| dbo:abstract
|
- جفافيَّات أو الجافوف، نباتات تنمو بأقاليم جافة، وتقاوم الجفاف بطرق شتى كالصبار. (ar)
- Una planta xeròfita (del grec: xero, 'sec'; phyto 'planta') és aquella que és capaç de sobreviure i reproduir-se en un ambient amb relativament poca aigua disponible, normalment en ambients on l'evapotranspiració potencial supera la precipitació durant tota o a part de l'estació de creixement. Plantes com els cactus i altres plantes suculentes es troben als deserts i semideserts, però d'altres xeròfites com ara les bromeliàcies es troben en les selves plujoses però en certs nínxols ecològics on no hi ha gaire aigua (plantes epífites, per exemple). Les plantes que viuen en zones de clima àrtic i subàrtic amb permagel també en tenen adaptacions. El xeromorfisme és la morfologia resultant de les adaptacions a la baixa disponibilitat d'aigua. (ca)
- Xerofyty jsou rostliny přizpůsobené fyziologickými a morfologickými vlastnostmi růstu a rozmnožování pro obývání suchých stanovišť, takže jim nevadí občasný nebo trvalý vodní stres. Přizpůsobení bývá velmi různé, například od snížené listové plochy až po bezlistost, snížená transpirace, výkonný kořenový systém, růstová periodicita unikající obdobím sucha. Mezi xerofyty patří například kaktusy, sukulenty a další. Jejich přizpůsobení spočívá ve zdužnatělých stoncích a listech obsahujících ohromné zásoby vody. Dalším přizpůsobením je CAM metabolismus. (cs)
- Ξηρόφυτα χαρακτηρίζονται τα φυτικά είδη τα οποία μπορούν να αντεπεξέρχονται στις επιπτώσεις έλλειψης νερού στο ενδιαίτημά τους. Εξαπλώνονται σε ημίξηρες ή ξηρές περιοχές, όπου η διαθεσιμότητα νερού είναι περιορισμένη. Όσον αφορά στον ορισμό και στην ταξινόμησή τους, υπάρχουν πολλές απόψεις. Αν και είναι προσαρμοσμένα να αναπτύσσονται και να ζουν σε ξηρά ενδιαιτήματα έχοντας χαρακτηριστική κυριαρχία σε ερήμους (λόγω απουσίας άλλων τύπων φυτών), όταν βρεθούν σε καλύτερες συνθήκες υγρασίας, αυξάνεται τόσο ο ρυθμός παραγωγής τους όσο και η συνολική τους βιομάζα. Ο τύπος βλάστησης που συνιστούν ονομάζεται ξηροφυτική βλάστηση. (el)
- Als Xerophyten (von altgriechisch ξηρός xērós „trocken“ und φυτόν phytón „Pflanze“) wird ein Organisationstyp von Pflanzen bezeichnet, die an extrem trockene Standorte angepasst sind. Genauer gefasst sind es Pflanzen, die an eine vollständige Knappheit von flüssigem Wasser angepasst sind. Diese Knappheit kann klimatisch bedingt sein, wie in ariden bis semiariden Klimazonen, wo Wasser generell fehlt, oder in arktisch-alpinen Zonen, wo Wasser nicht in flüssiger Form verfügbar ist, die die Pflanzen benötigen.Die Wasserknappheit kann aber auch auf die Beschaffenheit des Bodens zurückzuführen sein wie bei Sandböden (geringes Wasserhaltevermögen), Lehmböden (verdichtetes Material, Wasser fließt oberflächlich ab) oder auch bei Kalkgestein (oft viele Furchen und Risse, Wasser versickert schnell).Die Anpassungsformen an die Knappheit von flüssigem Wasser nennt man Xeromorphien. Xerophyten grenzen somit von den Mesophyten und Hygrophyten ab, wobei die Grenzen nicht klar auszumachen sind. Bei den Halophyten findet man morphologische Anpassungen, die denen der Xerophyten gleichen, da die Anwesenheit von NaCl (Kochsalz) eine physiologische Trockenheit verursacht (Wasserpotential). Viele Xeromorphien beruhen auf der Reduzierung des Wasserverlustes über Transpiration. Der größte Teil der Transpiration geschieht beim Öffnen der Stomata. Allerdings treibt diese Transpiration den Ferntransport des Wassers in der Pflanze an (Transpirationssog), somit sind Pflanzen auf das Öffnen der Stomata angewiesen. Xerophyten sind an dieses Problem angepasst. Man findet Xerophyten in vielen Pflanzenfamilien, wie zum Beispiel bei den Sauergräsern (Cyperaceae), Dickblattgewächsen (Crassulaceae) oder Korbblütengewächsen (Asteraceae). (de)
