| dbo:abstract
|
- التقويم اليهودي أو التقويم العبري هو التقويم الذي يستخدمه اليهود لتحديد مواعيد ذات أهمية دينية مثل الأعياد اليهودية، موعد الاحتفال بـبار متسفا، الموعد السنوي لإحياء ذكر الرحيلين اليهود إلخ. كذلك يـُستخدم التقويم اليهودي في إسرائيل لتحديد الاحتفالات الرسمية مثل عيد الاستقلال أو أيام الحداد المتكررة سنويا. في إسرائيل يـُعتبر التقويم اليهودي رسميا إلى جانب التقويم الميلادي، حيث يسمح القانون استخدامه لأية غاية، ولكن بالفعل يفضل المواطنون ومؤسسات الدولة استخدام التقويم الميلادي لتحديد المواعيد العادية غير الاحتفالية. بدأ يوم العالم 5783 مع شروق شمس يوم 25 سبتمبر 2022 وينتهي مع شروق شمس يوم 15 سبتمبر 2023 (ar)
- Židovský kalendář (hebrejsky לוח השנה, luach ha-šana, „deska roku“, „tabule roku“; zkráceně luach „deska“, „tabule“) je lunisolární, tzn. měsíce jsou počítány podle Měsíce a roky podle Slunce. Letopočet se datuje od stvoření světa 3760 př. n. l., latinská zkratka je AM (Anno Mundi). Všechny měsíce židovského kalendáře začínají novem, respektive objevením prvního srpku nového měsíce, rok a letopočet se pak mění prvního dne měsíce tišri. Ve starověku byl nový měsíc vyhlašován na základě svědectví o pozorování. Kalendář založený na přesných výpočtech se začal používat od poloviny 4. století a dnes platný židovský kalendář zůstal nezměněný od 10. století. (cs)
- El calendari hebreu o calendari jueu és un calendari lunisolar, és a dir, que es basa tant en el cicle de la Terra al voltant de Sol (any), com en el de la Lluna al voltant de la Terra (mes). La versió actual, per la qual es regeixen les festivitats jueves, fou conclusa pel savi Hil·lel II als voltants de l'any 359, com a reforma del calendari hebreu antic, però no fou aplicada a la pràctica, com a mínim, fins al segle xi. Aquest calendari es basa en un complex algorisme que permet predir les dates exactes de la lluna nova, així com les diferents estacions de l'any, basant-se en càlculs matemàtics i astronòmics, i prescindint de les observacions empíriques que foren vàlides fins aleshores. En la seva concepció complexa, tant solar com lunar, el calendari hebreu s'assembla al Calendari xinès, sense que es tingui constància de cap influència de l'un sobre l'altre; de la mateixa manera, també hi ha semblances amb el calendari emprat pels pobles de la península aràbiga fins a l'aparició de l'islam al segle vii de l'era cristiana. En canvi, es distingeix del calendari gregorià, d'ampli ús universal, perquè està basat exclusivament en el cicle solar anual, i també del calendari musulmà, que és exclusivament lunar. El calendari hebreu comença, segons la Bíblia, amb la gènesi del món, que succeí, segons la tradició jueva, el dilluns 7 de setembre de (segons l'era cristiana), data equivalent al dia 1 del mes de Tixrí de l'any 1. D'aquesta manera, l'any gregorià de 2015 equival a l'any hebreu de 5775. Així doncs, per a convertir un any del calendari gregorià al corresponent hebreu, només cal sumar o restar la xifra de 3760 (2015 + 3760 = 5775), o bé, sumar a les tres últimes xifres de l'any hebreu, 1240 (775 + 1240 = 2015). (ca)
- Το εβραϊκό ή ιουδαϊκό ημερολόγιο (Εβρ. הלוח העברי) είναι το γνωστό αρχαίο Ελληνικό ημερολόγιο το οποίο χρησιμοποιούσε τον κύκλο του Μέτωνα και είναι ένας συνδυασμός ηλιακού και σεληνιακού ημερολογίου (ηλιοσεληνιακό). Σε αυτό το ημερολόγιο αλλάξανε όπως και άλλες πολλές φυλές και πόλεις-κράτη τα ονόματα των μηνών κατά τα δικά τους έθιμα, εισάγοντας παράλληλα και τις εβραϊκές γιορτές τους. Ακολουθείται, σε διάφορες μορφές, από τους Εβραίους τουλάχιστον από την εποχή της Εξόδου από την Αίγυπτο (κατά τη βιβλική χρονολόγηση, 15ος αιώνας Π.Κ.Χ.). Στην τρέχουσα μορφή του υπάρχει από το 359 μ.Χ. όταν και επεξεργάστηκε από ιερατική επιτροπή υπό τον Ιουδαίο πατριάρχη . Σήμερα είναι το επίσημο ημερολόγιο του κράτους του Ισραήλ και το θρησκευτικό των απανταχού πιστών του Ιουδαϊσμού σε ολόκληρο τον κόσμο. (el)
