| dbo:abstract
|
- Les Variacions sobre un tema de Paganini, Op. 35, (en alemany, Variationen über ein Thema von Paganini) és una obra de Johannes Brahms per piano sol composta l'any 1863. Està basada en el Caprici núm. 24 en la menor de Niccolò Paganini. Brahms pretenia que l'obra fos quelcom més que un conjunt de tema i variacions; cada variació també té la característica d'un estudi. El va publicar com a Studien für Klavier: Variationen über ein Thema von Paganini (Estudis per a pianoforte: Variacions sobre un tema de Paganini). És una obra sorprenentment vistosa per ser de Brahms, més pròpia de Liszt. De fet, l'obra va ser composta per a Carl Tausig, un virtuós del piano. És coneguda per la seva profunditat emocional i els reptes tècnics per a l'intèrpret. David Dubal la descriu com a "una llegenda en la literatura de piano" i "diabòlica" "una de les obres subtilment més difícils del repertori." Clara Schumann la va anomenar Hexenvariationen (Variacions de les bruixes) a causa de la seva dificultat. Dubal cita al crític James Huneker: «Brahms i Paganini! Quina estranya parella en un arnés? Caliban i , Júpiter i . El estòlid alemany, el vibràtil italià! Tot i així guanya la fantasia, fins i tot encara que es produeixi en una tetera teutònica acollidora ... Aquestes variacions diabòliques, la darrera paraula en la literatura tècnica del piano, presenta també importants problemes espirituals. Per interpretar-la, requereix dits d'acer, un cor de lava ardent i el valor d'un lleó.» L'obra es presenta en dos llibres. Cada llibre obre amb el tema de Paganini (Caprice núm. 24 en la menor), i li segueixen catorze variacions. La variació final de cada secció és virtuosística i culminant. (ca)
- Die Variationen über ein Thema von Paganini op. 35 sind ein Klavierwerk von Johannes Brahms, das größtenteils im Winter 1862/63 in Wien vollendet wurde. Die 28 Variationen gehören zu den schwierigsten Werken der romantischen Klavierliteratur und wurden vom Komponisten am 25. November 1865 in Zürich uraufgeführt. Anlass dieser Studien für Klavier, die sich auf zwei Hefte mit je 14 Variationen verteilen, war das beeindruckende Spiel des Pianisten Carl Tausig, den Brahms in Wien kennengelernt hatte. Als Thema wählte er das 24. Capriccio in a-Moll aus den 24 Capricci op. 1 für Violine solo von Niccolò Paganini, dessen virtuoses Geigenspiel um 1830 in zahlreichen europäischen Metropolen einiges Aufsehen erregte und Komponisten wie Robert Schumann und Franz Liszt beeinflusste. (de)
- Les Variations sur un thème de Paganini, op. 35 ont été écrites par Johannes Brahms en 1862-63 et regroupent deux cahiers de 14 variations reposant sur les thèmes du 24e caprice, op. 1 de Niccolò Paganini. Elles se caractérisent par une exécution particulièrement virtuose. Clara Schumann les traita de « variations de sorcier » et refusa dans un premier temps de les jouer en les considérant comme « indigestes ». (fr)
