| dbo:abstract
|
- التاريخ اليميني (أو التأريخ اليميني) هو نهج للتأريخ يقدم التاريخ باعتباره رحلة من الماضي القمعي والمظلل إلى «الحاضر المجيد». وصف الحاضر هو بشكل عام واحد مع الأشكال الحديثة للديمقراطية الليبرالية والملكية الدستورية، كان في الأصل مصطلحًا ساخرًا التي تمدح تبني بريطانيا للملكية الدستورية والتطور التاريخي . طُبِّق المصطلح أيضًا على نطاق واسع في التخصصات التاريخية خارج التاريخ البريطاني (على سبيل المثال في تاريخ العلم) لوصف «أي إخضاع للتاريخ لما هو في الأساس وجهة نظر غائية للعملية التاريخية»، عندما يُستخدم المصطلح في سياقات أخرى غير التاريخ البريطاني. في السياق البريطاني يؤكد المؤرخون اليمينيون على صعود الحكومة الدستورية والحريات الشخصية والتقدم العلمي، غالبًا ما يجري تطبيق المصطلح بشكل عام (وبشكل ازدرائي) على التواريخ التي تقدم الماضي كمسيرة لا هوادة فيها للتقدم نحو التنوير، يستخدم المصطلح أيضًا على نطاق واسع في تاريخ العلم للإشارة إلى التأريخ الذي يركز على السلاسل الناجحة للنظريات والتجارب التي أدت إلى نظريات اليوم مع تجاهل النظريات الفاشلة والطرق المسدودة. أرسى تاريخ Whig الأساس لنظرية التحديث والنشر الناتج للمساعدة الإنمائية في جميع أنحاء العالم بعد الحرب العالمية الثانية والتي انتُقدت أحيانًا على أنها مدمرة لمتلقيها. صاغ المؤرخ البريطاني هربرت باترفيلد مصطلح "whig history" في كتابه القصير ولكن المؤثر، (The Whig Interpretation of History 1931). أخذت اسمها من اليمينيين البريطانيين المدافعين عن سلطة البرلمان الذين عارضوا حزب المحافظين المدافعين عن سلطة الملك. لم يكن استخدام باترفيلد للمصطلح مرتبطًا بالأحزاب البريطانية أو الأمريكية اليمينية أو الويجية بل استهدف «مدرسة التأريخ في القرن التاسع عشر التي أشادت بكل تقدم وربطت بين البروتستانتية بوجهات النظر الليبرالية عن الحرية» تُستخدم الآن مصطلحات "whig" و"whiggish" على نطاق واسع لتصبح «واصفات عامة لجميع الروايات التقدمية». (ar)
- La conception whig de l'histoire (ou Historiographie Whig) est une approche de l'historiographie qui présente l'Histoire comme une progression inévitable vers une plus grande liberté dans la tradition des Lumières, culminant dans les formes modernes de démocratie libérale et de monarchie constitutionnelle. Le terme est employé largement au-delà du domaine relatif à l'histoire anglaise, par exemple dans l'histoire des sciences, pour désigner (et critiquer) des récits téléologiques (orientés vers une fin), basés sur des héros, mus par une vision transhistorique (non liée à une civilisation particulière) des choses. Le mot Whiggishness est parfois utilisé comme un terme générique pour désigner l'historiographie Whig. Dans l'histoire des sciences, le terme est utilisé pour désigner une historiographie qui se focalise sur l'aspect positif de la chaîne des théories et des expérimentations qui conduisent à la situation présente en ignorant les échecs et les voies sans issue. L'historiographie Whig a des points communs avec la théorie de l'histoire marxiste-léniniste qui pense que l'humanité se dirige à travers des étapes historiques vers une société communiste égalitaire et sans classe. L'histoire whig est une forme de libéralisme qui met sa foi dans le pouvoir de la raison humaine pour réformer la société sans égard pour le passé historique et la tradition. Elle s'oppose à l'histoire conservatrice ou « Toryisme » qui, pour l'historien anglais A.J.P. Taylor, « doute de la nature humaine,... se méfie des améliorations, s'accroche aux institutions traditionnelles et préfère le passé au présent ». (fr)
