomości. (pl)
- Een bestemmingsplan is een dat de ruimtelijke ordening bepaalt. Een bestemmingsplan geeft de "bestemming" van een gebied of de bestemmingen in dat gebied aan.
* Voor België: zie gewestplan, bijzonder plan van aanleg (bpa), ruimtelijk uitvoeringsplan
* Voor Nederland: zie Bestemmingsplan (Nederland) (nl)
- En detaljplan, förkortat Dp, (tidigare stadsplan, byggnadsplan eller avstyckningsplan) är ett dokument inom fysisk planering och anger hur ett begränsat område i en kommun eller motsvarande skall bebyggas och hur mark- och vattenområden får användas. I Sverige gäller att äldre planer som stadsplaner, byggnadsplaner och avstyckningsplaner ses som detaljplaner. (sv)
- Zoneamento é um tradicional do planejamento urbano, profundamente difundido durante o século XX, caracterizado pela aplicação de um sistema legislativo (normalmente em nível municipal) que procura regular o urbano por parte dos agentes de produção do espaço urbano, tais como as , incorporadoras, proprietários de imóveis e o próprio Estado. Normalmente, as leis de zoneamento restringem o tipo de estrutura a ser construída em um dado local com base em:
* Função: as diferentes zonas limitam uma dada área da cidade para certo tipo de estrutura. Zonas podem ser, normalmente, residenciais, comerciais, industriais ou mistas. Zonas residenciais permitem a ocupação do solo urbano somente para uso residencial, zonas comerciais apenas para uso comercial e zonas industriais apenas para uso industrial. Zonas mistas permitem o uso de residencial e comercial (e eventualmente o industrial de baixa incomodidade) do terreno.
* Taxa de ocupação e Coeficiente de aproveitamento: diferentes zonas limitam o número de pavimentos que as estruturas a serem construídas podem vir a ter. Tal limite surge da divisão entre o coeficiente de aproveitamento máximo estipulado para uma região e a taxa de ocupação do lote urbano definido para ela.
* Gabarito: corresponde à limitação efetiva do tamanho das construções (expressa, normalmente, em números absolutos).
* Número de ocupantes: as várias zonas limitam a construção de estruturas baseado no número de habitantes ou trabalhadores a ocupar a área. Por exemplo, ruas próximas a grandes shopping-centers e arranha-céus podem ficar congestionadas por causa do grande número de pessoas que entram e saem da dada estrutura. Também chamado zoneamento por densidade. (pt)
- Градостроительное зонирование — это разбивка территорий муниципальных образований в целях определения территориальных зон и установления градостроительных регламентов; вид градостроительной деятельности. Градостроительное зонирование существует в условиях рынка недвижимости, когда у объектов недвижимости могут меняться собственники. При этом возникает объективная необходимость установить права на использование и строительное изменение объектов недвижимости таким образом, чтобы они могли сохранять силу и в случаях смены собственников. В этом состоит фундаментальный принцип, присущий всем национальным системам зонирования. Результатом и документом градостроительного зонирования являются правила землепользования и застройки. (ru)
- 土地使用分、土地使用区划，或直接简称为区划（英語：zone），是指將一座城市的土地劃分為允許或禁止某些用途（例如居住、工業）的各個區域的過程。 此外，有的區劃也對建築物的大小、體積和佈局加以管制。区划是地方政府用来实施城市规划的最常见的管理方式。分區的類型決定了具體的開發計劃是否能獲得。區劃可能規定土地的無條件或有條件的用途，它還可以指定土地面积的大小和尺寸以及建筑物的形式和规模。这些指导方针是为了指导城市的增长和发展而制定的。 城市规划相关部门将土地划分为允许各种用途的地区。因此，区划是一种技术手段，是大多数发达国家地方政府所使用的城市规划工具。“区划”一词源于划定地图区域的实践，这些地图区域规范了土地开发的用途、形式、设计和兼容性。法律上，很多国家的区划通常以条例（by-law）的形式制定，并有相应的程序。在一些国家，如中华人民共和国、加拿大（安大略省）或德国，区划必须符合上级（地区、州、省）的规划和政策声明。 區劃的種類繁多，其中一些關注管制建築形式和建築物與街道的關係，混合用途，即，而另一些則關注土地用途的劃分，即以用途為基礎或兩者的結合。 一些古代城市的規劃中也使用了城市功能佈局分區的手法，類似現在的區劃。 (zh)
- Зонування земель — віднесення у межах населених пунктів певних земельних ділянок до різного ступеня містобудівної цінності. Зонування передбачає розмежування з виділенням особливих зон, для кожної з яких встановлюється цільове призначення, пріоритетні функції і відповідні режими землекористування. Зонування земель за їх категоріями та типами землекористування – це землевпорядно-правові дії щодо визначення меж (зон) земель за їх категоріями та типами (підтипами) землекористування (видах використання) з врахуванням еколого-економічної придатності земель та формуванню правового режиму землекористування в зонах [Третяк А.М.]