| dbo:abstract
|
- Station to Station je desáté studiové album britského hudebníka Davida Bowieho. Jeho nahrávání probíhalo v v Los Angeles od října do listopadu 1975. Album vyšlo v lednu následujícího roku u vydavatelství RCA Records. Jeho producenty byli David Bowie a . V žebříčku 500 nejlepších alb všech dob časopisu Rolling Stone se album umístilo na 324. místě. (cs)
- Station to Station ist ein Studioalbum von David Bowie, das im Januar 1976 erschien. Bowie gelingt hier eine Mischung aus amerikanischer und westeuropäischen Harmonien und legt sich für diese Schaffensphase ein Alter Ego zu, den Thin White Duke, eine schattenhafte Figur, die von Amerika zurück nach Europa kehrt, um ihre Wurzeln zu erkunden. (de)
- Station to Station es el décimo álbum de estudio del músico británico David Bowie, lanzado por RCA Records en 1976. Comúnmente valorado como uno de sus trabajos más importantes, Station to Station se caracteriza también por ser el vehículo del último álter ego de Bowie, The Thin White Duke («El delgado duque blanco »). El disco fue grabado después de rodar la película de Nicolas Roeg, El hombre que vino de las estrellas. Durante las sesiones Bowie mostraba una gran adicción a las drogas, especialmente a la cocaína, y en sus últimos años poco recordó de su producción. Más tarde culparía a sus adicciones y a su álter ego por varios lapsus en su juicio durante ese período, caracterizados por perturbadoras inclinaciones hacia el fascismo y hacia la cocaína. Musicalmente, Station to Station es un álbum de transición para Bowie, desarrollando el funk y el soul de su anterior disco Young Americans, al tiempo que presenta una nueva dirección hacia sintetizadores y ritmos motorik influenciados por bandas electrónicas alemanas como Kraftwerk y Neu!. Esta nueva tendencia en su repertorio culminó en algunas de sus obras más aclamadas, en la llamada Trilogía de Berlín, grabada con Brian Eno entre 1977 y 1979. Luego de explorar las características y la esencia de la vida americana en Young Americans, Bowie sintió que Station to Station fue «un llamado a volver a Europa para mí»; de hecho, The Thin White Duke es un personaje marcadamente europeo. Líricamente el álbum refleja sus intereses con Nietzsche, Aleister Crowley, la mitología y la religión; así como también con el amor, pero viéndolo desde una perspectiva mucho más oscura. Con su mezcla de funk y el krautrock, romanticismo y el ocultismo, Station to Station ha sido descrito como «simultáneamente uno de los álbumes más accesibles de Bowie y a la vez uno de sus más impenetrables». Fue precedido por el sencillo «Golden Years», el cual llegó al top 10 en las listas del Reino Unido y EE. UU. El álbum fue bien recibido por la crítica y el público, y tuvo serios impactos en la vida personal y artística del cantante, e inclusive hasta influenciando a algunas bandas que surgirían posteriormente, como Magazine; convirtiéndose así, en uno de los álbumes más influyentes de la carrera musical de Bowie. (es)
- Station to Station est le dixième album studio de David Bowie, sorti en janvier 1976 chez RCA Records. Ce disque est enregistré durant une période difficile pour le chanteur : exilé à Los Angeles, il est plongé dans une paranoïa teintée d'occultisme, alimentée par son addiction à la cocaïne. Son état mental est si dégradé qu'il affirme par la suite n'avoir plus aucun souvenir des séances d'enregistrement. Il y développe son dernier personnage, le Thin White Duke (« Mince duc blanc »), un individu froid et hautain dont l'apparence est influencée par son rôle d'extraterrestre dans le film L'Homme qui venait d'ailleurs de Nicolas Roeg, sorti la même année. Station to Station est généralement considéré comme un album de transition dans la carrière de Bowie. Musicalement, il s'inscrit dans la continuité des sonorités soul de Young Americans, paru l'année précédente, mais il intègre également des expériences avec les synthétiseurs et les rythmes motorik, sous l'influence de groupes allemands comme Kraftwerk ou Neu!. Il annonce ainsi