| dbo:abstract
|
- ترى عقيدة الثالوث في المسيحية (باللاتينية: Trinitas) من (باللاتينية: trinus) أن الله هو إله واحد لكن في ثلاثة أشخاص أو أقانيم— الآب، الابن (يسوع) الروح القدس—أي أن «الله واحد في ثلاثة أقانيم إلهية». الأقانيم الثلاثة مستقلة ولكنها «واحدة في المادة، الجوهر والطبيعة» (homoousios). في هذا السياق فإن «الطبيعة» هي ما يكونه الشخص، في حين أن «الأقنوم» هو من يكونه الشخص. والعلاقة بين الثالوث متكاملة، فبينما أرسل الآب الابن إلى العالم، تم ذلك بواسطة الروح القدس، وبينما يعتبر الروح القدس أقنومًا خاصًا يطلق عليه في الوقت نفسه روح الآب وروح يسوع. يشار إلى وجهات النظر المختلفة عن الثالوثية باسم "اللاثالوثية". تتناقض عقيدة الثالوث مع وجهات النظر الأخرى مثل "Binitarianism" (إله واحد في شخصين أو إلهين) والموناركية (لا يوجد تعدد في الأشخاص داخل الإله)، وتنقسم الموناركية إلى "Modalistic Monarchianism" (إله واحد يظهر في ثلاثة أوضاع)، والتوحيدية (إله واحد في شخص واحد). في حين أن عقيدة الثالوث لم يتم التعبير عنها في الكتب التي تشكل العهد الجديد، يعتقد أن العهد الجديد يمتلك فهم «ثلاثي» لله ويحتوي على عدد من الصيغ الثالوثية. تم وضع عقيدة الثالوث لأول مرة من قبل المسيحيين الأوائل وآباء الكنيسة في محاولة لفهم العلاقة بين يسوع والله في الوثائق الدينية والتقاليد السابقة. (ar)
- La Santíssima Trinitat és Déu, d'acord amb els ensenyaments de les esglésies cristianes, a excepció d'alguns moviments unitaristes i restauracionistes, com els Testimonis de Jehovà. Aquesta doctrina estableix que Déu és una sola substància que existeix simultàniament en tres persones distintes: el Pare (Déu Pare), el Fill (Déu Fill) i l'Esperit Sant. Encara que sovint es fa servir com a sinònim del concepte de Trinitat, el terme "deïtat" és més ampli, i inclou altres idees sobre la manera en la qual el Pare, el Fill i l'Esperit Sant estan relacionats. (ca)
- Svatá Trojice, Nejsvětější Trojice, Přesvatá Trojice, Boží Trojice či trojjediný Bůh je společné označení Boha v křesťanském dogmatu o trojjedinosti, třech božských osobách, totiž Bohu Otci (Bůh, stvořitel světa), Bohu Synu (Ježíš Kristus, vykupitel světa) a Bohu Duchu Svatém (posvětitel světa), které sdílejí jediné božství. (cs)
- Αγία Τριάδα ονομάζεται το σύνολο των προσώπων (υποστάσεων) Του Θεού, στο Χριστιανισμό. Ο Θεός είναι Τριαδικός, επειδή έχει μία ουσία (φύση), και τρία πρόσωπα (υποστάσεις). Τα τρία πρόσωπα ή υποστάσεις είναι Ο Πατήρ, Ο Υιός και το Άγιο Πνεύμα τα οποία είναι αδιαίρετα και ομοούσια κατά τη θεότητα, έχουν την ίδια δύναμη και κοινή Θεία ουσία. Αποτελεί ένα από τα κυριότερα δόγματα που αποδέχεται η πλειοψηφία των εκκλησιών του χριστιανικού κόσμου, το οποίο είναι γνωστό και ως Τριαδικό Δόγμα. Με την αιτιολογία ότι η Παλαιά Διαθήκη παραδέχεται αυστηρό μονοθεϊσμό, ο Ιουδαϊσμός, το Ισλάμ αλλά και χριστιανικές ομολογίες, όπως οι Ουνιταριανοί, οι Χριστάδελφοι, οι Μάρτυρες του Ιεχωβά και ορισμένες Ευαγγελικές και Πεντηκοστιανικές εκκλησίες, δεν αποδέχονται το δόγμα της Αγίας Τριάδας. (el)
- La Sankta Triunuo aŭ Sankta Trinitato laŭ la doktrino de kristanismo, estas Dio, havanta unu esencon sed tri hipostazojn – personojn: 1.
* Patro - Persono, Kiu estas la Komenco kaj Modelo de la Triunuo; 2.
* Filo - Persono de la Triunuo, Kiun oni nomas ankaŭ Dio Vorto, Saĝeco de la Patro, per Kiu la Patro kreis la universon, Filo naskiĝas el Patro, en nia mondo la Dio Filo enhomiĝis en Jesuon Kriston; 3.
