| dbo:abstract
|
- Das Sidetische war eine Sprache im antiken Südanatolien. Es wurde mindestens bis ins 2. Jahrhundert v. Chr. in der Stadt und wohl auch im Umland von Side im östlichen Pamphylien gesprochen. Die sidetische Sprache ist dem anatolischen Zweig der indogermanischen Sprachen zuzurechnen und relativ eng mit dem Luwischen verwandt. Über das Sidetische berichtet Arrian in seiner Anabasis (I 26,4), dass man früher in Side eine Sprache sprach, die weder mit dem Griechischen noch mit den Sprachen des Umlands etwas gemein habe. Von Münzen des 4. und 3. Jahrhunderts v. Chr. ist außerdem bekannt, dass die Stadt eine eigene Schrift besaß, die vom griechischen Alphabet abgeleitet wurde. Wichtige Zeugnisse für die Sprache sind eine griechisch-sidetische Bilingue aus dem 2. Jahrhundert v. Chr. (eine Weihinschrift) sowie eine Bilingue aus dem 3. Jahrhundert v. Chr. (de)
- Η σιδητική γλώσσα (ISO 639-3: xsd, Glottolog: side1240) είναι αρχαία γλώσσα η οποία ομιλούνταν στην περιοχή της Σίδης στην Παμφυλία της Μικράς Ασίας έως τον 3ο αιώνα π.Χ., και είναι κυρίως γνωστή μέσω της ύπαρξης της σε νομίσματα από τον 5ο έως το 3ο αιώνα π.Χ.. Ο ιστορικός του 2ου αιώνα μ.Χ. Αρριανός, είχε περιγράψει στο Αλεξάνδρου Ανάβασις την ύπαρξη μιας ασυνήθιστης γλώσσας η οποία χρησιμοποιούνταν από τους κατοίκους της πόλης της Σίδης. Η γλώσσα ήταν πιθανώς στενά συσχετισμένη με τα λυδικά, καρικά, και λυκιακά. Η σιδητική γραφή αποτελεί αλφάβητο της οικογενείας των γλωσσών της Ανατολίας. Διαθέτει 25 γράμματα, εκ των οποίων μόνο λίγα φαίνεται πως προέρχονται από τα ελληνικά, ενώ η γραφή δεν έχει αποκρυπτογραφηθεί. (el)
- El sidético es una lengua muerta de la familia indoeuropea, de la rama de las lenguas anatolias, del siglo III a. C., muy mal conocida (únicamente por seis inscripciones). Se hablaba en la antigua Panfilia, región de la actual Turquía. El nombre actual de este idioma proviene de la ciudad de Side, cuyo nombre en sidético se ignora. (es)
- Le sidétique est une langue de la famille indo-européenne, de la branche des langues anatoliennes, du IIIe siècle av. J.-C., très mal connue (par seulement six inscriptions), et parlée dans l'ancienne Pamphylie sur le golfe d'Antalya (actuellement en Turquie). Le nom actuel de cette langue provient de la ville de Sidé ; on ignore le nom que lui donnaient ses locuteurs. (fr)
- Bahasa Side adalah bahasa Anatolia yang dikenal dari legenda koin yang berasal dari periode sekitar abad ke-5 hingga ke-3 SM yang ditemukan di , di pesisir Pamfilia, dan dua prasasti dwibahasa Yunani–Side masing-masing dibuat pada abad ke-3 dan ke-2 SM. Sejarawan Yunani bernama Arrianos dalam karyanya berjudul Anabasis Aleksander (pertengahan abad ke-2 M) menyebutkan keberadaan bahasa asli yang aneh di kota Side. Side mungkin mirip dengan bahasa Lidia, Karia, dan Likia. Alfabet Side memiliki 25 huruf, hanya beberapa yang jelas berasal dari alfabet Yunani. (in)
- The Sidetic language is a member of the extinct Anatolian branch of the Indo-European language family known from legends of coins dating to the period of approximately the 5th to 3rd centuries BCE found in Side at the Pamphylian coast, and two Greek–Sidetic bilingual inscriptions from the 3rd and 2nd centuries BCE respectively. The Greek historian Arrian in his Anabasis Alexandri (mid-2nd century CE) mentions the existence of a peculiar indigenous language in the city of Side.Sidetic was probably closely related to Lydian, Carian and Lycian. The Sidetic script is an alphabet of the Anatolian group. It has about 25 letters, only a few of which are clearly derived from Greek. Consensus is growing that the script has essentially been deciphered. (en)
