| dbo:abstract
|
- La guerra dels Trenta Anys (1618 - 1648) fou un conflicte europeu que modificà contínuament les fronteres de nombrosos estats i que es prolongà entre França i la monarquia hispànica fins al 1659. (ca)
- Třicetiletá válka (1618–1648) byl evropský ozbrojený konflikt známý především jako vyvrcholení sporů mezi vyznavači římskokatolické církve a zastánci protestantských vyznání, která vznikla v průběhu reformace v 17. století, tedy kalvinismem a luteránstvím. Neméně důležitou příčinou války byl také boj evropských zemí o politickou nadvládu. Vlastní válku započala revoluce stavů v zemích Koruny české proti panovníkovi. Další mocenský souboj, který již v Evropě probíhal mezi Nizozemskými provinciemi a Španělskem, dnes známý jako nizozemská revoluce, také výrazně ovlivňoval boje v Evropě. A konečně vstup katolické Francie na stranu protihabsburské koalice za účelem eliminace přílišné moci Habsburků podtrhl mocenské zájmy na pozadí třicetileté války. První roky války probíhaly především na území Českého království a Rakouského arcivévodství (zde totiž revoluce proti Habsburkům vypukly), nicméně na většinu dalších let války se boje přemístily mimo tato území v důsledku toho, že se katolíkům podařilo velkou část bitev vyhrát a přesunout boje na zbytek území Svaté říše římské, které ovládali protestanti. Vleklá a rozsáhlá válka způsobila značný úbytek obyvatelstva na zasažených územích. Počet obyvatel v průměru poklesl o třicet procent, u mužů až o padesát procent. České země byly po většinu války před největšími válečnými útrapami uchráněny, ale počet obyvatel i zde poklesl o jednu třetinu. Válka skončila uzavřením vestfálského míru v roce 1648; z tohoto míru nejvíce získaly protestantské státy a Francie. (cs)
- حرب الثلاثين عاما (بالإنجليزية: Thirty Years' War)، هي سلسلة صراعات دامية مزقت أوروبا بين عامي 1618 و 1648 م، وقعت معاركها بدايةً وبشكل عام في أراضي أوروبا الوسطى (خاصة أراضي ألمانيا الحالية) العائدة إلى الإمبراطورية الرومانية المقدسة، ولكن اشتركت فيها تباعا معظم القوى الأوروبية الموجودة في ذاك العصر، فيما عدا إنكلترا وروسيا. في الجزء الثاني من فترة الحرب امتدت المعارك إلى فرنسا والأراضي المنخفضة وشمال إيطاليا وكتالونيا. خلال سنواتها الثلاثين تغيرت تدريجيا طبيعة ودوافع الحرب: فقد اندلعت الحرب في البداية كصراع ديني بين الكاثوليك والبروتستانت وانتهت كصراع سياسي من أجل السيطرة على الدول الأخرى، بين فرنسا وهابسبورغ، بل ويعد السبب الرئيسي في نظر البعض، ففرنسا الكاثوليكية تحت حكم الكردينال ريشيليو في ذلك الوقت ساندت الجانب البروتستانتي في الحرب لإضعاف منافسيهم آل هابسبورغ لتعزيز موقف فرنسا كقوة أوروبية بارزة، فزاد هذا من حدة التناحر بينهما، ما أدى لاحقا إلى حرب مباشرة بين فرنسا وإسبانيا. كان الأثر الرئيسي لحرب الثلاثين عاما والتي استخدمت فيها جيوش مرتزقة على نطاق واسع، تدمير مناطق بأكملها تُركت جرداء من نهب الجيوش. وانتشرت خلالها المجاعات والأمراض وهلاك العديد من سكان الولايات الألمانية وبشكل أقل حدة الأراضي المنخفضة وإيطاليا، بينما أُفقرت العديد من القوى المتورطة في الصراع. استمرت الحرب ثلاثين عاما ولكن الصراعات التي فجرتها ظلت قائمة بدون حل لزمن أطول بكثير. انتهت الحرب وهي جزء من صلح وستفاليا الأوسع عام 1648 م. وخلال الحرب انخفض عدد سكان ألمانيا بمقدار 30 ٪ في المتوسط؛ وفي أراضي براندنبورغ بلغت الخسائر النصف، في حين أنه في بعض المناطق مات ما يُقدّر بثلثي السكان، وانخفض عدد سكان ألمانيا من الذكور بمقدار النصف تقريبا. كما انخفض عدد سكان الأراضي التشيكية بمقدار الثلث. و قد دمَّر الجيش السويدي وحده 2000 قلعة و 18000 قرية و 1500 مدينة في ألمانيا، أي ثلث عدد جميع المدن الألمانية. وجاء في موسوعة «قصة الحضارة» تحت عنوان: «إعادة تنظيم ألمانيا (1648-1715)»: «"هبطت حرب الثلاثين بسكان ألمانيا من عشرين مليونا إلى ثلاثة عشر ونصف مليونا، وبعد عام أفاقت التربة التي روتها دماء البشر، ولكنها ظلت تنتظر مجيء الرجال. وكان هناك وفرة في النساء وندرة في الرجال. وعالج الأمراء الظافرون هذه الأزمة البيولوجية بالعودة إلى تعدد الزوجات كما ورد في العهد القديم. ففي مؤتمر فرنكونيا المنعقد في فبراير 1650 بمدينة نورنبيرغ اتخذوا القرار الآتي:- "لا يقبل في الأديار الرجال دون الستين... وعلى القساوسة ومساعديهم (إذا لم يكونوا قد رسموا)، وكهنة المؤسسات الدينية، أن يتزوجوا... ويسمح لكل ذكر بأن يتزوج زوجتين، ويذكر كل رجل تذكيراً جدياً، وينبه مراراً من منبر الكنيسة، إلى التصرف على هذا النحو في هذه المسألة".» (ar)
- Der Dreißigjährige Krieg von 1618 bis 1648 war ein Konflikt um die Hegemonie im Heiligen Römischen Reich und in Europa, der als Religionskrieg begann und als Territorialkrieg endete. In diesem Krieg entluden sich auf europäischer Ebene der habsburgisch-französische Gegensatz und auf Reichsebene der Gegensatz zwischen dem Kaiser und der Katholischen Liga einerseits und der Protestantischen Union andererseits. Gemeinsam mit ihren jeweiligen Verbündeten trugen die habsburgischen Mächte Österreich und Spanien neben ihren territorialen auch ihre dynastischen Interessenkonflikte mit Frankreich, den Niederlanden, Dänemark und Schweden vorwiegend auf dem Boden des Reiches aus. Infolgedessen waren eine Reihe von weiteren Konflikten mit dem Dreißigjährigen Krieg eng verbunden:
* Achtzigjähriger Krieg (1568–1648) zwischen den Niederlanden und Spanien
* Bündner Wirren (1620–1631) zwischen den Koalitionen Frankreich-Venedig und Spanien-Österreich um den heutigen Kanton Graubünden
* Oberösterreichischer Bauernkrieg (1626)
* Mantuanischer Erbfolgekrieg (1628–1631) zwischen Frankreich und Habsburg
* Französisch-Spanischer Krieg (1635–1659)
* Krieg um die Vorherrschaft im Ostseeraum (Torstenssonkrieg) (1643–1645) zwischen Schweden und Dänemark Als Auslöser des Krieges gilt der Prager Fenstersturz vom 23. Mai 1618, mit dem der Aufstand der protestantischen böhmischen Stände offen ausbrach. Der Aufstand richtete sich hauptsächlich gegen den neuen böhmischen König Ferdinand von Steiermark (der die Rekatholisierung aller Länder der Böhmischen Krone beabsichtigte), aber auch gegen den damaligen römisch-deutschen Kaiser Matthias. Insgesamt folgten in den 30 Jahren von 1618 bis 1648 vier Konflikte aufeinander, die von der Geschichtswissenschaft nach den jeweiligen Gegnern des Kaisers und der Habsburger Mächte als Böhmisch-Pfälzischer, Niedersächsisch-Dänischer, Schwedischer und Schwedisch-Französischer Krieg bezeichnet wurden. Zwei Versuche, den Konflikt zu beenden (der Friede von Lübeck 1629 und der Friede von Prag 1635) scheiterten daran, dass sie nicht die Interessen aller direkt oder indirekt Beteiligten berücksichtigten. Das gelang erst mit dem gesamteuropäischen Friedenskongress von Münster und Osnabrück (1641–1648). Der Westfälische Friede legte die Machtbalance zwischen Kaiser und Reichsständen neu fest und wurde Teil der bis 1806 geltenden Verfassungsordnung des Reiches. Darüber hinaus sah er Gebietsabtretungen an Frankreich und Schweden vor sowie das Ausscheiden der Vereinigten Niederlande und der Schweizerischen Eidgenossenschaft aus dem Reichsverband. Am 24. Oktober 1648 endete der Krieg, dessen Feldzüge und Schlachten überwiegend auf dem Gebiet des Heiligen Römischen Reiches stattgefunden hatten. Die Kriegshandlungen und die durch sie verursachten Hungersnöte und Seuchen hatten ganze Landstriche verwüstet und entvölkert. In Teilen Süddeutschlands überlebte nur ein Drittel der Bevölkerung. Nach den wirtschaftlichen und sozialen Verheerungen benötigten einige der vom Krieg betroffenen Gebiete mehr als ein Jahrhundert, um sich von den Folgen des Krieges zu erholen. Da der Krieg überwiegend in deutschsprachigen Gebieten stattfand, die noch heute Teil Deutschlands sind, führten die Erfahrungen der Kriegszeit zur Verankerung eines Kriegstraumas im kollektiven Gedächtnis der Bevölkerung. (de)
