| dbo:abstract
|
- ملف كهربائي في الكهرباء وإلكترونيات (بالإنجليزية: solenoid) هو سلك ملفوف حلزونيا ذو عدد لفات كبير بحيث تشكل شكلا أسطوانيا. يستخدم في الفيزياء وفي الهندسة الكهربائية ويكون عادة ملفوفا حول أسطوانة (أو قلب) حديدية. عندما يمر تيار كهربائي في الملف ينشأ مجالا مغناطيسيا داخل الملف اللولبي وخارجه. لا يمكن تصور مدينتنا الحديثة بدون الملفات الكهربائية فبمرور تيار بها تنشئ مجال مغناطيسي يمكن التحكم فيه (وهي قوة ميكانيكية بحد ذاتها) ويبث أيضا موجات كهرومغناطيسية. وهاتين الخاصيتين هما أساس عمل كل من المولدات الكهربائية والمحولات الكهربائية وفي وتطبيقات التوصيل والفصل الكهربي وفي البث التلفزيوني والبث الإذاعي وفي تشغيل جميع أنواع مكبرات الصوت والميكروفونات في الهاتف ومكبرات الموسيقى، ولأرسال اشارات إلى الأقمار الصناعية والاتصالات بها. (ar)
- Un solenoide (del grec, «Solen», 'tub', 'conducte', i «eidos», 'en forma de' ) és un dispositiu físic capaç de crear un camp magnètic summament uniforme i intens en el seu interior, i molt feble a l'exterior. Té forma de bobina cilíndrica i consta d'un fil conductor aïllat i enrotllat segons una hèlix, formant un cilindre d'una llargària, normalment superior al diàmetre. André-Marie Ampère va inventar el 1820 el nom de solenoide, en un experiment que feia amb corrents circulars. (ca)
- Solenoid je podlouhlá cívka se stejně hustými závity stejného kruhového tvaru po celé délce. Délka takové cívky obvykle převyšuje její průměr, magnetické pole uvnitř cívky se tak obvykle považuje za rovnoměrné (konstantní). (cs)
- Το σωληνοειδές (από το ελληνικό επίθετο σωληνοειδής = παρόμοιος με σωλήνα) είναι ηλεκτρομαγνητικό εξάρτημα, συγκεκριμένα ένα πηνίο με μήκος αρκετά μεγαλύτερο από τη διάμετρό του, και ταυτοχρόνως ένας βασικός τύπος ηλεκτρομαγνήτη, που δημιουργεί ομογενές και ισχυρό μαγνητικό πεδίο σχεδόν σε όλο το εσωτερικό του. Ο όρος χρησιμοποιήθηκε για πρώτη φορά στη γαλλική του μορφή (solénoïde), από τον Γάλλο φυσικό Αντρέ-Μαρί Αμπέρ το 1823 για να περιγράψει ένα ελικοειδές πηνίο. Η έλικα που σχηματίζει το σωληνοειδές δεν είναι απαραίτητο να έχει ευθύγραμμο άξονα. Για παράδειγμα, ο ηλεκτρομαγνήτης του το 1824 αποτελείτο από ένα σωληνοειδές καμπυλωμένο στο σχήμα πετάλου. Στην τεχνολογία ο όρος μπορεί να αναφέρεται επίσης σε μια ποικιλία μορφοτροπέων η μερών αυτών, δηλαδή συσκευών που μετατρέπουν δυναμική ενέργεια σε γραμμική κίνηση. Ο όρος αναφέρεται επίσης συχνά στη , μια ηλεκτρομηχανική βαλβίδα και στη συσκευή που την περιέχει, ή στον διακόπτη σωληνοειδούς, ένα είδος ρελέ που εμπεριέχει ένα ηλεκτρομηχανικό σωληνοειδές, το οποίο ελέγχει έναν ηλεκτρικό διακόπτη. Υπάρχουν επίσης οι κλειδαριές σωληνοειδούς. Ως ηλεκτρομαγνήτης, ένα σωληνοειδές μπορεί να αποτελεί μέρος μιας διατάξεως εμβόλου. (el)
- Eine Zylinderspule ist eine Spule, bei der die Drahtwicklung auf einem Zylindermantel liegt, also dünn gegenüber dem Zylinderdurchmesser ist. In der Regel ist sie einlagig. Einlagige Zylinderspulen haben einen helixförmigen Verlauf des Drahtes. Eine Zylinderspule hat üblicherweise einen im Verhältnis zum Durchmesser kleinen Abstand der Drahtwindungen voneinander und damit eine vergleichsweise hohe Anzahl von Windungen pro Länge. Eine Zylinderspule mit einem großen Verhältnis Länge zu Durchmesser ist zum Erzeugen eines homogenen Magnetfeldes in ihrer Mitte geeignet (solenoidales Magnetfeld) und wird manchmal auch als Solenoid bezeichnet. Bauformen von Zylinderspulen sind unter Luftspule beschrieben. Im Grenzfall einer sehr kurzen Länge geht die Zylinderspule in eine kreisförmige Leiterschleife über. (de)
