| dbo:abstract
|
- Felip IV de França el Bell (en francès Philippe IV le Bel)(Fontainebleau 1268 - íd. 1314), fou rei de França entre 1285 i 1314, rei de Navarra i comte de Xampanya entre 1284 i 1305. (ca)
- فيليب الرابع (بالفرنسية: Philippe IV) (بين أبريل ويونيو 1268 - 29 نوفمبر 1314) أو فيليب الوسيم (بالفرنسية: Philippe le Bel) أو الملك الحديدي (بالفرنسية: le roi de fer) كان ملك فرنسا من 1285 حتى وفاته في 1314. هو ابن الملك فيليب الثالث من زوجته الأولى إيزابيل آراغون، وهو الملك الحادي عشر ضمن سلالة الملوك الكابيتيين (بالفرنسية: Capétiens).كان زوج جان نافار الأولى (بالفرنسية: Jeanne Ire de Navarre) والتي بفضلها أصبح - مثل فيليب الأول - ملك نافار وكونت شمبانيا بين 1284 و1305.اشتهر فيليب الرابع بكونه أحد أقوى ملوك فرنسا ومن أبرز ما ميز حكمه محاربته لحركة فرسان الهيكل. (ar)
- Filip IV. Francouzský zvaný Sličný (1268 Fontainebleau – 29. listopadu 1314 Fontainebleau) byl francouzský král z dynastie Kapetovců od roku 1285. Také byl jako manžel Jany I. navarrským králem-manželem. Proslul jako úspěšný a tvrdý vládce, který zahájil ve Francii centralizaci moci, vyhnal z ní Židy, zlikvidoval templářský řád a vynutil si přesun papežského stolce ze Říma do Avignonu a podporoval řemesla. (cs)
- Philipp IV., genannt der Schöne, (französisch Philippe IV le Bel, englisch Philip the Fair; * 1268 in Fontainebleau; † 29. November 1314 ebenda) aus der Dynastie der Kapetinger war von 1285 bis 1314 König von Frankreich und als Philipp I. König von Navarra. Er etablierte Frankreich als Großmacht in Europa und errichtete mit einer kompromisslosen Autorität ein modernes frühabsolutistisches Staatswesen, welches der mittelalterlichen französischen Monarchie eine bis dahin nie gekannte Machtentfaltung ermöglichte. Besondere Bedeutung besitzt seine Regentschaft wegen der Überführung des Papsttums nach Avignon und der Zerschlagung des Templerordens. Sein Beiname ist zeitgenössisch und bezieht sich auf sein Aussehen, welches dem Ritterideal seiner Zeit entsprochen haben soll. (de)
- Ο Φίλιππος Δ΄ της Γαλλίας ή Φίλιππος ο Ωραίος (γαλλικά: Philippe IV le Bel, Απρίλιος/Ιούνιος 1268 - 29 Νοεμβρίου 1314), βασιλιάς της Γαλλίας (1285 - 1314) ήταν δεύτερος γιος και διάδοχος του Φίλιππου Γ΄ του Τολμηρού και της Ισαβέλλας της Αραγωνίας. Με τον γάμο του με την Ιωάννα της Ναβάρρας έγινε βασιλιάς της Ναβάρρας (1284 - 1308). Έγινε για σύντομο χρονικό διάστημα κόμης της Καμπανίας αλλά μετά την άνοδο του στον θρόνο της Γαλλίας παρέμεινε μοναδική κυβερνήτης της κομητείας η σύζυγος του (1285 - 1305) και στη συνέχεια ο γιος του Λουδοβίκος (1305 - 1314).Ο Φίλιππος είχε στην υπηρεσία του ικανούς συμβούλους οι οποίοι απέκτησαν σταδιακά τον έλεγχο του βασιλείου σε βάρος των βαρόνων, οι ίδιοι μετέτρεψαν τη Γαλλία από διάσπαρτα φέουδα σε ένα κεντρικό κράτος. Οι φιλοδοξίες του τον οδήγησαν σε μεγάλη συμμετοχή στις Ευρωπαϊκές υποθέσεις, οι στόχοι του ήταν να τοποθετήσει συγγενείς του σε Ευρωπαϊκούς θρόνους, το κατάφερε στη Νάπολη και την Ουγγαρία αλλά απέτυχε στην Αγία Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία. Το βασίλειο της Γαλλίας επεκτάθηκε ανατολικότερα αποκτώντας την κυριαρχία σε διάσπαρτα φέουδα. Οι πιο σοβαρές συγκρούσεις του Φιλίππου Δ΄ έγιναν με τον Εδουάρδο Α΄ της Αγγλίας ο οποίος ήταν υποτελής του στο δουκάτο της Ακουιτανίας και με την κομητεία της Φλάνδρας η οποία κατόρθωσε να αποκτήσει μια σχετική αυτονομία μετά από την ήττα του Φιλίππου στη μάχη της Χρυσής Ορδής (1302). Προσπάθησε να αποκτήσει την εξουσία στον Γαλλικό κλήρο, αυτό τον οδήγησε σε σύγκρουση με τον πάπα Βονιφάτιο Η΄, ο επόμενος υποτελής του πάπας Κλήμης Ε΄ μετέφερε την έδρα του στην Αβινιόν (1309).