| dbo:abstract
|
- L'estratosfera és la capa de l'atmosfera situada damunt de la troposfera i que s'estén entre 11 km i 50 km de la superfície terrestre. A la part baixa de l'estratosfera la temperatura és relativament estable i hi ha poca humitat. L'estratosfera s'estén des de la tropopausa fins a l'estratopausa, situada a 50-60 km d'altitud. En aquesta capa la temperatura augmenta amb l'altitud. Aquesta relació de la temperatura amb l'altura és la inversa a la que es troba a les capes superior i inferior. Això és degut principalment a la presència de les molècules d'ozó que absorbeixen radiació electromagnètica a la regió ultraviolada. L'estratosfera és una regió on es produïxen diferents processos radioactius, dinàmics, químics i físics. La barreja horitzontal dels components gasosos es produeix molt més ràpidament que la barreja vertical. (ca)
- Stratosféra je vrstva atmosféry nacházející se ve výškách průměrně 10 až 50 km nad hladinou moře. Spodní hranice stratosféry kolísá podle zeměpisné šířky a vlastností vzduchové hmoty od 7 do 18 km. Stratosféra je od další vrstvy oddělena stratopauzou. Až do 30 km je v ní stálá teplota od −45 do −75 °C (podle zeměpisné šířky). Teplota ve stratosféře nelineárně vzrůstá, téměř k 0 °C. Vrstva stratosféry mezi 25 až 35 km se nazývá ozonová vrstva, protože obsahuje relativně vysokou koncentraci ozonu (O3). Molekuly ozónu pohlcují krátkovlnné, především ultrafialové záření, které má zhoubný vliv na tkáně živých organismů. Díky ozónové vrstvě se k povrchu Země dostává jen asi 1 % ultrafialového záření přicházejícího ze Slunce. Ozónová vrstva se při tom zahřívá. Tím si vysvětlujeme zvýšenou teplotu v horní vrstvě stratosféry. Ozón vzniká tak, že fotony slunečního záření rozbijí běžné dvouatomové molekuly kyslíku (O2) a vzniklé kyslíkové radikály O• se slučují s molekulami O2 na molekuly O3. Lze v ní pozorovat perleťová oblaka a vznikají zde vzdušné proudy o rychlosti až několika set kilometrů v hodině. Ve stratosféře téměř chybí vodní pára a prach pozemského původu, nicméně v případě energetických sopečných erupcí může nastat situace, že vznikne pyroklastické mračno stoupající desítky kilometrů nad zemský povrch, tedy dosahujíc až do stratosféry. V takovém případě je do stratosféry dodáno velké množství vodní páry, sopečného prachu a sopečných plynů, převážně oxid siřičitý (SO2) a sulfan (H2S). Vlivem silných větrů je pak materiál rychle rozprostřen z místa erupce, bodového zdroje, globálně, jako se tomu stalo například v roce 1982 při erupci sopky El Chichón a v roce 1991 při erupci sopky Pinatubo. Tehdy stačilo 22 dní na to, aby se vyvržený sopečný materiál rozšířil po celém světě. Tento materiál má pak významný dopad na klima v lokálním i globálním měřítku a může způsobovat jak ochlazení, tak i oteplení Země v závislosti na velikosti částic aerosolu a na konkrétním místě. Stratosféra se otepluje a troposféra se ochlazuje. Zatímco sopečný prach je z atmosféry po několika dnech až týdnech odstraněn, oxid siřičitý a sulfan se zapojuje do chemických reakcí ve stratosféře a za spoluúčasti vodní páry se vytvářejí 1–2 μm drobné kapičky kyseliny sírové, takzvaný aerosol. Tyto drobné částice kyseliny sírové jsou schopny ve stratosféře přetrvávat po mnohem delší čas než prachové částice, okolo 2 až 3 let, a navíc oproti prachu mají až desetkrát větší schopnost blokovat dopadající sluneční záření. Přítomnost aerosolu kyseliny sírové tak zvyšuje odrazivost Země, tzv. albedo, což se projevuje tím, že se od částeček odráží mnohem více světelného záření zpět do kosmu. Tím zemský povrch nedostává obvyklý přísun energie, načež se ochlazuje. Již zmiňovaná erupce sopky Pinatubo v roce 1991 tak například způsobila celosvětový pokles průměrné teploty o 0,5 °C. Na druhou stranu, část dopadajícího záření je aerosolem zachycena, čímž dochází k zahřátí těchto kapiček a významnému ohřátí stratosféry. (cs)
