| dbo:abstract
|
- Τροπάριον ονομάζεται ο σύντομος εκκλησιαστικός, θριαμβικός κυρίως, ύμνος. Το όνομά τους προέρχεται από τους Εβδομήκοντα και από συγγράμματα των Πατέρων της Εκκλησίας. Η λέξη είναι υποκοριστικό τού τρόπος. Από τον 6ο αι. και μετά με τη δημιουργία των Κανόνων, η λέξη δηλώνει τις στροφές που ακολουθούν τον ειρμό της κάθε ωδής και ψάλλονται με τον ίδιο τρόπο (μέλος) όπως αυτός. Στη μετέπειτα εκκλησιαστική υμνολογία είναι τα διάφορα μικρά άσματα, που ψάλλονται στις διάφορες εκκλησιαστικές ακολουθίες. Η αρχή καθιέρωσης αυτών ανάγεται στον 4ο-5ο αιώνα και αρχαιότεροι ποιητές αυτών φέρονται οι Άνθιμος και Τιμοκλής, που άκμασαν στη Κωνσταντινούπολη τον 5ο αι., των οποίων όμως τα τροπάρια δεν διασώθηκαν. Από τους καλύτερους όμως του είδους αυτού της εκκλησιαστικής ποίησης φέρονται ο Κύριλλος ο Αλεξανδρεύς, ο Ανατόλιος, κ.ά. Τα τροπάρια γενικά είναι ποιητικά κείμενα χωρίς ομοιοκαταληξία, γι' αυτό μοιάζουν με πεζά κείμενα, δεν ακολουθούν συνήθως ρυθμικό - τονικό λόγο (υπάρχουν και ενδιαφέρουσες εξαιρέσεις) και διακρίνονται σε πολλά είδη αναλόγως τού περιεχομένου, τού χρόνου που ψάλλονται στις ακολουθίες, τού μέλους (μουσικής) αυτών ή τού στίχου τού Ψαλτηρίου, ο οποίος προηγείται αυτών: (el)
- Als Troparion (τὸ τρόπαριον, auch: τὸ τρόπαριν) wird in der byzantinischen Liturgie und Kirchenmusikein Stück liturgischer Dichtung vom Umfang eines Verses oder einer Strophe (Stanze) bezeichnet. Mehrere Strophen eines Troparions werden alle in derselben Melodie gesungen. Was in Konstantinopel seit dem 6. Jh. als „Troparion“ bezeichnet wurde, hieß in der Alt-Jerusalemer Liturgie „Hypakoê“ (ὑπακοή), deutsch etwa „Antwort“, im Ostsyrischen Ritus „ˁonītā“, lateinisch „antiphona“. Im Troparion wird häufig eines Heilsereignisses oder eines Heiligen gedacht, dem ein bestimmter Tag im Kirchenjahr gewidmet ist. Es gehört damit zum Proprium, den sich von Tag zu Tag ändernden Teilen des Gottesdienstes. Darüber hinaus gibt es auch Troparia mit anderen Funktionen in der Liturgie. (de)
- Un tropario o troparion (en grigo τροπάριον, plural: troparia, τροπάρια; en georgiano: ტროპარი, tropari; en eslavo eclesiástico: тропа́рь, tropar) (es)
- A troparion (Greek τροπάριον, plural: troparia, τροπάρια; Georgian: ტროპარი, tropari; Church Slavonic: тропа́рь, tropar) in Byzantine music and in the religious music of Eastern Orthodox Christianity is a short hymn of one stanza, or organised in more complex forms as series of stanzas. (en)
- 讃詞（さんし、ギリシア語: τροπάριον、ロシア語: тропа́рь、ルーマニア語: Tropar、英語: troparion, tropar）とは、正教会における祈祷文の種別。スラヴ語から片仮名転写して「トロパリ」とも呼ぶ。 狭義には発放讃詞（はっぽうさんし、ギリシア語: ἀπολυτίκιον）と呼ばれる、祭日における最も重要な要素を表す祈祷文を指す。 広義にはカノンの讃詞、讃頌、小讃詞、坐誦讃詞など）といった様々な祈祷文を指す。 (ja)
- Tropar (troparion) (z gr. τροπάριον, liczba mnoga: τροπάρια, od τρέπω 'odwracać') – jedna z form muzycznych w obrządku bizantyjskim, będącym w użyciu w Kościołach prawosławnych oraz w Katolickich Kościołach Wschodnich tradycji bizantyjskiej. Jest to poetycki śpiew liturgiczny o prostej strukturze i rytmicznej kadencji, który przybliża nam historię i znaczenie soteriologiczne danego święta, wydarzenia lub świętego. Troparia pojawiły się w liturgii w V wieku jako rozwinięcie ubogiej wcześniej psalmodii. Wprowadzono do niej krótkie, rymowane teksty, tropy utrzymane w tej samej co i psalmodia melodii bądź w odrębnym charakterze melodycznym. Ich budowa była oparta na rymie i rytmie wyrazowym wersów równozgłoskowych. Z czasem zaczęto tworzyć troparia o wersach nierównozgłoskowych, prawdopodobnie z przyczyn muzycznych. Troparia śpiewano w czasie godzinek, między lekcjami Ewangelii lub na ich końcu. Stanowiły odpowiednik łacińskich antyfon. Łączenie tropariów w większe całości doprowadziło pod koniec V stulecia do powstania kondakiów. (pl)