Ο Φίλιππος εκδίωξε τους Ιουδαίους από τη Γαλλία (1306) και εξουδετέρωσε το τάγμα των Ναΐτών Ιπποτών (1307), τις δυο ομάδες τις έβλεπε σαν "κράτος εν κράτη" που απειλούσαν την εξουσία του.Στο τέλος της ζωής του είδε στην οικογένεια του ένα μεγάλο σκάνδαλο στο οποίο οι τρεις νύφες του, οι σύζυγοι των τριών γιων του κατηγορήθηκαν για μοιχεία. (el)
- Filipo la 4-a de Francio, alinomita Filipo la Bela (franclingve Philippe IV aŭ Philippe le Bel) (naskiĝis en 1268, mortis la 29-an de novembro 1314) estis reĝo de Francio ekde 1285 ĝis sia morto. (eo)
- Felipe IV de Francia, llamado Felipe el Hermoso (Fontainebleau, 1 de julio de 1268-29 de noviembre de 1314), fue rey de Francia y de Navarra. (es)
- Filipe I.a Nafarroakoa eta IV.a Frantziakoa (Fontainebleau, 1268ko apiril edo ekaina - ibidem, 1314ko azaroaren 29a), izengoitiz Filipe Ederra (frantsesez: Philippe le Bel) deitua, 1285-1314 bitartean Frantziako erregea izan zen. Joana I.a Nafarroakoarekin ezkondu zenez gero, 1284-1305 bitartean Nafarroako erregea eta Champagneko kondea izan zen. Ederra ezizena itxura fisikoarengatik zetorkion, nahiz eta nortasun malgugaitzak beste ezizen batzuk ekarri zizkion. , Pamiersko apezpiku aurkariaren hitzetan, «ez da gizona ezta piztia, estatua baizik». Boterea hartuta, Frantziako monarkia kosta ahala kosta indartzea erabaki zuen. Horretarako, legegizonen burokrazian oinarritu zen, aurreko erregeak baino gehiago. (eu)
- Philip IV (April–June 1268 – 29 November 1314), called Philip the Fair (French: Philippe le Bel), was King of France from 1285 to 1314. By virtue of his marriage with Joan I of Navarre, he was also King of Navarre as Philip I from 1284 to 1305, as well as Count of Champagne. Although Philip was known to be handsome, hence the epithet le Bel, his rigid, autocratic, imposing, and inflexible personality gained him (from friend and foe alike) other nicknames, such as the Iron King (French: le Roi de fer). His fierce opponent Bernard Saisset, bishop of Pamiers, said of him: "He is neither man nor beast. He is a statue." Philip, seeking to reduce the wealth and power of the nobility and clergy, relied instead on skillful civil servants, such as Guillaume de Nogaret and Enguerrand de Marigny, to govern the kingdom. The king, who sought an uncontested monarchy, compelled his upstart vassals by wars and restricted their feudal privileges, paving the way for the transformation of France from a feudal country to a centralized early modern state. Internationally, Philip’s ambitions made him highly influential in European affairs, and for much of his reign he sought to place his relatives on foreign thrones. Princes from his house ruled in Hungary, and he tried and failed to make another relative the Holy Roman Emperor. The most notable conflicts of Philip's reign include a dispute with the English over King Edward I's fiefs in southwestern