| dbo:abstract
|
- Tverdislav was a posadnik (prime-minister) of the Novgorod Republic in the 1210s. His term in office was marked by incessant civil strife, but its causes are not immediately clear. His father was Mikhalko Stepanich, who was thrice elected to rule as Novgorod's posadnik. Tverdislav himself was first elected in 1209 and led the Novgorodians against Lithuania the next year. He then ceded his position to Dmitr Yakunin but was restored to office within three years. In 1214 he sided with Mstislav Romanovich against Vsevolod IV of Kiev, helping to dethrone the latter. Tverdislav was subsequently accused by rival boyars of helping the ruling princes to stifle the republic in Novgorod. Mutual accusations between boyar factions broke into a civil war in 1218, when the prince declared Tverdislav's posadnikship over, but this act was deemed unlawful by all the parties and Tverdislav managed to retain his position. A year later he was ousted from office but returned in 1220. On hearing about his return, the prince and two districts of Novgorod broke into open rebellion, but the archbishop effected a reconciliation between the warring parties, whereupon Tverdislav, pleading his illness and advanced age, renounced politics and took the tonsure at the Arkadiev Monastery. (en)
- Твердислав — новгородский посадник. Принадлежал к одному из тех новгородских боярских родов, которые в XII—XIII веках монополизировали в своих руках должность посадников. Отец Твердислава, Михалко Степанич, трижды посадничал в Новгороде, соперничая с боярином Мирошкой Несдиничем. Твердислав впервые стал посадником в 1209 году и в 1210 году участвовал в удачном походе новгородцев на Литву. В 1211 году Твердислав добровольно уступил посадничество «старейшему себя» Дмитру Якунину, вернувшемуся в Новгород с Низовой Руси. В 1214 году Твердислав опять занял место посадника и с этих пор неизменно возвращается на эту должность всякий раз, как руководимая им партия одерживает верх над противниками. В 1214 году, когда князь Мстислав Романович водил новгородскую рать на Киев против Всеволода Чермного, Твердислав предупредил готовый вспыхнуть во время похода разрыв новгородцев с князем. Впоследствии Твердислав не раз подвергался обвинениям в стремлениях поддерживать в Новгороде силу княжеской власти. В 1218 году молва приписала Твердиславу выдачу князю некоего Матвея Душильцевича, почему-то бежавшего из Новгорода, но пойманного и насильственно возвращённого. Это возбудило страшное волнение в Новгороде. Торговая сторона и Неревский конец восстали на жителей Софийской стороны, из которых в особенности Людин конец и Прусы поддерживали Твердислава. У городских ворот разыгралась сеча, после которой целую неделю на вечевых собраниях обсуждалась степень вины Твердислава. Внезапно князь заявил, что он отнимает посадничество у Твердислава. Протест против этого самовластного вмешательства князя объединил все партии — и Твердислав остался посадником по настоянию веча. В 1219 году Твердислав лишился своей должности: его обвинили в том, что он посоветовал суздальским князьям Юрию и Ярославу не пропускать через свои владения новгородца Семьюна Емина, который с четырёхсотной дружиной отправился в поход в . В 1220 году Твердислав вернулся на посадничество, но не надолго; на этот раз сам князь Всеволод Мстиславич «възвади весь город, хотя убити Твердислава». Больного Твердислава на санях привезли на вече. «Опять Прусы и Людин конец встали за него против Неревского конца и Торговой стороны». Архиепископ Митрофан устроил примирение между князем и Твердиславом, но последний, ссылаясь на болезнь, окончательно устранился от политической деятельности и постригся в Аркажском (Аркадиевом) монастыре. Политическая деятельность Твердислава совпала с крайним обострением партийной борьбы. Предмет этой борьбы и роль в ней его самого разноречиво освещаются исследователями. Все согласны, что партия Твердислава в большинстве случаев поддерживала в Новгороде князей, враждебных суздальской линии, но в то время, как одни видят в Твердиславе вождя бояр, другие считают его представителем интересов демократической партии, именно той её фракции, которая искала в княжеской власти опоры против боярской олигархии. (ru)