* Sankta Spirito - Persono, Kiu devenas de la Patro kaj de la Filo, Lia ĉeesto kaj agado perfektigas ĉiun Dian faron, Dio la Spirito eniras en la koron de kredanto kaj donas gracon por fidi kaj bonagi. Ĉi tio estas la mistero de La Sankta Triunuo. Mistero ĉar ĝi estas super la kompreno de homo. Sankta Aŭgusteno verkis la plej bonan klarigon pri ĝi. La doktrino fariĝis punkto de granda lukto en la 3-a kaj 4-a jarcentoj kiam interbatalis katolikismo kaj arianismo. La katolika doktrino de la Triunuo estis difinita en la Kredo Nicea, produkto de la Koncilio de Niceo. Laŭ arianismo, nek Filo nek Spirito estis Dio, do la Triunuo ne estas. Post la Nicea koncilio komenciĝis batalo kontraŭ . Macedonio kontestis diecon de la Sankta Spirito, lia doktrino estis forĵetita de la katolikismo en la dua Ekumena Koncilio, kiu okazis en Konstantinopolo. Tiu koncilio aldonis al la Nicea simbolo paragrafojn pri la Sankta Spirito kaj tial la simbolo kelkfoje nomiĝas Nicea-Konstantinopola, kaj por mallongeco simple Nicea. Laŭ la nicea kredo la Sankta Spirito devenas nur el la Patro. Sed en la okcidenta parto de tiama unueca Eklezio ekde la beata Aŭgusteno komencis disvastiĝi la opinio, ke la Sankta Spirito devenas de la Patro kaj de la Filo (filiokvo). La katolika Eklezio enskribis tiun ĉi aldonon en la simbolon nur en 1014, ĉe kronado de Genriko la 2-a fare de la papo Benedikto la 8-a. Nunaj specoj de kristanismo kiuj dubas pri la Triunuo, estas ekzemple unitarismo, jehovismo kaj mormonismo. Al islamo kaj judismo, la Triunuo ŝajne estas tri dioj kaj estas profunda eraro de kristanismo. Al spiritismo, Sankta Triunuo originis el miskompreno de rolo de Jesuo kaj identeco de Sankta Spirito pro historiaj kialoj. "La Sankta Triunuo" estas ankaŭ la nomo de pentraĵo, verko de Andreo Rublov kiu estas Rusa Ortodoksa . (eo)
- Die Dreieinigkeit, Dreifaltigkeit oder Trinität (lateinisch trinitas; altgriechisch τριάς Trias ‚Dreizahl‘, ‚Dreiheit‘) ist in der christlichen Theologie die Wesenseinheit Gottes in drei Personen oder Hypostasen, nicht drei Substanzen. Diese werden „Vater“ (Gott der Vater, Gott Vater oder Gottvater), „Sohn“ (Jesus Christus, Sohn Gottes oder Gott Sohn) und „Heiliger Geist“ (Geist Gottes) genannt. Damit wird zugleich ihre Unterscheidung und ihre unauflösbare Einheit ausgedrückt. Ausgehend von biblischen Vorgaben und frühchristlicher liturgischer Praxis, wurde die christliche Trinitätslehre seit dem 2. Jahrhundert durch verschiedene Theologen und Synoden zwischen 325 (Erstes Konzil von Nicäa) und 675 (Synode von Toledo) entwickelt. Kontrovers war langezeit die Frage, wie sich die Einheit Gottes und die Dreiheit göttlicher Personen begrifflich und in ihrem Verhältnis fassen lässt. Im Zuge des arianischen Streits wurde im 4. Jahrhundert von mehreren Theologen die Auffassung vertreten, dass Sohn und Heiliger Geist gegenüber Gott-Vater als untergeordnet zu verstehen seien (Subordination). Dabei vertrat der Presbyter Arius aus Alexandria die Auffassung, dass der Sohn geschaffen und daher nicht wahrer Gott sei. Die ebenfalls aus Alexandria kommenden Bischöfe Alexander und später Athanasius vertraten im Unterschied dazu die Auffassung, dass Christus dem Vater wesensgleich und damit gleichrangig sei und so als wahrer Gott die Menschheit durch sein Werk erlösen konnte. Später ging es auch um die Stellung des Heiligen Geistes. Die Kontroversen wurden geprägt durch unterschiedliche Formen der Anknüpfung an philosophische, insbesondere mittelplatonische Vorstellungen (Logos, Emanation) und griechische bzw. lateinische Begrifflichkeit wie ousia (Wesenheit), substantia oder „Hypostase“. So wurde im 4. Jahrhundert zwischen Theologen des östlichen und des westlichen Teils des Römischen Reiches in unterschiedlicher Weise von einer bzw. drei „Hypostasen“ gesprochen. Die drei aus Kappadozien stammenden Theologen Basilius der Große, Gregor von Nyssa und Gregor von Nazianz vermittelten das Konzept der Gleichheit der Substanz (ousia) nach, wie sie das (erste) Konzil von Nicäa (325) festgehalten hatte, mit der u. a. durch Origenes ausgeprägten Redeweise von drei „Hypostasen“, indem beide Begrifflichkeit unterschieden und aufeinander bezogen wurden: Demnach gibt es in Gott eine Substanz und drei Hypostasen. In dieser Linie stehen die Kompromissformeln, die auf dem ersten Konzil von Konstantinopel bzw. dem Konzil von Chalcedon ausgebildet wurden. Heute befinden sich Antitrinitarier und Unitarier in der Minderheit. Im Kirchenjahr ist Trinitatis, der erste Sonntag nach Pfingsten, dem Gedenken der Dreieinigkeit Gottes gewidmet. In anderen Religionen gibt es die Vorstellung von einer göttlichen Dreiheit (Trias), so etwa in der altägyptischen mit Osiris, Isis und Horus.Auch der Hinduismus kennt eine solche Dreiheit: die Trimurti, bestehend aus den Göttern Brahma, Vishnu und Shiva. Inwieweit solche vorchristlichen antiken Konzepte Analogien zur Trinitätslehre aufweisen oder sogar deren Entstehung beeinflusst haben, ist umstritten. Schon Tertullian hat die christliche Lehre vom Konzept einer Trias abgegrenzt, indem er (offenbar als Erster) den Ausdruck „Trinität“ (trinitas) benutzte. Judentum und Islam lehnen das Konzept der Trinität strikt ab. (de)
- La Trinidad es el dogma central sobre la naturaleza de Dios en la mayoría de las iglesias cristianas. Esta creencia afirma que Dios es un ser único que existe como tres personas distintas o hipóstasis: el Padre, el Hijo y el Espíritu Santo. Algunas confesiones minoritarias, como las iglesias unitarias, los testigos de Jehová y los pentecostales unicitarios, así como las iglesias binitarias, rechazan esta creencia. Los mormones afirman creer en la Trinidad pero tienen una interpretación específica, indicando que Dios Padre, Jesucristo y el Espíritu Santo son seres completamente separados que trabajan juntos en completa unidad, bajo el mismo propósito. Fuera del ámbito del cristianismo, pero en otra fe también monoteísta, el Corán menciona la Trinidad y se muestra contrario a ella. (es)