- Whig history (or Whig historiography) is an approach to historiography that presents history as a journey from an oppressive and benighted past to a "glorious present". The present described is generally one with modern forms of liberal democracy and constitutional monarchy: it was originally a satirical term for the patriotic grand narratives praising Britain's adoption of constitutional monarchy and the historical development of the Westminster system. The term has also been applied widely in historical disciplines outside of British history (e.g. in the history of science) to describe "any subjection of history to what is essentially a teleological view of the historical process". When the term is used in contexts other than British history, "whig history" (lowercase) is preferred. In the British context, whig historians emphasize the rise of constitutional government, personal freedoms and scientific progress. The term is often applied generally (and pejoratively) to histories that present the past as the inexorable march of progress towards enlightenment. The term is also used extensively in the history of science to refer to historiography that focuses on the successful chains of theories and experiments that led to present-day theories, while ignoring failed theories and dead ends. Whig history laid the groundwork for modernization theory and the resulting deployment of development aid around the world after World War II, which has sometimes been criticized as destructive to its recipients. (en)
- Whig-geschiedenis is een manier van geschiedschrijving waarbij het verleden wordt opgevat als een onvermijdelijke ontwikkeling die leidt tot vooruitgang, naar meer vrijheid en verlichting. Het hoogtepunt van deze ontwikkeling is de vorming van staten met een constitutionele democratie, bijvoorbeeld een of een constitutionele monarchie. Whig-historici of whiggish historici leggen de nadruk op het ontstaan van deze staatsvorm, met daarbij het respect voor burgerrechten (vrijheid van meningsuiting, vrije pers en godsdienstvrijheid) en wetenschappelijke vooruitgang. Vaak wordt het begrip whiggish heel algemeen of enigszins denigrerend gebruikt voor geschiedkundige verhandelingen die het verleden portretteren als een lange mars van bekrompenheid en remmende tradities naar verlichting en vooruitgang. Vooral in de beschrijving van de geschiedenis van de natuurwetenschappen bestaat de neiging om de ontwikkeling van de diverse theorieën te zien als een opeenvolging van steeds betere inzichten tot op het punt van de huidige stand van de wetenschap. Hieruit worden waardeloze theorieën en gedachtegangen die ooit gangbaar waren, maar helemaal nergens toe leidden, weggelaten. De term Whig-geschiedenis werd in 1931 geformuleerd door de Britse geschiedkundige in een klein boekje dat van grote invloed werd: The Whig Interpretation of History. Whig-geschiedenis wordt soms als gelijkwaardig aan presentisme beschouwd. Echter, bij presentisme ligt de nadruk sterker op het weglaten van de ideeën en perspectieven van de beschreven periode die nodig zouden zijn om de feiten uit die periode echt te kunnen begrijpen. (nl)
