| dbo:abstract
|
- El sionisme (en hebreu: הציונות) (transliterat: HaTzionut) paraula derivada de Sió, nom d'un turó de Jerusalem) és un moviment polític que afirma el dret a l'existència d'un estat jueu que pren forma com a Israel. Es va desenvolupar durant la segona meitat del segle xix, sobretot entre els jueus d'Europa central i d'Europa de l'Est sota la pressió dels pogroms i de l'antisemitisme d'aquestes regions, però també a Europa occidental, en resposta al xoc causat pel Cas Dreyfus. (ca)
- الصِّهْيَوْنِيَّة (بالعبرية: ציונות)، هي حركة سياسية يهودية، ظهرت في وسط وشرق قارة أوروبا في أواخر القرن التاسع عشر ودعت اليهود للهجرة إلى أرض فلسطين بدعوى أنها أرض الآباء والأجداد (إيريتس يسرائيل) ورفض اندماج اليهود في المجتمعات الأخرى للتحرر من معاداة السامية والاضطهاد الذي وقع عليهم في الشتات، وبعد فترة طالب قادة الحركة الصهيونية بإنشاء دولة منشودة في فلسطين والتي كانت ضمن أراضي الدولة العثمانية. وقد ارتبطت الحركة الصهيونية الحديثة بشخصية اليهودي النمساوي هرتزل الذي يعد الداعية الأول للفكر الصهيوني الحديث والذي تقوم على آرائه الحركة الصهيونية في العالم وبعد تأسيس دولة إسرائيل عام 1948م أخذت الحركة الصهيونية على عاتقها توفير الدعم المالي والمعنوي لدولة إسرائيل وقد عقد أول مؤتمر للحركة الصهيونية في بازل بسويسرا ليتم تطبيق الصهيونية بشكل عملي على فلسطين فعملت على تسهيل الهجرة اليهودية ودعم المشاريع الاقتصادية اليهودية. يرى أنصار الصهيونية أنها حركة تحرير وطنية لإعادة شعب مضطهد مقيم كأقليات في مجموعة متنوعة من الدول إلى وطن أجداده، وقد ساهمت محرقة الهولوكوست في إقناع اليهود بأفكار الحركة الصهيونية بشكل كبير بدعوي المظلومية ودافعًا كبيرًا للهجرة والقتال لإقامة دولتهم اليهودية في فلسطين. بينما يرى منتقدو الصهيونية أنها أيديولوجية استعمارية عنصرية واستثنائية قادت أتباعها إلى استخدام العنف خلال الانتداب البريطاني على فلسطين، وتسببت في نزوح العديد من الفلسطينيين، ثم إنكار حقهم في العودة إلى أراضيهم وممتلكاتهم المفقودة خلال حربي 1948 و1967. (ar)
- Sionismus (hebrejsky: ציונות, Cijonut) je ideový směr, který vznikl v druhé polovině 19. století mezi evropskými Židy. Hlavním cílem jeho představitelů bylo a je přesídlení Židů do země izraelské (Erec Jisra'el) a vybudování a udržení židovského státu, národního státu Židů. (cs)
- Ο σιωνισμός είναι που ξεκίνησε τον 19ο αιώνα με σκοπό τη δημιουργία στην περιοχή της Παλαιστίνης ενός νέου εβραϊκού κράτους, που θα συγκέντρωνε όλους τους Εβραίους της . Το όνομα του προέρχεται από τον λόφο της Σιών στην Ιερουσαλήμ. Στην Παλαιά Διαθήκη η λέξη Σιών χρησιμοποιείται συνεκδοχικά για την πόλη Ιερουσαλήμ. (el)
- Cionismo (hebree ציונות, Tsiyonut, arabe الصهيونية, al-Sahyūnī "laŭ Ciono") estas juda nacia movado, estiĝinte en la dua duono de la 19-a jarcento, kun la celo akiri propran judan ŝtaton en la regiono kiun la judoj tradicie nomas "la Lando Israelo", sed ankaŭ estas konata kun la nomo Palestino. La vorton elpensis en 1890 la juda viena ĵurnalisto . Ĉi tiu movado gvidis al la kreiĝo de la nuntempa ŝtato Israelo. La cionismo estiĝis inter la judoj de la eŭropa diasporo. Ĝi proponis krei judan ŝtaton en Palestino, kie judoj povus trovi liberecon de persekutoj kaj diskriminacio. Oni elektis la landon ĉar tiu estis la loko kie origine naskiĝis la koncepto de juda popolo, en la periodo inter la jaro 1300 A.K. ĝis la detruo de la Dua Templo. La plejmulto de la judoj elmigris de Palestino post la Romia konkero, antaŭ preskaŭ du mil jaroj. Tamen, ne ĉiuj judoj foriris, kaj de tiam ĝis nun preskaŭ ĉiam ekzistis judaj komunumoj en la regiono kaj en la lando mem. En la juda religio kaj kulturo travivis la ideo ke tiu lando estas sankta. Laŭ la juda religio, post la veno de la Mesio, ĉiuj judoj retroviĝos tie. La preĝoj kiujn judoj recitas por Jom Kippur kaj Pesaĥo finiĝas kun la frazo "venontjare en Jerusalemo", kaj laŭ la juda religia leĝo, Alija (la migrado al Israelo) estas micvo, bona ago por judoj. Dum la Mezepoko, estis kazoj de famaj judoj kiuj migris al la Lando de Israelo kun siaj sekvantoj. Tamen, oni devas diri ke ĝis la alveno de la Cionisma Movado, preskaŭ ĉiuj judoj trans la mondo ne pensis efektive migri al la Lando de Israelo, sed verŝajne vidis la aferon nur en metafora maniero. De ĝia komenco, cionismo ne estis homogena. Ĝiaj pensuloj, gvidantoj kaj partioj estis malsamaj inter si kaj eĉ kontraŭdiraj. La tiamaj cirkonstancoj, kune kun la sopiro reveni al la praula patrujo, kondukis al kompromisoj kaj koncesioj por komuna kultura kaj politika celo. (eo)
