| dbo:abstract
|
- الإجهاد (بالإنجليزية: Stress): في الميكانيكا يُعَرَّف الإجهاد بأنه كثافة القوة في نقطة ما. إذا كانت حالة الإجهاد نفسها في كامل الجسم يعرف بأنه قياس لمتوسط كمية القوة المطبقة على وحدة المساحة. حيث: متوسط الإجهاد أو يسمى أيضًا الإجهاد الاسمي أو الإجهاد الهندسي. القوة المؤثرة على المساحة . وهو قياس لكثافة الكلية العاملة داخل جسم ما عبر التخيلي، كرد فعل على القوى الخارجية المطبقة (تأثير الجاذبية الأرضية تعتبر قوة جسم). قام بتعريفه في نظرية المرونة من قبل أوغستين لوي كوشي، في عام 1822. الإجهاد هو مفهوم يعتمد على مبدأ ميكانيكا الأوساط المتصلة. إن واحدة الإجهاد في النظام الدولي للواحدات هي الباسكال، ويرمز لها بـ (Pa)، وهي اسم مختزل لنيوتن واحد (قوة) في المتر المربع (واحدة المساحة). وهي نفسها واحدة الضغط، والذي يقاس أيضًا بالقوة في واحدة المساحة. تقاس الكميات الهندسية عادة بالميغا باسكال (MPa)، أو الجيغا باسكال (GPa). يعبر عن الإجهاد في الواحدة البريطانية بالباوند ثقلي في البوصة المربعة (psi)، أو الكيلو باوند في البوصة المربعة (ksi). في ( أو ) تكون القوة عمودية على السطح الذي تؤثر عليه القوة. في إجهاد القص، تكون القوة موازية للسطح الذي تؤثر عليه. وكما القوى، لا يمكن قياس الإجهاد مباشرة، ولكن يمكن حسابه من قياسات الانفعال، ومعرفة خواص المرونة للمادة. يوجد أجهزة تقيس الإجهاد على نحو غير مباشر مثل مقياس الانفعال، (piezoresistor). (ar)
- En física i enginyeria, la tensió mecànica és valor de la distribució de forces per unitat d'àrea, en l'entorn d'un material i dins d'un cos o un medi continu. Etimològicament ve del llatí tensio, -onis i es pot definir com l'acció o l'efecte de tibar o estirar fins a la rigidesa. La tensió és una força de reacció aplicada per una corda estirada (una corda o un objecte similar) als objectes que l'estiren. La direcció de la força de tensió és paral·lela a la corda. La tensió existeix també dins de la corda mateixa: si es considera que la corda es compon de dues parts, la tensió és la força que les dues parts de la corda apliquen l'una en l'altra. La quantitat de tensió a la corda determina si es trencarà, així com les seves propietats vibratòries que s'utilitzen en instruments musicals. La magnitud de la força de tensió augmenta de manera típica amb la quantitat d'estirament. En molts materials, quan l'estirament és petit, la força és proporcional a l'estirament (Llei de Hooke). (ca)
- Mechanické napětí je stav, který vznikne v tělese pokud na něj působí účinky sil.Jinak řečeno, napětí je míra vnitřního rozložení sil na jednotku plochy tělesa, způsobených vnějším silovým zatížením (ať už pravými silami nebo reakčními silami danými okrajovými podmínkami). Pokud se pokusíme rukama natáhnout gumovou nit, musíme vyvinout sílu. Guma se prodlouží a její se zmenší. Tvar gumové nitě se zdeformuje. Pokud bychom gumu v takovém stavu přestřihli, volné konce by se prudce daly do pohybu ve směru ve kterém jsme gumu předtím napjali. Znamená to, že uvnitř gumy musí existovat stav, který může vyvolat silový účinek projevující se pohybem. Tento stav se nazývá napětí. Mechanické napětí je také název fyzikální veličiny, pomocí které je stav silového namáhání těles popisován. (cs)
- الشد هو قوة رد فعل تنشأ في خيط أو حبل أو أي شيء مشابه ويكون اتجاه هذه القوة موازيا للخيط وفي اتجاه مضاد للقوة المؤثرة على الخيط والمسببة للشد. و هذا يتبع قانون نيوتن القائل (لكل فعل رد فعل مساو له في المقدار ومضاد له في الاتجاه.) و يلاحظ أن الشد ليس أحادي الاتجاه بل يمكن أن ينشأ في أكثر من اتجاه أو بعد. ومثال ذلك التوتر السطحي أو الشد السطحي الذي ينشأ على سطح السوائل أو البالون الذي ينشأ فيه رد الفعل في أكثر من اتجاه. (ar)
- Εφελκυσμός ονομάζεται η εντατική κατάσταση κατά την οποία σε ένα σώμα ασκούνται δυνάμεις αντίθετης φοράς που τείνουν να το επιμηκύνουν (πάνω σχήμα).Ο εφελκυσμός είναι μία από τις δύο μονοαξονικές εντατικές καταστάσεις ενός παραμορφώσιμου στερεού σώματος. Η άλλη μονοαξονική εντατική κατάσταση είναι η θλίψη. Η ισορροπία δυνάμεων είναι μηδεν: . Θεωρώντας νοητή τομή σε κάποια θέση (κάτω σχήμα) από την ισορροπία δυνάμεων μπορούμε να υπολογίσουμε τις εφελκυστικές (ορθές) τάσεις στη διατομή. (el)
- Als Zugkraft wird in der Physik (Statik) in Anlehnung an den allgemeinen Sprachgebrauch eine Kraft bezeichnet, die an einem Körper zieht, siehe Bild. Als Kraft hat sie die Dimension M·L·T−2. Ihre SI-Einheit ist entsprechend kg·m·s−2 oder N (Newton). Manchmal wird die Zugkraft (z. B. die Spannkraft einer Bogensehne) in der Praxis statt in Newton in Einheiten der Masse (z. B. Kilogramm oder Pfund) angegeben. Diese Angabe entspricht also der Kraft, die benötigt wird, um ein Gewicht der gegebenen Masse entgegen der Schwerkraft zu halten. Die Wirkungslinie der Zugkraft ist in der Statik in der Richtung vom Befestigungspunkt zum Kraftangriffspunkt, zwischen denen der Körper, der Stab, das Seil etc. liegen. Die Zugkraft ergibt in diesem Fall eine Schnittreaktion in Form einer Normalkraft quer zum Querschnitt, in dem sich eine Beanspruchung in Form von mechanischen Spannungen einstellt. In der Statik ist eine Zugkraft stets als positiv (+) definiert; eine negative Zugkraft entspricht einer Druckkraft. Positiv ist die Zugkraft, wenn sie auf ihrer Wirkfläche (auch Schnittfläche) in Richtung ihrer nach außen orientierten Normalen wie im Bild arbeitet. Durch eine Zugkraft wird ein realer Körper gedehnt, durch eine Druckkraft gestaucht. Oftmals ist die Zugkraft eine umgeleitete Druck- oder Scherkraft, denn Adhäsions- und Saugkräfte sind vergleichsweise schwach. Beispielsweise zieht an einem Kranhaken eine Last, indem sie mit dem Anschlagmittel in den Haken drückt, der die Druckkraft durch seine gebogene Form in eine Zugkraft ins Kranseil umlenkt. Allgemein kann eine Kraft durch Verbindungstechniken über Formschluss, Kraftschluss oder Stoffschluss übertragen werden. Beim Formschluss wirken wie beim Kranhaken Druckkräfte rechtwinklig zu den Flächen der Verbindungspartner, bei Kraftschluss wird die Kraft wie bei Knoten über Haftreibung tangential zur Wirkfläche eingebracht. Durch Kraftübertragung werden dann diese Kräfte in Zugkräfte umgeleitet. Feste Materialien (Stäbe, Stangen, Seile, Ketten etc.) und Stoffschluss können Zugkräfte über atomare oder molekulare Kräfte übertragen, bis ihre Zugfestigkeit erreicht ist. (de)
- Η μηχανική τάση σε διατομή, δηλαδή στην επιφάνεια νοητής τομής, στερεού σώματος ορίζεται ως η δύναμη που ασκείται ανά μονάδα επιφάνειας της διατομής, . Όπως βλέπουμε στη πάνω σχέση το πηλίκο της δύναμης δια το εμβαδό της διατομής δίνει τη μέση τάση. Στην πραγματικότητα είναι πιθανό, ανάλογα με την εντατική κατάσταση, να έχουμε μη-ομοιόμορφη κατανομή τάσεων. Η μορφή της κατανομής είναι σε όλες εκτός των πολύ απλών περιπτώσεων φόρτισης δύσκολο να υπολογιστεί με ακρίβεια. Γίνονται διάφορες απλοποιητικές παραδοχές με σκοπό να γίνει εκτίμηση της μέγιστης τάσης από την "ασφαλή πλευρά".