- Kserofitoj estas plantoj, kiuj evoluis por kreski en medioj sekaj aŭ sekegaj kaj povaj travivi longan senpluvecon. Kserofitoj estas tipaj en dezertoj, duondezertoj kaj en sablaj dunoj. Ankaŭ multas kserofitoj sur mara bordo, ĉar mara sala akvo ne estas taŭga por plantoj. La adaptoj por sekegaj medioj estas diversaj. Ekzistas t.n. kaj efemeroidaj plantoj, kiuj plejparte vivas kiel semoj aŭ sporoj. En pluva periodo, ili rapidege kreskas kaj reproduktas semojn, kiuj restas ĝis venonta pluva periodo. Adaptoj por ne-efemeraj plantoj, kiuj daŭre vegetas en seka periodo, estas:
* longa sistemo de radikoj kaj rizomoj, kiuj ebligas atingi akvon el profunde
* sekaj, maldikaj folioj, kiuj minimumigas vaporiĝon
* densa kutiklo
* dikaj, sukriĉaj branĉoj, kiuj konservas akvon (sukulentoj) (eo)
- Xerofito ingurune lehorrean bizi den landarea da, lehorte luzeetan, basamortuan adibidez, irauteko gauza dena (xero: lehor; fito: landare). Batzuk euri-sasoi laburretako ura jaso eta barnean gordetzeko gauza dira, lurretik ura lortu ezin den garaian erabiltzeko, eta ur gutxi galtzen dute (kaktusak, adibidez): beste batzuek, berriz, erdi ihartuta egon ondoren, berriz ere onera etortzeko gaitasuna dute (basamortuko zuhaixka batzuek, adibidez). (eu)
- Xerofit adalah tumbuhan yang telah beradaptasi terhadap kehidupan di daerah kering. Tumbuhan jenis ini dapat bertahan hidup pada daerah yang sangat panas dan kering, walaupun hanya mendapat sedikit air. Contoh khas tumbuhan jenis xerofit adalah tumbuhan kaktus, , pohon kurma, , , . (in)
- La définition première de xérophyte (du grec ξηϱός - xêros : sec, et φυτόν - phuton : plante) qualifiait des plantes adaptées aux milieux secs. Maintenant le terme xérophyte définit plutôt une plante vivant en milieu aride, capable de résister à de grands déficits d’eau. Ces plantes se rencontrent dans des environnements très variés, tels que les déserts rocailleux (plante épilithe), les dunes littorales (plante psammophyte), mais aussi dans la canopée des forêts tropicales (plantes épiphytes) qui n'ont aucune réserve d'eau. Les cactus et d'autres plantes succulentes poussent dans les déserts, alors que certaines broméliacées peuplent la cime des arbres des forêts ombrophiles. Les xérophytes développent plusieurs stratégies d'économie d'eau, concurremment ou séparément, l'ensemble de leurs particularités adaptatives étant appelé xérophytisme. Les vraies xérophytes sont des plantes qui survivent tout au long de l’année, y compris les périodes de sécheresse, grâce à leurs organes souterrains qui obtiennent l’eau des précipitations locales ainsi que de l’humidité atmosphérique. Il convient de ne pas confondre xérophyte et xérophile : les xérophytes sont des organismes adaptés à la sécheresse, mais pouvant aussi, sous certaines conditions, vivre en milieu humide, alors que les xérophiles (ξηϱός - xèros : sec, et ϕιλέω - philéô : aimer) sont des organismes ne pouvant vivre que dans des milieux secs, et qui dépérissent dans des milieux plus humides. Par exemple, parmi les cactées, les opuntias sont xérophytes : ils peuvent résister longtemps, parfois plusieurs années, à une sécheresse plus ou moins poussée, mais ont besoin d'eau pour végéter vraiment, et si ce n'était en raison du froid, ils s'adapteraient parfaitement en pleine terre à un climat français moyen. Les Ariocarpus et Turbinicarpus sont xérophiles : ils ne supportent pas plus que quelques arrosages en été, et doivent être maintenus totalement au sec en hiver. (fr)
