| dbo:abstract
|
- El nombre atòmic, representat per , és el nombre de protons presents en el nucli atòmic. Els àtoms de diferents elements tenen diferents nombres d'electrons i protons. Un àtom en el seu estat natural és neutre i té un nombre igual d'electrons i protons. Per exemple: un àtom de sodi (Na), que té un nombre atòmic d'11; té 11 electrons i 11 protons. Un àtom de magnesi (Mg), que té un nombre atòmic 12, té 12 electrons i 12 protons; i un àtom d'urani (U), que té un nombre atòmic de 92, té 92 electrons i 92 protons. El símbol prové de la paraula alemanya Zahl, que significa 'nombre', i s'utilitzava com abreviació en els texts en alemany. La referència més antiga cal cercar-la al llibre d'Arnold Sommerfeld Atombau und Spektrallinien del 1919. El nombre atòmic es col·loca com a subíndex a l'esquerra del símbol de l'element corresponent. Per exemple, els àtoms de l'element hidrogen, que tenen 1 protó i Z=1; s'expressarien com ₁H; els de l'heli tenen 2 protons i Z=2, és a dir: ₂He. (ca)
- Protonové číslo (též atomové číslo) označuje ve fyzice a v chemii počet protonů v jádru daného atomu či obecně atomů daného prvku. S atomovým číslem souvisí nukleonové číslo (nazývané též hmotové číslo), které udává celkový počet protonů a neutronů (tzn. všech nukleonů) v atomovém jádře. V neutrálním atomu se počet protonů rovná počtu elektronů, tzn. protonové číslo označuje také základní počet elektronů v atomech daného prvku. (cs)
- العدد الذري أو الرقم الذري (Z) هو عدد البروتونات الموجودة في نواة الذرة، وهو في الوقت نفسه يمثل العدد الكلي للإلكترونات في الذرة المتعادلة الشحنة. يحدد العدد الذري نوع العنصر الكيميائي في الجدول الدوري. حينما قام مندليف بترتيب العناصرالكيميائية المعروفة طبقا لتماثلها في الخواص الكيميائية لوحظ أن ترتيبها طبقا للكتلة الذرية قد أدى لحدوث بعض الاختلافات. اليود والتيلوريم؛ لو تم ترتيبهما طبقا للكتلة الذرية فسيكون مكانهما خاطئا، ولكن عند ترتيبهم طبقا للعدد الذري (عدد البروتونات) أدى ذلك لتطابق خواصهم الكيميائية مع الترتيب.
* العدد الذري يساوي 1 للهيدروجين حيث تحتوي نواته على 1 بروتون،
* والهيليوم له العدد الذري 2 وفي نواته توجد 2 من البروتونات و 2 من النيوترونات)،
* ثم يأتي الليثيوم في الجدول الدوري وتوجد في نواته 3 بروتونات (فعدده الذري 3) بالإضافة إلى 4 نيوترونات،
* وهكذا يزداد العدد الذري للعناصر، حتى العناصر الثقيلة مثل الرصاص (عدده الذري 82) واليورانيوم (عدده الذري 92). بجانب العدد الذري Z الذي هو عدد البروتونات، يهمنا في الكيمياء والفيزياء أيضا الكتلة الذرية A وهي مجموع البروتونات والنيوترونات في النواة الذرية، تسمى A عدد الكتلة. وقد لوحظ أن تساوي أعداد البروتونات وأعداد النيوترونات يعمل على استقرار النواة، وعلى الأخص نجد ذلك بالنسبة لأول 20 عنصر في الجدول الدوري. بعد ذلك تحتاج النواة إلى مزيد من النيوترونات للإبقاء على استقرار النواة وذلك لمعادلة قوة التنافر المتزايدة بين البروتونات (فالنيوترونات متعادلة كهربائيا). إذا لم تكن النواة مستقرة فهي تكون ذات نشاط إشعاعي. وقد نجد من بين النظائر المختلفة لعنصر، ما هو مستقر أو غير مستقر، فمثلا الكربون-12 وفيه 6 بروتونات + 6 نيوترونات يكون مستقرا أما كربون-14 وفيه 6 بروتونات + 8 نيوترونات فهو مشع غير مستقر. بصرف النظر عن كون العنصر مشعا أم غير مشع، فإن خواصها الكيميائية لا تتأثر. وقد بدت تغيرات في أطياف العناصر، تعتمد على تزايد العدد الذري Z.وقد تم تفسير هذه الاختلافات أخيرا بواسطة هنري موزلي في عام 1913.فقد قام موزلي بمشاهدة خطوط الطيف الصادرة من ذرات مثارة ووجد أنها تتفق مع نموذج بور للذرة. كما شاهد أن تردد خطوط الطيف للعناصر المختلفة يتناسب طرديا مع مربع العدد الذري Z. (ar)
- Ατομικός αριθμός ονομάζεται στην επιστήμη της χημείας και της φυσικής, ο αριθμός των πρωτονίων του πυρήνα ενός ατόμου. Είναι χαρακτηριστικό κάθε χημικού στοιχείου, μιας και είναι αυτό που καθορίζει την ταυτότητά του. Συμβολίζεται διεθνώς με το γράμμα Ζ. Ο ατομικός αριθμός εκφράζει επίσης και τον αριθμό των ηλεκτρονίων ενός ουδέτερου ατόμου, καθώς στα ουδέτερα άτομα ο αριθμός των πρωτονίων και των ηλεκτρονίων είναι ίσος. Κατά τον συμβολισμό ενός στοιχείου ή ενός πυρήνα ο ατομικός αριθμό γράφεται συνήθως ως δείκτης στην κάτω αριστερή γωνία του συμβόλου (π.χ. 92U). Το σύμβολο και το όνομα του στοιχείου ή του πυρήνα, εξαρτώνται από τον ατομικό αριθμό, αφού είναι αυτός που το καθορίζει. Για παράδειγμα ένας πυρήνας που έχει ατομικό αριθμό 6, συμβολίζεται με το γράμμα C και ονομάζεται άνθρακας, ανεξάρτητα από τον αριθμό των νετρονίων που περιέχει. Για το λόγο αυτό τα ισότοπα ενός στοιχείου συμβολίζονται με το ίδιο σύμβολο. Το 1913 ο Μόσλεϊ (Moseley) απέδειξε πειραματικά ότι οι χημικές ιδιότητες των στοιχείων είναι περιοδικές συναρτήσεις του ατομικού τους αριθμού. Χάρη σε αυτό καθορίζεται η θέση κάθε στοιχείου στον περιοδικό πίνακα και αποτελεί βελτίωση του περιοδικού πίνακα του Μεντελέγιεφ. Από τις γνώσεις μας από τον περιοδικό πίνακα συμπεραίνουμε ότι:
