| dbo:abstract
|
- سلوقس الرابع (218 ق.م- 175 ق.م) (باليونانية القديمة: Σέλευκος Δ' Φιλοπάτωρ) وهو سابع ملوك الدولة السلوقية وابن أنطيوخوس الثالث حكم من (187 ق.م- 175 ق.م). لتمويل الحرب مع الرومان ارسل قائده إلى الأراضي المقدسة للسيطرة على كنوز المعبد اليهودي مذكورة في سفر النبي دانيال ، في عودته قام هيليودوروس باغتيال سلوقس الرابع واستولى على العرش لنفسه وهرب ابنه إلى روما كلاجيء ، عرش الدولة السلوقية استولى عليه . (ar)
- Seleuc IV Filòpator (grec antic: Σέλευκος Δ΄ Φιλοπάτωρ, llatí: Seleucus IV Philopător) fou rei selèucida del 187 aC al 175 aC. Era fill i successor d'Antíoc III el gran i de la seva esposa Laòdice. No se sap la data del seu naixement, però ja devia ser un jove l'any 196 aC, quan el seu pare el va deixar al davant de les forces de Lisimàquia, al Quersonès Traci, amb ordres d'urbanitzar-la de nou i de construir un palau reial. L'any 190 aC, estava estacionat a l'Eòlida amb un exèrcit, per controlar les ciutats marítimes. Va aconseguir recuperar algunes ciutats i fins i tot es va atrevir a atacar Pèrgam aprofitant l'absència d'Èumenes, però es va haver de retirar, segons diuen Titus Livi i Polibi. En la gran batalla contra els romans coneguda com a Batalla de Magnèsia el mateix any 190 aC, Antíoc III va confiar a Seleuc el comandament de l'ala esquerra de l'exèrcit, però va ser totalment derrotat per Àtal que era el seu opositor, i va fugir cap a la ciutat d'Apamea, on més endavant es va signar la pau. L'any següent, després de concloure un tractat de pau amb Roma conegut com a Tractat d'Apamea, Antíoc el va enviar en suport del cònsol Gneu Manli Vulsó, a qui va subministrar blat i li va proporcionar ajuda activa en la lluita del romà contra els gàlates. A la mort del seu pare l'any 187 aC, Seleuc va pujar al tron sense oposició. Però la derrota d'Antíoc a mans dels romans i la pau ignominiosa que va haver de signar, havien minvat molt el poder de l'Imperi Selèucida, i el seu regnat va ser feble i poc gloriós. L'any 185 aC va enviar una ambaixada als aqueus per renovar el tractat d'amistat que havien establert amb Antíoc, i el 181 aC va reunir un exèrcit considerable per ajudar a Farnaces I del Pont contra Èumenes II de Pèrgam, però va témer que els romans malinterpretessin el seu pas de les muntanyes del Taure com un acte d'hostilitat i va retornar llicenciant les seves tropes, segons diu Diodor de Sicília. Però no va dubtar en signar un tractat d'aliança amb Perseu de Macedònia i fins i tot li va donar la seva pròpia filla Laòdice com a esposa, probablement l'any 178 aC o el 177 aC. També buscava la forma de tenir l'aprovació del senat romà, i poc temps abans de la seva mort va enviar el seu fill Demetri a Roma per substituir com a ostatge al seu germà Antíoc, segons els acords del tractat d'Apamea, per mostrar la seva fidelitat. Després d'un regnat tranquil, Seleuc va ser assassinat per un dels seus ministres anomenat Heliodor l'any 175 aC. L'hereu del regne era el seu fill Demetri que era ostatge a Roma, i va ser proclamat rei amb el nom de Demetri I Soter, sota la regència d'Heliodor. El seu oncle Antíoc, amb el suport del rei de Pèrgam va prendre el poder. Més tard, l'any 162 aC, Demetri va ser reconegut altra vegada rei pel senat romà, i va governar fins a l'any 150 aC. (ca)