France, and a war with the Flemish, who had rebelled against French royal authority and humiliated Philip at the Battle of the Golden Spurs in 1302. The war with the Flemish resulted in Philip's ultimate victory, after which he received a significant portion of Flemish cities, which were added to the crown lands along with a vast sum of money. Domestically, his reign was marked by struggles with the Jews and the Knights Templar. In heavy debt to both groups, Philip saw them as a "state within the state" and a recurring threat to royal power. In 1306 Philip expelled the Jews from France, followed by the total destruction of the Knights Templar the next year in 1307. To further strengthen the monarchy, Philip tried to tax and take control of the French clergy, leading to a violent dispute with Pope Boniface VIII. The ensuing conflict saw the pope's residence at Anagni attacked in September 1303 by French forces with the support of the Colonna family. Boniface was captured and held hostage for a number of days. This eventually resulted in the transfer of the papal court to the enclave of Avignon in 1309. His final year saw a scandal amongst the royal family, known as the Tour de Nesle affair, in which Philip's three daughters-in-law were accused of adultery. His three sons were successively kings of France: Louis X, Philip V, and Charles IV. Their rapid successive deaths without surviving sons of their own would compromise the future of the French royal house, which had until then seemed secure, precipitating a succession crisis that would eventually lead to the Hundred Years' War (1337–1453). (en)
- Philippe IV (April–Juni 1268 – 29 November 1314), yang dijuluki Philippe Si Rupawan (bahasa Prancis: Philippe le Bel) dan Si Raja Besi (bahasa Prancis: le Roi de fer), adalah Raja Prancis yang memerintah mulai dari tahun 1285 sampai akhir hayatnya. Selaku suami dari ahli waris takhta Kerajaan Navarra dan jabatan Bupati Champagne, Putri Jeanne I, Philippe juga menyandang gelar Philippe I, Raja Navarra, dari tahun 1284 sampai dengan tahun 1305, dan Comte de Champagne. Setelah naik takhta menjadi Raja Prancis pada tahun 1285, jabatan Bupati Champagne dipegang oleh istrinya sampai tahun 1305, dan selanjutnya oleh putranya, , sampai tahun 1314. Philippe mengandalkan para pejabat sipilnya yang cakap seperti dan untuk memerintah kerajaan dan bukan pada baronnya. Philippe dan para penasehatnya berperan di dalam transformasi Prancis dari negara feodalisme ke negara terpusat. Philippe yang mencari kekuasaan yang tidak terbantahkan, mendesak vasalnya dengan peperangan dan membatasi penggunaan feodal. Ambisinya membuatnya sangat berpengaruh di dalam urusan Eropa. Tujuannya adalah untuk menempatkan kerabatnya di atas takhta asing. Pangeran-pangeran dari wangsanya memerintah di Napoli dan Hongaria. Ia mencoba namun gagal untuk menjalin ikatan dengan Kekaisaran Romawi Suci. Ia mulai memperluas wilayah Prancis ke arah timur dengan mengendalikan wilayah feodalnya yang tersebar. Konflik yang paling menonjol di dalam pemerintahan Philippe adalah termasuk sengketa dengan Edward I dari Inggris, yang juga merupakan vasalnya sebagai , dan dengan , yang memperoleh otonomi sementara menyusul kekalahan Philippe yang