- Ο Τριακονταετής Πόλεμος (γερμανικά: Dreißigjähriger Krieg) ήταν μια σειρά πολεμικών συγκρούσεων που έλαβαν χώραν μεταξύ 1618 και 1648 στην κεντρική Ευρώπη, κυρίως στα εδάφη της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας (σημερινής Γερμανίας). Πρόκειται για μια από τις πιο μακροχρόνιες και καταστροφικές συγκρούσεις στην ευρωπαϊκή ιστορία. Άρχισε ως πόλεμος μεταξύ των καθολικών και διαμαρτυρομένων κρατών της αυτοκρατορίας και βαθμηδόν εξελίχθηκε σε μια γενικευμένη διαμάχη στην οποία ενεπλάκησαν οι περισσότερες από τις μεγάλες δυνάμεις της Ευρώπης. Και ενώ στον πόλεμο αυτό οδήγησαν θρησκευτικά αίτια, σύντομα οι εμπλεκόμενες δυνάμεις κατέληξαν να αγωνίζονται για την πολιτική επικράτηση στην Ευρώπη με προεξάρχουσα τη διαμάχη για το σκοπό αυτό μεταξύ Αψβούργων και Γαλλίας. Ο πόλεμος άρχισε όταν ο αυτοκράτορας Φερδινάνδος Β΄, ένθερμος καθολικός, προσπάθησε να επιβάλει θρησκευτική ομοιομορφία στην αυτοκρατορία. Τα προτεσταντικά κράτη της βόρειας Γερμανίας απάντησαν σχηματίζοντας την Προτεσταντική Ένωση (Protestantische Union) και οι προτεστάντες της Βοημίας επαναστάτησαν, καθήρεσαν το Φερδινάνδο από το θρόνο του βασιλιά της Βοημίας και εξέλεξαν βασιλιά τον εκλέκτορα του Παλατινάτου. Ο Φερδινάνδος κατέπνιξε την επανάσταση στη Βοημία και κατέλαβε την πρωτεύουσα του Παλατινάτου Χαϊδελβέργη, αλλά οι νίκες του συσπείρωσαν τους προτεστάντες ηγεμόνες και γέννησαν φόβους στους καθολικούς. Ο καρδινάλιος Ρισελιέ, μολονότι καθολικός, συγκρότησε συμμαχία κατά των Αψβούργων, η Δανία και η Σουηδία μπήκαν στον πόλεμο υπέρ των διαμαρτυρομένων, ενώ η Ισπανία υπέρ των καθολικών. Ο πόλεμος αυτός ερήμωσε μεγάλες περιοχές. Στη Γερμανία, τη Βοημία και τις Κάτω Χώρες ο πληθυσμός μειώθηκε δραματικά από την πείνα και τις αρρώστιες και τα στρατεύματα λεηλατούσαν τους κατοίκους. Οι περισσότερες από τις εμπόλεμες δυνάμεις καταστράφηκαν οικονομικά. Ο πόλεμος τερματίστηκε το 1648 με την Ειρήνη της Βεστφαλίας. Επέφερε την περιστολή της ισχύος των Αψβούργων και την ανάδειξη της Σουηδίας σε μεγάλη δύναμη. Περισσότερο ωφελημένη βγήκε από τον πόλεμο η Γαλλία, ισχυροποιημένη και με κυρίαρχο ρόλο κατά το υπόλοιπο του 17ου αιώνα. (el)
- La Tridekjara Milito de 1618 ĝis 1648 estis konflikto pri hegemonio aŭ ekvilibro inter la potencoj de Eŭropo, kaj samtempe ĝi estis religia milito. En ĝi disvolviĝis la kontraŭecoj inter la Katolika Ligo kaj la Protestanta Unio ene de la Sankta Romia Regno, kaj ankaŭ la eŭropa kontraŭeco inter la Habsburgoj kaj Francio. Partoprenis la eŭropan kontraŭecon ankaŭ Nederlando, Danio kaj Svedio. La militiroj kaj bataloj okazis ĉefe sur la teritorio de la Regno. La militaĵoj mem, sed ankaŭ la tiel kaŭzitaj malsategoj kaj epidemioj ruinigis kaj senpopoligis tutajn regionojn. La trafitaj teritorioj kaj la tuta Regno bezonis pli ol cent jarojn por reboniĝi. La Tridekjara Milito finiĝis per la Vestfalia Paco de la 24-a de oktobro 1648. (eo)
- Hogeita Hamar Urteko Gerra 1618-48 bitartean Europako nazio gehienek zio erlijiosoak, leinukoak, lurraldekoak eta komertzialak zirela medio egindako guda izan zen. Bataila eta kanpainia suntsigarriek Europako eremu andana birrindu zuten, eta, 1648ko Westfaliako Itunarekin bukatu zenean, Europako mapa guztiz eta atzera bueltarik gabe aldatuta zegoen. Izatez, gerra hau Europak aro modernoan izan duen gatazka luze eta suntsigarrienetakotzat hartzen da. Gerra sortu zuten gatazkak aurrekoak baziren ere, eskuarki gerraren hasierako data 1618koa da. Izan ere, Inperio Santuko burua izatekoa zen Ferdinand II.a, orduan Bohemiako erregea zelarik, bere menpeko lurraldeetan Erromako Katolizismo gisako absolutismoa ezartzen saiatu zenean, Bohemiako zein Austriako noblezia protestantea matxinatu zen. Matxinadaren aurkako errepresioak eta Habsburgotarrek euren boterea handiagotzeko zuten nahia izan ziren gerraren sua piztu zuten txinparta. Horren atzetik, gatazka zenbait herrialderen handinahiek elikatu zuten. Alemania, Europako bihotza, armada guztien helmuga bilakatu zen. Hor, hiru erlijiok (katolizismoak, luteranismoak eta kalbinismoak) nagusitasuna bilatzen zuten. Horren ondorioz, kanpoko botereei laguntza eskatu zuten printze eta apezpikuen aliantzen nahasmena sortu zen. Orokorrean, Espainiar eta Inperio Santuko Habsburgo leinuko katolikoak Erromako Eliza Katolikoaren babesaz, alde batetik, eta Suedia eta Herbehereetako Batasuna buru zituen alemaniar protestanteak ziren hiri eta printzerriren sarea eta Frantzia, bestetik, borrokan jardun ziren. Frantziaren kasua bitxia zen, nazio katolikoa izanda ere, protestanteen alde egin zuelako; hala ere, hau erraz uler daiteke kontuan hartuta gerra honetan Frantziaren helburua Habsburgotarrek Europan zuten botere txikitzea izan zela. Izan ere, hasieran erlijio gerra bezala hasi bazen ere, gero Inperio Santuaren barneko botere orekak aldatzea ere gerraren helburu izan zen. Tokian tokiko gerra izatetik, Europa mailako gerra bihurtu zen azkar batean, azkenera Borboi eta Habsburgotarren arteko lehia bilakatuz, Europako botere hegemoniko nor izango zen erabakitze aldera. Esan daiteke gerra honetan Europako nazio guztiek amaitu zutela parte hartzen bai Habsburgotarren alde, edota haien aurka. Ingalaterrak eta Errusiak ez zuten espreski gerran parte hartu, baina hala ere, Habsburgotarren aurkakoak lagundu zituzten ekonomikoki. Borrokak Inperio Santuaren lurraldeetan izan ziren gehienbat, Flandriako zelaietan, Italiako iparraldean eta Iberiar Penintsulan ere borrokak egon baziren ere. Borrokek, izurriteek, goseak eta sarraskiek oro har, milioika hildako eragin zituzten eta Estatu Alemaniarretako eta Espainiako demografia eta ekonomiaren beherakada eragin zuten, Frantziaren hegemonia hasteaz gain. Hogeita Hamar urteko Gerraren ondorio nagusi bat eskualde osoen suntsipena izan zen, harpilaketaz bizi ziren armadek (bellum se ipsum alet) eragina. Goseak eta gaixotasunek Alemaniar Estatuetako, Bohemiako, Herbehereetako eta Italiako populazioa nabarmen jaitsiarazi zuten, eta borrokatu ziren nazio gehienek porrot egin zuten ekonomikoki. Armada bakoitzeko erregimentuak mertzenariak ez baziren ere, soldadu asko baziren mertzenariak, eta horrek diru kostu handia ekarri zien estatuei. Horrez gain, armaden garai hartako finantzaketa sistemak ( ibiltzen ziren lurretik harpilaketa egin edota bertokoei tributua eskatzen zieten) disziplina arazoak ekarri zituen soldaduen artean, eta honek gerra gertatu zen lurraldeen kalterako izan zen. Gerraren ondoren Inperio Santuko populazioa %30 gutxitua zegoen, Brandenburgon %50 eko jaitsiera, eta beste eskualde batzuetan %70eko jaitsiera egon zelarik. Alemaniako gizonezkoen erdia zendu zen eta Bohemian txekiarren kopurua %40 batean jaitsi zen gerra eta protestanteen deportazioaren ondorioz. Suediar armadak bakarrik 2.000 gaztelu eta 1.500 herri suntsitu zituen. Gerra osatu zuten borroka sorta 4 etapa desberdinetan bana daiteke:
* Bohemiar Altxamendua
* Daniar Esku-Hartzea
* Suediar Esku-Hartzea
* Frantziar Esku-Hartzea Gerra Osnabrück eta Münstereko itunekin amaitu zen, Westfaliako itunaren parte izan zirenak. Hala ere, gerra eragin zuten hainbat arrazoi konpondu gabe geratu ziren. Gerra eremu erlijiosotik begira, katoliko eta protestanteen artekoa izan zen, baina esparru politikoari begira esan daiteke feudalismoaren eta absolutismoaren aldekoen arteko gatazka izan zela. Westfaliako Itunaren ondorioz, eredu absolutistak irabazi zuen. Horrela, Bodin eta Hobbes-ek teorizatutako absolutismoa bihurtu zen garaile, estatu modernoa sortuz horrela, haren mugen barruan indarkeria legitimoaren monopolioa duena, eta mugetatik kanpo armada nazional baten bidez defendatzen dena. Beraz, Westfaliako Itunak jus publicum europaeum-aren oinarriak jarri zituen : Nazioarteko hartu-emanetarako sistema berri eta egonkorra, estatuen arteko orekan oinarritua. Estatu bakoitzak bere subiranotasuna mantentzen du, eta gerrak estatu subiranoen artean baino ez dira ematen. (eu)