- Ο Σέλευκος Δ' Φιλοπάτωρ (μετά το 220 – 175 π.Χ.), ήταν βασιλιάς του ελληνιστικού βασιλείου των Σελευκιδών κατά την περίοδο 187 – 175 π.Χ. Ήταν γιος του Αντίοχου Γ' του Μέγα και της Λαοδίκης. Το προσωνύμιο "Φιλοπάτωρ" σημαίνει αυτός που αγαπά τον πατέρα του. Σε νεαρή ηλικία ο Σέλευκος γίνεται το 196 π.Χ. κυβερνήτης της Θράκης, η οποία μόλις είχε προσαρτηθεί στην Αυτοκρατορία των Σελευκιδών. Κατά την περίοδο 192 - 188 π.Χ. ο πατέρας του, ο Αντίοχος ο Γ', διεξήγαγε πόλεμο με τους Ρωμαίους, κατά τη διάρκεια του οποίου ο Σέλευκος πολιόρκησε το 190 π.Χ. την Πέργαμο, που είχε συνασπιστεί με τον εχθρό τους. Αιχμαλώτισε επίσης το Ρωμαίο Διοικητή Λούκιο Κορνήλιο Σκιπίωνα. Ακόμη έλαβε μέρος στη Μάχη της Μαγνησίας, όπου και νίκησαν οι Ρωμαίοι. Το 188 π.Χ. υπογράφεται η Ειρήνη της Απάμειας, σύμφωνα με την οποία οι Σελευκίδες όφειλαν να εγκαταλείψουν όλα τα εδάφη βόρεια του Ταύρου και να πληρώσουν πολεμική αποζημίωση. Συμβασιλιάς ήδη από το 189 π.Χ., ο Σέλευκος διαδέχεται τον πατέρα του το 187 π.Χ. και ξεκινά προσπάθειες αποκατάστασης της ισχύος του με διπλωματικά μέσα. Στο πλαίσιο αυτών τον ενεργειών παντρεύει την κόρη του Λαοδίκη με τον Μακεδόνα βασιλιά Περσέα, πράξη που ο βασιλιάς Ευμένης Β' της Περγάμου χαρακτηρίζει ως αντι-ρωμαϊκή. Τελικά ο Σέλευκος καταφέρνει να πείσει τους Ρωμαίους να απελευθερώσουν το μικρότερο αδελφό του, Αντίοχο Δ', υπό τον όρο να στείλει στη Ρώμη το γιο και διάδοχό του, το Δημήτριο. Το 175 π.Χ., στριμωγμένος οικονομικά και μη μπορώντας να στείλει το χρηματικό ποσό που του ζήτησε η Ρώμη, στέλνει στην Ιερουσαλήμ τον αντιπρόσωπό του, τον Ηλιόδωρο για να πάρει χρήματα από το Ναό της πόλης. Ο τελευταίος συναντά αντίσταση και επιστρέφει πίσω. Στις αρχές Σεπτεμβρίου ο Ηλιόδωρος θανατώνει το Σέλευκο. Με το Δημήτριο να βρίσκεται ακόμη στη Ρώμη, τη βασίλισσα Λαοδίκη παντρεύτηκε κατά πάσα πιθανότητα ο αδελφός του Σέλευκου, που τον διαδέχτηκε ως Αντίοχος Δ' ο Επιφανής. Πριν συμβεί αυτό, ο θρόνος πέρασε για λίγο στα χέρια ενός μικρού παιδιού, που επίσης ονομαζόταν Αντίοχος, και που δολοφονήθηκε. (el)
- Seleukos IV. Philopator (altgriechisch Σέλευκος Φιλοπάτωρ Séleukos Philopátōr; † 175 v. Chr.) war ein König des Seleukidenreichs, das unter seiner Herrschaft aus Syrien, Kilikien, Palästina, Mesopotamien, Babylonien und dem westlichen Teil des Iran (Medien und Persien) bestand. Er war ein Sohn des Antiochos III. und der Laodike von Pontos. Er amtierte seit 196 v. Chr. als Statthalter seines Vaters in Thrakien, wofür das alte Lysimacheia wiederaufgebaut wurde, und kämpfte 189 v. Chr. in der Schlacht bei Magnesia gegen die Römer mit. Nach der dort zugefügten Niederlage waren die Seleukiden gezwungen, Thrakien und Kleinasien aufzugeben. Unmittelbar darauf wurde Seleukos zum Mitregenten seines Vaters im Gesamtreich und übernahm 187 v. Chr. die Alleinherrschaft, nachdem der Vater ermordet wurde. Der politische Handlungsspielraum Seleukos’ IV. war durch die zerrütteten finanziellen Verhältnisse stark eingeschränkt, die zum Teil