An Entity of Type: Thing, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

The Russian famine of 1891–1892 began along the Volga River, then spread as far as the Urals and Black Sea. The famine caused 375,000 to 400,000 deaths. The reawakening of Russian Marxism and populism is often traced to the public's anger at the Tsarist government's poor handling of the disaster.

Property Value
dbo:abstract
  • La famine russe de 1891-1892 est une des famines les plus marquantes qu'a subies la Russie au XIXe siècle. Elle a fait deux millions de morts le long de la Volga, de l'Oural à la mer Noire. Elle fut causée par un hiver et un été secs mais eut aussi pour origine la société féodale en voie d'industrialisation, la forte natalité, la stratégie économique de l'empire cherchant à soutenir les exportations, et la crise mondiale. Il faut également préciser que l'industrialisation des moyens de production en Russie est encore faible. La propriété collective appelée le mir prédomine dans le monde rural. Ainsi, les paysans d'un village s'associent pour cultiver ensemble et se répartir régulièrement entre eux les lots de terre afin de conserver une certaine égalité. Cela contribue à perpétuer l'archaîsme des pratiques culturales. Les rapports féodaux entre grands propriétaires nobles et paysans dépendants sont aussi un frein à la modernisation de l'agriculture. Outre la diminution du lot moyen d'une famille paysanne, bien inférieur en 1900 à celui de 1861, date de l'abolition du servage, du fait de la très forte croissance démographique du monde rural, l'accentuation de la pression fiscale sur la paysannerie pour financer l'industrialisation de l'Empire, la baisse des prix agricoles et l'augmentation des loyers amenèrent à une paupérisation de la paysannerie. Enfin, les paysans libérés du servage devaient racheter les terres qu'ils cultivaient aux nobles qui en étaient restés les propriétaires fonciers, de plus ils avaient besoin d'argent pour payer leurs impôts, les obligeant à vendre plus, sans pour autant produire plus. Ce à quoi Ivan Vichnegradski avait répondu en 1887 "Nous mangerons moins, mais nous exporterons davantage". La production céréalière du pays bien que faible pouvait cependant alimenter suffisamment ces régions. Mais, les exportations n'ont pas été diminuées afin de venir à l'aide de ces 35 millions d'affamés. Le ministre des Finances Ivan Vichnegradski, malgré la famine, était contre l'interdiction de l'exportation de céréales. Ainsi, environ 10 millions de tonnes de céréales entre 1887 et 1891 sont parties à l'étranger pour soutenir une industrialisation russe faisant défaut. L'opinion publique le considère comme le principal coupable de la famine, car cela est une conséquence de sa politique d'élévation des impôts indirects, forçant les paysans à vendre leurs céréales pour l'exportation. Il démissionnera du ministère pour raison de santé en 1892. Le gouvernement interdit également à la presse d'employer le mot famine et les pousse à utiliser le terme de mauvaise récolte. Cependant, encouragée par le gouvernement, « une aide humanitaire » s'organise le 19 novembre 1891. Parmi ces volontaires se trouve Léon Tolstoï. Le futur tsar Nicolas II dirige un comité de soutien tandis que ses parents, le tsar et la tsarine lèvent respectivement cinq à douze millions de roubles. La grande-duchesse Élisabeth, la belle-sœur d'Alexandre III, organise une vente de l'artisanat paysan. Les Zemstvas reçurent 150 millions de roubles du gouvernement pour l'achat de nourriture et pour faire un prêt aux paysans capables de rembourser la dette. En février 1892, le gouvernement achète 30 000 chevaux kirghiz pour labourer les champs une fois viables. La majorité de la population est contrainte à manger la farine crue qu'on lui distribue et du pain de la famine, un mélange de mousse, de chénopode et d'écorce. Une épidémie de choléra ne se fait pas attendre. Plus de 35 millions d'affamés et plus de deux millions de morts entre 1891 et 1892 sont la conséquence de cette « mauvaise récolte ». « la famine de 1891-1892 révéla la vulnérabilité de la condition paysanne et poussa à la radicalisation de l'opposition libérale et révolutionnaire. » (Larousse in Alexandre III). (fr)
  • Bencana kelaparan Rusia 1891–2 dimulai di sepanjang Sungai Volga, kemudian menyebar sampai Pegunungan Ural dan Laut Hitam. Kesadaran Marxisme dan populisme Rusia sering kali berujung pada kemurkaan publik terhadap penanganan bencana pemerintah Tsar. (in)