- La guerra de los Treinta Años fue una guerra librada en la Europa Central (principalmente el Sacro Imperio Romano Germánico) entre los años 1618 y 1648, en la que intervinieron la mayoría de las grandes potencias europeas de la época. Esta guerra marcó el futuro del conjunto de Europa en los siglos posteriores. Aunque inicialmente se trataba de un conflicto político-religioso entre Estados partidarios de la reforma y la contrarreforma dentro del propio Sacro Imperio Romano Germánico, la intervención paulatina de las distintas potencias europeas convirtió gradualmente el conflicto en una guerra general por toda Europa, por razones no necesariamente relacionadas con la religión: Búsqueda de una situación de equilibrio político, alcanzar la hegemonía en el escenario europeo, enfrentamiento con una potencia rival, etc. La guerra de los Treinta Años llegó a su final con la Paz de Westfalia y la Paz de los Pirineos, y supuso el punto culminante de la rivalidad entre Francia y los territorios de los Habsburgo (el Imperio español y el Sacro Imperio Romano Germánico) por la hegemonía en Europa, que conduciría en años posteriores a nuevas guerras entre ambas potencias. El mayor impacto de esta guerra, en la que se usaron mercenarios de forma generalizada, fue la total devastación de lugares enteros que fueron esquilmados por los ejércitos necesitados de suministros. Los continuos episodios de hambrunas y enfermedades diezmaron la población civil de los Estados alemanes y, en menor medida, de los Países Bajos e Italia, además de llevar a la bancarrota a muchas de las potencias implicadas. Aunque la guerra duró treinta años, los conflictos que la generaron siguieron sin resolverse durante mucho tiempo. Durante el curso de esta, la población del Sacro Imperio se vio reducida en un 30 %. En Brandeburgo se llegó al 50 %, y en otras regiones incluso a dos tercios. La población masculina en Alemania disminuyó a la mitad. En los Países Checos la población cayó en un tercio a causa de la guerra, el hambre, las enfermedades y la expulsión masiva de checos protestantes. Solo los ejércitos suecos destruyeron durante la guerra 2000 castillos, 18 000 villas y 1500 pueblos en Alemania. En el territorio del Sacro Imperio Romano Germánico, que se convirtió en el principal teatro de operaciones. La larga serie de conflictos que forman la guerra pueden dividirse en cuatro etapas diferenciadas
* la revuelta bohemia e intervención alemana (1618-1625).
* la intervención danesa (1625-1629).
* la intervención sueca (1630-1635).
* la intervención francesa (1635-1648). Los conflictos fuera de Alemania tomaron la forma de guerras locales: la Guerra de España con los Países Bajos, la Guerra de Sucesión de Mantua, la Guerra de la Valtelina, la Guerra de los Grisones suizos, la Guerra anglo-española, la Guerra anglo-francesa, la Guerra Ruso-Polaca, Guerra Polaco-Sueca, Guerra Polaco-Otomana, Guerra Franco-Española, Guerra de Torstenson, Guerra de Restauración portuguesa, etc. Sigfried Steinberg también marca la Guerra de los Treinta Años como doce guerras interrumpidas por la tregua y la paz. La Guerra de los Treinta Años no duró 30 años sin telón, pero se firmaron 13 guerras y 10 tratados de paz, y los historiadores de la época del siglo XVII miraron cada uno por separado en vez que estas guerras se consideraron una sola, y la palabra artificial "Guerra de los Treinta Años" se acuñó a finales del siglo XVII. (es)
- La guerre de Trente Ans est une série de conflits armés qui a déchiré l’Europe du 23 mai 1618 au 15 mai 1648. Les causes en sont multiples mais son déclencheur est la révolte des sujets tchèques protestants de la maison de Habsbourg, la répression qui s'ensuivit, et le désir des Habsbourg d’accroître leur hégémonie et celle de la religion catholique dans le Saint-Empire. Ces conflits ont opposé le camp des Habsbourg d’Espagne et du Saint-Empire, soutenus par la papauté, aux États allemands protestants du Saint-Empire, auxquels étaient alliées les puissances européennes voisines à majorité protestante, Provinces-Unies et pays scandinaves, ainsi que la France qui, bien que catholique et luttant contre les protestants chez elle, entendait réduire la puissance de la maison de Habsbourg sur le continent européen. Cette guerre a impliqué l'ensemble des puissances européennes selon qu'elles étaient pour ou contre le parti de l'empereur, à l'exception de l'Angleterre et de la Russie — qui ont néanmoins indirectement œuvré contre le parti des Habsbourg. L'emploi de mercenaires était la règle. Les combats se déroulèrent surtout dans les territoires d’Europe centrale dépendant du Saint-Empire, puis se portèrent sur la plaine de Flandre, le nord de la péninsule italienne ou encore dans la péninsule ibérique. Les batailles, les famines, les massacres et les maladies ont provoqué plusieurs millions de morts, tant civils que militaires. Cette « guerre civile européenne » a lourdement pesé sur la démographie et l'économie des États allemands et du royaume d'Espagne, et assis l'hégémonie de la France, qui s'épanouit davantage encore sous Louis XIV. Parce que son principal théâtre d'opérations était le Saint-Empire, que la guerre menaçait son équilibre interne et qu'elle voyait se battre des Allemands dans les deux camps, elle a également été qualifiée de « guerre allemande » dès 1648. La guerre de Trente Ans a été marquée sur le plan religieux par l'affrontement entre protestantisme et catholicisme et sur le plan politique par l'affrontement entre féodalité et absolutisme. Avec la paix de Westphalie, le problème politique d'obtention d'une paix civile se solde par la victoire de l'absolutisme. De ce modèle politique, théorisé par des philosophes tels que Bodin et Hobbes, naît ainsi le concept de l'État moderne, c'est-à-dire une entité exerçant dans ses frontières le monopole de la violence légitime et se défendant à l'extérieur par une armée nationale. Sur le plan religieux, le principe exprimé par la maxime latine Cujus regio, ejus religio (mot à mot : « à qui appartient la région, de celui-là la religion » : à chaque État, la religion de son prince) se voit réaffirmé. De cette manière, la paix de Westphalie jette les bases du jus publicum europæum (le « droit public européen ») : un système nouveau et stable de relations internationales, fondé sur un équilibre entre des États chacun titulaire de la souveraineté ; les guerres sont désormais conçues comme des conflits sécularisés d’État souverain à État souverain. (fr)
- Fearadh an Cogadh Tríocha Bliain san Eoraip idir na blianta 1618 agus 1648. Bhí sé ar ceann de na príomhchogaidh sa Nua-aois Luath. Throid teaghlach na (na hImpirí Ferdinand II agus III agus Pilib IV na Spáinne) le namhaid idirnáisiúnta éagsúla, ina measc fórsaí na Fraince, na Sualainne, na Danmhairge agus na hÍsiltíre. Cogadh idirnáisiúnta a bhí ann, ach bhí se ina chogadh cathartha i measc na nGearmánach féin. Throid prionsachtai na Gearmáine ar son agus i gcoinne na Hapsburg. D'fhéadfá a rá go raibh sé ina chogadh reiligiúnach idir Caitlicigh agus Protastúnaigh fosta. (ga)