- Στρατόσφαιρα (Stratosphere) ονομάζεται το δεύτερο από της επιφάνειας της Γης στρώμα της ατμόσφαιρας, αμέσως μετά την τροπόπαυση, το όριο που λήγει η Τροπόσφαιρα. Η στρατόσφαιρα αρχίζει από τα 18 χιλιόμετρα στον Ισημερινό, 10 - 13 χλμ. στα μέσα γεωγραφικά πλάτη και 8 χλμ. στους πόλους. Φτάνει ως τα 50 χλμ. (31 μίλια) ύψος, όπου και καταλήγει στη στρατόπαυση, θεωρητική ζώνη οριοθέτησης, ελάχιστου πάχους. Το επόμενο στρώμα, έξω από τη στρατόπαυση είναι η μεσόσφαιρα. Η θερμοκρασία στη στρατόσφαιρα στην αρχή και μέχρι του μισού ύψους της (30-35 χλμ.) παραμένει σταθερή, στη συνέχεια όμως αυξάνει μέχρι τα 50 χλμ. Στα ύψη αυτά, η ατμόσφαιρα της Γης είναι πολύ αραιότερη. Ενδεικτικώς, στη στρατόσφαιρα περιέχεται το 20% της όλης μάζας του ατμοσφαιρικού αέρα, έναντι των 3/4 στην τροπόσφαιρα. Μάλιστα στη στρατόπαυση, στα 50 χιλιόμετρα ύψος, η ατμοσφαιρική πίεση είναι μόλις το 1 χιλιοστό από την πίεση στην επιφάνεια της Γης. (el)
- طبقة الستراتوسفير أو المتكور الطبقي أو الغلاف الجوي الطبقي هي إحدى طبقات الجو العليا التي تعلو طبقة التروبوسفير وتمتد من ارتفاع 18 كيلومتر إلى نحو 50 كم فوق سطح البحر، وهي طبقة من الهواء الرقيق تجتاحها الرياح العاتية إذ ينساب في قاعدتها نهران من التيارات الهوائية يجريان حول معظم الكرة الأرضية ويعرفان باسم تيارات الرياح المتدفقة. الهواء في هذه الطبقة جاف وصافي وبارد، حيث أن درجة الحرارة فيه ثابتة حوالي -5°. بداية هذه الطبقة عند الفاصل (التربوبوز) وتمتد في الارتفاع إلى نحو 80 كيلومترا حيث يوجد فاصل إسمه (ستراتوبوز) نحصل على معلوماتنا عن طبقة الستراتوسفير عن طريق إرسال بالونات البحث العلمي التي تحمل الأجهزة للقيام بقياسات في تلك الطبقة. وترسل الأجهزة العلمية إلى الأرض نتائج قياساتها آنياً بواسطة الإرسال والإستقبال اللاسلكي، أو تعود إلينا تلك الأجهزة محملة بما اختزنته من معلومات. (ar)
- estas dua tavolo de atmosfero. Ĝi komenciĝas je 15-20 km super areo de tero kaj finiĝas je 45-55 km. En supera parto de estas ozona tavolo. Stratosfero havas 21% mason de atmosfero. (eo)
- Die Stratosphäre (Aussprache [ʃtrato…] oder [strato…]; von lateinisch strātum, „Decke“ und altgriechisch σφαῖρα sphaîra, „Kugel“) ist die zweite Schicht der Erdatmosphäre. Sie liegt über der Troposphäre und ist Teil der Homosphäre. Der Grenzbereich zwischen Stratosphäre und Troposphäre wird als Tropopause bezeichnet. Diese liegt in einer Höhe zwischen ungefähr 8 Kilometern an den geografischen Polen und circa 18 km am Äquator. Über der Stratosphäre schließt sich die Mesosphäre an. Die Grenze ist die Stratopause in etwa 50 km Höhe. (de)
- La estratosfera o estratósfera es una de las capas de la atmósfera terrestre; está situada entre la troposfera y la mesosfera. La altura a la que comienza es variable: En las regiones polares a menor altura, entre 6 y 9 kilómetros o más; y en las regiones ecuatoriales entre 16 y 20 kilómetros. y se extiende hasta los 50 km de altura aproximadamente. La temperatura aumenta progresivamente desde los −55 °C de la tropopausa hasta alcanzar los 0 °C de la estratopausa, aunque según algunos autores puede alcanzar incluso los 17 °C o más. Es decir, en esta capa la temperatura aumenta con la altitud, al contrario de lo que ocurre en las capas superior e inferior. Esto es debido principalmente a la absorción de las moléculas de ozono que absorben radiación electromagnética en la región del ultravioleta. En la parte baja de la estratosfera la temperatura es relativamente estable, y en toda la capa hay muy poca humedad. En la estratosfera la mezcla horizontal de los componentes gaseosos se produce mucho más rápidamente que la mezcla vertical. A una altura aproximadamente de 2,5 veces la altura del Everest y unas 112 veces el Empire State Building de Nueva York solo algunos aviones como el Mig-31 ruso, el SR-71, el Concorde, el U-2 y el UAV RQ-4 Global Hawk pueden volar a este nivel. Cerca del final de la estratósfera se encuentra la capa de ozono que absorbe la mayoría de los rayos ultravioleta del Sol. El 14 de octubre de 2012 el austríaco Felix Baumgartner se lanzó desde la estratosfera a una altura de 38 969 metros. Rompió así el récord de salto en caída libre desde punto más alto y el de vuelo tripulado en globo con una distancia a la superficie terrestre de 39 068 m. El 24 de octubre de 2014 este récord fue superado por el vicepresidente de Google, Alan Eustace (57 años), quien se lanzó desde una altura de 41 425 metros. (es)
