| dbo:abstract
|
- L'autoconcepte és la imatge del jo que té cada persona, la construcció mental de com es percep a si mateixa, així com la capacitat d'autoreconèixer-se. Si aquest concepte és positiu, millorarà l'autoestima. L'autoconcepte inclou tots els paràmetres que són rellevants per a la persona: des de l'aparença física fins a les habilitats o creences. En destaquen tres característiques essencials:
* No és innat: l'autoconcepte es va formant amb l'experiència i la imatge projectada o percebuda en els altres.
* És un tot organitzat: l'individu tendeix a ignorar les variables que percep en ell mateix que no s'ajusten al conjunt i té la seva pròpia jerarquia d'atributs per a valorar.
* És dinàmic: pot modificar-se amb noves dades, provinguin de reinterpretar la pròpia personalitat o de judicis aliens. Autoconcepte o pròpia identitat són conceptes que es refereixen a la comprensió global que un ésser humà té de si mateix. Es pot distingir d'autoconsciència, que és simplement la presa de consciència d'un mateix. És també més general que autoestima, que és purament un element avaluatiu de l'autoconcepte. L'autoconcepte està compost d'autoavaluacions relativament permanents, com són els atributs de personalitat, el coneixement de les habilitats que té un mateix, la pròpia ocupació o aficions, i la consciència dels propis atributs físics. Per exemple, la declaració "jo sóc mandrós" és una autoavaluació que contribueix a l'autoconcepte. Per contra, la declaració "estic cansat" no seria considerada com a part de l'autoconcepte d'algú, ja que estar cansat es tracta d'un estat temporal. Això no obstant, l'autoconcepte d'una persona pot canviar amb el temps, possiblement passant per períodes de crisi d'identitat i de reavaluació. L'autoconcepte no està restringit al present, sinó que inclou un passat i un futur dels jos. Els futurs o "possibles" jos representen les idees individuals del que poden arribar a ser, el que els agradaria arribar a ser, i de què tenen por d'arribar a convertir-se. Corresponen a les esperances, les pors, els objectius o les amenaces. Els jos possibles poden funcionar com a incentius per al comportament futur i també poden proporcionar un context avaluatiu i interpretatiu per a l'actual visió d'un mateix. L'autoconcepte pot ser dividit en tres categories: la primera és com a autoconcepte personal, és a dir, fets o opinions sobre nosaltres mateixos, com per exemple "tinc els ulls marrons" o "sóc atractiu/va. La segona és com a autoconcepte social, que es tracta de les percepcions que un té sobre com el veuen els altres, com seria l'afirmació “la gent pensa que tinc un bon sentit de l'humor". I finalment trobem l'autoconcepte ideal, que és allò que ens agradaria ser ("m'agradaria ser metge" o "m'agradaria ser més prim/a"). Hi ha dos factors que tenen especial importància i efecte en l'autoconcepte de les persones: d'una banda, les opinions i judicis que l'altra gent fa de nosaltres, i per altra banda les comparacions socials i percepcions segons les quals un és igual però alhora diferent de l'altra gent.Julian B. Rotter va afirmar que el resultat esperat d'una acció i el valor que donem a aquest resultat és un determinant del nostre comportament. Per exemple, la gent que, per tenir un autoconcepte positiu, creuen que poden tenir èxit a l'hora de dur a terme una tasca, tenen més probabilitats de comportar-se de maneres que finalment els portin a reeixir-hi, mentre que aquells que esperen fer-ho malament tenen més probabilitats de fracassar.L'autoconcepte que un té d'ell mateix pot canviar modificant les pròpies actituds, els valors que un té, les creences o l'estat d'ànim. Si modifiques les teves actituds o maneres de pensar, pots millorar el teu propi autoconcepte, alhora que l'autoestima. L'autoconcepte és només un dels factors dels molts que tenen impacte en l'autoestima o l'autoconfiança que tenim les persones. (ca)