- Solenoido (el la greka "solen" = tubo kaj "eidos" = aspekto) estas elektra aparato konsistanta el elektra drato regule volvita laŭ helico por formi longan rektan induktilon (aŭ elektran bobenon). Kiam elektra kurento trairas la draton, magneta kampo aperas en la ĉirkauaĵo de la solenoido, kaj ĉefe ene de la helico, kie la kampo estas proksimume unuforma. La unuforma kampo estas oportuna por iuj eksperimentoj, sed solenoido ne povas generi alvalorajn magnetajn kampojn, almenaŭ ke la kurento estu forta, kaj do neprigas sistemon de malvarmigo. (eo)
- Un solenoide (del griego, «solen», 'tubo', 'conducto', y «eidos», 'en forma de') es cualquier dispositivo físico capaz de crear un campo magnético sumamente uniforme e intenso en su interior, y muy débil en el exterior. Un ejemplo teórico es el de una bobina de hilo conductor aislado y enrollado helicoidalmente, de longitud indeterminada. En ese caso ideal el campo magnético sería uniforme en su interior y, como consecuencia, fuera sería nulo. En la práctica, una aproximación real a un solenoide es un alambre aislado, de longitud finita, enrollado en forma de hélice (bobina) o un número de espirales con un paso acorde a las necesidades, por el que circula una corriente eléctrica. Cuando esto sucede, se genera un campo magnético dentro de la bobina tanto más uniforme cuanto más larga sea la bobina. La ventaja del solenoide radica en esa uniformidad que a veces se requiere en algunos experimentos de física. Pero también tiene inconvenientes: es más engorroso que las Bobinas de Tesla y no puede producir un campo magnético elevado sin un equipo costoso y un sistema de refrigeración. André-Marie Ampére inventó en 1820 el nombre de solenoide, en un experimento en las corrientes circulares. La bobina con un núcleo apropiado, se convierte en un electroimán. Se utiliza en gran medida para generar un campo magnético uniforme. Se puede calcular el módulo del campo magnético en el tercio medio del solenoide según la ecuación: siendo:
* m, la permeabilidad magnética,
* N, el número de espiras del solenoide,
* i, la corriente que circula y
* L, la longitud total del solenoide. Mientras que el campo magnético en los extremos de este pueden aproximarse como: (es)
- Solenoidea, bere barnealdean eremu magnetiko oso uniformea eta bizia eta kanpoaldean oso ahula sortzeko gai den edozein gailu fisiko da. Normalean kiribilkaturiko hari eroalea izaten da, zabal baino luzeago den zilindro forma duena. (eu)
- Corna sreinge i bhfoirm sorcóra timpeall ar chroíleacán so-ghluaiste iarainn. Nuair a ritheann sruth leictreach sa tsreang, cruthaítear réimse maighnéadach a ngluaiseann an maighnéad istigh ann. Mar sin, athraíonn an solanóideach fuinneamh leictreach chuig fuinneamh meicniúil, agus úsáidtear é chun lasc nó scoradán ciorcaid a oibriú. Athsheachadán a thugtar ar fheiste mar seo. (ga)
