| dbo:abstract
|
- الدستور الروسي في 1906 هو أول دستور في روسيا، والمعروف باسم القوانين الأساسية، صدر في 23 أبريل 1906، عشية افتتاح أول مجلس الدوما في الإمبراطورية الروسية. الفصل الأول يعرف ويتم الحكم المطلق للإمبراطورية الروسية، بما في ذلك تعالي الإمبراطور على القانون والكنيسة ومجلس الدوما. تنص المادة 4 : «إن السلطة العليا الاستبدادية هي في يد الإمبراطور وعلى كل روسيا. إن الله هو الذي أمر بأن سلطته ينبغي أن تطاع، ليس فقط عن طريق الخوف ولكن من أجل الضمير في حد ذاته.» المادة 9 تنص على أن: «سيادة الإمبراطور توافق على القوانين، وبدون موافقته لا يمكن للقانون ان ياتي إلى حيز الوجود.» الفصل الثاني يحدد حقوق وواجبات المواطنين في الإمبراطورية الروسية. وتحدد نطاق وسيادة القانون على الرعايا الروس. يؤكد الدستور حقوق الإنسان الأساسية التي يمنحها بيان أكتوبر، ولكن جعلها خاضعة للقانون. الفصل الثالث هو تنظيم حول القوانين. المادة 42 تنص على: «أن الإمبراطورية الروسية تحكمها قوانين راسخة تم سنها بشكل صحيح». المادة 44 من هذا الفصل تثبت ذلك: «لا يوجد قانون جديد يمكن أن يكون سن من دون موافقة مجلس الدولة ومجلس دوما الدولة، ولن تكون ملزمة بالقانون من دون موافقة الإمبراطور السيادية.» كما تنص المادة 45 : «تتطلب الظروف الاستثنائية، عندما لا يكون مجلس الدوما في دوراته، إدخال التدابير يتطلب تشكيلا قانونيا للإجراءات القانونية، ومجلس الوزراء سوف يقدم مثل هذا التدبير مباشرة إلى الإمبراطور. مثل هذا الإجراء لا يمكن، مع ذلك، إدخال أي تغييرات في القوانين الأساسية، أو إلى تنظيم مجلس الدولة أو مجلس دوما الدولة، أو إلى القواعد التي تنظم الانتخابات لعضوية المجلس أو مجلس الدوما. صحة مثل هذا التدبير هو إنهاء ما إذا كان الوزير المسؤول أو رئيس قسم خاص يفشل في إدخال تشريعات مناسبة في مجلس الدوما خلال الشهرين الأولين من دورته عند الاستئناف، أو إذا كان مجلس دوما الدولة أو مجلس الدولة قد رفض سن الاقتراح ليصبح قانونا». الفصل الرابع يعرف تركيبة ونطاق الأنشطة التي يضطلع بها مجلس الدولة ومجلس الدوما. (ar)
- Die Staatsgrundgesetze des Russischen Kaiserreiches (russisch Основные государственные законы Российской империи) bildeten die erste und zugleich einzige Verfassung des Russischen Kaiserreiches. Sie trat am 23. Apriljul. / 6. Mai 1906greg. in Kraft, unmittelbar vor der Eröffnung der ersten Staatsduma. Matthias Stadelmann schrieb dazu: „Für die Duma war […] der Erlass einer Verfassung vor ihrem Zusammentritt ein Affront und gleichzeitig ein Vorgeschmack auf die künftige, vollkommen ablehnende Haltung, die der Kaiser ihr gegenüber an den Tag legen sollte.“ Kurz darauf, im Juli 1906, löste Kaiser Nikolai II. das Parlament auf. (de)
- La primera constitución de Rusia, conocida como las Leyes Fundamentales, fue promulgada el 23 de abril de 1906, la víspera de la apertura de la Primera Duma. En el Capítulo I declaraba y definía la autocracia que era el Imperio ruso, incluyendo la supremacía del emperador sobre la ley, la iglesia, y la Duma. El artículo 4 establece que: «El poder supremo autocrático se establece en la figura del Emperador de Toda Rusia. Es un mandato Divino que su autoridad sea respetada y cumplida no sólo por miedo sino por un motivo de conciencia». El artículo 9 proveía que: «El Emperador Soberano aprueba las leyes, y sin su aprobación ninguna ley puede entrar en vigor». El Capítulo II establecía y definía los derechos y obligaciones de los ciudadanos del Imperio ruso. Determinaba el ámbito de actuación y la supremacía de la ley sobre todos los sujetos rusos. Confirmaba los derechos humanos básicos que se garantizaban ya en el Manifiesto de Octubre, pero estos quedaban supeditados a la ley. El Capítulo III establecía la regulación del cuerpo de leyes. El artículo 42 estipulaba: «El Imperio ruso está gobernado por leyes firmemente establecidas que deben ser debidamente promulgadas». El artículo 44 de este capítulo establecía que: «Ninguna ley nueva será promulgada si no es con la aprobación del Consejo de Estado y la Duma Estatal, y no será legalmente obligar a su cumplimiento sin la aprobación del Emperador Soberano». El artículo 45 también estipulaba: «En el caso de que circunstancias extraordinarias lo exigiesen, cuando la Duma no estuviese en periodo de sesiones, y la introducción de un proyecto de ley requiriese un procedimiento correcto de constitución legal, el Consejo de Ministros sometería ese proyecto de ley al Emperador directamente. Tal medida, en ningún caso, podrá introducir ningún cambio en las Leyes Fundamentales, o en la organización del Consejo de Estado o de la Duma, ni en las normas de elección de estos organismos. La validez de esta medida queda anulada si el ministro responsable o el jefe de un departamento especial no introdujese la legislación apropiada en la Duma durante los dos primeros meses de sus sesiones, o si la Duma Estatal o el Consejo de Estado rechazase promulgarla como una ley». El Capítulo IV definía la composición y las competencias en las actividades del Consejo de Estado y de la Duma Estatal. (es)