  • The Russian famine of 1891–1892 began along the Volga River, then spread as far as the Urals and Black Sea. The famine caused 375,000 to 400,000 deaths. The reawakening of Russian Marxism and populism is often traced to the public's anger at the Tsarist government's poor handling of the disaster. (en)
  • 1891년 기근(famine of 1891)은 러시아 제국의 볼가강 유역에서 시작되어 동서로 우랄산맥과 흑해까지 퍼져나가 37만 명에서 40만 명이 굶어 죽었다. 차르주의 정부의 식량수출 정책으로 인한 인재의 성격이 있었으며, 이 때 정부의 허술한 대처로 인해 러시아의 마르크스주의와 인민주의가 힘을 얻는 계기가 되었다고 평가된다. (ko)
  • De Russische hongersnood van 1891 en de daarmee gepaarde epidemieën veroorzaakten ongeveer 400.000 doden. Zeventien provincies met 36 miljoen inwoners tussen de Oeral en de Zwarte Zee werden getroffen door de hongersnood. Door de droge herfst kon er pas laat gezaaid worden. Het begon al te vriezen voordat de zaden waren ontkiemd. Dit leidde tot grote plantensterfte omdat er te weinig sneeuw was gevallen die de jonge planten normaal gesproken in de winter beschermt. De temperatuur dook onder de -30 graden Celsius. Door de harde wind in de lente waaide de vruchtbare bovenlaag van de akkers weg, inclusief de zaden. In april begon een lange droge zomer, waardoor waterbronnen opdroogden. Bijvoorbeeld in Saratov had het 88 dagen niet geregend. Het merendeel van het vee stierf. De roggeoogst bedroeg in de zwaarst getroffen gebieden nog niet eens een twintigste van de gemiddelde oogst. De bevolking was boos op de overheid, omdat de regering pas medio augustus een exportverbod op graanproducten instelde. De graanexporteurs werden vooraf geïnformeerd en hadden voldoende tijd om hun graanproducten te exporteren voordat het verbod inging. Kranten kregen een verbod opgelegd om te spreken over hongersnood (golod) en gebruikten in plaats daarvan de term “slechte oogst” (neoerozjaj). Op 17 november 1891 werden burgers opgeroepen door tsaar Alexander III om hulporganisaties op te richten. De hulporganisaties van de zemstvo’s waren de belangrijkste hulpverleners. De koepelorganisatie van zemstvo’s, geleid door Georgi Lvov, coördineerde de hulpverlening. Schrijver Lev Tolstoj richtte honderden gaarkeukens op. Eind 1892 waren er naar schatting 400.000 mensen gestorven, voornamelijk aan ziektes zoals cholera en vlektyfus. Het voedselgebrek had het immuunsysteem van vele mensen verzwakt, waardoor ze eerder vatbaar waren voor ziektes. (nl)
  • Голод в России 1891—1892 годов — экономический и эпидемический кризис, охвативший осенью 1891 — летом 1892 годов основную часть Черноземья и Среднего Поволжья (17 губерний с населением 36 млн человек). Непосредственной причиной кризиса был сильнейший неурожай в этой зоне в 1891 году, который поразил именно те местности, где существенная часть крестьянских хозяйств была экономически слабой. Запасы зерна в государственно-общественной системе продовольственной помощи, предназначенной для ликвидации подобных кризисов, на момент неурожая практически отсутствовали. Цены на продовольствие повсеместно росли, а спрос и цены на труд крестьян в зоне неурожая — падали. Существенная часть населения, таким образом, не имела ни зерна текущего урожая, ни запасов от предшествующих урожаев, позволяющих дожить до следующего урожая, ни возможности найти работу и жить на заработную плату. В результате создалась реальная опасность массового голода и краха сельского хозяйства, потребовавшая организации государством помощи голодающим. Помощь голодающим оказывалась в форме продовольственной ссуды зерном. Государство централизованно финансировало закупки зерна, которые осуществлялись губернскими земствами; зерно затем ссужалось сельским обществам, которые, в свою очередь, выдавали его в ссуду нуждающимся. Правила выдачи ссуд и их размеры были жёстко регламентированы, а списки получателей помощи проверялись чиновниками и земскими служащими. Стандартный размер ссуды составлял 12,3 кг зерна в месяц на человека. Кроме продовольственной ссуды, крестьяне получали также ссуду на засев полей. Максимальное количество получателей ссуд в наиболее голодные весенние месяцы 1892 года составляло 11,85 млн человек. Общий размер ссуд составил 1,48 млн тонн зерна, а общие расходы государства на все виды помощи превысили 160 млн рублей (7,2 % от расходов бюджета за 1891—1892 годы суммарно). Кампания по закупке зерна была организована земствами неудачно, закупки производились хаотично и привели к чрезмерному росту цен. Перевозка огромных количеств зерна в необычное время и в необычных направлениях привела к дезорганизации работы железных дорог. Государство также предприняло для борьбы с голодом ряд административных мер, главнейшими из которых были запрет на экспорт зерновых и льготный