| dbo:abstract
|
- التقليدوية أو التقليدانية هي نزعة ونهج محافظين في النظرة إلى الحياة والمجتمع. وجوهر التقليدوية هو تجنب القطيعة مع التقليد، والحفاظ على الأشكال القديمة للقيم السياسية والدينية والأخلاقية، لأنها بنظر المنادين بها، التعبير العفوي عن الحاجات الحقيقية للمجتمع. ولكن التقليد، على هذا النحو، ليس سوى العادة، التي كانت تملي، في القرون الوسطى، على الإنسان أعماله وأحكامه، وهي تفترض أن «الجيد» نكتسبه من السلف وأن أفضل ما يكون هو الذي كان دائما. وقد أدى استلهام الحق الروماني، في القرن الثامن عشر، إلى استبدال الحق المدون «بالحق المعتاد» وإلى استبدال العقل «بالتجربة»، والمجرد «بالملموس». ويتوقف الطابع المحافظ، أو بمعنى آخر، الطابع الرجعي للمنهج التقليدي على اختيار الماضي. فيختلف الفرق التقليدوي، من بلد إلى آخر، باختلاف «التاريخ» الذي يستند إليه. إلا أنه رغم التباين، ثمة خلفية فكرية مشتركة، أذواق ومشاعر مشتركة، تعطي هذا المذهب قدرا من التماسك الأكيد. هناك في كل العصور، وخاصة في مراحل الاضطراب والبلبلة، من يصرح بإخلاصه للتقاليد وحرصه عليها ويشكك بفعالية وشرعية التحديث الطاريء. إلا أن التقليدوية لم يشتد عودها، وتثبت قدمها كمذهب، إلا بعد التساؤلات العميقة التي أحدثتها فلسفة «عصر التنوير»، والقطيعة الإرادية مع معاصري عام 1789.يبدأ تاريخ التقليدوية، بوصفها نظاما، مع الثورة الفرنسية وكان أول تأسيس لها كتاب «تأملات حول الثورة الفرنسية» لأدموند بورك (بالإنجليزية: Edmund Burke). يواجه دعاة التقليد، عقائد المدارس الأخرى، الليبرالية الاشتراكية، بالإيمان العميق بوجود إرادة إلهية، هي القيمة على سير الأمور الطبيعة، فيخطئ من يعمل على خلخلة نظام الأشياء. وليس نظام الأشياء الطبيعي هذا سوى التجربة نفسها. وقد ظل «المجتمع المسيحي» مثال التقليديين الأعلى، وغالبا ما كانوا يجدون في الكنيسة سندا لهم. وظل مثالهم، مثال المجتمع الريفي الذي يطغى عليه احترام القيم التقليدية، إلى جانب احترام الصفات «الرجولية». لقد اغتنى المذهب التقليدي، عبر التاريخ، بعناصر جديدة: دو بونالد (بالفرنسية: De Bonald)، إلى الحزب الموالي للأسرة المالكة، زمن الملكية في فرنسا، إلى الأبعاد التي أضافتها أوضاع البؤس الشعبي إلى تقليدية الكاثوليكيين الاجتماعيين لاتور دوبين (بالفرنسية: A. De Melun)، ألبيير دو مون وكذلك اتجاه أوغوست كونت التقليدوي الذي أصبح عنصرا من عناصر استنتاج شامل، وتقليدوية تين (بالفرنسية: Taine)أو رينان (بالفرنسية: Renan) التي اختلفت عما كانت عليه في بداية القرن. وقد تجدد هذا الاتجاه في القرن العشرين، بفضل المفاهيم الوطنية الجديدة التي أدخلها باريس (بالفرنسية: Barres) ومور، وجماعة «العمل الفرنسي» (بالفرنسية: Action francaise) وألهم هذا التيار، نظام فيشي (بالفرنسية: Vichy) فهمه للثورة الوطنية، وهو اسم جديد للمذهب القديم المضاد للثورة وشعار: العمل، العائلة الوطن. هذا وما زالت القليدية هي التيار الغالب في بعض المؤسسات الروحية والسياسية الغربية كالكنيسة والجيش. (ar)
- Prakonservativismo, ankaŭ konata kiel klasika konservativismo, antaŭkonservativismo aŭ tradiciismo, estas politika kaj socia filozofio emfazanta la bezonon por la principoj de transcendenta morala ordo, montrita tra certaj naturaj leĝoj al kiu socio devus konformiĝi en prudenta maniero. Koincidanta kun Toriismo, prakonservativismo estas konservativismo bazita sur la politikaj filozofioj de Aristotelo kaj Edmund Burke. Tradiciistoj emfazas la obligaciojn de socia ordo kaj la defendo de praulaj institucioj super kio ĝi konsideras troan individuismon. Prakonservativismo metas fortan emfazon sur la ideoj de kutimo, konvencio kaj tradicio. Teoria kialo estas preteratentita kaj estas konsiderita kontraŭ praktika kialo. La stato estas ankaŭ vidita kiel komuna entrepreno kun spiritaj kaj organikaj kvalitoj. Tradiciistoj kredas ke ajna ŝanĝo ne estas la rezulto de intenca rezonado pensita sed fluoj naturaj ekstere de la tradicioj de la komunumo. Gvidantaro, aŭtoritato kaj hierarkio estas vidita kiel naturaj produktoj. Tradiciismo evoluiĝis dum la 18-a jarcento en Eŭropo, precipe kiel respondo al la malordo de la angla enlanda milito kaj la radikalismo de la Franca Revolucio. En la mezo de la 20a jarcento, prakonservativismo komencis organiziĝi mem serioze kiel intelekta kaj politika forto. (eo)
- Traditionalismus (Integraler Traditionalismus; Traditionalistische Schule) ist eine Weltanschauung, die Philosophie/Metaphysik, Religion und Mystik/Esoterik verbindet, dezidiert anti-modern ausgerichtet ist und von einer Philosophia perennis ausgeht und diese erneuern will. (de)