- ホイッグ史観（ホイッグしかん、英: Whig historiography, Whig history, whig history、ウィッグ史観とも）とは、歴史を「進歩を担った殊勲者」対「進歩に抵抗した頑迷な人びと」に分け、両陣営の戦いと前者の勝利として歴史を物語的に記述する歴史観である。「成功している我々」や「繁栄している現体制」を歴史的必然、絶対的な運命に導かれるものとして、そこに至る進歩的、進化的、合理的、直線的、連続的な過程として読み替えてしまう、いわば勝利者による正統史観というべきもの。啓蒙主義や社会進化論とも関係が深い。 ホイッグ史観によってイギリス史をとらえると、イギリスの現代の進歩をもたらした功労者はホイッグ・プロテスタントであり、それに逆らった者がトーリ党・カトリックである。前者の代表がウィリアム3世やエリザベス、後者はジェームズ2世やジョージ3世などによって構成される。 (ja)
- 휘그사관(영어: Whig historiography)은 과거의 사건들을 자유와 계몽이 커져가면서 최종적으로 근대의 자유민주주의 또는 입헌군주제의 형성으로 그 누적이 표출되는 불가피한 진보의 연속으로 파악하는 역사관이다. 휘그사관 역사학자들은 입헌정체, 개인의 자유, 의 부상을 강조한다. 휘그사관은 근대화 이론의 토대가 되었으며, 제2차 세계대전 이후의 개발원조의 실시로 이어졌다. 휘그사관은 대체로 현대역사학에서는 부정되고 있으며, 피해야 하는 태도로서 언급된다. 특히 과학사 분야에서는 과학의 역사를 현재의 상태로 이어지는 성공적인 실험과 이론의 연쇄로만 파악하고 실패한 이론이나 시행착오의 역사적 존재를 무시하는 결정론적 태도를 광범위하게 휘그사관이라 한다. (ko)
- Wigowski mit historyczny – deterministyczna koncepcja historiograficzna zgodnie z którą historia w sposób nieunikniony dąży do coraz większej wolności i oświecenia rodzaju ludzkiego, przy czym ich oznakami maja być demokracja liberalna i konstytucjonalizm. Wigowski mit historyczny wykazuje sporo podobieństw z pruskim mitem „Sonderweg” i z historiografią marksistowską (nieuniknione zwycięstwo rewolucji). Z historyków i humanistów piszących pod wpływem wigowskiego mitu historycznego można wymienić takie nazwiska jak: George Macaulay Trevelyan, Francis Fukuyama i Paul Johnson, a za przodków tego nurtu mogą być uznani brytyjscy wigowie XVII i XVIII wieku, John Locke i Edmund Burke. (pl)
- Whighistoria kallas en historieskrivning som ser det förflutna som en stadig marsch mot frihet och som kulminerar i modern liberal demokrati och konstitutionell monarki. Whighistoria tolkar historiska personers agerande utifrån modern tro och tänkande. Namnet kommer från historikern Herbert Butterfields bok The Whig Interpretation of History från 1931 och syftar på historiker som sympatiserade med det brittiska Whigpartiet, som förespråkade parlamentarisk makt i opposition till Tories som förespråkade kungens makt. Benämningen används också som en pejorativ term inom historia, speciellt vetenskapshistoria. (sv)
- 辉格史（Whig history）是一个历史学派，该学派认为人类文明不可逆转地从落后向先进，从愚昧到开蒙。这个学派得名源自辉格党（Whig），辉格党是目前英国自由党的前身。辉格党得益于1688年光荣革命带来的政治变化，它于1714年之后长期支配英国政治，它也通过捍卫包括有限君主制和议会的重要性在内的“1688年原则”而获得不少支持。这个党派的历史学家对历史的解释往往从今天的角度出发，来评判历史事件的价值。在科学史中，这个术语也常用来表示研究得出当今科学观点的“成功的”理论与实验的史学史派别。许多人认为辉格史学派与马克思列宁主义者的历史理论，在许多地方都很相似，后者预设人性是在不同的历史阶段中，朝向共产主义者渴望的无阶级划分、平等主义的社会前进的。 (zh)
- Історія вігів, тж. історіографія вігів (англ. Whig history or Whig historiography) — це підхід до історіографії, який представляє історію як подорож від гнітючого та темного минулого до «славетного сьогодення». Описане сьогодення загалом є однію з сучасних форм ліберальної демократії та конституційної монархії: спочатку це був сатиричний термін для патріотичних великих наративів, які вихваляли прийняття Великобританією конституційної монархії та історичний розвиток Вестмінстерської системи. Термін також широко застосовувався в історичних дисциплінах за межами британської історії (наприклад, в історії науки ) для опису «будь-якого підпорядкування історії тому, що по суті є телеологічним поглядом на історичний процес». Коли