- Perang Tiga Puluh Tahun adalah sebuah konflik yang terjadi antara tahun 1618 hingga 1648, khususnya di wilayah yang sekarang menjadi negara Jerman, dan melibatkan sebagian besar kekuatan-kekuatan di kawasan tersebut. Ada beberapa sebab mengapa perang ini terjadi. Meskipun tampak sebagai konflik keagamaan antara kaum Protestan dan Katolik, persaingan antara Dinasti Habsburg dan kekuatan lainnya juga merupakan salah satu motif penting terjadinya perang ini, hal ini dapat terlihat dari fakta kaum Katolik Prancis mendukung pihak Protestan, yang meningkatkan persaingan Kekaisaran Prancis dan Wangsa Habsburg. Perang ini sendiri mungkin hanya berlangsung tiga puluh tahun, tetapi konflik yang dipicunya tetap berlanjut hingga waktu yang lama. Perang ini diakhiri melalui Perjanjian Westfalen. (in)
- The Thirty Years' War was one of the longest and most destructive conflicts in European history, lasting from 1618 to 1648. Fought primarily in Central Europe, an estimated 4.5 to 8 million soldiers and civilians died as a result of battle, famine, and disease, while some areas of what is now modern Germany experienced population declines of over 50%. Related conflicts include the Eighty Years' War, the War of the Mantuan Succession, the Franco-Spanish War, and the Portuguese Restoration War. Until the 20th century, historians generally viewed it as a continuation of the religious struggle initiated by the 16th-century Reformation within the Holy Roman Empire. The 1555 Peace of Augsburg attempted to resolve this by dividing the Empire into Lutheran and Catholic states, but over the next 50 years the expansion of Protestantism beyond these boundaries destabilised the settlement. While most modern commentators accept differences over religion and Imperial authority were important factors in causing the war, they argue its scope and extent were driven by the contest for European dominance between Habsburg-ruled Spain and Austria, and the French House of Bourbon. Its outbreak is generally traced to 1618 when Emperor Ferdinand II was deposed as king of Bohemia and replaced by the Protestant Frederick V of the Palatinate in 1619. Although Imperial forces quickly suppressed the Bohemian Revolt, his participation expanded the fighting into the Palatinate, whose strategic importance drew in the Dutch Republic and Spain, then engaged in the Eighty Years' War. Since rulers like Christian IV of Denmark and Gustavus Adolphus of Sweden also held territories within the Empire, this gave them and other foreign powers an excuse to intervene, turning an internal dynastic dispute into a European-wide conflict. The first phase from 1618 until 1635 was primarily a civil war between German members of the Holy Roman Empire, with support from external powers. After 1635, the Empire became one theatre in a wider struggle between France, supported by Sweden, and Emperor Ferdinand III, allied with Spain. This concluded with the 1648 Peace of Westphalia, whose provisions included greater autonomy within the Empire for states like Bavaria and Saxony, as well as acceptance of Dutch independence by Spain. By weakening the Habsburgs relative to France, the conflict altered the European balance of power and set the stage for the wars of Louis XIV. (en)
- ( 불가리아 30년 전쟁에 대해서는 비잔틴-불가리아 전쟁 문서를 참고하십시오.) 30년 전쟁(독일어: Dreißigjähriger Krieg)은 유럽에서 로마 가톨릭교회를 지지하는 국가들과 프로테스탄트교회를 지지하는 국가들 사이에서 벌어진 종교 전쟁이다. 유럽 뿐만 아니라 인류의 전쟁사에서 가장 잔혹하고 사망자가 많은 전쟁 중 하나였으며, 사망자수는 800만 명이었다. 30년 전쟁이라는 표현을 처음 쓴 이는 17세기의 사무엘 폰 푸펜도르프라고 한다. 30년 전쟁은 종교적인 측면에서는 프로테스탄트교회(개신교회)와 로마 가톨릭교회의 대립으로, 정치적인 측면에서는 전제군주정과 봉건 제도의 대립으로 볼 수 있다. 신성 로마 제국과 이 국가의 종교 정책을 지지하는 제후국 및 반대하는 제후국 간의 다툼이었으나 거의 대부분의 강대국이 개입하면서 규모가 커지고 각국의 이해 관계가 교차하는 근대적인 전쟁으로 발전하였다. 이 국가들은 수많은 용병을 고용했으며 전쟁이 지속될수록 종교적 색채는 옅어지고 유럽의 정치적 구도에서 합스부르크 가문과 프랑스의 대결 구도로 바뀌었다. 17세기에 종교적 믿음과 실천은 오늘날 평균적인 유럽인보다 더 많은 영향을 끼쳤다. 이 시기에 대부분의 유럽인은 논란의 편에 서게 되었고, 종교적 계파는 사람들의 윤리와 충성과 관련이 깊었는데 이는 그들이 충성하는 제후나 왕의 종교와 밀접한 연관성을 지녔다. 전쟁은 새로 선출된 신성 로마 제국 황제 페르디난트 2세가 그의 영토에서 반종교개혁을 시행하려고 함으로써 발발했다. 그는 로마 가톨릭을 그의 국민들에게 강요했다. 북부의 프로테스탄트 국가들은 아우크스부르크 화의에서 보장받은 종교 선택의 권리가 위반되자 분노하여 개신교 제후동맹을 결성하여 이에 반대했다. 페르디난트 2세는 그의 이전 황제였던 루돌프 2세에 비해 독실한 로마가톨릭 신자였고, 친로마가톨릭 성향이 강한 정책을 폈다. 이러한 일련의 사건들은 북유럽과 중앙유럽에 공포를 퍼뜨렸고, 오스트리아 지역에 있던 개신교 국가 보헤미아 왕국이 반란을 일으키는 계기가 되었다. 이들은 합스부르크 가문에 반대해 프리드리히 5세 폰 팔츠 선제후를 그들의 황제로 선출했다. 프리드리히 5세는 왕위를 제후동맹의 승인 없이 받아들였다. 로마가톨릭이 대부분이었던 남부의 제후국이 이에 반대했다. 이들은 바이에른 선제후를 중심으로 황제를 지지하기 위해 가톨릭 제후연맹을 결성했다. 1620년 백산 전투에서 황제군은 반란을 제압했으나 유럽의 개신교 국가들은 이를 비판했다. 보헤미아에서 로마 가톨릭군의 잔학 행위가 이어지자 작센 선제후국이 마침내 개신교 제후동맹에 지지를 표하며 이들과 함께 싸웠다. 같은 합스부르크 가문이었던 스페인이 신성 로마 제국을 지지하며 전쟁에 참여하자, 이에 대항해 여러 목적을 가진 개신교 국가들이 신성 로마 제국에 대항해 전쟁에 참여했다. 당시 팔츠 선제후와 인척 관계였던 잉글랜드 왕국이 1625년 전쟁에 개입했고, 홀슈타인에 영지를 보유하고 있던 덴마크-노르웨이가 같은 해 자신의 영지를 지키기 위해 전쟁에 참여했다. 당시 스페인에 맞서 독립 전쟁을 치르고 있던 네덜란드 공화국도 전쟁에 본격적으로 개입했으며, 신성 로마 제국 내 개신교 국가였던 브라운슈바이크뤼네부르크 공국, 브란덴부르크-프로이센 등도 이들과 동맹을 맺고 전쟁에 본격적으로 참여했다. 이후 덴마크의 패배 이후 이를 대신해 스웨덴 제국의 왕 구스타브 2세 아돌프도 1630년부터 전쟁에 개입했다. 스페인과 신성 로마 제국 사이에서 계속 포위당하고 있던 로마가톨릭 국가인 프랑스 왕국도 스웨덴 제국 및 오스만 제국과 동맹을 맺고 1635년부터 개신교 편으로 참전했다. 30년 전쟁은 독일 전역을 기근과 질병으로 파괴했다. 특히 보헤미아 왕국과 및 독일과 이탈리아에 위치한 국가들의 인구가 급감했다. 용병과 병사들 모두 기여금을 받기 위해 공헌을 위장하거나 마을을 약탈했으며 점령당한 영토 거주민들의 생활고는 심해졌다. 참전국 대부분은 파산 위기에 몰렸지만, 유럽 내부에서는 신흥 강대국들이 등장하기도 했다. 1648년 베스트팔렌 조약 이후 네덜란드 공화국은 독립을 공인받은 이후 급격히 성장했다. 잉글랜드 왕국, 프랑스, 스웨덴 제국도 전쟁 이후 상당한 영토를 보유하게 되었고, 신성 로마 제국을 대신해 새로운 유럽의 강대국이 되었다. 이후 17세기 후반 신성 로마 제국의 권위는 추락하게 되었다. (ko)
- Per guerra dei trent'anni si intende una serie di conflitti armati che dilaniarono l'Europa centrale tra il 1618 e il 1648. Fu una delle guerre più lunghe e distruttive della storia europea. La guerra può essere suddivisa in quattro fasi: boemo-palatina (1618–1625), danese (1625–1629), svedese (1630–1635) e francese (1635–1648). Molti storici riconoscono l'esistenza di un quinto periodo oltre ai quattro canonici: il "periodo italiano" (1628-1631), corrispondente alla guerra di successione di Mantova e del Monferrato, nel quale si possono prendere in considerazione anche i precedenti scontri in Liguria nella guerra Savoia-Genova del 1625. Iniziata come una guerra tra gli Stati protestanti e quelli cattolici nel frammentato Sacro Romano Impero, progressivamente si sviluppò in un conflitto più generale che coinvolse la maggior parte delle grandi potenze europee, perdendo sempre di più la connotazione religiosa e inquadrandosi meglio nella continuazione della rivalità franco-asburgica per l'egemonia sulla scena europea. La guerra ebbe inizio quando il Sacro Romano Impero cercò d'imporre l'uniformità religiosa sui suoi domini. Gli Stati protestanti del nord, indignati per la violazione dei loro diritti acquisiti con la pace di Augusta, si unirono formando l'unione evangelica. L'impero contrastò immediatamente questa lega, percependola come un tentativo di ribellione, suscitando le reazioni negative di tutto il mondo protestante. La Svezia intervenne nel 1630, lanciando un'offensiva su larga scala nel continente. La Spagna, intenzionata a piegare i ribelli olandesi, intervenne con il pretesto di aiutare il suo alleato dinastico, l'Austria. Temendo l'accerchiamento da parte delle due grandi potenze degli Asburgo, la cattolica Francia entrò nella coalizione a fianco dei territori protestanti tedeschi per contrastare l'Austria. La guerra, caratterizzata da gravissime e ripetute devastazioni di centri abitati e campagne, da uccisioni di massa, da operazioni militari condotte con spietata ferocia da eserciti mercenari spesso protagonisti di saccheggi, oltre che da micidiali epidemie e carestie, fu una catastrofe epocale, in particolare per i territori dell'Europa centrale. Secondo l'accademico Nicolao Merker, la guerra dei trent'anni, che avrebbe provocato 12 milioni di morti, fu "in assoluto la maggiore catastrofe mai abbattutasi" sulla Germania. Il conflitto si concluse con i trattati di Osnabrück e Münster, inseriti nella più ampia pace di Vestfalia. Gli eventi bellici modificarono il precedente assetto politico delle potenze europee. L'incremento del potere dei Borbone in Francia, la riduzione delle ambizioni degli Asburgo e l'ascesa della Svezia come grande potenza crearono nuovi equilibri di potere nel continente. La posizione dominante della Francia contraddistinse la politica europea fino al XVIII secolo, quando in seguito alla guerra dei sette anni la Gran Bretagna assunse un ruolo centrale. (it)