- The Russian Constitution of 1906 refers to a major revision of the 1832 Fundamental Laws of the Russian Empire, which transformed the formerly absolutist state into one in which the emperor agreed for the first time to share his autocratic power with a parliament. It was enacted on 6 May [O.S. 23 April] 1906, on the eve of the opening of the first State Duma. This first-ever Russian Constitution was a revision of the earlier Fundamental Laws, which had been published as the Code of Laws of the Russian Empire (Russian: Свод законов Российской империи, pre-1917 Russian orthography: Сводъ законовъ Россійской имперіи) in 1832. It was granted during the Russian Revolution of 1905, in a last-ditch effort by the imperial government to preserve its own existence and keep the empire from disintegration. The new constitution provided for a bicameral Russian parliament, without whose approval no laws were to be enacted in Russia. This legislature was composed of an upper house, known as the State Council, and a lower house, known as the State Duma. Half of the members of the upper house were appointed by the Tsar, while the other half were elected by various governmental, clerical and commercial interests. Members of the lower house were to be chosen by different classes of the Russian people, through a complex scheme of indirect elections—with the system being weighted to ensure the ultimate preponderance of the propertied classes. While the Duma held the power of legislation and the right to question the Tsar's ministers, it did not have control over their appointment or dismissal, which was reserved to the monarch alone. Nor could it alter the constitution, save upon the emperor's initiative. The Tsar retained an absolute veto over legislation, as well as the right to dismiss the Duma at any time, for any reason he found suitable. The emperor also had the right to issue decrees during the Duma's absence—though these lost their validity if not approved by the new parliament within two months. This charter had been granted under duress, and Nicholas abhorred its restrictions upon his power, which he had sworn at his coronation to pass on to his son. He dismissed the First and Second Dumas when they proved "unsatisfactory" to him, and unilaterally altered the election statutes (in violation of the constitution) to ensure that more landed persons would be elected to future Dumas. Although the resulting Third and Fourth Dumas proved more lasting, they still quarreled with the Tsar and his government over the general direction of state policy, and over the fundamental nature of the Russian state. Ultimately, with the outbreak of the Russian Revolution of 1917, the Duma took a leading role in bringing about the Tsar's abdication, which led in turn to the abolition of monarchy and the ascent to power of the Russian Provisional Government under Kerensky. (en)
- ロシア帝国国家基本法（ロシアていこくこっかきほんほう、ロシア語: Основные государственные законы Российской империи）は、1906年にロシアで定められた憲法。 (ja)
- De eerste Russische grondwet die bekendstaat als de Fundamentele Wetten werd in werking gesteld op 23 april 1906, aan de vooravond van het begin van de eerste Staatsdoema. De Fundamentele Wetten werden ingevoerd als een vorm van concessie aan de bevolking die tijdens de Revolutie van 1905 in opstand waren gekomen. In de grondwet werd gedeeltelijk de autocratie van de Russische tsaar beschreven, waaronder de superioriteit van de tsaar boven de Wet, de Kerk, en de Doema. Voorbeelden hiervan zijn:
* Artikel 4: "De hoogste autocratische macht wordt bekleed door de Tsaar van al de Ruslanden. Het is Gods gebod dat zijn autoriteit niet alleen zou moeten worden gehoorzaamd op basis van angst, maar ook omwille van het geweten."