- La lingua sidetica è una lingua di frammentaria attestazione che prende nome dalla città di Side (in greco Σίδη, sulla costa della Panfilia, nell'odierna Turchia sud-occidentale), la quale fu fondata nel VII secolo a.C. da profughi anatolici scappati al tempo del crollo dell'Impero Ittita. Lo storico greco Arriano menziona (Anabasi, I, 26,4) l'esistenza di una lingua indigena particolare della città di Side. Il sidetico è tramandato attraverso due tipi di documenti:
* la legenda di due monete ritrovate a Side e databili approssimativamente tra il V secolo a.C. ed il III secolo a.C.;
* sei iscrizioni su pietra del III-II secolo a.C., tre delle quali bilingui greco-sidetiche. Sia le iscrizioni monetali che le epigrafi sono scritte in un peculiare alfabeto, di venticinque lettere, forse derivato dall'alfabeto aramaico senza mediazione di quello greco; ma su questo punto gli studiosi non sono d'accordo, così come non c'è accordo nemmeno per quanto riguarda il valore fonetico di alcuni dei suoi segni. L'attribuzione del sidetico (come anche del pisidico) al gruppo linguistico anatolico si basa essenzialmente sulla presenza in questa lingua della marca -s come formante di aggettivi di relazione. È possibile, ma non è dimostrabile al di là di ogni ragionevole dubbio, che il sidetico facesse parte del sottogruppo luvio delle lingue indo-europee anatoliche (luvio, ittita, licio; miliaco, pisidico, isaurico (?); palaico; cario; lidio). Il sidetico è la lingua anatolica (ammesso che lo sia) più scarsamente attestata. Le categorie di classificazione (tipologia e filogenesi) della lingua sidetica sono pertanto da considerarsi assolutamente provvisorie. (it)
- シデ語（シデご）は、アナトリア半島南西部のパンフィリア地方（今のトルコのアンタルヤ県）の海岸地帯の町であるで使われていた言語。インド・ヨーロッパ語族のアナトリア語派に属するが、アナトリア語派の諸言語のうちで、もっとも資料が乏しい。 (ja)
- 시데어는 아나톨리아어파의 한 언어로 오늘날은 사멸하고 없다. 기원전 5세기에서 3세기 사이에 발굴되는 유물들을 통해서 그 존재가 알려져 있다. 리디아어, 리키아어, 카리아어와 가까운 관계로 여겨지고 있다. (ko)
- Język sydetyjski – wymarły język z podrodziny anatolijskiej języków indoeuropejskich. Spokrewniony z licyjskim i pizydyjskim. (pl)
- Sidetisch is een uitgestorven Indo-Europese taal van de Anatolische tak. De taal werd gesproken in een klein gebied in de bergen in het zuidwesten van Anatolië (in het huidige Turkije). Het Sidetisch is slechts bekend van een aantal munten uit de 5e-3e eeuw v.Chr. uit de stad Side, en twee tweetalige Sidetisch-Griekse inscripties uit de 3e en 2e eeuw v.Chr. Lucius Flavius Arrianus vermeldt in zijn Anabasis Alexandri dat in zijn tijd (2e eeuw n.Chr.) in Side een taal werd gesproken die noch met het Grieks, noch met de omliggende talen iets gemeen had. Het Sidetisch werd deels geschreven in het Sidetische schrift, een alfabet van 25 letters waarvan slechts enkele duidelijk van het Griekse alfabet afgeleid zijn. Het Sidetische schrift is grotendeels onontcijferd. (nl)
- Сідетська мова - мова, що входила до вимерлої анатолійської гілки індоєвропейської сім'ї мов. Відома з написів на монетах, та інскрипцій, знайдених в місті Сіде в історичному регіоні Памфілія, що датуються приблизно - III століттями до н. е.. Грецький історик Флавій Арріан також згадує про існування в Сіде особливої місцевої мови. Сідетська мова була ймовірно близькоспоріднена лідійській, карійській та лікійській і, можливо, займала проміжне становище між лідійською та лікійською мовами. Сідетська мова мала власну абетку, яка складалася з графем, запозичених з грецької і фінікійської абеток. В — I століття до н. е. Сідетська мова була повністю витіснена грецькою. (uk)