- De Dertigjarige Oorlog (1618–1648) was een grootschalig conflict waar de meeste Europese mogendheden bij betrokken waren. De hoofdoorzaken waren de spanningen tussen katholieke en protestante staten, maar voor Frankrijk speelden ook geostrategische motieven een belangrijke rol. De oorlog woedde voornamelijk in het Heilige Roomse Rijk, de Spaanse Nederlanden, Noord-Spanje en Noord-Italië met gevechten in Afrika en het Amerikaanse continent. Ook waren er zeeslagen op de Middellandse Zee en in de Golf van Biskaje. Wegens de sterke geografische spreiding van de grootschalige vijandelijkheden kan men spreken van het eerste langdurige wereldomspannende conflict of een wereldoorlog. Het conflict begon toen de katholieke staten Spanje en Oostenrijk de protestante staten in het noorden van het Heilige Roomse Rijk veroverden (Boheems-Paltse en Noord-Duitse/Deense fase). Zweden maakte dit ongedaan (Zweedse fase). Frankrijk greep actief in (Franse fase) om Spanje en Oostenrijk te verzwakken, wat ruimschoots lukte (Spaanse en eindfase). De Vrede van Westfalen maakte een einde aan de oorlog. (nl)
- 三十年戦争（さんじゅうねんせんそう、独: Dreißigjähriger Krieg, 英: Thirty Years' War）は、主にドイツ（神聖ローマ帝国）を舞台として1618年から1648年にかけて戦われた宗教的・政治的諸戦争の総称である。 ドイツにおけるプロテスタントとカトリックとの対立、オーストリア，スペインのハプスブルク家とフランスのブルボン家との抗争を背景とし，オーストリア領ボヘミアの新教徒が神聖ローマ帝国に対して反乱（プラハ窓外放出事件）を起こしたことに端を発した。当初は皇帝=カトリック軍が優勢であったが、プロテスタント国のデンマーク、スウェーデンが参戦し、旧教国フランスが新教国スウェーデンを支持するに至り、もはや宗教戦争とは言えなくなり国際的戦争となった。 戦争の結果、オランダとスイスが独立し、ドイツ諸侯も独立性も強化され、神聖ローマ皇帝は名目的存在となり、ハプスブルク家は大打撃を受けた。アルザス地方を獲得したフランスは大陸最強国となり、北ドイツの諸要地を獲得したスウェーデンも強国となった。 この戦争はフランスブルボン家およびネーデルラント連邦共和国と、スペイン・オーストリア両ハプスブルク家のヨーロッパにおける覇権をかけた戦いであった。また政治的優位性をめぐるフランスとハプスブルク家の対立だけでなく、ハプスブルク家がドイツで帝国の権威を再構築しようとしたことの延長線上にあったとも解説される。 「最後で最大の宗教戦争」ともいわれ、ドイツの人口の20 %を含む800万人以上の死者を出し、人類史上最も破壊的な紛争の一つとなった。 (ja)
- Wojna trzydziestoletnia (łac. Bellum tricennale) – europejski konflikt trwający od 23 maja 1618 do 24 października 1648 pomiędzy protestanckimi państwami Świętego Cesarstwa Rzymskiego (I Rzeszy) wspieranymi przez inne państwa europejskie (takie jak Szwecja, Dania, Republika Zjednoczonych Prowincji, Francja), a katolicką dynastią Habsburgów. Mimo że wojnę zainicjowały przyczyny natury religijnej, na jej długotrwałość wpłynęło m.in. dążenie mocarstw europejskich (nie tylko protestanckich) do osłabienia potęgi Habsburgów. W historiografii konflikt ten dzielony jest na cztery fazy (okresy):
* 1618–1623 – okres wojny czesko-palatynackiej,
* 1623–1630 – duński okres wojny,
* 1630–1636 – szwedzki okres wojny,
* 1636–1648 – francusko-szwedzki okres wojny. W wojnie tej, pośrednio lub bezpośrednio, uczestniczyły niemal wszystkie państwa europejskie.Stronę katolicką reprezentowały państwa podległe Habsburgom (Austria i Hiszpania), niektóre księstwa I Rzeszy (m.in. Bawaria, niemieckie księstwa biskupie, m.in.: arcybiskupstwo Kolonii, arcybiskupstwo Moguncji oraz arcybiskupstwo Trewiru). Oficjalnie swojego wsparcia katolikom nie udzieliła Rzeczpospolita Obojga Narodów, jednak polskie oddziały lisowczyków (8–10 tys. żołnierzy) uczestniczyły w konflikcie, za zgodą króla Zygmunta III Wazy. Po stronie protestanckich państw Rzeszy (m.in. Czech – w tym Śląska, Palatynatu, Brandenburgii, Saksonii, księstw meklemburskich) stanęła Dania (do 1629 roku), Siedmiogród, Szwecja i katolicka Francja. Wojna nie zakończyła się zupełnym zwycięstwem strony protestanckiej. Jej głównymi skutkami, oprócz zapewnienia częściowej wolności wyznania na terenie Rzeszy, było osłabienie dynastii Habsburgów, wzmocnienie pozycji Francji i Szwecji oraz uznanie niepodległości Zjednoczonych Prowincji Niderlandów. Z drugiej strony Habsburgowie przeprowadzili rekatolicyzację Czech i umocnili swoją pozycję w tym państwie. Wojnę zakończył pokój westfalski podpisany w 1648 roku. (pl)
- Guerra dos Trinta Anos (1618-1648) é a denominação genérica de uma série de guerras que diversas nações europeias travaram entre si a partir de 1618, especialmente na Alemanha, por motivos variados: rivalidades religiosas, dinásticas, territoriais e comerciais. Foi um dos maiores e mais destrutivos conflitos da história, deixando um saldo de mais de oito milhões de mortos (a maioria da Europa Central). As rivalidades entre católicos e protestantes e assuntos constitucionais germânicos foram gradualmente transformados numa luta europeia. Apesar de os conflitos religiosos serem a causa direta da guerra, ela envolveu um grande esforço político do Império Sueco e da França para procurar diminuir a força da dinastia dos Habsburgos, que governavam a Monarquia de Habsburgo (futuro Império Austríaco). As hostilidades causaram sérios problemas econômicos e demográficos na Europa Central e tiveram fim com a assinatura, em 1648, de alguns tratados (Münster e Osnabrück) que, em bloco, são chamados de Paz de Vestfália. Os conflitos religiosos ocorridos na Alemanha e solucionados em 25 de setembro de 1555 com a assinatura da Paz de Augsburgo inauguraram um período no qual cada príncipe podia impor sua crença aos habitantes de seus domínios. O equilíbrio manteve-se enquanto os credos predominantes restringiam-se às religiões católica e luterana, mas o advento do calvinismo complicaria o cenário. Considerada uma força renovadora, a nova linha religiosa conquistou diversos soberanos. Os jesuítas e a Contrarreforma, por outro lado, contribuíram para que o catolicismo recuperasse forças. Assim nasceu o projeto expansionista dos Habsburgos, idealizado por Fernando, duque de Estíria, que fora educado pelos jesuítas. O perigo ameaçava tanto as potências protestantes no norte como a vizinha França. À medida que o conflito se desenrolava, a luta estava sendo influenciada por muitos outros temas colaterais, tais como as rivalidades e ambições dos príncipes alemães e a teimosia de alguns dirigentes europeus, sobretudo dos franceses e suecos, em abater o poderio do católico Sacro Império Romano-Germânico, o instrumento político da família dos Habsburgos. Esta conjuntura fora desencadeada na segunda metade do século XVI pelas fraquezas do Tratado de Augsburgo, um acordo concluído em 1555 entre o Sacro Império católico e os Estados luteranos. As tensões religiosas agravaram-se na Alemanha no decurso do reinado do imperador Rodolfo II (1576-1612), período durante o qual foram destruídas muitas igrejas protestantes. As liberdades religiosas dos crentes protestantes foram limitadas, nomeadamente as relativas à liberdade de culto; os oficiais do governo lançaram as bases do Tratado de Augsburgo, que criou condições para o refortalecimento do poder católico. Com a fundação da União