| dbo:abstract
|
- L'Imperi de Trebisonda (1204 al 1461) fou un estat creat al mateix temps que la conquesta dels croats de Constantinoble, però que no en va ser una conseqüència. Per la seva fundació va comptar amb el suport de Geòrgia. Tan bon punt van tenir notícia de la caiguda de la capital romana d'Orient, l'emperador de Trebisonda, no va reconèixer el nou estat anomenat Imperi Llatí i es van considerar els successors legítims de l'antic Imperi Romà d'Orient. En això van entrar en conflicte amb les aspiracions del recent creat Imperi de Nicea. Quan Miquel VIII Paleòleg va conquerir Constantinoble, els emperadors de Trebisonda van haver d'abandonar el títol d'emperador i autòcrata dels romans (que havien fet servir els emperadors romans d'Orient) i substituir-lo pel d'emperador i autòcrata de tot l'est, els iberis i les províncies transmarines (Peràteia) El territori de l'Imperi de Trebisonda s'allargava per la costa sud de la mar Negra i la seva principal font econòmica eren els ingressos procedents de les taxes imposades als comerciants, la major part italians. La moneda oficial, l'asper, va ser molt encunyada durant el regnat de Manuel I el Gran, però es va anar devaluant en els darrers anys. L'imperi va arribar a la seva màxima esplendor cultural amb la creació d'una escola d'astronomia per part del prestigiós Gregori Coniades. La sobirania dels emperadors de Trebisonda va durar poc, ja que el 1230 el xa Jalal-ad-din els va sotmetre a vassallatge. El domini imperial va entrar en conflicte també amb les ambicions els oghuz dels quals també en va ser un estat vassall. Els otomans van ser els següents a cobejar aquest territori i, amb les conquestes de Mehmed II va quedar absorbit dins l'Imperi Otomà. (ca)
- Trapezuntské císařství (řecky Αυτοκρατορία της Τραπεζούντας) bylo nástupnickým státem Byzantské říše v oblasti maloasijského kraje Pontos. Vzniklo v důsledku pádu Konstantinopole během čtvrté křížové výpravy v roce 1204. Trapezunt v pozdějších dobách vedl úspěšné obchodní styky s Janovany a Benátčany, kteří získali po završení čtvrté křížové výpravy mnoho opěrných bodů v Černomoří, a do bojů o znovuzískání Konstantinopole se příliš nezapojil. Jeho vládci se spíše zajímali o obchod a později též o rozvíjející se řemeslnou výrobu. Postupem času se tento stát podobal některým italským republikám, avšak na konci 14. století a zejména po rozpadu Tamerlánovy říše začal ztrácet svou významnou obchodní pozici (zejména jako překladiště zboží na Hedvábné stezce), až byl nakonec pohlcen vzmáhající se Osmanskou říší. Trapezuntské císařství si udrželo samostatnost nejdéle ze všech řeckých států ve středověku. (cs)
- كانت إمبراطورية طرابزون إمبراطورية ملكية، وهي واحدة من ثلاث خلفت الإمبراطورية البيزنطية التي ازدهرت خلال الفترة من القرن الثالث عشر وحتى القرن الخامس عشر، ضمت أراضي الركن الشمالي الغربي الأقصى من الأناضول (بنطس)، وشبه جزيرة القرم الجنوبية. تشكلت الإمبراطورية عام 1204 بعد الحملة الجورجية في تشالديا وبافلونيا، بقيادة ألكسيوس كومنينوس، قبل أسابيع قليلة من نهب القسطنطينية. بعد ذلك أعلن ألكسيوس نفسه إمبراطورًا على طرابزون (حاليًا طرابزون، تركيا). مارس أليكسيوس وديفيد كومنينوس، حفيدا الإمبراطور المخلوع أندرونيكوس الأول كومنينوس، ضغوطًا على الإمبراطور البيزنطي ألكسيوس الخامس دوكاس يزعمان فيها أنهما «أباطرة رومانيون». اعتُبر الأباطرة البيزنطيون الذين تعاقبوا، كما يروى عن المؤلفين البيزنطيين، مثل: جورج باجيمير، نيكيفوروس جريجوراس، وجون لازاروبولوس، وباسيليوس بيساريون، أنهم «أمراء شعب اللاز»، في حين أن ملكية هؤلاء «الأمراء» كانت تسمى أيضًا لازيكا. بعبارة أخرى، كانت دولتهم تعرف باسم إمارة ليزيس، وهكذا، من وجهة نظر الكتاب البيزنطيين المتصلين باللاسكاريس ولاحقًا بالسلالات الباليولوجية، فإن حكام طرابزون لم يكونوا أباطرة. بعد أن أطاح الصليبيون في الحملة الصليبية الرابعة بأليكسيوس الخامس وأسسوا الإمبراطورية اللاتينية، أصبحت إمبراطورية طرابزون واحدة من ثلاث دول بيزنطية تخلف العرش الإمبراطوري، إلى جانب إمبراطورية نيقية تحت حكم عائلة لاسكاريس، وديسبوتية إبيروس تحت حكم فرع من عائلة أنجيلوس. تسببت الحروب اللاحقة في ظهور إمبراطورية ثيسالونيكي، والحكومة الاستعمارية التي ظهرت من إبيروس، وانهيار في أعقاب النزاعات مع نيقية وبلغاريا، واستعادة إمبراطورية نيقية النهائية للقسطنطينية عام 1261. على الرغم من استعادة إمبراطورية نيقية للقسطنطينية، فقد استمر أباطرة طرابزون بوسم أنفسهم على أنهم «أباطرة رومان» لمدة عقدين من الزمن، واستمروا في الضغط على مطالبتهم بالعرش الإمبراطوري. تخلى إمبراطور طرابزون جون الثاني رسميًا عن مطالب اللقب الامبراطوري الروماني والقسطنطينية نفسها بعد 21 سنة من سيطرة إمبراطورية نيقية على المدينة، ما غير لقبه الإمبراطوري من «إمبراطور وبغاطر الرومان» إلى «إمبراطور و بغاطر كل الشرق، وايبيريا، وبيراتيا». استمرت إمبراطورية طرابزون لفترة أكثر من غيرها من الدول التي خلفت الإمبراطورية البيزنطية. لم تعد ديسبوتية إبيروس تنافس العرش البيزنطي حتى قبل احتلالها من الإمبراطورية النيقية، واحتُلَت لفترة وجيزة من الإمبراطورية البيزنطية المستعادة (1340)، بعد ذلك أصبحت تابعة للإمبراطورية الصربية، وورثها الإيطاليون في وقت لاحق، وسقطت في النهاية بيد الإمبراطورية العثمانية عام 1479. في الوقت الذي استعادت فيه إمبراطورية نيقية الإمبراطورية البيزنطية من خلال استعادة السيطرة على العاصمة، فقد انتهى كل ذلك عام 1453 بعد سيطرة العثمانيين على القسطنطينية. سقطت إمبراطورية طرابزون عام 1461 على يد السلطان العثماني محمد الفاتح، بعد حصار دام شهر، وأسر حاكمها وعائلته، الأمر الذي مثل النهاية الأخيرة للتقاليد الاستعمارية الرومانية التي بدأت في أغسطس قبل 1,488 عامًا. استمرت إمارة تيودورو، وهي فرع من طرابزون، 14 سنة أخرى، وسقطت بيد العثمانيين في 1475. (ar)