- Hirutasuna edo Hirutasun Santua kristautasunaren doktrina garrantzitsuenetakoa da. Doktrina horren arabera, Jainkoa bakarra da, baina betiere hiru pertsonaren elkartasuna: Aita, Semea eta Espiritu Santua. IV. mendetik aurrerako kristau gehienek bat egiten dute doktrina horrekin, "Jainko bakarra hiru pertsonarengan" dagoela adierazten dute. Pertsona horiek Jainko esentzia berbera daukate, eta izate berekoak dira. Doktrina horren baitako puntu garrantzitsu bat Semearen izateari buruzkoa da. Puntu hori historian eztabaidagai sutsu bihurtu da, baita heterodoxia akusazioen iturri ere kutsu erlijiosoko gerra eta gatazketan. Kristau katolikoen arabera, Semea gizon egin zen (Jesukristo), eta horren ondorioz natura bi ditu: jainkozkoa eta gizakizkoa. Nizeako I. kontzilioan (325ean) ezarri zen doktrina hura, Hirutasuna berariaz aipatuz. Aldi berean, Arrioren kristautasuna —Semearen gizatasuna defendatzen zuen— baztertu zen, heterodoxotzat jota. Hala ere, kristautasunaren lehen oinarri Apostoluen Sinismena deituriko kredoan hiru pertsonak aipatzen dira, nahiz eta ez den beraien arteko harreman zuzenik agertzen. (eu)
- Dans le christianisme, la Trinité (ou Sainte Trinité) est le Dieu unique en trois personnes distinctes : le Père, le Fils et le Saint-Esprit, égaux, ayant la même substance divine. La foi en la Trinité est le principe fondateur commun aux principales confessions chrétiennes : catholicisme, orthodoxie et protestantisme. Le fondement de cette doctrine est exprimé dans le symbole du premier concile de Constantinople de 381. Le concept de « Trinité » ne figure pas explicitement dans le Nouveau Testament, mais les trois personnes y sont nommées et s’y manifestent à plusieurs reprises, dans leur distinction comme dans leur unité. Pour la théologie chrétienne, ces trois personnes, ou hypostases, constituent le Dieu unique sous forme de Trinité. (fr)
- De réir diageolaíocht go leor eaglaisí Críostaíocha, ina measc an eaglais Chaitliceach Rómhánach, na heaglaisí Ceartchreidmheacha, agus a lán eaglaisí Protastúnacha tá trí phearsa in aon Dia amháin. Is iad seo an t, an agus an Spiorad Naomh. (ga)
- Doktrin Kristen atau Kristiani tentang Tritunggal atau Trinitas (kata Latin yang secara harfiah berarti "tiga serangkai", dari kata trinus, "rangkap tiga") menyatakan bahwa Allah adalah tiga pribadi atau hipostasis yang sehakikat (konsubstansial)—Bapa, Putra (Yesus Kristus), dan Roh Kudus—sebagai "satu Allah dalam tiga Pribadi Ilahi". Ketiga pribadi ini dapat dibedakan, tetapi merupakan satu "substansi, esensi, atau kodrat" (homoousios). Dalam konteks ini, "kodrat" adalah apa Dia, sedangkan "pribadi" adalah siapa Dia. Menurut sentral dari keyakinan Kristen pada umumnya ini, hanya ada satu Allah dalam tiga pribadi: kendati dapat dibedakan satu sama lain dalam hubungan asal (sebagaimana dinyatakan dalam Konsili Lateran IV, "adalah Allah yang memperanakkan, Putra yang diperanakkan, dan Roh Kudus yang dihembuskan") dan hubungan satu sama lain, tetapi ketiganya dinyatakan satu dalam semua yang lain, setara, sama kekalnya, dan konsubstansial, serta masing-masing adalah Allah, seutuhnya dan seluruhnya. Karenanya seluruh karya penciptaan dan rahmat dipandang sebagai satu operasi tunggal secara bersama-sama pada keseluruhan tiga pribadi ilahi, dengan kekhususan masing-masing pribadi, sehingga segalanya berasal "dari Bapa", "melalui Putra", dan "dalam Roh Kudus". Para Bapa Gereja memandang elemen-elemen Perjanjian Lama seperti penampakan tiga orang kepada Abraham di dalam Kitab Kejadian, bab/pasal 18, sebagai pertanda Tritunggal, tetapi mereka memandang Perjanjian Baru sebagai suatu dasar untuk mengembangkan konsep Tritunggal. Teks Perjanjian Baru paling berpengaruh yang dianggap menyiratkan ajaran Tritunggal adalah Matius 28:19, yang mengamanatkan untuk membaptis "dalam nama Bapa dan [Putra] dan Roh Kudus". Permenungan, pewartaan, dan dialog, mengarah pada perumusan doktrin yang dirasakan sesuai dengan data-data yang terdapat di dalam Alkitab. Ikhtisar yang paling sederhana mengenai doktrin ini dirumuskan pada abad ke-4, umumnya berkaitan dengan penolakan terhadap apa yang dipandang tidak selaras dengan keyakinan umum Kristen. Elaborasi lebih jauh berlanjut pada abad-abad berikutnya. Kitab Suci tidak memuat kata Tritunggal, ataupun secara eksplisit memformulasikan doktrin Tritunggal. Sebaliknya, menurut teologi Kristen, Kitab Suci "memberikan kesaksian" tentang kegiatan suatu pribadi Allah yang hanya dapat dipahami dari segi Trinitaris. Doktrin ini baru memiliki bentuk definitifnya pada akhir abad ke-4. Selama periode peralihan, dikemukakan beragam solusi tentatif, baik yang lebih ataupun yang kurang memuaskan. Trinitarianisme dikontraskan dengan posisi-posisi nontrinitaris yang mencakup Binitarianisme (satu substansi dalam dua pribadi), Unitarianisme (satu substansi dalam satu pribadi, dapat dianalogikan dengan interpretasi Yahudi mengenai Shema dan keyakinan Muslim dalam Tauhid), ataupun (satu substansi yang bermanifestasi dalam tiga aspek terpisah). (in)
- The Christian doctrine of the Trinity (Latin: Trinitas, lit. 'triad', from Latin: trinus 'threefold') defines one God existing in three coequal, coeternal, consubstantial divine persons: God the Father, God the Son (Jesus Christ) and God the Holy Spirit, three distinct persons sharing one homoousion (essence). As the Fourth Lateran Council declared, "it is the Father who begets, the Son who is begotten, and the Holy Spirit who brings about." In this context, the three persons define who God is, while the one essence defines what God is. This expresses at the same time their distinction and their indissoluble unity. Thus the whole work of creation and grace is seen as a single common operation of all three divine persons, in which each manifests what is proper to it in the Trinity, so that all things are "from the Father," "through the Son," and "in the Holy Spirit." This doctrine is called Trinitarianism and its adherents are called Trinitarians, while its opponents are called antitrinitarians or nontrinitarians. Christian nontrinitarian positions include Unitarianism, Binitarianism and Modalism. While the developed doctrine of the Trinity is not explicit in the books that constitute the New Testament, the New Testament possesses a triadic understanding of God and contains a number of Trinitarian formulas.The doctrine of the Trinity was first formulated among the early Christians and fathers of the Church as they attempted to understand the relationship between Jesus and God in their scriptural documents and prior traditions. Though the Trinity is mainly a Christian concept, Judaism has had parallel views, especially among writings from the kabbalah tradition. (en)
- 三位一体（さんみいったい、ギリシア語: Αγία Τριάδα, ラテン語: Trinitas, 英語: Trinity, ドイツ語: Dreifaltigkeit, ロシア語: Святая Троица）とは、キリスト教において 1.