Protestante em 1608, uma aliança defensiva protestante dos príncipes e das cidades alemãs, e a criação, no ano seguinte, da Liga Católica, uma organização semelhante mas dos católicos romanos, tornava-se inevitável o recurso à guerra para tentar resolver o conflito latente, o qual foi desencadeado pela secção da Boêmia da União Protestante. No Reino da Boêmia (atual República Checa), teve início uma disputa pela sucessão do trono, que envolveu católicos e protestantes. Fernando II de Habsburgo, com a ajuda de tropas e recursos financeiros da Espanha, dos germânicos católicos e do papa, conseguiu derrotar os protestantes da Boêmia. Os protestantes, que constituíam a maior parte da população, estavam indignados com a agressividade da hierarquia católica. Os protestantes exigiam de Fernando II, o rei da Boêmia e futuro imperador do Sacro Império Romano-Germânico, uma intercessão em seu favor. Todavia, as reivindicações foram totalmente ignoradas pelo rei, pois este era um fervoroso católico e um potencial herdeiro do poder imperial dos Habsburgos. Fernando II estabeleceu o catolicismo como único credo permitido na Boêmia e na Morávia. Os protestantes boêmios consideraram o ato de Fernando como uma violação da . Isso provocou nos boêmios o desejo de independência. A 23 de maio de 1618, descontentes com os católicos que destruíram um de seus templos, os protestantes invadiram o palácio real em Praga e defenestraram dois dos seus ministros e um secretário, fato que ficou por isso conhecido como Defenestrações de Praga, tendo despoletado a sublevação protestante. Assim começava a guerra, que abrangeu as revoltas holandesas depois de 1621 e concentrou-se em um confronto franco-Habsburgo após 1635. (pt)
- Trettioåriga kriget (1618–1648) var en serie militära konflikter som utspelades i Centraleuropa, huvudsakligen i det som idag är Tyskland. Det avslutades med ett fredsfördrag som undertecknades i de westfaliska städerna Osnabrück och Münster den 14 (24) oktober 1648, från vilket det har fått namnet westfaliska freden. (sv)
- «Тридцатилетняя война» (нем. Dreißigjähriger Krieg; англ. Thirty Years War; швед. Trettioåriga kriget; нидерл. Dertigjarige Oorlog; исп. Guerra de los Treinta Años; фр. Guerre de Trente Ans; чеш. Třicetiletá válka, дат. Trediveårskrigen) — историографическое название ряда военных конфликтов в Священной Римской империи германской нации и Европе вообще, продолжавшихся с 1618 года по 1648 год, и затронувших в той или иной степени практически все европейские страны (регионы) и государства. Война началась с череды религиозных столкновений между протестантами и католиками в Священной Римской империи, и затем переросла в борьбу разных сил в Европе против доминирующей позиции дома Габсбургов. Конфликт стал последней крупной религиозной войной в Европе и породил Вестфальскую систему международных отношений. В результате приверженцы крупнейших течений христианства на территории Священной Римской империи (католицизма, лютеранства и кальвинизма) обрели в ней равные права (что стало поражением консервативных прокатолических сил). Итогом Тридцатилетней войны стало резкое ослабление влияния религиозных факторов на жизнь государств Европы. Война началась после Пражской дефенестрации 23 мая 1618 года, которая ознаменовала собой начало восстания чешских сословий, направленного против попыток рекатолизации со стороны принадлежавшего к дому Габсбургов богемского (чешского) короля Фердинанда II. Последовавшие боевые действия делятся на четыре крупных периода, называющихся по основным противникам императора: чешско-пфальцский, датский, шведский и франко-шведский. Две попытки прекращения конфликта — Любекский мир (1629 год) и Пражский мир (1635 год) — окончились безуспешно, поскольку не учитывали интересов всех прямо или косвенно заинтересованных сторон. Это удалось только всеевропейскому Вестфальскому мирному конгрессу (1641—1648). Вестфальский мир 24 октября 1648 года зафиксировал новый баланс сил между императором Священной Римской империи и имперскими сословиями и определил конституционные рамки, действовавшие в империи до её распада в 1806 году. Республика Соединённых провинций Нидерландов и Швейцарский союз стали независимыми государствами и вышли из состава империи. Гегемония в Европе перешла к Франции, а упадок Испании стал очевиден. Швеция более чем на полвека стала одной из великих держав. Боевые действия Тридцатилетней войны происходили в Центральной Европе, в основном на территории современной Германии. Как сами боевые действия, так и вызванные ими голод и эпидемии опустошили целые регионы. В Южной Германии войну пережила лишь треть населения. Многим областям потребовалось больше века, чтобы восстановиться от последствий вызванного войной экономического и социального упадка. (ru)
- 三十年戰爭（德語：Dreißigjähriger Krieg；1618年－1648年）是由神聖羅馬帝國的内战演變而成的一場大規模歐洲戰爭。战争以波希米亞人反抗哈布斯堡家族統治為肇始，最後以哈布斯堡家族戰敗並簽訂世界首個國際公約《威斯特伐利亚和约》而告終。這場戰爭使各日耳曼邦國的人口损失約25-40%；路德城維滕貝格75%人口陣亡，波美拉尼亞65%的人口陣亡，西里西亚25%的人口陣亡，德意志各諸侯國男性有將近50%陣亡，包括平民有约800万人死亡。在时间上相关的衝突包括於利希王位繼承戰爭、八十年戰爭、曼圖亞王位繼承戰爭、、法西戰爭和葡萄牙王政復辟戰爭。 直到20世紀，這場衝突才被視為16世紀宗教改革發起的德意志宗教鬥爭的一部分。1555年的奧格斯堡和约將神聖羅馬帝國分為了新教和公教兩個部分。和約規定宗教由當地君主決定，同時保障宗教自由與平等。但在接下來的50年中，新教在這些邊界之外的擴張動搖了帝國權威。儘管宗教分歧是導致戰爭爆發的一個重要因素，但學者們普遍認為，其空前的範圍和烈度都是由於奧地利、西班牙的哈布斯堡王朝和法國波旁王朝之間爭奪歐洲統治地位所推動的。 戰爭開始於1618年，此年哈布斯堡的腹地波希米亞爆發叛亂，由於波希米亞境內的宗教信仰以基督新教居多，斐迪南二世因致力於推動民眾信仰天主教而被廢黜，取而代之的是普法爾茨的弗里德里希五世。雖然波希米亞叛乱很快被鎮壓，但戰鬥擴大到了萊茵河上游的普法爾茨，其戰略的重要性吸引了荷蘭共和國和西班牙的參與，荷蘭趁機重新與西班牙開戰。與此同時，野心勃勃的外國君主，如丹麥的克里斯蒂安四世和瑞典的古斯塔夫·阿道夫二世，因在帝國境內擁有領土，且可以以藩侯的身份參與政治，在不久後也加入了戰爭。反复的外國干預將一開始的內部王朝爭端轉變為更具破壞性的全歐範圍內的衝突。 戰爭的第一階段從1618年持續到1635年，在此期間主要是神聖羅馬帝國的德意志成員之間的內戰，外部勢力主要起支持作用。1635年之後，在法國和瑞典結盟，以此對抗同為哈布斯堡家族的皇帝斐迪南三世和西班牙，戰爭的烈度不斷加大，大量的人員物資被投入，帝國成為了群雄逐鹿的戰場。1648年秋，三十年戰爭以帝國戰敗、簽訂威斯特伐利亞和約而告終。該條約規定了帝國給予巴伐利亞和薩克森等邦國提供更大的自治權，並明確了尼德蘭從西班牙獨立、瑞士從神聖羅馬帝國獨立；瑞典和法國從中獲益，吞併了神聖羅馬帝國的部分領土。通過長期的戰爭，法國成功地达成了削弱哈布斯堡王朝、实现中歐地區政治的碎片化的目的。法國由此改變了歐洲的力量平衡，一躍成為陸上最強大的力量。對於德國而言，這場戰爭使得原本就分散割裂的帝国更加松散，此后德意志地區一直处在邦国林立的状态。战争对的长期领导帝国的哈布斯堡王朝造成了沉重打击，使它在欧洲恢复天主教统治和建立英法那样统一的君主制国家目标成为泡影。这一目标在之后的几个世纪里都未能实现，直到250年后来自东北边区的普鲁士通过绝对武力才得以达成。 (zh)
- Тридцятилітня війна, або Тридцятирічна війна (нім. Dreißigjährige Krieg; англ. Thirty Years War; швед. Trettioåriga kriget; ісп. Guerra de los Treinta Años; фр. Guerre de Trente Ans) — перша загальноєвропейська війна у 1618—1648 роках між союзом католицьких і коаліцією протестантських держав. До союзу входили Священна Римська імперія та Іспанія, очолювані імператорською династією Габсбургів, а також німецькі князівства Католицької Ліги (переважно західні та південні: Баварія, Кельн), італійські міста-держави, Португалія. В антигабсбурзькій коаліції перебували протестантські німецькі князівства (переважно східні та північні: Саксонія, Бранденбург-Пруссія, Пфальц, Брауншвейг-Люнебург), Нідерланди, Данія-Норвегія, Англія, Шотландія, Швеція, до яких 1635 року приєдналася католицька Франція. Католицький союз підтримували Римська курія та Річ Посполита, включно з українськими козаками. Протестантській коаліції допомагали Османська імперія та Московське царство. Причинами війни стало католицько-протестантське релігійне протистояння (Протестантська унія 1608, Католицька ліга 1609), конфлікт між імператором та удільними німецькими князями, національно-визвольні рухи в землях Габсбургів (Чехія, Угорщина, Нідерланди), стара боротьба за домінування в Європі між Австрією (Габсбургами) та Францією (Бурбонами). Безпосереднім приводом війни стало чеське повстання. Тридцятилітню війну поділяють на чотири періоди: чесько-пфальцький (1618—1625), данський (1626—1629), шведський (1630—1635), франко-шведський (1636—1648). У першому періоді чехи повстали проти імператора Фердинанда ІІ Габсбурга й обрали замість нього новим богемським королем Фрідріха V Пфальцького, голову Протестантської унії. Імператор в союзі з Католицькою лігою розбив чехів на Білій Горі (1620), а потім разом з іспанцями захопив Пфальц (1621—1623). Нідерландські протестанти вели війну за незалежність від Іспанії. У другому періоді проти Габсбургів виступила Данія-Норвегія, що прагнула захопити узбережжя Балтійського моря. Імператорські війська під командуванням Альбрехта Валленштейна та сили Католицької ліги на чолі з Йоганном Тіллі розбили данців й уклали з ними (1629), відновивши довоєнний статус-кво. Франція, яка вела з Габсбургами війну за Мантуанську спадщину (1628—1631), намагалася втягти у війну проти Габсбургів протестантську Швецію, але остання була зайнята війною з Річчю Посполитою. 