* Artikel 9: "De Tsaar geeft zijn goedkeuring aan de wetten en zonder zijn goedkeuring kan geen wet ontstaan." De grondwet definieerde het bereik en de superioriteit van de wet over de Russische inwoners. De grondwet bekrachtigde de grondrechten van de mens die waren verleend door het Oktobermanifest en maakte deze ondergeschikt aan de superioriteit van de wet en definieerde de samenstelling en het bereik van de taken van de Staatsraad en de Staatsdoema. (nl)
- A Primeira Constituição russa, conhecida como As Leis Fundamentais, foi promulgada em 23 de abril de 1906, na véspera da inauguração da Duma. (pt)
- Zwód zasadniczych praw państwowych Cesarstwa Rosyjskiego (ros. Свод основных государственных законов Российской Империи), potocznie Konstytucja Rosji z 1906 roku – wielka rewizja ustaw Imperium Rosyjskiego z 1832, która zmieniała ustrój Rosji z monarchii absolutnej na monarchię parlamentarną. Została oktrojowana aktem cara Mikołaja II 23 kwietnia?/ 6 maja 1906, w wieczór przed otwarciem pierwszej Dumy Państwowej. Pierwsza konstytucja Rosji była rewizją wcześniejszego Zwodu praw Imperium Rosyjskiego (ros.: Свод законов Российской империи, przed reformą ortografii 1918: Сводъ законовъ Россiйской имперiи) z 1832. Konstytucja była wynikiem rewolucji 1905 roku, w której społeczeństwo Imperium domagało się od caratu uzyskania praw i wolności obywatelskich, praw socjalnych, praw narodowościowych i rządów konstytucyjnych. Obowiązywała z niewielkimi zmianami do abdykacji Mikołaja II 2 marca?/ 15 marca 1917 w czasie rewolucji lutowej. 1 września?/ 14 września 1917 Rząd Tymczasowy ogłosił Rosję republiką. Nową konstytucję uchwalić miało jako konstytuanta - Wszechrosyjskie Zgromadzenie Ustawodawcze. Wybrana 25 listopada 1917, już po przewrocie bolszewickim, Konstytuanta zebrała się na jedynym posiedzeniu 5 stycznia?/ 18 stycznia 1918, ogłosiła Rosję republiką, po czym, nad ranem 19 stycznia 1918 została rozpędzona przez bolszewików. 10 lipca 1918 V Wszechzwiązkowy Zjazd Rad, zdominowany przez bolszewików, przyjął Konstytucję Rosyjskiej FSRR, która była formalnie kolejną konstytucją Rosji i jej pierwszą konstytucją republikańską. (pl)
- 1906 års ryska grundlag var en stor revidering av 1832 års grundlag av Tsarryssland, genom vilket Ryssland gick från en absolut monarki till ett där den ryska kejsaren, Nikolaj II, för första gången gick med på att dela med sig av sitt autokratiska styre till ett parlament. Konstitutionen upptogs den 23 april 1906, samma kväll som den första duman öppnades. Konstitutionen var en revidering av den tidigare grundlagen från 1832, och utlystes under ryska revolutionen 1905, i ett sista försök av den kejserliga regeringen att bevara sin egen existens och avvärja en utveckling i vilken fullskalig anarki skulle råda. Med konstitutionen kom ett tvåkammarsparlament, utan vars godkännande inga lagar kunde godkännas. Det övre husets ledamöter utsågs av tsaren till hälften, till den andra hälften valt av regeringen, kyrkan och affärsvärlden. Underhusets eller dumans ledamöter valdes av olika klasser av det ryska folket, genom att ett komplicerat schema av indirekta valsystemet var viktat för att försäkra att de förmögnare klasserna hade större makt. Duman hade makt att lagstifta och ifrågasätta tsarens ministrar, men kunde inte tillsätta eller avsätta dem, vilket enbart tsaren kunde. Duman kunde inte heller ändra konstitutionen annat än på tsarens initiativ. Tsaren behöll ett absolut veto över lagstiftningen samt kunde när som helst avsätta duman, av vilka anledningar som helst. Dessutom