- Zionismus (von „Zion“, dem Namen des Tempelberges in Jerusalem und Bezeichnung für den Wohnsitz JHWHs, des Gottes der Israeliten) bezeichnet eine Nationalbewegung und nationalistische Ideologie, die auf einen jüdischen Nationalstaat in Palästina zielt, diesen bewahren und rechtfertigen will. (de)
- Sionismoa (Sion hitzetik eratorria, Jerusalemen izen biblikoetariko bat)herri juduaren askapen nazionalerako mugimendua da. Mugimendu hau Israelgo estatuaren sorrera ulertzeko ezinbesteko giltzarria da. Sionismoa XIX. mendearen amaieran agertu zen Erdialdeko eta Ekialdeko Europan. Mugimendu antolatua zen aldetik, Theodor Herzl kazetari austro-hungariarra izan zen fundatzailea, urte haietan Europan zehar ibili zen olatu antisemitoari erantzuteko. Haren adierazleetako bat Dreyfus afera izan zen. Mugimendu horren helburua Palestinara juduen emigrazioa sustatzea izan zen, eta helburu nagusia Israelgo Estatuaren sorrerarekin lortu zuen 1948an. Sionismoa nazionalismo modernoaren fenomenorik zabalenaren adarretako bat da. Sionismoa liberazio nazionaleko mugimendu gisa definitzen da, eta haren helburua juduen autodeterminazio librea da. (eu)
- El sionismo es una ideología y un movimiento político nacionalista que propuso desde sus inicios el establecimiento de un Estado para el pueblo judío, preferentemente en la antigua Tierra de Israel (Eretz Israel). Dicho movimiento fue el promotor y responsable en gran medida de la fundación del Estado de Israel. El sionismo apareció en Europa central y oriental a finales del siglo XIX. Su fundador en tanto que movimiento organizado fue el periodista austro-húngaro de origen judío Theodor Herzl como respuesta a la ola antisemita que recorrió Europa en esos años, uno de cuyos exponentes fue el affaire Dreyfus. El movimiento tuvo como objetivo fomentar la emigración judía a Palestina y alcanzó su objetivo principal con la fundación del Estado de Israel en 1948. El sionismo constituye una rama del fenómeno más amplio del nacionalismo moderno. Descrito como un "nacionalismo en la diáspora", el sionismo se autodefine como un movimiento de liberación nacional, cuyo objetivo es la libre autodeterminación del pueblo judío. (es)
- Zionisme (bahasa Ibrani: צִיּוֹנוּת, translit. Tsiyonut) adalah gerakan nasionalis Yahudi internasional yang menghasilkan negara Israel di wilayah Palestina.Gerakan Zionis muncul di Eropa tengah dan timur pada akhir abad kesembilan belas dan menyerukan kepada orang-orang Yahudi untuk bermigrasi ke tanah Palestina dengan dalih bahwa itu adalah tanah para ayah dan kakek-nenek (Eretz Israel) dan menolak untuk mengintegrasikan orang-orang Yahudi dalam masyarakat lain untuk membebaskan diri mereka dari Antisemitisme dan penganiayaan yang terjadi pada mereka. Diaspora dan setelah beberapa saat para pemimpin gerakan Zionis menyerukan pembentukan negara yang diinginkan di Palestina yang berada dalam wilayah Kesultanan Utsmaniyah. (in)
- Le sionisme est un mouvement national du peuple juif visant à la formation d'un foyer national juif, et à l'autodétermination du peuple juif en Terre d'Israël, correspondant à peu près à Canaan, à la Terre sainte, ou à la région de Palestine. Le mouvement national juif apparaît principalement en Europe centrale et orientale au XIXe siècle, commence à trouver une concrétisation politique de ses espoirs avec la déclaration Balfour en 1917 puis l'établissement de la Palestine mandataire à l'issue de la Première Guerre mondiale en 1920, ce qui permet l'accroissement de l'immigration juive sur le territoire et aboutit à la création de l'État d'Israël en 1948. Le sionisme plonge ses