- Estratosfera troposferaren gainean dagoen atmosferaren geruza da, gainazaletik 10 eta 50 kilometro artera kokatuta dagoena. Bizidunontzat hil ala bizikoa den ozono-geruza dago bertan, 40-50 km arteko garaieran. Eguzkiaren erradiazio ultramoreak direla eta, oxigeno atomoak berrordenatu egiten dira estratosferan, eta ozono deituriko hiru oxigeno atomozko molekulak eratu. Fenomeno hau ekuatore gainean da garrantzitsuena (latitude horretan irradiazioa altuagoa baita), eta bertan sortutako molekulek, gerora planeta osora hedatuko den geruza eratzen dute. Ozono geruza horrek irensten du Eguzkiak igorritako izpi ultramore arriskutsuen ehuneko handiena. Ozono geruzaren ondorioz, tenperatura igoera bat gertatzen da estratosferan. Tropopausa amaitu eta bereala, troposferan hoztuz zihoan tenperatura konstante mantentzen da eta, lehen esan bezala, momentu baten buruan berotzen hasiko da estratopausara iritsi arte. Bertan, berriz ere, tenperatura konstante geldituko da. Tropopausaren eta estratopausaren artean dagoen tenperatura aldaketa honen ondorioz, beheko geruzan dauden aire-masak ez dira estratopausara pasatzen: aire beroa bera baino hotzagoa den aire masa batez inguratua badago, goraka igoko da. Baina estratosferako airea troposferakoa baino beroagoa denez, beheko geruzatik datozen aire masa beroak tropopausan geratzen dira. Ondorioz, estratosferako aire masak horizontalki mugituko dira eta troposferakoak bertikalki, elkar nahastu gabe. (eu)
- La stratosphère est la seconde couche de l'atmosphère terrestre, comprise entre la troposphère (au-dessous) et la mésosphère (au-dessus). (fr)
- An chuid d'atmaisféar an Domhain os cionn an trópaisféir, ag tosú ag airde 8-16 km, mar a bhfuil an trópastad, suas go dtí airde 50 km. Tá an ciseal ózóin ag a bhun. Ar dtús fanann an teocht sa strataisféar tairiseach, agus ansin méadaíonn sé de réir mar a mhéadaíonn an airde, agus mar sin tá aer níos teo ina luí ar aer níos fuaire ann. Is cobhsaí an strataisféar mar sin, gan scamaill, gan ach meascadh mall ceartingearach den aer ann. De bharr an easpa measctha seo, má théann aon truailliú isteach ann, fanann sé ann ar feadh na mblianta, gafa ag an gciseal inbhéartaithe sa trópastad. (ga)
- Stratosfer (/ˈstrætəsfɪər/) adalah lapisan kedua dari atmosfer bumi, terletak di atas troposfer dan di bawah mesosfer. Ketebalannya sekitar 15–55 km. Di lapisan ini terdapat lapisan ozon yang terbentuk pada ketinggian 20 km. Lapisan ozon berfungsi menyerap radiasi sinar ultraviolet sehingga melindungi bumi dari bahaya radiasi sinar tersebut. Antara lapisan Troposfer dan Stratosfer terdapat lapisan . (in)
- The stratosphere (/ˈstrætəˌsfɪər, -toʊ-/) is the second layer of the atmosphere of the Earth, located above the troposphere and below the mesosphere. The stratosphere is an atmospheric layer composed of stratified temperature layers, with the warm layers of air high in the sky and the cool layers of air in the low sky, close to the planetary surface of the Earth. The increase of temperature with altitude is a result of the absorption of the Sun's ultraviolet (UV) radiation by the ozone layer. The temperature inversion is in contrast to the troposphere, near the Earth's surface, where temperature decreases with altitude. Between the troposphere and stratosphere is the tropopause border that demarcates the beginning of the temperature inversion. Near the equator, the lower edge of the stratosphere is as high as 20 km (66,000 ft; 12 mi), at midlatitudes around 10 km (33,000 ft; 6.2 mi), and at the poles about 7 km (23,000 ft; 4.3 mi). Temperatures range from an average of −51 °C (−60 °F; 220 K) near the tropopause to an average of −15 °C (5.0 °F; 260 K) near the mesosphere. Stratospheric temperatures also vary within the stratosphere as the seasons change, reaching particularly low temperatures in the polar night (winter). Winds in the stratosphere can far exceed those in the troposphere, reaching near 60 m/s (220 km/h; 130 mph) in the Southern polar vortex. (en)