* ορθές τάσεις (normal stress) είναι οι τάσεις που είναι κάθετες στην επιφάνεια της διατομής
* διατμητικές τάσεις (shear stress) είναι οι τάσεις που είναι επί (παράλληλες) της επιφάνειας της διατομής. Ο πάνω είναι ο απλουστευτικός ορισμός της μέσης τάσης σε διατομή. Ο ακριβέστερος ορισμός της τάσης σε σημείο (η τάση σε σημείο ορίζεται με τη βοήθεια της έννοιας του στοιχειώδους κύβου, στο καρτεσιανό, δες σχήμα) παραμορφώσιμου στερεού λαμβάνει υπόψη ότι πρόκειται για εννιαδιάστατο διάνυσμα, ή αλλιώς δεύτερου βαθμού τανυστή: (el)
- Die mechanische Spannung (Formelzeichen (kleines Sigma) und (kleines Tau), englisch stress, französisch contrainte) ist ein Maß für die innere Beanspruchung eines Körpers infolge dessen Belastung von außen. Da innerhalb der Mechanik keine Verwechslungsgefahr mit der elektrischen Spannung besteht, wird sie kurz als Spannung bezeichnet. Die mechanische Normal-Spannung auf einer gedachten Schnittfläche (engl. area) durch einen Körper ist die auf sie bezogene senkrecht auf sie wirkende Komponente einer äußeren Kraft (engl. force): . Die Definition des Spannungsbegriffs geht auf Cauchy (1823) zurück. Die mechanische Schub- oder Scherspannung in einer gedachten Schnittfläche durch einen Körper ist die auf sie bezogene in ihr verlaufende Komponente (Querkraft) einer äußeren Kraft : , (Näherungsgleichung: Schubspannung ist über Fläche nicht konstant und am Flächenrand immer null). Die mechanische Spannung ist von derselben physikalischen Größenart wie der Druck, nämlich Kraft pro Fläche. In ruhenden Flüssigkeiten und Gasen ist Druck eine in allen Raumrichtungen gleichermaßen wirkende Normalspannung. Im Maschinen- und konstruktiven Ingenieurbau erfordert die Dimensionierung von Objekten die Kenntnis der auftretenden mechanischen Spannungen. Als Komponenten des Spannungstensors kommen die mechanischen Spannungen in physikalischen Gesetzen vor. (de)
- La streĉo (formula simbolo ) estas koncepto el la teorio pri rezisto de materialoj. Ĝi estas la kvociento de la forto aplikata al sekco de korpo per ties areo: La streĉo havas la saman dimension kiel la premo, tio estas forto dividita per areo. Premo estas aparta kazo de streĉo. (eo)
- En física e ingeniería, se denomina tensión mecánica a la magnitud física que representa la fuerza por unidad de área en el entorno de un punto material sobre una superficie real o imaginaria de un medio continuo. Es decir posee unidades físicas de presión. La definición anterior se aplica tanto a fuerzas localizadas como fuerzas distribuidas, uniformemente o no, que actúan sobre una superficie. Con el objeto de explicar cómo se transmiten a través de los sólidos las fuerzas externas aplicadas, es necesario introducir el concepto de tensión, siendo este el concepto físico más relevante de la mecánica de los medios continuos, y de la teoría de la elasticidad en particular. (es)
- No se debe confundir con la tensión como magnitud, que es una fuerza por unidad de superficie. En muchos libros de física elementales, se denomina fuerza de tensión o fuerza de tracción (y a veces sencillamente tensión), a la fuerza de estiramiento que es ejercida mediante la acción de un cable, cuerda, cadena u otro objeto sólido similar. Es el resultado de la atracción entre las partículas de un sólido cuando es deformado de manera que las partículas se separan unas de otras apartándose de su posición de equilibrio, en la cual esta fuerza se encuentra balanceada por la repulsión a causa de las capas de electrones; como tal, es la tracción que ejerce un sólido al intentar recuperar su forma original más comprimida. La tensión o tracción es lo opuesto de la compresión. Dado que la fuerza de tensión es una magnitud de fuerza, la misma se mide en newtons y siempre es medida en dirección paralela a la cuerda sobre la que se aplica. Existen dos posibilidades básicas para sistemas de objetos sostenidos por cuerdas: O bien la aceleración es cero y el sistema se encuentra en equilibrio, o existe una aceleración y por lo tanto existe una fuerza neta. Nótese que se supone que la cuerda posee una masa despreciable. (es)
- En physique, la tension mécanique d'un solide linéaire, exprimée en newtons (N) — ce qui correspond à des kg m s−2 dans les unités SI — est la contrainte qu'il subit quand il est soumis, à ses extrémités, à deux forces dirigées vers l'extérieur du solide. En résistance des matériaux, cette contrainte est appelée traction. Lors du calcul de forces centripètes, on peut utiliser pour trouver la force de tension d'un fil, ou de quelque chose qui fait office de corde.
* Portail de la physique (fr)
- En mécanique des milieux continus, et en résistance des matériaux en règle générale, la contrainte mécanique ou stress décrit les forces que les particules élémentaires d'un milieu exercent les unes sur les autres par unité de surface. Ce bilan des forces locales est conceptualisé par un tenseur d'ordre deux : le tenseur des contraintes. La contrainte va de pair avec une déformation de la matière dans laquelle elle s'exerce. La contrainte mécanique est homogène à une pression (Pa). (fr)
- Sa bhfisic, an fórsa (i niútain, N) in aghaidh aonad fairsinge (i méadair chearnacha, m2) a fheidhmíonn ar réad chun é a dhíchumadh. Mar shampla, má tá fórsa F i bhfeidhm ar feadh barra d'fhairsinge thrasghearrtha A, strus líneach F/A a bhíonn i bhfeidhm, agus is i bpascail (Pa) a thomhaistear é. Fórsa mar seo a bhíonn i gceist, ag iarraidh cisil chongaracha an ábhair a tharraingt óna chéile i strus teanntachta, nó leis na cisil sin a bhrú le chéile i strus comhbhrúiteach. Nuair is fórsa casta a bhíonn i bhfeidhm, is strus fiartha a thoradh, agus is é an díchumadh a tharlaíonn ná sleamhnú na gciseal cóngarach i leataobh thar a chéile. (ga)
- Tarikan (bahasa Inggris: Tension) dalam fisika digambarkan sebagai gaya tarik yang ditransmisikan secara aksial dengan menggunakan tali, kabel, rantai, atau objek kontinu satu dimensi yang serupa atau dengan setiap ujung batang, topang (truss) maupun objek tiga dimensi serupa. Tarikan juga dapat dikatakan sebagai pasangan aksi-reaksi dari gaya yang bekerja pada setiap ujung elemen yang disebutkan tadi. Secara umum, tarikan merupakan kebalikan dari . Pada tingkat atom, ketika atom atau molekul ditarik terpisah satu sama lainnya dan memperoleh energi potensial dengan gaya pemulih yang masih ada, maka gaya pemulih tersebut dapat menciptakan apa yang disebut sebagai tarikan juga. Setiap ujung tali atau batang dalam gaya tarikan tersebut dapat menarik benda yang dilekatkannya agar mengembalikan tali/batang ke panjang atau kondisi normalnya. Dalam fisika, tarikan sebagai gaya yang ditransmisikan, menjadi pasangan gaya aksi-reaksi atau sebagai gaya pemulih, dapat berupa gaya dan memiliki satuan yang diukur dalam newton (atau terkadang dalam ). Ujung-ujung tali atau benda lain yang mentransmisikan tarikan akan mengerahkan kekuatan pada benda-benda tempat tali atau batang yang dihubungkan ke arah tali tersebut pada titik pemasangannya. Dengan adanya kekuatan-kekuatan ini maka tarikan disebut juga "kekuatan pasif". Ada dua kemungkinan dasar untuk sistem objek pada tali yaitu: tidak ada akselerasi oleh karena itu sistem berada dalam kesetimbangan atau ada akselerasi maka (jumlah vektor dari gaya individu) ada dalam sistem. (in)