термін використовується в контексті, відмінному від британської історії, перевага віддається «історії вігів» (маленьким регістром). У британському контексті історики-віги наголошують на зростанні конституційного правління, особистих свободах і науковому прогресі . Цей термін часто застосовують у загальному (і пейоративно ) до історій, які представляють минуле як невблаганний марш прогресу до просвітництва. Термін також широко використовується в історії науки для позначення історіографії, яка зосереджується на успішних ланцюгах теорій та експериментів, що призвели до сучасних теорій, ігноруючи при цьому невдалі теорії та тупики. Історія вігів заклала основу для теорії модернізації та, як результат, розгортання допомоги на розвиток по всьому світу після Другої світової війни, яку іноді критикували як руйнівну для її отримувачів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- ホイッグ史観（ホイッグしかん、英: Whig historiography, Whig history, whig history、ウィッグ史観とも）とは、歴史を「進歩を担った殊勲者」対「進歩に抵抗した頑迷な人びと」に分け、両陣営の戦いと前者の勝利として歴史を物語的に記述する歴史観である。「成功している我々」や「繁栄している現体制」を歴史的必然、絶対的な運命に導かれるものとして、そこに至る進歩的、進化的、合理的、直線的、連続的な過程として読み替えてしまう、いわば勝利者による正統史観というべきもの。啓蒙主義や社会進化論とも関係が深い。 ホイッグ史観によってイギリス史をとらえると、イギリスの現代の進歩をもたらした功労者はホイッグ・プロテスタントであり、それに逆らった者がトーリ党・カトリックである。前者の代表がウィリアム3世やエリザベス、後者はジェームズ2世やジョージ3世などによって構成される。 (ja)
- 휘그사관(영어: Whig historiography)은 과거의 사건들을 자유와 계몽이 커져가면서 최종적으로 근대의 자유민주주의 또는 입헌군주제의 형성으로 그 누적이 표출되는 불가피한 진보의 연속으로 파악하는 역사관이다. 휘그사관 역사학자들은 입헌정체, 개인의 자유, 의 부상을 강조한다. 휘그사관은 근대화 이론의 토대가 되었으며, 제2차 세계대전 이후의 개발원조의 실시로 이어졌다. 휘그사관은 대체로 현대역사학에서는 부정되고 있으며, 피해야 하는 태도로서 언급된다. 특히 과학사 분야에서는 과학의 역사를 현재의 상태로 이어지는 성공적인 실험과 이론의 연쇄로만 파악하고 실패한 이론이나 시행착오의 역사적 존재를 무시하는 결정론적 태도를 광범위하게 휘그사관이라 한다. (ko)
- 辉格史（Whig history）是一个历史学派，该学派认为人类文明不可逆转地从落后向先进，从愚昧到开蒙。这个学派得名源自辉格党（Whig），辉格党是目前英国自由党的前身。辉格党得益于1688年光荣革命带来的政治变化，它于1714年之后长期支配英国政治，它也通过捍卫包括有限君主制和议会的重要性在内的“1688年原则”而获得不少支持。这个党派的历史学家对历史的解释往往从今天的角度出发，来评判历史事件的价值。在科学史中，这个术语也常用来表示研究得出当今科学观点的“成功的”理论与实验的史学史派别。许多人认为辉格史学派与马克思列宁主义者的历史理论，在许多地方都很相似，后者预设人性是在不同的历史阶段中，朝向共产主义者渴望的无阶级划分、平等主义的社会前进的。 (zh)
- التاريخ اليميني (أو التأريخ اليميني) هو نهج للتأريخ يقدم التاريخ باعتباره رحلة من الماضي القمعي والمظلل إلى «الحاضر المجيد». وصف الحاضر هو بشكل عام واحد مع الأشكال الحديثة للديمقراطية الليبرالية والملكية الدستورية، كان في الأصل مصطلحًا ساخرًا التي تمدح تبني بريطانيا للملكية الدستورية والتطور التاريخي . طُبِّق المصطلح أيضًا على نطاق واسع في التخصصات التاريخية خارج التاريخ البريطاني (على سبيل المثال في تاريخ العلم) لوصف «أي إخضاع للتاريخ لما هو في الأساس وجهة نظر غائية للعملية التاريخية»، عندما يُستخدم المصطلح في سياقات أخرى غير التاريخ البريطاني. (ar)
- La conception whig de l'histoire (ou Historiographie Whig) est une approche de l'historiographie qui présente l'Histoire comme une progression inévitable vers une plus grande liberté dans la tradition des Lumières, culminant dans les formes modernes de démocratie libérale et de monarchie constitutionnelle. Le terme est employé largement au-delà du domaine relatif à l'histoire anglaise, par exemple dans l'histoire des sciences, pour désigner (et critiquer) des récits téléologiques (orientés vers une fin), basés sur des héros, mus par une vision transhistorique (non liée à une civilisation particulière) des choses. Le mot Whiggishness est parfois utilisé comme un terme générique pour désigner l'historiographie Whig. Dans l'histoire des sciences, le terme est utilisé pour désigner une histori (fr)