- La stratosfera è il secondo dei cinque strati in cui è convenzionalmente suddivisa l'atmosfera terrestre (troposfera, stratosfera, mesosfera, termosfera e esosfera), posta al di sopra della tropopausa. (it)
- 성층권(成層圈, stratosphere)은 지구 대기권의 한 부분으로 위쪽으로 올라갈수록 따뜻해지고, 지표면에 가까워질수록 온도가 내려가는 특성을 지니고 있다. 이 현상은 지표면에 가까울수록 온도가 상승하는 대류권과 정반대이다. 성층권은 지표에서 10km에서 50km 사이에 위치하며, 9–12km 고도를 유지하는 민항기들이 다니는 길이기도 하다. 대기 상태가 안정되어 있기 때문에 여객기의 항로로 사용된다. 또한 성층권의 25km 부근에는 오존층(O3)의 밀도가 가장 높다. 성층권 전체의 오존 양은 300DU(약 3mm)이고 태양에서 나오는 유해 자외선을 흡수하여, 산소 원자(O)와 산소(O2)로 분해한다. 또 산소원자나 분자가 오존으로 합성될 때도 자외선이 필요하다. 따라서 성층권 내부는 발열반응으로 기온이 높은 것이다. 성층권 상단인 50km는 U.V.C에 의해서 가열되고 성층권 중 가장 기온이 높은 곳이다. 반면 산소원자만 있는 50km보다 20km부근의 오존 농도가 높다. 이유는 오존이 합성되려면 적당한 기압과 질소촉매, U.V.B가 필요한데 20km부근이 이러한 조건을 만족하기 때문이다. 2012년 10월 14일, 오스트리아의 스카이 다이버인 펠릭스 바움가르트너가 성층권 다이빙을 성공하였다. (ko)
- Stratosfera – druga, licząc od powierzchni, warstwa atmosfery planety, w której ma miejsce inwersja temperatury. Jest położona nad troposferą, od której dzieli ją tropopauza, a pod mezosferą, od której oddziela ją stratopauza. (pl)
- 成層圏（せいそうけん、stratosphere)とは、地球の大気の鉛直構造において対流圏と中間圏の間に位置する層である。対流圏と成層圏との境目は対流圏界面（高度は極地で約8km、緯度が低くなるに従って高くなり赤道付近で約17km）、成層圏と中間圏との境目は成層圏界面（高度約50km）と呼ばれる。 (ja)
- De stratosfeer (van Latijn "stratum" (hier: laag), en Oudgrieks "σφαῖρα" (bol)) is de laag in de dampkring die zich bevindt tussen de troposfeer en de mesosfeer. De lagen worden gescheiden door respectievelijk de tropopauze en de stratopauze. Bij de evenaar begint de stratosfeer op ongeveer 17 kilometer boven het aardoppervlak (zeeniveau) en bij de polen op ongeveer 10 kilometer. Op een hoogte van 50 kilometer gaat de stratosfeer over in de mesosfeer. Het begin van deze laag wordt – in tegenstelling tot de onderliggende troposfeer – gekenmerkt door een vrijwel constante temperatuur bij toenemende hoogte, de isotherme laag. Daarboven stijgt de temperatuur en bij ongeveer 47 km bereikt hij weer het vriespunt. Waar de temperatuur verder de hoogte in weer afneemt, gaat de stratosfeer over in de mesosfeer. Het is ongeveer -50 °C op het laagste punt van de stratosfeer en tussen de 0 en 30 °C op het hoogste punt. De toename van de temperatuur in de stratosfeer is een gevolg van de absorptie van ultraviolet licht van de zon. De hoeveelheid straling die doordringt, wordt kleiner naarmate de afstand tot de aarde afneemt. Gecombineerd met een grotere dichtheid van de atmosfeer resulteert dat in een temperatuurdaling. Door plotselinge stratosferische opwarming kan de temperatuur in de winter plotseling stijgen met tientallen graden Celsius. Door het verticale temperatuurverloop is de stratosfeer stabiel en is er vrijwel geen convectie en turbulentie. Wolken vormen zich daardoor vrijwel niet, maar in zeer koude poolwinters kunnen zich parelmoerwolken vormen. Deze zijn van belang bij de vorming van ozon. Boven in de stratosfeer bevindt zich een hogere concentratie ozon. Dit gebied wordt dan ook de ozonlaag genoemd. Er is een aanzienlijk verschil in samenstelling tussen de troposfeer en de stratosfeer. Zo bevat de stratosfeer meer ozon en minder waterdamp en koolstofdioxide dan de troposfeer. Het gebrek aan verticale luchtbewegingen maakt het dat eenmaal aanwezige verontreiniging lang in de stratosfeer kan blijven. De stratosfeer maakt deel uit van de dampkring. (nl)