- Der jüdische Kalender (hebräisch הלוח העברי ha-luach ha-iwri) ist ein Lunisolarkalender, der im Jahr 3761 v. Chr.greg. mit der Zählung beginnt. Die Monate sind wie bei einfachen Mondkalendern an den Mondphasen ausgerichtet. Neben einem Normaljahr mit 12 Mondmonaten (ordentlich 354 Tage lang) gibt es Schaltjahre mit 13 Mondmonaten (ordentlich 384 Tage lang) zur Angleichung an das Sonnenjahr. Die kalendarischen Ausnahmeregeln können zu einer Verlängerung oder Verkürzung der ordentlichen Jahreslängen um jeweils einen Tag führen. Das jüdische Jahr beginnt heutzutage im Herbst mit dem Tischri, der nach jüdischer Auffassung der Monat ist, in dem die Menschheit erschaffen wurde. In biblischer Zeit begann das Jahr mit dem Nisan im Frühjahr. Der Nisan ist der Monat der Erlösung, in dem die jüdischen Vorfahren aus Ägypten auszogen. Die Tatsache der Erlösung wird auch heute noch höher bewertet als die der Schöpfung, indem beim religiösen Gebrauch des jüdischen Kalenders der Nisan weiter als erster, der Tischri aber erst als siebter Monat des Jahres betrachtet wird. Die Monatsnamen sind chaldäisch und stammen aus dem babylonischen Exil. Sie wurden aus dem Babylonischen Kalender übernommen. (de)
- La hebrea aŭ juda kalendaro estas la tradicia kalendaro de la judoj. Ĝi celas sekvi la lunon precize, la sunajn jarojn ĝenerale. La nuna formo de la kalendaro estis starigita je 359. Hodiaŭ ĝi funkcias plejparte kiel religia ne komerca kalendaro: kalendaro por determini la tagojn de festoj, ktp. La 1-a de januaro 2000 laŭ la gregoria kalendaro estis la 23-a de teveto 5760 laŭ la hebrea. (eo)
- The Hebrew calendar (Hebrew: הַלּוּחַ הָעִבְרִי, romanized: HaLuah HaIvri), also called the Jewish calendar, is a lunisolar calendar used today for Jewish religious observance, and as an official calendar of the state of Israel. It determines the dates for Jewish holidays and the appropriate public reading of Torah portions, yahrzeits (dates to commemorate the death of a relative), and daily Psalm readings, among many ceremonial uses. In Israel, it is used for religious purposes, provides a time frame for agriculture, and is an official calendar for civil holidays, alongside the Gregorian calendar. The present Hebrew calendar is the result of a process of development, including a Babylonian influence. Until the Tannaitic period (approximately 10–220 CE), the calendar employed a new crescent moon, with an additional month normally added every two or three years to correct for the difference between the lunar year of twelve lunar months and the solar year. The year in which it was added was based on observation of natural agriculture-related events in ancient Israel. Through the Amoraic period (200–500 CE) and into the Geonic period, this system was gradually displaced by the mathematical rules of the Metonic cycle used today. The principles and rules were fully codified by Maimonides in the Mishneh Torah in the 12th century. Maimonides' work also replaced counting "years since the destruction of the Temple" with the modern creation-era Anno Mundi. The Hebrew lunar year is about 11 days shorter than the solar year and uses the 19-year Metonic cycle to bring it into line with the solar year, with the addition of an intercalary month every two or three years, for a total of seven times per 19 years. Even with this intercalation, the average Hebrew calendar year is longer by about 6 minutes and 40 seconds than the current mean tropical year, so that every 216 years the Hebrew calendar will fall a day behind the current mean tropical year. The era used for the calendar since the Middle Ages is Anno Mundi (Latin: "in the year of the world"; Hebrew: לבריאת העולם, "from the creation of the world"). As with Anno Domini (A.D. or AD), the words or abbreviation for Anno Mundi (A.M. or AM) for the era should properly precede the date rather than follow it. The epoch of this era is the moment when, according to the Genesis creation narrative, the world was created. AM 5783 began at sunset on 25 September 2022 and will end at sunset on 15 September 2023. (en)
- Hebrear egutegia juduek erabiltzen duten ilargi egutegia da. Egungoa 359an matematikariak egin zuen eta nahiko algoritmo konplexua erabiltzen du datak finkatzeko. Munduaren hasieran hasten da, juduen tradizoaren arabera K.a. 3760ko urriaren 7an, igandean, gertatu zena, beraientzat 1ko Tishreiaren 1 bata dena. Eguna hiru izar irtetean hasi eta eguzki-sarreran bukatzen da. Hona hemen bere hilabeteak: 1.
* Tishrei (30 egun) (תשרי) 2.
* (29 edo 30 egun) (חשוון) 3.
* Kislev (30 edo 29 egun) (כסלו) 4.
* Tevet (29 egun) (טבת) 5.