- مفهوم الذات (ويُعرف أيضا باسم تكوين الذات أو الهوية الذاتية أو الهيكل الذاتي) هو مجموع العقائد والأفكار بخصوص النفس. بصورة عامة، يجسد مفهوم الذات الإجابة عن سؤال «من أنا؟». لا بد من التمييز بين مفهوم الذات وبين إدراك الذات، والذي يشير إلى تعريف درجة معرفة الذات، وهو متسق وقابل للتطبيق على اتجاهات وسلوكيات الفرد وتصرفاته. يختلف مفهوم الذات أيضا عن تقدير الذات، إذ يعبر مفهوم الذات عن مكوّن معرفي أو وصفي لذات الفرد (على سبيل المثال: «أنا عدّاء سريع»)، بينما نجد تقدير الذات مفهوما تقديري وخاضع للآراء (على سبيل المثال: «أشعر شعورا جيدا لكوني عدّاء سريع»). يتكون مفهوم الذات من مخططات الفرد الذاتية، ويتفاعل مع تقدير الذات والذات الاجتماعية ليكوّن الذات ككل. يشمل مفهوم الذات في كل من الماضي والحاضر والمستقبل، في حين تمثل ذوات المستقبل (أو الذوات الممكنة) أفكار الفرد عن ما يمكنه أن يكونه، أو ما يرغب أن يكونه، أو ما يخاف من أن يكونه. قد تعمل الذوات الممكنة كحوافز لبعض السلوكيات. إن التصورات التي يحملها الناس بخصوص ذواتهم الماضية أو المستقبلية مرتبطة بتصورهم عن ذواتهم الحالية. تجادل نظرية التقييم الذاتي الزمني بأن الناس يميلون إلى الحفاظ على تقييم ذاتي إيجابي من خلال إبعاد أنفسهم عن ذواتهم السلبية وتركيز الانتباه على ذواتهم الإيجابية. بالإضافة إلى ذلك، يميل الناس إلى تصور ذواتهم الماضية بأنها أقل تفضيلا (على سبيل المثال، «أنا أفضل مما اعتدت أن أكون»)، كما يميلون إلى تصور ذواتهم المستقبلية بأنها أكثر تفضيلا (على سبيل المثال: «سأكون أفضل مما أنا عليه الآن»). (ar)
- Sebepojetím v psychologii rozumíme vztah lidského jedince k sobě samému i subjektivně důležitým skutečnostem jeho života, tedy to, co si člověk o sobě a subjektivně významných danostech myslí, jak je vnímá, prožívá a nakonec i hodnotí. Tvoří centrum osobnosti, jsme to „my sami“ se vším, co k nám subjektivně patří a je současně prožíváno a hodnoceno jako významné (např. tělesné schéma, hodnotový systém, sebeúcta). Sebepojetí lze definovat jako postoj jedince k sobě samému. Jako každý postoj má i sebepojetí tři složky: sebepoznání, sebehodnocení( složky kognitivní) sebepřijetí, (složky emocionální) a úsilí po seberealizaci (složka konativní). (cs)
- Das Selbstbild, wie man sich selbst wahrnimmt, misst sich am Idealbild, also daran, wie jemand gerne sein möchte. Selbstbild und Idealbild werden im Selbstkonzept zusammengefasst, das sich auch unter dem Einfluss von Interaktionsprozessen und durch Verinnerlichung der Urteile anderer bildet, jedoch relativ stabil ist. Zum Selbstkonzept gehört das Wissen über eigene persönliche Eigenschaften, Fähigkeiten, Vorlieben, Gefühle und Verhalten. In der aktuellen pädagogisch-psychologischen Forschung sind seit den 1970er Jahren Herbert W. Marsh und Richard J. Shavelson wichtige Vertreter der Selbstkonzept-Forschung. Sie haben wesentlich an der Erforschung schulischer Selbstkonzepte gearbeitet, worunter man Personenmerkmale versteht, die Lernen und schulisches Wahlverhalten beeinflussen. (de)