- Stratosfären är ett skikt i jordens atmosfär. Den är en av atmosfärens 4 skikt om man räknar med pauserna. Den börjar vid cirka 10–15 kilometers höjd och sträcker sig upp till ungefär 50 kilometer över markytan. Stratosfären kännetecknas av att temperaturen, till skillnad från i troposfären och mesosfären, ökar med höjden. Stratosfären är 11 - 45 km tjock. Den undre gränsen för stratosfären mot troposfären kallas för tropopausen. Dess höjd bestäms av var temperaturen slutar sjunka och börjar stiga. Höjden varierar med årstid och latitud så att den är högre vid ekvatorn än vid polerna. Den övre gränsen för stratosfären mot mesosfären kallas stratopausen. Temperaturen i stratosfären är på de lägre höjderna ganska konstant mellan −50 °C och −55 °C. Med tilltagande höjd stiger temperaturen sakta så att den ligger omkring 0 °C på 50 kilometers höjd. Ozonlagret som skyddar jorden från bland annat UV-strålning ligger i stratosfären cirka 25 kilometer från markytan. (sv)
- A estratosfera caracteriza-se pelos movimentos de ar em sentido horizontal, tem sua base situada entre 7 e 17 km da superfície e seu topo, aproximadamente a 50 km de altitude, sendo a segunda camada da atmosfera, compreendida entre a troposfera e a mesosfera. A temperatura aumenta com a altura (de -50 a 10 °C). Apresenta pequena concentração de vapor de água e temperatura constante próximo à região limítrofe, denominada estratopausa. Muitos aviões a jato circulam na estratosfera porque esta é muito estável. É nesta camada que começa a difusão da luz solar (que origina o azul do céu). Na sua parte inferior, flui uma corrente de ar fria em jato, conhecida como jet stream, que exerce influência na meteorologia das zonas temperadas; a aproximadamente trinta quilómetros, encontra-se a ozonosfera, onde moléculas de ozono absorvem a radiação ultravioleta do Sol devido a reações fotoquímicas, filtrando-as e protegendo-nos dos seus efeitos nocivos. Neste ponto da estratosfera, o ar aquece até a temperatura atingir cerca de 10 °C. Na estratosfera existem as nuvens de madrepérola, que são formadas pela capa de ozono, que costuma ser muito estável, principalmente no espaço compreendido entre a tropopausa e a camada de ozono. (pt)
- 平流層（英語：Stratosphere），位于对流层的上方和中间层的下方。其下界在中纬度地区位于距离地表10km处，在极地则在8km左右，其上界则约在离地50km的高度。平流层的温度上热下冷，随着高度的增加，平流层的气温在起初大致不变，然后迅速上升。在平流层裡大气主要以水平方向流动，垂直方向上的运动较弱，因此气流平稳，幾乎没有上下对流。 1902 年，法國氣象學家和德國氣象學家經過協調，分別發表了各自多年觀察的結果。他們依據高空氣球儀表所記錄到的溫度，在高度約為 11-14 公里處發現一個等溫層（isothermal layer），位於平流層下部的底端。平流層別稱同溫層，正源於此。 由于含有大量臭氧，平流层的上半部分能吸收大量的紫外线，這層使特殊氣體形成的區域也被称为臭氧层。 (zh)
- Стратосфе́ра — шар земної атмосфери між тропосферою і мезосферою (від 10—18 км до 40—50 км). Для стратосфери характерним є зростання температури повітря з висотою: від —45…—75° C на нижній межі (у тропопаузі) до —20…+20° C на верхній межі (у стратопаузі). Підвищення температури відбувається завдяки поглинанню сонячного ультрафіолетового випромінювання озоновим шаром. У регулюванні температурного режиму головну роль відіграє випромінювання. Через зазначені причини у стратосфері відсутні турбулентні потоки. Майже відсутня водяна пара. У стратосфері затримується більша частина короткохвильового ультрафіолетового випромінювання (180—200 нм) та відбувається його перетворення на тепло. В атмосферах інших планет такого шару немає, їхню мезосферу іноді називають стратомезосферою. (uk)
- Стратосфе́ра (от лат. stratum «настил, слой») — слой атмосферы, располагающийся на высоте от 11 до 50 км. Характерно незначительное изменение температуры в слое 11—25 км (нижний слой стратосферы) и повышение её в слое 25—40 км от −56,5 °С до +0,8 °С (верхний слой стратосферы или область инверсии). Достигнув на высоте около 40 км значения около 0 °C, температура остаётся постоянной до высоты около 55 км. Эта область постоянной температуры называется стратопаузой и является границей между стратосферой и мезосферой. Плотность воздуха в стратосфере в десятки и сотни раз меньше, чем на уровне моря. Стратосфера