kunde han utfärda dekret under Dumans frånvaro - även om dessa förlorade sin validitet om de inte godkändes av parlamentet inom två månader. Konstitutionen hade utlovats under hård press, och Nikolaj II avskydde hur den begränsade hans makt som han vid sin kröning hade svurit föra vidare till sin son. Han avsatte den första och andra duman när de inte tillfredsställde honom och ändrade valstatuten trots att detta gick emot konstitutionen, för att försäkra att mer förmögna personer skulle väljas till den framtida Duman. Den tredje och fjärde duman var mer långvariga men var fortfarande oeniga med tsaren och hans regering över hur riktningen av statens policier, och statens grundläggande natur. När ryska revolutionen 1917 bröt ut tog Duman en ledande roll i att avsätta tsaren, som i sin tur ledde till monarkins nedgång och kommunistpartiets uppgång. (sv)
- Свод государственных законов (Российской империи) — свод законоположений, касавшихся общих начал государственного строя Российской империи, включавший в себя предыдущие источники права, действовал в России с 1 (12) января 1835 года по 1 (14) сентября 1917 года. Впервые Основные законы были кодифицированы под руководством М. М. Сперанского и вошли в Том 1 «Свода законов Российской империи», изданного в 1832 году и введённого в действие в 1833 году Манифестом российского императора Николая I. За работу над Сводом законов М. М. Сперанский был удостоен высшей государственной награды — ордена Андрея Первозванного. 23 апреля 1906 года в Основные законы были внесены изменения в связи с изданием российским императором Николаем II 6 августа 1905 года Манифеста об учреждении Государственной думы, 17 октября 1905 года Манифеста «Об усовершенствовании государственного порядка» и 20 февраля 1906 года Манифеста о переустройстве Государственного совета. В редакции от 23 апреля 1906 Основные государственные законы стали фактически первой конституцией России; они состояли из двух разделов, 17 глав и 223 статей. Свод основных государственных законов 1906 года был издан всероссийским императором и никогда не принимался ни народом, ни народными представителями. Основные государственные законы 1906 года наделяли Государственную думу Российской империи рядом законодательных полномочий. В них отсутствовала глава о местном самоуправлении — органами местного самоуправления оставались земские собрания, полномочия которых и избирательное право при выборах в них определялись на тот момент положением о земских учреждениях 1890 года. Избирательное право при выборах в Государственную Думу определялось положением о выборах, первое из которых было издано в 1905, второе в 1907 году; в 1917 году было издано положение о выборах во Всероссийское учредительное собрание. 1 (14) сентября 1917 года Временное правительство провозгласило Россию республикой. 5 (18) января 1918 года Всероссийское учредительное собрание также объявило Россию республикой. (ru)
- Звід основних державних законів Російської імперії — звід законоположень, що стосувалися загальних засад державного ладу Російської імперії, що включав в себе попередні джерела права, діяв в Росії з 1 (12) січня 1835 по 1 (14) вересня 1917. Вперше Основні закони кодифіковані під керівництвом М. М. Сперанського й увійшли в Том 1 «Зводу законів Російської імперії», виданого в 1832 і введеного в дію в 1833 Маніфестом російського імператора Миколи I. За роботу над Зводом законів М. М. Сперанський удостоєний найвищої державної нагороди - Ордена Андрія Первозванного. 