- Η Αυτοκρατορία της Τραπεζούντας ήταν μια μοναρχία την περίοδο 13ου-15ου αιώνα, αποτελούμενη από τη μακρινή βορειοανατολική γωνία της Μικράς Ασίας και τη νότια Κριμαία. Ήταν ένα από τα τρία διάδοχα κράτη τα οποία καθιερώθηκαν μετά την πτώση της Ανατολικής Ρωμαϊκής (Βυζαντινής) Αυτοκρατορίας κατά την Δ΄ Σταυροφορία, μαζί με την Αυτοκρατορία της Νίκαιας και το Δεσποτάτο της Ηπείρου. Από τα τρία κράτη, τελικά η Αυτοκρατορία της Νίκαιας κατόρθωσε την ανακατάληψη της Κωνσταντινούπολης και την ανασύσταση της Βυζαντινής Αυτοκρατορίας το 1261. Έτσι, η Αυτοκρατορία της Νίκαιας έγινε η αναστημένη βυζαντινή αυτοκρατορία. Αντίθετα, η Αυτοκρατορία της Τραπεζούντας έμεινε απομονωμένη. Διατηρήθηκε για μόλις 8 χρόνια μετά την Άλωση της Κωνσταντινούπολης. Το 1461 ο Οθωμανός Σουλτάνος Μωάμεθ Β΄ την κατέλυσε εύκολα μετά από πολιορκία μόλις ενός μήνα και αιχμαλώτισε τον ηγεμόνα της και την οικογένειά του. (el)
- La Trebizonda imperio (greke Αυτοκρατορία της Τραπεζούντας) estis unu el la postsekvaj ŝtatoj de la Bizanca imperio en Malgranda Azio. Ĝi estiĝis sekve de falo de Konstantinopolo dum la kvara krucmilito en la jaro 1204. Trebizondo en pli postaj tempoj gvidis sukcesajn interrilatojn kun ĝenovanoj kaj venecianoj, kiuj akiris post fino de la kvara krucmilito multe da apogpunktoj ĉe la Nigra Maro, dum en batalojn pri reakiro de Konstantinopolo ĝi tre malmulte envolviĝis. Ĝiaj regantoj pli interesiĝis pri komerco kaj pri la evoluigo de la metiista fabrikado. (eo)
- El Imperio de Trebisonda fue un Estado cristiano medieval de cultura griega, surgido de la descomposición del Imperio bizantino y fundado en 1204, poco antes de la toma de Constantinopla por los cruzados. Estaba localizado en la costa sudoriental del mar Negro, con su capital en la ciudad de Trebisonda, y se mantuvo como Estado independiente hasta 1461, en que fue conquistado por los turcos otomanos. Los monarcas de Trebisonda llevaron el título de Gran Comneno (Megas Komnenos) y de emperadores hasta el fin de sus días, en 1461. El Estado se denomina también, en ocasiones, Imperio Comneno,[cita requerida] ya que la dinastía reinante descendía de Alejo I Comneno, y su idioma oficial y predominante era el griego póntico. (es)
- The Empire of Trebizond, or Trapezuntine Empire, was a monarchy and one of three successor rump states of the Byzantine Empire, along with the Despotate of the Morea and the Principality of Theodoro, that flourished during the 13th through to the 15th century, consisting of the far northeastern corner of Anatolia (the Pontus) and the southern Crimea. The empire was formed in 1204 with the help of the Georgian queen Tamar after the Georgian expedition in Chaldia and Paphlagonia, commanded by Alexios Komnenos a few weeks before the sack of Constantinople. Alexios later declared himself Emperor and established himself in Trebizond (modern day Trabzon, Turkey). Alexios and David Komnenos, grandsons and last male descendants of deposed Emperor Andronikos I Komnenos, pressed their claims as "Roman emperors" against Byzantine Emperor Alexios V Doukas. The later Byzantine emperors, as well as Byzantine authors, such as George Pachymeres, Nicephorus Gregoras and to some extent Trapezuntines such as John Lazaropoulos and Basilios Bessarion, regarded the emperors of Trebizond as the "princes of the Lazes", while the possession of these "princes" was also called Lazica. Thus from the point of view of the Byzantine writers connected with the Laskaris and later with the Palaiologos dynasties, the rulers of Trebizond were not emperors. After the crusaders of the Fourth Crusade overthrew Alexios V and established the Latin Empire, the Empire of Trebizond became one of three Byzantine successor states to claim the imperial throne, alongside the Empire of Nicaea under the Laskaris family and the Despotate of Epirus under a branch of the Angelos family. The ensuing wars saw the Empire of Thessalonica, the imperial government that sprang from Epirus, collapse following conflicts with Nicaea and Bulgaria and the final recapture of Constantinople by the Empire of Nicaea in 1261. Despite the Nicaean reconquest of Constantinople, the Emperors of Trebizond continued to style themselves as "Roman emperors" for