. Зонування земель базується на таких основних принципах: · забезпечення екологічних пріоритетів землекористування; · розподілу по доцільному використанню за ступенем еколого-економічної придатності, суспільної (природоохоронної, історико-культурної, наукової, ресурсної) або містобудівної цінності земель; · відкритості інформації із зонування ; · громадського обговорення на усіх етапах визначення правового режиму земельних ділянок в межах кожної зони; · обов’язковості дотримання встановленого правового режиму землекористування в зонах для фізичних і юридичних, та органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. Під типом землекористування розумілося –різновид використання земель відповідно до певної типологічної ознаки: суспільних та соціально-економічних потреб, еколого-економічної придатності, основного виду використання земель із врахуванням не тільки їх придатності а і цінності інших природних ресурсів. Зонування земель здійснюється в межах територій територіальних громад [Ст.180 Земельного кодексу України ] План зонування території (зонінг) — містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. Для зонування земель використовуються схеми землевпорядкування, схеми використання й охорони земельних ресурсів, природоохоронна, землевпорядна, містобудівна та інша документація на рівні регіонів і їх муніципальних утворень. Результати зонування затверджуються у місцевих правилах забудови, що мають текстову частину та графічну частину — план зонування. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- التقسيم إلى مناطق هو إحدى وسائل تخطيط استخدام الأراضي التي تستخدمها الحكومات المحلية في أغلب الدول المتقدمة. والكلمة مشتقة من الممارسة المتعلقة بتخصيص استخدامات تم ترخيصها للأراضي بناءً على مناطق تم تخطيطها تفصل إحدى مجموعات عن الأخرى. وقد يكون التقسيم إلى مناطق قائمًا على الاستخدام (تنظيم الاستخدامات التي تتحدد لكل قطعة أرض)؛ أو قد ينظم ارتفاع المباني أو تغطية الأرض أو الخصائص المشابهة أو مجموعات ما من تلك العناصر. وقد اقتضت أساليب المشابهة استخدام مناطق متعددة لأغراض محددة في مدن عديدة من العصور القديمة. (ar)
- Zonificación, en sentido amplio, indica la división de un área geográfica en sectores heterogéneos conforme a ciertos criterios, por ejemplo su capacidad productiva, tipo de construcciones permitidas, intensidad de una amenaza y grado de riesgo. Si nos referimos a recursos naturales renovables, la zonificación, es la clasificación de usos que se realiza dentro de las unidades territoriales en un distrito de manejo integrado de los mismos, conforme a un análisis previo de sus aptitudes, características y cualidades abióticas, bióticas y antrópicas. (es)
- Pemintakatan (bahasa Inggris: zoning) adalah metode perencanaan penggunaan tanah yang digunakan oleh pemerintah lokal di sebagian besar negara maju. Pemintakatan bisa dilakukan berdasarkan penggunaan yang diizinkan untuk suatu lahan atau berdasarkan aturan lain seperti tinggi bangunan yang diperkenankan untuk suatu kawasan tertentu. Sejak dulu, metode perencanaan kota serupa telah digunakan untuk mengatur penggunaan berbagai area untuk keperluan tertentu di banyak kota. (in)
- 용도지역(用途地域)은 합리적, 경제적으로 국토를 이용하기 위해, 정부에서 미리 지정해 둔 토지의 용도를 말한다. 토지의 이용 및 건축물의 용도·건폐율·용적률·높이 등을 제한함으로써 토지를 경제적·효율적으로 이용하고 공공복리의 증진을 도모하기 위하여 서로 중복되지 않게 도시·군관리계획으로 결정하는 지역을 말한다. (ko)
- ゾーニング (英語: zoning) は、基礎自治体の領域内に線引きし、土地利用について一定の許可や禁止で条件づけながら、住宅地域、工業地域など、いくつかの区域 (zone) に分割していく過程である。 (ja)
- La zonizzazione è uno strumento utilizzato in urbanistica consistente nel suddividere il territorio di ciascun comune in aree omogenee secondo determinate caratteristiche. L'attività di zonizzazione è quella mediante la quale la pubblica amministrazione suddivide il proprio territorio comunale in zone alle quali viene riconosciuta o attribuita una determinata funzione con conseguente attribuzione di vincoli ed altri limiti da osservare per ciascuna zona. (it)
- Miejscowy plan zagospodarowania przestrzennego (pot. plan miejscowy, MPZP) – akt prawa miejscowego przyjmowany w formie uchwały rady gminy, określający przeznaczenie, warunki zagospodarowania i zabudowy terenu, a także rozmieszczenie inwestycji celu publicznego. Składa się z części tekstowej (uchwała) oraz graficznej (załącznik do uchwały). Ustalenia planu miejscowego, wraz z innymi przepisami, kształtują sposób wykonywania prawa własności nieruchomości. (pl)
- Een bestemmingsplan is een dat de ruimtelijke ordening bepaalt. Een bestemmingsplan geeft de "bestemming" van een gebied of de bestemmingen in dat gebied aan.
