| dbo:abstract
|
- La Plaga d'Atenes va ser una epidèmia devastadora que va afectar principalment la ciutat estat d'Atenes l'any 430 aC, durant el segon any de la Guerra del Peloponès, i quan la victòria atenenca encara semblava possible. Es creu que va arribar a Atenes a través d'El Pireu, el port de la ciutat i única font de menjar i subministraments. La ciutat estat d'Esparta i gran part del Mediterrani oriental també van ser afectats per l'epidèmia, encara que en menor mesura. La plaga va tornar en dues ocasions, en el 429 aC i a l'hivern del 426-425 aC. S'ha suggerit fins a una trentena de patògens com a possibles causants d'aquesta plaga. (ca)
- طاعون أثينا (باليونانية القديمة:Λοιμὸς Λοιμὸς τῶν Ἀθηνῶν, Loimos tôn Athênôn) هو الوباء الذي دمر دولة مدينة أثينا قديما في اليونان خلال السنة الثانية (430 قبل الميلاد) من الحرب البيلوبونيسية عندما انتصار الأثينيين. قتل الطاعون ما يقدر بنحو 75,000 إلى 100,000 شخص، أي حوالي ربع السكان، ويُعتقد أنه دخل أثينا عبر بيرايوس، ميناء المدينة والمصدر الوحيد للغذاء والإمدادات. كما شهِد جزء كبير من شرق البحر الأبيض المتوسط تفشي المرض، وإن كان تأثيره أقل. كان للطاعون آثار خطيرة على مجتمع أثينا، مما أدى إلى عدم الالتزام بالقوانين والمعتقدات الدينية؛ رداً على ذلك، أصبحت القوانين أكثر صرامة، مما أدى إلى معاقبة غير المواطنين الذين يدعون أنهم من الأثينيين. وكان بريكليس زعيم أثينا من بين ضحايا الطاعون. عاد الطاعون مرتين أخريين، عام 429 قبل الميلاد وشتاء 427/426 ق.م. تم اقتراح حوالي 30 من مسببات الأمراض بأنها تسببت في الطاعون. (ar)
- Ο Λοιμός των Αθηνών ή «σύνδρομο του Θουκυδίδη» ήταν μια καταστροφική επιδημία η οποία εκδηλώθηκε στην πόλη-κράτος των Αθηνών στην αρχαία Ελλάδα, κατά το δεύτερο έτος του Πελοποννησιακού πολέμου, το 430 π.Χ., και ενώ η πόλη πολιορκούνταν από τους Σπαρτιάτες. Θεωρείται πως η επιδημία πρωτοεμφανίστηκε στο κύριο λιμένα της Αθήνας, τον Πειραιά, που αποτελούσε την κύρια είσοδο προμηθειών της πόλης. Ο λοιμός εμφανίστηκε και σε άλλες περιοχές της ανατολικής Μεσογείου, επέστρεψε δύο φορές, το 429 π.Χ. και τον χειμώνα του 427/426 π.Χ., και η καταστροφή που προκάλεσε στον πληθυσμό της Αθήνας ήταν ένα σημαντικό πρώτο πλήγμα για την πόλη ως προς την εξέλιξη του πολέμου. Προκάλεσε το θάνατο ενός μεγάλου ποσοστού των κατοίκων της πόλης, ανάμεσα στους οποίους και του ίδιου του Περικλή μαζί με τα μέλη της οικογενείας του, ενώ οι λεπτομερείς μαρτυρίες του Θουκυδίδη είναι ανεκτίμητες για την μελέτη του γεγονότος, καθώς ο ίδιος ήταν αυτόπτης μάρτυρας και είχε μολυνθεί, αλλά κατόρθωσε να επιζήσει. Επίσης, ο Ιπποκράτης ήταν ένας από τους γιατρούς που βρίσκονταν στην πόλη και η συνεισφορά του στην αντιμετώπιση του λοιμού ήταν σημαντική. (el)
- Die sogenannte Attische Seuche, genannt auch „Pest von Athen“, war eine Epidemie, die in den Jahren 430–426 v. Chr. während des Peloponnesischen Krieges in Athen, dem Hauptort der antiken Region Attika wütete. Der Krankheitserreger ist unbekannt. Über den Verlauf dieser Epidemie berichtet der griechische Historiker Thukydides, der selbst erkrankte. Sie wird daher auch als Pest des Thukydides oder Seuche des Thukydides bezeichnet. Das lateinische Wort pestis wie auch das altgriechische λοιμός loimós (übersetzt als „Pest, Seuche, jede ansteckende, schnell um sich greifende, tödliche Krankheit“) bezeichnet allgemein eine Infektionskrankheit im Gegensatz zu dem deutschen Wort „Pest“, das ein Lehnwort aus dem Lateinischen ist, sich aber auf das konkrete Pestbakterium bezieht. Kenntnisse über Infektionskrankheiten waren in der Antike vorhanden. Seuchen wurden teilweise auch als „Strafe eines Gottes“ angesehen. (de)