представляет более однородную среду по сравнению с тропосферой. Так как плотность газа уменьшается с высотой, то относительная диэлектрическая проницаемость в стратосфере ≈1, она оказывает меньшее влияние на распространение радиоволн. Именно в стратосфере располагается слой озоносферы («озоновый слой»; на высоте от 15—20 до 55—60 км), который определяет верхний предел жизни в биосфере. Озон (О3) образуется в результате фотохимических реакций наиболее интенсивно на высоте ~30 км. Общий объём О3, будь он сконцентрирован в одном отдельном слое, составил бы при нормальном давлении сплошной слой толщиной всего 1,7—4,0 мм. В стратосфере задерживается большая часть коротковолновой части ультрафиолетового излучения (180—200 нм) и происходит трансформация энергии коротких волн. Под влиянием этих лучей изменяются магнитные поля, распадаются молекулы, происходит ионизация, новообразование газов и других химических соединений. Эти процессы можно наблюдать в виде северных сияний, зарниц и других свечений. В стратосфере и более высоких слоях под воздействием солнечной радиации молекулы газов диссоциируют — на атомы (выше 80 км диссоциируют СО2 и Н2, выше 150 км — О2, выше 300 км — N2). На высоте 200—500 км в ионосфере происходит также ионизация газов, на высоте 320 км концентрация заряжённых частиц (О+2, О−2, N+2) составляет ~1/300 от концентрации нейтральных частиц. В верхних слоях атмосферы присутствуют свободные радикалы — ОН·, НО·2 и др. В стратосфере почти нет водяного пара. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- estas dua tavolo de atmosfero. Ĝi komenciĝas je 15-20 km super areo de tero kaj finiĝas je 45-55 km. En supera parto de estas ozona tavolo. Stratosfero havas 21% mason de atmosfero. (eo)
- Die Stratosphäre (Aussprache [ʃtrato…] oder [strato…]; von lateinisch strātum, „Decke“ und altgriechisch σφαῖρα sphaîra, „Kugel“) ist die zweite Schicht der Erdatmosphäre. Sie liegt über der Troposphäre und ist Teil der Homosphäre. Der Grenzbereich zwischen Stratosphäre und Troposphäre wird als Tropopause bezeichnet. Diese liegt in einer Höhe zwischen ungefähr 8 Kilometern an den geografischen Polen und circa 18 km am Äquator. Über der Stratosphäre schließt sich die Mesosphäre an. Die Grenze ist die Stratopause in etwa 50 km Höhe. (de)
- La stratosphère est la seconde couche de l'atmosphère terrestre, comprise entre la troposphère (au-dessous) et la mésosphère (au-dessus). (fr)
- An chuid d'atmaisféar an Domhain os cionn an trópaisféir, ag tosú ag airde 8-16 km, mar a bhfuil an trópastad, suas go dtí airde 50 km. Tá an ciseal ózóin ag a bhun. Ar dtús fanann an teocht sa strataisféar tairiseach, agus ansin méadaíonn sé de réir mar a mhéadaíonn an airde, agus mar sin tá aer níos teo ina luí ar aer níos fuaire ann. Is cobhsaí an strataisféar mar sin, gan scamaill, gan ach meascadh mall ceartingearach den aer ann. De bharr an easpa measctha seo, má théann aon truailliú isteach ann, fanann sé ann ar feadh na mblianta, gafa ag an gciseal inbhéartaithe sa trópastad. (ga)
- Stratosfer (/ˈstrætəsfɪər/) adalah lapisan kedua dari atmosfer bumi, terletak di atas troposfer dan di bawah mesosfer. Ketebalannya sekitar 15–55 km. Di lapisan ini terdapat lapisan ozon yang terbentuk pada ketinggian 20 km. Lapisan ozon berfungsi menyerap radiasi sinar ultraviolet sehingga melindungi bumi dari bahaya radiasi sinar tersebut. Antara lapisan Troposfer dan Stratosfer terdapat lapisan . (in)
- La stratosfera è il secondo dei cinque strati in cui è convenzionalmente suddivisa l'atmosfera terrestre (troposfera, stratosfera, mesosfera, termosfera e esosfera), posta al di sopra della tropopausa. (it)
- Stratosfera – druga, licząc od powierzchni, warstwa atmosfery planety, w której ma miejsce inwersja temperatury. Jest położona nad troposferą, od której dzieli ją tropopauza, a pod mezosferą, od której oddziela ją stratopauza. (pl)