- El autoconcepto es la opinión que una persona tiene sobre sí misma, que lleva asociado un juicio de valor, y la capacidad de autorreconocerse. Cabe destacar que el autoconcepto no es lo mismo que la autoestima, sin embargo su relación es muy estrecha y no podría entenderse uno sin la presencia por ejemplo del otro. El autoconcepto puede definirse como todas aquellas ideas, hipótesis y creencias que tenemos de nosotros mismos, es decir, la forma en la que nos percibimos. La autoestima se define como un juicio global sobre qué tan valioso cree uno que es como persona. Cuando esta valoración es positiva, la autoestima es " alta", por el contrario, cuando la valoración es negativa, la autoestima es "baja". (es)
- Autokontzeptua pertsona batek bere buruaz duen iritzia eta sinesmenen multzoa da. Bere burua besteen aurrean eratu eta identifikatzearen emaitza da; horrela, bere portaera eta sentimenduak baldintzatzen ditu. Autokontzeptua autoestimuari oso lotuta dago. Osagai zenbait ditu; horrela, genero-identitatea eta aipatzen dira. (eu)
- Le concept de soi, de l'anglais self-concept, est un ensemble de croyances à propos de soi-même qui inclut des éléments tels que la performance académique, l'identité de genre, l'identité sexuelle et l'identité ethnique. Dans le langage courant, le concept de soi répond à la question « Qui suis-je ? ». (fr)
- Konsep diri adalah pandangan dan sikap individu terhadap diri sendiri. Pandangan diri terkait dengan dimensi fisik, karakteristik individual, dan motivasi diri. Pandangan diri tidak hanya meliputi kekuatan-kekuatan individual, tetapi juga kelemahan bahkan juga kegagalan dirinya. Konsep diri merupakan inti dari kepribadian individu. Inti kepribadian berperan penting untuk menentukan dan mengarahkan perkembangan kepribadian serta perilaku positif individu. (in)
- In the psychology of self, one's self-concept (also called self-construction, self-identity, self-perspective or self-structure) is a collection of beliefs about oneself. Generally, self-concept embodies the answer to the question "Who am I?". Self-concept is distinguishable from self-awareness, which is the extent to which self-knowledge is defined, consistent, and currently applicable to one's attitudes and dispositions. Self-concept also differs from self-esteem: self-concept is a cognitive or descriptive component of one's self (e.g. "I am a fast runner"), while self-esteem is evaluative and opinionated (e.g. "I feel good about being a fast runner"). Self-concept is made up of one's self-schemas, and interacts with self-esteem, self-knowledge, and the social self to form the self as a whole. It includes the past, present, and future selves, where future selves (or possible selves) represent individuals' ideas of what they might become, what they would like to become, or what they are afraid of becoming. Possible selves may function as incentives for certain behaviour. The perception people have about their past or future selves relates to their perception of their current selves. The temporal self-appraisal theory argues that people have a tendency to maintain a positive self-evaluation by distancing themselves from their negative self and paying more attention to their positive one. In addition, people have a tendency to perceive the past self less favourably (e.g. "I'm better than I used to be") and the future self more positively (e.g. "I will be better than I am now"). (en)