- A solenoid (/ˈsoʊlənɔɪd/) is a type of electromagnet formed by a helical coil of wire whose length is substantially greater than its diameter, which generates a controlled magnetic field. The coil can produce a uniform magnetic field in a volume of space when an electric current is passed through it.The term solenoid was coined in 1823 by André-Marie Ampère. The helical coil of a solenoid does not necessarily need to revolve around a straight-line axis; for example, William Sturgeon's electromagnet of 1824 consisted of a solenoid bent into a horseshoe shape (not unlike an arc spring). Solenoids provide magnetic focusing of electrons in vacuums, notably in television camera tubes such as vidicons and image orthicons. Electrons take helical paths within the magnetic field. These solenoids, focus coils, surround nearly the whole length of the tube. In engineering, the term "solenoid" refers not only to the electromagnet but to a complete apparatus providing an actuator that converts electrical energy to mechanical energy. (en)
- Solenoid adalah salah satu jenis kumparan terbuat dari kabel panjang yang dililitkan secara rapat dan dapat diasumsikan bahwa panjangnya jauh lebih besar daripada diameternya. Dalam kasus solenoid ideal, panjang kumparan adalah tak hingga dan dibangun dengan kabel yang saling berhimpit dalam lilitannya, dan medan magnet di dalamnya adalah seragam dan paralel terhadap sumbu solenoid. Kuat medan magnet untuk solenoid ideal adalah: di mana:
* adalah kuat medan magnet,
* adalah permeabilitas ruang kosong,
* adalah kuat arus yang mengalir,
* dan adalah jumlah lilitan per satuan panjang. Jika terdapat batang besi dan ditempatkan sebagian panjangnya di dalam solenoid, batang tersebut akan bergerak masuk ke dalam solenoid saat arus dialirkan. Hal ini dapat dimanfaatkan untuk menggerakkan tuas, membuka pintu, atau mengoperasikan relai. (in)
- Un solenoide (da σωλην (solen): tubo, condotto, canale) è una bobina di forma cilindrica formata da una serie di spire circolari molto vicine fra loro e realizzate con un unico filo di materiale conduttore. Il solenoide è uno strumento solitamente usato come induttore per lo studio e le applicazioni dell'elettromagnetismo. (it)
- Un solénoïde (du grec « solen », « tuyau », « conduit », et « eidos », « en forme de ») est un dispositif constitué d'un fil électrique en métal enroulé régulièrement en hélice de façon à former une bobine longue. C'est pourquoi le solénoïde prend aussi le terme de bobine. Parcouru par un courant alternatif ou continu, il produit un champ magnétique dans son voisinage, et plus particulièrement à l'intérieur de l'hélice. La force du champ magnétique dépend de l'intensité du courant, la nature du fil et la longueur du fil. C'est au cours de l'année 1820 qu'André-Marie Ampère imagina le nom de solénoïde, lors d'une expérience sur les courants circulaires. Dans l’industrie, le terme solénoïde est aussi utilisé pour se référer à un transducteur. Lorsqu'il est parcouru par une énergie électrique, il va créer une force selon son axe d’enroulement. Cette page traite du dispositif électromagnétique. Pour l'objet mathématique, voir Solénoïde (mathématiques). (fr)