- A xerophyte (from Greek ξηρός xeros 'dry' + φυτόν phuton 'plant') is a species of plant that has adaptations to survive in an environment with little liquid water, such as a desert or an ice- or snow-covered region in the Alps or the Arctic. Popular examples of xerophytes are cacti, pineapple and some Gymnosperm plants. The structural features (morphology) and fundamental chemical processes (physiology) of xerophytes are variously adapted to conserve water, also common to store large quantities of water, during dry periods. Other species are able to survive long periods of extreme dryness or desiccation of their tissues, during which their metabolic activity may effectively shut down. Plants with such morphological and physiological adaptations are xeromorphic. Xerophytes such as cacti are capable of withstanding extended periods of dry conditions as they have deep-spreading roots and capacity to store water. Their waxy, thorny leaves prevent loss of moisture. Even their fleshy stems can store water. (en)
- Le xerofite o piante xerofile (dal greco ξηρος, 'secco', e φυτον, 'pianta') sono vegetali adattati a vivere in ambienti caratterizzati da lunghi periodi di siccità o da clima arido o desertico, definiti genericamente ambienti xerici. Una categoria particolare di piante xerofile presenta anche adattamenti a vivere su suoli ad elevato accumulo di salinità; in questo caso le piante sono denominate alofite e possono colonizzare anche ambienti umidi, ma che per l'elevata tensione osmotica mantengono prerogative analoghe a quelle degli ambienti xerici. (it)
- 건생식물(乾生植物, xerophyte)은 건조한 토양이나 산성토양에서 자라는 식물을 말한다. 일반적으로 수분의 손실을 최소화하는 생육형태를 갖고있다. 주로 사막에서 볼 수 있는 선인장같은 식물이 건생식물의 대표적인 예라 할 수 있다. 수분의 손실을 줄이기 위해 잎을 납질층으로 덮거나, 털로 잎을 뒤덮어 태양광의 흡수를 줄이기도 한다. 남아프리카, 아프리카, 오스트레일리아 등의 열대 지방에는 건기에 토양이 극도로 건조하기 때문에, 나무가 적은 건성 초원이 발달하여 있다. 이것이 이른바 사바나로서, 군데군데에 자란 나무는 건기가 되면 낙엽이 진다. 초본은 대부분 1년초로서 우기 초에 일제히 생장을 시작하며, 건기 초에는 열매를 맺어 건조에 강한 씨의 상태로 건기를 지내게 된다. 사바나를 구성하는 식물은 거의 벼과의 목초 비슷한 초본이며, 군데군데에 자란 교목은 특히 아프리카에서는 줄기에 물을 저장하는 아단소니아속 또는 대극속이 많은데, 아카시아류도 드문드문 자란다. 한편, 오스트레일리아에는 유칼립투스류가 많다. 관목은 군데군데 '부시'라고 부르는 숲을 이루는데, 비들은 모두 지하부가 잘 발달되어 있어 건조에 잘 견딘다. 한편, 사바나보다 더 건조한 지대에는 사막이 발달한다. 사막에는 식물이 매우 적고 독특한 풍경을 나타내므로, 그 곳의 식물은 오래전부터 흥미의 대상이 되어 왔다. (ko)
- Xerofyten zijn 'droogteminnende' planten die ecologisch aangepast zijn aan omstandigheden waarin over langere perioden weinig vocht beschikbaar is. Zowel de lichaamsbouw als de fysiologie van de xerofyten zijn op verschillende manieren aangepast om het water te behouden en er zuinig gebruik van te maken. De aanpassingen kunnen bestaan uit een dikkere waslaag (cuticula), lagere dichtheid van huidmondjes, verzonken huidmondjes, opslag van vocht in wortel, stengel of bladeren, kleine of ontbrekende bladeren, rustperioden tijdens droogte. Dergelijke aanpassingen verminderen de verdamping van water uit de plant, en voorkomen zo uitdroging. Ook zijn er planten die op efficiënte manieren vocht uit de omgeving verzamelen en opslaan. Voorbeelden van xerofyten zijn:
* Bromelia's
* Cactussen
* andere Succulenten (nl)
- Kserofity, rośliny sucholubne, rośliny kserofilne – rośliny przystosowane fizjologicznie i anatomicznie do życia w suchych miejscach takich jak step, pustynia, półpustynia, wydmy, piaski, skały. Przystosowanie się do życia w takich warunkach nazywa się kseromorfizmem. Kserofity rosną w klimacie suchym i gorącym i w siedliskach, w których nieraz przez dłuższy czas brakuje wody, ale niektóre gatunki rosną także w klimacie zimnym i wysoko w górach, gdzie fizjologiczna susza wywołana jest nie brakiem wody, lecz innymi czynnikami uniemożliwiającymi jej pobieranie; niską temperaturą lub dużym zasoleniem. Wśród kserofitów wyróżnia się dwie grupy:
* Sklerofity, czyli suchorośla – rośliny, które przystosowały się morfologicznie i fizjologicznie do braku wody przez silny rozwój systemu korzeniowego i wytwarzanie w komórkach dużej siły ssącej. Dzięki temu, gdy w glebie (np. po deszczu) pojawi się woda, mogą ją pobierać w znacznych ilościach i z dużej głębokości. Posiadają też przystosowania umożliwiające zmniejszenie transpiracji w okresach suchych.