durch die im Frieden von Apameia festgelegten schweren Kriegsentschädigungen an Rom hervorgerufen wurden. Um diese zu begleichen, hatte er unter anderem den Raub des Tempelschatzes von Jerusalem durch seinen Minister Heliodoros angeordnet. Auch musste er 178 v. Chr. seinen Sohn Demetrios als Geisel nach Rom entsenden. Seleukos unternahm eine Bündnispolitik mit den Ptolemäern in Ägypten und den Antigoniden in Makedonien, wodurch er aber in einen Konflikt mit den Attaliden in Pergamon geriet. Diese bauten seinen Bruder Antiochos IV. zum Gegenprätendenten auf, doch bevor es zur direkten Konfrontation kam, wurde Seleukos von seinem Minister Heliodoros ermordet. (de)
- Seleuko IV.a Filopator ("bere aita maite duena"), Seleukotar dinastiakoa, Siriako errege izan zen K.a. 187tik arte. Pontoko Erresumako Laodize III.a eta Antioko III.a Handiaren semea zen, eta bere aitaren oinordekoa izan zen seleukotar tronuan. Bere ministro zen Heliodorok eraila, bere oinordekoa, bere anaia Antioko izan zen, bere seme Demetrio, ondoren Demetrio I.a Soter izango zena, Erroman bahitu bezala aurkitzen baitzen. Antioko III.ak Erromaren aurka eginiko gerragatik ahuldua zegoen arren, Seleuzidar Inperioa oraindik zabala zen, eta, Siriaz gain, Zilizia, Palestina, Mesopotamia eta egungo Iranen zati bat hartzen zituen. Baina, erromatarrek exijitutako kalte ordain garestiaren ordainketak, Seleuko IV.aren erregealdi osoan zailtasun ekonomikoak sortu zituen. Bere semea bahitu bezala bidaltzera behartu zuten. Seleukok, bere ministro Heliodoro, Jerusalemera bidali zuen K.a. 176tik K.a. 175 arte, altxorra bereganatzeko. Misio hau bete eta itzuli ondoren, Heliodorok Seleuko erail zuen. Zentzuzkoa da ministroak, armadaren zati bat erosteko haina aberastasun aurkitu izana. Antiokok, Seleukoren anaiak, egoera berriz hartu zuen Erromatik itzuli zenean, eta, Heliodoro hil ondoren, Antioko IV.a Epifanes izenarekin tronuratu zen. Izan zuen seme bakarra, Demetrio izan zen.
* Datuak: Q3362
* Multimedia: Seleucus IV (eu)
- Séleucos IV Philopator (« Qui aime son père »), en grec ancien Σέλευκος Δ΄ Φιλοπάτωρ / Séleukos IV Philopatôr, est un roi séleucide. Il est le fils d'Antiochos III et de Laodicé III du Pont. Il règne de 187 à 175 av. J.-C., date à laquelle il est assassiné par son ministre Héliodore. (fr)
- Seleuco IV Filopátor (en griego antiguo, Σέλευκος Δ΄ Φιλοπάτωρ, «que ama a su padre»), de la dinastía seléucida, fue rey de Siria desde c. 187 a. C.-175 a. C. Hijo de Laodice III (Laodike) del Ponto y de Antíoco III Megas, sucedió a su padre en el trono seléucida. Asesinado por su ministro Heliodoro, fue sucedido por su hermano Antíoco IV, ya que su hijo Demetrio, el futuro Demetrio I Sóter, se encontraba retenido en Roma como rehén. Aunque debilitado por la lucha contra Roma llevada a cabo por Antíoco III, el Imperio seléucida era aún vasto y comprendía, además de Siria, Cilicia, Judea, Mesopotamia y una parte de Persia. Pero el pago de la gravosa indemnización requerida por los romanos creó dificultades financieras durante todo el reinado de Seleuco IV. Fue obligado a enviar como rehén a su propio hijo Seleuco envió a su ministro a Jerusalén en 176 a. C.