la trilogie berlinoise que Bowie enregistre entre 1976 et 1979 avec la même section rythmique (Carlos Alomar à la guitare, George Murray à la basse et Dennis Davis à la batterie). Les paroles reflètent quant à elles l'intérêt du chanteur pour Friedrich Nietzsche, Aleister Crowley, les mythes et la religion en général. Ce mélange de funk et de krautrock, d'occultisme et de ballades romantiques, constitue « l'un des albums de Bowie les plus accessibles et les plus impénétrables à la fois » selon ses biographes Roy Carr et Charles Shaar Murray. À sa sortie, il se classe dans les cinq meilleures ventes au Royaume-Uni et aux États-Unis, et la critique lui réserve un accueil très favorable. Il reste considéré par la suite comme l'un des meilleurs albums du chanteur. (fr)
- Station to Station is the tenth studio album by English musician David Bowie, released on 23 January 1976 through RCA Records. Regarded as one of his most significant works, the album was the vehicle for Bowie's performance persona, the Thin White Duke. Co-produced by Bowie and Harry Maslin, Station to Station was mainly recorded at Cherokee Studios in Los Angeles, California, in late 1975, after Bowie completed shooting the film The Man Who Fell to Earth; the cover art featured a still from the film. During the sessions, Bowie was dependent on drugs, especially cocaine, and later said that he recalled almost nothing of the production. The commercial success of his previous release, Young Americans (1975), allowed Bowie greater freedom when he began recording his next album. The sessions established the lineup of guitarist Carlos Alomar, bassist George Murray and drummer Dennis Davis that Bowie would use for the rest of the decade, and also featured contributions by guitarist Earl Slick and pianist Roy Bittan. Musically, Station to Station was a transitional album for Bowie, developing the funk and soul of Young Americans while presenting a new direction influenced by electronic music and the German music genre of krautrock, particularly bands such as Neu! and Kraftwerk. The lyrics reflected Bowie's preoccupations with Friedrich Nietzsche, Aleister Crowley, mythology and religion. Preceded by the single "Golden Years", Station to Station was a commercial success, reaching the top five on the UK and US charts. After scrapping a soundtrack for The Man Who Fell to Earth, Bowie supported the album with the Isolar Tour in early 1976, during which he attracted controversy with statements suggesting support for fascism. At the end of the tour, he moved to Europe to remove himself from L.A.'s drug culture. The styles explored on Station to Station culminated in some of Bowie's most acclaimed work with the Berlin Trilogy over the next three years. Positively received by music critics on its release, Station to Station has appeared on several lists of the greatest albums of all time. It has been reissued multiple times and was remastered in 2016 as part of the Who Can I Be Now? (1974–1976) box set. (en)
- ステイション・トゥ・ステイション（原題：Station to Station）は、イギリスのミュージシャン、デヴィッド・ボウイの9作目のアルバム。 1976年1月23日にRCAレコードよりリリースされた。 1991年にEMI（米国ではRYKO）よりCD化され再発売されており、その際にボーナストラックとして未発表テイクが2曲追加収録されている。 (ja)
- 《Station to Station》은 1976년 RCA 레코드가 발매한 영국의 싱어송라이터 데이비드 보위의 열 번째 스튜디오 음반이다. 일반적으로 그의 가장 중요한 작품 중 하나로 여겨지는 《Station to Station》은 그의 공연 페르소나인 의 차량이었다. 이 음반은 니콜라스 로그의 《지구에 떨어진 사나이》 촬영을 마친 뒤 녹음된 것으로 커버 작품에는 영화의 스틸이 담겼다. 이 세션 동안 보위는 마약, 특히 코카인에 크게 의존했으며, 후에 그는 생산품의 거의 아무것도 회수하지 못했다고 주장했다. 음악적으로, 《Station to Station》은 보위에게 과도기적인 음반으로, 노이!, 크라프트베르크 등 독일 밴드의 영향을 받은 새로운 방향을 제시하면서 그의 전작인 《Young Americans》의 펑크와 솔 음악을 발전시켰다. 이 음반의 가사는 프리드리히 니체, 알레이스터 크롤리, 신화, 종교에 대한 그의 선입관을 반영했다. 펑크와 크라우트록, 로맨틱한 발라드, 신비주의를 소재로 한 《Station to Station》은 "보위의 가장 접근하기 쉬운 음반 중 하나이자 그의 가장 이해하기 어려운 음반"으로 묘사되어 왔다. 보위 자신은 《Station to Station》은 "나를 위해 유럽으로 돌아오라는 간청"이라고 말했다. 싱글 〈〉에 이어, 《Station to Station》은 영국과 미국 차트에서 상위 5위를 차지했다. 이 음반에서 탐구된 음악 스타일은 1977년~79년 브라이언 이노와 함께 녹음된 "베를린 3부작"으로 보위가 가장 호평을 받은 작품 중 일부에서 절정에 이를 것이다. 2012년에는 《롤링 스톤》이 선정한 역사상 가장 위대한 음반 500장 중 324위에 올랐다. 이후 여러 차례 재발행돼 2016년 《》 박스 세트의 일부로 리마스터드됐다. (ko)