racines dans la tradition religieuse et la nostalgie de Sion dans les consciences juives de l'exil, et prend son essor dans le contexte des aspirations nationales du XIXe siècle et du processus de sécularisation de la population juive ashkénaze lié à la modernité. Face à l'antisémitisme, en particulier en Europe de l'Est, le mouvement gagne en popularité auprès des persécutés. Le mouvement prend de l'ampleur sous l'impulsion de Theodor Herzl à Bâle en 1897, et sera porté par vingt-deux congrès sionistes (1897-1945) ainsi que des institutions comme l'Organisation sioniste mondiale (1897), l'Anglo-Palestine Bank (1902), l'Agence juive exécutive (1929) et le Congrès juif mondial diplomatique (1936). Il a suscité l'immigration de Juifs dans la région de la Palestine, qui s'y organisent en un foyer national avant la Seconde Guerre mondiale. L'idéologie du sionisme est constituée d'un large éventail d'idées, qui comprend non seulement l'aspiration à un territoire pour le peuple juif, mais aussi une quête morale et spirituelle. Le mouvement sioniste forme à la fois une idéologie et un mouvement nationaliste. Dès ses débuts, le mouvement suscite de l'opposition. Depuis la création de l'État d'Israël en 1948, le sionisme fait partie de la politique en Israël et le mouvement a continué de soutenir l'État juif. Il participe également à l'accueil des nouveaux immigrants et des réfugiés (Agence juive, Nefesh B'Nefesh, etc.) ; aux programmes écologiques (KKL) ; et à des programmes d'aide sociales (Keren Hayesod). (fr)
- Il sionismo è un'ideologia politica il cui fine è l'affermazione del diritto alla autodeterminazione del popolo ebraico e il supporto ad uno Stato ebraico in quella che è definita "Terra di Israele". Il sionismo emerse alla fine del XIX secolo nell'Europa centrale e orientale come effetto della Haskalah e in reazione all'antisemitismo, inserendosi nel più vasto fenomeno del nazionalismo moderno. Il movimento tra la fine del XIX e l'inizio del XX secolo si sviluppò in varie forme, tra le quali il sionismo socialista, quello religioso, quello revisionista e quello di ispirazione liberale dei . Esso favorì a partire dalla fine del XIX secolo flussi migratori verso la , che rafforzarono la presenza ebraica nella regione e contribuirono a formare un Nuovo Yishuv. Il sostegno al sionismo crebbe in particolare nel secondo dopoguerra, successivamente all'Olocausto, e portò allo scadere del mandato britannico della Palestina alla Dichiarazione d'indipendenza israeliana e alla nascita dello Stato di Israele nel 1948. I conflitti con il mondo arabo e l'esodo palestinese del 1948 provocarono il rafforzamento dell'antisionismo. (it)
- 시온주의(히브리어: ציונות, 영어: Zionism 시오니즘[*]) 또는 유대주의, 유태주의(猶太主義, 문화어: 유태복고주의猶太復古主義)는 팔레스타인 지역에 유대인 국가 건설을 목적으로 한 민족주의 운동이다. 19세기 말 프랑스에서 유대인 차별, 인권유린 사건인 드레퓌스 사건이 발생하였다. 이를 지켜본후 충격을 받은 유대계 오스트리아 언론인인 테오도어 헤르츨이 1897년 스위스 바젤에서 제1회 시온주의 세계대회를 개최하며 본격적으로 유대인 국가 건설 작업이 시작되었다. 1948년 유대인 국가인 이스라엘을 건국하는 데 성공하였다. 유대인 국가라는 개념은 기원전 1200년에서 제2성전시대 사이에 시작되었다. 시온주의는 유대인과 이스라엘을 연결하는 종교적 전통에 토대를 두지만, 현대 시온주의는 현세적이며 당시 유럽에 존재하던 반유대주의에 대한 반응으로 시작되었다. 시온주의 지지자들은 시온주의를 ‘디아스포라 민족주의’라고 묘사하며 유대인의 자결을 완성하는 민족 해방 운동으로 여긴다. 시온주의에 반대하는 이들은 그 근거를 종교적인 이유에서 비윤리적이나 비현실적이라는 점을 종교적인 데 둔다. 이스라엘이 건국되기 전, 인간의 손으로 이스라엘을 재탄생시키는 것은 신에게 죄를 짓는 일이라고 생각하는 유대인도 일부 있었다. (ko)
- シオニズム（ヘブライ語: ציונות, Tsionot）、シオン運動、シオン主義は、イスラエルの地（パレスチナ）に故郷を再建しよう、あるいはユダヤ教、ユダヤ・イディッシュ・イスラエル文化の復興運動（ルネサンス）を興そうとするユダヤ人の近代的運動。後者の立場を「文化シオニズム」と呼ぶことがある。 (ja)