- Dalam mekanika, tegangan adalah besaran fisika yang menjelaskan tentang gaya yang timbul di dalam partikel benda yang disebabkan oleh gaya pada partikel benda lainnya. Keberadaan tegangan secara mekanika membuat benda dapat mengalami perubahan bentuk atau deformasi. Seperti contoh, batang padat vertikal yang menyokong beban, setiap partikel dari batang mendorong partikel lainnya yang berada di atas dan dibawahnya. Gaya makroskopik yang terukur sebenarnya merupakan rata-rata dari sejumlah besar tumbukan dan gaya antarmolekul di dalam batang tersebut. Tegangan di dalam suatu benda bisa terjadi oleh berbagai mekanisme, seperti reaksi terhadap gaya eksternal (misal gravitasi) yang diaplikasikan ke bahan curah, juga reaksi terhadap gaya yang diaplikasikan ke permukaannya seperti , tekanan eksternal, dan gesekan. Setiap dari benda padat menghasilkan tegangan elastis, mirip dengan reaksi gaya pada pegas yang selalu kembali ke bentuk semula. Pada cairan dan gas, tegangan elastis hanya terjadi ketika deformasi mengubah volume. Namun deformasi akan selalu berubah seiring dengan waktu, termasuk cairan (misal pelumas yang viskositasnya berubah sehingga harus diganti secara periodik). Sejumlah tegangan yang signifikan dapat terjadi bahkan ketika deformasi hampir tidak terlihat. Tegangan dapat terjadi tanpa adanya gaya dari luar, yang disebut dengan built-in stress atau tegangan dari dalam seperti pada manufaktur beton pracetak dan . Tegangan juga dapat terjadi tanpa adanya gaya kontak sama sekali, baik dari dalam maupun dari luar, misal karena perubahan temperatur, perubahan komposisi kimia, dan paparan . (in)
- La trazione è uno sforzo normale positivo, cioè uno degli sforzi elementari di Lamé a cui può essere soggetto un corpo, insieme alla compressione, la flessione, il taglio e la torsione, e si misura pertanto in MPa. Per semplificazione si può dire che la trazione è la sollecitazione a cui è sottoposto un corpo che è soggetto a un sistema di forze divergenti. (it)
- La tensione interna (o sollecitazione interna o sforzo) è una misura delle forze di contatto esercitate tra le parti interne di un corpo continuo tridimensionale attraverso la relativa superficie di separazione. Essa è definita come la forza di contatto per unità di area, cioè è il limite del rapporto tra la forza agente e l'area della superficie su cui agisce: Essa è una quantità vettoriale e la sua unità di misura è il pascal (simbolo Pa). Nella pratica tecnica si fa uso più comunemente del megapascal (MPa) o del gigapascal (GPa). Il concetto di tensione è basato sul concetto di continuo e riveste un ruolo fondamentale in tutta la meccanica del continuo in quanto caratterizza lo stato delle sollecitazioni interne di un corpo e, di conseguenza, il comportamento del materiale costituente il corpo, cioè come questo si deforma sotto l'azione di forze applicate. (it)
- In physics, tension is described as the pulling force transmitted axially by the means of a string, a rope, chain, or similar object, or by each end of a rod, truss member, or similar three-dimensional object; tension might also be described as the action-reaction pair of forces acting at each end of said elements. Tension could be the opposite of compression. At the atomic level, when atoms or molecules are pulled apart from each other and gain potential energy with a restoring force still existing, the restoring force might create what is also called tension. Each end of a string or rod under such tension could pull on the object it is attached to, in order to restore the string/rod to its relaxed length. Tension (as a transmitted force, as an action-reaction pair of forces, or as a restoring force) is measured in newtons in the International System of Units (or pounds-force in Imperial units). The ends of a string or other object transmitting tension will exert forces on the objects to which the string or rod is connected, in the direction of the string at the point of attachment. These forces due to tension are also called "passive forces". There are two basic possibilities for systems of objects held by strings: either acceleration is zero and the system is therefore in equilibrium, or there is acceleration, and therefore a net force is present in the system. (en)
- 張力（ちょうりょく、英語：tension）という言葉は、一般には単に引っ張る力というような意味で用いられる言葉であるが、物理学においては、物体のある平面において、引っ張り合う垂直応力として定義されている。ただし、力学の例題で扱われる滑車の問題等において、紐が物体を引っ張る力を張力Tと表現するなど、物理学においても引っ張る力、特にひも状の物体に対して加わる力の反作用としてひも状の物体がその力を及ぼしている物体に対して加える力の意味で張力という言葉を用いることもある。 なお、ベルト伝動装置、チェーン伝動装置などの巻掛け伝動のものにおいては確実な動力の伝達のためには張力の管理が重要となる。 引っ張る力としての張力と、たるみからなる曲線をカテナリー曲線という。 (ja)
- 応力（おうりょく、ストレス、英: stress）とは、物体の内部に生じる力の大きさや作用方向を表現するために用いられる物理量である。物体の変形や破壊などに対する負担の大きさを検討するのに用いられる。 この物理量には応力ベクトル (stress vector) と応力テンソル (stress tensor) の2つがあり、単に「応力」といえば応力テンソルのことを指すことが多い。応力テンソルは座標系などを特別に断らない限り、主に2階の混合テンソルおよび混合ベクトルとして扱われる（混合テンソルについてはテンソル積#テンソル空間を参照）。応力ベクトルと応力テンソルは、ともに連続体内部に定義した微小面積に作用する単位面積あたりの力として定義される。そのため、それらの単位は、SIではPa (N/m2)、重力単位系ではkgf/mm2で、圧力と同じである。 (ja)
- In fisica, la tensione meccanica è una forza esercitata su una unità di superficie. La tensione meccanica generica è formata da componenti normali e tangenziali alla superficie (ad esempio quando parliamo di taglio e/o torsione). Per i fluidi si definisce il concetto analogo di pressione (nel caso di componente normale). (it)
- ( 응력은 여기로 연결됩니다. 요나라의 연호에 대해서는 응력 (연호) 문서를 참고하십시오.) 변형력(變形力) 또는 스트레스(영어: stress)은 역학에서 단위면적당 작용하는 힘을 뜻한다. 응력(應力)이라고도 한다. 오귀스탱 루이 코시가 1822년 처음 고안했다. 사실상 응력의 개념은 연속체(Continuum)라는 가정 아래 성립할 수 있다. 물체 내부의 경우, 가상의 단위부피를 설정해서 그 가상의 표면 바깥에 작용하는 힘을 계산하기 때문이다. 여기서 '가상의 힘'은 크게 두 종류가 있는데, (Surface Force)과 (Body Force)이다. 표면힘은 표면에 평행한 힘이며, 몸체힘은 표면에 대하여 수직 방향인 힘이다. 응력의 SI단위는 파스칼(Pa)이다. 압력과 같은 단위지만, 압력과 응력은 전혀 다른 개념이다. 일반적인 단면봉(Prismatic Bar)의 경우, 수직응력(Normal Stress)은 바깥쪽(Tension) 또는 안쪽(Compression)으로 작용한다. 변형률(Strain)과의 연관성 때문에, 보통 바깥쪽 응력을 양으로, 안쪽 응력을 음으로 본다. 이 경우, 보통은 계산의 편리성을 위해 모든 단면적에 고르게 힘이 작용한다라고 가정하고 평균값을 사용하는 경우가 많다. 즉, 실제로는 모든 지점마다 작용하는 응력의 값이 다르다. 때문에 코시는 이를 표현하기 위해 텐서를 사용했다. 이 방식은 축이 변할 경우 값이 어떻게 바뀌는지 계산하는 것이 힘들다는 단점을 가지고 있다. 이를 보완하기 위해 Mohr's Circle을 사용한다. 또한 코시 텐서는 작은 변형에 맞는 방식이기 때문에, 큰 변형의 경우 다른 방식을 사용한다. (ko)