- Tradicionalismo, en la historia de la filosofía, es la tendencia socio-filosófica a valorar la sabiduría práctica expresada en la tradición en cuanto conjunto de normas y costumbres heredadas del pasado, que los tradicionalistas consideran el resultado de siglos de experiencia probada, o razón práctica. El tradicionalismo se basa en que la verdad proviene de una fuente divina (revelación). El error no es una consecuencia de un mal aprendizaje subsanable por su corrección, sino un castigo; por lo tanto, la verdad no es asunto de la razón, sino de la autoridad, transmitida por la tradición y el legado histórico. La tradición, según yo entiendo, consistiría en repetir o imitar lo que hacían nuestros antepasados. La cuestión principal de la tradición así entendida se traduce en cómo construir una casa, cuándo sembrar y cuándo cosechar, cómo vestirse para ir a la iglesia los domingos, etc. Las tradiciones están sujetas a cambios, a causa del resultado acumulado de múltiples imitaciones imperfectas, a menos que fuerzas externas impidan la desviación de la actividad en cuestión, que varía por momentos antes que continuamente. En cambio el tradicionalismo —imitación deliberada de algún modelo original— no está sujeto a cambios; si el tradicionalista cometió un error al copiar un modelo, ese error no pasará a la generación siguiente, que se remitirá al original antes que a la copia. La tradición tiene corta memoria, el tradicionalismo la tiene larga. Generalmente el tradicionalismo está sustentado por normas sociales. La tradición suele estar apoyada por una norma (como en el caso de decir cómo ha de vestirse uno para acudir a la iglesia) pero no necesariamente. Una persona que se desvía de la tradición, en cuestiones técnicas por ejemplo, es considerada por sus vecinos estúpida o excéntrica, pero no transgresora de una norma. J. Elster, 1991, El cemento de la sociedad, p. 127. (es)
- Perennialismo o Escuela Perennialista, engloba un grupo de pensadores de los siglos XX y XXI que intentan exponer o reformular lo que consideran una filosofía perenne, que se remonta a ideas de la antigua Grecia y el Antiguo Egipto. Si bien muchos eruditos difieren en cuestiones históricas sobre este tema, los perennialistas suelen ver puntos en común en las corrientes budistas como Mahayana, Zen y Dzogchen, en el hinduismo, como Vedanta y en la filosofía china, como el taoísmo. Los autores perennialistas toman en cuenta los registros exotéricos así como las enseñanzas esotéricas. Los fundadores de esta corriente son el francés René Guénon, el cingalés Ananda Coomaraswamy y el suizo Frithjof Schuon. Otros pensadores influyentes que incluyen el perennialismo son: Ivan Aguéli , Titus Burckhardt, Marco Pallis y Hosein Nasr. Algunos académicos incluyen al escritor y pintor Julius Evola en esta corriente, aunque Evola presenta muchas diferencias en relación con los mencionados, principalmente por el sesgo "práctico" y "político" de sus ideas y la influencia de Nietzsche que impregna sus escritos. Otro autor finalmente relacionado con el perennialismo es el famoso intelectual rumano Mircea Eliade, aunque el vínculo de Eliade es cuestionado. (es)
- Le pérennialisme, également nommé traditionalisme, voire traditionalisme intégral, est un ensemble de postures philosophiques caractérisées par la théorie de la « Tradition primordiale », qui s'appuie sur la métaphysique, les mystiques, les doctrines ésotériques et la gnose. Ce courant se distingue notamment par une critique affirmée de la pensée moderne, à laquelle il reproche de s'être écartée du divin, du sacré, du traditionnel, pour aboutir à une vision des choses essentiellement rationaliste, matérialiste et progressiste. Les figures les plus connues de ce courant sont René Guénon, Ananda Coomaraswamy et Frithjof Schuon. (fr)