- Zionism (Hebrew: צִיּוֹנוּת Tsiyyonut [tsijoˈnut] after Zion) is a nationalist movement that espouses the establishment of, and support for a homeland for the Jewish people centered in the area roughly corresponding to what is known in Jewish tradition as the Land of Israel, which corresponds in other terms to the region of Palestine, Canaan, or the Holy Land, on the basis of a long Jewish connection and attachment to that land. Modern Zionism emerged in the late 19th century in Central and Eastern Europe as a national revival movement, both in reaction to newer waves of antisemitism and as a response to Haskalah, or Jewish Enlightenment. Soon after this, most leaders of the movement associated the main goal with creating the desired homeland in Palestine, then an area controlled by the Ottoman Empire. From 1897 to 1948, the primary goal of the Zionist Movement was to establish the basis for a Jewish homeland in Palestine, and thereafter to consolidate it. In a unique variation of the principle of self-determination, the Zionist Movement viewed this process as an 'ingathering of exiles' (kibbutz galuyot) whereby Jews everywhere would have the right to emigrate to historical Palestine, as a haven from persecution, an area which Moses in the Bible stated was the land of their forefathers. Zionist ideology also included negation of Jewish life in the Diaspora. The Lovers of Zion united in 1884 and in 1897 the first Zionist congress was organized. A variety of Zionism, called cultural Zionism, founded and represented most prominently by Ahad Ha'am, fostered a secular vision of a Jewish "spiritual center" in Israel. Unlike Theodor Herzl, the founder of political Zionism, Ahad Ha'am strived for Israel to be "a Jewish State, and not merely a State of Jews". Others have theorized it as the realization of a socialist utopia (Moses Hess), as a need for survival in the face of social prejudices by the affirmation of self-determination (Leon Pinsker), as the fulfillment of individual rights and freedoms (Max Nordau) or as the foundation of a Hebrew humanism (Martin Buber). A religious Zionist supports Jews upholding their Jewish identity (defined as adherence to religious Judaism) and has advocated the return of the Jewish people to Israel. Since the establishment of the State of Israel in 1948, Zionism has continued primarily to advocate on behalf of Israel and to address threats to its continued existence and security. Advocates of Zionism view it as a national liberation movement for the repatriation of a persecuted people to its ancestral homeland. Anti-Zionists view it as a colonialist, racist or exceptionalist ideology or movement. (en)
- Zionisme is een nationale beweging en ideologie die een Joods thuisland of Joodse staat ondersteunt in het gebied waar in Bijbelse tijden de Israëlitische koninkrijken Israël en Juda hebben gelegen. De term werd voor het eerst gebruikt in 1890 door Nathan Birnbaum in het tijdschrift Selbstemanzipation. Heimwee naar Zion gaat terug naar de tijd van de Joodse ballingschap in Babylonië die in de Bijbel wordt beschreven. Die naam verwijst naar de berg Zion, die stond voor 'Jeruzalem'. Het zionisme ontstond na de Joodse verstrooiing ten gevolge van de opstand van Sjimon bar Kochba. De twee pijlers van de beweging zijn de Joodse diaspora en het mislukken van de emancipatie van de Joden in de 19de eeuw. Theodor Herzl, geboren in Boedapest, gaf in 1896 met zijn pamflet 'Der Judenstaat' de stoot tot het georganiseerde zionisme. In 1897 riep hij het eerste Internationale Zionisten Congres te Basel bijeen. Er zouden tot 1902 nog vijf congressen volgen, die resulteerden in de stichting van de 'World Zionist Organization'. (nl)
- O sionismo (em hebraico: ציונות Tsiyonut) é um movimento político que defende o direito à autodeterminação do povo judeu e à existência de um Estado nacional judaico independente e soberano no território onde historicamente existiu o antigo Reino de Israel (Eretz Israel). O sionismo é também chamado de nacionalismo judaico e historicamente propõe a erradicação da Diáspora Judaica, com o retorno da totalidade dos judeus ao atual Estado de Israel. O movimento defende a manutenção da identidade judaica, opondo-se à assimilação dos judeus pelas sociedades dos países em que viviam. O sionismo surgiu no final do século XIX na Europa Central e Oriental como um movimento de revitalização nacional e logo foi associado, pela maioria dos seus líderes, à colonização da Palestina. Segundo o pensamento sionista, a Palestina fora ocupada por estranhos. Desde a criação do Estado de Israel, o movimento sionista continua a defender o estado judeu, denunciando as ameaças à sua permanência e à sua segurança. Os críticos do sionismo o consideram como um movimento colonialista ou racista. Os sionistas rebatem essas críticas, identificando o antissionismo com o antissemitismo. (pt)