* Shevat (30 egun) (שבט) 6.
* Adar (29 egun) (אדר) 7.
* Nisan (30 egun) (ניסן) 8.
* Iyar (29 egun) (אייר) 9.
* Sivan (30 egun) (סיוון) 10.
* (29 egun) (תמוז) 11.
* Av (30 egun) (אב) 12.
* Elul (29 egun) (אלול) (eu)
- El calendario hebreo es un calendario lunisolar, es decir, que se basa tanto en el ciclo de la tierra alrededor del Sol (año), como en el de la Luna al rodear a la Tierra (mes). La versión actual, por la que se rigen las festividades judías, fue concluida por Hilel II hacia el año 359. Este calendario se basa en un complejo algoritmo, que permite predecir las fechas aproximadas de la luna nueva, así como las distintas estaciones del año, basándose en cálculos matemáticos y astronómicos, prescindiendo desde aquel momento de las observaciones empíricas de que se valieron hasta entonces. En su concepción compleja tanto solar como lunar, el calendario hebreo se asemeja al chino, sin que se sepa de influencia alguna que haya tenido el uno sobre el otro; y también al calendario utilizado por los pueblos de la península arábiga hasta la aparición del Islam, en el siglo vii, E. C. En cambio, se distingue del calendario gregoriano de amplio uso universal, basado exclusivamente en el ciclo solar anual; y también del que rige al mundo musulmán desde Mahoma hasta nuestros días, que es puramente lunar. El calendario hebreo comienza con la Génesis del mundo, que aconteció, según la tradición judía, el domingo 7 de octubre del año 3760 a. C., fecha equivalente al 1° del mes de Tishrei del año 1. De esta manera, el año gregoriano de 2020 equivale al año hebreo de 5780 (que comenzó al atardecer del 29 de septiembre de 2019 y finalizó el 18 de septiembre de 2020). (es)
- Le calendrier hébraïque est un calendrier luni-solaire composé d’années solaires, de mois lunaires, et de semaines de sept jours commençant le dimanche et se terminant le samedi, jour du chabbat. Comme point de départ, il se réfère à la Genèse (« Beréshit » : « commencement »), le premier livre de la Bible, dont il fait correspondre le début à l’an -3761 du calendrier grégorien (proleptique). Aujourd'hui 20 décembre 2022 nous sommes le 26 kislev 5783 dans le calendrier hébraïque. Alors que l’année religieuse débutait au printemps, au mois d’Abib ou Nisan, le récit biblique rapporte qu’avant cela les Israélites faisaient commencer l’année à l’automne. Dans les faits on utilisait un double calendrier : le religieux et le civil ou agricole (Ex 23:16 ; 34:22 ; Lv 23:34 ; Dt 16:13). Après l’Exil, le 1er Tishri, dans la deuxième moitié de l’année, marqua le début de l’année civile, et le Nouvel An juif ou Rosh ha-Shana (“ tête de l’année ”) est toujours célébré à cette date-là. Chaque nouveau mois commence avec la nouvelle lune. Le calendrier s’aligne sur une année solaire et sur des lunaisons de 29 jours 12 heures 44 minutes et 3 secondes + ⅓ de seconde et alterne des mois de vingt-neuf et de trente jours. Une année lunaire de douze mois fait 354,367 jours. Comme une année solaire fait 365,246 8 jours, près de onze jours se perdent chaque année. Pour rattraper ces jours perdus, les années comportent successivement douze ou treize mois lunaires, selon un cycle métonique. (fr)
- Kalender Yahudi atau Kalender Ibrani (bahasa Ibrani: הלוח העברי ha'luach ha'ivri) adalah kalender lunisolar yang digunakan oleh bangsa Yahudi. Kalender ini memiliki 12 bulan, dengan setiap bulannya berjumlah 29 atau 30 hari dan kurang lebih berjumlah 354 hari setiap tahunnya. Sistem penanggalan kalender ini disebut lunisolar karena berpatokan pada perubahan musim yang dipengaruhi oleh putaran matahari dan bulan. Sebelum abad ke-7 SM, kalender dimulai dari musim gugur yang kemudian diikuti oleh perayaan-perayaan pertanian. Namun, dalam penggunaan kedua sistem tersebut secara bersamaan, ada perbedaan jumlah hari di antara penanggalan dengan sistem Matahari dan bulan. Perbedaan yang terjadi di setiap tahunnya berjumlah 11 hari, sehingga ada bulan ke-13 yang ditambahkan pada tahun kabisat. Setelah zaman pembuangan, Sabat -sistem tujuh hari selama seminggu dan 354 hari dalam setahun- menjadi patokan kalender Yahudi. Peredaran bulan menjadi dasar pergantian hari yang dimulai dengan malam (dalam tradisi Yahudi kuno, hari baru dimulai setelah Matahari terbenam, hingga terbenamnya Matahari kembali di keesokan harinya). Karena perpaduan antara sistem kalender Matahari dan bulan tersebut, kalender Yahudi selalu beriringan dengan Kalender Gregorian walaupun tetap memiliki perbedaan. (in)