- 물리학에서 장력(tension, 문화어: 켕김힘)은 끈, 체인, 막대 등 1차원적 1차원 연속체의 한 점에 걸리는 힘이다. 다른 말로, 질량을 길이의 함수로 보았을 때 길이에 대해 미분한 양이 된다. 질량이 없는 경우 장력은 모든 끈에 균일하다. 장력은 언제나 끈의 방향과 나란하다. 보통의 일반역학에서 대부분 장력을 계산할 때, 끈의 무게는 무시할만큼 작다고 가정한다. 원자수준에서 원자나 분자는 전자기적 인력을 갖는데, 원자나 전자를 잡아당겨 멀어지게 하면 를 갖게되며, 이는 곧 장력을 만들어낸다. 장력은 줄이나 막대의 늘어난 길이를 복구시키기 위해 서로 붙어있는 물체를 잡아당기게 한다 장력은 압축의 반댓말이다. 장력은 줄이나 물체의 끝부분에서 그 줄이나 막대에 연결되어있는 물체에 대해 연결부에서 줄의 방향으로 힘을 가한다. 줄에 연결된 물체의 계에서는 두가지의 기초적 가능성이 존재한다. 가속도가 0이여서 계가 평형상태에 있거나, 가속도가 있지만 계의 알짜힘은 일정한 경우이다. (ko)
- Siła naciągu (naciąg, napięcie) – siła powstająca w reakcji na zewnętrzną siłę napinającą. Pojęcie to stosuje się w odniesieniu do ciał takich jak: nitka, sznurek, lina, struna. W polskojęzycznej literaturze najczęściej oznaczana jest symbolem N lub FN a jej jednostką jest niuton (N). Wartość siły naciągu zależy od wartości zewnętrznej siły napinającej, ale w ogólnym przypadku nie musi być jej równa. Równość ta ma miejsce tylko wówczas, gdy cały układ znajduje się w spoczynku lub porusza się ruchem jednostajnym prostoliniowym. Kierunek siły naciągu pokrywa się z kierunkiem siły napinającej, a jej zwrot jest przeciwny. W przypadku ciała, np. nitki, o skończonych rozmiarach, siła naciągu występuje na obu końcach nitki, jeżeli siły napinające działają również na oba końce nitki. Siłę naciągu można określić również dla dowolnego miejsca nitki. Wówczas, po umownym podzieleniu nitki na dwie części, pierwsza część będzie działała na drugą siłą napinającą, wywołując powstanie siły naciągu w drugiej części. Para sił naciągu na końcach nitki są to siły, których zwroty są przeciwne, a wartości różne. Wartości tych sił będą takie same tylko wówczas, gdy nitka nie będzie miała masy i będzie nierozciągliwa. Założenie takie często jest przyjmowane przy uproszczonym modelowym rozwiązywaniu zagadnień z dynamiki. Wyznaczanie siły naciągu jest istotnym zagadnieniem przy:
* określaniu wytrzymałości materiałów na ;
* badaniu dynamiki ruchu ciał odkształcalnych (sprężystych, elastycznych);
* strojeniu strunowych instrumentów muzycznych (siła naciągu ma wpływ na własności sprężyste struny, czyli wysokość emitowanego dźwięku);
* naciąganiu rakiet do tenisa, squasha i badmintona. (pl)
- Naprężenie – w mechanice ośrodków ciągłych jest wielkością fizyczną wyrażającą siły wewnętrzne, jakie sąsiednie cząstki materiału ciągłego wywierają na siebie. Naprężenie reprezentuje równocześnie dwa kierunki: kierunek działania siły oraz kierunek orientacji powierzchni – nie jest więc ani skalarem ani wektorem, lecz tensorem drugiego rzędu. W niektórych sytuacjach (np. jednoosiowy stan naprężenia) operować można jedynie na jednej bądź dwóch składowych tensora naprężenia. Składowe te można wówczas traktować w uproszczeniu jako wielkości skalarne, a ich ‘sumę geometryczną’ jako wielkość wektorową. Naprężenie stanowi jedno z najważniejszych pojęć inżynierskich. Wyznaczanie naprężeń w poszczególnych punktach konstrukcji jest przeprowadzane w trakcie jej projektowania, gdyż naprężenia decydują o bezpieczeństwie użytkowania konstrukcji. (pl)
- Rekspanning, trekspanning of extensiespanning is een mechanische spanning die tot uitrekking of expansie van een materiaal leidt. De lengte van het materiaal kan toenemen tot de treksterkte van het materiaal wordt overschreden, waarna het breekt. In een homogene staaf waaraan aan beide kanten wordt getrokken wordt de extensiespanning gegeven door: waarin de extensiespanning is, de kracht waarmee aan de staaf getrokken wordt (de trekkracht) en de oppervlakte van de doorsnee van de staaf. Zoals bij alle spanningen is de eenheid voor extensiespanning de pascal (afgekort Pa, 1 Pa = 1 N/m²). Een trekspanning wordt meestal positief genoteerd, aangezien een verlenging van een materiaal (door er bijvoorbeeld aan te trekken) resulteert in een positieve rek en dus ook een positieve spanning. In een driedimensionale spanningstoestand is de richting van de trekspanning de kleinste spanningsrichting. Omdat de drie ruimtelijke componenten van de spanning worden genoteerd op volgorde van grootte, wordt de rekspanning altijd als σ3 genoteerd. Veel eigenschappen van een materiaal kunnen worden afgeleid uit trekproef. In zo'n experiment wordt een voorwerp van het materiaal met constante snelheid van vervorming uitgerekt, terwijl de benodigde spanning wordt gemeten. Deze wordt uitgezet in een spanning-rekdiagram. (nl)
- Een mechanische spanning, in het Engels: stress, is de kracht die wordt uitgeoefend per oppervlakte-eenheid van een voorwerp. Er zijn vijf vormen van spanning: drukspanning, trekspanning, moment, schuifspanning en torsie. Mechanische spanning vervormt voorwerpen. De mate van vervorming is afhankelijk van de elasticiteit en plasticiteit van het materiaal. Als de spanning de sterkte van het voorwerp overschrijdt, dan bezwijkt het voorwerp. (nl)
- Em física, tensão é a grandeza de força de tração exercida a uma corda, a um cabo ou a um sólido similar por um objeto. É a resultante das forças de atração e de repulsão entre as partículas de um sólido quando submetido a uma deformação, em que a tendência de voltar ao seu estado inicial é observada. A tensão é o oposto de compressão. A tensão é medida em newtons segundo o sistema internacional de unidades, sempre mensurada paralelamente à corda em que se aplica. Há duas possibilidades básicas de sistemas formados por corda e objeto: ou aceleração é zero e o sistema está em equilíbrio, ou existe aceleração e, portanto, há uma força resultante. Note que em ambos os casos a massa da corda será assumida como desprezível. (pt)
- В механике сплошной среды механическое напряжение — это физическая величина, которая выражает внутренние силы, которые соседние частицы в непрерывной среде оказывают друг на друга, а деформация — это мера изменения геометрических размеров среды. Например, когда сплошная вертикальная штанга поддерживает груз, каждая частица в штанге давит на частицы, находящиеся непосредственно под ней. Когда жидкость находится в закрытом контейнере под давлением, каждая частица сталкивается со всеми окружающими частицами. Стенки контейнера и поверхность, создающая давление (например, поршень), прижимаются к ним в (по третьему закону Ньютона) соответствии с силой реакции. Эти макроскопические силы на самом деле являются чистым результатом очень большого количества межмолекулярных сил и столкновений между частицами в этих средах. Механическое напряжение или в дальнейшем напряжение часто обозначается строчной греческой буквой сигма σ. Деформация, то есть взаимное смещение внутренних частей материала, может возникать из-за различных механизмов, таких как напряжение, при приложении внешних сил к массивному материалу (например, гравитация) или к его поверхности (например, контактные силы, внешнее давление или трение). Любая деформация твердого материала создает внутреннее