- Station to Station is het tiende studioalbum van de Britse muzikant David Bowie, uitgebracht in 1976. Het album is bekend vanwege een van Bowies bekende personages, The Thin White Duke, die gebaseerd is op het karakter dat hij speelde in de film The Man Who Fell to Earth, genaamd Thomas Jerome Newton. Op de albumcover staat ook een shot uit deze film. Tijdens de opnamesessies van het album was Bowie zwaar verslaafd aan drugs, en met name cocaïne, en vertelde later dat hij zich bijna niets van de sessies kon herinneren. Het album stond op een kruispunt in de carrière van Bowie, voortbouwend op de funk en soul van zijn voorgaande album Young Americans, terwijl het ook een nieuwe richting presenteerde met veel synthesizers en invloeden uit de krautrock, wat ook gebruikt werd op zijn volgende albums Low, Heroes en Lodger, ook wel de Berlijnse trilogie genoemd. Hoewel er slechts zes nummers op het album stonden, werden er toch vier van deze nummers uitgebracht op single. Golden Years kwam uit als voorloper op het album en behaalde de zesde plaats in Nederland en stond op nummer acht in Engeland. Ook TVC 15 had een hitnotering in Engeland, maar de andere singles Station to Station en Stay wisten de hitlijsten niet te behalen. Ook Wild Is the Wind, een cover van Johnny Mathis die gebruikt werd in de gelijknamige film, werd in 1981 op single uitgebracht ter promotie van het verzamelalbum Changestwobowie. (nl)
- Station to Station è il decimo album del cantante britannico David Bowie, pubblicato nel 1976 per l'etichetta RCA. Con il suo mischiare funk e krautrock, ballate romantiche ed occultismo, Station to Station è stato descritto contemporaneamente come "uno degli album più accessibili di Bowie e uno dei suoi più impenetrabili". Preceduto dal singolo Golden Years, il disco raggiunse la Top 5 sia in Gran Bretagna che negli Stati Uniti. Nel 2003, l'album è stato classificato alla posizione numero 323 dalla rivista Rolling Stone nella lista dei migliori 500 album di sempre da loro redatta. (it)
- Station to Station – album Davida Bowiego wydany w roku 1976. W tym albumie pojawia się nowe wcielenie Bowiego, nazywane . Nagrania rozpoczęto zaraz po nakręceniu filmu Człowiek, który spadł na ziemię, w którym Bowie zagrał główną rolę, dlatego okładka zawiera kadr z filmu.Bowie, nagrywając ten album, miał problemy z narkotykami, szczególnie z kokainą. W 2003 album został sklasyfikowany na 323. miejscu listy 500 albumów wszech czasów magazynu Rolling Stone. (pl)
- Station to Station är ett musikalbum med David Bowie. Det spelades in mellan oktober och december 1975 i , Hollywood, Kalifornien, USA och släpptes i England 23 januari 1976. Albumet är något av en blandning mellan det soulinfluerade föregående albumet Young Americans, och Bowies kommande "Berlin-trilogi" som inleddes med skivan Low 1977. Låtarna är fortfarande tydligt inspirerade av disco och soulmusik, särskilt titelspåret och skivans hitsingel "Golden Years". Men musiken innehåller även många elektroniska instrument som moogsynth och hämtar rytmisk inspiration från krautrock. Station to Station kom med en tredje plats på Billboard-listan att bli Bowies kommersiellt framgångsrikaste album i USA. Inget av hans senare album kom att nå en så hög position, även om albumet Let's Dance 1983 var i närheten med en fjärde plats. 2003 blev albumet, av tidningen Rolling Stone, rankat som nummer 323 av de 500 bästa albumen genom tiderna. Det finns med i boken 1001 Albums You Must Hear Before You Die. (sv)
