| dbo:abstract
|
- فرقة بقعة الحبر (بالإنجليزية: The Ink Spots) فرقة موسيقى الجاز الصوتية الأمريكية التي اكتسبت شهرة عالمية في ثلاثينيات وأربعينيات القرن العشرين. أنذر أسلوبهم الموسيقي الفريد بأنواع الإيقاع والبلوز والروك آند رول الموسيقية ، والنوع الفرعي دو ووب . تم قبول فرقة بقع الحبر على نطاق واسع في كل من المجتمعات البيضاء والسوداء ، ويرجع ذلك إلى حد كبير إلى أسلوب القصص الذي قدمه المغني الرئيسي بيل كيني للمجموعة. (ar)
- The Ink Spots waren eine Gesangsgruppe, die vor allem in den 1940er Jahren eine Reihe von Hits hatte und dem Rhythm and Blues, insbesondere dem Doo Wop, den Weg bereitete. (de)
- The Ink Spots fue un grupo de música vocal afroamericano que ayudó a definir el género musical que daría lugar al rhythm & blues y al rock and roll, así como al subgénero du duá. Junto con Mills Brothers, otro grupo vocal negro de los años 1930 y 1940, consiguieron una gran aceptación por parte de la comunidad blanca de los Estados Unidos. (es)
- The Ink Spots est un groupe vocal de rhythm and blues américain, précurseur du doo-wop. Ils se sont formés à Indianapolis au tout début des années 1930. Spécialistes de la ballade sentimentale, ils sont l'une des rares formations à séduire un public noir comme un public blanc. Inventeurs de certaines recettes qui définiront le style doo-wop, ils rencontrent le succès avec If I Didn't Care en 1939. I'm Making Believe, enregistré avec Ella Fitzgerald, est n°1 aux États-Unis en décembre 1944, et The Gypsy occupe la première place du hit-parade pendant dix semaines à l'été 1946. Après de nombreux changements de personnels, ils se séparent en 1952. Ils ont fait une apparition dans le film de 1942, Deux nigauds dans une île avec Abbott et Costello. Ils ont été intronisés au Rock and Roll Hall of Fame en 1989 dans la catégorie « Pionniers » (Early influences). (fr)
- The Ink Spots were an American pop vocal group who gained international fame in the 1930s and 1940s. Their unique musical style presaged the rhythm and blues and rock and roll musical genres, and the subgenre doo-wop. The Ink Spots were widely accepted in both the white and black communities, largely due to the ballad style introduced to the group by lead singer Bill Kenny. In 1989, the Ink Spots (Bill Kenny, Charlie Fuqua, Deek Watson, Jerry Daniels and Orville Jones) were inducted into the Rock and Roll Hall of Fame, and in 1999 they were inducted into the Vocal Group Hall of Fame. Since the Ink Spots disbanded, in 1954, there have been well over a hundred vocal groups calling themselves "The Ink Spots", with and without any original members of the group. It has often been the case that these groups claimed to be "second generation" or "third generation" Ink Spots. (en)
- ジ・インク・スポッツ（The Ink Spots）はアメリカ合衆国のヴォーカル・グループで1930～1940年代に人気があった。 彼らの音楽はリズムアンドブルース、ロックンロール、ドゥーワップの先駆けになった。リード・シンガーBill Kennyが持ち込んだバラード・スタイルで人種を問わず愛された。1954年解散。1989年にロックの殿堂の、ロックへの影響源となったアーティストたちに送られるアーリー・インフルエンス部門で受賞を果たした。 インク・スポッツの歌は4弦ギターで始まりI - #idim - ii7 - V7のコード進行で進み、テナーのBill Kennyの歌、そして語りへと引き継ぐ場合が多い。"Honey Child", "Honey Babe" などのフレーズをよく用いて、愛する人への語らいという形を取ることが多い。 代表曲は1939年のデビュー・シングル "If I Didn't Care"。 (ja)
- 잉크 스팟(The Ink Spots)은 1930년에서 1940년까지 세계적 인기를 모은 미국의 팝 보컬 그룹이다. 이들의 견줄 데 없는 음악성은 리듬 앤 블루스, 로큰롤, 두왑의 탄생의 계제가 되었다. 발라드를 선보임으로써 백인 흑인을 불문하고 폭넓은 지지를 받았다. 1989년 잉크 스팟(빌 케니, 디크 왓슨, 찰리 퓨콰, 호피 존스)은 로큰롤 명예의 전당에 헌액되었다. 1999년에는 에 헌액되었다. 1954년의 해체 이후로, 실제 그룹의 성원은 단 한 명도 넣지 않은 채로 백여개가 넘는 보컬 그룹이 "잉크 스팟"을 자칭하며 활동했다. 이같은 그룹들은 대체로 "제2세대" 또는 "제3세대"로 통칭된다. (ko)