* 父（＝父なる神・主権） 2.
* 子（＝神の子・子なるイエス・キリスト） 3.
* 霊（＝聖霊・聖神） の三つが「一体（＝唯一神・唯一の神）」であるとする教え。カトリック教会・聖公会・プロテスタント・正教会・東方諸教会といった教派が、この教えを共有している。 上述の諸教会において、三位一体は、「三神」（三つの神々）ではない。また「父と子と聖霊は、神の三つの様式でしかない」「神が三役をしている」といった考え（様態論）も否定される。 聖公会（日本聖公会）等では聖堂名・学園名など主に固有名詞の一部として、「聖三一」の語も使われる。正教会（日本ハリストス正教会）では「至聖三者（しせいさんしゃ）」と訳される（但し「三位一体」の表記も用いられないわけではない）。 (ja)
- 삼위일체(三位一體, 고대 그리스어: Τριάδος 트리아도스[*], 라틴어: Trinitas 트리니타스[*])란 그리스도교에서 성경적으로 또한 신학적으로 중요한 위치를 차지하는 교리이다. 하나님은 본질에서 한 분이시며 위격(位格, 고대 그리스어: ὑπόστασις 휘포스타시스[*])에서는 세 분으로 존재하신다는 것이다. 삼위일체에 대해서 동방교회는 본질에 한 분이신 하나님께서 세 위격으로 되는 신비를 지지했고, 서방교회는 세 위격으로 존재하는 하나님이 동일본질로 한 분 하나님이 되는 신비를 지지하며 신학적 관점의 차이를 보였다. (ko)
- La Trinità è la dottrina fondamentale e più importante delle chiese cristiane, quali la cattolica e quelle ortodosse, oltre che delle Chiese riformate storiche come quella luterana, quella calvinista e quella anglicana. Tale dottrina non viene comunque presentata in modo univoco. Essa si è precisata nell'ambito del Cristianesimo antico: prima nel credo del primo concilio di Nicea (325), poi nel Simbolo niceno-costantinopolitano (381), dove venne affermato come primo articolo di fede l'unicità di Dio e, secondariamente, la divinità di Gesù Cristo suo Figlio, a seguito, tra le altre, della controversia suscitata dal teologo Ario, che negava quest'ultima. (it)
- De Heilige Drie-eenheid, Drievuldigheid of Triniteit (van het Latijnse: trinitas, Oudgrieks: τριάς, Trias) is de theologische opvatting in veel takken van het christendom dat er één God bestaat in drie goddelijke entiteiten: de Vader, de Zoon (Jezus Christus) en de Heilige Geest. In deze betekenis krijgt het woord een hoofdletter. Met name van belang is het standpunt dat Jezus God én mens is. De Drie-eenheid is in de late oudheid en de vroege middeleeuwen onderwerp van strijd geweest: vooral arianen hebben zich verzet tegen de erkenning hiervan. Tegenwoordig zijn het onder andere de unitaristen, de Jehova's getuigen, de Heiligen der Laatste Dagen en de broeders in Christus, die het leerstuk afwijzen. (nl)
- Trójca Święta, Święta Trójca (łac. Sancta Trinitas, jak też samo Trinitas, stgr. Αγια Τριας, trb. Hágia Trías) – chrześcijański dogmat uznający, że Bóg jest Bogiem Trójjedynym, istniejącym jako trzy Osoby – po grecku hipostazy – pozostając jednocześnie jednym Bytem. Wszystkie trzy Osoby są rozumiane jako mające tę samą jedną istotę czyli naturę (tautuzja), a nie jedynie podobne natury. Od początku trzeciego wieku doktryna Trójcy zaczęła być formułowana następująco: jest „jeden Bóg istniejący w trzech Osobach i jednej substancji, Ojciec, Syn i Duch Święty”. Wiara w Trójcę jest wyznawana przez wszystkie Kościoły katolickie, prawosławne, wszystkie główne wyznania wyrastające z nurtu reformacji takie, jak luteranizm, kalwinizm, anglikanizm, metodyzm i prezbiterianizm oraz wspólnoty ewangelikalne i w odróżnianej od innych grup religijnych wersji bez uznawania wiecznego zrodzenia Syna i bez uznawania niewzruszoności Boga przez Kościół Adwentystów Dnia Siódmego. Dogmat o Trójcy Świętej jest więc uważany za „centralną prawdę wiary teologii chrześcijańskiej”. Dogmat został ostatecznie zatwierdzony na soborze konstantynopolitańskim w roku 381, jednak już na soborze nicejskim w roku 325 oficjalnie uznano współistotność Ojca i Syna, co jest podstawą dogmatu. Uznanie wiary w Trójcę Świętą jest pierwszym koniecznym warunkiem wstąpienia do Światowej Rady Kościołów. (pl)
- A doutrina cristã da Trindade (do latim trinitas "tríade", de trinus "tripla") define Deus como três pessoas consubstanciais, expressões ou hipóstases: o Pai, o Filho (Jesus Cristo) e o Espírito Santo; "um Deus em três pessoas". As três pessoas são distintas, mas são uma "substância, essência ou natureza". Neste contexto, a "natureza" é o que se é, enquanto a "pessoa" é quem se é. De acordo com este mistério central da maioria das religiões cristãs, existe apenas um Deus em três pessoas. Apesar de distintas uma da outra nas suas relações de origem (como o Quarto Concílio de Latrão declarou, "é o Pai quem gera, o Filho quem é gerado e o