memalukan di (1302). Untuk lebih memperkuat kekuasaan, ia mencoba untuk menguasai pendeta Prancis dan berkonflik dengan Paus Bonifasius VIII. Konflik ini menyebabkan pemindahan istana kepausan ke Avignon pada tahun 1309. Pada tahun 1306, Philippe mengusir bangsa Yahudi dari Prancis dan pada tahun 1307, ia memusnahkan ordo Kesatria Kenisah. Philippe berhutang kepada kedua kelompok dan memandang mereka sebagai "Negara di dalam negara". Pada tahun terakhirnya ia menyaksikan skandal di antara keluarga kerajaan, yang dikenal sebagai Peristiwa Tour de Nesle, dimana ketiga menantu perempuan Philippe dituduh berselingkuh. Ketiga putranya adalah raja-raja Prancis berikutnya, , , dan . (in)
- Philippe IV, dit « le Bel » et « le Roi de fer », né en avril/juin 1268 au château de Fontainebleau et mort le 29 novembre 1314 en ce même lieu, fils de Philippe III le Hardi et de sa première épouse, Isabelle d'Aragon, est roi de France de 1285 à 1314, onzième roi de la dynastie des Capétiens directs. Il est roi de Navarre sous le nom de Philippe Ier, de jure uxoris : du droit de son épouse la reine Jeanne Ire, de 1284 à 1305. Il devint roi à l'âge de dix-sept ans, à la mort de son père, en octobre 1285. L'importance de Philippe le Bel dans l'histoire de France est reconnue par les historiens. Sous son règne, le royaume de France atteint l'apogée de sa puissance médiévale. Avec entre seize et vingt millions d'habitants, c'est l'État le plus peuplé de la chrétienté ; il connaît une grande prospérité économique et le pouvoir royal se renforce considérablement, si bien qu'on voit en Philippe IV, entouré de ses « légistes », le premier souverain « moderne » d'un État puissant et centralisé. Philippe IV eut des difficultés à reprendre la maîtrise des finances de son royaume et à mettre fin aux mutations monétaires. Pour cela, il crut bon d'abattre l'ordre du Temple (qui était devenu une puissance financière internationale), d'expulser les Juifs en confisquant tous leurs biens, de procéder à une dévaluation en rétablissant une monnaie d'or qui restera ferme pendant plus d'un siècle. À la fin du règne, les foires champenoises sont concurrencées par le commerce maritime direct de l'Europe du Nord avec l'Italie. Plusieurs affaires marquent le règne de Philippe IV : le procès de l'évêque de Troyes, Guichard, accusé d'avoir tué la reine par sorcellerie ; le procès de l'évêque de Pamiers, Bernard Saisset, qui ne fit qu'aggraver les démêlés du roi avec le Saint-Siège ; l'affaire de la tour de Nesle (l'emprisonnement des brus du roi et l'exécution de leurs amants) ; et surtout le célèbre procès des Templiers. Philippe le Bel est appréhendé comme n'étant plus un souverain « classique » du Moyen Âge. Bien qu'il ait été reconnu comme un roi pieux et que son gouvernement ait continué l'évolution vers la centralisation de l'État amorcée un siècle plus tôt, bien qu'il ait eu une vénération particulière pour son grand-père, Louis IX, dont il obtint la canonisation en 1297, Philippe IV apparaît comme un roi symbole d'une rupture avec le passé, particulièrement sur les liens entretenus entre les rois de France et la papauté. Ses contemporains déplorèrent les détériorations survenues depuis « le temps de monseigneur Saint-Louis », considéré comme un âge d'or. On pressentait ainsi un roi d'un nouveau type, annonciateur d'une autre époque. (fr)