упругое напряжение, аналогичное силе реакции пружины, которое стремится вернуть материал в его исходное недеформированное состояние, наблюдавшееся до приложения внешних сил. В жидкостях и газах только деформации, которые изменяют объём, создают постоянное упругое напряжение. Однако, если деформация постепенно изменяется со временем, даже в жидкостях обычно возникает некоторое вязкое напряжение, препятствующее этому изменению. Упругие и вязкие напряжения обычно объединяют под названием механическое напряжение. Значительное напряжение может существовать, даже если деформация незначительна или отсутствует вовсе (обычное допущение при моделировании потока воды). Напряжение может существовать при отсутствии внешних сил; такое встроенное напряжение встречается, например, в предварительно напряженном бетоне и закаленном стекле. Напряжение может наблюдаться в материале без приложения общих сил, например, из-за изменений температуры или химического состава или внешних электромагнитных полей (как в пьезоэлектрических и магнитострикционных материалах). Связь между механическим напряжением, деформацией и скоростью изменения деформации может быть довольно сложной, хотя линейное приближение часто оказывается адекватным на практике, если их величины достаточно малы. Напряжение, превышающее определённые пределы прочности материала, приведет к необратимой деформации (например, пластическому течению, разрушению, кавитации) или даже к изменению его кристаллической структуры и химического состава. В некоторых отраслях техники термин «напряжение» иногда используется в более широком смысле как синоним «внутренней силы». Например, при анализе ферм это может относиться к общей силе растяжения или сжатия, действующей на балку, а не к силе, деленной на площадь её поперечного сечения. (ru)
- Spänning är inom mekanik och hållfasthetslära termen för negativt tryck (med SI-enheten pascal). Ordet spänning kan också syfta på , som är den totala kraft som spänner till exempel snören och strängar (med SI-enheten newton). Inom hållfasthetslära skiljer man på dragspänning (normalspänning) och skjuvspänning. Normalspänning verkar i planets normalriktning medan skjuvspänning verkar längs planet. Krafterna normeras med planets yta, så att dessa spänningar har enheten för tryck. Vanligtvis betecknas dragspänning med den grekiska bokstaven sigma, så att man skriver: där F betecknar kraften och A betecknar arean. I en dragprovkurva kan man se sambandet mellan spänning och töjning för ett material. Särskilt viktigt är det att veta hur stora spänningar ett material tål, det vill säga brottspänning och spänningen där elastisk deformation övergår i plastisk deformation (sträckgräns). (sv)
- Dragspänning eller normalspänning definieras som den negativa spänning som uppstår i en enaxligt belastad stång utsatt för en dragkraft. Ett material kan deformeras plastiskt eller deformeras elastiskt beroende på spänningens storlek. Deformationen övergår från elastisk till plastisk vid sträckgränsen, benämnd eller . Benämningen har sitt ursprung i att det krävs en deformation på för att deformationen skall kvarstå efter avlastning. I det plastiska området sker ett deformationshårdnande, dvs. att det krävs allt högre spänning för att ytterligare deformera materialet. I detta område kallas spänningen för flytspänning . Slutligen inträffar ett brott vid brottspänningen . Resultatet från ett dragprov brukar illustreras i ett spännings-töjningsdiagram kallat dragprovkurva. I enlighet med beteckningar så har beteckningarna ovan ersatts med de följande: ReL = Rp02 = Rm = A5 = (sv)
- Em física e engenharia, se denomina tensão mecânica ao valor da distribuição de esforços resistentes a cargas solicitantes por unidade de área dentro de um corpo material ou meio contínuo que age de modo a impedir ou imprimir a movimentação e limitar a deformação que é o fenômeno pelo qual se propaga. Na mecânica dos meios contínuos, tensão é uma medida da intensidade das forças internas agindo entre as partículas de uma seção transversal imaginária de um corpo de material deformável. Essas forças internas são forças de reação contra as forças externas aplicadas no corpo. Forças externas são ou ou . Como o corpo deformável carregado é admitido como contínuo, as forças internas são distribuídas continuamente por dentro do volume do corpo material, ou seja, a distribuição de tensões é expressa com uma função contínua de coordenadas espaciais e temporais. A unidade em SI para tensão é o pascal (símbolo Pa), que é uma medida de força por unidade de área. A unidade da tensão é a mesma que a da pressão. Grandezas de engenharia são normalmente medidas em megapascals (MPa) ou gigapascals (GPa). Em unidades inglesas, tensão é expressa em libras-força por polegadas quadradas (psi) ou Quilolibras-força por polegadas quadradas (ksi). Um caso particular é o de tensão uniaxial, que se define em uma situação em que se aplica força F uniformemente distribuída sobre uma área A. Nesse caso a tensão mecânica uniaxial se representa por um escalar designado com a letra grega σ (sigma) e é dada por: Sendo as unidades [Pa] (pascal = [N/m²]), [MPa] = 106 [Pa] ou [MPa] = [N/mm²]. A situação anterior pode estender-se a situações mais complicadas com forças não distribuídas uniformemente no interior de um corpo de geometria mais ou menos complexa. Nesse caso a tensão mecânica não pode ser representada por um escalar. Considera-se um corpo submetido a tensão e se imagina um corte mediante um plano imaginário π que o divida em dois, sobre cada ponto do plano de corte se pode definir um vetor tensão tπ que depende do estado tensional interno do corpo, das coordenadas do ponto escolhido e do vetor unitário normal nπ ao plano π. Nesse caso se pode provar que tπ e nπ estão relacionados por uma aplicação linear T ou campo tensorial chamado tensor tensão: É análoga ao fenômeno elementar Pressão que ocorre nos fluidos, utilizando inclusive a mesma unidade, considerando não apenas forças perpendiculares ao plano ou seção considerada mas também forças oblíquas e tangenciais a esse plano ou seção, que o sólido é capaz de suportar. (pt)
- 在連續介質力學裏，應力定義為單位面積所承受的作用力。以公式標記為 ； 其中，表示應力；表示在方向的施力；表示在方向的受力面積。 假設受力表面與施力方向正交，則稱此應力分量為正向應力（normal stress），如圖1所示的(對黃色的那個面來說)、、，都是正向應力；假設受力表面與施力方向互相平行，則稱此應力分量為剪應力（shear stress），如圖1所示的、、、、、，都是剪應力。 「內應力」指組成單一構造的不同材質之間，因材質差異而導致變形方式的不同，繼而產生的各種應力。 採用國際單位制，应力的单位是帕斯卡（Pa），等於1牛頓／平方公尺。應力的單位與压强的單位相同。兩種物理量都是單位面積的作用力的度量。通常，在工程學裏，使用的單位是megapascals（MPa）或gigapascals（GPa）。採用英制單位，應力的單位是磅力／平方英寸（psi）或／平方英寸（ksi）。 (zh)