- Variations on a Theme of Paganini, Op. 35, is a work for piano composed in 1863 by Johannes Brahms, based on the Caprice No. 24 in A minor by Niccolò Paganini. Brahms intended the work to be more than simply a set of theme and variations; each variation also has the characteristic of a study. He published it as Studies for Pianoforte: Variations on a Theme of Paganini. The work was dedicated to the piano virtuoso Carl Tausig. It is well known for its harmonic depth and extreme physical difficulty. A particular emphasis of the technical challenges lie on hand independence, with the left hand often mirroring the right hand throughout the piece or having its own set of obstacles. David Dubal describes it as "a legend in the piano literature," and "fiendish," "one of the most subtly difficult works in the literature." Clara Schumann called it Hexenvariationen (Witch's Variations) because of its difficulty. Dubal quotes critic James Huneker: “Brahms and Paganini! Was ever so strange a couple in harness? Caliban and Ariel, Jove and Puck. The stolid German, the vibratile Italian! Yet fantasy wins, even if brewed in a homely Teutonic kettle ... These diabolical variations, the last word in the technical literature of the piano, are also vast spiritual problems. To play them requires fingers of steel, a heart of burning lava and the courage of a lion.” The work consists of two books. Each book opens with the theme, Paganini's Caprice No. 24 in A minor, followed by fourteen variations. The final variation in each section is virtuosic and climactic. (en)
- 《파가니니 주제에 의한 변주곡 작품번호 35》은 니콜로 파가니니의 《24개의 카프리스 작품번호 1》중 마지막인 카프리스 24번 가단조를 바탕으로 요하네스 브람스가 작곡한 피아노 작품이다. 브람스는 이 작품을 단순히 주제와 변형의 집합 이상으로 의도했다. 각 변이는 또한 연습곡의 특성을 가지고 있다. 그는 그것을 피아노 연습곡: 파가니니 주제에 대한 변주곡으로 출판했다. 이 작품은 피아노의 거장 카를 타우지히(Carl Tausig)에게 헌정되었다. 이 작품은 정서적 깊이와 기술적 도전으로 잘 알려져 있다. 데이비드 듀발(David Dubal)은 이 작품을 피아노 문헌 중 가장 미묘하게 어려운 작품 중 하나라고 설명한다. 클라라 슈만 은 그 어려움 때문에 Hexenvariationen (마녀의 변주곡)이라고 불렀다. Dubal은 비평가 James Huneker를 인용합니다. "브람스와 파가니니! 하네스를 입은 커플이 그렇게 이상한 적이 있었는가? 칼리반과 아리엘, 조브와 퍽 . 과묵한 독일인, 활기찬 이탈리아인! 그러나 가정적인 튜턴식 주전자에서 양조하더라도 환상이 이긴다. . . 피아노 기교적 문헌의 마지막 단어인 이러한 사악한 변주 역시 엄청난 영적 문제이다. 그것을 연주하려면 강철의 손가락, 불타는 용암의 심장, 그리고 사자의 용기가 필요하다. ” 작품은 두 권의 책으로 구성되어 있으며, 각 책은 파가니니의 카프리스 24번 A단조라는 주제로 시작되며 14개의 변주곡이 이어진다. (ko)
- 《パガニーニの主題による変奏曲》作品35は、ヨハネス・ブラームスのピアノ曲。1862年から1863年にかけて作曲され、1865年11月に作曲者自身によりチューリヒにおいて初演された。 パガニーニの有名な《カプリッチョ第24番 イ短調》を主題にした変奏曲で、親交を結んだフランツ・リスト門下のカール・タウジヒの提案で作曲された上に、もともと芸術的練習曲として構想されたこともあり、情緒の深みと至難な超絶技巧の要求で名高い。なお、初版の表紙には「変奏曲」の横に小さく「練習曲」と書かれていた。 弟子のピアニスト、エリーザベト・フォン・シュトックハウゼン（ハインリヒ・フォン・ヘルツォーゲンベルクの妻）に献呈された。 (ja)
- Le Variazioni su un tema di Paganini, op. 35, sono un'opera per pianoforte di Johannes Brahms, completata nel 1863. Il tema è tratto dal Capriccio n. 24 in la minore di Niccolò Paganini. (it)
- Вариации на тему Паганини (нем. Variationen über ein Thema von Paganini) — произведение Иоганнеса Брамса для фортепиано соло. Написано в 1862—1863 гг., впервые исполнено автором 25 ноября 1865 г. в Цюрихе. Сочинение Брамса представляет собой вариации на тему Каприса № 24 ля минор Николо Паганини и состоит из двух тетрадей, по 14 вариаций в каждой; большинство вариаций выдержаны в исходной тональности, лишь в четырёх вариациях из 28 тональность модулирует в ля мажор. Обычно все вариации исполняются как единое целое (при этом исходная тема в начале второй тетради вариаций опускается), хотя иногда играются и отдельные пьесы из цикла — традицию исполнять некоторые вариации по собственному выбору заложила ещё Клара Шуман. Выбор знаменитого 24-го каприса в качестве темы был, как считается, жестом Брамса в полемике с предшественниками: с одной стороны, с Робертом Шуманом, осуществившим фортепианное переложение каприсов Паганини, но без этого конкретного каприса, с другой — с Францем Листом, который переложил для фортепиано именно