two decades and continued to press their claim on the Imperial throne. Emperor John II of Trebizond officially gave up the Trapezuntine claim to the Roman imperial title and Constantinople itself 21 years after the Nicaeans recaptured the city, altering his imperial title from "Emperor and Autocrat of the Romans" to "Emperor and Autocrat of all the East, Iberia and Perateia". The Trapezuntine monarchy survived the longest among the Byzantine successor states. The Despotate of Epirus had ceased to contest the Byzantine throne even before the Nicaean reconquest and was briefly occupied by the restored Byzantine Empire c. 1340, thereafter becoming a Serbian dependency later inherited by Italians, ultimately falling to the Ottoman Empire in 1479. Whilst the Empire of Nicaea had restored the Byzantine Empire through restoring control of the capital, it ended in 1453 with the conquest of Constantinople by the Ottomans. Trebizond lasted until 1461 when the Ottoman sultan Mehmed II conquered it after a month-long siege and took its ruler and his family into captivity. The Crimean Principality of Theodoro, an offshoot of Trebizond, lasted another 14 years, falling to the Ottomans in 1475. (en)
- Das Kaiserreich Trapezunt war einer der Nachfolgestaaten des Byzantinischen Reichs, entstanden nach der Eroberung der Hauptstadt Konstantinopel im Zuge des Vierten Kreuzzugs. Es erstreckte sich zeitweise über die historischen Landschaften Paphlagonien, Pontos und den Westen von Kolchis. Das Reich bestand von 1204 bis 1461. (de)
- Trebizondako Inperioa (grezieraz: Αὐτοκρατορία Τραπεζούντος) Erdi Aroko estatu kristau bat izan zen; kulturaz, grekoa zen: hizkuntza ofiziala zen. 1204. urtean sortu zen, Bizantziar Inperioa desegin zenean, Konstantinopla Laugarren Gurutzadan hartu baino lehentxeago. Itsaso Beltzaren hego-ekialdeko kostaldean zegoen; hiriburua Trebizonda hiria zen. Estatu beregaina izan zen, 1461ean Otomandar Inperioak eskuratu zuen arte. Trebizondako erregeek "Komneno Handia" (Megas Komnenos) eta enperadore tituluak zituzten. Izan ere, estatuari "Komneno Inperioa" ere esaten zitzaion, enperadoreak Alexio I.a Komnenoren ondorengoak zirelako. (eu)
- Kekaisaran Trebizond adalah salah satu dari tiga negara penerus Kekaisaran Romawi Timur pasca Perang Salib Keempat, tetapi pendiriannya tidak berhubungan secara langsung dengan jatuhnya Konstantinopel ke tangan Tentara Salib, karena negara ini didirikan beberapa minggu sebelum peristiwa ini. Kekaisaran Trebizond didirikan pada April 1204. Secara geografis, wilayah Kekaisaran Trebizond tidak pernah lebih dari daerah di pantai selatan Laut Hitam. Negara ini ditaklukan oleh Kesultanan Utsmaniyah pada tahun 1461. Pasca penaklukan, warisan demografisnya masih tetap ada, dan penduduk Ortodoks Yunani tetap tinggal di wilayah Trebizond hingga awal abad ke-20. Pada masa itu, sisa penduduk Ortodoks di wilayah tersebut dideportasi ke Yunani (dimulai tahun 1923) seperti yang ditentukan dalam . (in)
- L’Empire de Trébizonde (en grec Αυτοκρατορία τής Τραπεζούντας) est un État grec successeur de l’Empire byzantin, centré autour de l'actuelle Trébizonde, dans la région du Pont, sur le littoral de la mer Noire. Établi en 1204 par la Maison Comnène, à la suite de la chute de Constantinople au cours de la quatrième croisade et de la formation de l’Empire latin de Constantinople, il disparaît lorsque le sultan ottoman Mehmed II s'empare de Trébizonde en 1461. (fr)
- 트라페준타 제국(중세 그리스어: Βασίλειον τής Τραπεζούντας) 혹은 트레비존드 제국은 동로마 제국의 세 후계국 가운데 하나로서 1204년에 창건되었다. 트라페준타(현재의 터키의 트라브존)를 수도로 삼았다. 트라페준타 제국의 건국은 제4차 십자군과 직접적인 연관이 없으며, 콘스탄티노폴리스가 함락되기 몇 주 전에 갈라져 나왔다. 트라페준타 제국은 동로마 제국의 후계국들 중에서는 가장 오래 생존했다. 트라페준타 제국은 오스만 투르크 뿐만 아니라 제노바, 이탈리아와 지속적으로 충돌했다. 트라페준타는 주변 강국과의 정략 결혼을 함으로써 생존해나갔고 독립성을 유지하는데 필요한 자원은 제노바와 베네치아 상인과의 무역에서 얻어 이어나갔다 동로마 제국 콤니노스 왕조의 마지막 황제인 안드로니코스 1세 콤니노스의 손자 알렉시오스 1세 콤니노스가 1204년 4월 트라페준타를 점령해 건국했으며, 콤니노스 왕조의 주류를 계승하는 것으로서 대(大) 콤니노스 가(家)라 칭하였다. 1461년에 오스만 제국에게 멸망할 때까지 약 250년간 존속해 역사상 마지막 비잔티움계 국가가 되었다. 별로 강대한 국가는 아니었으며 그 범위도 흑해 남부 연안을 벗어나지 못하였으나, 동서 교역로의 도상에 위치하는 지리적 이점 덕분에 이 나라는 많은 부를 얻을 수 있었고, 주변의 조지아나 아르메니아 등 기독교 문화권과의 교류도 활발했다. (ko)
- Het keizerrijk Trebizonde (Grieks: Βασίλειον τής Τραπεζούντας/Basileion tēs Trapezountas), gesticht in april 1204, was een van de drie Grieks-Byzantijnse opvolgersstaten van het Byzantijnse Rijk. De oprichting van het Keizerrijk Trebizonde had geen directe betrekking op de verovering van Constantinopel door de Vierde Kruistocht, omdat het zich al een paar weken voor die gebeurtenis afscheurde van het Byzantijnse Rijk. Geografisch gezien bestond het Keizerrijk Trebizonde uit niets meer dan de zuidelijke kust van de Zwarte Zee. Zijn demografische nalatenschap doorstond nog enkele eeuwen na de Ottomaanse verovering in 1461, en een aanzienlijk aantal Grieks-orthodoxe bewoners (Pontische Grieken genaamd) bleven in dit gebied tot in de vroege 20e eeuw. Op dat moment werd de rest van de orthodoxe christenen gedeporteerd naar Griekenland, zoals bepaald werd door de bevolkingsuitwisseling tussen Griekenland en Turkije. Deze overeenkomst had geen betrekking op de lokale moslims die Griekse dialecten spraken, die nog steeds in Trebizonde leven tot op de dag van vandaag. (nl)