- Whig history (or Whig historiography) is an approach to historiography that presents history as a journey from an oppressive and benighted past to a "glorious present". The present described is generally one with modern forms of liberal democracy and constitutional monarchy: it was originally a satirical term for the patriotic grand narratives praising Britain's adoption of constitutional monarchy and the historical development of the Westminster system. The term has also been applied widely in historical disciplines outside of British history (e.g. in the history of science) to describe "any subjection of history to what is essentially a teleological view of the historical process". When the term is used in contexts other than British history, "whig history" (lowercase) is preferred. (en)
- Whig-geschiedenis is een manier van geschiedschrijving waarbij het verleden wordt opgevat als een onvermijdelijke ontwikkeling die leidt tot vooruitgang, naar meer vrijheid en verlichting. Het hoogtepunt van deze ontwikkeling is de vorming van staten met een constitutionele democratie, bijvoorbeeld een of een constitutionele monarchie. De term Whig-geschiedenis werd in 1931 geformuleerd door de Britse geschiedkundige in een klein boekje dat van grote invloed werd: The Whig Interpretation of History. (nl)
- Wigowski mit historyczny – deterministyczna koncepcja historiograficzna zgodnie z którą historia w sposób nieunikniony dąży do coraz większej wolności i oświecenia rodzaju ludzkiego, przy czym ich oznakami maja być demokracja liberalna i konstytucjonalizm. Wigowski mit historyczny wykazuje sporo podobieństw z pruskim mitem „Sonderweg” i z historiografią marksistowską (nieuniknione zwycięstwo rewolucji). (pl)
- Whighistoria kallas en historieskrivning som ser det förflutna som en stadig marsch mot frihet och som kulminerar i modern liberal demokrati och konstitutionell monarki. Whighistoria tolkar historiska personers agerande utifrån modern tro och tänkande. Namnet kommer från historikern Herbert Butterfields bok The Whig Interpretation of History från 1931 och syftar på historiker som sympatiserade med det brittiska Whigpartiet, som förespråkade parlamentarisk makt i opposition till Tories som förespråkade kungens makt. (sv)
- Історія вігів, тж. історіографія вігів (англ. Whig history or Whig historiography) — це підхід до історіографії, який представляє історію як подорож від гнітючого та темного минулого до «славетного сьогодення». Описане сьогодення загалом є однію з сучасних форм ліберальної демократії та конституційної монархії: спочатку це був сатиричний термін для патріотичних великих наративів, які вихваляли прийняття Великобританією конституційної монархії та історичний розвиток Вестмінстерської системи. Термін також широко застосовувався в історичних дисциплінах за межами британської історії (наприклад, в історії науки ) для опису «будь-якого підпорядкування історії тому, що по суті є телеологічним поглядом на історичний процес». Коли термін використовується в контексті, відмінному від британської і (uk)
|