- Atenasko izurria (antzinako grezieraz: Λοιμός τῶν Ἀθηνῶν, Loimos tôn Athênôn) izurrite suntsitzaile bat izan zen, k.a. 430ean- Peloponesoko Gerraren bigarren urtean- batez ere Atenasko hiri-estatuari kaltetu ziona. Uste denez, Atenasera iritsi behar izan zuen Pireoren bidez, hiriko portua eta janari eta hornidura iturri bakarra baitzen. Esparta hiria eta Mediterraneo ekialdeko zati handi bat ere kaltetu zituen izurriteak, baina neurri txikiagoan. Izurritea bitan itzuli zen, k.a. 429an eta k.a. 426 eta k.a. 425 arteko neguan. Esparta eta bere aliatuak, Korinto izan ezik, ia soilik lehorrean oinarritutako potentziak ziren, gupidagabeak ziren infanteriako armada handiak biltzeko gai zirenak. Periklesen agindupean, atenastarrak Atenasko harresien babesean erretiratu ziren, Esparta kontrolpean edukitzeko esperantzan, bere itsas armada nagusiak, espartar tropen garraioa suntsitu eta hornidura lerroak mozten zituen bitartean. Zoritxarrez, estrategia honen ondorioz, nekazari asko jada gainezka zegoen Atenas hirira ere ekarri zituen. Aldi berean, harresietatik kanpo bizi zen jendea hirigunera joan zen, Atenas gaixotasunaren kutsatze masiborako toki ezin hobea bihurtuz. Tuzidides historialari garaikideak, bere lanean, Etiopian hasi, Egipto eta Libia zeharkatu eta ondoren greziar mundura iritsi zen izurritearen etorrera deskribatu zuen. Izurritea, gainezka zegoen hiri batean agertu zen, eta Atenasek, ziuraski, bere harresien atzean babesten ziren pertsonen heren bat galdu zuen. Hil-suak ikustean, espartar armadak, gaixotasunaren beldurrez, erretiratzea erabaki zuen. Izurriak Atenasko infanteriaren zati handi bat hil zuen, marinel adituenetako batzuk. Perikles ere, "Atenasko lehen herritarra", ondorengo agerraldietako batean hil zen, k.a. 429an hain zuzen ere. Perikles hil ondoren, buruzagi ahul eta ezgai batzuek Atenas zuzendu zuten. Tuzididesen esanetan, k.a. 415era arte. Atenasko biztanleak ezin izan ziren zoritxarreko bilakatuko zen Siziliarako espedizioa prestatzeko adina berreskuratu. Historialari modernoak ez dira ados jartzen izurritea gerran Atenasen porroterako erabakigarria izan zen ala ez erabakitzeko orduan. Edonola ere, gerra horren galerak mazedoniarren eta, azkenik, erromatarren arrakastarako bidea leundu ahal izan zuela uste dute. Teoria moderno batek sukar tifoideari botatzen dio izurritearen errua. (eu)
- La plaga de Atenas o peste de Atenas fue una epidemia devastadora que afectó principalmente a la ciudad-estado de Atenas en el año 430 a. C., en el segundo año de la Guerra del Peloponeso. Se cree que debió llegar a Atenas a través de El Pireo, el puerto de la ciudad y única fuente de comida y suministros. La ciudad-estado de Esparta y gran parte del Mediterráneo oriental también fueron afectados por la epidemia, aunque en menor medida. La plaga volvió en dos ocasiones, en el 429 a. C. y en el invierno de 426-425 a. C. Esparta y sus aliados, con la excepción de Corinto, eran casi exclusivamente potencias