- L'Impero di Trebisonda fu uno degli stati successori dell'impero bizantino, formato da Alessio Mega Comneno dopo l'Assedio di Costantinopoli del 1204, che porterà la caduta della capitale bizantina nelle mani dei crociati e dei veneziani (quarta crociata). Trebisonda, capitale di questo impero a cui gli storici hanno dato il nome, fu l'ultima città bizantina a cadere: capitolò in mano ai Turchi Ottomani nel 1461. (it)
- トレビゾンド帝国（トレビゾンドていこく、英語: Empire of Trebizond / Trapezuntine Empire）とは、13世紀から15世紀にかけて存在した、東ローマ帝国（ビザンツ帝国）を引き継いだ3ヵ国ののうちの1つであり、アナトリア半島の北東端（ポントス）とクリミア半島南部で構成されていた。コンスタンティノープル包囲戦 (1204年)の数週間前、コムネノス家のアレクシオス1世指揮によるとへのグルジア軍遠征後、この帝国はグルジア王国の女王タマルの助力を得て1204年に成立した。アレクシオスは後に自らを皇帝と宣言し、トレビゾンド（現代のトルコ・トラブゾン）にて即位した。退位させられた皇帝アンドロニコス1世コムネノスの曾孫かつ最後の男系子孫であったアレクシオスとは、東ローマ皇帝アレクシオス5世ドゥーカスに対し「ローマ皇帝」として自らの継承権を訴えた。後世の東ローマ皇帝や、、といった作家、そしてやヨハンネス・ベッサリオンなどのある程度のトレビゾンド人は、を「ラズ人の王子」と見なした一方、彼ら「王子」の領有地はとも呼ばれた。このように、や後のパレオロゴス朝と関連のある東ローマの作家らの観点では、トレビゾンドの君主は皇帝ではなかったのである。 第4回十字軍がアレクシオス5世を打倒してラテン帝国を樹立した後、エピロス専制侯国とラスカリス家のニカイア帝国とともに、トレビゾンド帝国は皇位を主張するため東ローマの継承国3ヵ国のうちの1つとなった。それに続く戦争は、ニカイア帝国と第二次ブルガリア帝国の抗争によりイピロスから勃興したテッサロニキ帝国を崩壊させ、ニカイアによる最終的なコンスタンティノープルの回復 (1261年)に至った。ニカイア帝国のコンスタンティノープル再占領にもかかわらず、トレビゾンド皇帝らは20年間にわたり「ローマ皇帝」を自称し、皇位に対する主張をし続けた。しかし再占領から21年後、トレビゾンド皇帝はローマ皇帝位とコンスタンティノープルそのものに対する主張を公式に諦め、彼の皇位を「ローマ人の皇帝とアウトクラトール」から「全東方世界とイベリア人、の皇帝とアウトクラトール」に改めた。 東ローマの継承国のなかで、トレビゾンドの君主制は最も長く残存した。トレビゾンド帝国は、1ヵ月に及んだと最後の皇帝ダヴィドとその一族が拘束された後、オスマン帝国のメフメト2世が1461年に征服するまで続いた。 (ja)
- O Império de Trebizonda (em grego: Βασίλειον τῆς Τραπεζοῦντος) foi um império criado ainda antes da tomada de Constantinopla pela Quarta Cruzada. Esse império, que durou de 1204 a 1461, era independente do Império Bizantino, apesar de ter alguns imperadores em comum. Sua capital era a cidade de Trebizonda, na atual Turquia. (pt)
- Kejsardömet Trabzon (grekiska: Αυτοκρατορία της Τραπεζούντας; även Kejsardömet Trapezunt eller Kejsardömet Trebizond) var ett kejsardöme som kontrollerade nordöstra Anatolien och delar av Krimhalvön från 1200-talet till 1400-talet. Riket skapades ursprungligen genom en revolt mot att det bysantinska rikets tron usurperats under det fjärde korståget och Tamar, drottning av Georgien, försedde Alexios I Komnenos med de trupper han behövde för att erövra Trabzon, Sinope och Paflagonien. Efter att det fjärde korståget ockuperade Konstantinopel och riket splittrades i ett antal efterföljande stater; Trabzon, Nicaea och Epirus, pressade kejsarna i Trabzon sina anspråk på den bysantinska tronen. Även årtionden efter att Kejsardömet Nicaea återtagit Konstantinopel 1261 och återställt det bysantinska riket pressades anspråk från Trabzon. Kejsarna av Trabzon kallade sig själva för Megas Komnenos ("Storkomnenos") och hävdade ursprungligen, likt de andra bysantinska staterna Nicaea och Epirus, sig som "Kejsare och Autokrater av Romarna". Efter att Mikael VIII Palaiologos av Nicaea återtagit Konstantinopel blev Komnenarnas titel som "kejsare" en öm punkt. Johannes II av Trabzon tog av sig sina kejserliga regalier utanför Konstantinopels murar innan han kunde gå in och gifta sig med Mikaels dotter, och accepterade den lagliga titeln som "despot". Kejsarna över Trabzon använde en annan variant av titeln fram tills rikets slut, "Kejsare och Autokrat av hela Östern, Iberierna och ". Efter det bysantinska rikets fall 1453 återstod Kejsardömet Trabzon och Despotatet Epirus som bysantinska stater. Epirus hade under tiden sedan återtagandet av Konstantinopel tidvis varit en del av Bysans, Serbien och till sist av italienska riken innan det föll till osmanerna 1479 och hade då sedan länga slutat med sina anspråk på rikets tron. Kejsardömet Trabzon blev därav det sista självständiga riket att bevara det bysantinska rikets kultur innan det erövrades av en osmanske sultanen Mehmet II 1461. (sv)