- Een solenoïde is een elektrische component in de vorm van een cilindrisch gewikkelde spoel, met een kleine doorsnede vergeleken met de lengte, in één laag gewikkeld, van dicht tegen elkaar gelegen wikkelingen, meestal van geïsoleerd koperdraad. Solenoïden worden gebruikt als component met zelfinductie en in elektromagneten. De term 'solenoïde' werd geïntroduceerd door André Marie Ampère, en komt uit het Grieks van 'solen', pijp, en 'eidos', in de vorm van. (nl)
- 솔레노이드(프랑스어: solénoïde)는 도선을 촘촘하게 원통형으로 말아 만든 기구이다. 솔레노이드는 솔레노이드에 전기를 흘려 자기장을 만들 수 있어 전자석으로 주로 이용된다. 솔레노이드는 유도자(인덕터)의 종류 중 하나로서, 교류를 이용하는 전자회로에 아주 유용하게 쓰인다. 솔레노이드 단독으로도 자기장을 만들지만 자성이 센 강자성체를 넣으면 자화가 일어나면서 자기장이 더 강해지는 효과가 일어난다. (ko)
- ソレノイド（フランス語の solénoïde または、ギリシャ語 solen 「管、導管」とギリシャ語 eidos 「形、形状」との合成語）は、3次元のコイルで、螺旋状、特に密巻きにした形状（層を重ねることもある）のもののことである。 2次元の、平面上の渦巻状（スパイラル）のものはコイルだが、ソレノイドではない。特に、ふつうは絶縁電線でできており、電流を流して磁場を発生する目的のものやそれを利用した装置を指すことが多い。コイルの場合、ソレノイドコイルは空芯単巻コイルと意味によって表すときもある。コイルと同じく、電線自体を指して巻線という。 ふつう、物理学では磁場を発生する目的のものを指し、しばしば金属のコアの周りに巻く。制御可能な磁場の発生や、電磁石に利用する。特に、（実験を行うような）広い空間に一様な磁場を発生するように設計したものを指す。 (ja)
- Solenoid – cewka powietrzna (bez rdzenia magnetycznego) o jednej warstwie uzwojenia, służąca do wytwarzania jednorodnego pola magnetycznego. Stosowany jest tam, gdzie wymagane są niewielkie indukcyjności lub wysokie napięcia. (pl)
- En solenoid (av grekiskans solen, rör, och éidos, utseende, form) är en typ av magnetspole. Spolen har vanligen ett cirkulärt tvärsnitt och är skruvformigt lindad med isolerad ledningstråd kring en kärna, till exempel ett rör av glas, plast eller annat isolerande material. Inom fysiken syftar benämningen solenoid på en spole vars längd är betydligt större än dess diameter och används för att åstadkomma utsträckta och homogena magnetfält. Om magnetspolen förflyttar ett magnetiserbart föremål längs sin axel, påverkas föremålet av en kraft, som kan anses vara konstant inom ett visst område vars längd bestäms av spolens längd/diameter-förhållande. En elektrisk ström genom solenoiden ger upphov till ett magnetiskt fält av den karaktär som bilden visar. Solenoidens ena ände verkar som en magnetisk nordpol, dess andra som en magnetisk sydpol. Om strömmens riktning genom solenoiden kastas om, växlar även polerna i överensstämmelse med Ampères regel. För bestämmande av kraftlinjernas riktning för en solenoid gäller följande regel: Griper man om solenoiden med högra handen, så att fingrarna pekar i strömmens riktning, kommer kraftlinjenas riktning att peka åt samma håll som tummen. Upphängs solenoiden så att dess axel fritt kan röra sig i horisontalplanet visar den samma egenskaper som en magnetisk nål under liknande förhållanden: dess axel inställer sig i den magnetiska meridianen och dess nordpol attraheras, dock repelleras sydpolen av en magnets sydpol eller av motsvarande pol på en annan solenoid. Ampère uppfann solenoiden då han undersökte den elektriska strömmens attraherande och repellerande effekter, (se Elektrodynamik), samt använde de fenomen som solenoiden uppvisar då den genomlöps av en ström som utgångspunkt för sin teori om magnetismen. (sv)