- Filippo IV di Francia (Fontainebleau, aprile/giugno 1268 – Fontainebleau, 29 novembre 1314) detto il Bello, in francese Philippe le Bel, fu re di Francia dal 1285 alla sua morte. (it)
- 필리프 4세(프랑스어: Philippe IV, 1268년 ~ 1314년 11월 29일)는 1284년부터는 나바라 왕국의 이며 1285년부터는 프랑스 왕이다. 잘생긴 외모로 인해 미남왕(le Bel, Ederra)이라는 별명이 붙었다. 나바라 왕국의 왕 헨리케 1세의 딸 여왕 호아나 1세와 결혼에 의해 의 뒤를 이어 필리페 1세로서 나바라왕(명예왕)을 겸하였다. 부르주아지 내지 소귀족 계급 출신의 법률가를 중용하여, 왕권의 강화에 노력하였다. 독실한 가톨릭 신자였으나 경제나 정치적인면에서는 종교를 떠나 이해득실에 예민한 인물이었다. 결코 성군이라 할 수는 없지만 유능한 군주였던것 만큼은 분명하다. 시대적 흐름을 간파하여 붕괴하기 시작한 봉건제의 대안으로 왕 중심의 새로운 국가체제를 확립했고 난제들을 헤쳐나가며 중앙집권을 위한 제도와 기구를 정비하였다. 이를 통해 프랑스가 강대국이 발전할 수 있도록 초석을 닦았으며 당대에도 강력한 왕권을 행사했다. 중앙집권과 왕권강화만큼은 유럽의 군주들중 선두주자에 속했다. 그의 재위기간중에 있었던 유명한 역사적인 사건으로는 교황 보니파시오 8세와 갈등하며 프랑스 최초에 삼부회를 개최했고, 아나니 사건, 아비뇽 유수, 성전기사단 해체등이 있다. 말년에는 여러 불미스러운 사건들로 힘든 시간을 보냈다. 자식대에 가서 후손(손자)을 잇지 못하여 카페왕조가 단절되고 발루아 왕조가 출발하였다. 이로 인해 잉글랜드 에드워드 3세에게 왕위계승권을 요구할 수 있는 빌미를 제공하였다. 양국간의 갈등은 점점 깊어졌고 백년전쟁(1337-1453)으로 이어졌다. (ko)
- Filips IV van Frankrijk, bijgenaamd de Schone (Frans: Philippe le Bel), (Fontainebleau, 1268 - Fontainebleau, 29 november 1314) was koning van Frankrijk van 1285 tot 1314. Hij was de machtigste vorst van zijn tijd. Zijn politiek was erop gericht om het gezag van het Franse koningshuis te versterken. Hij vocht oorlogen uit met koning Eduard I van Engeland en het graafschap Vlaanderen en wilde de macht van de Kerk en de hoge edelen breken. Johanna I van Navarra was zijn echtgenote. (nl)
- フィリップ4世（フランス語: Philippe IV、1268年4月/6月 - 1314年11月29日）は、フランス王（在位：1285年 - 1314年）、およびナバラ王としてはフェリペ1世（バスク語: Filipe I.a、在位：1284年 - 1305年）。整った顔立ちのため「端麗王」（le Bel、ル・ベル）と称される。 官僚制度の強化に努め、やがて絶対王政へとつながる中央集権化の第一歩を踏み出した。対外的には、毛織物業で栄え経済的に豊かであったフランドル地方の支配を目指し、フランドル諸都市の市民と激しく争った。ローマ教皇とも対立し、フランス国内の支持を得てアナーニ事件を起こし、最終的には教皇権を王権に従えて教皇庁をアヴィニョンに移し（アヴィニョン捕囚、または「教皇のバビロン捕囚」）、また、テンプル騎士団を異端として弾圧し、解散に追い込み、後世「教皇を憤死させた王」として一部より悪評を得ることとなった。これらはそれぞれ、教会の徴税権に対する権益拡大と騎士団財産の没収を意味した。また、フィリップはパリ高等法院を創設して売官できるようにしたり、三部会を設置して市中からも資金を吸い上げたりした。フィリップは封建関係の頂点に立ち、国家の防衛や国益のために従来の慣習を超えて行動した。 (ja)
- Filip IV, Filip den sköne, (fr. Philippe IV, Philippe le Bel), född 1268 i Fontainebleau, död 29 november 1314 i Fontainebleau, kung av Frankrike, 1285-1314. Son till Filip III av Frankrike och Isabella av Aragonien, far till Ludvig X av Frankrike, Filip V av Frankrike och Karl IV av Frankrike. Ska inte förväxlas med Filip I av Kastilien, som också kallades "Filip den sköne". (sv)
- Filip IV Piękny, fr. Philippe le Bel (ur. 1268, Fontainebleau, zm. 29 listopada 1314, tamże) – król Francji i Nawarry (jako Filip I) w latach 1285–1314, syn Filipa III Śmiałego z dynastii Kapetyngów i jego pierwszej żony – Izabeli Aragońskiej. (pl)