- Cesarstwo Trapezuntu lub Trebizondu (funkcjonuje także określenie: cesarstwo trapezunckie) – państwo powstałe w 1204 roku na gruzach Cesarstwa Bizantyjskiego na ziemiach wokół miasta Trapezunt (dziś Trabzon we wschodniej Turcji). Cesarstwo istniało w latach 1204–1461. Cesarstwo założyli przedstawiciele bizantyjskiej dynastii Komnenów, wnukowie Andronika I, Aleksy i Dawid, którzy zawładnęli w kwietniu 1204 roku Trapezuntem, zakładając dynastię Wielkich Komnenów. Miało to miejsce zupełnie niezależnie od wydarzeń z Konstantynopola, który został krótko potem zdobyty przez rycerzy IV krucjaty. Przy wsparciu wojsk gruzińskich i królowej Tamary, Dawid Wielki Komnen zdobył położone na wybrzeżu Morza Czarnego tereny wokół miasta Trapezunt, a także Synopę i Herakleę Pontyńską, przez które przebiegały ważne szlaki handlowe. Dalsze podboje powstrzymał Teodor I Laskarys. Dawid Wielki Komnen prowadził walkę z Teodorem jako wasal cesarza konstantynopolitańskiego i przy jego poparciu. Kiedy stosunki między Cesarstwem Łacińskim a Cesarstwem Nicejskim ustabilizowały się, Trapezunt zaczął ponosić klęski. W 1214 roku Teodor Laskarys zaanektował posiadłości Dawida na zachód od Synopy. Wówczas Seldżucy zajęli Synopę i pokonali cesarza Aleksego, biorąc go do niewoli. Powrócił na tron jako wasal sułtana Ikonium, samo Cesarstwo skurczyło się do wąskiego pasa nadbrzeżnego. Po zdobyciu Konstantynopola przez Turków w 1453 roku Cesarstwo Trapezuntu jeszcze tylko przez kilka lat stawiało opór Osmanom. W 1461 roku sułtan Mehmed II Zdobywca zajął Trapezunt, włączając ziemie cesarstwa do własnego imperium. (pl)
- Трапезу́ндская импе́рия (устар. «Трапезунтская империя», ср.-греч. Αυτοκρατορία της Τραπεζούντας) — средневековое греко-православное государство, образовавшееся в 1204 году на побережье Чёрного моря, на северо-востоке Малой Азии, а также частично в Крыму и в Предкавказье, в результате распада Восточной Римской (Византийской) империи. На первых порах представляло собой весьма удобную, в условиях малоазийского политического хаоса, прибрежную буферную зону, преимущественно греческие правители которой некоторое время весьма успешно играли на противоречиях между Грузинским царством, сельджукскими владениями, Никейской империей, итальянскими талассократиями Венецией и Генуей. С самого начала своего существования (1204) на территории Трапезундской империи утвердилась династия Великих Комнинов, правившая империей в течение двух с половиной веков и павшая под ударами турок-oсманов в 1461 году. Национально-языковой состав империи был весьма пёстрым, определённые ниши в нём занимали греки, армяне, лазы, грузины, итальянцы. По мере инфильтрации тюркского компонента в виде кочевых и полукочевых туркмен и усиления политико-демографического давления со стороны тюркских бейликов из глубин Малой Азии, Трапезундская империя, как и Византийская на последнем этапе своего существования, подверглась сначала латентной тюркизации, затем нарастающей исламизации, и наконец постепенному сжатию до размеров периметра крепостных стен самого Трапезунда и второго по величине города империи — Керасунта, который, согласно преданию, пал через несколько месяцев после столицы. Вплоть до 1340-х годов в Трапезундской империи ощущалось сильное, но постепенно слабеющее культурное и политическое влияние Константинополя: в стране имелись прогреческие и автохтонные клики, столкновения между которыми привели Трапезунд, как и Константинополь того же времени, к пагубной гражданской войне 1340—1355 годов. Последний осколок Трапезундской, а следовательно, и Восточной Римской империи — крымское княжество Феодоро — пало под ударами всё тех же турок-османов в 1475 году. Особенности рельефа Понта помогли местным грекам и в османскую эпоху сохранять свои язык и культуру лучше, чем это могли сделать их соплеменники во внутренних регионах малоазийского плато. Османский геноцид трапезундских греков и армян привёл к их массовому бегству на территорию Российской империи, а затем и Советской России, где до настоящего времени в Причерноморье и Предкавказье компактно проживают понтийские греки и хемшилы (амшенцы). (ru)
- Трапезундська імперія (грец. Αυτοκρατορία της Τραπεζούντας) — пізньосередньовічна монархічна держава, одна з трьох основних грецьких держав-наступників Візантійської Імперії після тимчасового припинення її існування в результаті захоплення у 1204 році Константинополя хрестоносцями Четвертого хрестового походу. Існувала між 1204 та 1461 роками, і територіально складалася з регіону Понт (колишні візантійські феми Халдія та Пафлагонія) та заморських володінь у Криму та на Таманському півострові, що мали назву Ператея. Столицею було місто Трапезунд (сучасний Трабзон). Держава утворилась у 1204 році, коли онуки візантійського імператора Андроніка I Олексій і Давид Комніни (сини севастократора Мануїла) за допомогою грузинської цариці Тамари, яка доводилась їм тіткою за матір'ю, очолили інтервенцію в феми Халдія та Пафлагонія, і в квітні 1204 року зайняли Трапезунд, а пізніше інші прибережні райони з містами Сіноп, Амастрида, Гераклія. Пізніші візантійські імператори, так само, як і візантійські автори (наприклад, Георгій Пахимер та Никифор Григора), та навіть деякі трапезундські (Іоанн Лазаропулос та Віссаріон Нікейський), називали правителів держави «князями Лазів», так само, як і їхні володіння теж називались Лазика, тобто, іншими словами, Трапезундська імперія називалась вищезгаданими політичними суб'єктами як Князівство Лазів. З