- Um solenoide ( / s oʊ l ə n ɔɪ d /, do Grego σωληνοειδής sōlēnoeidḗs) é um tipo de eletromagneto, cuja finalidade é gerar um campo magnético através uma bobina enrolada em uma hélice compactada. A bobina pode ser disposta de forma a produzir um campo magnético uniforme em um volume de espaço quando uma corrente elétrica passa por ela. O termo solenoide foi cunhado em 1823 por André-Marie Ampère para designar uma bobina helicoidal. No estudo do electromagnetismo , um solenoide é uma bobina cujo comprimento é substancialmente maior do que seu diâmetro. A bobina helicoidal de um solenoide não precisa necessariamente girar em torno de um eixo de linha reta; por exemplo, o eletroímã de William Sturgeon de 1824 consistia em um solenoide dobrado em forma de ferradura. Na engenharia, o termo também pode se referir a uma variedade de dispositivos transdutores que convertem energia em movimento linear. Em termos simples, um solenoide converte energia elétrica em trabalho mecânico. O termo também é frequentemente usado para se referir a uma , um dispositivo integrado contendo um solenoide eletromecânico que atua tanto como uma válvula pneumática ou hidráulica ou um interruptor solenoide, que é um tipo específico de relé que usa internamente um solenoide eletromecânico para operar um interruptor elétrico; por exemplo, um solenoide de partida de automóvel ou solenoide linear. , um tipo de mecanismo de travamento eletromecânico, também existe. Na tecnologia eletromagnética, um solenoide é um conjunto de atuadores com um êmbolo ferromagnético deslizante dentro da bobina. Sem energia, o êmbolo se estende por parte de seu comprimento fora da bobina; aplicar energia puxa o êmbolo para a bobina. Eletroímãs com núcleos fixos não são considerados solenoides. (pt)
- Солено́ид (от греч. σωλήνας (солинаc) — труба и ειδός (эйдос) — подобный, похожий) — разновидность катушки индуктивности. Конструктивно длинные соленоиды выполняются как в виде однослойной намотки (см. рис.), так и многослойной. Если длина намотки значительно превышает диаметр намотки, то в полости соленоида при подаче в него электрического тока порождается магнитное поле, близкое к однородному. Также часто соленоидами называют электромеханические исполнительные механизмы, обычно со втягиваемым ферромагнитным сердечником. В таком применении соленоид почти всегда снабжается внешним ферромагнитным магнитопроводом, обычно называемым ярмом. Бесконечно длинный соленоид — это соленоид, длина которого стремится к бесконечности (то есть его длина много больше его поперечных размеров). (ru)
- 螺線管（英文：solenoid）是個三維線圈。在物理學裏，術語螺線管指的是多重捲繞的導線，捲繞內部可以是空心的，或者有一個金屬芯。當有電流通過導線時，螺線管內部會產生均勻磁場。螺線管是很重要的元件.。很多物理實驗的正確操作需要有均勻磁場。螺線管也可以用為電磁鐵或電感器。 在工程學裏，螺線管也指為一些换能器（transducer），將能量轉換為直線運動。电磁阀（solenoid valve）是一種綜合原件，內中最重要的組件是。機電螺線管是一種機電原件，可以用來操作或。螺線管開關是一種繼電器，使用機電螺線管來操作電開關。例如，汽車的是一種機電螺線管。 (zh)
- Солено́їд (від грецьк. solen — трубка, eidos — вид) — це фізичний прилад, котушка дроту, намотаного на циліндричну поверхню. Якщо довжина соленоїда більша його діаметра, то при протіканні струму всередині котушки виникає однорідне магнітне поле спрямоване вздовж осі. (ISQ), (СГС), де — магнітна проникність вакууму, — число витків на одиницю довҗини, — сила струму в обмотці соленоїда. Індуктивність соленоїда: (ISQ), (СГС), де — об'єм соленоїда. Соленоїд застосовуються як електромагніт, поступальний силовий електропривід. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Un solenoide (del grec, «Solen», 'tub', 'conducte', i «eidos», 'en forma de' ) és un dispositiu físic capaç de crear un camp magnètic summament uniforme i intens en el seu interior, i molt feble a l'exterior. Té forma de bobina cilíndrica i consta d'un fil conductor aïllat i enrotllat segons una hèlix, formant un cilindre d'una llargària, normalment superior al diàmetre. André-Marie Ampère va inventar el 1820 el nom de solenoide, en un experiment que feia amb corrents circulars. (ca)