- The Ink Spots was een tijdens de jaren 1930 in Indianapolis opgerichte Amerikaanse zanggroep uit de jaren 1940. Zij hadden succes met hun meestal in traag tempo verlopende samenzang in doowop-stijl, aangevoerd door de solo's van een falsetto-zanger, in het midden van het lied onderbroken door een parlando-passage van een diepere stem. De begeleiding met gitaar, bas en piano was simpel. Hun vocaal geperfectioneerde muziek was zeer karakteristiek, maar vertoonde door de jaren heen nauwelijks ontwikkeling. (nl)
- The Ink Spots – popularny w Stanach Zjednoczonych w latach 30. XX wieku zespół muzyczny składający się z czarnoskórych muzyków. Grupa pomogła zdefiniować charakterystyczny gatunek muzyczny, z którego wyewoluowały takie style jak rhythm and blues (zwłaszcza doo wop) oraz rock and roll. Zespół The Ink Spots został założony w Indianapolis, w roku 1931, a działalność zakończył w 1954. Ich twórczość wraz z dorobkiem innego popularnego w latach 40. zespołu, The Mills Brothers, zdobyła dużą akceptację wśród białych Amerykanów. W 1989 grupa została wprowadzona do Rock and Roll Hall of Fame. Grupa w roku 1997 zdobyła sporą popularność wśród graczy komputerowych dzięki wykorzystaniu utworów w sekwencjach wprowadzających do gier z serii Fallout: Maybe w pierwszej części gry i I Don't Want To Set The World On Fire w Fallout 3, a także w grze Fallout 4 w stacji radiowej Diamond City Radio. Oprócz tego kilka utworów zespołu zostało wykorzystanych w grze BioShock oraz jej sequelu. Również utwór If I Didn't Care został wykorzystany w filmie Skazani na Shawshank. (pl)
- Gli Ink Spots sono uno dei maggiori complessi vocal jazz doo-wop di origine afroamericana, che ottennero un discreto successo tra gli anni trenta e quaranta. Composero qualche canzone anche nei primi anni cinquanta. Tra i loro singoli di maggior successo si ricordano If I Didn't Care, My Prayer, Maybe, I Don't Want to Set the World on Fire, When The Swallows Come Back To Capistrano, I Cover The Waterfront, Christopher Columbus, Coquette, Java Jive, I'm Making Believe con Ella Fitzgerald che nel 1944 raggiunse la prima posizione nella Billboard Hot 100 per due settimane, The Gypsy che nel 1946 raggiunse la prima posizione nella Billboard Hot 100 per dieci settimane e To Each His Own che sempre nel 1946 raggiunse la prima posizione Billboard Hot 100. Spesso alcuni di questi brani fanno comparsa nelle colonne sonore di videogiochi e film. (it)
- The Ink Spots var en amerikansk vokalgrupp. Gruppen bildades i början av 1930-talet i Indianapolis. 1936 blev sångaren Bill Kenny medlem, och det var med honom gruppen kom att nå störst framgång. Förutom honom bestod den framgångsrikaste upplagan av gruppen av Orville "Hoppy" Jones (bas), Deek Watson (tenor) och Charlie Fuqua (bariton). De slog igenom brett 1939 med låten "" som nådde andraplatsen på amerikanska singellistan. De fick sin första singeletta samma år med "Address Unknown". Under det tidiga 1940-talet hade gruppen sedan ett flertal hits så som "Maybe" (1940), "Until the Real Thing Comes Along" (1941), "Don't Get Around Much Anymore" (1943), "Into Each Life Some Rain Must Fall" (1944, med Ella Fitzgerald) och "To Each His Own" (1946). Deras låtar började oftast med ett akustiskt gitarriff, följt av tenoren Bill Kenny som sjöng. Efter att Kenny slutat sjunga, reciterade basen Orville "Hoppy" Jones antingen den första halvan, eller låtens brygga, eller talade orden nästan i fri form. Bill Kenny avslutade sedan låten. På vissa av gruppens snabbare låtar sjöng istället Deek Watson huvudstämman. Hoppy Jones avled 1944 och det var början på slutet till gruppens storhetstid. Gruppen var inte längre lika framgångsrik när 1940-tal övergick i 1950-tal, men den var fortsatt aktiv fram till 1954. Charlie Fuqua bildade dock en egen version av the Ink Spots som var aktiv fram till 1971 då Fuqua avled. Deek Watson avled 1969 och Bill Kenny avled 1978. Gruppen valdes in i Rock and Roll Hall of Fame 1989 som "Early influence". (sv)