этот каприс — при совершенно иной трактовке исходного материала. Считается, что при работе над вариациями Брамс постоянно консультировался с пианистом-виртуозом Карлом Таузигом. Вариации представляют значительную техническую сложность. Записи Вариаций на тему Паганини оставили многие выдающиеся пианисты, в том числе Эгон Петри, Вильгельм Бакхауз, Геза Анда, Клаудио Аррау, Артуро Бенедетти Микеланджели, Святослав Рихтер, Эмиль Гилельс, Уильям Кейпелл, Евгений Кисин, Юджа Вонг. Произведения с таким же названием есть также у некоторых других композиторов, в том числе у Бориса Блахера (для оркестра), Витольда Лютославского (для двух фортепиано), Мориса Аллара (для фагота). (ru)
- 《帕格尼尼主題變奏曲》（德語：Variationen über ein Thema von Paganini），作品35，是勃拉姆斯完成於1863年的鋼琴變奏曲作品，發想自尼科罗·帕格尼尼第24號隨想曲。 (zh)
- Варіації на тему Паганіні (нім. Variationen über ein Thema von Paganini) — твір Йоганнеса Брамса для фортепіано соло. Написані в 1862—1863 роках, вперше виконані автором 25 листопада 1865 р. в Цюриху. Твір Брамса є варіаціями на тему капрису № 24 ля мінор Нікколо Паганіні і складається з двох зошитів, по 14 варіацій в кожній; більшість варіацій витримані у вихідній тональності, лише в чотирьох варіаціях з 28 тональність модулює в Ля мажор. Зазвичай всі варіації виконуються як єдине ціле (при цьому вихідна тема на початку другого зошиту варіацій опускається), хоча іноді граються і окремі п'єси з циклу — традицію виконувати деякі варіації за власним вибором заклала ще Клара Шуман. Вибір знаменитого 24-го капрису як теми був, як вважається, жестом Брамса в полеміці з попередниками: з одного боку, з Робертом Шуманом, який здійснив фортепіанне перекладення каприсів Паганіні, але без цього конкретного капрису, з іншого — з , який переклав для фортепіано саме цей каприс — при абсолютно іншому трактуванні вихідного матеріалу. Вважається, що при роботі над варіаціями Брамс постійно консультувався з піаністом . Варіації відзначаються значною технічною складністю. Записи Варіацій на тему Паганіні здійснили багато видатних піаністи, в тому числі Егон Петрі, Вільгельм Бакхауз, Геза Анда, Клаудіо Аррау, Артуро Бенедетті Мікеланджелі, Святослав Ріхтер, Еміль Гілельс, , , Юджа Вонг. Твори з такою ж назвою є також у деяких інших композиторів, у тому числі у Бориса Блахера (для оркестру), Вітольда Лютославського (для двох фортепіано), (для фагота). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Les Variations sur un thème de Paganini, op. 35 ont été écrites par Johannes Brahms en 1862-63 et regroupent deux cahiers de 14 variations reposant sur les thèmes du 24e caprice, op. 1 de Niccolò Paganini. Elles se caractérisent par une exécution particulièrement virtuose. Clara Schumann les traita de « variations de sorcier » et refusa dans un premier temps de les jouer en les considérant comme « indigestes ». (fr)
- 《パガニーニの主題による変奏曲》作品35は、ヨハネス・ブラームスのピアノ曲。1862年から1863年にかけて作曲され、1865年11月に作曲者自身によりチューリヒにおいて初演された。 パガニーニの有名な《カプリッチョ第24番 イ短調》を主題にした変奏曲で、親交を結んだフランツ・リスト門下のカール・タウジヒの提案で作曲された上に、もともと芸術的練習曲として構想されたこともあり、情緒の深みと至難な超絶技巧の要求で名高い。なお、初版の表紙には「変奏曲」の横に小さく「練習曲」と書かれていた。 弟子のピアニスト、エリーザベト・フォン・シュトックハウゼン（ハインリヒ・フォン・ヘルツォーゲンベルクの妻）に献呈された。 (ja)
- Le Variazioni su un tema di Paganini, op. 35, sono un'opera per pianoforte di Johannes Brahms, completata nel 1863. Il tema è tratto dal Capriccio n. 24 in la minore di Niccolò Paganini. (it)
- 《帕格尼尼主題變奏曲》（德語：Variationen über ein Thema von Paganini），作品35，是勃拉姆斯完成於1863年的鋼琴變奏曲作品，發想自尼科罗·帕格尼尼第24號隨想曲。 (zh)