- Сидетский язык — язык, входивший в вымершую (подгруппу языков, близкородственных лувийскому) анатолийской ветви индоевропейской семьи языков. Известен по надписям, датируемым примерно V—III веками до н. э., найденным в городе Сиде на берегу Памфилии. Греческий историк Арриан сообщает о существовании в Сиде особого местного языка (Анабасис I. 26.4): «Когда первые переселенцы из Ким пристали к этой земле и высадились на берег, они вдруг забыли эллинский язык и тут же заговорили на языке варварском, но не на том, на котором говорили соседи-варвары, а на своем собственном, до тех пор неслыханном. С того времени сидиты и говорят на языке, который не похож на язык соседних варваров» Сидетский язык считается близкородственным лидийскому, карийскому и ликийскому, занимая промежуточное положение между лидийским и ликийским. Имел собственный сидетский алфавит. Сидетский язык был вытеснен греческим ко II—I веку до н. э. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Η σιδητική γλώσσα (ISO 639-3: xsd, Glottolog: side1240) είναι αρχαία γλώσσα η οποία ομιλούνταν στην περιοχή της Σίδης στην Παμφυλία της Μικράς Ασίας έως τον 3ο αιώνα π.Χ., και είναι κυρίως γνωστή μέσω της ύπαρξης της σε νομίσματα από τον 5ο έως το 3ο αιώνα π.Χ.. Ο ιστορικός του 2ου αιώνα μ.Χ. Αρριανός, είχε περιγράψει στο Αλεξάνδρου Ανάβασις την ύπαρξη μιας ασυνήθιστης γλώσσας η οποία χρησιμοποιούνταν από τους κατοίκους της πόλης της Σίδης. Η γλώσσα ήταν πιθανώς στενά συσχετισμένη με τα λυδικά, καρικά, και λυκιακά. Η σιδητική γραφή αποτελεί αλφάβητο της οικογενείας των γλωσσών της Ανατολίας. Διαθέτει 25 γράμματα, εκ των οποίων μόνο λίγα φαίνεται πως προέρχονται από τα ελληνικά, ενώ η γραφή δεν έχει αποκρυπτογραφηθεί. (el)
- El sidético es una lengua muerta de la familia indoeuropea, de la rama de las lenguas anatolias, del siglo III a. C., muy mal conocida (únicamente por seis inscripciones). Se hablaba en la antigua Panfilia, región de la actual Turquía. El nombre actual de este idioma proviene de la ciudad de Side, cuyo nombre en sidético se ignora. (es)
- Le sidétique est une langue de la famille indo-européenne, de la branche des langues anatoliennes, du IIIe siècle av. J.-C., très mal connue (par seulement six inscriptions), et parlée dans l'ancienne Pamphylie sur le golfe d'Antalya (actuellement en Turquie). Le nom actuel de cette langue provient de la ville de Sidé ; on ignore le nom que lui donnaient ses locuteurs. (fr)
- Bahasa Side adalah bahasa Anatolia yang dikenal dari legenda koin yang berasal dari periode sekitar abad ke-5 hingga ke-3 SM yang ditemukan di , di pesisir Pamfilia, dan dua prasasti dwibahasa Yunani–Side masing-masing dibuat pada abad ke-3 dan ke-2 SM. Sejarawan Yunani bernama Arrianos dalam karyanya berjudul Anabasis Aleksander (pertengahan abad ke-2 M) menyebutkan keberadaan bahasa asli yang aneh di kota Side. Side mungkin mirip dengan bahasa Lidia, Karia, dan Likia. Alfabet Side memiliki 25 huruf, hanya beberapa yang jelas berasal dari alfabet Yunani. (in)
- シデ語（シデご）は、アナトリア半島南西部のパンフィリア地方（今のトルコのアンタルヤ県）の海岸地帯の町であるで使われていた言語。インド・ヨーロッパ語族のアナトリア語派に属するが、アナトリア語派の諸言語のうちで、もっとも資料が乏しい。 (ja)