- Il termine autoconcetto si trova usato nella filosofia di Giovanni Gentile che prende il nome di attualismo poiché considera il pensiero come "atto puro" differenziandolo tuttavia dalla filosofia di Aristotele che parlava del concetto come assolutamente privo di potenza e quindi realizzato pienamente nell'atto puro. In Gentile infatti il concetto come atto vuole significare invece la definizione del pensiero visto nel suo processo di realizzazione: pensiero pensante, che diviene pensiero attuato. La distinzione allora tra attività teoretica e pratica viene a mancare poiché si opera una sintesi tra l'autocoscienza e la coscienza della cosa esterna vale a dire dell'autoconcetto nel concetto: l'io pensante coincide con l'io pensato, «risultato in cui termina un processo dinamico vivo» Gentile avversa dunque ogni dualismo e naturalismo rivendicando l'unità di natura e spirito nella coscienza, assieme al primato gnoseologico ed ontologico di questa. La coscienza è vista come sintesi di soggetto e oggetto, sintesi di un atto in cui il primo (il soggetto) pone il secondo. (it)
- 자아개념(自我槪念) 또는 자기 개념(Self-concept)은 사회적인 맥락속에서 능력, 태도, 느낌을 포함한 자신에 대한 주관적인 인식 개념을 말한다. 긍정이나 부정 또는 어느 한가지가 아닌 양극으로 연결된 연속성의 성질이다. 세부적으로 예를 들면 긍정적 자아 개념, 중립적 자아 개념으로 나눠볼 수 있다. 현대에 이르러 어린시절에는 부모와 형제와 같은 가족 또는 교육기관에 속해서 매우 큰 영향을 받으며, 이후 친구, 선생님 , 우상 등으로 범위가 확대된다고 여겨진다. (ko)
- «Я-концепция» («Я-образ», «Образ Я», англ. one’s self-concept, а также: self-construction, self-identity или self-perspective) — система представлений индивида о самом себе, осознаваемая, рефлексивная часть личности. Эти представления о себе самом в большей или меньшей степени осознаны и обладают относительной устойчивостью. Я-концепция (или образ Я) представляет собой относительно устойчивое, в большей или меньшей степени осознанное и зафиксированное в словесной форме представление человека о самом себе. Эта концепция — результат познания и оценки самого себя через отдельные образы себя в условиях самых разнообразных реальных и фантастических ситуаций, а также через мнения других людей и соотнесения себя с другими.. Я-концепция характеризуется, помимо прочего, адекватностью или неадекватностью: человек может создать такой образ самого себя (и поверить в него), который не соответствует реальности и приводит к конфликтам с ней; напротив, адекватная Я-концепция способствует более успешному приспособлению к миру и другим людям. (ru)
- 自我概念（或称自我建构、自我认同、自我观点或自我结构）是一个人关于自己的信念的集合。一般而言，自我概念体现了“我是谁？”这一问题的答案。 自我概念由一个人的自我图式组成，并且与自尊、和相互作用，从而形成整体的自我。它包括过去、现在和未来的自我，其中未来的自我代表了一个人对其可能成为什么或想要、不想成为什么的想法，而其中潜在的可能性可以作为一种激励。 (zh)
- Я-конце́пція — динамічна система уявлень людини про саму себе, що включає усвідомлення своїх фізичних, інтелектуальних природних властивостей; самооцінку; суб'єктивне сприйняття, що характеризує вплив на власну особистість зовнішніх факторів. Вона формується під впливом досвіду кожного індивіда. Ця система становить основу вищої саморегуляції людини, на базі якої вона будує свої стосунки з оточуючим її світом. «Я-концепція» — цілісний, хоча й не позбавлений внутрішніх протиріч, образ власного Я, що виступає як установка щодо самого себе і який включає компоненти:
* когнітивний — образ своїх якостей, здібностей, зовнішності, соціальної значущості тощо (самосвідомості);
* емоційний — самоповага, самоприниження тощо;