- Les Variacions sobre un tema de Paganini, Op. 35, (en alemany, Variationen über ein Thema von Paganini) és una obra de Johannes Brahms per piano sol composta l'any 1863. Està basada en el Caprici núm. 24 en la menor de Niccolò Paganini. L'obra es presenta en dos llibres. Cada llibre obre amb el tema de Paganini (Caprice núm. 24 en la menor), i li segueixen catorze variacions. La variació final de cada secció és virtuosística i culminant. (ca)
- Die Variationen über ein Thema von Paganini op. 35 sind ein Klavierwerk von Johannes Brahms, das größtenteils im Winter 1862/63 in Wien vollendet wurde. Die 28 Variationen gehören zu den schwierigsten Werken der romantischen Klavierliteratur und wurden vom Komponisten am 25. November 1865 in Zürich uraufgeführt. Anlass dieser Studien für Klavier, die sich auf zwei Hefte mit je 14 Variationen verteilen, war das beeindruckende Spiel des Pianisten Carl Tausig, den Brahms in Wien kennengelernt hatte. (de)
- Variations on a Theme of Paganini, Op. 35, is a work for piano composed in 1863 by Johannes Brahms, based on the Caprice No. 24 in A minor by Niccolò Paganini. Brahms intended the work to be more than simply a set of theme and variations; each variation also has the characteristic of a study. He published it as Studies for Pianoforte: Variations on a Theme of Paganini. The work was dedicated to the piano virtuoso Carl Tausig. (en)
- 《파가니니 주제에 의한 변주곡 작품번호 35》은 니콜로 파가니니의 《24개의 카프리스 작품번호 1》중 마지막인 카프리스 24번 가단조를 바탕으로 요하네스 브람스가 작곡한 피아노 작품이다. 브람스는 이 작품을 단순히 주제와 변형의 집합 이상으로 의도했다. 각 변이는 또한 연습곡의 특성을 가지고 있다. 그는 그것을 피아노 연습곡: 파가니니 주제에 대한 변주곡으로 출판했다. 이 작품은 피아노의 거장 카를 타우지히(Carl Tausig)에게 헌정되었다. 이 작품은 정서적 깊이와 기술적 도전으로 잘 알려져 있다. 데이비드 듀발(David Dubal)은 이 작품을 피아노 문헌 중 가장 미묘하게 어려운 작품 중 하나라고 설명한다. 클라라 슈만 은 그 어려움 때문에 Hexenvariationen (마녀의 변주곡)이라고 불렀다. Dubal은 비평가 James Huneker를 인용합니다. 작품은 두 권의 책으로 구성되어 있으며, 각 책은 파가니니의 카프리스 24번 A단조라는 주제로 시작되며 14개의 변주곡이 이어진다. (ko)
- Вариации на тему Паганини (нем. Variationen über ein Thema von Paganini) — произведение Иоганнеса Брамса для фортепиано соло. Написано в 1862—1863 гг., впервые исполнено автором 25 ноября 1865 г. в Цюрихе. Сочинение Брамса представляет собой вариации на тему Каприса № 24 ля минор Николо Паганини и состоит из двух тетрадей, по 14 вариаций в каждой; большинство вариаций выдержаны в исходной тональности, лишь в четырёх вариациях из 28 тональность модулирует в ля мажор. Обычно все вариации исполняются как единое целое (при этом исходная тема в начале второй тетради вариаций опускается), хотя иногда играются и отдельные пьесы из цикла — традицию исполнять некоторые вариации по собственному выбору заложила ещё Клара Шуман. (ru)
- Варіації на тему Паганіні (нім. Variationen über ein Thema von Paganini) — твір Йоганнеса Брамса для фортепіано соло. Написані в 1862—1863 роках, вперше виконані автором 25 листопада 1865 р. в Цюриху. Твір Брамса є варіаціями на тему капрису № 24 ля мінор Нікколо Паганіні і складається з двох зошитів, по 14 варіацій в кожній; більшість варіацій витримані у вихідній тональності, лише в чотирьох варіаціях з 28 тональність модулює в Ля мажор. Зазвичай всі варіації виконуються як єдине ціле (при цьому вихідна тема на початку другого зошиту варіацій опускається), хоча іноді граються і окремі п'єси з циклу — традицію виконувати деякі варіації за власним вибором заклала ще Клара Шуман. (uk)
|