- Тропа́рь (греч. τροπάριον) в православной церкви — одно из кратких молитвенных песнопений, в котором раскрывается сущность праздника, прославляется и призывается на помощь священное лицо. В широком смысле — понятие, включающее в себя разнообразные (но, как правило, небольшие) формы гимнографии. (ru)
- Ett troparion (grekiska: τροπάριον, plural: troparia, τροπάρια; kyrkslaviska: тропа́рь, tropar′) är en kort hymn i en strof eller en i en serie av flera strofer. Det förekommer inom den och i den religiösa musiken i ortodoxa kyrkor. Det kommer antagligen från den diminutiva formen av det grekiska ordet tropos (“något upprepat”, “uppförande”, “mode”). I början kallades troparion även (antagligen från stichos, “vers”), men i dag används de båda begreppen var för sig, med olika melodier för varje. Oftast sjungs troparion efter en av som används i den ortodoxa liturgiska traditionen, dock har vissa unika melodier som de sjungs efter. (Denna typ av melodier kallas .) Ibland förs troparion in mellan psalmverser eller andra verser från Skriften. Till vardags åsyftar troparion ofta apolytikion (grekiska: ἀπολυτίκιον), eller "avslutningshymnen", ett troparion som sjungs i slutet av aftongudstjänsten och markerar tema. Av denna anledning kallas det för "dagens troparion". Det sjungs igen i början av morgongudstjänsten, under tidebönerna och i den Gudomliga liturgin, precis efter det . Ett troparion för att vörda Treenigheten kallas triadikon (grekiska: Τριαδικόν, kyrkslaviska: Troíchen). Ofta är detta triadikon det näst sista i en serie troparion, som ofta föregås av "Ära vare Fadern, och Sonen, och den Helige Ande". Det finns också ett speciellt triadikon ("Hymner till Treenigheten") som sjungs efter "" i början av vardagarnas morgongudstjänst under Stora fastan. Dessa varierar beroende på vilken veckans ton och vilken veckodag det är. Ett troparion till Gudaföderskan (Theotokos) kallas theotokion (grekiska: Θεοτοκίον, plural: Theotokia (Θεοτοκία) kyrkslaviska: Bogorόdichen). Ett theotokion sjungs ofta i slutet av ett antal sjungna troparia, ofta föregånget av "Nu och alltid och i evigheternas evigheter. Amen." Om ett theotokion syftar på Kristi korsfästelse, kallas det stavrotheotokion (grekiska: σταυροθεοτοκίον, kyrkslaviska: krestobogoródichen). Stansa i ett kanon är troparion, som är verser som sjungs mellan Saligprisningarna i den gudomliga liturgin. (sv)
- Тропар (грец. τροπάριον, τροπάριο; грец. τροπος — наспів) — богослужбова пісня, що оспівує зміст церковного свята, чи складова частина канону, що наслідує укладом та мелодією перший вірш (ірмос). Тропарі містяться у богослужбових книгах і лише винятково друкуються окремо. Багато тропарів скомпоновано в Україні для прославлення місцевих святих, наприклад, Тропар княгині Ользі чи князю Володимирові. Об'єднання кількох тропарів утворювало кондак, акафісти, канони. (uk)
- 小赞词或圣颂音读特罗帕里翁(希腊语:τροπάριον，教会斯拉夫语:тропа́рь)是一种在东罗马帝国以及东正教会中所咏唱的短圣咏。其时间长度通常为一个诗节。也有以更复杂形式组成的多诗节小赞词。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Un tropario o troparion (en grigo τροπάριον, plural: troparia, τροπάρια; en georgiano: ტროპარი, tropari; en eslavo eclesiástico: тропа́рь, tropar) (es)