* оцінково-вольовий — прагнення підвищити самооцінку, завоювати повагу тощо. За своїм змістом «Я-концепція» може бути позитивною, негативною, амбівалентною. Розрізняють також поняття «Я-реальне» та «Я-ідеальне», тобто те, якою людина є насправді і те, якою вона хоче бути. Якщо «Я — реальне» і «Я — ідеальне» не збігаються, у людини викликає невдоволення собою, розчарування, занижується самооцінка. В результаті чого вона може шукати нові способи поведінки, які дозволяють більш самоактуалізуватися. Поняття «Я-концепції» виникло у 1950 році у руслі гуманістичної психології (феноменалістичної), представники якої (Абрахам Маслоу, Карл Роджерс і іншими), на відміну від і фрейдистів, прагнули до розгляду цілісного людського «Я» і його особистісного самовизначення . Значний вплив на встановлення цього поняття здійснили також такі вчені як: Ч. Кулі, Дж. Мід і Е. Еріксон. Однак перші теоретичні розробки в області я-концепції належать У. Джеймсу, який розділив глобальне, особистісне Я (Self) на взаємодіюче Я-усвідомлююче (І) і Я-як об'єкт (Ме). В концепції долеаналіза, категорії «Я» відводиться основоположна роль. Леопольд Сонді присвячує дослідженню «Я» окрему працю — «Я-аналіз», в якій описується весь шлях становлення і розвитку «Я» (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El autoconcepto es la opinión que una persona tiene sobre sí misma, que lleva asociado un juicio de valor, y la capacidad de autorreconocerse. Cabe destacar que el autoconcepto no es lo mismo que la autoestima, sin embargo su relación es muy estrecha y no podría entenderse uno sin la presencia por ejemplo del otro. El autoconcepto puede definirse como todas aquellas ideas, hipótesis y creencias que tenemos de nosotros mismos, es decir, la forma en la que nos percibimos. La autoestima se define como un juicio global sobre qué tan valioso cree uno que es como persona. Cuando esta valoración es positiva, la autoestima es " alta", por el contrario, cuando la valoración es negativa, la autoestima es "baja". (es)
- Autokontzeptua pertsona batek bere buruaz duen iritzia eta sinesmenen multzoa da. Bere burua besteen aurrean eratu eta identifikatzearen emaitza da; horrela, bere portaera eta sentimenduak baldintzatzen ditu. Autokontzeptua autoestimuari oso lotuta dago. Osagai zenbait ditu; horrela, genero-identitatea eta aipatzen dira. (eu)
- Le concept de soi, de l'anglais self-concept, est un ensemble de croyances à propos de soi-même qui inclut des éléments tels que la performance académique, l'identité de genre, l'identité sexuelle et l'identité ethnique. Dans le langage courant, le concept de soi répond à la question « Qui suis-je ? ». (fr)
- Konsep diri adalah pandangan dan sikap individu terhadap diri sendiri. Pandangan diri terkait dengan dimensi fisik, karakteristik individual, dan motivasi diri. Pandangan diri tidak hanya meliputi kekuatan-kekuatan individual, tetapi juga kelemahan bahkan juga kegagalan dirinya. Konsep diri merupakan inti dari kepribadian individu. Inti kepribadian berperan penting untuk menentukan dan mengarahkan perkembangan kepribadian serta perilaku positif individu. (in)
- 자아개념(自我槪念) 또는 자기 개념(Self-concept)은 사회적인 맥락속에서 능력, 태도, 느낌을 포함한 자신에 대한 주관적인 인식 개념을 말한다. 긍정이나 부정 또는 어느 한가지가 아닌 양극으로 연결된 연속성의 성질이다. 세부적으로 예를 들면 긍정적 자아 개념, 중립적 자아 개념으로 나눠볼 수 있다. 현대에 이르러 어린시절에는 부모와 형제와 같은 가족 또는 교육기관에 속해서 매우 큰 영향을 받으며, 이후 친구, 선생님 , 우상 등으로 범위가 확대된다고 여겨진다. (ko)
- 自我概念（或称自我建构、自我认同、自我观点或自我结构）是一个人关于自己的信念的集合。一般而言，自我概念体现了“我是谁？”这一问题的答案。 自我概念由一个人的自我图式组成，并且与自尊、和相互作用，从而形成整体的自我。它包括过去、现在和未来的自我，其中未来的自我代表了一个人对其可能成为什么或想要、不想成为什么的想法，而其中潜在的可能性可以作为一种激励。 (zh)