basadas en tierra firme, capaces de concentrar grandes ejércitos de infantería que eran casi imbatibles. Bajo el mando de Pericles, los atenienses se retiraron tras las murallas de Atenas, esperando mantener a Esparta controlada mientras que su marina superior arrasaba los transportes de tropas espartanos y cortaba las líneas de suministro. Desafortunadamente, la estrategia también llevó a que mucha gente del campo entrase en la ya sobrepoblada ciudad de Atenas. A su vez, gente que vivía fuera de las murallas se desplazó asimismo hacia el área central, convirtiendo a Atenas en el lugar perfecto para el contagio masivo de la enfermedad. En su Historia de la Guerra del Peloponeso, el historiador contemporáneo Tucídides describe la llegada de la epidemia, que comenzó en Etiopía, atravesó Egipto y Libia y llegó luego al mundo griego. La epidemia brotó en la ciudad abarrotada, y Atenas perdió posiblemente un tercio de las personas que se cobijaban tras sus muros. La visión de las piras funerarias ardiendo hizo que el ejército espartano se retirara por temor a la enfermedad. Mató a gran parte de la infantería ateniense, algunos de los marinos más expertos y a su líder, Pericles, que murió en uno de los brotes posteriores en 429 a. C. Tras el fallecimiento de Pericles, Atenas fue dirigida por una sucesión de jefes débiles e incompetentes. Según Tucídides, hasta el año 415 a. C. la población de Atenas no se pudo recuperar lo suficiente como para preparar la desastrosa Expedición a Sicilia. Los historiadores modernos no se ponen de acuerdo sobre si la plaga fue un factor crucial o no para la derrota ateniense en la guerra. En cualquier caso, se cree que la pérdida de esta guerra pudo allanar el camino para el éxito de los macedonios y, finalmente, los romanos. Una moderna teoría culpa a la fiebre tifoidea de la plaga. (es)
- The Plague of Athens (Ancient Greek: Λοιμὸς τῶν Ἀθηνῶν, Loimos tôn Athênôn) was an epidemic that devastated the city-state of Athens in ancient Greece during the second year (430 BC) of the Peloponnesian War when an Athenian victory still seemed within reach. The plague killed an estimated 75,000 to 100,000 people, around one quarter of the population, and is believed to have entered Athens through Piraeus, the city's port and sole source of food and supplies. Much of the eastern Mediterranean also saw an outbreak of the disease, albeit with less impact. The war along with the plague had serious effects on Athens' society, resulting in a lack of adherence to laws and religious belief; in response laws became stricter, resulting in the punishment of non-citizens claiming to be Athenian. Among the victims of the plague was Pericles, the leader of Athens. The plague returned twice more, in 429 BC and in the winter of 427/426 BC. Some 30 pathogens have been suggested as having caused the plague. (en)
- Wabah Athena (bahasa Yunani Kuno: Λοιμὸς τῶν Ἀθηνῶν, Loimos tôn Athênôn) adalah sebuah epidemi yang terjadi di Athena di Yunani kuno pada tahun kedua (430 SM) Perang Peloponnesia saat kemenangan Athena. Wabah tersebut menewaskan sekitar 75.000 sampai 100.000 orang dan diyakini memasuki Athena melalui Piraeus, kota pelabuhan dan sumber pangan dan suplai tunggal. (in)