- 成層圏（せいそうけん、stratosphere)とは、地球の大気の鉛直構造において対流圏と中間圏の間に位置する層である。対流圏と成層圏との境目は対流圏界面（高度は極地で約8km、緯度が低くなるに従って高くなり赤道付近で約17km）、成層圏と中間圏との境目は成層圏界面（高度約50km）と呼ばれる。 (ja)
- 平流層（英語：Stratosphere），位于对流层的上方和中间层的下方。其下界在中纬度地区位于距离地表10km处，在极地则在8km左右，其上界则约在离地50km的高度。平流层的温度上热下冷，随着高度的增加，平流层的气温在起初大致不变，然后迅速上升。在平流层裡大气主要以水平方向流动，垂直方向上的运动较弱，因此气流平稳，幾乎没有上下对流。 1902 年，法國氣象學家和德國氣象學家經過協調，分別發表了各自多年觀察的結果。他們依據高空氣球儀表所記錄到的溫度，在高度約為 11-14 公里處發現一個等溫層（isothermal layer），位於平流層下部的底端。平流層別稱同溫層，正源於此。 由于含有大量臭氧，平流层的上半部分能吸收大量的紫外线，這層使特殊氣體形成的區域也被称为臭氧层。 (zh)
- طبقة الستراتوسفير أو المتكور الطبقي أو الغلاف الجوي الطبقي هي إحدى طبقات الجو العليا التي تعلو طبقة التروبوسفير وتمتد من ارتفاع 18 كيلومتر إلى نحو 50 كم فوق سطح البحر، وهي طبقة من الهواء الرقيق تجتاحها الرياح العاتية إذ ينساب في قاعدتها نهران من التيارات الهوائية يجريان حول معظم الكرة الأرضية ويعرفان باسم تيارات الرياح المتدفقة. الهواء في هذه الطبقة جاف وصافي وبارد، حيث أن درجة الحرارة فيه ثابتة حوالي -5°. بداية هذه الطبقة عند الفاصل (التربوبوز) وتمتد في الارتفاع إلى نحو 80 كيلومترا حيث يوجد فاصل إسمه (ستراتوبوز) (ar)
- L'estratosfera és la capa de l'atmosfera situada damunt de la troposfera i que s'estén entre 11 km i 50 km de la superfície terrestre. A la part baixa de l'estratosfera la temperatura és relativament estable i hi ha poca humitat. L'estratosfera és una regió on es produïxen diferents processos radioactius, dinàmics, químics i físics. La barreja horitzontal dels components gasosos es produeix molt més ràpidament que la barreja vertical. (ca)
- Stratosféra je vrstva atmosféry nacházející se ve výškách průměrně 10 až 50 km nad hladinou moře. Spodní hranice stratosféry kolísá podle zeměpisné šířky a vlastností vzduchové hmoty od 7 do 18 km. Stratosféra je od další vrstvy oddělena stratopauzou. Až do 30 km je v ní stálá teplota od −45 do −75 °C (podle zeměpisné šířky). Teplota ve stratosféře nelineárně vzrůstá, téměř k 0 °C. Vrstva stratosféry mezi 25 až 35 km se nazývá ozonová vrstva, protože obsahuje relativně vysokou koncentraci ozonu (O3). (cs)
- Στρατόσφαιρα (Stratosphere) ονομάζεται το δεύτερο από της επιφάνειας της Γης στρώμα της ατμόσφαιρας, αμέσως μετά την τροπόπαυση, το όριο που λήγει η Τροπόσφαιρα. Η στρατόσφαιρα αρχίζει από τα 18 χιλιόμετρα στον Ισημερινό, 10 - 13 χλμ. στα μέσα γεωγραφικά πλάτη και 8 χλμ. στους πόλους. Φτάνει ως τα 50 χλμ. (31 μίλια) ύψος, όπου και καταλήγει στη στρατόπαυση, θεωρητική ζώνη οριοθέτησης, ελάχιστου πάχους. Το επόμενο στρώμα, έξω από τη στρατόπαυση είναι η μεσόσφαιρα. Η θερμοκρασία στη στρατόσφαιρα στην αρχή και μέχρι του μισού ύψους της (30-35 χλμ.) παραμένει σταθερή, στη συνέχεια όμως αυξάνει μέχρι τα 50 χλμ. (el)
- La estratosfera o estratósfera es una de las capas de la atmósfera terrestre; está situada entre la troposfera y la mesosfera. La altura a la que comienza es variable: En las regiones polares a menor altura, entre 6 y 9 kilómetros o más; y en las regiones ecuatoriales entre 16 y 20 kilómetros. y se extiende hasta los 50 km de altura aproximadamente. En la parte baja de la estratosfera la temperatura es relativamente estable, y en toda la capa hay muy poca humedad. En la estratosfera la mezcla horizontal de los componentes gaseosos se produce mucho más rápidamente que la mezcla vertical. (es)
- Estratosfera troposferaren gainean dagoen atmosferaren geruza da, gainazaletik 10 eta 50 kilometro artera kokatuta dagoena. Bizidunontzat hil ala bizikoa den ozono-geruza dago bertan, 40-50 km arteko garaieran. Eguzkiaren erradiazio ultramoreak direla eta, oxigeno atomoak berrordenatu egiten dira estratosferan, eta ozono deituriko hiru oxigeno atomozko molekulak eratu. Fenomeno hau ekuatore gainean da garrantzitsuena (latitude horretan irradiazioa altuagoa baita), eta bertan sortutako molekulek, gerora planeta osora hedatuko den geruza eratzen dute. Ozono geruza horrek irensten du Eguzkiak igorritako izpi ultramore arriskutsuen ehuneko handiena. (eu)