цього випливає, що, з точки зору авторів, пов'язаних з нікейською династією Ласкарісів, а пізніше з візантійською династією Палеологів, правителі Трапезунду імператорами не були. Після того, як хрестоносці Четвертого походу скинули візантійського імператора Олексія V Дуку, та утворили на захоплених землях Латинську імперію, Трапезундська імперія стала однією з трьох держав-наступниць, що претендували на імперський престол, разом з Нікейською імперією під правлінням династії Ласкарісів, та Епірським деспотатом під головуванням роду Комнінів Дук. В подальших війнах на короткий час утворилась Фессалонікійська імперія, яка мала уряд з Епіру, проте швидко розпалась після конфліктів з Нікеєю та Болгарією, та в 1261 році сталось захоплення Константинополя Нікейською імперією та відновлення Візантії. Не дивлячись на це, трапезундські правителі продовжували називати себе «імператорами римлян» ще два десятиліття, та не полишали своїх претензій на візантійський престол. Лише через 21 рік після відновлення нікейцями імперії імператор Іоанн II Великий Комнін змінив свій титул з «Басилевс та Автократор Римлян» на «Басилевс та Автократор усього Сходу, Іберії та Ператеї». Трапезундська монархія проіснувала найдовше з усіх уламків Візантії. Епірський деспотат полишив імперські амбіції ще до відвоювання Константинополя, та був на деякий час захоплений нею близько 1340 року, після чого потрапив у залежність до Сербської імперії, та був успадкований італійськими династіями, фактично втративши своє грецьке коріння. Остаточно деспотат був знищений Османською імперією у 1479 році. Нікейська імперія відновила Візантію, і, відповідно, перестала існувати як окреме утворення, тоді як сама відновлена імперія проіснувала до падіння Константинополя у 1453 році від османів. Трапезундська імперія лишалась існувати до 1461 року, коли султан Мехмед II після місячної облоги захопив столицю держави та поневолив її правителя Давида I, що поклало кінець імперській традиції римлян, яка почалась з Октавіана Августа та мала неперервне продовження 1488 років. Кримське князівство Феодоро, останнє відгалуження Трапезунду та візантійського світу загалом, було знищене османами в 1475 році. (uk)
- 特拉比松帝国（希臘語：Αυτοκρατορία της Τραπεζούντας；格魯吉亞語：ტრაპიზონის იმპერია）创立於1204年4月，是從拜占庭帝国分裂出的三个帝国之一，持續了257年。特拉比松帝國的第一代君主阿历克塞一世是科穆寧王朝最後一位皇帝安德洛尼卡一世的孫子，他在第四次十字军东征时預見十字軍將攻取君士坦丁堡，便佔據特拉布宗獨立建國，声称继承了拜占庭帝国的法统而自号“罗马帝国”，但在尼西亚帝国收复君士坦丁堡后改国号为“全东方与海北及伊比利亚帝国”。在地理上，帝国的版图从未超过黑海南岸地区。1461年，奥斯曼帝国穆罕默德二世进攻特拉比松，国王大卫科穆宁投降，特拉比松帝国亡。 在1461年帝國被奧斯曼帝國所滅後，大量信奉東正教的希臘人（稱為本都希臘人）仍居住在古帝國的範圍內至20世紀初。這些希臘人因為希臘土耳其人口互換而於1923年始被土耳其驅逐至今希臘境內。然而，在當地說希臘語的穆斯林則保留於居住地至今。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La Trebizonda imperio (greke Αυτοκρατορία της Τραπεζούντας) estis unu el la postsekvaj ŝtatoj de la Bizanca imperio en Malgranda Azio. Ĝi estiĝis sekve de falo de Konstantinopolo dum la kvara krucmilito en la jaro 1204. Trebizondo en pli postaj tempoj gvidis sukcesajn interrilatojn kun ĝenovanoj kaj venecianoj, kiuj akiris post fino de la kvara krucmilito multe da apogpunktoj ĉe la Nigra Maro, dum en batalojn pri reakiro de Konstantinopolo ĝi tre malmulte envolviĝis. Ĝiaj regantoj pli interesiĝis pri komerco kaj pri la evoluigo de la metiista fabrikado. (eo)
- Das Kaiserreich Trapezunt war einer der Nachfolgestaaten des Byzantinischen Reichs, entstanden nach der Eroberung der Hauptstadt Konstantinopel im Zuge des Vierten Kreuzzugs. Es erstreckte sich zeitweise über die historischen Landschaften Paphlagonien, Pontos und den Westen von Kolchis. Das Reich bestand von 1204 bis 1461. (de)
- L’Empire de Trébizonde (en grec Αυτοκρατορία τής Τραπεζούντας) est un État grec successeur de l’Empire byzantin, centré autour de l'actuelle Trébizonde, dans la région du Pont, sur le littoral de la mer Noire. Établi en 1204 par la Maison Comnène, à la suite de la chute de Constantinople au cours de la quatrième croisade et de la formation de l’Empire latin de Constantinople, il disparaît lorsque le sultan ottoman Mehmed II s'empare de Trébizonde en 1461. (fr)
- L'Impero di Trebisonda fu uno degli stati successori dell'impero bizantino, formato da Alessio Mega Comneno dopo l'Assedio di Costantinopoli del 1204, che porterà la caduta della capitale bizantina nelle mani dei crociati e dei veneziani (quarta crociata). Trebisonda, capitale di questo impero a cui gli storici hanno dato il nome, fu l'ultima città bizantina a cadere: capitolò in mano ai Turchi Ottomani nel 1461. (it)
- O Império de Trebizonda (em grego: Βασίλειον τῆς Τραπεζοῦντος) foi um império criado ainda antes da tomada de Constantinopla pela Quarta Cruzada. Esse império, que durou de 1204 a 1461, era independente do Império Bizantino, apesar de ter alguns imperadores em comum. Sua capital era a cidade de Trebizonda, na atual Turquia. (pt)