* Voor België: zie gewestplan, bijzonder plan van aanleg (bpa), ruimtelijk uitvoeringsplan
* Voor Nederland: zie Bestemmingsplan (Nederland) (nl)
- En detaljplan, förkortat Dp, (tidigare stadsplan, byggnadsplan eller avstyckningsplan) är ett dokument inom fysisk planering och anger hur ett begränsat område i en kommun eller motsvarande skall bebyggas och hur mark- och vattenområden får användas. I Sverige gäller att äldre planer som stadsplaner, byggnadsplaner och avstyckningsplaner ses som detaljplaner. (sv)
- 土地使用分、土地使用区划，或直接简称为区划（英語：zone），是指將一座城市的土地劃分為允許或禁止某些用途（例如居住、工業）的各個區域的過程。 此外，有的區劃也對建築物的大小、體積和佈局加以管制。区划是地方政府用来实施城市规划的最常见的管理方式。分區的類型決定了具體的開發計劃是否能獲得。區劃可能規定土地的無條件或有條件的用途，它還可以指定土地面积的大小和尺寸以及建筑物的形式和规模。这些指导方针是为了指导城市的增长和发展而制定的。 城市规划相关部门将土地划分为允许各种用途的地区。因此，区划是一种技术手段，是大多数发达国家地方政府所使用的城市规划工具。“区划”一词源于划定地图区域的实践，这些地图区域规范了土地开发的用途、形式、设计和兼容性。法律上，很多国家的区划通常以条例（by-law）的形式制定，并有相应的程序。在一些国家，如中华人民共和国、加拿大（安大略省）或德国，区划必须符合上级（地区、州、省）的规划和政策声明。 區劃的種類繁多，其中一些關注管制建築形式和建築物與街道的關係，混合用途，即，而另一些則關注土地用途的劃分，即以用途為基礎或兩者的結合。 一些古代城市的規劃中也使用了城市功能佈局分區的手法，類似現在的區劃。 (zh)
- La zonificació és un mètode de planejament urbanístic en què un municipi o un altre nivell de govern divideix el sòl en àrees anomenades zones, cadascuna de les quals té un conjunt de regulacions per a nous desenvolupaments que es diferencien d'altres zones. Les zones es poden definir per a un únic ús (per exemple, residencial, industrial), poden combinar diverses activitats compatibles per l'ús, o en el cas de la zonificació basada en la forma, les diferents regulacions poden regir la densitat, la mida i la forma dels edificis permesos siguin qui siguin. utilitzar. Les normes urbanístiques de cada zona determinen si es pot concedir llicència urbanística per a una urbanització determinada. La zonificació pot especificar una varietat d'usos directes i condicionals del sòl. Pot indicar la mi (ca)
- Le zonage est un outil de règlementation et de contrôle de l'utilisation du sol. Le mot est dérivé de la pratique de diviser le territoire municipal en zones et d'attribuer à chacun des usages permis. La pratique du zonage est issue du constat que la cohabitation harmonieuse sur un territoire des usages résidentiels, commerciaux et industriels exige une ségrégation plus ou moins prononcée entre eux, ce qui entraîne qu'on leur alloue une ou plusieurs zones exclusives ou mixtes. (fr)
- Zoning is a method of urban planning in which a municipality or other tier of government divides land into areas called zones, each of which has a set of regulations for new development that differs from other zones. Zones may be defined for a single use (e.g. residential, industrial), they may combine several compatible activities by use, or in the case of form-based zoning, the differing regulations may govern the density, size and shape of allowed buildings whatever their use. The planning rules for each zone determine whether planning permission for a given development may be granted. Zoning may specify a variety of outright and conditional uses of land. It may indicate the size and dimensions of lots that land may be subdivided into, or the form and scale of buildings. These guideline (en)
- Градостроительное зонирование — это разбивка территорий муниципальных образований в целях определения территориальных зон и установления градостроительных регламентов; вид градостроительной деятельности. Результатом и документом градостроительного зонирования являются правила землепользования и застройки. (ru)
- Zoneamento é um tradicional do planejamento urbano, profundamente difundido durante o século XX, caracterizado pela aplicação de um sistema legislativo (normalmente em nível municipal) que procura regular o urbano por parte dos agentes de produção do espaço urbano, tais como as , incorporadoras, proprietários de imóveis e o próprio Estado. Normalmente, as leis de zoneamento restringem o tipo de estrutura a ser construída em um dado local com base em: (pt)
- Зонування земель — віднесення у межах населених пунктів певних земельних ділянок до різного ступеня містобудівної цінності. Зонування передбачає розмежування з виділенням особливих зон, для кожної з яких встановлюється цільове призначення, пріоритетні функції і відповідні режими землекористування. · забезпечення екологічних пріоритетів землекористування; · розподілу по доцільному використанню за ступенем еколого-економічної придатності, суспільної (природоохоронної, історико-культурної, наукової, ресурсної) або містобудівної цінності земель; · відкритості інформації із зонування ; (uk)
|