* Το μέγεθος του ουδέτερου ατόμου (ατομική ακτίνα) εξαρτάται από τον ατομικό αριθμό. Το μέγεθος του ατόμου ελαττώνεται σε μία περίοδο του περιοδικού πίνακα όσο μειώνεται ο ατομικός αριθμός. Το μέγεθος του ατόμου αυξάνεται σε μία ομάδα του περιοδικού πίνακα όσο αυξάνεται ο ατομικός αριθμός.
* Η ηλεκτραρνητικότητα του στοιχείου εξαρτάται από τον ατομικό αριθμό. Η ηλεκτραρνητικότητα ακολουθεί αντίθετη συμπεριφορά με το μέγεθος του ουδετέρου ατόμου. Δηλαδή αυξάνει από αριστερά προς τα δεξιά και ελαττώνεται για τα στοιχεία της ίδιας ομάδας, από το ελαφρύτερο προς το βαρύτερο. Επίσης από τον ατομικό αριθμό εξαρτάται ο αριθμός των νετρονίων των σταθερών πυρήνων. Στους ελαφρύτερους σταθερούς πυρήνες ο αριθμός των νετρονίων είναι περίπου ίσος με τον αριθμό των πρωτονίων, ενώ στους βαρύτερους σταθερούς πυρήνες ο αριθμός των νετρονίων είναι μεγαλύτερος από τον αριθμό των πρωτονίων. Καθώς και το μέγεθος του πυρήνα, αφού αυτό εξαρτάται από τον αριθμό των νουκλεονίων (πρωτόνια και νετρόνια) του πυρήνα. (el)
- The atomic number or nuclear charge number (symbol Z) of a chemical element is the charge number of an atomic nucleus. For ordinary nuclei, this is equal to the proton number (np) or the number of protons found in the nucleus of every atom of that element. The atomic number can be used to uniquely identify ordinary chemical elements. In an ordinary uncharged atom, the atomic number is also equal to the number of electrons. For an ordinary atom, the sum of the atomic number Z and the neutron number N gives the atom's atomic mass number A. Since protons and neutrons have approximately the same mass (and the mass of the electrons is negligible for many purposes) and the mass defect of the nucleon binding is always small compared to the nucleon mass, the atomic mass of any atom, when expressed in unified atomic mass units (making a quantity called the "relative isotopic mass"), is within 1% of the whole number A. Atoms with the same atomic number but different neutron numbers, and hence different mass numbers, are known as isotopes. A little more than three-quarters of naturally occurring elements exist as a mixture of isotopes (see monoisotopic elements), and the average isotopic mass of an isotopic mixture for an element (called the relative atomic mass) in a defined environment on Earth, determines the element's standard atomic weight. Historically, it was these atomic weights of elements (in comparison to hydrogen) that were the quantities measurable by chemists in the 19th century. The conventional symbol Z comes from the German word Zahl 'number', which, before the modern synthesis of ideas from chemistry and physics, merely denoted an element's numerical place in the periodic table, whose order was then approximately, but not completely, consistent with the order of the elements by atomic weights. Only after 1915, with the suggestion and evidence that this Z number was also the nuclear charge and a physical characteristic of atoms, did the word Atomzahl (and its English equivalent atomic number) come into common use in this context. (en)
- La atomnumero (aŭ atomnombro) de kemia elemento estas la nombro de la protonoj en atomokerno (aŭ nukleo). Oni ĝin simboligas per la litero Z. La atomnumero donas la pozicion en la perioda tabelo. La atomnumero oni povas indiki maldekstre sub la simbolo de la elemento, plejofte en kombinaĵo kun la masnombro por indiki difinitan izotopon, ekzemple: (hidrogeno, deŭterio, tritio: atomnumero 1) kaj (oksigeno, atomnumero 8) (eo)
- Die Ordnungszahl, auch Kernladungszahl, Atomnummer oder Protonenzahl, Formelzeichen meist von „Zahl“ (im englischen Sprachraum jedoch auch für Protonenanzahl), gibt die Stellung eines chemischen Elements im Periodensystem der Elemente an. Sie ist gleich der Anzahl der Protonen, die sich im Atomkern jedes Atoms dieses Elements befinden. Im elektrisch neutralen Atom ist die Ordnungszahl auch gleich der Anzahl der Elektronen. (de)