- La peste d'Athènes est le nom sous lequel est désignée une épidémie qui toucha par vagues la Grèce antique de 430 à 426 av. J.-C. Elle éclata au début de la saison chaude et sèche de 430, s'affaiblit et modéra ses atteintes pendant deux ans, fut endémique en 428 et 427, avec une recrudescence au début de l'hiver 427, pour disparaître dans les derniers mois de l'an 426. Elle a été rapportée par Thucydide, dans le Livre II de La Guerre du Péloponnèse, dans un texte d'importance emblématique qui n'a cessé de susciter l'intérêt des philosophes, des historiens et des médecins. Elle a causé plusieurs dizaines de milliers de morts, dont celle de Périclès, soit un quart à un tiers de la population, et mit ainsi fin à une époque privilégiée. Sa nature exacte n'a pas été découverte, le typhus en est la cause la plus probable, parmi plus d'une quinzaine proposées à la discussion. (fr)
- La Peste di Atene colpì la città-stato di Atene durante il secondo anno della Guerra del Peloponneso (430 a.C.), quando una vittoria ateniese sembrava ancora a portata di mano. Si crede possa essere entrata ad Atene attraverso il Pireo, il porto della città e l'unica fonte di cibo e rifornimenti. Gran parte del Mediterraneo orientale venne colpito dal focolaio della malattia. L'epidemia tornò altre due volte, nel 429 a.C. e nell'inverno del 427/426 a.C.. (it)
- 아테네 역병(헬라어: Λοιμός τῶν Ἀθηνῶν Loimos tôn Athênôn; 영어: Plague of Athens)은 펠로폰네소스 전쟁(기원전 430년) 2년차에 아테네의 승리가 눈 앞에 있을 때 아테네 국가 자체를 황폐화 시켰던 전염병이다. 이 전염병으로 인해 약 75,000명에서 100,000명이 사망했다. 이 전염병은 아테네 주요 항구이자 유일한 식량 공급원인 피레우스(Piraeus)를 통해서 아테네의 주요 도시로 퍼진 것으로 추정된다. 많은 동부 지중해의 지역에서 동일 질병이 발생했지만, 아테네만큼 큰 영향을 끼치지는 않았다. 이 전염병은 아테네 사회에 심각한 영향을 끼쳤고, 법치주의의 약화와 종교적인 신념의 약화를 가져왔다. 또한 아테네의 지도자인 페리클레스는 전염병으로 사망했다. 기원전 429년과 기원전 427~426년 두 차례에 걸쳐 전염병이 더 발생했다. 약 30개의 병원체가 아테네 역병의 원인으로 추정되었다. (ko)
- Zaraza w Atenach (stgr. Λοιμὸς τῶν Ἀθηνῶν) („dżuma” Tukidydesa, „zaraza ateńska”) – epidemia, która spustoszyła Ateny i starożytną Grecję podczas drugiej wojny peloponeskiej. Wybuchła w 430 p.n.e., powracając w 429 p.n.e. i zimą 427/426 p.n.e. (pl)
- De Attische plaag of de pest van Thucydides (Oudgrieks: Λοιμὸς τῶν Ἀθηνῶν, Loimos tôn Athênôn) was een epidemie die in Athene uitbrak in het tweede jaar van de Peloponnesische oorlog in 430 v.Chr. Schattingen lopen uiteen, maar een kwart tot een derde van de burgerbevolking van Athene zou aan deze plaag bezwijken. De uitbraak heerste in de gehele oost-mediteraanse regio, maar is voornamelijk bekend in Athene door de beschrijving ervan door Thucydides. De plaag keerde terug in 429 v.Chr. en in de winter van 427/426 v.Chr. De oorzaak van de plaag is onduidelijk. Er zijn rond de 30 oorzaken gesuggereerd. Wat de oorzaak ook geweest is, de epidemie leidde tot een dramatische terugloop van de bevolking en een volledige ineenstorting van het sociale en economische verband en van de militaire slagkracht van de stad, wat een aanzienlijke impact zou hebben op het vervolg van de Peloponnesische oorlog. Ook de Atheense strategisch leider, Perikles, zou aan de ziekte bezwijken in 429 v.Chr. (nl)