- Station to Station é o décimo álbum de estúdio do músico inglês David Bowie, lançado pela RCA Records em 1976. Considerado de maneira geral como uma de suas obras mais significativas, Station to Station também é notável por ter sido veículo de sua última grande persona, o Thin White Duke. O álbum foi gravado logo depois de ele ter completado as filmagens para o longa The Man Who Fell to Earth, de Nicolas Roeg, e a capa, inclusive, mostra uma cena do filme. Durante as sessões de estúdio, Bowie estava no auge de seu vício em drogas, especialmente a cocaína, e não se lembra de quase nada das gravações do disco. Musicalmente, Station to Station foi um álbum de transição para Bowie: o desenvolvimento do funk e soul music de seu lançamento anterior, Young Americans, ao apresentar uma nova direção com o uso de sintetizadores e ritmos de motorik influenciados por bandas alemãs como Kraftwerk e Neu!. Esta tendência viria a culminar em alguns de seus trabalhos mais aclamados, a então chamada Trilogia de Berlim, gravada com Brian Eno de 1977 a 79. O próprio músico revelou que este disco era "um apelo para eu retornar à Europa". Station to Station já foi descrito como simultaneamente um de seus álbuns mais acessíveis e também impenetráveis. Provavelmente isso se deve ao fato de que, nesta obra, Bowie soube misturar funk e baladas românticas a letras concernentes a Nietzsche, Aleister Crowley, mitologia e religião. O álbum foi imensamente bem recebido pela crítica e público, teve sérias consequências na vida de Bowie, e influenciou significativamente algumas das bandas que surgiriam nos anos seguintes, como a Magazine. Em 2003, foi considerado o 323º melhor álbum de todos os tempos na eleição da Lista dos 500 melhores álbuns de sempre da revista Rolling Stone. (pt)
- Station to Station — десятый студийный альбом британского музыканта Дэвида Боуи, выпущенный на лейбле RCA Records в 1976 году. Лонгплей считается одной из наиболее значимых работ Боуи, в этот период был создан последний монументальный образ музыканта — Измождённый Белый Герцог (англ. Thin White Duke). Альбом был записан после того, как Дэвид завершил съёмки в фильме «Человек, который упал на Землю», изображение на обложке — кадр из этой киноленты (момент, когда Боуи заходит в космический корабль). Во время записи пластинки Боуи страдал от сильной наркозависимости, особенно от кокаина. В музыкальном плане Station to Station стал переходным альбомом для Боуи — он заимствовал фанк и соул из своей предыдущей работы, в то же время на диске появились новые музыкальные стили с синтезаторами и модными в то время электронными ритмами, на которые Дэвида вдохновили немецкие краут-группы, такие как Kraftwerk и Neu!. Позже эта электронная стилистика была использована в так называемой «Берлинской трилогии», записанной музыкантом с Брайаном Ино в период с 1977 по 1979 годы. Лирическое содержание материала отражало интерес Боуи к мифологии и религии, а также к трудам Ницше и Алистера Кроули. Station to Station сочетает в себе фанк, краут-рок, романтические баллады и оккультизм; его характеризуют как «одновременно один из наиболее доступных альбомов Боуи и в то же время наиболее непостижимых». Самый успешный сингл пластинки — «Golden Years» — попал в Top-5 чартов Великобритании и США. В 2003 году журнал Rolling Stone поставил этот альбом на 323-е место в своём списке «500 величайших альбомов всех времён». (ru)
- Station to Station — десятий студійний альбом британського музиканта Девіда Боуї, був виданий на лейблі RCA Records в 1976 році. Альбом вважається однією найбільш значущих робіт Боуї, також він примітний тим, що в цей період був створений останній грандіозний образ музиканта — . Альбом був записаний після того, як Девід завершив зйомки у фільмі — «Людина, яка впала на Землю», зображення на його обкладинці — це кадр з цієї кінострічки (момент, коли Боуї заходить в космічний корабель). Під час запису платівки, у Девіда була важка наркотична залежність, особливо від кокаїну. У музичному плані, Station To Station став перехідним альбомом для музиканта, так він запозичив фанк та соул зі своєї попередньої роботи — . Водночас, на альбомі з'явилися нові музичні течії з синтезаторами та модними ритмами, які були натхненні саундом німецьких електронних гуртів, таких як Kraftwerk та Neu!. Ця електронна стилістика була використана в так званій , записаній з Брайаном Іно в 1977-79 рр.. Лірика альбому відображала інтерес Боуї до міфології та релігії, а також праць Ніцше та Алістера Кроулі. Змішуючи одночасно фанк, краут-рок, романтичні балади та окультизм, Station To Station характеризують як «одночасно один з найбільш доступних альбомів Боуї і найбільш незбагненних». Сингл потрапив в топ-5 хіт-парадів Великої Британії і США. Журнал Rolling Stone помістив альбом на 323 місце в своєму списку «500 найбільших альбомів усіх часів». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Station to Station je desáté studiové album britského hudebníka Davida Bowieho. Jeho nahrávání probíhalo v v Los Angeles od října do listopadu 1975. Album vyšlo v lednu následujícího roku u vydavatelství RCA Records. Jeho producenty byli David Bowie a . V žebříčku 500 nejlepších alb všech dob časopisu Rolling Stone se album umístilo na 324. místě. (cs)
- Station to Station ist ein Studioalbum von David Bowie, das im Januar 1976 erschien. Bowie gelingt hier eine Mischung aus amerikanischer und westeuropäischen Harmonien und legt sich für diese Schaffensphase ein Alter Ego zu, den Thin White Duke, eine schattenhafte Figur, die von Amerika zurück nach Europa kehrt, um ihre Wurzeln zu erkunden. (de)
- ステイション・トゥ・ステイション（原題：Station to Station）は、イギリスのミュージシャン、デヴィッド・ボウイの9作目のアルバム。 1976年1月23日にRCAレコードよりリリースされた。 1991年にEMI（米国ではRYKO）よりCD化され再発売されており、その際にボーナストラックとして未発表テイクが2曲追加収録されている。 (ja)
- Station to Station è il decimo album del cantante britannico David Bowie, pubblicato nel 1976 per l'etichetta RCA. Con il suo mischiare funk e krautrock, ballate romantiche ed occultismo, Station to Station è stato descritto contemporaneamente come "uno degli album più accessibili di Bowie e uno dei suoi più impenetrabili". Preceduto dal singolo Golden Years, il disco raggiunse la Top 5 sia in Gran Bretagna che negli Stati Uniti. Nel 2003, l'album è stato classificato alla posizione numero 323 dalla rivista Rolling Stone nella lista dei migliori 500 album di sempre da loro redatta. (it)
- Station to Station – album Davida Bowiego wydany w roku 1976. W tym albumie pojawia się nowe wcielenie Bowiego, nazywane . Nagrania rozpoczęto zaraz po nakręceniu filmu Człowiek, który spadł na ziemię, w którym Bowie zagrał główną rolę, dlatego okładka zawiera kadr z filmu.Bowie, nagrywając ten album, miał problemy z narkotykami, szczególnie z kokainą. W 2003 album został sklasyfikowany na 323. miejscu listy 500 albumów wszech czasów magazynu Rolling Stone. (pl)
- Station to Station es el décimo álbum de estudio del músico británico David Bowie, lanzado por RCA Records en 1976. Comúnmente valorado como uno de sus trabajos más importantes, Station to Station se caracteriza también por ser el vehículo del último álter ego de Bowie, The Thin White Duke («El delgado duque blanco »). El disco fue grabado después de rodar la película de Nicolas Roeg, El hombre que vino de las estrellas. Durante las sesiones Bowie mostraba una gran adicción a las drogas, especialmente a la cocaína, y en sus últimos años poco recordó de su producción. Más tarde culparía a sus adicciones y a su álter ego por varios lapsus en su juicio durante ese período, caracterizados por perturbadoras inclinaciones hacia el fascismo y hacia la cocaína. (es)
- Station to Station is the tenth studio album by English musician David Bowie, released on 23 January 1976 through RCA Records. Regarded as one of his most significant works, the album was the vehicle for Bowie's performance persona, the Thin White Duke. Co-produced by Bowie and Harry Maslin, Station to Station was mainly recorded at Cherokee Studios in Los Angeles, California, in late 1975, after Bowie completed shooting the film The Man Who Fell to Earth; the cover art featured a still from the film. During the sessions, Bowie was dependent on drugs, especially cocaine, and later said that he recalled almost nothing of the production. (en)