* Sukulenty, czyli rośliny gruboszowe, które gromadzą w swoich tkankach duże ilości wody. Mają też przystosowania umożliwiające oszczędną gospodarkę wodą. Zarówno sklerofity, jak i sukulenty rosną bardzo powoli, w przeciętnych warunkach środowiskowych przegrywałyby więc konkurencję z innymi szybciej rosnącymi roślinami i zostałyby przez nie zagłuszone. Jednak dzięki swoim przystosowaniom mogą one rosnąć w takich środowiskach, w których nie grozi im konkurencja innych roślin. (pl)
- Ксерофі́ти (від грец. xērós — «сухий» і phytón — «рослина») — рослини сухих середовищ, здатні переносити тривалу посуху. Ксерофіти складають типову флору пустель і напівпустель, звичайні на морському узбережжі і в піщаних дюнах. Такі рослини різним чином адаптовані до посушливих умов, в яких вони ростуть. Деякі переживають екстремальні періоди у вигляді насіння і спор, які після випадання дощу можуть проростати; нові рослини іноді за чотири тижні встигають вирости, зацвісти і дати насіння, що перебуває в стані спокою до наступного дощового періоду. Також існують рослини, що характеризуються ксероморфізмом — різноманітними фізіологічними і анатомічними пристосуваннями, які дозволяють їм рости під час сильної посухи (наприклад, пирій і володіють осяжною системою кореневищ і додаткових коренів, що дозволяють здобувати воду з водоносного шару нижче за пісок). Ксерофіти, що ростуть в пустелях, володіють пристосуваннями до зменшення втрати води і для її запасання (наприклад, м'ясисте соковите листя каланхое та товсті стебла кактусів). (uk)
- Xerofila växter (även xerofyter) är växter som klarar av att leva i miljöer med brist på vatten exempelvis i öknen. De klarar detta genom att ha mekanismer som minskar avdunstningen av vatten. Mekanismen kan vara en liten bladyta, i exempelvis hos tall, eller ett minskat antal klyvöppningar. Till xerofyter hör bland annat mossor och lavar. (sv)
- Xerófito (do grego ξηρός (ksērós, “seco”), transliterado xe rós, á, ón, + phyto- phytón vegetal, planta) em botânica é nome que se dá aos vegetais que desenvolvem estruturas especiais para sobreviver em meio semiárido e desértico , como o reforço das paredes celulares ( principalmente a parede tangencial externa) e da cutícula , com grande presença de tecidos mecânicos, e outras modificações para resistir às secas, tais como: folhas pequenas e compactadas, densidade maior de estômatos, mais parênquima paliçádico que esponjoso, algumas folhas podem ser suculentas com presença de parênquima aquífero para armazenamento de água, as folhas são coriáceas e espessas e com muitos tricomas. As plantas xerófitas têm sistema vascular muito bem desenvolvido e folhas com capacidade de se enrolar ou são cilíndricas, para evitar a perda de água os estômatos dessas plantas se fecham ao dia e abrem a noite. O habitat dessas plantas são ambientes secos com pouca água disponível. Exemplos de plantas xerófitas: Mandacaru, Cactos, suculentas, etc. No Brasil os xerófitos são mais comuns na Caatinga, Cerrado e Pantanal. (pt)