- Atomo-zenbakia, atomo zenbakia edo zenbaki atomikoa atomo batek nukleoan duen protoi kopurua da. Z ikurraz adierazten da («zenbaki» esan nahi duen Zahl aleman hitzetik). Elementu kimiko bakoitzak bere atomo-zenbakia du, eta taula periodikoaren osagai nagusia da; elementuak atomo-zenbakiaren arabera kokatzen dira. Idaztean elementuaren sinboloaren aurrean, azpiindize formatuarekin jar ohi da, masa-zenbakiaren azpian. Zenbaki hau protoi kopurua adierazten du, baina, atomoa neutroa bada, elektroi eta protoi kopuru berdina du; atomo-zenbakia elektroi kopurua adierazi dezake. Adibidez, zirkonio atomo neutro batek 40 protoi eta 40 elektroi izango ditu; germanio atomo neutro batek 32 protoi eta 32 elektroi izango ditu. (eu)
- En física y química, el número atómico de un elemento químico es el número total de protones que tiene cada átomo de dicho elemento. El símbolo convencional y su representación "Z" proviene de la palabra alemana Atomzahl (número atómico). Se coloca como subíndice a la izquierda del símbolo del elemento correspondiente. Por ejemplo, todos los átomos del elemento hidrógeno tienen un protón y su Z=1, los de helio tienen dos protones y Z=2, los de litio tres protones y Z=3. Los átomos de diferentes elementos tienen distintos números de electrones y protones. Un átomo en su estado natural es neutro y tiene un número igual de electrones y protones. Un átomo de sodio (Na) tiene un número atómico de 11; posee once electrones y once protones. Un átomo de magnesio (Mg) tiene un número atómico de 12; posee doce electrones y doce protones, y un átomo de uranio (U), que tiene un número atómico de 92, posee 92 electrones y 92 protones. En 1913 Henry Moseley demostró la regularidad existente entre los valores de las longitudes de onda de los rayos X emitidos por diferentes metales tras ser bombardeados con electrones, y los números atómicos de estos elementos metálicos. Este hecho permitió clasificar los elementos en la tabla periódica por orden creciente atómico. (es)
- Le numéro atomique (Z) représente, en chimie et en physique, le nombre de protons d'un atome. Ce dernier peut être schématisé, en première approche, par une agglomération compacte (noyau atomique) de protons (p+) et de neutrons (n), autour de laquelle circulent des électrons (e−). Dans un atome de charge électrique neutre, le nombre d'électrons est égal au numéro atomique. Comme les protons sont les seuls éléments du noyau avec une charge, le nombre de protons est égal au nombre d'électrons. À l'origine, ce numéro déterminait la position d'un élément chimique dans le tableau périodique. Quand Dmitri Mendeleïev ordonna les corps chimiques connus en fonction de leurs propriétés, il s'aperçut que le classement dans l'ordre strict de masse atomique pouvait conduire à des situations illogiques : par exemple, l'iode et le tellure doivent être inversés par rapport à leur masse atomique. Ce classement selon les propriétés chimiques détermine le numéro atomique et transmissible tout de suite, approximativement proportionnel à la masse de l'atome, mais comme le prouvent les quelques inversions relevées, représentatif d'autres propriétés que la masse. Dans l'écriture , A est le nombre de masse : il représente la somme du nombre de protons et du nombre de neutrons, A est donc le nombre de nucléons ; Z est le numéro atomique : il correspond au nombre de protons ; X est le symbole de l'élément. (fr)
- Is éard is uimhir adamhach (Z) adaimh ann ná líon na bprótón i núicléas an adaimh sin. Is ionann uimhir na leictreon atá ag timpeallú an núicléis d'adamh shúil ar leith agus uimhir asamhach Z na dúile. Baineann uimhir adamhach dhifriúil le gach dúil cheimiceach, .i. is í uimhir adamhach ocsaigin a hocht (mar tá 8 bprótón sa núicléas) ach is í uimhir adamhach a seacht (mar tá 7 bprótón sa núicléas). (ga)
- Nomor atom atau nomor proton (simbol Z) dari suatu unsur kimia adalah jumlah proton yang ditemukan dalam inti atom. Jumlahnya identik dengan jumlah muatan pada inti. Nomor atom secara unik mengidentifikasi elemen kimia. Dalam atom yang tidak bermuatan, nomor atom juga sama dengan jumlah elektron . Jumlah dari nomor atom Z dan jumlah neutron N, memberikan nomor massa A dari sebuah atom. Karena proton dan neutron memiliki massa yang kira-kira sama (dan massa elektron diabaikan untuk banyak keperluan) dan energi ikatan nukleon selalu kecil dibandingkan dengan massa nukleon, ketika massa atom dari setiap atom dinyatakan dalam satuan massa atom terpadu (menjadi kuantitas yang disebut "massa isotop relatif"), bernilai kurang lebih 1% dari seluruh bilangan A. Atom dengan nomor atom Z yang sama tetapi nomor neutron N berbeda, dan karenanya memiliki massa