- Filipe IV & I (Fontainebleau, 1268 – Fontainebleau, 29 de novembro de 1314), também chamado de Filipe, o Belo, foi o Rei da França como Filipe IV de 1285 até sua morte e também Rei de Navarra como Filipe I de 1284 a 1305 em virtude de seu casamento com Joana I. Filipe IV foi um rei polémico, estando na origem da tentativa de deposição do papa Bonifácio VIII e da transferência do papado para a cidade de Avinhão, e criando as condições para, algumas décadas depois da sua morte, a eclosão da Guerra dos Cem Anos. No seu reinado suprimiu a Ordem dos Cavaleiros Templários a 13 de outubro de 1307, facto que provavelmente esteve na origem da superstição de as sextas-feiras dia 13 serem dias aziagos. Há quem pense que o cognome o Belo deve-se a uma sua extraordinária beleza, segundo relatos contemporâneos. Também apelidado pelos seus inimigos e admiradores de o rei de Mármore ou o rei de Ferro, foi notável pela sua personalidade rígida e severa. Um dos seus mais ferozes oponentes, o bispo de Pamiers, disse sobre o rei: «Não é um homem nem uma besta. É uma estátua». (pt)
- 腓力四世（法語：Philippe IV le Bel，1268年4月28日－1314年11月29日）卡佩王朝第11位國王（1285年—1314年在位），纳瓦拉国王（1284年起，称腓力一世）。他是卡佩王朝后期一系列强大有力的君主之一，他對外四處用兵，甚至脅持天主教教會，他与教宗博義八世发生激烈冲突。1309年，腓力逼迫教宗克勉五世把聖座迁到法国的亞維儂，是為亞維農教廷時期。 (zh)
- Фили́пп IV Краси́вый (фр. Philippe IV le Bel, 8 апреля/июнь 1268, Фонтенбло — 29 ноября 1314, Фонтенбло) — король Франции с 1285, король Наварры 1284—1305, сын Филиппа III Смелого, из династии Капетингов. (ru)
- Філіпп IV Вродливий (фр. Philippe IV le Bel; 1268 — 29 листопада 1314) — французький король (1285—1314), син Філіппа III Сміливого з династії Капетингів. Філіпп IV був одружений з 16 серпня 1284 року з Жанною I Наварською (11 січня 1272 — 2 квітня 1305), королевою Навари й графинею Шампані з 1274 року. Тому був також королем Навари як Філіпп I з 1284 року. Наступником Філіппа став його син Людовик X Сварливий. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Felip IV de França el Bell (en francès Philippe IV le Bel)(Fontainebleau 1268 - íd. 1314), fou rei de França entre 1285 i 1314, rei de Navarra i comte de Xampanya entre 1284 i 1305. (ca)
- فيليب الرابع (بالفرنسية: Philippe IV) (بين أبريل ويونيو 1268 - 29 نوفمبر 1314) أو فيليب الوسيم (بالفرنسية: Philippe le Bel) أو الملك الحديدي (بالفرنسية: le roi de fer) كان ملك فرنسا من 1285 حتى وفاته في 1314. هو ابن الملك فيليب الثالث من زوجته الأولى إيزابيل آراغون، وهو الملك الحادي عشر ضمن سلالة الملوك الكابيتيين (بالفرنسية: Capétiens).كان زوج جان نافار الأولى (بالفرنسية: Jeanne Ire de Navarre) والتي بفضلها أصبح - مثل فيليب الأول - ملك نافار وكونت شمبانيا بين 1284 و1305.اشتهر فيليب الرابع بكونه أحد أقوى ملوك فرنسا ومن أبرز ما ميز حكمه محاربته لحركة فرسان الهيكل. (ar)
- Filip IV. Francouzský zvaný Sličný (1268 Fontainebleau – 29. listopadu 1314 Fontainebleau) byl francouzský král z dynastie Kapetovců od roku 1285. Také byl jako manžel Jany I. navarrským králem-manželem. Proslul jako úspěšný a tvrdý vládce, který zahájil ve Francii centralizaci moci, vyhnal z ní Židy, zlikvidoval templářský řád a vynutil si přesun papežského stolce ze Říma do Avignonu a podporoval řemesla. (cs)
- Filipo la 4-a de Francio, alinomita Filipo la Bela (franclingve Philippe IV aŭ Philippe le Bel) (naskiĝis en 1268, mortis la 29-an de novembro 1314) estis reĝo de Francio ekde 1285 ĝis sia morto. (eo)
- Felipe IV de Francia, llamado Felipe el Hermoso (Fontainebleau, 1 de julio de 1268-29 de noviembre de 1314), fue rey de Francia y de Navarra. (es)
- Filippo IV di Francia (Fontainebleau, aprile/giugno 1268 – Fontainebleau, 29 novembre 1314) detto il Bello, in francese Philippe le Bel, fu re di Francia dal 1285 alla sua morte. (it)