- 特拉比松帝国（希臘語：Αυτοκρατορία της Τραπεζούντας；格魯吉亞語：ტრაპიზონის იმპერია）创立於1204年4月，是從拜占庭帝国分裂出的三个帝国之一，持續了257年。特拉比松帝國的第一代君主阿历克塞一世是科穆寧王朝最後一位皇帝安德洛尼卡一世的孫子，他在第四次十字军东征时預見十字軍將攻取君士坦丁堡，便佔據特拉布宗獨立建國，声称继承了拜占庭帝国的法统而自号“罗马帝国”，但在尼西亚帝国收复君士坦丁堡后改国号为“全东方与海北及伊比利亚帝国”。在地理上，帝国的版图从未超过黑海南岸地区。1461年，奥斯曼帝国穆罕默德二世进攻特拉比松，国王大卫科穆宁投降，特拉比松帝国亡。 在1461年帝國被奧斯曼帝國所滅後，大量信奉東正教的希臘人（稱為本都希臘人）仍居住在古帝國的範圍內至20世紀初。這些希臘人因為希臘土耳其人口互換而於1923年始被土耳其驅逐至今希臘境內。然而，在當地說希臘語的穆斯林則保留於居住地至今。 (zh)
- كانت إمبراطورية طرابزون إمبراطورية ملكية، وهي واحدة من ثلاث خلفت الإمبراطورية البيزنطية التي ازدهرت خلال الفترة من القرن الثالث عشر وحتى القرن الخامس عشر، ضمت أراضي الركن الشمالي الغربي الأقصى من الأناضول (بنطس)، وشبه جزيرة القرم الجنوبية. تشكلت الإمبراطورية عام 1204 بعد الحملة الجورجية في تشالديا وبافلونيا، بقيادة ألكسيوس كومنينوس، قبل أسابيع قليلة من نهب القسطنطينية. بعد ذلك أعلن ألكسيوس نفسه إمبراطورًا على طرابزون (حاليًا طرابزون، تركيا). مارس أليكسيوس وديفيد كومنينوس، حفيدا الإمبراطور المخلوع أندرونيكوس الأول كومنينوس، ضغوطًا على الإمبراطور البيزنطي ألكسيوس الخامس دوكاس يزعمان فيها أنهما «أباطرة رومانيون». اعتُبر الأباطرة البيزنطيون الذين تعاقبوا، كما يروى عن المؤلفين البيزنطيين، مثل: جورج باجيمير، نيكيفوروس جريجوراس، وجون لازاروبولوس، وباسيليوس بيساريون، أنهم «أمراء شعب اللاز»، في حين (ar)
- L'Imperi de Trebisonda (1204 al 1461) fou un estat creat al mateix temps que la conquesta dels croats de Constantinoble, però que no en va ser una conseqüència. Per la seva fundació va comptar amb el suport de Geòrgia. Tan bon punt van tenir notícia de la caiguda de la capital romana d'Orient, l'emperador de Trebisonda, no va reconèixer el nou estat anomenat Imperi Llatí i es van considerar els successors legítims de l'antic Imperi Romà d'Orient. En això van entrar en conflicte amb les aspiracions del recent creat Imperi de Nicea. Quan Miquel VIII Paleòleg va conquerir Constantinoble, els emperadors de Trebisonda van haver d'abandonar el títol d'emperador i autòcrata dels romans (que havien fet servir els emperadors romans d'Orient) i substituir-lo pel d'emperador i autòcrata de tot l'est, (ca)
- Trapezuntské císařství (řecky Αυτοκρατορία της Τραπεζούντας) bylo nástupnickým státem Byzantské říše v oblasti maloasijského kraje Pontos. Vzniklo v důsledku pádu Konstantinopole během čtvrté křížové výpravy v roce 1204. Trapezunt v pozdějších dobách vedl úspěšné obchodní styky s Janovany a Benátčany, kteří získali po završení čtvrté křížové výpravy mnoho opěrných bodů v Černomoří, a do bojů o znovuzískání Konstantinopole se příliš nezapojil. Jeho vládci se spíše zajímali o obchod a později též o rozvíjející se řemeslnou výrobu. Postupem času se tento stát podobal některým italským republikám, avšak na konci 14. století a zejména po rozpadu Tamerlánovy říše začal ztrácet svou významnou obchodní pozici (zejména jako překladiště zboží na Hedvábné stezce), až byl nakonec pohlcen vzmáhající se (cs)
- Η Αυτοκρατορία της Τραπεζούντας ήταν μια μοναρχία την περίοδο 13ου-15ου αιώνα, αποτελούμενη από τη μακρινή βορειοανατολική γωνία της Μικράς Ασίας και τη νότια Κριμαία. Ήταν ένα από τα τρία διάδοχα κράτη τα οποία καθιερώθηκαν μετά την πτώση της Ανατολικής Ρωμαϊκής (Βυζαντινής) Αυτοκρατορίας κατά την Δ΄ Σταυροφορία, μαζί με την Αυτοκρατορία της Νίκαιας και το Δεσποτάτο της Ηπείρου. (el)
- The Empire of Trebizond, or Trapezuntine Empire, was a monarchy and one of three successor rump states of the Byzantine Empire, along with the Despotate of the Morea and the Principality of Theodoro, that flourished during the 13th through to the 15th century, consisting of the far northeastern corner of Anatolia (the Pontus) and the southern Crimea. The empire was formed in 1204 with the help of the Georgian queen Tamar after the Georgian expedition in Chaldia and Paphlagonia, commanded by Alexios Komnenos a few weeks before the sack of Constantinople. Alexios later declared himself Emperor and established himself in Trebizond (modern day Trabzon, Turkey). Alexios and David Komnenos, grandsons and last male descendants of deposed Emperor Andronikos I Komnenos, pressed their claims as "Ro (en)
- El Imperio de Trebisonda fue un Estado cristiano medieval de cultura griega, surgido de la descomposición del Imperio bizantino y fundado en 1204, poco antes de la toma de Constantinopla por los cruzados. Estaba localizado en la costa sudoriental del mar Negro, con su capital en la ciudad de Trebisonda, y se mantuvo como Estado independiente hasta 1461, en que fue conquistado por los turcos otomanos. (es)
- Trebizondako Inperioa (grezieraz: Αὐτοκρατορία Τραπεζούντος) Erdi Aroko estatu kristau bat izan zen; kulturaz, grekoa zen: hizkuntza ofiziala zen. 1204. urtean sortu zen, Bizantziar Inperioa desegin zenean, Konstantinopla Laugarren Gurutzadan hartu baino lehentxeago. Itsaso Beltzaren hego-ekialdeko kostaldean zegoen; hiriburua Trebizonda hiria zen. Estatu beregaina izan zen, 1461ean Otomandar Inperioak eskuratu zuen arte. (eu)