atom yang berbeda, dikenal sebagai isotop. Lebih dari tiga perempat unsur yang ada di alam berada dalam kondisi campuran isotop, dan massa rata-rata isotop untuk campuran isotop dari suatu unsur (disebut massa atom relatif) dalam lingkungan di Bumi, menentukan berat atom standar elemen. Secara historis, berat unsur-unsur atom ini (dibandingkan dengan hidrogen) merupakan jumlah yang dapat diukur oleh ahli kimia di abad ke-19. Simbol konvensional Z berasal dari kata Jerman Zahl yang berarti nomor yang mana di masa sebelum adanya sintesis ide-ide modern dari kimia dan fisika, hanya menunjukkan tempat numerik suatu unsur dalam tabel periodik, yang urutannya kira-kira (tetapi tidak sepenuhnya) konsisten dengan urutan unsur-unsur dengan bobot atom. Hanya setelah 1915, dengan saran dan bukti bahwa nomor Z ini juga merupakan muatan nuklir dan karakteristik fisik atom, kata Atomzahl (dan nomor atom setara bahasa Indonesia) mulai umum digunakan dalam konteks ini. (in)
- Il numero atomico (indicato solitamente con Z, dal termine tedesco Zahl, che significa numero, e detto anche numero protonico) corrisponde al numero di protoni contenuti in un nucleo atomico: in un atomo neutro il numero atomico è pari anche al numero di elettroni; in caso contrario si è in presenza di uno ione; si usa scrivere questo numero come pedice sinistro del simbolo dell'elemento chimico in questione: per esempio 6C, poiché il carbonio ha sei protoni. A ogni numero atomico corrisponde un diverso elemento chimico, il quale viene collocato nella tavola periodica proprio in funzione del relativo valore di Z. La legge di Moseley permette di ricavare il numero atomico di un dato elemento misurando la frequenza della riga caratteristica corrispondente all'emissione di raggi X. Atomi aventi stesso numero atomico ma diverso numero di neutroni sono detti isotopi e differiscono fra loro per il diverso numero di massa, indicato con A e dato dalla somma del numero di protoni e neutroni totali (nucleoni). (it)
- Het atoomnummer of atoomgetal, symbool: , geeft het aantal protonen in een atoomkern aan. Het atoomnummer is een belangrijk begrip uit de chemie en de kwantummechanica. Een element en zijn plaats in het periodiek systeem zijn erdoor vastgelegd. Wanneer het atoom als geheel elektrisch neutraal is, is het atoomnummer gelijk aan het aantal elektronen in de elektronenwolk rond de kern. Juist de elektronen bepalen het chemische gedrag van een atoom. Bij ionen, dat zijn atomen die niet elektrisch neutraal zijn, is het aantal elektronen ofwel groter ofwel kleiner dan het atoomnummer; anionen zijn negatief geladen, kationen positief. Het atoomnummer kan indien gewenst links onder het symbool van het element worden aangegeven, doorgaans in combinatie met het massagetal om een bepaalde isotoop aan te duiden, bijvoorbeeld:
* waterstof: 11H protium, 21H deuterium en 31H tritium en
* zuurstof: 158O, 168O, 178O, ... Waterstof heeft atoomgetal één, zuurstof atoomgetal acht. Het aantal neutronen in de kern wordt niet door het atoomnummer bepaald. Alle chemische elementen hebben atoomkernen, die onderling in het aantal neutronen in de atoomkern verschillen. Daarmee kunnen er dus atomen voorkomen met hetzelfde atoomnummer maar verschillende massa. Deze atomen van hetzelfde element maar met verschillend gewicht worden isotopen genoemd. Vooral bij de zwaardere atomen, die met een hoger atoomgetal, is het aantal neutronen groter dan het aantal protonen in de kern. Het lichtste atoom, met atoomnummer één, is waterstof, aangeduid met H. Waterstof heeft drie isotopen: protium, een kern die alleen uit één proton bestaat, deuterium of zwaar waterstof, een kern met een proton en een neutron, en tritium, een kern met een proton en twee neutronen. Tritium is instabiel en valt na enige tijd uiteen, met een halveringstijd van ongeveer elf jaar. Tritium is dus radioactief. Alle varianten van waterstof hebben wel hetzelfde atoomnummer, namelijk één, omdat ze altijd één proton in hun kern hebben. (nl)
- 화학 원소의 원자 번호(原子番號, 영어: atomic number, Z)는 원자핵 속에 있는 양성자의 수 또는 원자핵의 전하수이다. 원자 번호는 원소를 구별하는 기준이다. 전하를 띠지 않는 원자의 원자 번호는 그 원자가 가진 전자의 수와 일치한다. 원자의 질량수 A는 원자 번호 Z와 N의 합이다. 전자의 질량은 충분히 무시할 만하고, 양성자와 중성자는 거의 같은 질량을 가지고 핵자 결합의 질량 결손은 항상 핵자 질량보다 작기 때문에, 을 결정하는 원자 질량 단위로 나타내면 원자 질량은 전체 질량수 A의 1% 이내이다. 원자 번호 Z가 같지만 중성자수 N 이 다른, 즉 원자 질량이 다른 원자들을 라고 한다. 적어도 4분의 3 이상의 천연 원소들이 동위원소의 혼합물로 존재하며( 참고), 평균 원자량은 원소의 표준 원자량으로 정의됐다. 역사적으로 이는 19세기 화학자들이 측정할 수 있었던 원소(수소와 비교해서)의 원자량이었다. 기호 Z가 사용되며, 독일어로 숫자를 상징하는 Zahl에서 유래되었다. 원자 번호는 현대에 들어서 물리와 화학이 통합되기 전에는 당시 원자량에 따라 정리된 불완전한 주기율표에서 단순히 원소들의 숫자적인 위치를 나타낼 뿐이었다. 1915년이 되어서야 원자번호가 핵 전하이고 물리적인 특징이라는 주장과 근거가 나와 Atomzahl 원자 번호[*]라는 단어가 쓰이게 되었다. (ko)