- Filips IV van Frankrijk, bijgenaamd de Schone (Frans: Philippe le Bel), (Fontainebleau, 1268 - Fontainebleau, 29 november 1314) was koning van Frankrijk van 1285 tot 1314. Hij was de machtigste vorst van zijn tijd. Zijn politiek was erop gericht om het gezag van het Franse koningshuis te versterken. Hij vocht oorlogen uit met koning Eduard I van Engeland en het graafschap Vlaanderen en wilde de macht van de Kerk en de hoge edelen breken. Johanna I van Navarra was zijn echtgenote. (nl)
- フィリップ4世（フランス語: Philippe IV、1268年4月/6月 - 1314年11月29日）は、フランス王（在位：1285年 - 1314年）、およびナバラ王としてはフェリペ1世（バスク語: Filipe I.a、在位：1284年 - 1305年）。整った顔立ちのため「端麗王」（le Bel、ル・ベル）と称される。 官僚制度の強化に努め、やがて絶対王政へとつながる中央集権化の第一歩を踏み出した。対外的には、毛織物業で栄え経済的に豊かであったフランドル地方の支配を目指し、フランドル諸都市の市民と激しく争った。ローマ教皇とも対立し、フランス国内の支持を得てアナーニ事件を起こし、最終的には教皇権を王権に従えて教皇庁をアヴィニョンに移し（アヴィニョン捕囚、または「教皇のバビロン捕囚」）、また、テンプル騎士団を異端として弾圧し、解散に追い込み、後世「教皇を憤死させた王」として一部より悪評を得ることとなった。これらはそれぞれ、教会の徴税権に対する権益拡大と騎士団財産の没収を意味した。また、フィリップはパリ高等法院を創設して売官できるようにしたり、三部会を設置して市中からも資金を吸い上げたりした。フィリップは封建関係の頂点に立ち、国家の防衛や国益のために従来の慣習を超えて行動した。 (ja)
- Filip IV, Filip den sköne, (fr. Philippe IV, Philippe le Bel), född 1268 i Fontainebleau, död 29 november 1314 i Fontainebleau, kung av Frankrike, 1285-1314. Son till Filip III av Frankrike och Isabella av Aragonien, far till Ludvig X av Frankrike, Filip V av Frankrike och Karl IV av Frankrike. Ska inte förväxlas med Filip I av Kastilien, som också kallades "Filip den sköne". (sv)
- Filip IV Piękny, fr. Philippe le Bel (ur. 1268, Fontainebleau, zm. 29 listopada 1314, tamże) – król Francji i Nawarry (jako Filip I) w latach 1285–1314, syn Filipa III Śmiałego z dynastii Kapetyngów i jego pierwszej żony – Izabeli Aragońskiej. (pl)
- 腓力四世（法語：Philippe IV le Bel，1268年4月28日－1314年11月29日）卡佩王朝第11位國王（1285年—1314年在位），纳瓦拉国王（1284年起，称腓力一世）。他是卡佩王朝后期一系列强大有力的君主之一，他對外四處用兵，甚至脅持天主教教會，他与教宗博義八世发生激烈冲突。1309年，腓力逼迫教宗克勉五世把聖座迁到法国的亞維儂，是為亞維農教廷時期。 (zh)
- Фили́пп IV Краси́вый (фр. Philippe IV le Bel, 8 апреля/июнь 1268, Фонтенбло — 29 ноября 1314, Фонтенбло) — король Франции с 1285, король Наварры 1284—1305, сын Филиппа III Смелого, из династии Капетингов. (ru)
- Філіпп IV Вродливий (фр. Philippe IV le Bel; 1268 — 29 листопада 1314) — французький король (1285—1314), син Філіппа III Сміливого з династії Капетингів. Філіпп IV був одружений з 16 серпня 1284 року з Жанною I Наварською (11 січня 1272 — 2 квітня 1305), королевою Навари й графинею Шампані з 1274 року. Тому був також королем Навари як Філіпп I з 1284 року. Наступником Філіппа став його син Людовик X Сварливий. (uk)
- Ο Φίλιππος Δ΄ της Γαλλίας ή Φίλιππος ο Ωραίος (γαλλικά: Philippe IV le Bel, Απρίλιος/Ιούνιος 1268 - 29 Νοεμβρίου 1314), βασιλιάς της Γαλλίας (1285 - 1314) ήταν δεύτερος γιος και διάδοχος του Φίλιππου Γ΄ του Τολμηρού και της Ισαβέλλας της Αραγωνίας. Με τον γάμο του με την Ιωάννα της Ναβάρρας έγινε βασιλιάς της Ναβάρρας (1284 - 1308). Έγινε για σύντομο χρονικό διάστημα κόμης της Καμπανίας αλλά μετά την άνοδο του στον θρόνο της Γαλλίας παρέμεινε μοναδική κυβερνήτης της κομητείας η σύζυγος του (1285 - 1305) και στη συνέχεια ο γιος του Λουδοβίκος (1305 - 1314).Ο Φίλιππος είχε στην υπηρεσία του ικανούς συμβούλους οι οποίοι απέκτησαν σταδιακά τον έλεγχο του βασιλείου σε βάρος των βαρόνων, οι ίδιοι μετέτρεψαν τη Γαλλία από διάσπαρτα φέουδα σε ένα κεντρικό κράτος. Οι φιλοδοξίες του τον οδήγησαν σε (el)