- The Ink Spots (с англ. — «Чернильные пятна») — вокальная музыкальная группа из Индианаполиса, работающая в музыкальном жанре ду-воп и ритм-энд-блюз. The Ink Spots и коллектив «Mills Brothers», также являющийся афро-американской вокальной группой 1930-х и 1940-х, получили признание у белой публики. Песни группы часто начинаются с гитарных аккордов I — #idim — ii7 — V7 (ru)
- The Ink Spots (укр. Інк Спотс - Чорнильні плями) — американський поп гурт, що існував у 30х-50х роках 20го сторіччя. Свою популярність здобули завдяки унікальному музичному стилю, що поєднував у собі риси ритм-енд-блюзу та рок-н-роллу, а також піджанру ду-воп. Це була однією із перших груп, що складалася з афроамериканців, але була суспільно прийнята білою публікою. У 1939 році записали пісню «If I Didn't Care» від молодого автора Джека Лоуренса, пісня стала хітом і принесла їм шалену популярність і величезні прибутки. Було продано 19 мільйонів копій цього сингла. Визначною рисою цієї групи є те, що більшість її пісень мають однакові акорди у вступі (F, Gm, C7). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- فرقة بقعة الحبر (بالإنجليزية: The Ink Spots) فرقة موسيقى الجاز الصوتية الأمريكية التي اكتسبت شهرة عالمية في ثلاثينيات وأربعينيات القرن العشرين. أنذر أسلوبهم الموسيقي الفريد بأنواع الإيقاع والبلوز والروك آند رول الموسيقية ، والنوع الفرعي دو ووب . تم قبول فرقة بقع الحبر على نطاق واسع في كل من المجتمعات البيضاء والسوداء ، ويرجع ذلك إلى حد كبير إلى أسلوب القصص الذي قدمه المغني الرئيسي بيل كيني للمجموعة. (ar)
- The Ink Spots waren eine Gesangsgruppe, die vor allem in den 1940er Jahren eine Reihe von Hits hatte und dem Rhythm and Blues, insbesondere dem Doo Wop, den Weg bereitete. (de)
- The Ink Spots fue un grupo de música vocal afroamericano que ayudó a definir el género musical que daría lugar al rhythm & blues y al rock and roll, así como al subgénero du duá. Junto con Mills Brothers, otro grupo vocal negro de los años 1930 y 1940, consiguieron una gran aceptación por parte de la comunidad blanca de los Estados Unidos. (es)
- ジ・インク・スポッツ（The Ink Spots）はアメリカ合衆国のヴォーカル・グループで1930～1940年代に人気があった。 彼らの音楽はリズムアンドブルース、ロックンロール、ドゥーワップの先駆けになった。リード・シンガーBill Kennyが持ち込んだバラード・スタイルで人種を問わず愛された。1954年解散。1989年にロックの殿堂の、ロックへの影響源となったアーティストたちに送られるアーリー・インフルエンス部門で受賞を果たした。 インク・スポッツの歌は4弦ギターで始まりI - #idim - ii7 - V7のコード進行で進み、テナーのBill Kennyの歌、そして語りへと引き継ぐ場合が多い。"Honey Child", "Honey Babe" などのフレーズをよく用いて、愛する人への語らいという形を取ることが多い。 代表曲は1939年のデビュー・シングル "If I Didn't Care"。 (ja)
- 잉크 스팟(The Ink Spots)은 1930년에서 1940년까지 세계적 인기를 모은 미국의 팝 보컬 그룹이다. 이들의 견줄 데 없는 음악성은 리듬 앤 블루스, 로큰롤, 두왑의 탄생의 계제가 되었다. 발라드를 선보임으로써 백인 흑인을 불문하고 폭넓은 지지를 받았다. 1989년 잉크 스팟(빌 케니, 디크 왓슨, 찰리 퓨콰, 호피 존스)은 로큰롤 명예의 전당에 헌액되었다. 1999년에는 에 헌액되었다. 1954년의 해체 이후로, 실제 그룹의 성원은 단 한 명도 넣지 않은 채로 백여개가 넘는 보컬 그룹이 "잉크 스팟"을 자칭하며 활동했다. 이같은 그룹들은 대체로 "제2세대" 또는 "제3세대"로 통칭된다. (ko)