- 原子番号（げんしばんごう、英語: atomic number）とは、核種を区別する量の一つで、原子核の中にある陽子の個数である。電荷を帯びていない中性原子においては、原子中の電子の数に等しい。通常は記号 Z で表されるが、これは「数」や「番号」を表すドイツ語: Zahl の頭文字から来ている。現在、元素の正式名称が決定している最大の原子番号はオガネソンの118である。 原子番号は元素の種類と対応しており、元素記号から原子番号が一意に決まるため、通常書くことはないが、明示する場合は元素記号の左に下付き添え字で書く。例えば、炭素の場合は 6C で表す。 (ja)
- Liczba atomowa (Z) – porządkowa pierwiastka chemicznego w układzie okresowym pierwiastków, jest równa liczbie protonów w jądrze danego atomu, określa ona ładunek elektryczny jądra, równy iloczynowi liczby atomowej i ładunku elementarnego. Jest równa liczbie elektronów niezjonizowanego atomu. W symbolicznym zapisie jądra izotopu umieszczana jest w lewym dolnym indeksie: gdzie: – liczba masowa, – liczba atomowa, – symbol pierwiastka. Ładunek jądra atomowego jest głównym czynnikiem określającym własności atomu, dlatego atomy mające taką samą liczbę protonów, są atomami jednego pierwiastka. Nie oznacza to jednak, że wszystkie atomy jednego pierwiastka mają taką samą masę, gdyż mogą one mieć różną liczbę neutronów w jądrach. Atomy o tej samej liczbie atomowej, a innej liczbie masowej nazywa się izotopami. Na przykład: 42He – hel (izotop zawierający 2 neutrony)168O, 178O, 188O – tlen (izotopy zawierające odpowiednio 8, 9 i 10 neutronów)19779Au – złoto Izotopy wodoru mają własne symbole chemiczne, jednak ich liczba atomowa jest taka sama: 11H – prot (izotop wodoru nie zawierający neutronów)21D – deuter (izotop wodoru zawierający 1 neutron)31T – tryt (izotop wodoru zawierający 2 neutrony) (pl)
- Atomnummer är, inom kemi och fysik, antalet protoner i kärnan av en atom av ett grundämne och är därmed identiskt med kärnans elektriska laddning. Atomnumret betecknas vanligen med Z och identifierar ett grundämne. I en oladdad atom är atomnumret också lika med antalet elektroner. Atomnumret, Z, skall inte förväxlas med masstalet A, som är antalet nukleoner, det totala antalet protoner och neutroner i en atoms kärna. Antalet neutroner, N, kallas atomens neutrontal; alltså, A = Z + N (dessa kvantiteter är alltid heltal). Eftersom protoner och neutroner har ungefär samma massa (och elektronernas massa är försumbar för många ändamål) och då bindningsenergin för en nukleon alltid är liten jämfört med nukleonens massa, är atommassan , uttryckt i atommassenheter, ungefär (till inom en procent) lika med heltalet A. Atomer med samma atomnummer Z, men olika neutrontal N och därmed olika masstal, kallas isotoper. Lite mer än tre fjärdedelar av naturligt förekommande element existerar som en blandning av isotoper och den genomsnittliga isotopmassan av en isotopblandning för ett element (kallas den relativa atommassan) i en definierad miljö på jorden bestämmer elementets standardatomvikt. Historiskt sett var det dessa atomvikter av element (i jämförelse med väte) som var möjliga att mäta för 1800-talets kemister. (sv)
- Número atómico (português europeu) ou número atômico (português brasileiro) (Z) é um termo usado na física e na química, para designar o número de protões (português europeu) ou prótons (português brasileiro), encontrados no núcleo de um átomo. Num átomo com carga neutra, o número de elétrons é idêntico ao número atômico, ou seja, o número atómico e a identidade do átomo são iguais. O mesmo não acontece nos íons, átomos com falta ou excesso de elétrons nas últimas camadas.A descoberta do número atômico foi associada ao físico britânico Henry Moseley, o qual conseguiu determinar a carga do núcleo atômico, e sabendo a carga, é possível determinar a quantidade de prótons em qualquer átomo. O número atômico é o que caracteriza cada elemento químico, ou seja, não existem átomos de elementos químicos diferentes com o mesmo número atómico, se têm o mesmo número atômico são o mesmo elemento. Todos os átomos de cálcio possuem 20 prótons, portanto, o número atômico é igual a 20 e número de elétrons também, se não estiver fazendo nenhuma ligação.Todos os átomos de magnésio possuem 12 prótons, portanto, número atômico é igual a 12 e número de elétrons também, se não estiver fazendo nenhuma ligação. A convenção determina que, na representação do símbolo de um elemento, o número atômico deva estar à esquerda do símbolo na parte inferior: Para o cálcio: 20Ca