- Solenoid je podlouhlá cívka se stejně hustými závity stejného kruhového tvaru po celé délce. Délka takové cívky obvykle převyšuje její průměr, magnetické pole uvnitř cívky se tak obvykle považuje za rovnoměrné (konstantní). (cs)
- Solenoido (el la greka "solen" = tubo kaj "eidos" = aspekto) estas elektra aparato konsistanta el elektra drato regule volvita laŭ helico por formi longan rektan induktilon (aŭ elektran bobenon). Kiam elektra kurento trairas la draton, magneta kampo aperas en la ĉirkauaĵo de la solenoido, kaj ĉefe ene de la helico, kie la kampo estas proksimume unuforma. La unuforma kampo estas oportuna por iuj eksperimentoj, sed solenoido ne povas generi alvalorajn magnetajn kampojn, almenaŭ ke la kurento estu forta, kaj do neprigas sistemon de malvarmigo. (eo)
- Solenoidea, bere barnealdean eremu magnetiko oso uniformea eta bizia eta kanpoaldean oso ahula sortzeko gai den edozein gailu fisiko da. Normalean kiribilkaturiko hari eroalea izaten da, zabal baino luzeago den zilindro forma duena. (eu)
- Corna sreinge i bhfoirm sorcóra timpeall ar chroíleacán so-ghluaiste iarainn. Nuair a ritheann sruth leictreach sa tsreang, cruthaítear réimse maighnéadach a ngluaiseann an maighnéad istigh ann. Mar sin, athraíonn an solanóideach fuinneamh leictreach chuig fuinneamh meicniúil, agus úsáidtear é chun lasc nó scoradán ciorcaid a oibriú. Athsheachadán a thugtar ar fheiste mar seo. (ga)
- Un solenoide (da σωλην (solen): tubo, condotto, canale) è una bobina di forma cilindrica formata da una serie di spire circolari molto vicine fra loro e realizzate con un unico filo di materiale conduttore. Il solenoide è uno strumento solitamente usato come induttore per lo studio e le applicazioni dell'elettromagnetismo. (it)
- Een solenoïde is een elektrische component in de vorm van een cilindrisch gewikkelde spoel, met een kleine doorsnede vergeleken met de lengte, in één laag gewikkeld, van dicht tegen elkaar gelegen wikkelingen, meestal van geïsoleerd koperdraad. Solenoïden worden gebruikt als component met zelfinductie en in elektromagneten. De term 'solenoïde' werd geïntroduceerd door André Marie Ampère, en komt uit het Grieks van 'solen', pijp, en 'eidos', in de vorm van. (nl)
- 솔레노이드(프랑스어: solénoïde)는 도선을 촘촘하게 원통형으로 말아 만든 기구이다. 솔레노이드는 솔레노이드에 전기를 흘려 자기장을 만들 수 있어 전자석으로 주로 이용된다. 솔레노이드는 유도자(인덕터)의 종류 중 하나로서, 교류를 이용하는 전자회로에 아주 유용하게 쓰인다. 솔레노이드 단독으로도 자기장을 만들지만 자성이 센 강자성체를 넣으면 자화가 일어나면서 자기장이 더 강해지는 효과가 일어난다. (ko)
- ソレノイド（フランス語の solénoïde または、ギリシャ語 solen 「管、導管」とギリシャ語 eidos 「形、形状」との合成語）は、3次元のコイルで、螺旋状、特に密巻きにした形状（層を重ねることもある）のもののことである。 2次元の、平面上の渦巻状（スパイラル）のものはコイルだが、ソレノイドではない。特に、ふつうは絶縁電線でできており、電流を流して磁場を発生する目的のものやそれを利用した装置を指すことが多い。コイルの場合、ソレノイドコイルは空芯単巻コイルと意味によって表すときもある。コイルと同じく、電線自体を指して巻線という。 ふつう、物理学では磁場を発生する目的のものを指し、しばしば金属のコアの周りに巻く。制御可能な磁場の発生や、電磁石に利用する。特に、（実験を行うような）広い空間に一様な磁場を発生するように設計したものを指す。 (ja)