23 квітня 1906 в Основні закони внесені зміни у зв'язку з виданням російським імператором Миколою II 6 серпня 1905 Маніфесту про заснування Державної Думи, 17 жовтня 1905 Маніфесту «Про вдосконалення державного порядку» і 20 лютого 1906 Маніфесту про перебудову Державної Ради. В редакції від 23 квітня 1906 Основні державні закони стали фактично першою конституцією Росії; вони складалися з двох розділів, 17 глав і 223 статей. Звід основних державних законів 1906 виданий всеросійським імператором і ніколи не сприймався ні народом, ні народними представниками. Основні державні закони 1906 року наділяли Державну Думу Російської імперії низкою законодавчих повноважень. У них була відсутня глава про місцеве самоврядування - органами місцевого самоврядування залишалися земські збори, повноваження яких і виборче право при виборах в них визначалися на той момент положення про земські установи 1890 року. Виборче право при виборах в Державну Думу визначалося становищем про вибори, перше з яких видано в 1905, друге - в 1907; в 1917 видано положення про вибори у Всеросійські установчі збори. 1 (14) вересня 1917 Тимчасовий уряд проголосив Росію республікою . 5 (18) січня 1918 Всеросійські установчі збори також оголосили Росію республікою . (uk)
- 《俄罗斯帝国基本法》（俄語：Основные государственные законы Российской империи）于1906年4月23日（儒略历4月10日）俄罗斯帝国杜马开始运作的前一天，由俄罗斯帝国政府颁布。基本法等同於憲法，定义了政府架构，确立全俄罗斯皇帝为绝对的领袖，皇帝完整控制行政、外交政策、教会事务以及军事武力，限定了帝国杜马的政治位阶。立法机构分为两院，上议院为帝国议会，下议院为帝国杜马。 帝国杜马议员由选举产生，帝国议会一半由皇帝任命，另一边由东正教会等组织选出。法律制定必须经由国家杜马与大臣会议審查通過，惟最终必须由皇帝核准才能生效。若国家杜马在休会期间，允许立法程序可由大臣会议转给皇帝核准，无需待国家杜马开议。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- ロシア帝国国家基本法（ロシアていこくこっかきほんほう、ロシア語: Основные государственные законы Российской империи）は、1906年にロシアで定められた憲法。 (ja)
- A Primeira Constituição russa, conhecida como As Leis Fundamentais, foi promulgada em 23 de abril de 1906, na véspera da inauguração da Duma. (pt)
- 《俄罗斯帝国基本法》（俄語：Основные государственные законы Российской империи）于1906年4月23日（儒略历4月10日）俄罗斯帝国杜马开始运作的前一天，由俄罗斯帝国政府颁布。基本法等同於憲法，定义了政府架构，确立全俄罗斯皇帝为绝对的领袖，皇帝完整控制行政、外交政策、教会事务以及军事武力，限定了帝国杜马的政治位阶。立法机构分为两院，上议院为帝国议会，下议院为帝国杜马。 帝国杜马议员由选举产生，帝国议会一半由皇帝任命，另一边由东正教会等组织选出。法律制定必须经由国家杜马与大臣会议審查通過，惟最终必须由皇帝核准才能生效。若国家杜马在休会期间，允许立法程序可由大臣会议转给皇帝核准，无需待国家杜马开议。 (zh)
- الدستور الروسي في 1906 هو أول دستور في روسيا، والمعروف باسم القوانين الأساسية، صدر في 23 أبريل 1906، عشية افتتاح أول مجلس الدوما في الإمبراطورية الروسية. الفصل الأول يعرف ويتم الحكم المطلق للإمبراطورية الروسية، بما في ذلك تعالي الإمبراطور على القانون والكنيسة ومجلس الدوما. تنص المادة 4 : «إن السلطة العليا الاستبدادية هي في يد الإمبراطور وعلى كل روسيا. إن الله هو الذي أمر بأن سلطته ينبغي أن تطاع، ليس فقط عن طريق الخوف ولكن من أجل الضمير في حد ذاته.» المادة 9 تنص على أن: «سيادة الإمبراطور توافق على القوانين، وبدون موافقته لا يمكن للقانون ان ياتي إلى حيز الوجود.» (ar)
- Die Staatsgrundgesetze des Russischen Kaiserreiches (russisch Основные государственные законы Российской империи) bildeten die erste und zugleich einzige Verfassung des Russischen Kaiserreiches. Sie trat am 23. Apriljul. / 6. Mai 1906greg. in Kraft, unmittelbar vor der Eröffnung der ersten Staatsduma. (de)
- La primera constitución de Rusia, conocida como las Leyes Fundamentales, fue promulgada el 23 de abril de 1906, la víspera de la apertura de la Primera Duma. En el Capítulo I declaraba y definía la autocracia que era el Imperio ruso, incluyendo la supremacía del emperador sobre la ley, la iglesia, y la Duma. El artículo 4 establece que: «El poder supremo autocrático se establece en la figura del Emperador de Toda Rusia. Es un mandato Divino que su autoridad sea respetada y cumplida no sólo por miedo sino por un motivo de conciencia». El artículo 9 proveía que: «El Emperador Soberano aprueba las leyes, y sin su aprobación ninguna ley puede entrar en vigor». (es)