- Syjonizm (od nazwy wzgórza Syjon w Jerozolimie, na którym stała Świątynia Jerozolimska) – ruch polityczny i społeczny, dążący do odtworzenia żydowskiej siedziby narodowej na terenach starożytnego Izraela, będących w okresie międzywojennym mandatem Wielkiej Brytanii (Brytyjski Mandat Palestyny). Syjonizm doprowadził do powstania państwa Izrael w 1948. Współcześnie jego celem jest także utrzymanie jedności narodu żydowskiego żyjącego w rozproszeniu i jego więzi z Izraelem. Ruch zapoczątkowany pod koniec XIX wieku miał wiele nurtów i postaci, powszechnie utożsamiany z syjonizmem politycznym, interpretowanym w różny sposób: jako patriotyzm żydowski, jako ruch narodowowyzwoleńczy i państwowotwórczy, jako kierunek kulturalny i społeczny, wreszcie jako ruch religijny. Poza syjonizmem politycznym mówiono o syjonizmie duchowym, którego celem była nowa tożsamość żydowska (Ahad ha-Am), odrodzenie języka hebrajskiego (Eliezer ben-Yehuda) i powstanie literatury i kultury w tym języku. Syjonizm od początku był przedmiotem krytyki zarówno ze strony niektórych ruchów żydowskich, jak i nieżydowskich. Zasadniczy konflikt, nierozstrzygnięty do dziś, trwa między syjonizmem a palestyńskim ruchem narodowym, nacjonalizmem arabskim oraz fundamentalizmem islamskim. (pl)
- Сиони́зм (ивр. צִיּוֹנוּת, цийону́т — от названия горы Сион в Иерусалиме) — политическое движение, целью которого является объединение и возрождение еврейского народа на его исторической родине — в Израиле (Эрец-Исраэль), а также идеологическая концепция, на которой это движение основывается. Идеология сионизма объединяет различные по своей ориентации движения — от лево-социалистических до ортодоксально-религиозных. До Второй мировой войны (см. Холокост) сионизм был одним из наиболее крупных общественно-политических движений еврейского народа (наряду с ратовавшим за культурную автономию рабочим движением Бунд и территориализмом). После Второй мировой войны он стал единственным движением еврейского национализма. (ru)
- Сіоні́зм (івр. ציונות) (від гори Сіон) — єврейський націоналізм, рух європейських євреїв кінця 19 ст. за створення єврейської держави. Головна мета сіонізму виявилася досягнутою в 1948 р., коли була утворена держава Ізраїль, що визнала за всіма євреями право жити в межах її кордонів. З цього моменту сіонізмом можна назвати підтримку держави Ізраїль. Подібно до інших форм націоналізму, особливим різновидом якого він є, сіонізм припускає значне розмаїття ідеологій. У 1947 році Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію 181, що передбачає створення на території Палестини двох держав — єврейської і арабської, забезпечивши таким чином досягнення основної мети сіонізму. Проте 10 листопада 1975 року XXX сесія Генеральної Асамблеї ООН зусиллями СРСР (за підтримки арабських і «неприєднаних» країн і на тлі нафтової кризи 1973—1974 років) ухвалила (за — 72, проти — 35, утрималися — 32) резолюцію 3379, яка визначила сіонізм як «форму расизму та расової дискримінації». 16 грудня 1991 року на вимогу США і Ізраїлю (що поставив скасування резолюції 3379 умовою участі країни в ) це визначення було відкликане резолюцією 4686 Генеральної Асамблеї ООН (за — 112, проти — 25, утрималося — 13). (uk)