- Solenoid – cewka powietrzna (bez rdzenia magnetycznego) o jednej warstwie uzwojenia, służąca do wytwarzania jednorodnego pola magnetycznego. Stosowany jest tam, gdzie wymagane są niewielkie indukcyjności lub wysokie napięcia. (pl)
- 螺線管（英文：solenoid）是個三維線圈。在物理學裏，術語螺線管指的是多重捲繞的導線，捲繞內部可以是空心的，或者有一個金屬芯。當有電流通過導線時，螺線管內部會產生均勻磁場。螺線管是很重要的元件.。很多物理實驗的正確操作需要有均勻磁場。螺線管也可以用為電磁鐵或電感器。 在工程學裏，螺線管也指為一些换能器（transducer），將能量轉換為直線運動。电磁阀（solenoid valve）是一種綜合原件，內中最重要的組件是。機電螺線管是一種機電原件，可以用來操作或。螺線管開關是一種繼電器，使用機電螺線管來操作電開關。例如，汽車的是一種機電螺線管。 (zh)
- Солено́їд (від грецьк. solen — трубка, eidos — вид) — це фізичний прилад, котушка дроту, намотаного на циліндричну поверхню. Якщо довжина соленоїда більша його діаметра, то при протіканні струму всередині котушки виникає однорідне магнітне поле спрямоване вздовж осі. (ISQ), (СГС), де — магнітна проникність вакууму, — число витків на одиницю довҗини, — сила струму в обмотці соленоїда. Індуктивність соленоїда: (ISQ), (СГС), де — об'єм соленоїда. Соленоїд застосовуються як електромагніт, поступальний силовий електропривід. (uk)
- ملف كهربائي في الكهرباء وإلكترونيات (بالإنجليزية: solenoid) هو سلك ملفوف حلزونيا ذو عدد لفات كبير بحيث تشكل شكلا أسطوانيا. يستخدم في الفيزياء وفي الهندسة الكهربائية ويكون عادة ملفوفا حول أسطوانة (أو قلب) حديدية. عندما يمر تيار كهربائي في الملف ينشأ مجالا مغناطيسيا داخل الملف اللولبي وخارجه. (ar)
- Eine Zylinderspule ist eine Spule, bei der die Drahtwicklung auf einem Zylindermantel liegt, also dünn gegenüber dem Zylinderdurchmesser ist. In der Regel ist sie einlagig. Einlagige Zylinderspulen haben einen helixförmigen Verlauf des Drahtes. Eine Zylinderspule hat üblicherweise einen im Verhältnis zum Durchmesser kleinen Abstand der Drahtwindungen voneinander und damit eine vergleichsweise hohe Anzahl von Windungen pro Länge. Bauformen von Zylinderspulen sind unter Luftspule beschrieben. Im Grenzfall einer sehr kurzen Länge geht die Zylinderspule in eine kreisförmige Leiterschleife über. (de)
- Το σωληνοειδές (από το ελληνικό επίθετο σωληνοειδής = παρόμοιος με σωλήνα) είναι ηλεκτρομαγνητικό εξάρτημα, συγκεκριμένα ένα πηνίο με μήκος αρκετά μεγαλύτερο από τη διάμετρό του, και ταυτοχρόνως ένας βασικός τύπος ηλεκτρομαγνήτη, που δημιουργεί ομογενές και ισχυρό μαγνητικό πεδίο σχεδόν σε όλο το εσωτερικό του. Ο όρος χρησιμοποιήθηκε για πρώτη φορά στη γαλλική του μορφή (solénoïde), από τον Γάλλο φυσικό Αντρέ-Μαρί Αμπέρ το 1823 για να περιγράψει ένα ελικοειδές πηνίο. (el)
- Un solenoide (del griego, «solen», 'tubo', 'conducto', y «eidos», 'en forma de') es cualquier dispositivo físico capaz de crear un campo magnético sumamente uniforme e intenso en su interior, y muy débil en el exterior. Un ejemplo teórico es el de una bobina de hilo conductor aislado y enrollado helicoidalmente, de longitud indeterminada. En ese caso ideal el campo magnético sería uniforme en su interior y, como consecuencia, fuera sería nulo. La bobina con un núcleo apropiado, se convierte en un electroimán. Se utiliza en gran medida para generar un campo magnético uniforme. siendo: (es)
- Solenoid adalah salah satu jenis kumparan terbuat dari kabel panjang yang dililitkan secara rapat dan dapat diasumsikan bahwa panjangnya jauh lebih besar daripada diameternya. Dalam kasus solenoid ideal, panjang kumparan adalah tak hingga dan dibangun dengan kabel yang saling berhimpit dalam lilitannya, dan medan magnet di dalamnya adalah seragam dan paralel terhadap sumbu solenoid. Kuat medan magnet untuk solenoid ideal adalah: di mana:
* adalah kuat medan magnet,
* adalah permeabilitas ruang kosong,
* adalah kuat arus yang mengalir,
* dan adalah jumlah lilitan per satuan panjang. (in)
- A solenoid (/ˈsoʊlənɔɪd/) is a type of electromagnet formed by a helical coil of wire whose length is substantially greater than its diameter, which generates a controlled magnetic field. The coil can produce a uniform magnetic field in a volume of space when an electric current is passed through it.The term solenoid was coined in 1823 by André-Marie Ampère. The helical coil of a solenoid does not necessarily need to revolve around a straight-line axis; for example, William Sturgeon's electromagnet of 1824 consisted of a solenoid bent into a horseshoe shape (not unlike an arc spring). (en)
- Un solénoïde (du grec « solen », « tuyau », « conduit », et « eidos », « en forme de ») est un dispositif constitué d'un fil électrique en métal enroulé régulièrement en hélice de façon à former une bobine longue. C'est pourquoi le solénoïde prend aussi le terme de bobine. Parcouru par un courant alternatif ou continu, il produit un champ magnétique dans son voisinage, et plus particulièrement à l'intérieur de l'hélice. La force du champ magnétique dépend de l'intensité du courant, la nature du fil et la longueur du fil. C'est au cours de l'année 1820 qu'André-Marie Ampère imagina le nom de solénoïde, lors d'une expérience sur les courants circulaires. Dans l’industrie, le terme solénoïde est aussi utilisé pour se référer à un transducteur. Lorsqu'il est parcouru par une énergie électrique (fr)
- Um solenoide ( / s oʊ l ə n ɔɪ d /, do Grego σωληνοειδής sōlēnoeidḗs) é um tipo de eletromagneto, cuja finalidade é gerar um campo magnético através uma bobina enrolada em uma hélice compactada. A bobina pode ser disposta de forma a produzir um campo magnético uniforme em um volume de espaço quando uma corrente elétrica passa por ela. O termo solenoide foi cunhado em 1823 por André-Marie Ampère para designar uma bobina helicoidal. (pt)
- Солено́ид (от греч. σωλήνας (солинаc) — труба и ειδός (эйдос) — подобный, похожий) — разновидность катушки индуктивности. Конструктивно длинные соленоиды выполняются как в виде однослойной намотки (см. рис.), так и многослойной. Если длина намотки значительно превышает диаметр намотки, то в полости соленоида при подаче в него электрического тока порождается магнитное поле, близкое к однородному. Бесконечно длинный соленоид — это соленоид, длина которого стремится к бесконечности (то есть его длина много больше его поперечных размеров). (ru)
- En solenoid (av grekiskans solen, rör, och éidos, utseende, form) är en typ av magnetspole. Spolen har vanligen ett cirkulärt tvärsnitt och är skruvformigt lindad med isolerad ledningstråd kring en kärna, till exempel ett rör av glas, plast eller annat isolerande material. Inom fysiken syftar benämningen solenoid på en spole vars längd är betydligt större än dess diameter och används för att åstadkomma utsträckta och homogena magnetfält. För bestämmande av kraftlinjernas riktning för en solenoid gäller följande regel: (sv)
|