Espírito Santo quem realiza"), nas suas relações uns com os outros são considerados como um todo, coiguais, coeternos e consubstanciais, e "cada um é Deus, completo e inteiro". Assim, toda a obra da criação e da graça é vista como uma única operação comum de todas as três pessoas divinas, em que cada uma delas manifesta o que lhe é próprio na Trindade, de modo que todas as coisas são "a partir do Pai", "através do Filho" e "no Espírito Santo". Enquanto os Padres da Igreja viram até mesmo elementos no Antigo Testamento, como o aparecimento de três homens a Abraão no capítulo 18 do Livro de Gênesis, como prenúncios da Trindade, foi no Novo Testamento que eles viram uma base para desenvolver o conceito da Trindade. O mais influente dos textos do Novo Testamento, visto como implicador do ensino da doutrina da Trindade foi Mateus 28:19, que manda batizar "em nome do Pai, do Filho e do Espírito Santo". Reflexão, proclamação e diálogo levaram à formulação de uma doutrina adaptada para corresponder aos dados da Bíblia. O esquema mais simples da doutrina foi elaborado em grande parte no século IV, rejeitando o que foi considerado não ser consonante com a crença cristã em geral. Além disso, essa elaboração continuou nos séculos seguintes. A palavra Trindade não está contida na escritura, nem há uma doutrina expressamente formulada da Trindade. Pelo contrário, de acordo com a teologia cristã, as escrituras "testemunham" a atividade de um Deus que pode ser entendido apenas em termos trinitários. A doutrina não atingiu sua forma definitiva até o final do quarto século. Durante o período várias soluções tentativas foram propostas, algumas mais e outras menos satisfatórias. O Trinitarianismo contrasta com as posições antitrinitárias, que incluem o (uma deidade em duas pessoas, ou duas deidades), com o unitarismo (uma deidade em uma pessoa, análogo à interpretação judia da Shema e à crença muçulmana no Tawhid) e com o pentecostalismo unitarista ou sabelianismo (uma deidade manifestada em três aspectos separados). (pt)
- Treenighetsläran är en teologisk teoribildning inom kristendomen, som redogör för en gudsuppfattning, enligt vilken Gud är en enda till sitt väsen, men samtidigt tre hypostaser eller personer – Fadern, Sonen (Jesus Kristus enligt sin preexistenta natur och som inkarnerad människa) och Anden (Den Helige Ande). Förespråkare av denna teori hävdar att förekomsten av tre hypostaser möjliggör tanken att Sonen nedstiger till jorden som människan Jesus Kristus, samtidigt som Gud Fadern likväl är kvar i himlen, och utan att den monoteistiska tron på en Gud i första budets mening, förnekas. Gud Fadern sände Sonen Jesus, också Gud, till jorden för att lida och dö för mänsklighetens synder. Om Sonens gudomlighet förnekas, menar trinitariska kristna, äventyras människans frälsning. Se även Trinitarisk teologi. Treenighetsläran stöds av de flesta kristna kyrkor och samfund, både de västliga (katolska och protestantiska) och de östliga kyrkorna (Ortodoxa kyrkor) liksom de förkalcedonensiska eller orientaliska kyrkorna, men avvisas av andra rörelser som också åberopar Bibeln som helig skrift. Under 200- och 300-talen e.Kr. hade främst arianerna den största konflikten med anhängarna av treenighetsläran, i det att arianerna med stöd av bland annat Johannes 14:28 ("... jag går till Fadern, ty Fadern är större än jag.") och Johannes 14:31 (... "världen måste få veta att jag älskar Fadern och gör som Fadern har befallt mig.") hävdade att Jesus var ett skapat väsen, underordnad och åtskild från Gud. Under reformationen avvisades treenighetsläran av unitarier, inom bland annat anabaptismen, och i nutid av exempelvis Jehovas vittnen, Kristadelfianer, Jesu Kristi Kyrka av Sista Dagars Heliga, reformationsrörelsen och unitarismen, samt delar av den messianska rörelsen, till exempel messiansk judendom. Kritiken består oftast i att man menar att de tre personerna i treenigheten utgör ett polyteistiskt system. För muslimer och bahá'íer är Anden ett verktyg, Jesus en människa, om än en ovanlig sådan i egenskap av Guds budbärare, och tron på Guds absoluta enhet och odelbarhet gör att någon diskussion om aspekter av Gud aldrig är aktuell. Treenighetsläran växte fram successivt under de första århundradena efter Kristus, med anspråk på att uttrycka och sammanfatta apostlarnas och profeternas, alltså Bibelns, lära om Gud. (sv)