- Sionism eller zionism (hebreiska: צִיּוֹנוּת, Tsiyyonut [t͡sijo̞ˈnut]) är en politisk rörelse som strävar efter att åstadkomma judarnas återvändande till Israels land (Eretz Yisrael, ungefär motsvarande Kanaan, Heliga landet eller regionen Palestina). Namnet kommer av bergfästet Sion utanför Jerusalem som under diasporan fick symbolisera judarnas längtan tillbaka. Sionismen bygger på historiska band och religiösa traditioner som förbinder det judiska folket med Israels land. Sionismen är ingen enhetlig ideologi, utan kan delas upp i flera underideologier, exempelvis allmän sionism, religiös sionism, , och . Efter att världens judar hade levt åtskilda i över två årtusenden i olika länder utan en egen nationalstat, grundades den sionistiska rörelsen av i slutet av 1800-talet, i huvudsak som ett svar på den stigande antisemitismen i Europa, exemplifierad av Dreyfusaffären i Frankrike och pogromer mot judar i det ryska kejsardömet. Den politiska rörelsen grundades formellt av den österrikisk-ungerska journalisten Theodor Herzl år 1897 efter publiceringen av sin bok Judestaten. På den tiden uppmuntrade rörelsen judisk migration (alija) till Palestina som var en region i Osmanska riket. (sv)
- 錫安主義（希伯來語：ציונות／Tsiyonut，阿拉伯语：الصهيونية／al-Sahyūnī），中文通譯「猶太復國主義」，也称「猶太圣会主義」，是猶太人發起的一種民族主義政治運動和猶太文化模式，旨在支持或認同於以色列地帶重建「猶太家園」的行為，也是建基於猶太人在宗教思想與傳統上對以色列土地之聯繫的一種意識形態。 猶太人是一個源自古代近東地區黎凡特的特殊民族，其居住地迦南（即以色列地）在历史上一直斷斷續續地存在過猶太王國及其自治領。根据犹太教、基督教和伊斯兰教教义，以色列地带为犹太人的应许之地。有人类学研究认为，该地区曾经于铁器时代存在过犹太部落王国，时间约在公元前10世纪或公元前9世纪。 在猶太復國運動發展初期，錫安主義是世俗化的，也是一定程度上對19世紀時在歐洲的以天主教徒為首的社會中十分猖獗的反猶太主義的一種回應。從1世紀開始，猶太人遭受來自羅馬天主教會不同程度的歧視和迫害，原因當時天主教認為猶太人對耶穌受難有不可推卸的責任。而居住在阿拉伯和北非地區的猶太人則相對而言得以和當地人較為和睦地相處。在經過一連串的進展和挫折，以及在納粹德國對猶太人大屠殺中摧毀了歐洲多數的猶太族群後，錫安主義的民粹運動於1948年達到了高潮。犹太人全国委员会于1948年5月14日发布了《以色列独立宣言》，现代以色列建国。 反锡安主义者将錫安主義视为殖民主义、种族主义和例外论的一套思想，其导致了巴勒斯坦託管地的锡安主义者政治暴力、紧随其后的巴勒斯坦人大流亡，也令后来第一次中东战争和第三次中东战争中流亡的巴勒斯坦人失去了回归所失故土的权利。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- El sionisme (en hebreu: הציונות) (transliterat: HaTzionut) paraula derivada de Sió, nom d'un turó de Jerusalem) és un moviment polític que afirma el dret a l'existència d'un estat jueu que pren forma com a Israel. Es va desenvolupar durant la segona meitat del segle xix, sobretot entre els jueus d'Europa central i d'Europa de l'Est sota la pressió dels pogroms i de l'antisemitisme d'aquestes regions, però també a Europa occidental, en resposta al xoc causat pel Cas Dreyfus. (ca)
- Sionismus (hebrejsky: ציונות, Cijonut) je ideový směr, který vznikl v druhé polovině 19. století mezi evropskými Židy. Hlavním cílem jeho představitelů bylo a je přesídlení Židů do země izraelské (Erec Jisra'el) a vybudování a udržení židovského státu, národního státu Židů. (cs)
- Ο σιωνισμός είναι που ξεκίνησε τον 19ο αιώνα με σκοπό τη δημιουργία στην περιοχή της Παλαιστίνης ενός νέου εβραϊκού κράτους, που θα συγκέντρωνε όλους τους Εβραίους της . Το όνομα του προέρχεται από τον λόφο της Σιών στην Ιερουσαλήμ. Στην Παλαιά Διαθήκη η λέξη Σιών χρησιμοποιείται συνεκδοχικά για την πόλη Ιερουσαλήμ. (el)
- Zionismus (von „Zion“, dem Namen des Tempelberges in Jerusalem und Bezeichnung für den Wohnsitz JHWHs, des Gottes der Israeliten) bezeichnet eine Nationalbewegung und nationalistische Ideologie, die auf einen jüdischen Nationalstaat in Palästina zielt, diesen bewahren und rechtfertigen will. (de)
- Zionisme (bahasa Ibrani: צִיּוֹנוּת, translit. Tsiyonut) adalah gerakan nasionalis Yahudi internasional yang menghasilkan negara Israel di wilayah Palestina.Gerakan Zionis muncul di Eropa tengah dan timur pada akhir abad kesembilan belas dan menyerukan kepada orang-orang Yahudi untuk bermigrasi ke tanah Palestina dengan dalih bahwa itu adalah tanah para ayah dan kakek-nenek (Eretz Israel) dan menolak untuk mengintegrasikan orang-orang Yahudi dalam masyarakat lain untuk membebaskan diri mereka dari Antisemitisme dan penganiayaan yang terjadi pada mereka. Diaspora dan setelah beberapa saat para pemimpin gerakan Zionis menyerukan pembentukan negara yang diinginkan di Palestina yang berada dalam wilayah Kesultanan Utsmaniyah. (in)
- シオニズム（ヘブライ語: ציונות, Tsionot）、シオン運動、シオン主義は、イスラエルの地（パレスチナ）に故郷を再建しよう、あるいはユダヤ教、ユダヤ・イディッシュ・イスラエル文化の復興運動（ルネサンス）を興そうとするユダヤ人の近代的運動。後者の立場を「文化シオニズム」と呼ぶことがある。 (ja)