- Il tradizionalismo, conosciuto principalmente nel mondo anglo-sassone con il nome di conservatorismo tradizionalista (o conservatorismo tradizionale), è una filosofia politica e culturale situata nell'alveo del conservatorismo che sottolinea la necessità filosofica, etica e pratica dei principi della legge naturale e dell'ordine morale trascendente, della tradizione, dell'unità organica e gerarchica, della vita rurale, del classicismo e della cultura elevata e della fedeltà. Cerimonia di incoronazione che simboleggia la regolare trasmissione dei poteri provenienti da una tradizione regale o religiosa (dipinto di Friedrich Kaulbach, 1861) Alcuni tradizionalisti hanno abbracciato i termini di reazione e controrivoluzione, riferendosi alla decadenza della società provocata dall'illuminismo contrapponendo, per descrivere il mondo moderno, il concetto di degenerazione a quello di progresso. Poiché i conservatori tradizionalisti hanno una visione gerarchica della società, spesso, anche se non sempre (si pensi ai tradizionalisti dell'Antica Roma che sostenevano la res publica), difendono una struttura politica di tipo monarchico come l'assetto sociale più naturale e benefico. Non mancano però altri modelli governativi, come la citata repubblica aristocratica d'ispirazione romano-platonica e la democrazia organica, sostenuta dal fascismo. Sebbene non si incarni in un preciso modello politico, il tradizionalismo è esistito dacché è cominciata la civiltà, ma la sua espressione contemporanea si sviluppò nel XVIII secolo, soprattutto in risposta alla guerra civile inglese e alla rivoluzione francese. Spesso è un'idea legata alla destra, ma vi sono anche pensatori culturalmente tradizionali che però non si identificano in quest'area politica. Negli Stati Uniti d'America il conservatorismo tradizionalista non si organizzò in un'omogenea corrente intellettuale e politica sino alla metà del XIX secolo. La coagulazione del conservatorismo tradizionalista statunitense nacque all'interno di un cenacolo di professori universitari che respingevano le nozioni di individualismo, liberalismo, modernità e progresso sociale e rinnovarono l'interesse in ciò che Thomas Stearns Eliot definiva le cose permanenti (quelle verità sempiterne che sopravvivono ai mutamenti temporali e quelle istituzioni sociali fondamentali, come il cristianesimo, la famiglia, la comunità locale o nel caso dei pagani la verità sugli dei). Sovente il conservatorismo tradizionalista negli Stati Uniti confluisce nel paleoconservatorismo. (it)
- The Traditionalist or Perennialist School is a group of 20th- and 21st-century thinkers who believe in the existence of a perennial wisdom or perennial philosophy, primordial and universal truths which form the source for, and are shared by, all the major world religions. The early proponents of this school of thought are René Guénon, Ananda Coomaraswamy, and Frithjof Schuon. Other notable members include Seyyed Hossein Nasr, Titus Burckhardt, Martin Lings, William Stoddart, Jean-Louis Michon, Marco Pallis, and Huston Smith. (en)
- 伝統保守主義（でんとうほしゅしゅぎ、英: traditional conservatism）は、古い伝統を尊重する主義・思想であり、「自然法および超越的道徳秩序の原理」、伝統、「階級制および有機的統一性」、農本主義、「古典の教養および高尚な文化」、そして広範囲にわたる忠誠心の必要性を強調する政治哲学のことを言う。伝統主義的保守主義、伝統主義、バーク派保守主義、古典派保守主義、そして（非アメリカ英語圏ないしはオーストラリア英語圏の国々で）トーリー主義としても知られている。 もちろん、中には、「反動主義者」や「反革命主義者」といったレッテルを受け入れた上で、啓蒙運動以来それらの用語に込められてきた汚名を物ともしない伝統主義者もいる。階級的な社会観を持っているために、多くの伝統保守主義者は、少数のアメリカ人（T・S・エリオットなど）も含めて、君主制を最も自然で有益な社会体制として擁護する。 (ja)
- 전통주의(傳統主義, Traditionalism) 또는 전통보수주의(傳統保守主義, Traditionalist conservatism)는 전통주의, 고전적인 보수주의를 비롯한 옛 전통을 강력히 옹호하는 개념이며, 자연 법칙과 초월적인 도덕적 질서, 전통, 계층 구조 및 유기 화합, 토지 균분의 원칙에 대한 필요성을 강조하는 정치 철학이다. 일부 전통보수주의는 봉건주의 같은 반동주의적인 색채를 보이기도 한다. (ko)
- Traditioneel conservatisme wordt door sommige mensen genoemd als een stroming binnen het Amerikaans conservatisme. (nl)
- Traditionalisme is een filosofische stroming opgericht door de Fransman René Guénon (1886-1951). René Guénon was een 'esoterische practicus'. Guénon was van mening dat de westerse wereld in een langdurig proces van verval zit. Guénon was niet alleen met zijn ideeën. (1877-1947), (1907-1998), Arturo Reghini (1878-1946) en de controversiële schrijver Julius Evola (1898-1974) waren bekenden van Guénon met eenzelfde wereldvisie. De genoemde schrijvers waren van mening dat er een "oorspronkelijke traditie" zou bestaan. Simpel gezegd beweert het traditionalisme dat er een oerbron is waaruit alle religies zijn voortgekomen. Guénon was van mening dat er een ononderbroken traditie bestond die ervoor zorgde dat een religie of een stroming "echt", of in zijn woorden "traditioneel" is. Die ononderbroken traditie uit zich dan met name in de esoterische onderstroom die elke religie heeft (of had). Denkers van het traditionalisme gaan uit van een traditie die bestaat sinds het begin van de mensheid. In de loop van de tijd zijn volgens hen steeds verder van de bron afgeraakt. Dit wordt gezien als een voortdurende degeneratie. In het Westen heeft dit geleid tot een "Crisis van de moderne wereld" (de titel van een boek van Guénon) en een "Revolte tegen de moderne wereld" (Evola) die nodig is. De crisis zit volgens hen hier in dat men in het Westen de verbinding met de traditie is kwijtgeraakt en dat alles wordt vervangen door moderne waarden en vooral een areligieus leven. Het traditionalisme houdt in dat de verschillende denkers steeds vanuit een heel andere achtergrond eenzelfde soort ideeën aanhangen. Zo richtte Guénon zich vooral op de islamitische esoterie en de enige twee (in zijn optiek) authentieke westerse esoterische stromingen, de vrijmetselarij en de compagnonnage. Evola had meer aandacht voor de hermetische traditie en alchemie, Coomaraswamy voor kunst en symboliek (en een beetje hindoeïsme en boeddhisme) en Seyyed Hossein Nasr de islam. (nl)
- Tradycjonalizm – w socjologii i antropologii określenie wskazujące usposobienie, zespół nawyków i obyczajów, albo przekonań lub nawet spójnej i kompletnej doktryny, którego precyzyjniejszy sens odczytać można dopiero identyfikując jego zakres przedmiotowy (sferę religijną, filozoficzną, społeczno-polityczną, kulturalną, artystyczną etc.) bądź – w przypadku tradycjonalizmu społeczno-politycznego – sposób rozumienia tego terminu w różnych ujęciach szeroko rozumianej postawy i doktryny konserwatywnej. W każdym wypadku sens tradycjonalizmu uzależniony jest też od adekwatnego dla danego użycia zakresu i sensu słowa „tradycja”. (pl)
- Escola perenialista, também chamada de perenialismo ou escola tradicionalista, é composta por um grupo de pensadores dos séculos XX e XXI que tentam expor ou reformular o que eles julgam ser uma filosofia perene, que remonta a ideias da Grécia antiga e do Antigo Egito. Embora muitos estudiosos divirjam sobre questões históricas a respeito deste tema, normalmente os perenialistas enxergam pontos comuns em correntes budistas, como o mahayana, zen e o dzogchen, no hinduísmo, como o vedanta e na filosofia chinesa, como o taoísmo. Normalmente autores perenialistas levam em conta registros exotéricos e também ensinamentos esotéricos. Esta corrente também é caracterizada por uma rejeição fundamental de algumas das teses do Iluminismo, do materialismo, embora nem todos os autores se oponham aos mesmos elementos característicos da modernidade da mesma forma ou com a mesma ênfase. Os fundadores desta corrente são o francês René Guénon, o cingalês Ananda Coomaraswamy e o suíço Frithjof Schuon. Outros pensadores influentes que se incluem no perenialismo são: Ivan Aguéli, Titus Burckhardt, Martin Lings, Marco Pallis e Hossein Nasr. Alguns acadêmicos inserem o escritor e pintor Julius Evola nesta corrente, embora Evola apresente muitas divergências em relação aos citados, sobretudo pelo viés "prático" e "político" de suas ideias e pela influência de Nietzsche que permeia seus escritos. Outro autor eventualmente vinculado ao perenialismo é o famoso intelectual romeno Mircea Eliade, embora a vinculação de Eliade seja matizada e frequentemente contestada. (pt)
- O tradicionalismo também conhecido como conservadorismo clássico é uma filosofia política que coloca a tradição como critério e regra de decisão, entendendo-a como o conjunto de hábitos e tendências que procuram manter uma sociedade no equilíbrio das forças que lhe deram origem. Enfatiza a necessidade dos princípios de uma ordem moral transcendente, manifestada através de certas leis naturais às quais a sociedade deve se conformar de maneira prudente. No tradicionalismo, conceitos de costume, convenção e tradição são fortemente enfatizados e a razão teórica é considerada de importância secundária em relação à razão prática. Para os conservadores tradicionais, as mudanças sociais surgem espontaneamente, a partir das tradições da comunidade, e não como consequência de um pensamento racional, teórico ou idealizado. O tradicionalismo surgiu na Europa ao longo do século XVIII como uma reação à Revolução Francesa. Nesse contexto, destaca-se o panfleto Reflexões sobre a Revolução na França, escrito pelo estadista irlandês Edmund Burke, considerado como o precursor do conservadorismo. Burke dedicou-se a reagir contra as inovações "filosóficas e destrutivas" oriundas de Paris. Contudo, o tradicionalismo e começou a se estabelecer como uma força intelectual e política em meados do século XX. (pt)