e, para o magnésio: 12Mg. Quando o átomo é neutro, ou seja, a quantidade de cargas positivas (prótons) é igual à quantidade de cargas negativas (elétrons), o número atômico indica também o número de elétrons. Algumas convenções são adotadas para manipulação de dados com referência aos átomos: A = Massa; Z = Número Atômico; n = número de neutrões. Fórmula Geral: Para a Massa: A=Z+nePara o número de neutrões: n=A-Z Exemplo: Se um elemento tiver 118 neutrões e um número atómico de 79, para se descobrir o valor da massa e o número de neutrões faz-se:Massa: A = 79 + 118, ou seja, A = 197. A massa é 197Número de neutrões: N = 197 - 79, ou seja, n = 118. Verifica-se que o número de neutrões é 118. (pt)
- А́томний но́мер (протонне число, зарядове число, порядковий номер, Z) — властивість атома (нукліда, атомного ядра), яка вказує на загальну кількість протонів, що містяться в його ядрі, отже одночасно вказує на його заряд в одиницях елементарного заряду, а також на порядкове місце хімічного елемента в періодичній системі хімічних елементів. Позначається здебільшого символом Z. Атомний номер — основний ідентифікатор хімічного елемента. (uk)
- 原子序数（英語：atomic number）簡稱原子序，是一个原子核内质子的数量，因此也稱質子數，也等於原子電中性時的核外電子數；拥有同一原子序的原子属于同一化学元素。原子序数的符号是 Z，通常原子序数标在元素符号的左下方，如：1H是氢，6C是碳。因为特定元素的原子序總是確定的，所以此值一般不需要标示。 德米特里·门捷列夫在制定其元素周期表时发现，假如将元素按其原子核质量来排列会出现一些不规则的情况。比如碲的原子核比碘重，但从化学性质上来说，碲明显是与氧、硫、硒一族的，而碘与氟、氯、溴是一族的，也就是说，碘要排在碲之后。1913年亨利·莫塞莱发现这个异常的解决方法不是按原子质量，而是按原子核的电荷数，即原子序来排列。 (zh)
- Заря́довое число́ атомного ядра (синонимы: а́томный но́мер, а́томное число́, поря́дковый но́мер химического элемента) — количество протонов в атомном ядре. Зарядовое число равно заряду ядра в единицах элементарного заряда и одновременно равно порядковому номеру соответствующего ядра химического элемента в таблице Менделеева. Обычно обозначается буквой Z. Термин «атомный» или «порядковый» номер обычно используется в атомной физике и в химии, тогда как эквивалентный термин «зарядовое число» — в ядерной физике. В неионизированном атоме количество электронов в электронных оболочках совпадает с зарядовым числом. Ядра с одинаковым зарядовым числом, но различным массовым числом A (которое равно сумме числа протонов Z и числа нейтронов N) являются различными изотопами одного и того же химического элемента, поскольку именно заряд ядра определяет структуру электронной оболочки атома и, следовательно, его химические свойства. Более трёх четвертей химических элементов существует в природе в виде смеси изотопов (см. Моноизотопный элемент), и средняя изотопная масса изотопной смеси элемента (называемая относительной атомной массой) в определённой среде на Земле определяет стандартную атомную массу элемента (ранее использовалось название «атомный вес»). Исторически именно эти атомные веса элементов (по сравнению с водородом) были величинами, которые измеряли химики в XIX веке. Поскольку протоны и нейтроны имеют приблизительно одинаковую массу (масса электронов пренебрежимо мала по сравнению с их массой), а дефект массы нуклонного связывания всегда мал по сравнению с массой нуклона, значение атомной массы любого атома, выраженной в атомных единицах массы, находится в пределах 1 % от целого числа А. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Protonové číslo (též atomové číslo) označuje ve fyzice a v chemii počet protonů v jádru daného atomu či obecně atomů daného prvku. S atomovým číslem souvisí nukleonové číslo (nazývané též hmotové číslo), které udává celkový počet protonů a neutronů (tzn. všech nukleonů) v atomovém jádře. V neutrálním atomu se počet protonů rovná počtu elektronů, tzn. protonové číslo označuje také základní počet elektronů v atomech daného prvku. (cs)
- La atomnumero (aŭ atomnombro) de kemia elemento estas la nombro de la protonoj en atomokerno (aŭ nukleo). Oni ĝin simboligas per la litero Z. La atomnumero donas la pozicion en la perioda tabelo. La atomnumero oni povas indiki maldekstre sub la simbolo de la elemento, plejofte en kombinaĵo kun la masnombro por indiki difinitan izotopon, ekzemple: (hidrogeno, deŭterio, tritio: atomnumero 1) kaj (oksigeno, atomnumero 8) (eo)
- Die Ordnungszahl, auch Kernladungszahl, Atomnummer oder Protonenzahl, Formelzeichen meist von „Zahl“ (im englischen Sprachraum jedoch auch für Protonenanzahl), gibt die Stellung eines chemischen Elements im Periodensystem der Elemente an. Sie ist gleich der Anzahl der Protonen, die sich im Atomkern jedes Atoms dieses Elements befinden. Im elektrisch neutralen Atom ist die Ordnungszahl auch gleich der Anzahl der Elektronen. (de)