- Ксерофи́ты (от др.-греч. ξερός — сухой и φυτόν — растение) — растения сухих мест обитания, способные переносить продолжительную засуху («засухоустойчивые») и воздействие высоких температур («жароустойчивые»). Ксерофиты составляют типичную флору пустынь и полупустынь, обычны на морском побережье и в песчаных дюнах. Такие растения разным образом адаптированы к засушливым условиям, в которых они растут. Некоторые переживают экстремальные периоды в виде семян и спор, которые после выпадения дождя могут прорастать; новые растения иногда за четыре недели успевают вырасти, зацвести и дать семена, которые будут пребывать в состоянии покоя до следующего дождливого периода; к таким растениям, к примеру, относится эшшольция калифорнийская (Eschscholzia californica). (ru)
- 旱生植物是一种能在液態水稀少的环境中适应生存的植物，如沙漠以及被冰雪覆蓋的阿尔卑斯山或北极地區。比較常見的旱生植物有仙人掌、菠蘿以及一些裸子植物。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- جفافيَّات أو الجافوف، نباتات تنمو بأقاليم جافة، وتقاوم الجفاف بطرق شتى كالصبار. (ar)
- Xerofyty jsou rostliny přizpůsobené fyziologickými a morfologickými vlastnostmi růstu a rozmnožování pro obývání suchých stanovišť, takže jim nevadí občasný nebo trvalý vodní stres. Přizpůsobení bývá velmi různé, například od snížené listové plochy až po bezlistost, snížená transpirace, výkonný kořenový systém, růstová periodicita unikající obdobím sucha. Mezi xerofyty patří například kaktusy, sukulenty a další. Jejich přizpůsobení spočívá ve zdužnatělých stoncích a listech obsahujících ohromné zásoby vody. Dalším přizpůsobením je CAM metabolismus. (cs)
- Ξηρόφυτα χαρακτηρίζονται τα φυτικά είδη τα οποία μπορούν να αντεπεξέρχονται στις επιπτώσεις έλλειψης νερού στο ενδιαίτημά τους. Εξαπλώνονται σε ημίξηρες ή ξηρές περιοχές, όπου η διαθεσιμότητα νερού είναι περιορισμένη. Όσον αφορά στον ορισμό και στην ταξινόμησή τους, υπάρχουν πολλές απόψεις. Αν και είναι προσαρμοσμένα να αναπτύσσονται και να ζουν σε ξηρά ενδιαιτήματα έχοντας χαρακτηριστική κυριαρχία σε ερήμους (λόγω απουσίας άλλων τύπων φυτών), όταν βρεθούν σε καλύτερες συνθήκες υγρασίας, αυξάνεται τόσο ο ρυθμός παραγωγής τους όσο και η συνολική τους βιομάζα. Ο τύπος βλάστησης που συνιστούν ονομάζεται ξηροφυτική βλάστηση. (el)
- Xerofito ingurune lehorrean bizi den landarea da, lehorte luzeetan, basamortuan adibidez, irauteko gauza dena (xero: lehor; fito: landare). Batzuk euri-sasoi laburretako ura jaso eta barnean gordetzeko gauza dira, lurretik ura lortu ezin den garaian erabiltzeko, eta ur gutxi galtzen dute (kaktusak, adibidez): beste batzuek, berriz, erdi ihartuta egon ondoren, berriz ere onera etortzeko gaitasuna dute (basamortuko zuhaixka batzuek, adibidez). (eu)
- Xerofit adalah tumbuhan yang telah beradaptasi terhadap kehidupan di daerah kering. Tumbuhan jenis ini dapat bertahan hidup pada daerah yang sangat panas dan kering, walaupun hanya mendapat sedikit air. Contoh khas tumbuhan jenis xerofit adalah tumbuhan kaktus, , pohon kurma, , , . (in)
- Le xerofite o piante xerofile (dal greco ξηρος, 'secco', e φυτον, 'pianta') sono vegetali adattati a vivere in ambienti caratterizzati da lunghi periodi di siccità o da clima arido o desertico, definiti genericamente ambienti xerici. Una categoria particolare di piante xerofile presenta anche adattamenti a vivere su suoli ad elevato accumulo di salinità; in questo caso le piante sono denominate alofite e possono colonizzare anche ambienti umidi, ma che per l'elevata tensione osmotica mantengono prerogative analoghe a quelle degli ambienti xerici. (it)