1629 року шведи з поляками уклали Альтмаркське перемир'я, після чого шведський король Густав II Адольф вдерся до Північної Німеччини (1630), розпочавши третій період війни. 1631 року до протестантського блоку приєдналася Саксонія. Шведи розбили імперські війська під (1631) і (1632), але втратили убитим короля. Сподіваючись на підмогу Швеції, Московія почала війну проти Речі Посполитої (1632), але зазнала поразки і уклала Поляновський мир (1634). Коли імперсько-іспанські війська розбили шведів під (1634), Саксонія підписала з імператором Празький мир (1635), до якого приєдналися протестантські князівства, зокрема Бранденбург-Пруссія. У четвертому періоді проти Священної Римської імперії відкрито виступила Франція, яка до цього підтримувала повстанців у Нідерландах та вела війни в Італії. Шведи уклали з Річчю Посполитою (1635) й кинули проти імператора усі сили. Французькі й шведські війська здобули перемоги при (1642), (1643), (1645). Попри це, сили Габсбургського союзу та антигабсбурзької коаліції сильно виснажилися, тому 1645 року розпочалися мирні переговори, що закінчилися підписанням Вестфальського миру. Внаслідок війни перемогу здобули протестантські сили. Старий європейський порядок, що тримався на авторитеті Католицької церкви та імператорів Священної Римської імперії, було зруйновано. Утворилися європейські суверенні держави, прообрази перших національних держав. Посилилася децентралізація імперії, почався занепад Іспанії. Протестанти отримали свободу сповідання, але католики опинилися гнаними у протестантських країнах. Франція та Швеція укріпилися коштом Габсбургів, які втратили гегемонію в європейській політиці. Нідерланди здобули незалежність від Іспанії й перетворилися на одну з великих держав. Війна була найжахливішою в історії тогочасної Європи, в ході якої загинуло до 8 мільйонів чоловік. Спустошення та непоправних втрат зазнали німецькі, чеські та північноіталійські землі, де велися основні бойові дії. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La guerra dels Trenta Anys (1618 - 1648) fou un conflicte europeu que modificà contínuament les fronteres de nombrosos estats i que es prolongà entre França i la monarquia hispànica fins al 1659. (ca)
- Fearadh an Cogadh Tríocha Bliain san Eoraip idir na blianta 1618 agus 1648. Bhí sé ar ceann de na príomhchogaidh sa Nua-aois Luath. Throid teaghlach na (na hImpirí Ferdinand II agus III agus Pilib IV na Spáinne) le namhaid idirnáisiúnta éagsúla, ina measc fórsaí na Fraince, na Sualainne, na Danmhairge agus na hÍsiltíre. Cogadh idirnáisiúnta a bhí ann, ach bhí se ina chogadh cathartha i measc na nGearmánach féin. Throid prionsachtai na Gearmáine ar son agus i gcoinne na Hapsburg. D'fhéadfá a rá go raibh sé ina chogadh reiligiúnach idir Caitlicigh agus Protastúnaigh fosta. (ga)
- Perang Tiga Puluh Tahun adalah sebuah konflik yang terjadi antara tahun 1618 hingga 1648, khususnya di wilayah yang sekarang menjadi negara Jerman, dan melibatkan sebagian besar kekuatan-kekuatan di kawasan tersebut. Ada beberapa sebab mengapa perang ini terjadi. Meskipun tampak sebagai konflik keagamaan antara kaum Protestan dan Katolik, persaingan antara Dinasti Habsburg dan kekuatan lainnya juga merupakan salah satu motif penting terjadinya perang ini, hal ini dapat terlihat dari fakta kaum Katolik Prancis mendukung pihak Protestan, yang meningkatkan persaingan Kekaisaran Prancis dan Wangsa Habsburg. Perang ini sendiri mungkin hanya berlangsung tiga puluh tahun, tetapi konflik yang dipicunya tetap berlanjut hingga waktu yang lama. Perang ini diakhiri melalui Perjanjian Westfalen. (in)
- Trettioåriga kriget (1618–1648) var en serie militära konflikter som utspelades i Centraleuropa, huvudsakligen i det som idag är Tyskland. Det avslutades med ett fredsfördrag som undertecknades i de westfaliska städerna Osnabrück och Münster den 14 (24) oktober 1648, från vilket det har fått namnet westfaliska freden. (sv)
- حرب الثلاثين عاما (بالإنجليزية: Thirty Years' War)، هي سلسلة صراعات دامية مزقت أوروبا بين عامي 1618 و 1648 م، وقعت معاركها بدايةً وبشكل عام في أراضي أوروبا الوسطى (خاصة أراضي ألمانيا الحالية) العائدة إلى الإمبراطورية الرومانية المقدسة، ولكن اشتركت فيها تباعا معظم القوى الأوروبية الموجودة في ذاك العصر، فيما عدا إنكلترا وروسيا. في الجزء الثاني من فترة الحرب امتدت المعارك إلى فرنسا والأراضي المنخفضة وشمال إيطاليا وكتالونيا. خلال سنواتها الثلاثين تغيرت تدريجيا طبيعة ودوافع الحرب: فقد اندلعت الحرب في البداية كصراع ديني بين الكاثوليك والبروتستانت وانتهت كصراع سياسي من أجل السيطرة على الدول الأخرى، بين فرنسا وهابسبورغ، بل ويعد السبب الرئيسي في نظر البعض، ففرنسا الكاثوليكية تحت حكم الكردينال ريشيليو في ذلك الوقت ساندت الجانب البروتستانتي في الحرب لإضعاف منافسيهم آل هابسبورغ لتعزيز موقف فرنسا كقوة (ar)
- Třicetiletá válka (1618–1648) byl evropský ozbrojený konflikt známý především jako vyvrcholení sporů mezi vyznavači římskokatolické církve a zastánci protestantských vyznání, která vznikla v průběhu reformace v 17. století, tedy kalvinismem a luteránstvím. Neméně důležitou příčinou války byl také boj evropských zemí o politickou nadvládu. (cs)
- Ο Τριακονταετής Πόλεμος (γερμανικά: Dreißigjähriger Krieg) ήταν μια σειρά πολεμικών συγκρούσεων που έλαβαν χώραν μεταξύ 1618 και 1648 στην κεντρική Ευρώπη, κυρίως στα εδάφη της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας (σημερινής Γερμανίας). Πρόκειται για μια από τις πιο μακροχρόνιες και καταστροφικές συγκρούσεις στην ευρωπαϊκή ιστορία. Άρχισε ως πόλεμος μεταξύ των καθολικών και διαμαρτυρομένων κρατών της αυτοκρατορίας και βαθμηδόν εξελίχθηκε σε μια γενικευμένη διαμάχη στην οποία ενεπλάκησαν οι περισσότερες από τις μεγάλες δυνάμεις της Ευρώπης. Και ενώ στον πόλεμο αυτό οδήγησαν θρησκευτικά αίτια, σύντομα οι εμπλεκόμενες δυνάμεις κατέληξαν να αγωνίζονται για την πολιτική επικράτηση στην Ευρώπη με προεξάρχουσα τη διαμάχη για το σκοπό αυτό μεταξύ Αψβούργων και Γαλλίας. (el)
- La Tridekjara Milito de 1618 ĝis 1648 estis konflikto pri hegemonio aŭ ekvilibro inter la potencoj de Eŭropo, kaj samtempe ĝi estis religia milito. En ĝi disvolviĝis la kontraŭecoj inter la Katolika Ligo kaj la Protestanta Unio ene de la Sankta Romia Regno, kaj ankaŭ la eŭropa kontraŭeco inter la Habsburgoj kaj Francio. Partoprenis la eŭropan kontraŭecon ankaŭ Nederlando, Danio kaj Svedio. (eo)
- La guerra de los Treinta Años fue una guerra librada en la Europa Central (principalmente el Sacro Imperio Romano Germánico) entre los años 1618 y 1648, en la que intervinieron la mayoría de las grandes potencias europeas de la época. Esta guerra marcó el futuro del conjunto de Europa en los siglos posteriores. En el territorio del Sacro Imperio Romano Germánico, que se convirtió en el principal teatro de operaciones. La larga serie de conflictos que forman la guerra pueden dividirse en cuatro etapas diferenciadas (es)