- Kekaisaran Trebizond adalah salah satu dari tiga negara penerus Kekaisaran Romawi Timur pasca Perang Salib Keempat, tetapi pendiriannya tidak berhubungan secara langsung dengan jatuhnya Konstantinopel ke tangan Tentara Salib, karena negara ini didirikan beberapa minggu sebelum peristiwa ini. Kekaisaran Trebizond didirikan pada April 1204. Secara geografis, wilayah Kekaisaran Trebizond tidak pernah lebih dari daerah di pantai selatan Laut Hitam. (in)
- 트라페준타 제국(중세 그리스어: Βασίλειον τής Τραπεζούντας) 혹은 트레비존드 제국은 동로마 제국의 세 후계국 가운데 하나로서 1204년에 창건되었다. 트라페준타(현재의 터키의 트라브존)를 수도로 삼았다. 트라페준타 제국의 건국은 제4차 십자군과 직접적인 연관이 없으며, 콘스탄티노폴리스가 함락되기 몇 주 전에 갈라져 나왔다. 트라페준타 제국은 동로마 제국의 후계국들 중에서는 가장 오래 생존했다. 트라페준타 제국은 오스만 투르크 뿐만 아니라 제노바, 이탈리아와 지속적으로 충돌했다. 트라페준타는 주변 강국과의 정략 결혼을 함으로써 생존해나갔고 독립성을 유지하는데 필요한 자원은 제노바와 베네치아 상인과의 무역에서 얻어 이어나갔다 동로마 제국 콤니노스 왕조의 마지막 황제인 안드로니코스 1세 콤니노스의 손자 알렉시오스 1세 콤니노스가 1204년 4월 트라페준타를 점령해 건국했으며, 콤니노스 왕조의 주류를 계승하는 것으로서 대(大) 콤니노스 가(家)라 칭하였다. (ko)
- トレビゾンド帝国（トレビゾンドていこく、英語: Empire of Trebizond / Trapezuntine Empire）とは、13世紀から15世紀にかけて存在した、東ローマ帝国（ビザンツ帝国）を引き継いだ3ヵ国ののうちの1つであり、アナトリア半島の北東端（ポントス）とクリミア半島南部で構成されていた。コンスタンティノープル包囲戦 (1204年)の数週間前、コムネノス家のアレクシオス1世指揮によるとへのグルジア軍遠征後、この帝国はグルジア王国の女王タマルの助力を得て1204年に成立した。アレクシオスは後に自らを皇帝と宣言し、トレビゾンド（現代のトルコ・トラブゾン）にて即位した。退位させられた皇帝アンドロニコス1世コムネノスの曾孫かつ最後の男系子孫であったアレクシオスとは、東ローマ皇帝アレクシオス5世ドゥーカスに対し「ローマ皇帝」として自らの継承権を訴えた。後世の東ローマ皇帝や、、といった作家、そしてやヨハンネス・ベッサリオンなどのある程度のトレビゾンド人は、を「ラズ人の王子」と見なした一方、彼ら「王子」の領有地はとも呼ばれた。このように、や後のパレオロゴス朝と関連のある東ローマの作家らの観点では、トレビゾンドの君主は皇帝ではなかったのである。 (ja)
- Het keizerrijk Trebizonde (Grieks: Βασίλειον τής Τραπεζούντας/Basileion tēs Trapezountas), gesticht in april 1204, was een van de drie Grieks-Byzantijnse opvolgersstaten van het Byzantijnse Rijk. De oprichting van het Keizerrijk Trebizonde had geen directe betrekking op de verovering van Constantinopel door de Vierde Kruistocht, omdat het zich al een paar weken voor die gebeurtenis afscheurde van het Byzantijnse Rijk. (nl)
- Cesarstwo Trapezuntu lub Trebizondu (funkcjonuje także określenie: cesarstwo trapezunckie) – państwo powstałe w 1204 roku na gruzach Cesarstwa Bizantyjskiego na ziemiach wokół miasta Trapezunt (dziś Trabzon we wschodniej Turcji). Cesarstwo istniało w latach 1204–1461. Po zdobyciu Konstantynopola przez Turków w 1453 roku Cesarstwo Trapezuntu jeszcze tylko przez kilka lat stawiało opór Osmanom. W 1461 roku sułtan Mehmed II Zdobywca zajął Trapezunt, włączając ziemie cesarstwa do własnego imperium. (pl)
- Трапезу́ндская импе́рия (устар. «Трапезунтская империя», ср.-греч. Αυτοκρατορία της Τραπεζούντας) — средневековое греко-православное государство, образовавшееся в 1204 году на побережье Чёрного моря, на северо-востоке Малой Азии, а также частично в Крыму и в Предкавказье, в результате распада Восточной Римской (Византийской) империи. На первых порах представляло собой весьма удобную, в условиях малоазийского политического хаоса, прибрежную буферную зону, преимущественно греческие правители которой некоторое время весьма успешно играли на противоречиях между Грузинским царством, сельджукскими владениями, Никейской империей, итальянскими талассократиями Венецией и Генуей. (ru)
- Kejsardömet Trabzon (grekiska: Αυτοκρατορία της Τραπεζούντας; även Kejsardömet Trapezunt eller Kejsardömet Trebizond) var ett kejsardöme som kontrollerade nordöstra Anatolien och delar av Krimhalvön från 1200-talet till 1400-talet. Riket skapades ursprungligen genom en revolt mot att det bysantinska rikets tron usurperats under det fjärde korståget och Tamar, drottning av Georgien, försedde Alexios I Komnenos med de trupper han behövde för att erövra Trabzon, Sinope och Paflagonien. Efter att det fjärde korståget ockuperade Konstantinopel och riket splittrades i ett antal efterföljande stater; Trabzon, Nicaea och Epirus, pressade kejsarna i Trabzon sina anspråk på den bysantinska tronen. Även årtionden efter att Kejsardömet Nicaea återtagit Konstantinopel 1261 och återställt det bysantinsk (sv)
- Трапезундська імперія (грец. Αυτοκρατορία της Τραπεζούντας) — пізньосередньовічна монархічна держава, одна з трьох основних грецьких держав-наступників Візантійської Імперії після тимчасового припинення її існування в результаті захоплення у 1204 році Константинополя хрестоносцями Четвертого хрестового походу. Існувала між 1204 та 1461 роками, і територіально складалася з регіону Понт (колишні візантійські феми Халдія та Пафлагонія) та заморських володінь у Криму та на Таманському півострові, що мали назву Ператея. Столицею було місто Трапезунд (сучасний Трабзон). Держава утворилась у 1204 році, коли онуки візантійського імператора Андроніка I Олексій і Давид Комніни (сини севастократора Мануїла) за допомогою грузинської цариці Тамари, яка доводилась їм тіткою за матір'ю, очолили інтервенц (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