-175 a. C., para apropiarse del tesoro del Templo de Jerusalén. Al regreso de esta misión, Heliodoro asesinó a Seleuco. Es plausible que el ministro hubiera encontrado bastantes riquezas para sobornar a una parte del ejército. Antíoco, el hermano de Seleuco, retomó la situación a su regreso de Roma y después de matar a Heliodoro, subió al trono bajo el nombre de Antíoco IV Epífanes. Fue padre de Demetrio I Sóter. (es)
- Seleukos IV Filopator (Seleucus IV Philopator; bahasa Yunani: Σέλευκος Δ Φιλοπάτωρ; ~ 218 – 3 September 175 SM), penguasa Helenistik Kekaisaran Seleukia, memerintah dari tahun 187 SM sampai 175 SM atas wilayah yang terdiri dari Suriah (sekarang termasuk Kilikia dan Yudea), Mesopotamia, Babilonia dan Iran Timur Dekat (Media dan Persia). (in)
- Seleucus IV Philopator (Greek: Σέλευκος Φιλοπάτωρ; c. 218 – 3 September 175 BC), ruler of the Hellenistic Seleucid Empire, reigned from 187 BC to 175 BC over a realm consisting of Syria (now including Cilicia and Judea), Mesopotamia, Babylonia and Nearer Iran (Media and Persia). (en)
- 셀레우코스 4세 필로파토르(? ~ 기원전 175년, 제위 기원전 187년 ~ 기원전 175년)는 시리아(킬리키아와 팔레스타인을 포함), 메소포타미아, 그리고 가까운 이란(메디아와 페르시아)으로 구성된 영역의 헬레니스틱 셀레우코스 제국의 지배자였다. 그는 안티오코스 3세의 두 번째 아들이였는데 그의 형인 안티오코스가 사망하여 그가 후임자 자리를 이어 받았다. 그는 재정적인 필요에 의해 압박받고 로마에 의해 부과된 과중한 전재 배상금 때문에 야망의 정책을 추구하여 왕이 되었고 결국 그의 장관 에 의해 암살되었다. 진짜 상속자 셀레우코스의 아들 데메트리오스 1세 소테르는 이제 로마에 인질로 유지되었고 왕국은 셀레우코스의 더 어린 형제인 안티오코스 4세 에피파네스에 의해 장악되었지만, 역시 더 어린 안티오쿠스가 에피파네스가 그를 죽게 할 때까지 수 년간 나라의 공식적인 수뇌였다. (ko)
- Seleucus IV, bijgenaamd Philopator (d.i. "die van zijn vader houdt"), was koning van het hellenistische Seleucidenrijk (Syrië) van 3 juli 187 tot 3 september 175 v.Chr.. Hij was de tweede zoon en opvolger van Antiochus III de Grote, en al tijdens het leven van zijn vader onderkoning van Thracië. In 190 v.Chr. belegerde hij tevergeefs het met de Romeinen verbonden Pergamon, en voerde tijdens de Slag bij Magnesia het bevel over de linkervleugel van Antiochus’ leger tegen de Romeinen. Als koning probeerde Seleucus IV zich stipt te houden aan de bepalingen van de , waarbij de Seleuciden elke politieke activiteit in westelijke richting was ontzegd. Om aan de hoge krijgsschatting te kunnen voldoen, gaf hij aan zijn raadsheer de opdracht de schatten van de Joodse tempel aan te slaan, hetgeen ernstige conflicten veroorzaakte. Seleucus IV werd in 175 door deze Heliodorus vermoord. Sjahansjahs van Perzië (Iran) (nl)
- Seleuco IV Filopatore (218 a.C. – 175 a.C.) è stato un sovrano del regno seleucide, che regnò dal 187 a.C. al 175 a.C. sulla Siria (che includeva anche la Cilicia e la Palestina), sulla Mesopotamia, su Babilonia e l'Iran occidentale (Media e Persia). Seleuco fu obbligato dai problemi finanziari dello stato, in parte a causa dall'indennizzo della guerra a Roma, stabilito con la pace di Apamea del 188 a.C., a mantenere una politica ambiziosa e venne così assassinato dal suo ministro Eliodoro. L'erede al trono Demetrio I Sotere, figlio di Seleuco, venne trattenuto a Roma come ostaggio e si impadronì così del regno il fratello minore di Seleuco, Antioco IV Epifane, anche se un figlio di Seleuco, anch'egli di nome Antioco, divenne formalmente capo dello stato per alcuni anni finché venne fatto assassinare da Antioco. (it)