- The Russian Constitution of 1906 refers to a major revision of the 1832 Fundamental Laws of the Russian Empire, which transformed the formerly absolutist state into one in which the emperor agreed for the first time to share his autocratic power with a parliament. It was enacted on 6 May [O.S. 23 April] 1906, on the eve of the opening of the first State Duma. This first-ever Russian Constitution was a revision of the earlier Fundamental Laws, which had been published as the Code of Laws of the Russian Empire (Russian: Свод законов Российской империи, pre-1917 Russian orthography: Сводъ законовъ Россійской имперіи) in 1832. It was granted during the Russian Revolution of 1905, in a last-ditch effort by the imperial government to preserve its own existence and keep the empire from disintegra (en)
- De eerste Russische grondwet die bekendstaat als de Fundamentele Wetten werd in werking gesteld op 23 april 1906, aan de vooravond van het begin van de eerste Staatsdoema. De Fundamentele Wetten werden ingevoerd als een vorm van concessie aan de bevolking die tijdens de Revolutie van 1905 in opstand waren gekomen. In de grondwet werd gedeeltelijk de autocratie van de Russische tsaar beschreven, waaronder de superioriteit van de tsaar boven de Wet, de Kerk, en de Doema. Voorbeelden hiervan zijn: (nl)
- Zwód zasadniczych praw państwowych Cesarstwa Rosyjskiego (ros. Свод основных государственных законов Российской Империи), potocznie Konstytucja Rosji z 1906 roku – wielka rewizja ustaw Imperium Rosyjskiego z 1832, która zmieniała ustrój Rosji z monarchii absolutnej na monarchię parlamentarną. Została oktrojowana aktem cara Mikołaja II 23 kwietnia?/ 6 maja 1906, w wieczór przed otwarciem pierwszej Dumy Państwowej. Pierwsza konstytucja Rosji była rewizją wcześniejszego Zwodu praw Imperium Rosyjskiego (ros.: Свод законов Российской империи, przed reformą ortografii 1918: Сводъ законовъ Россiйской имперiи) z 1832. Konstytucja była wynikiem rewolucji 1905 roku, w której społeczeństwo Imperium domagało się od caratu uzyskania praw i wolności obywatelskich, praw socjalnych, praw narodowościowych (pl)
- 1906 års ryska grundlag var en stor revidering av 1832 års grundlag av Tsarryssland, genom vilket Ryssland gick från en absolut monarki till ett där den ryska kejsaren, Nikolaj II, för första gången gick med på att dela med sig av sitt autokratiska styre till ett parlament. (sv)
- Свод государственных законов (Российской империи) — свод законоположений, касавшихся общих начал государственного строя Российской империи, включавший в себя предыдущие источники права, действовал в России с 1 (12) января 1835 года по 1 (14) сентября 1917 года. 1 (14) сентября 1917 года Временное правительство провозгласило Россию республикой. 5 (18) января 1918 года Всероссийское учредительное собрание также объявило Россию республикой. (ru)
- Звід основних державних законів Російської імперії — звід законоположень, що стосувалися загальних засад державного ладу Російської імперії, що включав в себе попередні джерела права, діяв в Росії з 1 (12) січня 1835 по 1 (14) вересня 1917. Вперше Основні закони кодифіковані під керівництвом М. М. Сперанського й увійшли в Том 1 «Зводу законів Російської імперії», виданого в 1832 і введеного в дію в 1833 Маніфестом російського імператора Миколи I. За роботу над Зводом законів М. М. Сперанський удостоєний найвищої державної нагороди - Ордена Андрія Первозванного. (uk)
|