- Напрýження (механі́чне напру́ження) (англ. stress) — міра інтенсивності внутрішніх сил, що виникають у здеформованому тілі під впливом різноманітних факторів. Механічне напруження в точці тіла визначається як вектор внутрішніх сил, що діють на одиницю площі даної елементарної площадки. В Міжнародній системі одиниць напруження виражають у паскалях, Па (1 Па = 1 Н/м²), у системі МКГСС — в кгс/см² (1 кгс/см² = 0,98·105 Па = 0,098066 МПа). (uk)
- 張力（英語：Tension）乃是由一拉長、伸展的弦對施力者所做的反作用力。張力與弦的長度平行，方向朝弦 由於張力是力的一種，因此它的單位如同力，SI制是kg·m/s²。 張力也存在於弦的內部：若考慮把弦分成兩個部分，則張力便是這兩個部分互相對彼此作用（拉扯對方）的力。張力的大小決定弦是否斷裂，因此張力也是振动（參見）的性質之一，而弦樂器則是靠調整弦的張力來調整其音高，並藉由震動弦發出聲響。 通常將弦繃緊，則張力也會增加。在拉長的長度夠小時，虎克定律可以描述這個力的大小。 在狹義相對論中的似弦物體（例如在一些模型中與夸克作用的弦）或現代弦論中的弦裡也討論張力。我們藉由這些弦的世界面分析這些弦，它們的能量通常與它們的長度成正比。在這些弦中的張力與它的伸長量無關。 (zh)
- Ро́зтяг (стиск) або ро́зтяг-стиск — вид деформування твердого тіла, при якому його розміри вздовж однієї осі збільшуються (зменшуються) під дією сил, рівнодійна яких є перпендикулярною до поперечного перерізу тіла і проходить через центр його ваги . Процеси, які відбуваються при розтягу або стиску здебільшого є ідентичними, як і механічні характеристики дуже великої кількості конструкційних матеріалів. Тому ці протилежні за напрямом види деформування — розтяг і стиск — описують одними й тими ж математичними залежностями й об'єднують їх в один вид: розтяг–стиск. При цьому домовилися: все, що стосується розтягу (сили, напруження, деформації тощо) вважати зі знаком «+», а те, що стосується стиску — зі знаком «–». При розгляді розтягу–стиску користуються основними гіпотезами опору матеріалів. Крім того, вводять ще гіпотези, характерні саме для певних видів простої деформації. Наприклад, приймають гіпотезу плоских перерізів — поперечні перерізи стержня, плоскі до деформації, залишаються плоскими і після неї, переміщуючись поступально вздовж осі стержня. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- الشد هو قوة رد فعل تنشأ في خيط أو حبل أو أي شيء مشابه ويكون اتجاه هذه القوة موازيا للخيط وفي اتجاه مضاد للقوة المؤثرة على الخيط والمسببة للشد. و هذا يتبع قانون نيوتن القائل (لكل فعل رد فعل مساو له في المقدار ومضاد له في الاتجاه.) و يلاحظ أن الشد ليس أحادي الاتجاه بل يمكن أن ينشأ في أكثر من اتجاه أو بعد. ومثال ذلك التوتر السطحي أو الشد السطحي الذي ينشأ على سطح السوائل أو البالون الذي ينشأ فيه رد الفعل في أكثر من اتجاه. (ar)
- Εφελκυσμός ονομάζεται η εντατική κατάσταση κατά την οποία σε ένα σώμα ασκούνται δυνάμεις αντίθετης φοράς που τείνουν να το επιμηκύνουν (πάνω σχήμα).Ο εφελκυσμός είναι μία από τις δύο μονοαξονικές εντατικές καταστάσεις ενός παραμορφώσιμου στερεού σώματος. Η άλλη μονοαξονική εντατική κατάσταση είναι η θλίψη. Η ισορροπία δυνάμεων είναι μηδεν: . Θεωρώντας νοητή τομή σε κάποια θέση (κάτω σχήμα) από την ισορροπία δυνάμεων μπορούμε να υπολογίσουμε τις εφελκυστικές (ορθές) τάσεις στη διατομή. (el)
- La streĉo (formula simbolo ) estas koncepto el la teorio pri rezisto de materialoj. Ĝi estas la kvociento de la forto aplikata al sekco de korpo per ties areo: La streĉo havas la saman dimension kiel la premo, tio estas forto dividita per areo. Premo estas aparta kazo de streĉo. (eo)
- En física e ingeniería, se denomina tensión mecánica a la magnitud física que representa la fuerza por unidad de área en el entorno de un punto material sobre una superficie real o imaginaria de un medio continuo. Es decir posee unidades físicas de presión. La definición anterior se aplica tanto a fuerzas localizadas como fuerzas distribuidas, uniformemente o no, que actúan sobre una superficie. Con el objeto de explicar cómo se transmiten a través de los sólidos las fuerzas externas aplicadas, es necesario introducir el concepto de tensión, siendo este el concepto físico más relevante de la mecánica de los medios continuos, y de la teoría de la elasticidad en particular. (es)
- En physique, la tension mécanique d'un solide linéaire, exprimée en newtons (N) — ce qui correspond à des kg m s−2 dans les unités SI — est la contrainte qu'il subit quand il est soumis, à ses extrémités, à deux forces dirigées vers l'extérieur du solide. En résistance des matériaux, cette contrainte est appelée traction. Lors du calcul de forces centripètes, on peut utiliser pour trouver la force de tension d'un fil, ou de quelque chose qui fait office de corde.
* Portail de la physique (fr)
- En mécanique des milieux continus, et en résistance des matériaux en règle générale, la contrainte mécanique ou stress décrit les forces que les particules élémentaires d'un milieu exercent les unes sur les autres par unité de surface. Ce bilan des forces locales est conceptualisé par un tenseur d'ordre deux : le tenseur des contraintes. La contrainte va de pair avec une déformation de la matière dans laquelle elle s'exerce. La contrainte mécanique est homogène à une pression (Pa). (fr)
- Sa bhfisic, an fórsa (i niútain, N) in aghaidh aonad fairsinge (i méadair chearnacha, m2) a fheidhmíonn ar réad chun é a dhíchumadh. Mar shampla, má tá fórsa F i bhfeidhm ar feadh barra d'fhairsinge thrasghearrtha A, strus líneach F/A a bhíonn i bhfeidhm, agus is i bpascail (Pa) a thomhaistear é. Fórsa mar seo a bhíonn i gceist, ag iarraidh cisil chongaracha an ábhair a tharraingt óna chéile i strus teanntachta, nó leis na cisil sin a bhrú le chéile i strus comhbhrúiteach. Nuair is fórsa casta a bhíonn i bhfeidhm, is strus fiartha a thoradh, agus is é an díchumadh a tharlaíonn ná sleamhnú na gciseal cóngarach i leataobh thar a chéile. (ga)
- La trazione è uno sforzo normale positivo, cioè uno degli sforzi elementari di Lamé a cui può essere soggetto un corpo, insieme alla compressione, la flessione, il taglio e la torsione, e si misura pertanto in MPa. Per semplificazione si può dire che la trazione è la sollecitazione a cui è sottoposto un corpo che è soggetto a un sistema di forze divergenti. (it)
- 張力（ちょうりょく、英語：tension）という言葉は、一般には単に引っ張る力というような意味で用いられる言葉であるが、物理学においては、物体のある平面において、引っ張り合う垂直応力として定義されている。ただし、力学の例題で扱われる滑車の問題等において、紐が物体を引っ張る力を張力Tと表現するなど、物理学においても引っ張る力、特にひも状の物体に対して加わる力の反作用としてひも状の物体がその力を及ぼしている物体に対して加える力の意味で張力という言葉を用いることもある。 なお、ベルト伝動装置、チェーン伝動装置などの巻掛け伝動のものにおいては確実な動力の伝達のためには張力の管理が重要となる。 引っ張る力としての張力と、たるみからなる曲線をカテナリー曲線という。 (ja)
- 応力（おうりょく、ストレス、英: stress）とは、物体の内部に生じる力の大きさや作用方向を表現するために用いられる物理量である。物体の変形や破壊などに対する負担の大きさを検討するのに用いられる。 この物理量には応力ベクトル (stress vector) と応力テンソル (stress tensor) の2つがあり、単に「応力」といえば応力テンソルのことを指すことが多い。応力テンソルは座標系などを特別に断らない限り、主に2階の混合テンソルおよび混合ベクトルとして扱われる（混合テンソルについてはテンソル積#テンソル空間を参照）。応力ベクトルと応力テンソルは、ともに連続体内部に定義した微小面積に作用する単位面積あたりの力として定義される。そのため、それらの単位は、SIではPa (N/m2)、重力単位系ではkgf/mm2で、圧力と同じである。 (ja)
- In fisica, la tensione meccanica è una forza esercitata su una unità di superficie. La tensione meccanica generica è formata da componenti normali e tangenziali alla superficie (ad esempio quando parliamo di taglio e/o torsione). Per i fluidi si definisce il concetto analogo di pressione (nel caso di componente normale). (it)