- セレウコス4世フィロパトル（ギリシア語: Σέλευκος Δ' Φιλοπάτωρ、紀元前218年? - 紀元前175年）は、セレウコス朝シリアの王（在位：紀元前187年 - 紀元前175年）。アンティオコス3世（大王）の子。アンティオコス4世エピファネスの兄。フィロパトル（愛父王）と称される。 (ja)
- Селевк IV Филопатор (др.-греч. Σέλευκος Δ' Φιλοπάτωρ; ок. 217 до н. э. — 175 до н. э.) — царь государства Селевкидов в 187 — 175 до н. э. (ru)
- Seleukos IV Filopator (ur. około 220 p.n.e., zm. 175 p.n.e.) – władca z dynastii Seleucydów w latach 189 p.n.e. - 175 p.n.e., syn Antiocha III Wielkiego, brat Antiocha IV Epifanesa, ojciec Demetriusza I Sotera. Za czasów jego rządów państwo obejmowało Syrię, Mezopotamię i część Persji. Odziedziczył państwo osłabione wojnami prowadzonymi przez ojca z Rzymem. Musiał także uregulować ogromną kontrybucję, nałożoną na mocy pokoju w Apamei. Potrzebne kwoty próbował uzyskać ze skarbca Świątyni Jerozolimskiej, co jednak zakończyło się niepowodzeniem. Zmuszony był prowadzić politykę pokojową wobec Rzymian. Jego próba wystąpienia przeciwko Pergamonowi, sojusznikowi Rzymu, spowodowała negatywną reakcję senatu. W wyniku zaistniałej sytuacji Seleukos IV Filopator został zmuszony do wysłania do Rzymu, w charakterze zakładnika, najstarszego syna Demetriusza Sotera. Seleukos IV Filopator został zabity przez swojego ministra Heliodorusa. (pl)
- Seleuco IV Filopátor (do gr: Σέλευκος Φιλοπάτωρ, "que ama a seu pai" ) (236 a.C.-176 a.C.), foi o sétimo rei da dinastia Selêucida. Era filho do rei Antíoco III Magno e da rainha Laódice (filha do rei Mitrídates II do Ponto). Antíoco III era filho de Seleuco II Calínico. Ele sucedeu seu pai no terceiro ano da 148a olimpíada (186 a.C.), e reinou por doze anos, até o primeiro ano da 151a olimpíada (176 a.C.); ele viveu um total de sessenta anos. Ao morrer, ele foi sucedido por seu irmão Antíoco IV Epifânio. Embora o império que herdou não fosse tão grande como o de seu pai antes da guerra com Roma (190-189), ele ainda era de tamanho considerável consistindo da Síria (incluindo a Cilícia e a Palestina), Mesopotâmia, Babilônia, Pérsia e Média. (pt)
- Seleukos IV (grekiska: Σέλευκος Δ 'Φιλοπάτωρ) eller Seleukos IV Filopator, född cirka 222 f.Kr., äldste son till Antiochos III den store och var kung i seleukidriket från 187 till sin död den 3 september 175 f.Kr.. Riket bestod av Syrien (inklusive Kilikien och Judéen), Mesopotamien, Babylonien och Iran (Medien och Persien). Hans maka var hans syster Laodike IV och tillsammans fick de barnen Demetrios I Soter, Laodike V och Antiochos. Han var bror till Laodike IV, Antiochos IV Epiphanes, , Kleopatra I Syien och Ardys. Han tvingades av finansiella skäl, som det tunga kriget gav och den ersättning som utkrävdes av Rom, att föra en ambitiös politik. I ett försök att samla in pengar för att kunna betala romarna, sände han sin minister Heliodorus till Jerusalem för att hans minister skulle lägga beslag på det judiska templets statskassa. Vid återkomsten mördade Heliodorus Seleukos och grep tronen för sig själv. Den verkliga arvtagaren, Demetrios, son till Seleukos var nu i Rom som gisslan och makten i riket intogs av en yngre bror till Seleukos, choAntiokos IV. Heliodorus och Antiochos lyckades fördriva Seleukos spädbarn (en son) vid namn Antiochos (även han), som formellt var statsöverhuvud under några år, ända tills Antiokus IV Epifanes mördade honom. (sv)