- Традиционали́зм — мировоззрение или социально-философское направление, которое ставит в основу выраженную в традиции практическую мудрость, которую традиционалисты считают следствием многовекового доказанного опыта, или практического разума; или контрреволюционные консервативно-реакционные идеи, представляющие собой идеологически оформленную защитную реакцию на отклонение культуры и социума от некоей идеализированной социокультурной модели, представляющей собою общий устойчивый порядок. Понятия традиционализма и консерватизма крайне близки, однако консерватизм не отрицает эволюционное развитие общества. (ru)
- Den Traditionella skolan är en religionsfilosofisk strömning som hämtat influenser från metafysikern René Guénon (1886–1951). Dess principer anses dock vara tidlösa och närvarande i alla autentiskt religiösa traditioner. Den Traditionella skolans lära är även känd under namnet perennialism eller sophia perennis ("den tidlösa visdomen"). Termen philosophia perennis har sitt ursprung i renässansen. Det hinduiska begreppet Sanatana Dharma – den eviga doktrinen – har samma innebörd. (sv)
- Традиціоналі́зм — доктрина, яка твердить, що Бог дав первинне об'явлення (див. також джерела права, , символ віри) людству, яке передається як традиція з покоління до покоління і ця традиція є правди. Слово «традиція» має латинське походження. Українською мовою латинське traditio можна перекласти як передання або передавання, передача (tradere – передавати); близьким за значенням є інше слово латинського походження — трансляція. У первісному мовному контексті поняття «traditio» могло означати просторову передачу якихось матеріальних речей. Натомість сьогодні, вживаючи це поняття, ми в більшості випадків говоримо про передачу не матеріальних речей, а інформації і не в просторовому, а в часовому вимірі – з минулого в майбутнє. При цьому під поняттям традиції можна розуміти як сам процес передачі, так і її зміст (тобто те, що передається). Якщо наводити грубе порівняння, можна сказати, що традиція – це і вантажівка (яка, щоправда, їде не дорогою, а віссю часу), і вантаж, який вона везе. Перший аспект розуміння поняття традиції краще відображають українські слова передавання та передача, другий — передання. Традиціоналізм — світогляд і соціально-філософський напрямок, що відстоює збереження культурних, соціальних, історичних чи релігійних традицій. Тотальний традиціоналізм характерний для традиційного суспільства. Інтегральний традиціоналізм (відомий також як перенніалізм) — філософсько-релігійне вчення, сформульоване видатним французьким мислителем Рене Геноном. До числа яскравих представників належать італійський філософ Юліус Евола, голландсько-німецький лінгвіст, археолог, етнограф, засновник Аненербе Герман Вірт, румунський етнограф і релігієзнавець Мірча Еліаде, мислителі Тітус Буркхардт, Фрітьоф Шуон та інші. Вчення традиціоналізму двояке і має негативну (заперечувальну) та позитивну (підтверджувальну) сторону. Негативна сторона полягає у фундаментальній і масштабній критиці сучасного світу в усіх його проявах, позитивна — в утвердженні думки Традиції. (uk)