- 물리학에서 장력(tension, 문화어: 켕김힘)은 끈, 체인, 막대 등 1차원적 1차원 연속체의 한 점에 걸리는 힘이다. 다른 말로, 질량을 길이의 함수로 보았을 때 길이에 대해 미분한 양이 된다. 질량이 없는 경우 장력은 모든 끈에 균일하다. 장력은 언제나 끈의 방향과 나란하다. 보통의 일반역학에서 대부분 장력을 계산할 때, 끈의 무게는 무시할만큼 작다고 가정한다. 원자수준에서 원자나 분자는 전자기적 인력을 갖는데, 원자나 전자를 잡아당겨 멀어지게 하면 를 갖게되며, 이는 곧 장력을 만들어낸다. 장력은 줄이나 막대의 늘어난 길이를 복구시키기 위해 서로 붙어있는 물체를 잡아당기게 한다 장력은 압축의 반댓말이다. 장력은 줄이나 물체의 끝부분에서 그 줄이나 막대에 연결되어있는 물체에 대해 연결부에서 줄의 방향으로 힘을 가한다. 줄에 연결된 물체의 계에서는 두가지의 기초적 가능성이 존재한다. 가속도가 0이여서 계가 평형상태에 있거나, 가속도가 있지만 계의 알짜힘은 일정한 경우이다. (ko)
- Een mechanische spanning, in het Engels: stress, is de kracht die wordt uitgeoefend per oppervlakte-eenheid van een voorwerp. Er zijn vijf vormen van spanning: drukspanning, trekspanning, moment, schuifspanning en torsie. Mechanische spanning vervormt voorwerpen. De mate van vervorming is afhankelijk van de elasticiteit en plasticiteit van het materiaal. Als de spanning de sterkte van het voorwerp overschrijdt, dan bezwijkt het voorwerp. (nl)
- 在連續介質力學裏，應力定義為單位面積所承受的作用力。以公式標記為 ； 其中，表示應力；表示在方向的施力；表示在方向的受力面積。 假設受力表面與施力方向正交，則稱此應力分量為正向應力（normal stress），如圖1所示的(對黃色的那個面來說)、、，都是正向應力；假設受力表面與施力方向互相平行，則稱此應力分量為剪應力（shear stress），如圖1所示的、、、、、，都是剪應力。 「內應力」指組成單一構造的不同材質之間，因材質差異而導致變形方式的不同，繼而產生的各種應力。 採用國際單位制，应力的单位是帕斯卡（Pa），等於1牛頓／平方公尺。應力的單位與压强的單位相同。兩種物理量都是單位面積的作用力的度量。通常，在工程學裏，使用的單位是megapascals（MPa）或gigapascals（GPa）。採用英制單位，應力的單位是磅力／平方英寸（psi）或／平方英寸（ksi）。 (zh)
- Напрýження (механі́чне напру́ження) (англ. stress) — міра інтенсивності внутрішніх сил, що виникають у здеформованому тілі під впливом різноманітних факторів. Механічне напруження в точці тіла визначається як вектор внутрішніх сил, що діють на одиницю площі даної елементарної площадки. В Міжнародній системі одиниць напруження виражають у паскалях, Па (1 Па = 1 Н/м²), у системі МКГСС — в кгс/см² (1 кгс/см² = 0,98·105 Па = 0,098066 МПа). (uk)
- 張力（英語：Tension）乃是由一拉長、伸展的弦對施力者所做的反作用力。張力與弦的長度平行，方向朝弦 由於張力是力的一種，因此它的單位如同力，SI制是kg·m/s²。 張力也存在於弦的內部：若考慮把弦分成兩個部分，則張力便是這兩個部分互相對彼此作用（拉扯對方）的力。張力的大小決定弦是否斷裂，因此張力也是振动（參見）的性質之一，而弦樂器則是靠調整弦的張力來調整其音高，並藉由震動弦發出聲響。 通常將弦繃緊，則張力也會增加。在拉長的長度夠小時，虎克定律可以描述這個力的大小。 在狹義相對論中的似弦物體（例如在一些模型中與夸克作用的弦）或現代弦論中的弦裡也討論張力。我們藉由這些弦的世界面分析這些弦，它們的能量通常與它們的長度成正比。在這些弦中的張力與它的伸長量無關。 (zh)
- الإجهاد (بالإنجليزية: Stress): في الميكانيكا يُعَرَّف الإجهاد بأنه كثافة القوة في نقطة ما. إذا كانت حالة الإجهاد نفسها في كامل الجسم يعرف بأنه قياس لمتوسط كمية القوة المطبقة على وحدة المساحة. حيث: متوسط الإجهاد أو يسمى أيضًا الإجهاد الاسمي أو الإجهاد الهندسي. القوة المؤثرة على المساحة . وهو قياس لكثافة الكلية العاملة داخل جسم ما عبر التخيلي، كرد فعل على القوى الخارجية المطبقة (تأثير الجاذبية الأرضية تعتبر قوة جسم). قام بتعريفه في نظرية المرونة من قبل أوغستين لوي كوشي، في عام 1822. الإجهاد هو مفهوم يعتمد على مبدأ ميكانيكا الأوساط المتصلة. (ar)
- En física i enginyeria, la tensió mecànica és valor de la distribució de forces per unitat d'àrea, en l'entorn d'un material i dins d'un cos o un medi continu. Etimològicament ve del llatí tensio, -onis i es pot definir com l'acció o l'efecte de tibar o estirar fins a la rigidesa. La tensió és una força de reacció aplicada per una corda estirada (una corda o un objecte similar) als objectes que l'estiren. La direcció de la força de tensió és paral·lela a la corda. (ca)
- Mechanické napětí je stav, který vznikne v tělese pokud na něj působí účinky sil.Jinak řečeno, napětí je míra vnitřního rozložení sil na jednotku plochy tělesa, způsobených vnějším silovým zatížením (ať už pravými silami nebo reakčními silami danými okrajovými podmínkami). Mechanické napětí je také název fyzikální veličiny, pomocí které je stav silového namáhání těles popisován. (cs)
- Η μηχανική τάση σε διατομή, δηλαδή στην επιφάνεια νοητής τομής, στερεού σώματος ορίζεται ως η δύναμη που ασκείται ανά μονάδα επιφάνειας της διατομής, . Όπως βλέπουμε στη πάνω σχέση το πηλίκο της δύναμης δια το εμβαδό της διατομής δίνει τη μέση τάση. Στην πραγματικότητα είναι πιθανό, ανάλογα με την εντατική κατάσταση, να έχουμε μη-ομοιόμορφη κατανομή τάσεων. Η μορφή της κατανομής είναι σε όλες εκτός των πολύ απλών περιπτώσεων φόρτισης δύσκολο να υπολογιστεί με ακρίβεια. Γίνονται διάφορες απλοποιητικές παραδοχές με σκοπό να γίνει εκτίμηση της μέγιστης τάσης από την "ασφαλή πλευρά". (el)
- Die mechanische Spannung (Formelzeichen (kleines Sigma) und (kleines Tau), englisch stress, französisch contrainte) ist ein Maß für die innere Beanspruchung eines Körpers infolge dessen Belastung von außen. Da innerhalb der Mechanik keine Verwechslungsgefahr mit der elektrischen Spannung besteht, wird sie kurz als Spannung bezeichnet. Die mechanische Normal-Spannung auf einer gedachten Schnittfläche (engl. area) durch einen Körper ist die auf sie bezogene senkrecht auf sie wirkende Komponente einer äußeren Kraft (engl. force): . (de)
- Als Zugkraft wird in der Physik (Statik) in Anlehnung an den allgemeinen Sprachgebrauch eine Kraft bezeichnet, die an einem Körper zieht, siehe Bild. Als Kraft hat sie die Dimension M·L·T−2. Ihre SI-Einheit ist entsprechend kg·m·s−2 oder N (Newton). Manchmal wird die Zugkraft (z. B. die Spannkraft einer Bogensehne) in der Praxis statt in Newton in Einheiten der Masse (z. B. Kilogramm oder Pfund) angegeben. Diese Angabe entspricht also der Kraft, die benötigt wird, um ein Gewicht der gegebenen Masse entgegen der Schwerkraft zu halten. (de)
- No se debe confundir con la tensión como magnitud, que es una fuerza por unidad de superficie. En muchos libros de física elementales, se denomina fuerza de tensión o fuerza de tracción (y a veces sencillamente tensión), a la fuerza de estiramiento que es ejercida mediante la acción de un cable, cuerda, cadena u otro objeto sólido similar. Es el resultado de la atracción entre las partículas de un sólido cuando es deformado de manera que las partículas se separan unas de otras apartándose de su posición de equilibrio, en la cual esta fuerza se encuentra balanceada por la repulsión a causa de las capas de electrones; como tal, es la tracción que ejerce un sólido al intentar recuperar su forma original más comprimida. La tensión o tracción es lo opuesto de la compresión. (es)
- Dalam mekanika, tegangan adalah besaran fisika yang menjelaskan tentang gaya yang timbul di dalam partikel benda yang disebabkan oleh gaya pada partikel benda lainnya. Keberadaan tegangan secara mekanika membuat benda dapat mengalami perubahan bentuk atau deformasi. Seperti contoh, batang padat vertikal yang menyokong beban, setiap partikel dari batang mendorong partikel lainnya yang berada di atas dan dibawahnya. Gaya makroskopik yang terukur sebenarnya merupakan rata-rata dari sejumlah besar tumbukan dan gaya antarmolekul di dalam batang tersebut. (in)
- Tarikan (bahasa Inggris: Tension) dalam fisika digambarkan sebagai gaya tarik yang ditransmisikan secara aksial dengan menggunakan tali, kabel, rantai, atau objek kontinu satu dimensi yang serupa atau dengan setiap ujung batang, topang (truss) maupun objek tiga dimensi serupa. Tarikan juga dapat dikatakan sebagai pasangan aksi-reaksi dari gaya yang bekerja pada setiap ujung elemen yang disebutkan tadi. Secara umum, tarikan merupakan kebalikan dari . (in)