- Pesten i Aten var en epidemi som ägde rum i den klassiska stadsrepubliken Aten i tre vågor under det peloponnesiska kriget 430–426 f.Kr. Dess exakta natur är okänd. Den ledde till mellan 75 000 och 100 000 människors död och gjorde ett djupt intryck på Aten och dess historia. Pesten kom till Aten från dess hamn Pireus till ett Aten som just då var mycket trångbott på grund av de många krigsflyktingarna. Epidemin tycks också ha förekommit parallellt i det övriga östra Medelhavsområdet vid samma tid, men inte med lika allvarliga effekter som i Aten. (sv)
- Афінська моровиця (часто неправильно Афінська чума, англ. The Plague of Athens, дав.-гр. Λοιμός τῶν Ἀθηνῶν Loimos tôn Athênôn) — велика епідемія (моровиця) невиясненої етіології, яка спустошила місто-державу Афіни в Стародавній Греції на другий рік Пелопоннеської війни (430 рік до н. е.). Епідемія вбила, за приблизними оцінками, від 75 000 до 100 000 людей, і, як вважають, вона увійшла до Афін через Пірей, порт міста Афін та єдине джерело постачання продовольством. На значній частині східного Середземномор'я також спостерігався спалах цього захворювання, хоча і з меншим впливом. Моровиця мала серйозні наслідки для суспільства Афін, що призвело до серйозного недотримання законів та релігійної віри, у відповідь закони стали жорсткішими, внаслідок чого страждали негромадяни Афін, які претендували на афінське життя. Вона мала серйозний вплив на наслідки війни. Моровиця повернулася ще двічі: в 429 р. до н. е. і взимку 427/426 р. до н. е. За причину епідемії було запропоновано близько 30 збудників. Але жоден з підозрюваних збудників не спричинює наразі хворобу, яка б підходила під описи сучасників цієї моровиці. (uk)
- A Peste de Atenas, a Praga de Atenas ou a Peste do Egito foi uma epidemia que ocorreu pela primeira vez em 430 a.C. em Atenas, Grécia, durante o segundo ano da Guerra do Peloponeso. O primeiro registro encontrado na modernidade foi de Tucídides no seu "livro" História da Guerra do Peloponeso. Tucídides descreveu a doença que atingiu a polis Atenas em uma primeira onda entre 430 a 429 a.C. e depois, na segunda onda, em 427 a.C. durante o cerco das tropas espartanas, em plena guerra do Peloponeso. Não se sabe ao certo quantas pessoas morreram vítimas da peste. No entanto, em seu relato, Tucídides aduz que tal peste matou, durante os três anos, cerca de 4.400 hoplitas e 300 cavaleiros, equivalendo, aproximadamente, de um quarto a um terço das tropas, e a mesma proporção de mortes para o restante da população, cerca de 75.000-100.000 pessoas. A epidemia originou-se na Etiópia, alcançando o porto de Pireu em 430 a.C. e rapidamente espalhou-se pela população de Atenas, que durante o cerco espartano, estava confinada em péssimas condições atrás das muralhas. Tal confinamento fazia parte da estratégia de guerra de Péricles, o general que governava Atenas na época da peste. Péricles entregou os campos atenienses aos espartanos e confinou todos os habitantes de Atenas atrás das muralhas, acreditando que os espartanos não teriam recursos para prolongar o cerco. Apesar de Tucídides descrever os sintomas da doença, os patólogos especulavam entre peste bubônica, tifo, varíola ou gripe. Quando em janeiro de 2006, pesquisadores da Universidade de Atenas analisaram dentes recuperados de uma sepultura coletiva debaixo da cidade e confirmaram a presença de bactérias da febre tifóide. Péricles, líder ateniense, evitou o confronte com as tropas espartanas, abrigando-se dentro das muralhas de Atenas-Pireu. A epidemia debilitou Atenas, contaminando Péricles e o levando a morte em 429 a.C, matando uma grande parte da população e das tropas abrigadas em Atenas-Pireu, afetando a moral dos aliados atenienses, e provocando rebeliões contra Atenas. (pt)