- 건생식물(乾生植物, xerophyte)은 건조한 토양이나 산성토양에서 자라는 식물을 말한다. 일반적으로 수분의 손실을 최소화하는 생육형태를 갖고있다. 주로 사막에서 볼 수 있는 선인장같은 식물이 건생식물의 대표적인 예라 할 수 있다. 수분의 손실을 줄이기 위해 잎을 납질층으로 덮거나, 털로 잎을 뒤덮어 태양광의 흡수를 줄이기도 한다. 남아프리카, 아프리카, 오스트레일리아 등의 열대 지방에는 건기에 토양이 극도로 건조하기 때문에, 나무가 적은 건성 초원이 발달하여 있다. 이것이 이른바 사바나로서, 군데군데에 자란 나무는 건기가 되면 낙엽이 진다. 초본은 대부분 1년초로서 우기 초에 일제히 생장을 시작하며, 건기 초에는 열매를 맺어 건조에 강한 씨의 상태로 건기를 지내게 된다. 사바나를 구성하는 식물은 거의 벼과의 목초 비슷한 초본이며, 군데군데에 자란 교목은 특히 아프리카에서는 줄기에 물을 저장하는 아단소니아속 또는 대극속이 많은데, 아카시아류도 드문드문 자란다. 한편, 오스트레일리아에는 유칼립투스류가 많다. 관목은 군데군데 '부시'라고 부르는 숲을 이루는데, 비들은 모두 지하부가 잘 발달되어 있어 건조에 잘 견딘다. 한편, 사바나보다 더 건조한 지대에는 사막이 발달한다. 사막에는 식물이 매우 적고 독특한 풍경을 나타내므로, 그 곳의 식물은 오래전부터 흥미의 대상이 되어 왔다. (ko)
- Xerofila växter (även xerofyter) är växter som klarar av att leva i miljöer med brist på vatten exempelvis i öknen. De klarar detta genom att ha mekanismer som minskar avdunstningen av vatten. Mekanismen kan vara en liten bladyta, i exempelvis hos tall, eller ett minskat antal klyvöppningar. Till xerofyter hör bland annat mossor och lavar. (sv)
- 旱生植物是一种能在液態水稀少的环境中适应生存的植物，如沙漠以及被冰雪覆蓋的阿尔卑斯山或北极地區。比較常見的旱生植物有仙人掌、菠蘿以及一些裸子植物。 (zh)
- Una planta xeròfita (del grec: xero, 'sec'; phyto 'planta') és aquella que és capaç de sobreviure i reproduir-se en un ambient amb relativament poca aigua disponible, normalment en ambients on l'evapotranspiració potencial supera la precipitació durant tota o a part de l'estació de creixement. Plantes com els cactus i altres plantes suculentes es troben als deserts i semideserts, però d'altres xeròfites com ara les bromeliàcies es troben en les selves plujoses però en certs nínxols ecològics on no hi ha gaire aigua (plantes epífites, per exemple). Les plantes que viuen en zones de clima àrtic i subàrtic amb permagel també en tenen adaptacions. (ca)
- Kserofitoj estas plantoj, kiuj evoluis por kreski en medioj sekaj aŭ sekegaj kaj povaj travivi longan senpluvecon. Kserofitoj estas tipaj en dezertoj, duondezertoj kaj en sablaj dunoj. Ankaŭ multas kserofitoj sur mara bordo, ĉar mara sala akvo ne estas taŭga por plantoj. La adaptoj por sekegaj medioj estas diversaj. Ekzistas t.n. kaj efemeroidaj plantoj, kiuj plejparte vivas kiel semoj aŭ sporoj. En pluva periodo, ili rapidege kreskas kaj reproduktas semojn, kiuj restas ĝis venonta pluva periodo. Adaptoj por ne-efemeraj plantoj, kiuj daŭre vegetas en seka periodo, estas: (eo)
- Als Xerophyten (von altgriechisch ξηρός xērós „trocken“ und φυτόν phytón „Pflanze“) wird ein Organisationstyp von Pflanzen bezeichnet, die an extrem trockene Standorte angepasst sind. Genauer gefasst sind es Pflanzen, die an eine vollständige Knappheit von flüssigem Wasser angepasst sind. Diese Knappheit kann klimatisch bedingt sein, wie in ariden bis semiariden Klimazonen, wo Wasser generell fehlt, oder in arktisch-alpinen Zonen, wo Wasser nicht in flüssiger Form verfügbar ist, die die Pflanzen benötigen.Die Wasserknappheit kann aber auch auf die Beschaffenheit des Bodens zurückzuführen sein wie bei Sandböden (geringes Wasserhaltevermögen), Lehmböden (verdichtetes Material, Wasser fließt oberflächlich ab) oder auch bei Kalkgestein (oft viele Furchen und Risse, Wasser versickert schnell).D (de)
- La définition première de xérophyte (du grec ξηϱός - xêros : sec, et φυτόν - phuton : plante) qualifiait des plantes adaptées aux milieux secs. Maintenant le terme xérophyte définit plutôt une plante vivant en milieu aride, capable de résister à de grands déficits d’eau. Ces plantes se rencontrent dans des environnements très variés, tels que les déserts rocailleux (plante épilithe), les dunes littorales (plante psammophyte), mais aussi dans la canopée des forêts tropicales (plantes épiphytes) qui n'ont aucune réserve d'eau. Les cactus et d'autres plantes succulentes poussent dans les déserts, alors que certaines broméliacées peuplent la cime des arbres des forêts ombrophiles. (fr)