- Тро́ица (др.-греч. Τριάς, греч. Τριάδα, лат. Trinitas) — богословский термин, отражающий христианское учение о трёх Лицах единого по существу Бога. Впервые термин «Троица» засвидетельствован у святителя Феофила Антиохийского (II век). Учение о Триедином Боге (тринитарный догмат) признаётся подавляющим большинством современных христианских конфессий. (ru)
- 三位一體（拉丁語：Trinitas，又譯為天主圣三），基督教神學術語，是基督宗教神YHWH（新教常汉译为上帝或耶和華，天主教常汉译为天主雅威）的神學理論，建立於第一次尼西亞公會議的《尼西亞信經》，是基督教三大宗派的基本信條。 三一論主張：聖父、聖子、聖神（天主教會譯為聖神，東正教會和新教則譯為聖靈）三個不同的位格為同一本體、同一本質、同一屬性，是一位上帝，他們以同本體論（希臘語：homoousios）來表達他們之間的關連： 通俗地說，神是獨一的，只有一位神；方信恩簡單來說，讓小朋友都聽得懂，一位神分成三部分，三位一體就是天上一個我，地上一個我，心裡又另一個我。聖父完全是神，聖子完全是神，聖靈完全是神；子是父的化身和彰顯，靈是父子的實際和實化。 《亞他那修信經》對三一論得到了比較公認的解釋。《新約聖經》沒有明確使用「三位一體」一詞，三位一體的理論基礎建基於一些聖經經文。 “所以你們要去，使萬民作我的門徒，奉父、子、聖靈的名給他們施洗(浸)。”《馬太福音》第19节 其中包括在經文用「名」是單數，三位一體的支持者指聖父、聖子、聖靈乃共用上帝的名。一些經文被視為隱含三位一體的思想，而教父和護教士加以立論及宣講。 歷史上不斷有一些基督教派及個別人士否定此教義。基督宗教的主流教會接納三位一體為傳統教義之一；反對方則支持“一位格論”、“形態論”、“三位三體”等，否定三一論。 傳統天主教會把聖神降臨節第一主日定為三一主日，紀念天主聖父、聖子、聖神是三位一體。 (zh)
- Свята́ Трі́йця — важливе поняття у більшості християнських вчень. Це поняття об'єднує разом три особи (три лики, три образи, три прояви) Бога, розглядає сутність Бога в трьох особах. Це поняття використовується більшістю християнських церков, у тому числі православ'ям та католицизмом, однак окремі християнські течії заперечують правомірність його вживання. Сповідання віри у Святу Трійцю (тринитаризм) є першою умовою прийому представника християнської спільноти до Всесвітньої ради церков. З іншого боку варто відмітити існування так званих антитринітаріїв, які вважаючи себе християнами, віру у Святу Трійцю відкидають, чи то пак заперечують, що вона пов'язана з життям і проповіддю Христа. Свята Трійця — ім'я Живого Бога в православ'ї і тринитарному християнстві, Єдиного в Трьох Особах, іпостасях Божества, Отці, Сину і Святому Дусі. Цікаво, що сучасні українські неоязичники (рідновіри) звертають увагу, що віра у Триєдиного Бога (див. Триглав) була відома індоєвропейським народам ще задовго до народження Христа, що можна вважати викликом для сучасних християн, які нерідко погано розуміють відмінність християнського бачення Бога-Трійці від дохристиянського. Це вчення називається тринітаризмом, а його прихильники — тринітаріями, тоді як його противники — антитринітаріями або нетринітаріями. До християнських нетринітарних позицій відносяться унітаризм, і . (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La Santíssima Trinitat és Déu, d'acord amb els ensenyaments de les esglésies cristianes, a excepció d'alguns moviments unitaristes i restauracionistes, com els Testimonis de Jehovà. Aquesta doctrina estableix que Déu és una sola substància que existeix simultàniament en tres persones distintes: el Pare (Déu Pare), el Fill (Déu Fill) i l'Esperit Sant. Encara que sovint es fa servir com a sinònim del concepte de Trinitat, el terme "deïtat" és més ampli, i inclou altres idees sobre la manera en la qual el Pare, el Fill i l'Esperit Sant estan relacionats. (ca)
- Svatá Trojice, Nejsvětější Trojice, Přesvatá Trojice, Boží Trojice či trojjediný Bůh je společné označení Boha v křesťanském dogmatu o trojjedinosti, třech božských osobách, totiž Bohu Otci (Bůh, stvořitel světa), Bohu Synu (Ježíš Kristus, vykupitel světa) a Bohu Duchu Svatém (posvětitel světa), které sdílejí jediné božství. (cs)
- De réir diageolaíocht go leor eaglaisí Críostaíocha, ina measc an eaglais Chaitliceach Rómhánach, na heaglaisí Ceartchreidmheacha, agus a lán eaglaisí Protastúnacha tá trí phearsa in aon Dia amháin. Is iad seo an t, an agus an Spiorad Naomh. (ga)
- 三位一体（さんみいったい、ギリシア語: Αγία Τριάδα, ラテン語: Trinitas, 英語: Trinity, ドイツ語: Dreifaltigkeit, ロシア語: Святая Троица）とは、キリスト教において 1.
* 父（＝父なる神・主権） 2.
* 子（＝神の子・子なるイエス・キリスト） 3.