- Афинская чума — эпидемия (исторически считалась чумной), обрушившаяся на Древние Афины на втором году Пелопоннесской войны (430 г. до н. э.). Болезнь появилась, скорее всего, через Пирей, городской порт. Вспышки заболеваемости происходили и в 429 году до н. э., и зимой 427/426 г. до н. э. (ru)
- 雅典大瘟疫是一场在大约公元前430年左右爆发的一场瘟疫，發生在伯罗奔尼撒战争的第二年，幾乎摧毀了希腊城邦，据说这场瘟疫导致将近过半的古希腊人惨死当中。一般認為瘟疫是從比雷埃夫斯進入雅典的，比雷埃夫斯是雅典的港口，也是唯一食物及補給的來源。地中海東部的許多地區也有發生瘟疫，但影響較小。瘟疫後來又在公元前429年及西元前427（426）年的冬天出現。目前提出可能造成這次瘟疫的病原體已達30種。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La Plaga d'Atenes va ser una epidèmia devastadora que va afectar principalment la ciutat estat d'Atenes l'any 430 aC, durant el segon any de la Guerra del Peloponès, i quan la victòria atenenca encara semblava possible. Es creu que va arribar a Atenes a través d'El Pireu, el port de la ciutat i única font de menjar i subministraments. La ciutat estat d'Esparta i gran part del Mediterrani oriental també van ser afectats per l'epidèmia, encara que en menor mesura. La plaga va tornar en dues ocasions, en el 429 aC i a l'hivern del 426-425 aC. S'ha suggerit fins a una trentena de patògens com a possibles causants d'aquesta plaga. (ca)
- Wabah Athena (bahasa Yunani Kuno: Λοιμὸς τῶν Ἀθηνῶν, Loimos tôn Athênôn) adalah sebuah epidemi yang terjadi di Athena di Yunani kuno pada tahun kedua (430 SM) Perang Peloponnesia saat kemenangan Athena. Wabah tersebut menewaskan sekitar 75.000 sampai 100.000 orang dan diyakini memasuki Athena melalui Piraeus, kota pelabuhan dan sumber pangan dan suplai tunggal. (in)
- La Peste di Atene colpì la città-stato di Atene durante il secondo anno della Guerra del Peloponneso (430 a.C.), quando una vittoria ateniese sembrava ancora a portata di mano. Si crede possa essere entrata ad Atene attraverso il Pireo, il porto della città e l'unica fonte di cibo e rifornimenti. Gran parte del Mediterraneo orientale venne colpito dal focolaio della malattia. L'epidemia tornò altre due volte, nel 429 a.C. e nell'inverno del 427/426 a.C.. (it)
- 아테네 역병(헬라어: Λοιμός τῶν Ἀθηνῶν Loimos tôn Athênôn; 영어: Plague of Athens)은 펠로폰네소스 전쟁(기원전 430년) 2년차에 아테네의 승리가 눈 앞에 있을 때 아테네 국가 자체를 황폐화 시켰던 전염병이다. 이 전염병으로 인해 약 75,000명에서 100,000명이 사망했다. 이 전염병은 아테네 주요 항구이자 유일한 식량 공급원인 피레우스(Piraeus)를 통해서 아테네의 주요 도시로 퍼진 것으로 추정된다. 많은 동부 지중해의 지역에서 동일 질병이 발생했지만, 아테네만큼 큰 영향을 끼치지는 않았다. 이 전염병은 아테네 사회에 심각한 영향을 끼쳤고, 법치주의의 약화와 종교적인 신념의 약화를 가져왔다. 또한 아테네의 지도자인 페리클레스는 전염병으로 사망했다. 기원전 429년과 기원전 427~426년 두 차례에 걸쳐 전염병이 더 발생했다. 약 30개의 병원체가 아테네 역병의 원인으로 추정되었다. (ko)
- Zaraza w Atenach (stgr. Λοιμὸς τῶν Ἀθηνῶν) („dżuma” Tukidydesa, „zaraza ateńska”) – epidemia, która spustoszyła Ateny i starożytną Grecję podczas drugiej wojny peloponeskiej. Wybuchła w 430 p.n.e., powracając w 429 p.n.e. i zimą 427/426 p.n.e. (pl)