- مفهوم الذات (ويُعرف أيضا باسم تكوين الذات أو الهوية الذاتية أو الهيكل الذاتي) هو مجموع العقائد والأفكار بخصوص النفس. بصورة عامة، يجسد مفهوم الذات الإجابة عن سؤال «من أنا؟». لا بد من التمييز بين مفهوم الذات وبين إدراك الذات، والذي يشير إلى تعريف درجة معرفة الذات، وهو متسق وقابل للتطبيق على اتجاهات وسلوكيات الفرد وتصرفاته. يختلف مفهوم الذات أيضا عن تقدير الذات، إذ يعبر مفهوم الذات عن مكوّن معرفي أو وصفي لذات الفرد (على سبيل المثال: «أنا عدّاء سريع»)، بينما نجد تقدير الذات مفهوما تقديري وخاضع للآراء (على سبيل المثال: «أشعر شعورا جيدا لكوني عدّاء سريع»). (ar)
- L'autoconcepte és la imatge del jo que té cada persona, la construcció mental de com es percep a si mateixa, així com la capacitat d'autoreconèixer-se. Si aquest concepte és positiu, millorarà l'autoestima. L'autoconcepte inclou tots els paràmetres que són rellevants per a la persona: des de l'aparença física fins a les habilitats o creences. En destaquen tres característiques essencials: (ca)
- Sebepojetím v psychologii rozumíme vztah lidského jedince k sobě samému i subjektivně důležitým skutečnostem jeho života, tedy to, co si člověk o sobě a subjektivně významných danostech myslí, jak je vnímá, prožívá a nakonec i hodnotí. Tvoří centrum osobnosti, jsme to „my sami“ se vším, co k nám subjektivně patří a je současně prožíváno a hodnoceno jako významné (např. tělesné schéma, hodnotový systém, sebeúcta). (cs)
- Das Selbstbild, wie man sich selbst wahrnimmt, misst sich am Idealbild, also daran, wie jemand gerne sein möchte. Selbstbild und Idealbild werden im Selbstkonzept zusammengefasst, das sich auch unter dem Einfluss von Interaktionsprozessen und durch Verinnerlichung der Urteile anderer bildet, jedoch relativ stabil ist. Zum Selbstkonzept gehört das Wissen über eigene persönliche Eigenschaften, Fähigkeiten, Vorlieben, Gefühle und Verhalten. (de)
- In the psychology of self, one's self-concept (also called self-construction, self-identity, self-perspective or self-structure) is a collection of beliefs about oneself. Generally, self-concept embodies the answer to the question "Who am I?". (en)
- Il termine autoconcetto si trova usato nella filosofia di Giovanni Gentile che prende il nome di attualismo poiché considera il pensiero come "atto puro" differenziandolo tuttavia dalla filosofia di Aristotele che parlava del concetto come assolutamente privo di potenza e quindi realizzato pienamente nell'atto puro. In Gentile infatti il concetto come atto vuole significare invece la definizione del pensiero visto nel suo processo di realizzazione: pensiero pensante, che diviene pensiero attuato. (it)
- «Я-концепция» («Я-образ», «Образ Я», англ. one’s self-concept, а также: self-construction, self-identity или self-perspective) — система представлений индивида о самом себе, осознаваемая, рефлексивная часть личности. Эти представления о себе самом в большей или меньшей степени осознаны и обладают относительной устойчивостью. (ru)
- Я-конце́пція — динамічна система уявлень людини про саму себе, що включає усвідомлення своїх фізичних, інтелектуальних природних властивостей; самооцінку; суб'єктивне сприйняття, що характеризує вплив на власну особистість зовнішніх факторів. Вона формується під впливом досвіду кожного індивіда. Ця система становить основу вищої саморегуляції людини, на базі якої вона будує свої стосунки з оточуючим її світом. «Я-концепція» — цілісний, хоча й не позбавлений внутрішніх протиріч, образ власного Я, що виступає як установка щодо самого себе і який включає компоненти: (uk)
|