- Селевк IV Філопатор (дав.-гр. Σέλευκος Δ' Φιλοπάτωρ; нар. 217 до н. е. — пом. 175 до н. е.) — цар Держави Селевкідів у 187—175 до н. е. Під час правління Селевка при його дворі з'явилося дуже багато вихідців з Мілету які утворили два протилежних угруповування. Був вбитий своїм сановником Геліодором. Дослідники пов'язують вбивство басилевса з його проримською політикою та неспроможністю припинити розпад держави. (uk)
- 塞琉古四世（笃爱父亲者）（希腊语：Σέλευκος Φιλοπάτωρ，？～前175年）希臘化塞琉西帝國的統治者，於前187年－前175年在位，領土包括叙利亞、美索不達米亞、巴比倫尼亞和伊朗的米底及波斯皆為其領土，也包括奇里乞亞與巴勒斯坦。 塞琉古任內主要是措籌償還安條克大帝欠下給羅馬的戰爭賠償金，他因此而要實施急進的政策。他後來被首相赫利奥多罗斯（Heliodorus）刺殺。 塞琉古的兒子德米特里是他的指定繼位人，德米特里於其父在位期間一直在羅馬當人質。前175年塞琉古去世後，其弟安條克利用德米特里不在國內之機奪取了王位。雖然塞琉古另有一個幼子（名字也叫安條克）當了數年名義上的國家元首，安條克最終將他殺害了。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- سلوقس الرابع (218 ق.م- 175 ق.م) (باليونانية القديمة: Σέλευκος Δ' Φιλοπάτωρ) وهو سابع ملوك الدولة السلوقية وابن أنطيوخوس الثالث حكم من (187 ق.م- 175 ق.م). لتمويل الحرب مع الرومان ارسل قائده إلى الأراضي المقدسة للسيطرة على كنوز المعبد اليهودي مذكورة في سفر النبي دانيال ، في عودته قام هيليودوروس باغتيال سلوقس الرابع واستولى على العرش لنفسه وهرب ابنه إلى روما كلاجيء ، عرش الدولة السلوقية استولى عليه . (ar)
- Séleucos IV Philopator (« Qui aime son père »), en grec ancien Σέλευκος Δ΄ Φιλοπάτωρ / Séleukos IV Philopatôr, est un roi séleucide. Il est le fils d'Antiochos III et de Laodicé III du Pont. Il règne de 187 à 175 av. J.-C., date à laquelle il est assassiné par son ministre Héliodore. (fr)
- Seleukos IV Filopator (Seleucus IV Philopator; bahasa Yunani: Σέλευκος Δ Φιλοπάτωρ; ~ 218 – 3 September 175 SM), penguasa Helenistik Kekaisaran Seleukia, memerintah dari tahun 187 SM sampai 175 SM atas wilayah yang terdiri dari Suriah (sekarang termasuk Kilikia dan Yudea), Mesopotamia, Babilonia dan Iran Timur Dekat (Media dan Persia). (in)
- Seleucus IV Philopator (Greek: Σέλευκος Φιλοπάτωρ; c. 218 – 3 September 175 BC), ruler of the Hellenistic Seleucid Empire, reigned from 187 BC to 175 BC over a realm consisting of Syria (now including Cilicia and Judea), Mesopotamia, Babylonia and Nearer Iran (Media and Persia). (en)
- 셀레우코스 4세 필로파토르(? ~ 기원전 175년, 제위 기원전 187년 ~ 기원전 175년)는 시리아(킬리키아와 팔레스타인을 포함), 메소포타미아, 그리고 가까운 이란(메디아와 페르시아)으로 구성된 영역의 헬레니스틱 셀레우코스 제국의 지배자였다. 그는 안티오코스 3세의 두 번째 아들이였는데 그의 형인 안티오코스가 사망하여 그가 후임자 자리를 이어 받았다. 그는 재정적인 필요에 의해 압박받고 로마에 의해 부과된 과중한 전재 배상금 때문에 야망의 정책을 추구하여 왕이 되었고 결국 그의 장관 에 의해 암살되었다. 진짜 상속자 셀레우코스의 아들 데메트리오스 1세 소테르는 이제 로마에 인질로 유지되었고 왕국은 셀레우코스의 더 어린 형제인 안티오코스 4세 에피파네스에 의해 장악되었지만, 역시 더 어린 안티오쿠스가 에피파네스가 그를 죽게 할 때까지 수 년간 나라의 공식적인 수뇌였다. (ko)
- セレウコス4世フィロパトル（ギリシア語: Σέλευκος Δ' Φιλοπάτωρ、紀元前218年? - 紀元前175年）は、セレウコス朝シリアの王（在位：紀元前187年 - 紀元前175年）。アンティオコス3世（大王）の子。アンティオコス4世エピファネスの兄。フィロパトル（愛父王）と称される。 (ja)