- The Ink Spots was een tijdens de jaren 1930 in Indianapolis opgerichte Amerikaanse zanggroep uit de jaren 1940. Zij hadden succes met hun meestal in traag tempo verlopende samenzang in doowop-stijl, aangevoerd door de solo's van een falsetto-zanger, in het midden van het lied onderbroken door een parlando-passage van een diepere stem. De begeleiding met gitaar, bas en piano was simpel. Hun vocaal geperfectioneerde muziek was zeer karakteristiek, maar vertoonde door de jaren heen nauwelijks ontwikkeling. (nl)
- The Ink Spots (с англ. — «Чернильные пятна») — вокальная музыкальная группа из Индианаполиса, работающая в музыкальном жанре ду-воп и ритм-энд-блюз. The Ink Spots и коллектив «Mills Brothers», также являющийся афро-американской вокальной группой 1930-х и 1940-х, получили признание у белой публики. Песни группы часто начинаются с гитарных аккордов I — #idim — ii7 — V7 (ru)
- The Ink Spots were an American pop vocal group who gained international fame in the 1930s and 1940s. Their unique musical style presaged the rhythm and blues and rock and roll musical genres, and the subgenre doo-wop. The Ink Spots were widely accepted in both the white and black communities, largely due to the ballad style introduced to the group by lead singer Bill Kenny. (en)
- The Ink Spots est un groupe vocal de rhythm and blues américain, précurseur du doo-wop. Ils se sont formés à Indianapolis au tout début des années 1930. Spécialistes de la ballade sentimentale, ils sont l'une des rares formations à séduire un public noir comme un public blanc. Inventeurs de certaines recettes qui définiront le style doo-wop, ils rencontrent le succès avec If I Didn't Care en 1939. I'm Making Believe, enregistré avec Ella Fitzgerald, est n°1 aux États-Unis en décembre 1944, et The Gypsy occupe la première place du hit-parade pendant dix semaines à l'été 1946. Après de nombreux changements de personnels, ils se séparent en 1952. (fr)
- Gli Ink Spots sono uno dei maggiori complessi vocal jazz doo-wop di origine afroamericana, che ottennero un discreto successo tra gli anni trenta e quaranta. Composero qualche canzone anche nei primi anni cinquanta. (it)
- The Ink Spots – popularny w Stanach Zjednoczonych w latach 30. XX wieku zespół muzyczny składający się z czarnoskórych muzyków. Grupa pomogła zdefiniować charakterystyczny gatunek muzyczny, z którego wyewoluowały takie style jak rhythm and blues (zwłaszcza doo wop) oraz rock and roll. Zespół The Ink Spots został założony w Indianapolis, w roku 1931, a działalność zakończył w 1954. Ich twórczość wraz z dorobkiem innego popularnego w latach 40. zespołu, The Mills Brothers, zdobyła dużą akceptację wśród białych Amerykanów. W 1989 grupa została wprowadzona do Rock and Roll Hall of Fame. (pl)
- The Ink Spots var en amerikansk vokalgrupp. Gruppen bildades i början av 1930-talet i Indianapolis. 1936 blev sångaren Bill Kenny medlem, och det var med honom gruppen kom att nå störst framgång. Förutom honom bestod den framgångsrikaste upplagan av gruppen av Orville "Hoppy" Jones (bas), Deek Watson (tenor) och Charlie Fuqua (bariton). (sv)
- The Ink Spots (укр. Інк Спотс - Чорнильні плями) — американський поп гурт, що існував у 30х-50х роках 20го сторіччя. Свою популярність здобули завдяки унікальному музичному стилю, що поєднував у собі риси ритм-енд-блюзу та рок-н-роллу, а також піджанру ду-воп. Це була однією із перших груп, що складалася з афроамериканців, але була суспільно прийнята білою публікою. У 1939 році записали пісню «If I Didn't Care» від молодого автора Джека Лоуренса, пісня стала хітом і принесла їм шалену популярність і величезні прибутки. Було продано 19 мільйонів копій цього сингла. (uk)
|