- 히브리력(Hebrew calendar; 문화어: 유태력)은 유대인이 사용하는 태음태양력의 역법으로 유대력(Jewish calendar)이라고도 한다. 히브리인들은 처음에는 이슬람력과 같은 태음력을 썼으며, 이집트 유랑시절 태양력을 접한 후 바빌론 유수 시절부터 태음태양력을 사용하였다. (ko)
- Il calendario ebraico è un calendario lunisolare, cioè calcolato sia su base solare sia su base lunare. L'anno è composto da 12 o 13 mesi, a loro volta composti da 29 o 30 giorni. Le festività ebraiche sono definite in relazione al calendario ebraico: poiché alcune di queste sono legate strettamente alla stagione, esse devono cadere nella stagione giusta. I nomi dei mesi del calendario ebraico derivano dalla lingua nel confronto babilonese, con il quale gli ebrei vennero in contatto nel VI secolo a.C. Originariamente la durata dei mesi non era stabilita in anticipo, ma l'inizio di ogni mese veniva fissato tramite l'osservazione diretta della Luna nuova; nel XII secolo Maimonide codificò un sistema matematico che fissa l'inizio dei mesi e la durata degli anni in base a regole di calcolo precise e immutabili.Il calendario ebraico è un , usato anche nello Stato d'Israele per stabilire le festività. In Israele esso non è però soltanto cerimoniale: infatti i documenti pubblici ed amministrativi israeliani e le carte d'identità israeliane riportano le date sia nel calendario ebraico che in quello gregoriano. La legislazione civile israeliana permette l'uso indistinto di entrambi i calendari nei contratti ed in qualsiasi tipo di documentazione e il calendario ebraico viene usato nella vita quotidiana dalla consistente quota di popolazione haredi israeliana al posto del gregoriano. L'anno ebraico corrente è il 5783 (calendario gregoriano: dal tramonto del 25 settembre 2022 al tramonto del 15 settembre 2023). (it)
- ユダヤ暦（ユダヤれき、ヘブライ語: הלוח העברי、英語: Hebrew calendar）は、ユダヤ人の間で使われている暦法である。 (ja)
- De joodse jaartelling, joodse kalender of Hebreeuwse kalender (Hebreeuws: הלוח העברי / ha'loeach ha'iwri) rekent vanaf het jaar waarin volgens het jodendom de schepping van de wereld heeft plaatsgevonden (Anno Mundi). Op grond van de Tenach wordt de schepping geacht te hebben plaatsgevonden 3761 jaar voor het begin van de christelijke jaartelling. De precieze begindatum van de joodse kalender komt overeen met maandag 7 oktober van dat jaar. Het nieuwe jaar begint op Rosj Hasjana, een gewichtige tweedaagse periode van gebed en inkeer, die rond september/oktober van de gregoriaanse kalender valt. Het joodse jaartal tot september/oktober is zodoende 3760 hoger dan het gregoriaanse jaartal, en vanaf september/oktober 3761 hoger. Het joodse jaar 5783 komt dus overeen met de gregoriaanse jaren 2022 (vanaf september/oktober) en 2023 (tot september/oktober). Het joodse jaar 1 (teruggerekend volgens het huidige systeem) begon dus in het jaar −3760 (astronomische jaartelling), overeenkomend met de bovengenoemde 3761 v.Chr. (nl)
- Kalendarz żydowski lub kalendarz hebrajski (hebr. הלוח העברי luach ha-szana) – system rachuby czasu oparty na cyklu księżycowym i słonecznym, w którym rok składa się z dwunastu miesięcy (hebr. chodaszim) liczących po 29 lub 30 dni, które rozpoczynają się od nowiu księżyca, a różnice w stosunku do kalendarza słonecznego są niwelowane za pomocą dodatkowego, trzynastego miesiąca. Rok żydowski w ujęciu kalendarza słonecznego liczy 354 dni 8 godzin 48 minut i 45 sekund. Rok przestępny przypada siedem razy w ciągu dziewiętnastu lat, czyli co dwa lub trzy lata i składa się z trzynastu miesięcy. Trzynastym jest adar szeni. Rok świecki zaczyna się jesienią, a rok liturgiczny – wiosną. Doba rozpoczyna się i kończy o zachodzie słońca. Pora dzienna jest dzielona na 12 godzin, więc godzina hebrajska trwa nie 60 minut, ale 1/12 część czasu, jaki upływa pomiędzy wschodem słońca a jego zachodem. Ma to znaczenie w odniesieniu do porządku modlitewnego, bowiem określone modlitwy winny być odprawiane w konkretnych porach dnia. (pl)