- Der Dreißigjährige Krieg von 1618 bis 1648 war ein Konflikt um die Hegemonie im Heiligen Römischen Reich und in Europa, der als Religionskrieg begann und als Territorialkrieg endete. In diesem Krieg entluden sich auf europäischer Ebene der habsburgisch-französische Gegensatz und auf Reichsebene der Gegensatz zwischen dem Kaiser und der Katholischen Liga einerseits und der Protestantischen Union andererseits. Gemeinsam mit ihren jeweiligen Verbündeten trugen die habsburgischen Mächte Österreich und Spanien neben ihren territorialen auch ihre dynastischen Interessenkonflikte mit Frankreich, den Niederlanden, Dänemark und Schweden vorwiegend auf dem Boden des Reiches aus. Infolgedessen waren eine Reihe von weiteren Konflikten mit dem Dreißigjährigen Krieg eng verbunden: (de)
- Hogeita Hamar Urteko Gerra 1618-48 bitartean Europako nazio gehienek zio erlijiosoak, leinukoak, lurraldekoak eta komertzialak zirela medio egindako guda izan zen. Bataila eta kanpainia suntsigarriek Europako eremu andana birrindu zuten, eta, 1648ko Westfaliako Itunarekin bukatu zenean, Europako mapa guztiz eta atzera bueltarik gabe aldatuta zegoen. Izatez, gerra hau Europak aro modernoan izan duen gatazka luze eta suntsigarrienetakotzat hartzen da. Gerra osatu zuten borroka sorta 4 etapa desberdinetan bana daiteke: (eu)
- La guerre de Trente Ans est une série de conflits armés qui a déchiré l’Europe du 23 mai 1618 au 15 mai 1648. Les causes en sont multiples mais son déclencheur est la révolte des sujets tchèques protestants de la maison de Habsbourg, la répression qui s'ensuivit, et le désir des Habsbourg d’accroître leur hégémonie et celle de la religion catholique dans le Saint-Empire. (fr)
- The Thirty Years' War was one of the longest and most destructive conflicts in European history, lasting from 1618 to 1648. Fought primarily in Central Europe, an estimated 4.5 to 8 million soldiers and civilians died as a result of battle, famine, and disease, while some areas of what is now modern Germany experienced population declines of over 50%. Related conflicts include the Eighty Years' War, the War of the Mantuan Succession, the Franco-Spanish War, and the Portuguese Restoration War. (en)
- Per guerra dei trent'anni si intende una serie di conflitti armati che dilaniarono l'Europa centrale tra il 1618 e il 1648. Fu una delle guerre più lunghe e distruttive della storia europea. La guerra può essere suddivisa in quattro fasi: boemo-palatina (1618–1625), danese (1625–1629), svedese (1630–1635) e francese (1635–1648). Molti storici riconoscono l'esistenza di un quinto periodo oltre ai quattro canonici: il "periodo italiano" (1628-1631), corrispondente alla guerra di successione di Mantova e del Monferrato, nel quale si possono prendere in considerazione anche i precedenti scontri in Liguria nella guerra Savoia-Genova del 1625. (it)
- ( 불가리아 30년 전쟁에 대해서는 비잔틴-불가리아 전쟁 문서를 참고하십시오.) 30년 전쟁(독일어: Dreißigjähriger Krieg)은 유럽에서 로마 가톨릭교회를 지지하는 국가들과 프로테스탄트교회를 지지하는 국가들 사이에서 벌어진 종교 전쟁이다. 유럽 뿐만 아니라 인류의 전쟁사에서 가장 잔혹하고 사망자가 많은 전쟁 중 하나였으며, 사망자수는 800만 명이었다. 30년 전쟁이라는 표현을 처음 쓴 이는 17세기의 사무엘 폰 푸펜도르프라고 한다. 전쟁은 새로 선출된 신성 로마 제국 황제 페르디난트 2세가 그의 영토에서 반종교개혁을 시행하려고 함으로써 발발했다. 그는 로마 가톨릭을 그의 국민들에게 강요했다. 북부의 프로테스탄트 국가들은 아우크스부르크 화의에서 보장받은 종교 선택의 권리가 위반되자 분노하여 개신교 제후동맹을 결성하여 이에 반대했다. 페르디난트 2세는 그의 이전 황제였던 루돌프 2세에 비해 독실한 로마가톨릭 신자였고, 친로마가톨릭 성향이 강한 정책을 폈다. (ko)
- 三十年戦争（さんじゅうねんせんそう、独: Dreißigjähriger Krieg, 英: Thirty Years' War）は、主にドイツ（神聖ローマ帝国）を舞台として1618年から1648年にかけて戦われた宗教的・政治的諸戦争の総称である。 ドイツにおけるプロテスタントとカトリックとの対立、オーストリア，スペインのハプスブルク家とフランスのブルボン家との抗争を背景とし，オーストリア領ボヘミアの新教徒が神聖ローマ帝国に対して反乱（プラハ窓外放出事件）を起こしたことに端を発した。当初は皇帝=カトリック軍が優勢であったが、プロテスタント国のデンマーク、スウェーデンが参戦し、旧教国フランスが新教国スウェーデンを支持するに至り、もはや宗教戦争とは言えなくなり国際的戦争となった。 戦争の結果、オランダとスイスが独立し、ドイツ諸侯も独立性も強化され、神聖ローマ皇帝は名目的存在となり、ハプスブルク家は大打撃を受けた。アルザス地方を獲得したフランスは大陸最強国となり、北ドイツの諸要地を獲得したスウェーデンも強国となった。 「最後で最大の宗教戦争」ともいわれ、ドイツの人口の20 %を含む800万人以上の死者を出し、人類史上最も破壊的な紛争の一つとなった。 (ja)
- Wojna trzydziestoletnia (łac. Bellum tricennale) – europejski konflikt trwający od 23 maja 1618 do 24 października 1648 pomiędzy protestanckimi państwami Świętego Cesarstwa Rzymskiego (I Rzeszy) wspieranymi przez inne państwa europejskie (takie jak Szwecja, Dania, Republika Zjednoczonych Prowincji, Francja), a katolicką dynastią Habsburgów. Mimo że wojnę zainicjowały przyczyny natury religijnej, na jej długotrwałość wpłynęło m.in. dążenie mocarstw europejskich (nie tylko protestanckich) do osłabienia potęgi Habsburgów. W historiografii konflikt ten dzielony jest na cztery fazy (okresy): (pl)
- De Dertigjarige Oorlog (1618–1648) was een grootschalig conflict waar de meeste Europese mogendheden bij betrokken waren. De hoofdoorzaken waren de spanningen tussen katholieke en protestante staten, maar voor Frankrijk speelden ook geostrategische motieven een belangrijke rol. (nl)
- Guerra dos Trinta Anos (1618-1648) é a denominação genérica de uma série de guerras que diversas nações europeias travaram entre si a partir de 1618, especialmente na Alemanha, por motivos variados: rivalidades religiosas, dinásticas, territoriais e comerciais. Foi um dos maiores e mais destrutivos conflitos da história, deixando um saldo de mais de oito milhões de mortos (a maioria da Europa Central). Esta conjuntura fora desencadeada na segunda metade do século XVI pelas fraquezas do Tratado de Augsburgo, um acordo concluído em 1555 entre o Sacro Império católico e os Estados luteranos. (pt)
- «Тридцатилетняя война» (нем. Dreißigjähriger Krieg; англ. Thirty Years War; швед. Trettioåriga kriget; нидерл. Dertigjarige Oorlog; исп. Guerra de los Treinta Años; фр. Guerre de Trente Ans; чеш. Třicetiletá válka, дат. Trediveårskrigen) — историографическое название ряда военных конфликтов в Священной Римской империи германской нации и Европе вообще, продолжавшихся с 1618 года по 1648 год, и затронувших в той или иной степени практически все европейские страны (регионы) и государства. (ru)
- 三十年戰爭（德語：Dreißigjähriger Krieg；1618年－1648年）是由神聖羅馬帝國的内战演變而成的一場大規模歐洲戰爭。战争以波希米亞人反抗哈布斯堡家族統治為肇始，最後以哈布斯堡家族戰敗並簽訂世界首個國際公約《威斯特伐利亚和约》而告終。這場戰爭使各日耳曼邦國的人口损失約25-40%；路德城維滕貝格75%人口陣亡，波美拉尼亞65%的人口陣亡，西里西亚25%的人口陣亡，德意志各諸侯國男性有將近50%陣亡，包括平民有约800万人死亡。在时间上相关的衝突包括於利希王位繼承戰爭、八十年戰爭、曼圖亞王位繼承戰爭、、法西戰爭和葡萄牙王政復辟戰爭。 直到20世紀，這場衝突才被視為16世紀宗教改革發起的德意志宗教鬥爭的一部分。1555年的奧格斯堡和约將神聖羅馬帝國分為了新教和公教兩個部分。和約規定宗教由當地君主決定，同時保障宗教自由與平等。但在接下來的50年中，新教在這些邊界之外的擴張動搖了帝國權威。儘管宗教分歧是導致戰爭爆發的一個重要因素，但學者們普遍認為，其空前的範圍和烈度都是由於奧地利、西班牙的哈布斯堡王朝和法國波旁王朝之間爭奪歐洲統治地位所推動的。 (zh)
- Тридцятилітня війна, або Тридцятирічна війна (нім. Dreißigjährige Krieg; англ. Thirty Years War; швед. Trettioåriga kriget; ісп. Guerra de los Treinta Años; фр. Guerre de Trente Ans) — перша загальноєвропейська війна у 1618—1648 роках між союзом католицьких і коаліцією протестантських держав. До союзу входили Священна Римська імперія та Іспанія, очолювані імператорською династією Габсбургів, а також німецькі князівства Католицької Ліги (переважно західні та південні: Баварія, Кельн), італійські міста-держави, Португалія. В антигабсбурзькій коаліції перебували протестантські німецькі князівства (переважно східні та північні: Саксонія, Бранденбург-Пруссія, Пфальц, Брауншвейг-Люнебург), Нідерланди, Данія-Норвегія, Англія, Шотландія, Швеція, до яких 1635 року приєдналася католицька Франція. Ка (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