- Nykonservatism (engelska New Conservatism) var en konservativ strömning, som tog fart i USA under 1950-talet. Till nykonservatismens filosofer räknas Russell Kirk, Peter Viereck, Robert Nisbet och , med engelsmännen Roger Scruton och som lärjungar samt Edmund Burke, Irving Babbitt och Eric Voegelin som inspiratörer. Rörelsen kom att återvitalisera amerikansk konservatism och formulera ett tydligt filosofiskt alternativ till den annars förhärskande liberalismen. Inspirerade av nykonservatismen startade William F. Buckley den konservativa tidningen National Review och drev fram grundandet av det konservativa ungdomsförbundet Young Americans for Freedom. Rörelsens partipolitiska elddop skedde 1964 när de, mot det republikanska partietablissemangets vilja, lyckades få Barry Goldwater vald till republikanska partiets presidentkandidat. Claes G. Ryn inspirerades av nykonservatismen och försökte i sin ungdom introducera idéerna i Sverige, men emigrerade sedan till USA och blev professor i statsvetenskap vid Catholic University of America. (sv)
- 古典保守主义（英語：classical conservatism），又称传统保守主义（英語：traditional conservatism），或传统主义（英語：traditionalism）是一種政治和社會哲學，強調道德原則的重要性，主张社会應謹慎遵守的某些自然法則。傳統保守主義是基於亞里士多德和埃德蒙·伯克的政治觀點。傳統主義者重視社會紐帶和對祖傳制度的保護，而不是他們認為的過度個人主義。 傳統的保守主義非常強調習俗、慣例和傳統的概念。 理論理性被視為次於實踐理性。 國家也被視為具有精神和有機特徵的社會努力。傳統主義者認為，任何變化都是由社區的傳統自發產生的，而不是經過深思熟慮、理性思考的結果。領導、權威和等級制度對人類來說是自然而然的。18世紀，傳統主義在歐洲興起，主要是對英國和法國大革命混亂局面的反應。傳統保守主義在20世紀中葉開始成為一股知識分子和政治力量。 (zh)
- Традиціоналістський консерватизм, часто відомий як класичний консерватизм, є політичною та соціальною філософією, яка підкреслює важливість трансцендентних моральних принципів, що проявляються через певні природні закони, яких суспільство має розважливо дотримуватися. Традиціоналістський консерватизм ґрунтується на політичних поглядах Аристотеля та Едмунда Берка. Традиціоналісти цінують соціальні зв'язки та збереження інституцій предків вище того, що вони вважають надмірним індивідуалізмом. Концепції звичаю, конвенції та традиції особливо наголошуються в традиціоналістському консерватизмі. Теоретичний розум вважається другорядним по відношенню до практичного. Держава також розглядається як соціальна діяльність з духовними та органічними характеристиками. Традиціоналісти вважають, що будь-яка зміна спонтанно виникає з традицій громади, а не як наслідок навмисної, аргументованої думки. Лідерство, влада та ієрархія вважаються природними для людей. Традиціоналізм виник у Європі протягом 18 століття, здебільшого як реакція на хаос Англійської та Французької революцій. Традиціоналістський консерватизм почав утверджуватися як інтелектуальна і політична сила в середині 20 століття. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Traditionalismus (Integraler Traditionalismus; Traditionalistische Schule) ist eine Weltanschauung, die Philosophie/Metaphysik, Religion und Mystik/Esoterik verbindet, dezidiert anti-modern ausgerichtet ist und von einer Philosophia perennis ausgeht und diese erneuern will. (de)
- The Traditionalist or Perennialist School is a group of 20th- and 21st-century thinkers who believe in the existence of a perennial wisdom or perennial philosophy, primordial and universal truths which form the source for, and are shared by, all the major world religions. The early proponents of this school of thought are René Guénon, Ananda Coomaraswamy, and Frithjof Schuon. Other notable members include Seyyed Hossein Nasr, Titus Burckhardt, Martin Lings, William Stoddart, Jean-Louis Michon, Marco Pallis, and Huston Smith. (en)
- 伝統保守主義（でんとうほしゅしゅぎ、英: traditional conservatism）は、古い伝統を尊重する主義・思想であり、「自然法および超越的道徳秩序の原理」、伝統、「階級制および有機的統一性」、農本主義、「古典の教養および高尚な文化」、そして広範囲にわたる忠誠心の必要性を強調する政治哲学のことを言う。伝統主義的保守主義、伝統主義、バーク派保守主義、古典派保守主義、そして（非アメリカ英語圏ないしはオーストラリア英語圏の国々で）トーリー主義としても知られている。 もちろん、中には、「反動主義者」や「反革命主義者」といったレッテルを受け入れた上で、啓蒙運動以来それらの用語に込められてきた汚名を物ともしない伝統主義者もいる。階級的な社会観を持っているために、多くの伝統保守主義者は、少数のアメリカ人（T・S・エリオットなど）も含めて、君主制を最も自然で有益な社会体制として擁護する。 (ja)
- 전통주의(傳統主義, Traditionalism) 또는 전통보수주의(傳統保守主義, Traditionalist conservatism)는 전통주의, 고전적인 보수주의를 비롯한 옛 전통을 강력히 옹호하는 개념이며, 자연 법칙과 초월적인 도덕적 질서, 전통, 계층 구조 및 유기 화합, 토지 균분의 원칙에 대한 필요성을 강조하는 정치 철학이다. 일부 전통보수주의는 봉건주의 같은 반동주의적인 색채를 보이기도 한다. (ko)
- Traditioneel conservatisme wordt door sommige mensen genoemd als een stroming binnen het Amerikaans conservatisme. (nl)
- Tradycjonalizm – w socjologii i antropologii określenie wskazujące usposobienie, zespół nawyków i obyczajów, albo przekonań lub nawet spójnej i kompletnej doktryny, którego precyzyjniejszy sens odczytać można dopiero identyfikując jego zakres przedmiotowy (sferę religijną, filozoficzną, społeczno-polityczną, kulturalną, artystyczną etc.) bądź – w przypadku tradycjonalizmu społeczno-politycznego – sposób rozumienia tego terminu w różnych ujęciach szeroko rozumianej postawy i doktryny konserwatywnej. W każdym wypadku sens tradycjonalizmu uzależniony jest też od adekwatnego dla danego użycia zakresu i sensu słowa „tradycja”. (pl)