железнодорожный тариф для продовольственной помощи. Недостаток питания в поражённой неурожаем зоне усугубился эпидемическим кризисом, состоявшим из двух фаз. Для первой фазы (зима 1891—1892 годов) были типичны эндемичные инфекции, прежде всего тиф. Увеличение передвижений (в поисках работы) и систематическое недоедание большой части населения стали причиной того, что и заболеваемость, и смертность от инфекций заметно возросли. Во второй фазе (лето 1892 года) в зону голода пришла пандемия холеры. Пик смертности от холеры пришёлся на июль и август, то есть на момент, когда собственно голод уже окончился. Общее увеличение смертности в зоне неурожая в 1891—1892 годах составило около 400 тыс. человек. Разделить воздействие собственно голода и инфекций не представляется возможным; по некоторым оценкам, смертей исключительно от голода (алиментарная дистрофия) практически не было. Страдания голодающих вызвали большое сочувствие в образованной части общества, в деревню устремился поток интеллигентных добровольцев, стремящихся организовать помощь крестьянам. Государство, пытаясь контролировать этот процесс, организовало систему официальных благотворительных учреждений и попыталось наладить сотрудничество с добровольцами, привлекая их к составлению и проверке списков получателей помощи. Наиболее эффективной формой общественной помощи крестьянам оказались благотворительные столовые. Действия правительства по организации помощи пострадавшим от голода были восприняты общественным мнением критически. По мнению как современников, так и историков, голод послужил начальной точкой в развитии конфликта между самодержавной властью и общественностью. (ru)
  • Голод у Росії 1891—1892 років — економічна й епідемічна криза, що охопила восени 1891 — влітку 1892 року основну частину Чорнозем'я і Середнього Надволжя (17 губерній з населенням 36 мільйонів осіб). Безпосередньою причиною кризи був надзвичайно сильний неврожай у цій зоні в 1891 році, який уразив саме ті місцевості, де значна частина селянських господарств була економічно слабкою. Запаси зерна в державно-громадській системі продовольчої допомоги, призначеної для ліквідації подібних криз, на момент неврожаю практично були відсутні. Ціни на їжу повсюдно росли, а попит і ціни на працю селян у зоні неврожаю — падали. Істотна частина населення таким чином не мала ні зерна поточного врожаю, ні запасів від попередніх урожаїв, що дозволяли б дожити до наступного врожаю, ні можливості знайти роботу і жити на заробітну плату. Унаслідок цього з'явилася реальна небезпека масового голоду й краху сільського господарства, яка вимагала організації державної допомоги голодуючим. Допомога голодуючим надавалася у формі продовольчої позики збіжжям. Держава централізовано фінансував закупівлі збіжжя, які здійснювалися губернськими земствами; зерно потім позичати сільським товариствам, які, в свою чергу, видавали його в позику нужденним. Правила видачі позик і їх розміри були жорстко регламентовані, а списки одержувачів допомоги перевірялися чиновниками і земськими службовцями. Стандартний розмір позики становив 12,3 кг зерна в місяць на людину. Крім продовольчої позики, селяни отримували також позику на засів полів. Максимальна кількість одержувачів позик в найбільш голодні весняні місяці 1892 року становила 11,85 млн осіб. Загальний розмір позик становив 1,48 млн тонн зерна, а загальні витрати держави на всі види допомоги перевищили 160 млн рублів (7,2 % від витрат бюджету за 1891—1892 роки сумарно). Кампанія із закупівлі зерна була організована земствами невдало, закупівлі проводилися хаотично і привели до надмірного росту цін. Перевезення величезних кількостей зерна в незвичайний час і в незвичайних напрямках призвела до дезорганізації роботи залізниць. Держава також зробила для боротьби з голодом низку адміністративних заходів, найголовнішими з яких були заборона на експорт збіжжя і пільговий залізничний тариф для продовольчої допомоги. Нестача харчування в ураженій неврожаєм зоні посилилилася епідемічною кризою, яка складалася з двох фаз. Для першої фази (зима 1891—1892 років) були типові ендемічні інфекції, перш за все тиф. Збільшення пересувань (в пошуках роботи) і систематичне недоїдання великої частини населення стали причиною того, що і захворюваність, і смертність від інфекцій помітно зросли. У другій фазі (літо 1892 року) до зони голоду прийшла пандемія холери. Пік смертності від холери припав на липень і серпень, тобто на момент, коли власне голод вже закінчився. Загальне збільшення смертності в зоні неврожаю в 1891—1892 роках склало близько 400 