- 시데어는 아나톨리아어파의 한 언어로 오늘날은 사멸하고 없다. 기원전 5세기에서 3세기 사이에 발굴되는 유물들을 통해서 그 존재가 알려져 있다. 리디아어, 리키아어, 카리아어와 가까운 관계로 여겨지고 있다. (ko)
- Język sydetyjski – wymarły język z podrodziny anatolijskiej języków indoeuropejskich. Spokrewniony z licyjskim i pizydyjskim. (pl)
- Das Sidetische war eine Sprache im antiken Südanatolien. Es wurde mindestens bis ins 2. Jahrhundert v. Chr. in der Stadt und wohl auch im Umland von Side im östlichen Pamphylien gesprochen. Die sidetische Sprache ist dem anatolischen Zweig der indogermanischen Sprachen zuzurechnen und relativ eng mit dem Luwischen verwandt. (de)
- The Sidetic language is a member of the extinct Anatolian branch of the Indo-European language family known from legends of coins dating to the period of approximately the 5th to 3rd centuries BCE found in Side at the Pamphylian coast, and two Greek–Sidetic bilingual inscriptions from the 3rd and 2nd centuries BCE respectively. The Greek historian Arrian in his Anabasis Alexandri (mid-2nd century CE) mentions the existence of a peculiar indigenous language in the city of Side.Sidetic was probably closely related to Lydian, Carian and Lycian. (en)
- La lingua sidetica è una lingua di frammentaria attestazione che prende nome dalla città di Side (in greco Σίδη, sulla costa della Panfilia, nell'odierna Turchia sud-occidentale), la quale fu fondata nel VII secolo a.C. da profughi anatolici scappati al tempo del crollo dell'Impero Ittita. Lo storico greco Arriano menziona (Anabasi, I, 26,4) l'esistenza di una lingua indigena particolare della città di Side. Il sidetico è tramandato attraverso due tipi di documenti: (it)
- Sidetisch is een uitgestorven Indo-Europese taal van de Anatolische tak. De taal werd gesproken in een klein gebied in de bergen in het zuidwesten van Anatolië (in het huidige Turkije). Het Sidetisch is slechts bekend van een aantal munten uit de 5e-3e eeuw v.Chr. uit de stad Side, en twee tweetalige Sidetisch-Griekse inscripties uit de 3e en 2e eeuw v.Chr. Lucius Flavius Arrianus vermeldt in zijn Anabasis Alexandri dat in zijn tijd (2e eeuw n.Chr.) in Side een taal werd gesproken die noch met het Grieks, noch met de omliggende talen iets gemeen had. (nl)
- Сидетский язык — язык, входивший в вымершую (подгруппу языков, близкородственных лувийскому) анатолийской ветви индоевропейской семьи языков. Известен по надписям, датируемым примерно V—III веками до н. э., найденным в городе Сиде на берегу Памфилии. Греческий историк Арриан сообщает о существовании в Сиде особого местного языка (Анабасис I. 26.4): Сидетский язык считается близкородственным лидийскому, карийскому и ликийскому, занимая промежуточное положение между лидийским и ликийским. Имел собственный сидетский алфавит. Сидетский язык был вытеснен греческим ко II—I веку до н. э. (ru)
- Сідетська мова - мова, що входила до вимерлої анатолійської гілки індоєвропейської сім'ї мов. Відома з написів на монетах, та інскрипцій, знайдених в місті Сіде в історичному регіоні Памфілія, що датуються приблизно - III століттями до н. е.. Грецький історик Флавій Арріан також згадує про існування в Сіде особливої місцевої мови. Сідетська мова була ймовірно близькоспоріднена лідійській, карійській та лікійській і, можливо, займала проміжне становище між лідійською та лікійською мовами. Сідетська мова мала власну абетку, яка складалася з графем, запозичених з грецької і фінікійської абеток. (uk)
|