- Селевк IV Филопатор (др.-греч. Σέλευκος Δ' Φιλοπάτωρ; ок. 217 до н. э. — 175 до н. э.) — царь государства Селевкидов в 187 — 175 до н. э. (ru)
- Селевк IV Філопатор (дав.-гр. Σέλευκος Δ' Φιλοπάτωρ; нар. 217 до н. е. — пом. 175 до н. е.) — цар Держави Селевкідів у 187—175 до н. е. Під час правління Селевка при його дворі з'явилося дуже багато вихідців з Мілету які утворили два протилежних угруповування. Був вбитий своїм сановником Геліодором. Дослідники пов'язують вбивство басилевса з його проримською політикою та неспроможністю припинити розпад держави. (uk)
- 塞琉古四世（笃爱父亲者）（希腊语：Σέλευκος Φιλοπάτωρ，？～前175年）希臘化塞琉西帝國的統治者，於前187年－前175年在位，領土包括叙利亞、美索不達米亞、巴比倫尼亞和伊朗的米底及波斯皆為其領土，也包括奇里乞亞與巴勒斯坦。 塞琉古任內主要是措籌償還安條克大帝欠下給羅馬的戰爭賠償金，他因此而要實施急進的政策。他後來被首相赫利奥多罗斯（Heliodorus）刺殺。 塞琉古的兒子德米特里是他的指定繼位人，德米特里於其父在位期間一直在羅馬當人質。前175年塞琉古去世後，其弟安條克利用德米特里不在國內之機奪取了王位。雖然塞琉古另有一個幼子（名字也叫安條克）當了數年名義上的國家元首，安條克最終將他殺害了。 (zh)
- Seleuc IV Filòpator (grec antic: Σέλευκος Δ΄ Φιλοπάτωρ, llatí: Seleucus IV Philopător) fou rei selèucida del 187 aC al 175 aC. Era fill i successor d'Antíoc III el gran i de la seva esposa Laòdice. No se sap la data del seu naixement, però ja devia ser un jove l'any 196 aC, quan el seu pare el va deixar al davant de les forces de Lisimàquia, al Quersonès Traci, amb ordres d'urbanitzar-la de nou i de construir un palau reial. L'any 190 aC, estava estacionat a l'Eòlida amb un exèrcit, per controlar les ciutats marítimes. Va aconseguir recuperar algunes ciutats i fins i tot es va atrevir a atacar Pèrgam aprofitant l'absència d'Èumenes, però es va haver de retirar, segons diuen Titus Livi i Polibi. (ca)
- Ο Σέλευκος Δ' Φιλοπάτωρ (μετά το 220 – 175 π.Χ.), ήταν βασιλιάς του ελληνιστικού βασιλείου των Σελευκιδών κατά την περίοδο 187 – 175 π.Χ. Ήταν γιος του Αντίοχου Γ' του Μέγα και της Λαοδίκης. Το προσωνύμιο "Φιλοπάτωρ" σημαίνει αυτός που αγαπά τον πατέρα του. (el)
- Seleuco IV Filopátor (en griego antiguo, Σέλευκος Δ΄ Φιλοπάτωρ, «que ama a su padre»), de la dinastía seléucida, fue rey de Siria desde c. 187 a. C.-175 a. C. Hijo de Laodice III (Laodike) del Ponto y de Antíoco III Megas, sucedió a su padre en el trono seléucida. Asesinado por su ministro Heliodoro, fue sucedido por su hermano Antíoco IV, ya que su hijo Demetrio, el futuro Demetrio I Sóter, se encontraba retenido en Roma como rehén. Fue padre de Demetrio I Sóter. (es)
- Seleukos IV. Philopator (altgriechisch Σέλευκος Φιλοπάτωρ Séleukos Philopátōr; † 175 v. Chr.) war ein König des Seleukidenreichs, das unter seiner Herrschaft aus Syrien, Kilikien, Palästina, Mesopotamien, Babylonien und dem westlichen Teil des Iran (Medien und Persien) bestand. Er war ein Sohn des Antiochos III. und der Laodike von Pontos. (de)
- Seleuko IV.a Filopator ("bere aita maite duena"), Seleukotar dinastiakoa, Siriako errege izan zen K.a. 187tik arte. Pontoko Erresumako Laodize III.a eta Antioko III.a Handiaren semea zen, eta bere aitaren oinordekoa izan zen seleukotar tronuan. Bere ministro zen Heliodorok eraila, bere oinordekoa, bere anaia Antioko izan zen, bere seme Demetrio, ondoren Demetrio I.a Soter izango zena, Erroman bahitu bezala aurkitzen baitzen. Izan zuen seme bakarra, Demetrio izan zen.
