| dbo:abstract
|
- Una spitzer (del alemán Spitzgeschoss, literalmente «bala puntiaguda») es una bala aerodinámica utilizada en la mayoría de los cartuchos para fusiles. (es)
- The spitzer bullet (or spire point) is a pointed projectile that is primarily used in small-arms. The pointed nose shape, which was developed for military purposes in the late 19th and early 20th century, was a major design improvement compared to earlier rounder or flatter-tipped bullets because pointed nose shapes were less susceptible to external ballistic factors like drag. By adding a point, projectiles made for fully-powered and intermediate rifle cartridges, obtain a lower drag coefficient which makes them decelerate less rapidly. Lowering the drag coefficient leads to improved external ballistic behaviour. The development of spitzer bullets and long-range volley sights for service rifles changed military doctrines. Area targets at ranges up to 1,420–2,606 m (1,550–2,850 yd) could be subject to rifle fire. With improvements in machine guns at the turn of the 20th Century, the addition of clinometers meant that fixed machine gun squads could deliver plunging fire or indirect fire at more than 3,000 m (3,280 yd). Spitzer bullets greatly increased the lethality of the battlefields of World War I. Before, during and after World War I, militaries adopted aerodynamically even more refined spitzer projectiles by combining a pointed nose shape with a slightly tapered base at the rear, called a boat tail, which further reduced drag in flight. These projectiles were known as spitzer boat tail bullets which increased the maximum ranges of fully-powered rifle cartridges to between 4,115 and 5,500 m (4,500 and 6,010 yd). (en)
- A bala spitzer, também conhecida como bala ponta de lança, é um desenvolvimento balístico para armas longas do final do século XIX e início do século XX, impulsionado pelo desejo militar de projetos de balas aerodinâmicas que proporcionem um maior grau de precisão e eficiência cinética, especialmente a grandes distâncias. Para conseguir isso, o projétil deve minimizar o arrasto em voo. (pt)
- Гостроноса куля (spitzer bullet) — це куля для вогнепальної зброї розроблена наприкінці 19-го напочатку 20-го століття, обумовлена прагненням військових отримати кулю з кращою аеродинамікою, що давало кращу точність та кінетичну ефективність, особливо на великих відстанях. Щоб досягнути цього метальний снаряд повинен мати мінімальний опір в польоті. Кулі з низьким коефіцієнтом опору (Cd) сповільнюються менш швидко. Низький коефіцієнт опору дещо згладжує траєкторію метального снаряда на великих відстанях, а також помітно зменшує поперечний знос, спричинений боковим вітром. Більш висока швидкість удару куль з високими балістичними коефіцієнтами означає, що вони зберігають більше кінетичної енергії. Назва «spitzer» є англіцизованою формою німецького слова Spitzgeschoss, буквально це перекладається «загострений снаряд». Розвиток гостроносих куль зробив можливими військові доктрини, які припускали (не дуже точні) гвинтівкові залпи по скупченням цілей на дальностях від 1 420 до 2 380 м. У поєднанні з кулеметами які обладнувалися інклінометрами, що давал змогу вести навісну стрільбу або стрільбу із закритих позицій на відстані понад 3000 м, гостроносі кулі сильно збільшили смертність полях битв під час Першої світової війни. До, під час та після Першої світової війни деякі збройні сили взяли на озброєння більш вдосконалені аеродинамічні конструкції гостроносих куль з конічними хвостами, що збільшило ефективну дальність від 4115 до 5500 м, хоча під час Другої світової війни кулеметники не так часто використовували навісну стрільбу або стрільбу із закритих позицій. Більшість гостроносих куль використовують у проміжних набоях та потужних гвинтівкових набоях. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Una spitzer (del alemán Spitzgeschoss, literalmente «bala puntiaguda») es una bala aerodinámica utilizada en la mayoría de los cartuchos para fusiles. (es)
- A bala spitzer, também conhecida como bala ponta de lança, é um desenvolvimento balístico para armas longas do final do século XIX e início do século XX, impulsionado pelo desejo militar de projetos de balas aerodinâmicas que proporcionem um maior grau de precisão e eficiência cinética, especialmente a grandes distâncias. Para conseguir isso, o projétil deve minimizar o arrasto em voo. (pt)
- The spitzer bullet (or spire point) is a pointed projectile that is primarily used in small-arms. The pointed nose shape, which was developed for military purposes in the late 19th and early 20th century, was a major design improvement compared to earlier rounder or flatter-tipped bullets because pointed nose shapes were less susceptible to external ballistic factors like drag. By adding a point, projectiles made for fully-powered and intermediate rifle cartridges, obtain a lower drag coefficient which makes them decelerate less rapidly. Lowering the drag coefficient leads to improved external ballistic behaviour. (en)
- Гостроноса куля (spitzer bullet) — це куля для вогнепальної зброї розроблена наприкінці 19-го напочатку 20-го століття, обумовлена прагненням військових отримати кулю з кращою аеродинамікою, що давало кращу точність та кінетичну ефективність, особливо на великих відстанях. Щоб досягнути цього метальний снаряд повинен мати мінімальний опір в польоті. Назва «spitzer» є англіцизованою формою німецького слова Spitzgeschoss, буквально це перекладається «загострений снаряд». Більшість гостроносих куль використовують у проміжних набоях та потужних гвинтівкових набоях. (uk)
|