- La tensione interna (o sollecitazione interna o sforzo) è una misura delle forze di contatto esercitate tra le parti interne di un corpo continuo tridimensionale attraverso la relativa superficie di separazione. Essa è definita come la forza di contatto per unità di area, cioè è il limite del rapporto tra la forza agente e l'area della superficie su cui agisce: Essa è una quantità vettoriale e la sua unità di misura è il pascal (simbolo Pa). Nella pratica tecnica si fa uso più comunemente del megapascal (MPa) o del gigapascal (GPa). (it)
- In physics, tension is described as the pulling force transmitted axially by the means of a string, a rope, chain, or similar object, or by each end of a rod, truss member, or similar three-dimensional object; tension might also be described as the action-reaction pair of forces acting at each end of said elements. Tension could be the opposite of compression. (en)
- ( 응력은 여기로 연결됩니다. 요나라의 연호에 대해서는 응력 (연호) 문서를 참고하십시오.) 변형력(變形力) 또는 스트레스(영어: stress)은 역학에서 단위면적당 작용하는 힘을 뜻한다. 응력(應力)이라고도 한다. 오귀스탱 루이 코시가 1822년 처음 고안했다. 사실상 응력의 개념은 연속체(Continuum)라는 가정 아래 성립할 수 있다. 물체 내부의 경우, 가상의 단위부피를 설정해서 그 가상의 표면 바깥에 작용하는 힘을 계산하기 때문이다. 여기서 '가상의 힘'은 크게 두 종류가 있는데, (Surface Force)과 (Body Force)이다. 표면힘은 표면에 평행한 힘이며, 몸체힘은 표면에 대하여 수직 방향인 힘이다. 응력의 SI단위는 파스칼(Pa)이다. 압력과 같은 단위지만, 압력과 응력은 전혀 다른 개념이다. 실제로는 모든 지점마다 작용하는 응력의 값이 다르다. 때문에 코시는 이를 표현하기 위해 텐서를 사용했다. 이 방식은 축이 변할 경우 값이 어떻게 바뀌는지 계산하는 것이 힘들다는 단점을 가지고 있다. 이를 보완하기 위해 Mohr's Circle을 사용한다. 또한 코시 텐서는 작은 변형에 맞는 방식이기 때문에, 큰 변형의 경우 다른 방식을 사용한다. (ko)
- Rekspanning, trekspanning of extensiespanning is een mechanische spanning die tot uitrekking of expansie van een materiaal leidt. De lengte van het materiaal kan toenemen tot de treksterkte van het materiaal wordt overschreden, waarna het breekt. In een homogene staaf waaraan aan beide kanten wordt getrokken wordt de extensiespanning gegeven door: waarin de extensiespanning is, de kracht waarmee aan de staaf getrokken wordt (de trekkracht) en de oppervlakte van de doorsnee van de staaf. (nl)
- Naprężenie – w mechanice ośrodków ciągłych jest wielkością fizyczną wyrażającą siły wewnętrzne, jakie sąsiednie cząstki materiału ciągłego wywierają na siebie. Naprężenie reprezentuje równocześnie dwa kierunki: kierunek działania siły oraz kierunek orientacji powierzchni – nie jest więc ani skalarem ani wektorem, lecz tensorem drugiego rzędu. Naprężenie stanowi jedno z najważniejszych pojęć inżynierskich. Wyznaczanie naprężeń w poszczególnych punktach konstrukcji jest przeprowadzane w trakcie jej projektowania, gdyż naprężenia decydują o bezpieczeństwie użytkowania konstrukcji. (pl)
- Siła naciągu (naciąg, napięcie) – siła powstająca w reakcji na zewnętrzną siłę napinającą. Pojęcie to stosuje się w odniesieniu do ciał takich jak: nitka, sznurek, lina, struna. W polskojęzycznej literaturze najczęściej oznaczana jest symbolem N lub FN a jej jednostką jest niuton (N). Wyznaczanie siły naciągu jest istotnym zagadnieniem przy: (pl)
- Em física e engenharia, se denomina tensão mecânica ao valor da distribuição de esforços resistentes a cargas solicitantes por unidade de área dentro de um corpo material ou meio contínuo que age de modo a impedir ou imprimir a movimentação e limitar a deformação que é o fenômeno pelo qual se propaga. Um caso particular é o de tensão uniaxial, que se define em uma situação em que se aplica força F uniformemente distribuída sobre uma área A. Nesse caso a tensão mecânica uniaxial se representa por um escalar designado com a letra grega σ (sigma) e é dada por: (pt)
- Em física, tensão é a grandeza de força de tração exercida a uma corda, a um cabo ou a um sólido similar por um objeto. É a resultante das forças de atração e de repulsão entre as partículas de um sólido quando submetido a uma deformação, em que a tendência de voltar ao seu estado inicial é observada. A tensão é o oposto de compressão. (pt)
- В механике сплошной среды механическое напряжение — это физическая величина, которая выражает внутренние силы, которые соседние частицы в непрерывной среде оказывают друг на друга, а деформация — это мера изменения геометрических размеров среды. Например, когда сплошная вертикальная штанга поддерживает груз, каждая частица в штанге давит на частицы, находящиеся непосредственно под ней. Когда жидкость находится в закрытом контейнере под давлением, каждая частица сталкивается со всеми окружающими частицами. Стенки контейнера и поверхность, создающая давление (например, поршень), прижимаются к ним в (по третьему закону Ньютона) соответствии с силой реакции. Эти макроскопические силы на самом деле являются чистым результатом очень большого количества межмолекулярных сил и столкновений между ча (ru)
- Dragspänning eller normalspänning definieras som den negativa spänning som uppstår i en enaxligt belastad stång utsatt för en dragkraft. Ett material kan deformeras plastiskt eller deformeras elastiskt beroende på spänningens storlek. Deformationen övergår från elastisk till plastisk vid sträckgränsen, benämnd eller . Benämningen har sitt ursprung i att det krävs en deformation på för att deformationen skall kvarstå efter avlastning. I det plastiska området sker ett deformationshårdnande, dvs. att det krävs allt högre spänning för att ytterligare deformera materialet. I detta område kallas spänningen för flytspänning . Slutligen inträffar ett brott vid brottspänningen . (sv)
- Spänning är inom mekanik och hållfasthetslära termen för negativt tryck (med SI-enheten pascal). Ordet spänning kan också syfta på , som är den totala kraft som spänner till exempel snören och strängar (med SI-enheten newton). Inom hållfasthetslära skiljer man på dragspänning (normalspänning) och skjuvspänning. Normalspänning verkar i planets normalriktning medan skjuvspänning verkar längs planet. Krafterna normeras med planets yta, så att dessa spänningar har enheten för tryck. Vanligtvis betecknas dragspänning med den grekiska bokstaven sigma, så att man skriver: (sv)
- Ро́зтяг (стиск) або ро́зтяг-стиск — вид деформування твердого тіла, при якому його розміри вздовж однієї осі збільшуються (зменшуються) під дією сил, рівнодійна яких є перпендикулярною до поперечного перерізу тіла і проходить через центр його ваги . При розгляді розтягу–стиску користуються основними гіпотезами опору матеріалів. Крім того, вводять ще гіпотези, характерні саме для певних видів простої деформації. Наприклад, приймають гіпотезу плоских перерізів — поперечні перерізи стержня, плоскі до деформації, залишаються плоскими і після неї, переміщуючись поступально вздовж осі стержня. (uk)
|