- Is éard is uimhir adamhach (Z) adaimh ann ná líon na bprótón i núicléas an adaimh sin. Is ionann uimhir na leictreon atá ag timpeallú an núicléis d'adamh shúil ar leith agus uimhir asamhach Z na dúile. Baineann uimhir adamhach dhifriúil le gach dúil cheimiceach, .i. is í uimhir adamhach ocsaigin a hocht (mar tá 8 bprótón sa núicléas) ach is í uimhir adamhach a seacht (mar tá 7 bprótón sa núicléas). (ga)
- 原子番号（げんしばんごう、英語: atomic number）とは、核種を区別する量の一つで、原子核の中にある陽子の個数である。電荷を帯びていない中性原子においては、原子中の電子の数に等しい。通常は記号 Z で表されるが、これは「数」や「番号」を表すドイツ語: Zahl の頭文字から来ている。現在、元素の正式名称が決定している最大の原子番号はオガネソンの118である。 原子番号は元素の種類と対応しており、元素記号から原子番号が一意に決まるため、通常書くことはないが、明示する場合は元素記号の左に下付き添え字で書く。例えば、炭素の場合は 6C で表す。 (ja)
- А́томний но́мер (протонне число, зарядове число, порядковий номер, Z) — властивість атома (нукліда, атомного ядра), яка вказує на загальну кількість протонів, що містяться в його ядрі, отже одночасно вказує на його заряд в одиницях елементарного заряду, а також на порядкове місце хімічного елемента в періодичній системі хімічних елементів. Позначається здебільшого символом Z. Атомний номер — основний ідентифікатор хімічного елемента. (uk)
- 原子序数（英語：atomic number）簡稱原子序，是一个原子核内质子的数量，因此也稱質子數，也等於原子電中性時的核外電子數；拥有同一原子序的原子属于同一化学元素。原子序数的符号是 Z，通常原子序数标在元素符号的左下方，如：1H是氢，6C是碳。因为特定元素的原子序總是確定的，所以此值一般不需要标示。 德米特里·门捷列夫在制定其元素周期表时发现，假如将元素按其原子核质量来排列会出现一些不规则的情况。比如碲的原子核比碘重，但从化学性质上来说，碲明显是与氧、硫、硒一族的，而碘与氟、氯、溴是一族的，也就是说，碘要排在碲之后。1913年亨利·莫塞莱发现这个异常的解决方法不是按原子质量，而是按原子核的电荷数，即原子序来排列。 (zh)
- العدد الذري أو الرقم الذري (Z) هو عدد البروتونات الموجودة في نواة الذرة، وهو في الوقت نفسه يمثل العدد الكلي للإلكترونات في الذرة المتعادلة الشحنة. يحدد العدد الذري نوع العنصر الكيميائي في الجدول الدوري. حينما قام مندليف بترتيب العناصرالكيميائية المعروفة طبقا لتماثلها في الخواص الكيميائية لوحظ أن ترتيبها طبقا للكتلة الذرية قد أدى لحدوث بعض الاختلافات. اليود والتيلوريم؛ لو تم ترتيبهما طبقا للكتلة الذرية فسيكون مكانهما خاطئا، ولكن عند ترتيبهم طبقا للعدد الذري (عدد البروتونات) أدى ذلك لتطابق خواصهم الكيميائية مع الترتيب. (ar)
- El nombre atòmic, representat per , és el nombre de protons presents en el nucli atòmic. Els àtoms de diferents elements tenen diferents nombres d'electrons i protons. Un àtom en el seu estat natural és neutre i té un nombre igual d'electrons i protons. Per exemple: un àtom de sodi (Na), que té un nombre atòmic d'11; té 11 electrons i 11 protons. Un àtom de magnesi (Mg), que té un nombre atòmic 12, té 12 electrons i 12 protons; i un àtom d'urani (U), que té un nombre atòmic de 92, té 92 electrons i 92 protons. (ca)
- Ατομικός αριθμός ονομάζεται στην επιστήμη της χημείας και της φυσικής, ο αριθμός των πρωτονίων του πυρήνα ενός ατόμου. Είναι χαρακτηριστικό κάθε χημικού στοιχείου, μιας και είναι αυτό που καθορίζει την ταυτότητά του. Συμβολίζεται διεθνώς με το γράμμα Ζ. Ο ατομικός αριθμός εκφράζει επίσης και τον αριθμό των ηλεκτρονίων ενός ουδέτερου ατόμου, καθώς στα ουδέτερα άτομα ο αριθμός των πρωτονίων και των ηλεκτρονίων είναι ίσος. Κατά τον συμβολισμό ενός στοιχείου ή ενός πυρήνα ο ατομικός αριθμό γράφεται συνήθως ως δείκτης στην κάτω αριστερή γωνία του συμβόλου (π.χ. 92U). (el)
- The atomic number or nuclear charge number (symbol Z) of a chemical element is the charge number of an atomic nucleus. For ordinary nuclei, this is equal to the proton number (np) or the number of protons found in the nucleus of every atom of that element. The atomic number can be used to uniquely identify ordinary chemical elements. In an ordinary uncharged atom, the atomic number is also equal to the number of electrons. (en)
- En física y química, el número atómico de un elemento químico es el número total de protones que tiene cada átomo de dicho elemento. El símbolo convencional y su representación "Z" proviene de la palabra alemana Atomzahl (número atómico). Se coloca como subíndice a la izquierda del símbolo del elemento correspondiente. Por ejemplo, todos los átomos del elemento hidrógeno tienen un protón y su Z=1, los de helio tienen dos protones y Z=2, los de litio tres protones y Z=3. (es)
- Atomo-zenbakia, atomo zenbakia edo zenbaki atomikoa atomo batek nukleoan duen protoi kopurua da. Z ikurraz adierazten da («zenbaki» esan nahi duen Zahl aleman hitzetik). Elementu kimiko bakoitzak bere atomo-zenbakia du, eta taula periodikoaren osagai nagusia da; elementuak atomo-zenbakiaren arabera kokatzen dira. Idaztean elementuaren sinboloaren aurrean, azpiindize formatuarekin jar ohi da, masa-zenbakiaren azpian. (eu)