* 霊（＝聖霊・聖神） の三つが「一体（＝唯一神・唯一の神）」であるとする教え。カトリック教会・聖公会・プロテスタント・正教会・東方諸教会といった教派が、この教えを共有している。 上述の諸教会において、三位一体は、「三神」（三つの神々）ではない。また「父と子と聖霊は、神の三つの様式でしかない」「神が三役をしている」といった考え（様態論）も否定される。 聖公会（日本聖公会）等では聖堂名・学園名など主に固有名詞の一部として、「聖三一」の語も使われる。正教会（日本ハリストス正教会）では「至聖三者（しせいさんしゃ）」と訳される（但し「三位一体」の表記も用いられないわけではない）。 (ja)
- 삼위일체(三位一體, 고대 그리스어: Τριάδος 트리아도스[*], 라틴어: Trinitas 트리니타스[*])란 그리스도교에서 성경적으로 또한 신학적으로 중요한 위치를 차지하는 교리이다. 하나님은 본질에서 한 분이시며 위격(位格, 고대 그리스어: ὑπόστασις 휘포스타시스[*])에서는 세 분으로 존재하신다는 것이다. 삼위일체에 대해서 동방교회는 본질에 한 분이신 하나님께서 세 위격으로 되는 신비를 지지했고, 서방교회는 세 위격으로 존재하는 하나님이 동일본질로 한 분 하나님이 되는 신비를 지지하며 신학적 관점의 차이를 보였다. (ko)
- Тро́ица (др.-греч. Τριάς, греч. Τριάδα, лат. Trinitas) — богословский термин, отражающий христианское учение о трёх Лицах единого по существу Бога. Впервые термин «Троица» засвидетельствован у святителя Феофила Антиохийского (II век). Учение о Триедином Боге (тринитарный догмат) признаётся подавляющим большинством современных христианских конфессий. (ru)
- ترى عقيدة الثالوث في المسيحية (باللاتينية: Trinitas) من (باللاتينية: trinus) أن الله هو إله واحد لكن في ثلاثة أشخاص أو أقانيم— الآب، الابن (يسوع) الروح القدس—أي أن «الله واحد في ثلاثة أقانيم إلهية». الأقانيم الثلاثة مستقلة ولكنها «واحدة في المادة، الجوهر والطبيعة» (homoousios). في هذا السياق فإن «الطبيعة» هي ما يكونه الشخص، في حين أن «الأقنوم» هو من يكونه الشخص. والعلاقة بين الثالوث متكاملة، فبينما أرسل الآب الابن إلى العالم، تم ذلك بواسطة الروح القدس، وبينما يعتبر الروح القدس أقنومًا خاصًا يطلق عليه في الوقت نفسه روح الآب وروح يسوع. (ar)
- Αγία Τριάδα ονομάζεται το σύνολο των προσώπων (υποστάσεων) Του Θεού, στο Χριστιανισμό. Ο Θεός είναι Τριαδικός, επειδή έχει μία ουσία (φύση), και τρία πρόσωπα (υποστάσεις). Τα τρία πρόσωπα ή υποστάσεις είναι Ο Πατήρ, Ο Υιός και το Άγιο Πνεύμα τα οποία είναι αδιαίρετα και ομοούσια κατά τη θεότητα, έχουν την ίδια δύναμη και κοινή Θεία ουσία. Αποτελεί ένα από τα κυριότερα δόγματα που αποδέχεται η πλειοψηφία των εκκλησιών του χριστιανικού κόσμου, το οποίο είναι γνωστό και ως Τριαδικό Δόγμα. (el)
- La Sankta Triunuo aŭ Sankta Trinitato laŭ la doktrino de kristanismo, estas Dio, havanta unu esencon sed tri hipostazojn – personojn: 1.
* Patro - Persono, Kiu estas la Komenco kaj Modelo de la Triunuo; 2.
* Filo - Persono de la Triunuo, Kiun oni nomas ankaŭ Dio Vorto, Saĝeco de la Patro, per Kiu la Patro kreis la universon, Filo naskiĝas el Patro, en nia mondo la Dio Filo enhomiĝis en Jesuon Kriston; 3.
* Sankta Spirito - Persono, Kiu devenas de la Patro kaj de la Filo, Lia ĉeesto kaj agado perfektigas ĉiun Dian faron, Dio la Spirito eniras en la koron de kredanto kaj donas gracon por fidi kaj bonagi. (eo)
- Die Dreieinigkeit, Dreifaltigkeit oder Trinität (lateinisch trinitas; altgriechisch τριάς Trias ‚Dreizahl‘, ‚Dreiheit‘) ist in der christlichen Theologie die Wesenseinheit Gottes in drei Personen oder Hypostasen, nicht drei Substanzen. Diese werden „Vater“ (Gott der Vater, Gott Vater oder Gottvater), „Sohn“ (Jesus Christus, Sohn Gottes oder Gott Sohn) und „Heiliger Geist“ (Geist Gottes) genannt. Damit wird zugleich ihre Unterscheidung und ihre unauflösbare Einheit ausgedrückt. Heute befinden sich Antitrinitarier und Unitarier in der Minderheit. (de)
- Hirutasuna edo Hirutasun Santua kristautasunaren doktrina garrantzitsuenetakoa da. Doktrina horren arabera, Jainkoa bakarra da, baina betiere hiru pertsonaren elkartasuna: Aita, Semea eta Espiritu Santua. IV. mendetik aurrerako kristau gehienek bat egiten dute doktrina horrekin, "Jainko bakarra hiru pertsonarengan" dagoela adierazten dute. Pertsona horiek Jainko esentzia berbera daukate, eta izate berekoak dira. (eu)
- La Trinidad es el dogma central sobre la naturaleza de Dios en la mayoría de las iglesias cristianas. Esta creencia afirma que Dios es un ser único que existe como tres personas distintas o hipóstasis: el Padre, el Hijo y el Espíritu Santo. Fuera del ámbito del cristianismo, pero en otra fe también monoteísta, el Corán menciona la Trinidad y se muestra contrario a ella. (es)
- Dans le christianisme, la Trinité (ou Sainte Trinité) est le Dieu unique en trois personnes distinctes : le Père, le Fils et le Saint-Esprit, égaux, ayant la même substance divine. La foi en la Trinité est le principe fondateur commun aux principales confessions chrétiennes : catholicisme, orthodoxie et protestantisme. Le fondement de cette doctrine est exprimé dans le symbole du premier concile de Constantinople de 381. (fr)
- Doktrin Kristen atau Kristiani tentang Tritunggal atau Trinitas (kata Latin yang secara harfiah berarti "tiga serangkai", dari kata trinus, "rangkap tiga") menyatakan bahwa Allah adalah tiga pribadi atau hipostasis yang sehakikat (konsubstansial)—Bapa, Putra (Yesus Kristus), dan Roh Kudus—sebagai "satu Allah dalam tiga Pribadi Ilahi". Ketiga pribadi ini dapat dibedakan, tetapi merupakan satu "substansi, esensi, atau kodrat" (homoousios). Dalam konteks ini, "kodrat" adalah apa Dia, sedangkan "pribadi" adalah siapa Dia. (in)