- Calendário judaico ou hebraico (do hebraico: הלוח העברי) é o calendário utilizado dentro do judaísmo. O povo de Israel utiliza o calendário lunissolar há mais de 3 milênios para determinação das datas de aniversário, falecimento, casamento, festividades, serviços religiosos e outros eventos da comunidade.O calendário judaico é um calendário do tipo lunissolar cujos meses são baseados nos ciclos da lua, enquanto o ano é adaptado regularmente de acordo com o . Por isso ele é composto alternadamente por anos de 12 ou 13 meses e pode ter de 353 a 385 dias. (pt)
- Den judiska kalendern (eller hebreiska kalendern) är en lunisolarkalender och har sin form från den Babyloniska kalendern men har som utgångspunkt för årsberäkningen världens tillkomst Anno Mundi (hebreiska: לבריאת העולם, Livryat haOlam), vilket enligt den mosaiska skapelseberättelsen är den 1 Tishri (7 oktober) år 3761 f.Kr. Den bestämmer tiden för de judiska helgdagarna, vilken del av Torah som ska läsas vid lördagens gudstjänst, (årsdagen för de bortgångna). Innevarande dygn överlappar med den 4 Tevet 5783, men det judiska dygnet började kvällen innan klockan 18.00. Judar (och staten Israel) räknar numera början av varje nytt år enligt Livryat haOlam (Anno Mundi) med månmånaden Tishri (Rosh Hashana, infaller 5 september-5 oktober, då gud skapade världen kl 18 (solens nedgång) den 1 Tishri (7 oktober) år 3761 f.Kr och räknar åren sedan dess). Dock är Nisan som infaller vanligen i april den första månaden i den judiska kalendern då man tidigare hade Anno Graecorum-årsräkning istället för som numera Anno Mundi, så nyår infaller numera i början av 7:e månaden, dvs 1 Tishri. Detta då den judiska kalendern fastställdes under den tidigare kontraktens era, dvs den babylonska varianten av Anno Graecorum med nyår 1 Nisan (i april) som första månad, medan man numera sedan ca 1500 år räknar år sedan världens skapelse. (sv)
- Еврейский календарь (ивр. הלוח העברי, ха-лу́ах ха-иври́) — лунно-солнечный календарь евреев, официальный календарь в Израиле наряду с григорианским. По этому календарю празднуют еврейские праздники, читают соответствующие главы Торы в синагогах, отмечают дни рождения и дни памяти умерших родственников, проставляют даты на официальных и коммерческих документах. Использование математики в расчёте дат календаря вместо наблюдения за фазами Луны было утверждено постановлением в 359 году. Начало летоисчисления соответствует 7 октября 3761 года до н. э. Месяцы и Рош ха-Шана (новый год) начинаются в новолуние, благодаря чему каждая дата приходится на одну и ту же фазу Луны. Песах — в полнолуние месяца Нисан в начале весны. (ru)
- 希伯來曆又稱猶太曆（英語：The Hebrew/Jewish calendar、希伯來語：הַלּוּחַ הָעִבְרִי, Ha-Luah ha-Ivri）是由猶太教創造的古老曆法，也是以色列目前使用的國曆（與公曆並用）。是一種陰陽合曆，每月以月相為准，但設置閏月，使每曆年和太陽年週期一致。曆日與曆月認定和伊斯蘭曆一樣，以日落為一日之始，新月（眉月）初升為一月之始。以每年春分後的第一個新月為一年的開始，設置閏月方式和傣曆與農曆一樣，採十九年七閏，但閏月統一放到閏年的第五個月（細罷特月）之後，第六個月（亞達月）之前，閏的是亞達月，是先閏而不是後閏，稱為閏亞達月。 猶太教傳統與舊約聖經認為上帝創世的第一天是以祿月25號——創造的存在、時間、物體、黑暗和光脫離“虛空”，相當於公元前3761年9月30日；第六天，提斯利月的第一天，“上帝就照著自己的形像造人”─人類始祖亞當和夏娃被創造出來，稱為創世紀元，相當於公元前3761年（这个提法可能有误传，按照圣经的日历， 犹太历第一年并不是创造亚当夏娃的年份）10月7日─這就是希伯來曆的起始日。 目前猶太教以2020年9月19日為希伯來曆5781年的開始，並於2021年9月6日結束。 (zh)
- Євре́йський календа́р — традиційний календар євреїв, що належить до місячно-сонячних, тобто кількість календарних днів його місяців визначається згідно з часом обертання Місяця, що дорівнює 29 дням 12 годинам 44 хвилинам і 2,8 секундам), тоді як тривалість року враховує період повного обертання Землі навколо сонця. Ізраїльський народ вів відлік часу за місяцем, і кожний молодий місяць був початком нового календарного місяця. Тому тривалість одних місяців була 29 днів, інших — 30 днів, а в році було 12 місяців:
* Нісан, давній Авів — 30 днів;
* Іяр (Зіф) — 29 днів;
* Сіван — 30 днів
* Таммуз — 29 днів;
* Ав — 30 днів;
* Елул — 29 днів;
* Тішрей, або Єфанім — 30 днів;
* Хешван, місяць дощів; також Мархешван (Бул) — 29 або 30 днів;
* Кіслев — 29 або 30 днів;
* Тевет — 29 днів;
* Шват — 30 днів;
* Адар — 29 днів. Через те, що рік за місяцем відставав від року за сонцем на 11 днів, євреї кожного третього року додавали 13-й місяць (у 30 днів) і називали його Ве-адар, Адар-II або Адар-додатковий. В юдаїзмі календар відіграє вкрай важливу роль, визначаючи часові границі постів і свят. Кожний ритуальний період розраховується аж до хвилини. Порушення цих границь веде до опоганення законів Тори, покаранням за недотримання яких у часи існування Єрусалимського Храму була смерть. Місяць єврейського календаря за тривалістю дорівнює 29-30 дням. Високосний рік має на один місяць більше — 13 місяців. Новий рік починається у вересні. Сучасний єврейський календар починається з місяця Тішрі. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Židovský kalendář (hebrejsky לוח השנה, luach ha-šana, „deska roku“, „tabule roku“; zkráceně luach „deska“, „tabule“) je lunisolární, tzn. měsíce jsou počítány podle Měsíce a roky podle Slunce. Letopočet se datuje od stvoření světa 3760 př. n. l., latinská zkratka je AM (Anno Mundi). Všechny měsíce židovského kalendáře začínají novem, respektive objevením prvního srpku nového měsíce, rok a letopočet se pak mění prvního dne měsíce tišri. Ve starověku byl nový měsíc vyhlašován na základě svědectví o pozorování. Kalendář založený na přesných výpočtech se začal používat od poloviny 4. století a dnes platný židovský kalendář zůstal nezměněný od 10. století. (cs)
- La hebrea aŭ juda kalendaro estas la tradicia kalendaro de la judoj. Ĝi celas sekvi la lunon precize, la sunajn jarojn ĝenerale. La nuna formo de la kalendaro estis starigita je 359. Hodiaŭ ĝi funkcias plejparte kiel religia ne komerca kalendaro: kalendaro por determini la tagojn de festoj, ktp. La 1-a de januaro 2000 laŭ la gregoria kalendaro estis la 23-a de teveto 5760 laŭ la hebrea. (eo)
- 히브리력(Hebrew calendar; 문화어: 유태력)은 유대인이 사용하는 태음태양력의 역법으로 유대력(Jewish calendar)이라고도 한다. 히브리인들은 처음에는 이슬람력과 같은 태음력을 썼으며, 이집트 유랑시절 태양력을 접한 후 바빌론 유수 시절부터 태음태양력을 사용하였다. (ko)
- ユダヤ暦（ユダヤれき、ヘブライ語: הלוח העברי、英語: Hebrew calendar）は、ユダヤ人の間で使われている暦法である。 (ja)
- Calendário judaico ou hebraico (do hebraico: הלוח העברי) é o calendário utilizado dentro do judaísmo. O povo de Israel utiliza o calendário lunissolar há mais de 3 milênios para determinação das datas de aniversário, falecimento, casamento, festividades, serviços religiosos e outros eventos da comunidade.O calendário judaico é um calendário do tipo lunissolar cujos meses são baseados nos ciclos da lua, enquanto o ano é adaptado regularmente de acordo com o . Por isso ele é composto alternadamente por anos de 12 ou 13 meses e pode ter de 353 a 385 dias. (pt)
- 希伯來曆又稱猶太曆（英語：The Hebrew/Jewish calendar、希伯來語：הַלּוּחַ הָעִבְרִי, Ha-Luah ha-Ivri）是由猶太教創造的古老曆法，也是以色列目前使用的國曆（與公曆並用）。是一種陰陽合曆，每月以月相為准，但設置閏月，使每曆年和太陽年週期一致。曆日與曆月認定和伊斯蘭曆一樣，以日落為一日之始，新月（眉月）初升為一月之始。以每年春分後的第一個新月為一年的開始，設置閏月方式和傣曆與農曆一樣，採十九年七閏，但閏月統一放到閏年的第五個月（細罷特月）之後，第六個月（亞達月）之前，閏的是亞達月，是先閏而不是後閏，稱為閏亞達月。 猶太教傳統與舊約聖經認為上帝創世的第一天是以祿月25號——創造的存在、時間、物體、黑暗和光脫離“虛空”，相當於公元前3761年9月30日；第六天，提斯利月的第一天，“上帝就照著自己的形像造人”─人類始祖亞當和夏娃被創造出來，稱為創世紀元，相當於公元前3761年（这个提法可能有误传，按照圣经的日历， 犹太历第一年并不是创造亚当夏娃的年份）10月7日─這就是希伯來曆的起始日。 目前猶太教以2020年9月19日為希伯來曆5781年的開始，並於2021年9月6日結束。 (zh)
- التقويم اليهودي أو التقويم العبري هو التقويم الذي يستخدمه اليهود لتحديد مواعيد ذات أهمية دينية مثل الأعياد اليهودية، موعد الاحتفال بـبار متسفا، الموعد السنوي لإحياء ذكر الرحيلين اليهود إلخ. كذلك يـُستخدم التقويم اليهودي في إسرائيل لتحديد الاحتفالات الرسمية مثل عيد الاستقلال أو أيام الحداد المتكررة سنويا. في إسرائيل يـُعتبر التقويم اليهودي رسميا إلى جانب التقويم الميلادي، حيث يسمح القانون استخدامه لأية غاية، ولكن بالفعل يفضل المواطنون ومؤسسات الدولة استخدام التقويم الميلادي لتحديد المواعيد العادية غير الاحتفالية. (ar)