- Pesten i Aten var en epidemi som ägde rum i den klassiska stadsrepubliken Aten i tre vågor under det peloponnesiska kriget 430–426 f.Kr. Dess exakta natur är okänd. Den ledde till mellan 75 000 och 100 000 människors död och gjorde ett djupt intryck på Aten och dess historia. Pesten kom till Aten från dess hamn Pireus till ett Aten som just då var mycket trångbott på grund av de många krigsflyktingarna. Epidemin tycks också ha förekommit parallellt i det övriga östra Medelhavsområdet vid samma tid, men inte med lika allvarliga effekter som i Aten. (sv)
- Афинская чума — эпидемия (исторически считалась чумной), обрушившаяся на Древние Афины на втором году Пелопоннесской войны (430 г. до н. э.). Болезнь появилась, скорее всего, через Пирей, городской порт. Вспышки заболеваемости происходили и в 429 году до н. э., и зимой 427/426 г. до н. э. (ru)
- 雅典大瘟疫是一场在大约公元前430年左右爆发的一场瘟疫，發生在伯罗奔尼撒战争的第二年，幾乎摧毀了希腊城邦，据说这场瘟疫导致将近过半的古希腊人惨死当中。一般認為瘟疫是從比雷埃夫斯進入雅典的，比雷埃夫斯是雅典的港口，也是唯一食物及補給的來源。地中海東部的許多地區也有發生瘟疫，但影響較小。瘟疫後來又在公元前429年及西元前427（426）年的冬天出現。目前提出可能造成這次瘟疫的病原體已達30種。 (zh)
- طاعون أثينا (باليونانية القديمة:Λοιμὸς Λοιμὸς τῶν Ἀθηνῶν, Loimos tôn Athênôn) هو الوباء الذي دمر دولة مدينة أثينا قديما في اليونان خلال السنة الثانية (430 قبل الميلاد) من الحرب البيلوبونيسية عندما انتصار الأثينيين. قتل الطاعون ما يقدر بنحو 75,000 إلى 100,000 شخص، أي حوالي ربع السكان، ويُعتقد أنه دخل أثينا عبر بيرايوس، ميناء المدينة والمصدر الوحيد للغذاء والإمدادات. كما شهِد جزء كبير من شرق البحر الأبيض المتوسط تفشي المرض، وإن كان تأثيره أقل. (ar)
- Ο Λοιμός των Αθηνών ή «σύνδρομο του Θουκυδίδη» ήταν μια καταστροφική επιδημία η οποία εκδηλώθηκε στην πόλη-κράτος των Αθηνών στην αρχαία Ελλάδα, κατά το δεύτερο έτος του Πελοποννησιακού πολέμου, το 430 π.Χ., και ενώ η πόλη πολιορκούνταν από τους Σπαρτιάτες. Θεωρείται πως η επιδημία πρωτοεμφανίστηκε στο κύριο λιμένα της Αθήνας, τον Πειραιά, που αποτελούσε την κύρια είσοδο προμηθειών της πόλης. Ο λοιμός εμφανίστηκε και σε άλλες περιοχές της ανατολικής Μεσογείου, επέστρεψε δύο φορές, το 429 π.Χ. και τον χειμώνα του 427/426 π.Χ., και η καταστροφή που προκάλεσε στον πληθυσμό της Αθήνας ήταν ένα σημαντικό πρώτο πλήγμα για την πόλη ως προς την εξέλιξη του πολέμου. (el)
- Die sogenannte Attische Seuche, genannt auch „Pest von Athen“, war eine Epidemie, die in den Jahren 430–426 v. Chr. während des Peloponnesischen Krieges in Athen, dem Hauptort der antiken Region Attika wütete. Der Krankheitserreger ist unbekannt. (de)
- La plaga de Atenas o peste de Atenas fue una epidemia devastadora que afectó principalmente a la ciudad-estado de Atenas en el año 430 a. C., en el segundo año de la Guerra del Peloponeso. Se cree que debió llegar a Atenas a través de El Pireo, el puerto de la ciudad y única fuente de comida y suministros. La ciudad-estado de Esparta y gran parte del Mediterráneo oriental también fueron afectados por la epidemia, aunque en menor medida. La plaga volvió en dos ocasiones, en el 429 a. C. y en el invierno de 426-425 a. C. Una moderna teoría culpa a la fiebre tifoidea de la plaga. (es)
- Atenasko izurria (antzinako grezieraz: Λοιμός τῶν Ἀθηνῶν, Loimos tôn Athênôn) izurrite suntsitzaile bat izan zen, k.a. 430ean- Peloponesoko Gerraren bigarren urtean- batez ere Atenasko hiri-estatuari kaltetu ziona. Uste denez, Atenasera iritsi behar izan zuen Pireoren bidez, hiriko portua eta janari eta hornidura iturri bakarra baitzen. Esparta hiria eta Mediterraneo ekialdeko zati handi bat ere kaltetu zituen izurriteak, baina neurri txikiagoan. Izurritea bitan itzuli zen, k.a. 429an eta k.a. 426 eta k.a. 425 arteko neguan. (eu)