- Традиционали́зм — мировоззрение или социально-философское направление, которое ставит в основу выраженную в традиции практическую мудрость, которую традиционалисты считают следствием многовекового доказанного опыта, или практического разума; или контрреволюционные консервативно-реакционные идеи, представляющие собой идеологически оформленную защитную реакцию на отклонение культуры и социума от некоей идеализированной социокультурной модели, представляющей собою общий устойчивый порядок. Понятия традиционализма и консерватизма крайне близки, однако консерватизм не отрицает эволюционное развитие общества. (ru)
- Den Traditionella skolan är en religionsfilosofisk strömning som hämtat influenser från metafysikern René Guénon (1886–1951). Dess principer anses dock vara tidlösa och närvarande i alla autentiskt religiösa traditioner. Den Traditionella skolans lära är även känd under namnet perennialism eller sophia perennis ("den tidlösa visdomen"). Termen philosophia perennis har sitt ursprung i renässansen. Det hinduiska begreppet Sanatana Dharma – den eviga doktrinen – har samma innebörd. (sv)
- 古典保守主义（英語：classical conservatism），又称传统保守主义（英語：traditional conservatism），或传统主义（英語：traditionalism）是一種政治和社會哲學，強調道德原則的重要性，主张社会應謹慎遵守的某些自然法則。傳統保守主義是基於亞里士多德和埃德蒙·伯克的政治觀點。傳統主義者重視社會紐帶和對祖傳制度的保護，而不是他們認為的過度個人主義。 傳統的保守主義非常強調習俗、慣例和傳統的概念。 理論理性被視為次於實踐理性。 國家也被視為具有精神和有機特徵的社會努力。傳統主義者認為，任何變化都是由社區的傳統自發產生的，而不是經過深思熟慮、理性思考的結果。領導、權威和等級制度對人類來說是自然而然的。18世紀，傳統主義在歐洲興起，主要是對英國和法國大革命混亂局面的反應。傳統保守主義在20世紀中葉開始成為一股知識分子和政治力量。 (zh)
- التقليدوية أو التقليدانية هي نزعة ونهج محافظين في النظرة إلى الحياة والمجتمع. وجوهر التقليدوية هو تجنب القطيعة مع التقليد، والحفاظ على الأشكال القديمة للقيم السياسية والدينية والأخلاقية، لأنها بنظر المنادين بها، التعبير العفوي عن الحاجات الحقيقية للمجتمع. ولكن التقليد، على هذا النحو، ليس سوى العادة، التي كانت تملي، في القرون الوسطى، على الإنسان أعماله وأحكامه، وهي تفترض أن «الجيد» نكتسبه من السلف وأن أفضل ما يكون هو الذي كان دائما. وقد أدى استلهام الحق الروماني، في القرن الثامن عشر، إلى استبدال الحق المدون «بالحق المعتاد» وإلى استبدال العقل «بالتجربة»، والمجرد «بالملموس». ويتوقف الطابع المحافظ، أو بمعنى آخر، الطابع الرجعي للمنهج التقليدي على اختيار الماضي. فيختلف الفرق التقليدوي، من بلد إلى آخر، باختلاف «التاريخ» الذي يستند إليه. إلا أنه رغم التباين، ثمة خلفية فكرية مشتركة، أذواق ومشاعر مش (ar)
- Prakonservativismo, ankaŭ konata kiel klasika konservativismo, antaŭkonservativismo aŭ tradiciismo, estas politika kaj socia filozofio emfazanta la bezonon por la principoj de transcendenta morala ordo, montrita tra certaj naturaj leĝoj al kiu socio devus konformiĝi en prudenta maniero. Koincidanta kun Toriismo, prakonservativismo estas konservativismo bazita sur la politikaj filozofioj de Aristotelo kaj Edmund Burke. Tradiciistoj emfazas la obligaciojn de socia ordo kaj la defendo de praulaj institucioj super kio ĝi konsideras troan individuismon. (eo)
- Tradicionalismo, en la historia de la filosofía, es la tendencia socio-filosófica a valorar la sabiduría práctica expresada en la tradición en cuanto conjunto de normas y costumbres heredadas del pasado, que los tradicionalistas consideran el resultado de siglos de experiencia probada, o razón práctica. (es)
- Perennialismo o Escuela Perennialista, engloba un grupo de pensadores de los siglos XX y XXI que intentan exponer o reformular lo que consideran una filosofía perenne, que se remonta a ideas de la antigua Grecia y el Antiguo Egipto. Si bien muchos eruditos difieren en cuestiones históricas sobre este tema, los perennialistas suelen ver puntos en común en las corrientes budistas como Mahayana, Zen y Dzogchen, en el hinduismo, como Vedanta y en la filosofía china, como el taoísmo. Los autores perennialistas toman en cuenta los registros exotéricos así como las enseñanzas esotéricas. (es)