- El calendari hebreu o calendari jueu és un calendari lunisolar, és a dir, que es basa tant en el cicle de la Terra al voltant de Sol (any), com en el de la Lluna al voltant de la Terra (mes). La versió actual, per la qual es regeixen les festivitats jueves, fou conclusa pel savi Hil·lel II als voltants de l'any 359, com a reforma del calendari hebreu antic, però no fou aplicada a la pràctica, com a mínim, fins al segle xi. Aquest calendari es basa en un complex algorisme que permet predir les dates exactes de la lluna nova, així com les diferents estacions de l'any, basant-se en càlculs matemàtics i astronòmics, i prescindint de les observacions empíriques que foren vàlides fins aleshores. (ca)
- Το εβραϊκό ή ιουδαϊκό ημερολόγιο (Εβρ. הלוח העברי) είναι το γνωστό αρχαίο Ελληνικό ημερολόγιο το οποίο χρησιμοποιούσε τον κύκλο του Μέτωνα και είναι ένας συνδυασμός ηλιακού και σεληνιακού ημερολογίου (ηλιοσεληνιακό). Σε αυτό το ημερολόγιο αλλάξανε όπως και άλλες πολλές φυλές και πόλεις-κράτη τα ονόματα των μηνών κατά τα δικά τους έθιμα, εισάγοντας παράλληλα και τις εβραϊκές γιορτές τους. Ακολουθείται, σε διάφορες μορφές, από τους Εβραίους τουλάχιστον από την εποχή της Εξόδου από την Αίγυπτο (κατά τη βιβλική χρονολόγηση, 15ος αιώνας Π.Κ.Χ.). Στην τρέχουσα μορφή του υπάρχει από το 359 μ.Χ. όταν και επεξεργάστηκε από ιερατική επιτροπή υπό τον Ιουδαίο πατριάρχη . Σήμερα είναι το επίσημο ημερολόγιο του κράτους του Ισραήλ και το θρησκευτικό των απανταχού πιστών του Ιουδαϊσμού σε ολόκληρο τον κό (el)
- Der jüdische Kalender (hebräisch הלוח העברי ha-luach ha-iwri) ist ein Lunisolarkalender, der im Jahr 3761 v. Chr.greg. mit der Zählung beginnt. Die Monate sind wie bei einfachen Mondkalendern an den Mondphasen ausgerichtet. Neben einem Normaljahr mit 12 Mondmonaten (ordentlich 354 Tage lang) gibt es Schaltjahre mit 13 Mondmonaten (ordentlich 384 Tage lang) zur Angleichung an das Sonnenjahr. Die kalendarischen Ausnahmeregeln können zu einer Verlängerung oder Verkürzung der ordentlichen Jahreslängen um jeweils einen Tag führen. (de)
- The Hebrew calendar (Hebrew: הַלּוּחַ הָעִבְרִי, romanized: HaLuah HaIvri), also called the Jewish calendar, is a lunisolar calendar used today for Jewish religious observance, and as an official calendar of the state of Israel. It determines the dates for Jewish holidays and the appropriate public reading of Torah portions, yahrzeits (dates to commemorate the death of a relative), and daily Psalm readings, among many ceremonial uses. In Israel, it is used for religious purposes, provides a time frame for agriculture, and is an official calendar for civil holidays, alongside the Gregorian calendar. (en)
- Hebrear egutegia juduek erabiltzen duten ilargi egutegia da. Egungoa 359an matematikariak egin zuen eta nahiko algoritmo konplexua erabiltzen du datak finkatzeko. Munduaren hasieran hasten da, juduen tradizoaren arabera K.a. 3760ko urriaren 7an, igandean, gertatu zena, beraientzat 1ko Tishreiaren 1 bata dena. Eguna hiru izar irtetean hasi eta eguzki-sarreran bukatzen da. Hona hemen bere hilabeteak: (eu)
- El calendario hebreo es un calendario lunisolar, es decir, que se basa tanto en el ciclo de la tierra alrededor del Sol (año), como en el de la Luna al rodear a la Tierra (mes). La versión actual, por la que se rigen las festividades judías, fue concluida por Hilel II hacia el año 359. Este calendario se basa en un complejo algoritmo, que permite predecir las fechas aproximadas de la luna nueva, así como las distintas estaciones del año, basándose en cálculos matemáticos y astronómicos, prescindiendo desde aquel momento de las observaciones empíricas de que se valieron hasta entonces. (es)
- Kalender Yahudi atau Kalender Ibrani (bahasa Ibrani: הלוח העברי ha'luach ha'ivri) adalah kalender lunisolar yang digunakan oleh bangsa Yahudi. Kalender ini memiliki 12 bulan, dengan setiap bulannya berjumlah 29 atau 30 hari dan kurang lebih berjumlah 354 hari setiap tahunnya. (in)