тис. осіб. Розділити вплив власне голоду і інфекцій не видається можливим; за деякими оцінками, смертей виключно від голоду (аліментарна дистрофія) практично не було. Страждання голодуючих викликали велике співчуття у освіченій частини суспільства, в село ринув потік інтелігентних добровольців, які прагнули організувати допомогу селянам. Держава, намагаючись контролювати цей процес, організувала систему офіційних благодійних установ і спробувала налагодити співпрацю з добровольцями, залучаючи їх до складання і перевірки списків отримувачів допомоги. Найбільш ефективною формою громадської допомоги селянам виявилися благодійні їдальні. Дії уряду з організації допомоги постраждалим від голоду були сприйняті громадською думкою критично. На думку як сучасників, так і істориків, голод послужив початковою точкою в розвитку конфлікту між самодержавною владою і громадськістю. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 23465288 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 10416 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1082279802 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:date
  • August 2016 (en)
dbp:reason
  • United States Department of the Interior? (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dcterms:subject
rdfs:comment
  • Bencana kelaparan Rusia 1891–2 dimulai di sepanjang Sungai Volga, kemudian menyebar sampai Pegunungan Ural dan Laut Hitam. Kesadaran Marxisme dan populisme Rusia sering kali berujung pada kemurkaan publik terhadap penanganan bencana pemerintah Tsar. (in)
  • The Russian famine of 1891–1892 began along the Volga River, then spread as far as the Urals and Black Sea. The famine caused 375,000 to 400,000 deaths. The reawakening of Russian Marxism and populism is often traced to the public's anger at the Tsarist government's poor handling of the disaster. (en)
  • La famine russe de 1891-1892 est une des famines les plus marquantes qu'a subies la Russie au XIXe siècle. Elle a fait deux millions de morts le long de la Volga, de l'Oural à la mer Noire. Elle fut causée par un hiver et un été secs mais eut aussi pour origine la société féodale en voie d'industrialisation, la forte natalité, la stratégie économique de l'empire cherchant à soutenir les exportations, et la crise mondiale. Le gouvernement interdit également à la presse d'employer le mot famine et les pousse à utiliser le terme de mauvaise récolte. (fr)
  • De Russische hongersnood van 1891 en de daarmee gepaarde epidemieën veroorzaakten ongeveer 400.000 doden. Zeventien provincies met 36 miljoen inwoners tussen de Oeral en de Zwarte Zee werden getroffen door de hongersnood. Op 17 november 1891 werden burgers opgeroepen door tsaar Alexander III om hulporganisaties op te richten. De hulporganisaties van de zemstvo’s waren de belangrijkste hulpverleners. De koepelorganisatie van zemstvo’s, geleid door Georgi Lvov, coördineerde de hulpverlening. Schrijver Lev Tolstoj richtte honderden gaarkeukens op. (nl)
  • Голод в России 1891—1892 годов — экономический и эпидемический кризис, охвативший осенью 1891 — летом 1892 годов основную часть Черноземья и Среднего Поволжья (17 губерний с населением 36 млн человек). Действия правительства по организации помощи пострадавшим от голода были восприняты общественным мнением критически. По мнению как современников, так и историков, голод послужил начальной точкой в развитии конфликта между самодержавной властью и общественностью. (ru)
  • Голод у Росії 1891—1892 років — економічна й епідемічна криза, що охопила восени 1891 — влітку 1892 року основну частину Чорнозем'я і Середнього Надволжя (17 губерній з населенням 36 мільйонів осіб). Безпосередньою причиною кризи був надзвичайно сильний неврожай у цій зоні в 1891 році, який уразив саме ті місцевості, де значна частина селянських господарств була економічно слабкою. Запаси зерна в державно-громадській системі продовольчої допомоги, призначеної для ліквідації подібних криз, на момент неврожаю практично були відсутні. Ціни на їжу повсюдно росли, а попит і ціни на працю селян у зоні неврожаю — падали. Істотна частина населення таким чином не мала ні зерна поточного врожаю, ні запасів від попередніх урожаїв, що дозволяли б дожити до наступного врожаю, ні можливості знайти робот (uk)
rdfs:label
  • Bencana kelaparan Rusia 1891–92 (in)
  • Famine russe de 1891-1892 (fr)
  • 1891년 기근 (ko)
  • Russische hongersnood (1891) (nl)
  • Russian famine of 1891–1892 (en)
  • Голод в России (1891—1892) (ru)
  • Голод у Росії (1891—1892) (uk)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License