- Le pérennialisme, également nommé traditionalisme, voire traditionalisme intégral, est un ensemble de postures philosophiques caractérisées par la théorie de la « Tradition primordiale », qui s'appuie sur la métaphysique, les mystiques, les doctrines ésotériques et la gnose. Ce courant se distingue notamment par une critique affirmée de la pensée moderne, à laquelle il reproche de s'être écartée du divin, du sacré, du traditionnel, pour aboutir à une vision des choses essentiellement rationaliste, matérialiste et progressiste. (fr)
- Il tradizionalismo, conosciuto principalmente nel mondo anglo-sassone con il nome di conservatorismo tradizionalista (o conservatorismo tradizionale), è una filosofia politica e culturale situata nell'alveo del conservatorismo che sottolinea la necessità filosofica, etica e pratica dei principi della legge naturale e dell'ordine morale trascendente, della tradizione, dell'unità organica e gerarchica, della vita rurale, del classicismo e della cultura elevata e della fedeltà. (it)
- Traditionalisme is een filosofische stroming opgericht door de Fransman René Guénon (1886-1951). René Guénon was een 'esoterische practicus'. Guénon was van mening dat de westerse wereld in een langdurig proces van verval zit. Guénon was niet alleen met zijn ideeën. (1877-1947), (1907-1998), Arturo Reghini (1878-1946) en de controversiële schrijver Julius Evola (1898-1974) waren bekenden van Guénon met eenzelfde wereldvisie. (nl)
- Escola perenialista, também chamada de perenialismo ou escola tradicionalista, é composta por um grupo de pensadores dos séculos XX e XXI que tentam expor ou reformular o que eles julgam ser uma filosofia perene, que remonta a ideias da Grécia antiga e do Antigo Egito. Embora muitos estudiosos divirjam sobre questões históricas a respeito deste tema, normalmente os perenialistas enxergam pontos comuns em correntes budistas, como o mahayana, zen e o dzogchen, no hinduísmo, como o vedanta e na filosofia chinesa, como o taoísmo. Normalmente autores perenialistas levam em conta registros exotéricos e também ensinamentos esotéricos. (pt)
- O tradicionalismo também conhecido como conservadorismo clássico é uma filosofia política que coloca a tradição como critério e regra de decisão, entendendo-a como o conjunto de hábitos e tendências que procuram manter uma sociedade no equilíbrio das forças que lhe deram origem. Enfatiza a necessidade dos princípios de uma ordem moral transcendente, manifestada através de certas leis naturais às quais a sociedade deve se conformar de maneira prudente. (pt)
- Nykonservatism (engelska New Conservatism) var en konservativ strömning, som tog fart i USA under 1950-talet. Till nykonservatismens filosofer räknas Russell Kirk, Peter Viereck, Robert Nisbet och , med engelsmännen Roger Scruton och som lärjungar samt Edmund Burke, Irving Babbitt och Eric Voegelin som inspiratörer. Rörelsen kom att återvitalisera amerikansk konservatism och formulera ett tydligt filosofiskt alternativ till den annars förhärskande liberalismen. (sv)
- Традиціоналістський консерватизм, часто відомий як класичний консерватизм, є політичною та соціальною філософією, яка підкреслює важливість трансцендентних моральних принципів, що проявляються через певні природні закони, яких суспільство має розважливо дотримуватися. Традиціоналістський консерватизм ґрунтується на політичних поглядах Аристотеля та Едмунда Берка. Традиціоналісти цінують соціальні зв'язки та збереження інституцій предків вище того, що вони вважають надмірним індивідуалізмом. (uk)
- Традиціоналі́зм — доктрина, яка твердить, що Бог дав первинне об'явлення (див. також джерела права, , символ віри) людству, яке передається як традиція з покоління до покоління і ця традиція є правди. Слово «традиція» має латинське походження. Українською мовою латинське traditio можна перекласти як передання або передавання, передача (tradere – передавати); близьким за значенням є інше слово латинського походження — трансляція. У первісному мовному контексті поняття «traditio» могло означати просторову передачу якихось матеріальних речей. Натомість сьогодні, вживаючи це поняття, ми в більшості випадків говоримо про передачу не матеріальних речей, а інформації і не в просторовому, а в часовому вимірі – з минулого в майбутнє. При цьому під поняттям традиції можна розуміти як сам процес пер (uk)
|