- The stratosphere (/ˈstrætəˌsfɪər, -toʊ-/) is the second layer of the atmosphere of the Earth, located above the troposphere and below the mesosphere. The stratosphere is an atmospheric layer composed of stratified temperature layers, with the warm layers of air high in the sky and the cool layers of air in the low sky, close to the planetary surface of the Earth. The increase of temperature with altitude is a result of the absorption of the Sun's ultraviolet (UV) radiation by the ozone layer. The temperature inversion is in contrast to the troposphere, near the Earth's surface, where temperature decreases with altitude. (en)
- 성층권(成層圈, stratosphere)은 지구 대기권의 한 부분으로 위쪽으로 올라갈수록 따뜻해지고, 지표면에 가까워질수록 온도가 내려가는 특성을 지니고 있다. 이 현상은 지표면에 가까울수록 온도가 상승하는 대류권과 정반대이다. 성층권은 지표에서 10km에서 50km 사이에 위치하며, 9–12km 고도를 유지하는 민항기들이 다니는 길이기도 하다. 대기 상태가 안정되어 있기 때문에 여객기의 항로로 사용된다. 또한 성층권의 25km 부근에는 오존층(O3)의 밀도가 가장 높다. 성층권 전체의 오존 양은 300DU(약 3mm)이고 태양에서 나오는 유해 자외선을 흡수하여, 산소 원자(O)와 산소(O2)로 분해한다. 또 산소원자나 분자가 오존으로 합성될 때도 자외선이 필요하다. 따라서 성층권 내부는 발열반응으로 기온이 높은 것이다. 성층권 상단인 50km는 U.V.C에 의해서 가열되고 성층권 중 가장 기온이 높은 곳이다. 반면 산소원자만 있는 50km보다 20km부근의 오존 농도가 높다. 이유는 오존이 합성되려면 적당한 기압과 질소촉매, U.V.B가 필요한데 20km부근이 이러한 조건을 만족하기 때문이다. (ko)
- De stratosfeer (van Latijn "stratum" (hier: laag), en Oudgrieks "σφαῖρα" (bol)) is de laag in de dampkring die zich bevindt tussen de troposfeer en de mesosfeer. De lagen worden gescheiden door respectievelijk de tropopauze en de stratopauze. Bij de evenaar begint de stratosfeer op ongeveer 17 kilometer boven het aardoppervlak (zeeniveau) en bij de polen op ongeveer 10 kilometer. Op een hoogte van 50 kilometer gaat de stratosfeer over in de mesosfeer. (nl)
- A estratosfera caracteriza-se pelos movimentos de ar em sentido horizontal, tem sua base situada entre 7 e 17 km da superfície e seu topo, aproximadamente a 50 km de altitude, sendo a segunda camada da atmosfera, compreendida entre a troposfera e a mesosfera. A temperatura aumenta com a altura (de -50 a 10 °C). Apresenta pequena concentração de vapor de água e temperatura constante próximo à região limítrofe, denominada estratopausa. Muitos aviões a jato circulam na estratosfera porque esta é muito estável. É nesta camada que começa a difusão da luz solar (que origina o azul do céu). (pt)
- Stratosfären är ett skikt i jordens atmosfär. Den är en av atmosfärens 4 skikt om man räknar med pauserna. Den börjar vid cirka 10–15 kilometers höjd och sträcker sig upp till ungefär 50 kilometer över markytan. Stratosfären kännetecknas av att temperaturen, till skillnad från i troposfären och mesosfären, ökar med höjden. Stratosfären är 11 - 45 km tjock. (sv)
- Стратосфе́ра (от лат. stratum «настил, слой») — слой атмосферы, располагающийся на высоте от 11 до 50 км. Характерно незначительное изменение температуры в слое 11—25 км (нижний слой стратосферы) и повышение её в слое 25—40 км от −56,5 °С до +0,8 °С (верхний слой стратосферы или область инверсии). Достигнув на высоте около 40 км значения около 0 °C, температура остаётся постоянной до высоты около 55 км. Эта область постоянной температуры называется стратопаузой и является границей между стратосферой и мезосферой. Плотность воздуха в стратосфере в десятки и сотни раз меньше, чем на уровне моря. (ru)
- Стратосфе́ра — шар земної атмосфери між тропосферою і мезосферою (від 10—18 км до 40—50 км). Для стратосфери характерним є зростання температури повітря з висотою: від —45…—75° C на нижній межі (у тропопаузі) до —20…+20° C на верхній межі (у стратопаузі). Підвищення температури відбувається завдяки поглинанню сонячного ультрафіолетового випромінювання озоновим шаром. У регулюванні температурного режиму головну роль відіграє випромінювання. Через зазначені причини у стратосфері відсутні турбулентні потоки. Майже відсутня водяна пара. У стратосфері затримується більша частина короткохвильового ультрафіолетового випромінювання (180—200 нм) та відбувається його перетворення на тепло. (uk)
|