- A troparion (Greek τροπάριον, plural: troparia, τροπάρια; Georgian: ტროპარი, tropari; Church Slavonic: тропа́рь, tropar) in Byzantine music and in the religious music of Eastern Orthodox Christianity is a short hymn of one stanza, or organised in more complex forms as series of stanzas. (en)
- 讃詞（さんし、ギリシア語: τροπάριον、ロシア語: тропа́рь、ルーマニア語: Tropar、英語: troparion, tropar）とは、正教会における祈祷文の種別。スラヴ語から片仮名転写して「トロパリ」とも呼ぶ。 狭義には発放讃詞（はっぽうさんし、ギリシア語: ἀπολυτίκιον）と呼ばれる、祭日における最も重要な要素を表す祈祷文を指す。 広義にはカノンの讃詞、讃頌、小讃詞、坐誦讃詞など）といった様々な祈祷文を指す。 (ja)
- Тропа́рь (греч. τροπάριον) в православной церкви — одно из кратких молитвенных песнопений, в котором раскрывается сущность праздника, прославляется и призывается на помощь священное лицо. В широком смысле — понятие, включающее в себя разнообразные (но, как правило, небольшие) формы гимнографии. (ru)
- Тропар (грец. τροπάριον, τροπάριο; грец. τροπος — наспів) — богослужбова пісня, що оспівує зміст церковного свята, чи складова частина канону, що наслідує укладом та мелодією перший вірш (ірмос). Тропарі містяться у богослужбових книгах і лише винятково друкуються окремо. Багато тропарів скомпоновано в Україні для прославлення місцевих святих, наприклад, Тропар княгині Ользі чи князю Володимирові. Об'єднання кількох тропарів утворювало кондак, акафісти, канони. (uk)
- 小赞词或圣颂音读特罗帕里翁(希腊语:τροπάριον，教会斯拉夫语:тропа́рь)是一种在东罗马帝国以及东正教会中所咏唱的短圣咏。其时间长度通常为一个诗节。也有以更复杂形式组成的多诗节小赞词。 (zh)
- Τροπάριον ονομάζεται ο σύντομος εκκλησιαστικός, θριαμβικός κυρίως, ύμνος. Το όνομά τους προέρχεται από τους Εβδομήκοντα και από συγγράμματα των Πατέρων της Εκκλησίας. Η λέξη είναι υποκοριστικό τού τρόπος. Από τον 6ο αι. και μετά με τη δημιουργία των Κανόνων, η λέξη δηλώνει τις στροφές που ακολουθούν τον ειρμό της κάθε ωδής και ψάλλονται με τον ίδιο τρόπο (μέλος) όπως αυτός. Στη μετέπειτα εκκλησιαστική υμνολογία είναι τα διάφορα μικρά άσματα, που ψάλλονται στις διάφορες εκκλησιαστικές ακολουθίες. (el)
- Als Troparion (τὸ τρόπαριον, auch: τὸ τρόπαριν) wird in der byzantinischen Liturgie und Kirchenmusikein Stück liturgischer Dichtung vom Umfang eines Verses oder einer Strophe (Stanze) bezeichnet. Mehrere Strophen eines Troparions werden alle in derselben Melodie gesungen. Was in Konstantinopel seit dem 6. Jh. als „Troparion“ bezeichnet wurde, hieß in der Alt-Jerusalemer Liturgie „Hypakoê“ (ὑπακοή), deutsch etwa „Antwort“, im Ostsyrischen Ritus „ˁonītā“, lateinisch „antiphona“. (de)
- Tropar (troparion) (z gr. τροπάριον, liczba mnoga: τροπάρια, od τρέπω 'odwracać') – jedna z form muzycznych w obrządku bizantyjskim, będącym w użyciu w Kościołach prawosławnych oraz w Katolickich Kościołach Wschodnich tradycji bizantyjskiej. Jest to poetycki śpiew liturgiczny o prostej strukturze i rytmicznej kadencji, który przybliża nam historię i znaczenie soteriologiczne danego święta, wydarzenia lub świętego. (pl)
- Ett troparion (grekiska: τροπάριον, plural: troparia, τροπάρια; kyrkslaviska: тропа́рь, tropar′) är en kort hymn i en strof eller en i en serie av flera strofer. Det förekommer inom den och i den religiösa musiken i ortodoxa kyrkor. Det kommer antagligen från den diminutiva formen av det grekiska ordet tropos (“något upprepat”, “uppförande”, “mode”). I början kallades troparion även (antagligen från stichos, “vers”), men i dag används de båda begreppen var för sig, med olika melodier för varje. (sv)
|