- Station to Station est le dixième album studio de David Bowie, sorti en janvier 1976 chez RCA Records. Ce disque est enregistré durant une période difficile pour le chanteur : exilé à Los Angeles, il est plongé dans une paranoïa teintée d'occultisme, alimentée par son addiction à la cocaïne. Son état mental est si dégradé qu'il affirme par la suite n'avoir plus aucun souvenir des séances d'enregistrement. Il y développe son dernier personnage, le Thin White Duke (« Mince duc blanc »), un individu froid et hautain dont l'apparence est influencée par son rôle d'extraterrestre dans le film L'Homme qui venait d'ailleurs de Nicolas Roeg, sorti la même année. (fr)
- 《Station to Station》은 1976년 RCA 레코드가 발매한 영국의 싱어송라이터 데이비드 보위의 열 번째 스튜디오 음반이다. 일반적으로 그의 가장 중요한 작품 중 하나로 여겨지는 《Station to Station》은 그의 공연 페르소나인 의 차량이었다. 이 음반은 니콜라스 로그의 《지구에 떨어진 사나이》 촬영을 마친 뒤 녹음된 것으로 커버 작품에는 영화의 스틸이 담겼다. 이 세션 동안 보위는 마약, 특히 코카인에 크게 의존했으며, 후에 그는 생산품의 거의 아무것도 회수하지 못했다고 주장했다. 싱글 〈〉에 이어, 《Station to Station》은 영국과 미국 차트에서 상위 5위를 차지했다. 이 음반에서 탐구된 음악 스타일은 1977년~79년 브라이언 이노와 함께 녹음된 "베를린 3부작"으로 보위가 가장 호평을 받은 작품 중 일부에서 절정에 이를 것이다. 2012년에는 《롤링 스톤》이 선정한 역사상 가장 위대한 음반 500장 중 324위에 올랐다. 이후 여러 차례 재발행돼 2016년 《》 박스 세트의 일부로 리마스터드됐다. (ko)
- Station to Station is het tiende studioalbum van de Britse muzikant David Bowie, uitgebracht in 1976. Het album is bekend vanwege een van Bowies bekende personages, The Thin White Duke, die gebaseerd is op het karakter dat hij speelde in de film The Man Who Fell to Earth, genaamd Thomas Jerome Newton. Op de albumcover staat ook een shot uit deze film. Tijdens de opnamesessies van het album was Bowie zwaar verslaafd aan drugs, en met name cocaïne, en vertelde later dat hij zich bijna niets van de sessies kon herinneren. (nl)
- Station to Station — десятый студийный альбом британского музыканта Дэвида Боуи, выпущенный на лейбле RCA Records в 1976 году. Лонгплей считается одной из наиболее значимых работ Боуи, в этот период был создан последний монументальный образ музыканта — Измождённый Белый Герцог (англ. Thin White Duke). Альбом был записан после того, как Дэвид завершил съёмки в фильме «Человек, который упал на Землю», изображение на обложке — кадр из этой киноленты (момент, когда Боуи заходит в космический корабль). Во время записи пластинки Боуи страдал от сильной наркозависимости, особенно от кокаина. (ru)
- Station to Station är ett musikalbum med David Bowie. Det spelades in mellan oktober och december 1975 i , Hollywood, Kalifornien, USA och släpptes i England 23 januari 1976. Albumet är något av en blandning mellan det soulinfluerade föregående albumet Young Americans, och Bowies kommande "Berlin-trilogi" som inleddes med skivan Low 1977. Låtarna är fortfarande tydligt inspirerade av disco och soulmusik, särskilt titelspåret och skivans hitsingel "Golden Years". Men musiken innehåller även många elektroniska instrument som moogsynth och hämtar rytmisk inspiration från krautrock. Station to Station kom med en tredje plats på Billboard-listan att bli Bowies kommersiellt framgångsrikaste album i USA. Inget av hans senare album kom att nå en så hög position, även om albumet Let's Dance 1983 va (sv)
- Station to Station é o décimo álbum de estúdio do músico inglês David Bowie, lançado pela RCA Records em 1976. Considerado de maneira geral como uma de suas obras mais significativas, Station to Station também é notável por ter sido veículo de sua última grande persona, o Thin White Duke. O álbum foi gravado logo depois de ele ter completado as filmagens para o longa The Man Who Fell to Earth, de Nicolas Roeg, e a capa, inclusive, mostra uma cena do filme. Durante as sessões de estúdio, Bowie estava no auge de seu vício em drogas, especialmente a cocaína, e não se lembra de quase nada das gravações do disco. (pt)
- Station to Station — десятий студійний альбом британського музиканта Девіда Боуї, був виданий на лейблі RCA Records в 1976 році. Альбом вважається однією найбільш значущих робіт Боуї, також він примітний тим, що в цей період був створений останній грандіозний образ музиканта — . Альбом був записаний після того, як Девід завершив зйомки у фільмі — «Людина, яка впала на Землю», зображення на його обкладинці — це кадр з цієї кінострічки (момент, коли Боуї заходить в космічний корабель). Під час запису платівки, у Девіда була важка наркотична залежність, особливо від кокаїну. (uk)
|
.jpg){kind=link}