- La peste d'Athènes est le nom sous lequel est désignée une épidémie qui toucha par vagues la Grèce antique de 430 à 426 av. J.-C. Elle éclata au début de la saison chaude et sèche de 430, s'affaiblit et modéra ses atteintes pendant deux ans, fut endémique en 428 et 427, avec une recrudescence au début de l'hiver 427, pour disparaître dans les derniers mois de l'an 426. Elle a été rapportée par Thucydide, dans le Livre II de La Guerre du Péloponnèse, dans un texte d'importance emblématique qui n'a cessé de susciter l'intérêt des philosophes, des historiens et des médecins. (fr)
- The Plague of Athens (Ancient Greek: Λοιμὸς τῶν Ἀθηνῶν, Loimos tôn Athênôn) was an epidemic that devastated the city-state of Athens in ancient Greece during the second year (430 BC) of the Peloponnesian War when an Athenian victory still seemed within reach. The plague killed an estimated 75,000 to 100,000 people, around one quarter of the population, and is believed to have entered Athens through Piraeus, the city's port and sole source of food and supplies. Much of the eastern Mediterranean also saw an outbreak of the disease, albeit with less impact. (en)
- De Attische plaag of de pest van Thucydides (Oudgrieks: Λοιμὸς τῶν Ἀθηνῶν, Loimos tôn Athênôn) was een epidemie die in Athene uitbrak in het tweede jaar van de Peloponnesische oorlog in 430 v.Chr. Schattingen lopen uiteen, maar een kwart tot een derde van de burgerbevolking van Athene zou aan deze plaag bezwijken. De uitbraak heerste in de gehele oost-mediteraanse regio, maar is voornamelijk bekend in Athene door de beschrijving ervan door Thucydides. De plaag keerde terug in 429 v.Chr. en in de winter van 427/426 v.Chr. De oorzaak van de plaag is onduidelijk. Er zijn rond de 30 oorzaken gesuggereerd. (nl)
- A Peste de Atenas, a Praga de Atenas ou a Peste do Egito foi uma epidemia que ocorreu pela primeira vez em 430 a.C. em Atenas, Grécia, durante o segundo ano da Guerra do Peloponeso. O primeiro registro encontrado na modernidade foi de Tucídides no seu "livro" História da Guerra do Peloponeso. Tucídides descreveu a doença que atingiu a polis Atenas em uma primeira onda entre 430 a 429 a.C. e depois, na segunda onda, em 427 a.C. durante o cerco das tropas espartanas, em plena guerra do Peloponeso. (pt)
- Афінська моровиця (часто неправильно Афінська чума, англ. The Plague of Athens, дав.-гр. Λοιμός τῶν Ἀθηνῶν Loimos tôn Athênôn) — велика епідемія (моровиця) невиясненої етіології, яка спустошила місто-державу Афіни в Стародавній Греції на другий рік Пелопоннеської війни (430 рік до н. е.). Епідемія вбила, за приблизними оцінками, від 75 000 до 100 000 людей, і, як вважають, вона увійшла до Афін через Пірей, порт міста Афін та єдине джерело постачання продовольством. На значній частині східного Середземномор'я також спостерігався спалах цього захворювання, хоча і з меншим впливом. Моровиця мала серйозні наслідки для суспільства Афін, що призвело до серйозного недотримання законів та релігійної віри, у відповідь закони стали жорсткішими, внаслідок чого страждали негромадяни Афін, які претенду (uk)
|
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