- Philipp IV., genannt der Schöne, (französisch Philippe IV le Bel, englisch Philip the Fair; * 1268 in Fontainebleau; † 29. November 1314 ebenda) aus der Dynastie der Kapetinger war von 1285 bis 1314 König von Frankreich und als Philipp I. König von Navarra. (de)
- Filipe I.a Nafarroakoa eta IV.a Frantziakoa (Fontainebleau, 1268ko apiril edo ekaina - ibidem, 1314ko azaroaren 29a), izengoitiz Filipe Ederra (frantsesez: Philippe le Bel) deitua, 1285-1314 bitartean Frantziako erregea izan zen. Joana I.a Nafarroakoarekin ezkondu zenez gero, 1284-1305 bitartean Nafarroako erregea eta Champagneko kondea izan zen. (eu)
- Philip IV (April–June 1268 – 29 November 1314), called Philip the Fair (French: Philippe le Bel), was King of France from 1285 to 1314. By virtue of his marriage with Joan I of Navarre, he was also King of Navarre as Philip I from 1284 to 1305, as well as Count of Champagne. Although Philip was known to be handsome, hence the epithet le Bel, his rigid, autocratic, imposing, and inflexible personality gained him (from friend and foe alike) other nicknames, such as the Iron King (French: le Roi de fer). His fierce opponent Bernard Saisset, bishop of Pamiers, said of him: "He is neither man nor beast. He is a statue." (en)
- Philippe IV (April–Juni 1268 – 29 November 1314), yang dijuluki Philippe Si Rupawan (bahasa Prancis: Philippe le Bel) dan Si Raja Besi (bahasa Prancis: le Roi de fer), adalah Raja Prancis yang memerintah mulai dari tahun 1285 sampai akhir hayatnya. Selaku suami dari ahli waris takhta Kerajaan Navarra dan jabatan Bupati Champagne, Putri Jeanne I, Philippe juga menyandang gelar Philippe I, Raja Navarra, dari tahun 1284 sampai dengan tahun 1305, dan Comte de Champagne. Setelah naik takhta menjadi Raja Prancis pada tahun 1285, jabatan Bupati Champagne dipegang oleh istrinya sampai tahun 1305, dan selanjutnya oleh putranya, , sampai tahun 1314. (in)
- Philippe IV, dit « le Bel » et « le Roi de fer », né en avril/juin 1268 au château de Fontainebleau et mort le 29 novembre 1314 en ce même lieu, fils de Philippe III le Hardi et de sa première épouse, Isabelle d'Aragon, est roi de France de 1285 à 1314, onzième roi de la dynastie des Capétiens directs. Il est roi de Navarre sous le nom de Philippe Ier, de jure uxoris : du droit de son épouse la reine Jeanne Ire, de 1284 à 1305. (fr)
- 필리프 4세(프랑스어: Philippe IV, 1268년 ~ 1314년 11월 29일)는 1284년부터는 나바라 왕국의 이며 1285년부터는 프랑스 왕이다. 잘생긴 외모로 인해 미남왕(le Bel, Ederra)이라는 별명이 붙었다. 나바라 왕국의 왕 헨리케 1세의 딸 여왕 호아나 1세와 결혼에 의해 의 뒤를 이어 필리페 1세로서 나바라왕(명예왕)을 겸하였다. 부르주아지 내지 소귀족 계급 출신의 법률가를 중용하여, 왕권의 강화에 노력하였다. 독실한 가톨릭 신자였으나 경제나 정치적인면에서는 종교를 떠나 이해득실에 예민한 인물이었다. 결코 성군이라 할 수는 없지만 유능한 군주였던것 만큼은 분명하다. 시대적 흐름을 간파하여 붕괴하기 시작한 봉건제의 대안으로 왕 중심의 새로운 국가체제를 확립했고 난제들을 헤쳐나가며 중앙집권을 위한 제도와 기구를 정비하였다. 이를 통해 프랑스가 강대국이 발전할 수 있도록 초석을 닦았으며 당대에도 강력한 왕권을 행사했다. 중앙집권과 왕권강화만큼은 유럽의 군주들중 선두주자에 속했다. (ko)
- Filipe IV & I (Fontainebleau, 1268 – Fontainebleau, 29 de novembro de 1314), também chamado de Filipe, o Belo, foi o Rei da França como Filipe IV de 1285 até sua morte e também Rei de Navarra como Filipe I de 1284 a 1305 em virtude de seu casamento com Joana I. (pt)
|
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}