- Твердислав — новгородський посадник. Належав до одного з тих новгородських боярських родів, які в XII–XIII століттях монополізували в своїх руках посаду посадників. Батько Твердислава, Михалко Степаніч, тричі посаднічував в Новгороді, змагаючись з боярином Мірошко Несдінічем. Твердислав вперше став посадником у 1209 році і в 1210 році брав участь у вдалому поході новгородців на Литву. У 1211 році Твердислав добровільно поступився посадництва «найстаршому себе» Дмитру Якуніну, який повернувся до Новгорода з Низової Русі. У 1214 році Твердислав знову зайняв місце посадника і з цих пір незмінно повертається на цю посаду всякий раз, як керована ним партія бере гору над супротивниками. У 1214 році, коли князь Мстислав Романович водив новгородську рать на Київ проти Всеволода-Данила Святославича, Твердислав попередив готовий спалахнути під час походу розрив новгородців з князем. Згодом Твердислав не раз піддавався звинуваченням у прагненнях підтримувати в Новгороді силу князівської влади. У 1218 поголоска приписала Твердислава видачу князю якогось Матвія Душільцевіча, чомусь втік з Новгорода, але спійманого і насильно повернутого. Це порушило страшне хвилювання в Новгороді. Торгова сторона і Неревський кінець повстали на жителів Софійській боку, з яких особливо Людин кінець і Пруси підтримували Твердислава. У міських воріт розігралася січа, після якої цілий тиждень на вічових зборах обговорювалася ступінь вини Твердислава. Раптово князь заявив, що він віднімає посадництва у Твердислава. Протест проти цього самовладного втручання князя об'єднав всі партії — і Твердислав залишився посадником за наполяганням віча. У 1219 році Твердислав позбувся своєї посади: його звинуватили в тому, що він разом з тисяцьким Якуном Намнежичем порадив суздальським князям Юрію і Ярославу не пропускати через свої володіння новгородця Семьюна Емінова, який з дружиною вирушив у похід в Тоймакари. У 1220 році Твердислав повернувся на посадництво, але не надовго; цього разу сам князь Всеволод Мстиславич «в'зваді все місто, хоча убити Твердислава». Хворого Твердислава на санях привезли на віче. «Знову Пруси і Людин кінець встали за нього проти Неревського кінця і Торгового боку». Архієпископ Митрофан влаштував примирення між князем і Твердиславом, але останній, посилаючись на хворобу, остаточно усунувся від політичної діяльності і постригся в Арказький (Аркадієвий) монастир. Політична діяльність Твердислава збіглася з крайнім загостренням партійної боротьби. Предмет цієї боротьби і роль в ній його самого суперечна висвітлюються дослідниками. Усі згодні, що партія Твердислава в більшості випадків підтримувала в Новгороді князів, ворожих суздальської лінії, але в той час, як одні бачать в Твердиславі вождя бояр, інші вважають його представником інтересів демократичної партії, саме тієї її фракції, яка шукала в князівської влади опори проти боярської олігархії. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Tverdislav was a posadnik (prime-minister) of the Novgorod Republic in the 1210s. His term in office was marked by incessant civil strife, but its causes are not immediately clear. His father was Mikhalko Stepanich, who was thrice elected to rule as Novgorod's posadnik. Tverdislav himself was first elected in 1209 and led the Novgorodians against Lithuania the next year. He then ceded his position to Dmitr Yakunin but was restored to office within three years. In 1214 he sided with Mstislav Romanovich against Vsevolod IV of Kiev, helping to dethrone the latter. (en)
- Твердислав — новгородский посадник. Принадлежал к одному из тех новгородских боярских родов, которые в XII—XIII веках монополизировали в своих руках должность посадников. Отец Твердислава, Михалко Степанич, трижды посадничал в Новгороде, соперничая с боярином Мирошкой Несдиничем. Твердислав впервые стал посадником в 1209 году и в 1210 году участвовал в удачном походе новгородцев на Литву. В 1211 году Твердислав добровольно уступил посадничество «старейшему себя» Дмитру Якунину, вернувшемуся в Новгород с Низовой Руси. В 1214 году Твердислав опять занял место посадника и с этих пор неизменно возвращается на эту должность всякий раз, как руководимая им партия одерживает верх над противниками. В 1214 году, когда князь Мстислав Романович водил новгородскую рать на Киев против Всеволода Чермного (ru)
- Твердислав — новгородський посадник. Належав до одного з тих новгородських боярських родів, які в XII–XIII століттях монополізували в своїх руках посаду посадників. Батько Твердислава, Михалко Степаніч, тричі посаднічував в Новгороді, змагаючись з боярином Мірошко Несдінічем. Твердислав вперше став посадником у 1209 році і в 1210 році брав участь у вдалому поході новгородців на Литву. У 1211 році Твердислав добровільно поступився посадництва «найстаршому себе» Дмитру Якуніну, який повернувся до Новгорода з Низової Русі. У 1214 році Твердислав знову зайняв місце посадника і з цих пір незмінно повертається на цю посаду всякий раз, як керована ним партія бере гору над супротивниками. У 1214 році, коли князь Мстислав Романович водив новгородську рать на Київ проти Всеволода-Данила Святославича (uk)
|