- الصِّهْيَوْنِيَّة (بالعبرية: ציונות)، هي حركة سياسية يهودية، ظهرت في وسط وشرق قارة أوروبا في أواخر القرن التاسع عشر ودعت اليهود للهجرة إلى أرض فلسطين بدعوى أنها أرض الآباء والأجداد (إيريتس يسرائيل) ورفض اندماج اليهود في المجتمعات الأخرى للتحرر من معاداة السامية والاضطهاد الذي وقع عليهم في الشتات، وبعد فترة طالب قادة الحركة الصهيونية بإنشاء دولة منشودة في فلسطين والتي كانت ضمن أراضي الدولة العثمانية. وقد ارتبطت الحركة الصهيونية الحديثة بشخصية اليهودي النمساوي هرتزل الذي يعد الداعية الأول للفكر الصهيوني الحديث والذي تقوم على آرائه الحركة الصهيونية في العالم وبعد تأسيس دولة إسرائيل عام 1948م أخذت الحركة الصهيونية على عاتقها توفير الدعم المالي والمعنوي لدولة إسرائيل وقد عقد أول مؤتمر للحركة الصهيونية في بازل بسويسرا ليتم تطبيق الصهيونية بشكل عملي على فلسطين فعملت على تسهيل الهجرة اليهودية ودع (ar)
- Cionismo (hebree ציונות, Tsiyonut, arabe الصهيونية, al-Sahyūnī "laŭ Ciono") estas juda nacia movado, estiĝinte en la dua duono de la 19-a jarcento, kun la celo akiri propran judan ŝtaton en la regiono kiun la judoj tradicie nomas "la Lando Israelo", sed ankaŭ estas konata kun la nomo Palestino. La vorton elpensis en 1890 la juda viena ĵurnalisto . Ĉi tiu movado gvidis al la kreiĝo de la nuntempa ŝtato Israelo. (eo)
- El sionismo es una ideología y un movimiento político nacionalista que propuso desde sus inicios el establecimiento de un Estado para el pueblo judío, preferentemente en la antigua Tierra de Israel (Eretz Israel). Dicho movimiento fue el promotor y responsable en gran medida de la fundación del Estado de Israel. El sionismo constituye una rama del fenómeno más amplio del nacionalismo moderno. Descrito como un "nacionalismo en la diáspora", el sionismo se autodefine como un movimiento de liberación nacional, cuyo objetivo es la libre autodeterminación del pueblo judío. (es)
- Sionismoa (Sion hitzetik eratorria, Jerusalemen izen biblikoetariko bat)herri juduaren askapen nazionalerako mugimendua da. Mugimendu hau Israelgo estatuaren sorrera ulertzeko ezinbesteko giltzarria da. Sionismoa nazionalismo modernoaren fenomenorik zabalenaren adarretako bat da. Sionismoa liberazio nazionaleko mugimendu gisa definitzen da, eta haren helburua juduen autodeterminazio librea da. (eu)
- Le sionisme est un mouvement national du peuple juif visant à la formation d'un foyer national juif, et à l'autodétermination du peuple juif en Terre d'Israël, correspondant à peu près à Canaan, à la Terre sainte, ou à la région de Palestine. Le mouvement sioniste forme à la fois une idéologie et un mouvement nationaliste. Dès ses débuts, le mouvement suscite de l'opposition. (fr)
- Zionism (Hebrew: צִיּוֹנוּת Tsiyyonut [tsijoˈnut] after Zion) is a nationalist movement that espouses the establishment of, and support for a homeland for the Jewish people centered in the area roughly corresponding to what is known in Jewish tradition as the Land of Israel, which corresponds in other terms to the region of Palestine, Canaan, or the Holy Land, on the basis of a long Jewish connection and attachment to that land. (en)
- Il sionismo è un'ideologia politica il cui fine è l'affermazione del diritto alla autodeterminazione del popolo ebraico e il supporto ad uno Stato ebraico in quella che è definita "Terra di Israele". Il sionismo emerse alla fine del XIX secolo nell'Europa centrale e orientale come effetto della Haskalah e in reazione all'antisemitismo, inserendosi nel più vasto fenomeno del nazionalismo moderno. Il movimento tra la fine del XIX e l'inizio del XX secolo si sviluppò in varie forme, tra le quali il sionismo socialista, quello religioso, quello revisionista e quello di ispirazione liberale dei . Esso favorì a partire dalla fine del XIX secolo flussi migratori verso la , che rafforzarono la presenza ebraica nella regione e contribuirono a formare un Nuovo Yishuv. Il sostegno al sionismo crebbe (it)
- 시온주의(히브리어: ציונות, 영어: Zionism 시오니즘[*]) 또는 유대주의, 유태주의(猶太主義, 문화어: 유태복고주의猶太復古主義)는 팔레스타인 지역에 유대인 국가 건설을 목적으로 한 민족주의 운동이다. 19세기 말 프랑스에서 유대인 차별, 인권유린 사건인 드레퓌스 사건이 발생하였다. 이를 지켜본후 충격을 받은 유대계 오스트리아 언론인인 테오도어 헤르츨이 1897년 스위스 바젤에서 제1회 시온주의 세계대회를 개최하며 본격적으로 유대인 국가 건설 작업이 시작되었다. 1948년 유대인 국가인 이스라엘을 건국하는 데 성공하였다. 유대인 국가라는 개념은 기원전 1200년에서 제2성전시대 사이에 시작되었다. 시온주의는 유대인과 이스라엘을 연결하는 종교적 전통에 토대를 두지만, 현대 시온주의는 현세적이며 당시 유럽에 존재하던 반유대주의에 대한 반응으로 시작되었다. (ko)