- Le numéro atomique (Z) représente, en chimie et en physique, le nombre de protons d'un atome. Ce dernier peut être schématisé, en première approche, par une agglomération compacte (noyau atomique) de protons (p+) et de neutrons (n), autour de laquelle circulent des électrons (e−). Dans un atome de charge électrique neutre, le nombre d'électrons est égal au numéro atomique. Comme les protons sont les seuls éléments du noyau avec une charge, le nombre de protons est égal au nombre d'électrons. (fr)
- Nomor atom atau nomor proton (simbol Z) dari suatu unsur kimia adalah jumlah proton yang ditemukan dalam inti atom. Jumlahnya identik dengan jumlah muatan pada inti. Nomor atom secara unik mengidentifikasi elemen kimia. Dalam atom yang tidak bermuatan, nomor atom juga sama dengan jumlah elektron . (in)
- Il numero atomico (indicato solitamente con Z, dal termine tedesco Zahl, che significa numero, e detto anche numero protonico) corrisponde al numero di protoni contenuti in un nucleo atomico: in un atomo neutro il numero atomico è pari anche al numero di elettroni; in caso contrario si è in presenza di uno ione; si usa scrivere questo numero come pedice sinistro del simbolo dell'elemento chimico in questione: per esempio 6C, poiché il carbonio ha sei protoni. (it)
- 화학 원소의 원자 번호(原子番號, 영어: atomic number, Z)는 원자핵 속에 있는 양성자의 수 또는 원자핵의 전하수이다. 원자 번호는 원소를 구별하는 기준이다. 전하를 띠지 않는 원자의 원자 번호는 그 원자가 가진 전자의 수와 일치한다. 원자의 질량수 A는 원자 번호 Z와 N의 합이다. 전자의 질량은 충분히 무시할 만하고, 양성자와 중성자는 거의 같은 질량을 가지고 핵자 결합의 질량 결손은 항상 핵자 질량보다 작기 때문에, 을 결정하는 원자 질량 단위로 나타내면 원자 질량은 전체 질량수 A의 1% 이내이다. 원자 번호 Z가 같지만 중성자수 N 이 다른, 즉 원자 질량이 다른 원자들을 라고 한다. 적어도 4분의 3 이상의 천연 원소들이 동위원소의 혼합물로 존재하며( 참고), 평균 원자량은 원소의 표준 원자량으로 정의됐다. 역사적으로 이는 19세기 화학자들이 측정할 수 있었던 원소(수소와 비교해서)의 원자량이었다. (ko)
- Het atoomnummer of atoomgetal, symbool: , geeft het aantal protonen in een atoomkern aan. Het atoomnummer is een belangrijk begrip uit de chemie en de kwantummechanica. Een element en zijn plaats in het periodiek systeem zijn erdoor vastgelegd. Wanneer het atoom als geheel elektrisch neutraal is, is het atoomnummer gelijk aan het aantal elektronen in de elektronenwolk rond de kern. Juist de elektronen bepalen het chemische gedrag van een atoom. Bij ionen, dat zijn atomen die niet elektrisch neutraal zijn, is het aantal elektronen ofwel groter ofwel kleiner dan het atoomnummer; anionen zijn negatief geladen, kationen positief. (nl)
- Liczba atomowa (Z) – porządkowa pierwiastka chemicznego w układzie okresowym pierwiastków, jest równa liczbie protonów w jądrze danego atomu, określa ona ładunek elektryczny jądra, równy iloczynowi liczby atomowej i ładunku elementarnego. Jest równa liczbie elektronów niezjonizowanego atomu. W symbolicznym zapisie jądra izotopu umieszczana jest w lewym dolnym indeksie: gdzie: – liczba masowa, – liczba atomowa, – symbol pierwiastka. Na przykład: 42He – hel (izotop zawierający 2 neutrony)168O, 178O, 188O – tlen (izotopy zawierające odpowiednio 8, 9 i 10 neutronów)19779Au – złoto (pl)
- Atomnummer är, inom kemi och fysik, antalet protoner i kärnan av en atom av ett grundämne och är därmed identiskt med kärnans elektriska laddning. Atomnumret betecknas vanligen med Z och identifierar ett grundämne. I en oladdad atom är atomnumret också lika med antalet elektroner. (sv)
- Número atómico (português europeu) ou número atômico (português brasileiro) (Z) é um termo usado na física e na química, para designar o número de protões (português europeu) ou prótons (português brasileiro), encontrados no núcleo de um átomo. Num átomo com carga neutra, o número de elétrons é idêntico ao número atômico, ou seja, o número atómico e a identidade do átomo são iguais. O mesmo não acontece nos íons, átomos com falta ou excesso de elétrons nas últimas camadas.A descoberta do número atômico foi associada ao físico britânico Henry Moseley, o qual conseguiu determinar a carga do núcleo atômico, e sabendo a carga, é possível determinar a quantidade de prótons em qualquer átomo. (pt)
- Заря́довое число́ атомного ядра (синонимы: а́томный но́мер, а́томное число́, поря́дковый но́мер химического элемента) — количество протонов в атомном ядре. Зарядовое число равно заряду ядра в единицах элементарного заряда и одновременно равно порядковому номеру соответствующего ядра химического элемента в таблице Менделеева. Обычно обозначается буквой Z. (ru)
|