* Datuak: Q3362
* Multimedia: Seleucus IV (eu)
- Seleuco IV Filopatore (218 a.C. – 175 a.C.) è stato un sovrano del regno seleucide, che regnò dal 187 a.C. al 175 a.C. sulla Siria (che includeva anche la Cilicia e la Palestina), sulla Mesopotamia, su Babilonia e l'Iran occidentale (Media e Persia). Seleuco fu obbligato dai problemi finanziari dello stato, in parte a causa dall'indennizzo della guerra a Roma, stabilito con la pace di Apamea del 188 a.C., a mantenere una politica ambiziosa e venne così assassinato dal suo ministro Eliodoro. (it)
- Seleucus IV, bijgenaamd Philopator (d.i. "die van zijn vader houdt"), was koning van het hellenistische Seleucidenrijk (Syrië) van 3 juli 187 tot 3 september 175 v.Chr.. Hij was de tweede zoon en opvolger van Antiochus III de Grote, en al tijdens het leven van zijn vader onderkoning van Thracië. In 190 v.Chr. belegerde hij tevergeefs het met de Romeinen verbonden Pergamon, en voerde tijdens de Slag bij Magnesia het bevel over de linkervleugel van Antiochus’ leger tegen de Romeinen. Als koning probeerde Seleucus IV zich stipt te houden aan de bepalingen van de , waarbij de Seleuciden elke politieke activiteit in westelijke richting was ontzegd. Om aan de hoge krijgsschatting te kunnen voldoen, gaf hij aan zijn raadsheer de opdracht de schatten van de Joodse tempel aan te slaan, hetgeen ern (nl)
- Seleukos IV Filopator (ur. około 220 p.n.e., zm. 175 p.n.e.) – władca z dynastii Seleucydów w latach 189 p.n.e. - 175 p.n.e., syn Antiocha III Wielkiego, brat Antiocha IV Epifanesa, ojciec Demetriusza I Sotera. Za czasów jego rządów państwo obejmowało Syrię, Mezopotamię i część Persji. Odziedziczył państwo osłabione wojnami prowadzonymi przez ojca z Rzymem. Musiał także uregulować ogromną kontrybucję, nałożoną na mocy pokoju w Apamei. Potrzebne kwoty próbował uzyskać ze skarbca Świątyni Jerozolimskiej, co jednak zakończyło się niepowodzeniem. (pl)
- Seleuco IV Filopátor (do gr: Σέλευκος Φιλοπάτωρ, "que ama a seu pai" ) (236 a.C.-176 a.C.), foi o sétimo rei da dinastia Selêucida. Era filho do rei Antíoco III Magno e da rainha Laódice (filha do rei Mitrídates II do Ponto). Antíoco III era filho de Seleuco II Calínico. (pt)
- Seleukos IV (grekiska: Σέλευκος Δ 'Φιλοπάτωρ) eller Seleukos IV Filopator, född cirka 222 f.Kr., äldste son till Antiochos III den store och var kung i seleukidriket från 187 till sin död den 3 september 175 f.Kr.. Riket bestod av Syrien (inklusive Kilikien och Judéen), Mesopotamien, Babylonien och Iran (Medien och Persien). Hans maka var hans syster Laodike IV och tillsammans fick de barnen Demetrios I Soter, Laodike V och Antiochos. Han var bror till Laodike IV, Antiochos IV Epiphanes, , Kleopatra I Syien och Ardys. (sv)
|