- A xerophyte (from Greek ξηρός xeros 'dry' + φυτόν phuton 'plant') is a species of plant that has adaptations to survive in an environment with little liquid water, such as a desert or an ice- or snow-covered region in the Alps or the Arctic. Popular examples of xerophytes are cacti, pineapple and some Gymnosperm plants. (en)
- Xerofyten zijn 'droogteminnende' planten die ecologisch aangepast zijn aan omstandigheden waarin over langere perioden weinig vocht beschikbaar is. Zowel de lichaamsbouw als de fysiologie van de xerofyten zijn op verschillende manieren aangepast om het water te behouden en er zuinig gebruik van te maken. Voorbeelden van xerofyten zijn:
* Bromelia's
* Cactussen
* andere Succulenten (nl)
- Kserofity, rośliny sucholubne, rośliny kserofilne – rośliny przystosowane fizjologicznie i anatomicznie do życia w suchych miejscach takich jak step, pustynia, półpustynia, wydmy, piaski, skały. Przystosowanie się do życia w takich warunkach nazywa się kseromorfizmem. Kserofity rosną w klimacie suchym i gorącym i w siedliskach, w których nieraz przez dłuższy czas brakuje wody, ale niektóre gatunki rosną także w klimacie zimnym i wysoko w górach, gdzie fizjologiczna susza wywołana jest nie brakiem wody, lecz innymi czynnikami uniemożliwiającymi jej pobieranie; niską temperaturą lub dużym zasoleniem. (pl)
- Xerófito (do grego ξηρός (ksērós, “seco”), transliterado xe rós, á, ón, + phyto- phytón vegetal, planta) em botânica é nome que se dá aos vegetais que desenvolvem estruturas especiais para sobreviver em meio semiárido e desértico , como o reforço das paredes celulares ( principalmente a parede tangencial externa) e da cutícula , com grande presença de tecidos mecânicos, e outras modificações para resistir às secas, tais como: folhas pequenas e compactadas, densidade maior de estômatos, mais parênquima paliçádico que esponjoso, algumas folhas podem ser suculentas com presença de parênquima aquífero para armazenamento de água, as folhas são coriáceas e espessas e com muitos tricomas. As plantas xerófitas têm sistema vascular muito bem desenvolvido e folhas com capacidade de se enrolar ou sã (pt)
- Ксерофи́ты (от др.-греч. ξερός — сухой и φυτόν — растение) — растения сухих мест обитания, способные переносить продолжительную засуху («засухоустойчивые») и воздействие высоких температур («жароустойчивые»). Ксерофиты составляют типичную флору пустынь и полупустынь, обычны на морском побережье и в песчаных дюнах. (ru)
- Ксерофі́ти (від грец. xērós — «сухий» і phytón — «рослина») — рослини сухих середовищ, здатні переносити тривалу посуху. Ксерофіти складають типову флору пустель і напівпустель, звичайні на морському узбережжі і в піщаних дюнах. Такі рослини різним чином адаптовані до посушливих умов, в яких вони ростуть. Деякі переживають екстремальні періоди у вигляді насіння і спор, які після випадання дощу можуть проростати; нові рослини іноді за чотири тижні встигають вирости, зацвісти і дати насіння, що перебуває в стані спокою до наступного дощового періоду. (uk)
|
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.jpg){kind=link}