- The Christian doctrine of the Trinity (Latin: Trinitas, lit. 'triad', from Latin: trinus 'threefold') defines one God existing in three coequal, coeternal, consubstantial divine persons: God the Father, God the Son (Jesus Christ) and God the Holy Spirit, three distinct persons sharing one homoousion (essence). As the Fourth Lateran Council declared, "it is the Father who begets, the Son who is begotten, and the Holy Spirit who brings about." In this context, the three persons define who God is, while the one essence defines what God is. This expresses at the same time their distinction and their indissoluble unity. Thus the whole work of creation and grace is seen as a single common operation of all three divine persons, in which each manifests what is proper to it in the Trinity, so that (en)
- La Trinità è la dottrina fondamentale e più importante delle chiese cristiane, quali la cattolica e quelle ortodosse, oltre che delle Chiese riformate storiche come quella luterana, quella calvinista e quella anglicana. (it)
- De Heilige Drie-eenheid, Drievuldigheid of Triniteit (van het Latijnse: trinitas, Oudgrieks: τριάς, Trias) is de theologische opvatting in veel takken van het christendom dat er één God bestaat in drie goddelijke entiteiten: de Vader, de Zoon (Jezus Christus) en de Heilige Geest. In deze betekenis krijgt het woord een hoofdletter. Met name van belang is het standpunt dat Jezus God én mens is. (nl)
- A doutrina cristã da Trindade (do latim trinitas "tríade", de trinus "tripla") define Deus como três pessoas consubstanciais, expressões ou hipóstases: o Pai, o Filho (Jesus Cristo) e o Espírito Santo; "um Deus em três pessoas". As três pessoas são distintas, mas são uma "substância, essência ou natureza". Neste contexto, a "natureza" é o que se é, enquanto a "pessoa" é quem se é. (pt)
- Trójca Święta, Święta Trójca (łac. Sancta Trinitas, jak też samo Trinitas, stgr. Αγια Τριας, trb. Hágia Trías) – chrześcijański dogmat uznający, że Bóg jest Bogiem Trójjedynym, istniejącym jako trzy Osoby – po grecku hipostazy – pozostając jednocześnie jednym Bytem. Wszystkie trzy Osoby są rozumiane jako mające tę samą jedną istotę czyli naturę (tautuzja), a nie jedynie podobne natury. Od początku trzeciego wieku doktryna Trójcy zaczęła być formułowana następująco: jest „jeden Bóg istniejący w trzech Osobach i jednej substancji, Ojciec, Syn i Duch Święty”. Wiara w Trójcę jest wyznawana przez wszystkie Kościoły katolickie, prawosławne, wszystkie główne wyznania wyrastające z nurtu reformacji takie, jak luteranizm, kalwinizm, anglikanizm, metodyzm i prezbiterianizm oraz wspólnoty ewangelikal (pl)
- Treenighetsläran är en teologisk teoribildning inom kristendomen, som redogör för en gudsuppfattning, enligt vilken Gud är en enda till sitt väsen, men samtidigt tre hypostaser eller personer – Fadern, Sonen (Jesus Kristus enligt sin preexistenta natur och som inkarnerad människa) och Anden (Den Helige Ande). Treenighetsläran växte fram successivt under de första århundradena efter Kristus, med anspråk på att uttrycka och sammanfatta apostlarnas och profeternas, alltså Bibelns, lära om Gud. (sv)
- 三位一體（拉丁語：Trinitas，又譯為天主圣三），基督教神學術語，是基督宗教神YHWH（新教常汉译为上帝或耶和華，天主教常汉译为天主雅威）的神學理論，建立於第一次尼西亞公會議的《尼西亞信經》，是基督教三大宗派的基本信條。 三一論主張：聖父、聖子、聖神（天主教會譯為聖神，東正教會和新教則譯為聖靈）三個不同的位格為同一本體、同一本質、同一屬性，是一位上帝，他們以同本體論（希臘語：homoousios）來表達他們之間的關連： 通俗地說，神是獨一的，只有一位神；方信恩簡單來說，讓小朋友都聽得懂，一位神分成三部分，三位一體就是天上一個我，地上一個我，心裡又另一個我。聖父完全是神，聖子完全是神，聖靈完全是神；子是父的化身和彰顯，靈是父子的實際和實化。 《亞他那修信經》對三一論得到了比較公認的解釋。《新約聖經》沒有明確使用「三位一體」一詞，三位一體的理論基礎建基於一些聖經經文。 “所以你們要去，使萬民作我的門徒，奉父、子、聖靈的名給他們施洗(浸)。”《馬太福音》第19节 其中包括在經文用「名」是單數，三位一體的支持者指聖父、聖子、聖靈乃共用上帝的名。一些經文被視為隱含三位一體的思想，而教父和護教士加以立論及宣講。 歷史上不斷有一些基督教派及個別人士否定此教義。基督宗教的主流教會接納三位一體為傳統教義之一；反對方則支持“一位格論”、“形態論”、“三位三體”等，否定三一論。 (zh)
- Свята́ Трі́йця — важливе поняття у більшості християнських вчень. Це поняття об'єднує разом три особи (три лики, три образи, три прояви) Бога, розглядає сутність Бога в трьох особах. Це поняття використовується більшістю християнських церков, у тому числі православ'ям та католицизмом, однак окремі християнські течії заперечують правомірність його вживання. Сповідання віри у Святу Трійцю (тринитаризм) є першою умовою прийому представника християнської спільноти до Всесвітньої ради церков. З іншого боку варто відмітити існування так званих антитринітаріїв, які вважаючи себе християнами, віру у Святу Трійцю відкидають, чи то пак заперечують, що вона пов'язана з життям і проповіддю Христа. (uk)
|
_-_Google_Art_Project.jpg){kind=link}
,_cropped.png){kind=link}
_-_Google_Art_Project.jpg){kind=link}
,_cropped.png){kind=link}
_God,_The_Holy_Spirit,_and_Christ_Crucified.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