- Zionisme is een nationale beweging en ideologie die een Joods thuisland of Joodse staat ondersteunt in het gebied waar in Bijbelse tijden de Israëlitische koninkrijken Israël en Juda hebben gelegen. De term werd voor het eerst gebruikt in 1890 door Nathan Birnbaum in het tijdschrift Selbstemanzipation. Heimwee naar Zion gaat terug naar de tijd van de Joodse ballingschap in Babylonië die in de Bijbel wordt beschreven. Die naam verwijst naar de berg Zion, die stond voor 'Jeruzalem'. Het zionisme ontstond na de Joodse verstrooiing ten gevolge van de opstand van Sjimon bar Kochba. De twee pijlers van de beweging zijn de Joodse diaspora en het mislukken van de emancipatie van de Joden in de 19de eeuw. (nl)
- Syjonizm (od nazwy wzgórza Syjon w Jerozolimie, na którym stała Świątynia Jerozolimska) – ruch polityczny i społeczny, dążący do odtworzenia żydowskiej siedziby narodowej na terenach starożytnego Izraela, będących w okresie międzywojennym mandatem Wielkiej Brytanii (Brytyjski Mandat Palestyny). Syjonizm doprowadził do powstania państwa Izrael w 1948. Współcześnie jego celem jest także utrzymanie jedności narodu żydowskiego żyjącego w rozproszeniu i jego więzi z Izraelem. Ruch zapoczątkowany pod koniec XIX wieku miał wiele nurtów i postaci, powszechnie utożsamiany z syjonizmem politycznym, interpretowanym w różny sposób: jako patriotyzm żydowski, jako ruch narodowowyzwoleńczy i państwowotwórczy, jako kierunek kulturalny i społeczny, wreszcie jako ruch religijny. Poza syjonizmem politycznym (pl)
- O sionismo (em hebraico: ציונות Tsiyonut) é um movimento político que defende o direito à autodeterminação do povo judeu e à existência de um Estado nacional judaico independente e soberano no território onde historicamente existiu o antigo Reino de Israel (Eretz Israel). O sionismo é também chamado de nacionalismo judaico e historicamente propõe a erradicação da Diáspora Judaica, com o retorno da totalidade dos judeus ao atual Estado de Israel. O movimento defende a manutenção da identidade judaica, opondo-se à assimilação dos judeus pelas sociedades dos países em que viviam. (pt)
- Сиони́зм (ивр. צִיּוֹנוּת, цийону́т — от названия горы Сион в Иерусалиме) — политическое движение, целью которого является объединение и возрождение еврейского народа на его исторической родине — в Израиле (Эрец-Исраэль), а также идеологическая концепция, на которой это движение основывается. (ru)
- Sionism eller zionism (hebreiska: צִיּוֹנוּת, Tsiyyonut [t͡sijo̞ˈnut]) är en politisk rörelse som strävar efter att åstadkomma judarnas återvändande till Israels land (Eretz Yisrael, ungefär motsvarande Kanaan, Heliga landet eller regionen Palestina). Namnet kommer av bergfästet Sion utanför Jerusalem som under diasporan fick symbolisera judarnas längtan tillbaka. (sv)
- 錫安主義（希伯來語：ציונות／Tsiyonut，阿拉伯语：الصهيونية／al-Sahyūnī），中文通譯「猶太復國主義」，也称「猶太圣会主義」，是猶太人發起的一種民族主義政治運動和猶太文化模式，旨在支持或認同於以色列地帶重建「猶太家園」的行為，也是建基於猶太人在宗教思想與傳統上對以色列土地之聯繫的一種意識形態。 猶太人是一個源自古代近東地區黎凡特的特殊民族，其居住地迦南（即以色列地）在历史上一直斷斷續續地存在過猶太王國及其自治領。根据犹太教、基督教和伊斯兰教教义，以色列地带为犹太人的应许之地。有人类学研究认为，该地区曾经于铁器时代存在过犹太部落王国，时间约在公元前10世纪或公元前9世纪。 在猶太復國運動發展初期，錫安主義是世俗化的，也是一定程度上對19世紀時在歐洲的以天主教徒為首的社會中十分猖獗的反猶太主義的一種回應。從1世紀開始，猶太人遭受來自羅馬天主教會不同程度的歧視和迫害，原因當時天主教認為猶太人對耶穌受難有不可推卸的責任。而居住在阿拉伯和北非地區的猶太人則相對而言得以和當地人較為和睦地相處。在經過一連串的進展和挫折，以及在納粹德國對猶太人大屠殺中摧毀了歐洲多數的猶太族群後，錫安主義的民粹運動於1948年達到了高潮。犹太人全国委员会于1948年5月14日发布了《以色列独立宣言》，现代以色列建国。 (zh)
- Сіоні́зм (івр. ציונות) (від гори Сіон) — єврейський націоналізм, рух європейських євреїв кінця 19 ст. за створення єврейської держави. Головна мета сіонізму виявилася досягнутою в 1948 р., коли була утворена держава Ізраїль, що визнала за всіма євреями право жити в межах її кордонів. З цього моменту сіонізмом можна назвати підтримку держави Ізраїль. Подібно до інших форм націоналізму, особливим різновидом якого він є, сіонізм припускає значне розмаїття ідеологій. (uk)
|
.jpg){kind=link}