- Le calendrier hébraïque est un calendrier luni-solaire composé d’années solaires, de mois lunaires, et de semaines de sept jours commençant le dimanche et se terminant le samedi, jour du chabbat. Comme point de départ, il se réfère à la Genèse (« Beréshit » : « commencement »), le premier livre de la Bible, dont il fait correspondre le début à l’an -3761 du calendrier grégorien (proleptique). Aujourd'hui 20 décembre 2022 nous sommes le 26 kislev 5783 dans le calendrier hébraïque. (fr)
- Il calendario ebraico è un calendario lunisolare, cioè calcolato sia su base solare sia su base lunare. L'anno è composto da 12 o 13 mesi, a loro volta composti da 29 o 30 giorni. Le festività ebraiche sono definite in relazione al calendario ebraico: poiché alcune di queste sono legate strettamente alla stagione, esse devono cadere nella stagione giusta. L'anno ebraico corrente è il 5783 (calendario gregoriano: dal tramonto del 25 settembre 2022 al tramonto del 15 settembre 2023). (it)
- Kalendarz żydowski lub kalendarz hebrajski (hebr. הלוח העברי luach ha-szana) – system rachuby czasu oparty na cyklu księżycowym i słonecznym, w którym rok składa się z dwunastu miesięcy (hebr. chodaszim) liczących po 29 lub 30 dni, które rozpoczynają się od nowiu księżyca, a różnice w stosunku do kalendarza słonecznego są niwelowane za pomocą dodatkowego, trzynastego miesiąca. Rok żydowski w ujęciu kalendarza słonecznego liczy 354 dni 8 godzin 48 minut i 45 sekund. Rok przestępny przypada siedem razy w ciągu dziewiętnastu lat, czyli co dwa lub trzy lata i składa się z trzynastu miesięcy. Trzynastym jest adar szeni. Rok świecki zaczyna się jesienią, a rok liturgiczny – wiosną. Doba rozpoczyna się i kończy o zachodzie słońca. Pora dzienna jest dzielona na 12 godzin, więc godzina hebrajska tr (pl)
- De joodse jaartelling, joodse kalender of Hebreeuwse kalender (Hebreeuws: הלוח העברי / ha'loeach ha'iwri) rekent vanaf het jaar waarin volgens het jodendom de schepping van de wereld heeft plaatsgevonden (Anno Mundi). Het joodse jaartal tot september/oktober is zodoende 3760 hoger dan het gregoriaanse jaartal, en vanaf september/oktober 3761 hoger. (nl)
- Den judiska kalendern (eller hebreiska kalendern) är en lunisolarkalender och har sin form från den Babyloniska kalendern men har som utgångspunkt för årsberäkningen världens tillkomst Anno Mundi (hebreiska: לבריאת העולם, Livryat haOlam), vilket enligt den mosaiska skapelseberättelsen är den 1 Tishri (7 oktober) år 3761 f.Kr. Den bestämmer tiden för de judiska helgdagarna, vilken del av Torah som ska läsas vid lördagens gudstjänst, (årsdagen för de bortgångna). Innevarande dygn överlappar med den 4 Tevet 5783, men det judiska dygnet började kvällen innan klockan 18.00. (sv)
- Еврейский календарь (ивр. הלוח העברי, ха-лу́ах ха-иври́) — лунно-солнечный календарь евреев, официальный календарь в Израиле наряду с григорианским. По этому календарю празднуют еврейские праздники, читают соответствующие главы Торы в синагогах, отмечают дни рождения и дни памяти умерших родственников, проставляют даты на официальных и коммерческих документах. Использование математики в расчёте дат календаря вместо наблюдения за фазами Луны было утверждено постановлением в 359 году. Начало летоисчисления соответствует 7 октября 3761 года до н. э. (ru)
- Євре́йський календа́р — традиційний календар євреїв, що належить до місячно-сонячних, тобто кількість календарних днів його місяців визначається згідно з часом обертання Місяця, що дорівнює 29 дням 12 годинам 44 хвилинам і 2,8 секундам), тоді як тривалість року враховує період повного обертання Землі навколо сонця. Ізраїльський народ вів відлік часу за місяцем, і кожний молодий місяць був початком нового календарного місяця. Тому тривалість одних місяців була 29 днів, інших — 30 днів, а в році було 12 місяців: Новий рік починається у вересні. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
