| dbo:abstract
|
- الهيكل، في البناء، هو تجميع القطع معًا لتعطي دعم وشكل هيكلي. تكون مواد الهيكل عادةً من الخشب أو الخشب الصناعي أو . يُطلق على بديل البناء الهيكلي اسم البناء باستخدام الجدار الضخم عمومًا، حيث تُستخدم طبقات أفقية من المواد المتراصة، مثل: الأخشاب السميكة وحجارة البناء والتربة المدكوكة والطوب... إلخ. دون هيكل. تنقسم المباني الهيكلية إلى فئتين رئيسيتين، المباني الهيكلية الثقيلة (الهياكل الثقيلة) إذا كانت الدعامات الرأسية قليلة وثقيلة، مثل: الهياكل الخشبية وأعمدة البناء الهيكلية والهياكل المعدنية؛ أو المباني الهيكلية الخفيفة (الهياكل الخفيفة) إذا كانت الدعامات أكثر عددًا وأصغر، مثل: البالون والمسطحات أو الهياكل المعدنية الخفيفة. أصبحت المباني الهيكلية الخفيفة التي يُستخدم فيها الخشب المنشور ذو الأبعاد الموحدة طريقة البناء السائدة في أمريكا الشمالية وأستراليا بسبب اقتصادية الأسلوب؛ يسمح استخدام الحد الأدنى من المواد الإنشائية للبناة بإحاطة مساحة كبيرة بأقل تكلفة مع تحقيق مجموعة واسعة من الأنماط المعمارية. تكتسب مباني الهياكل الخفيفة الحديثة القوة عادةً من الألواح الصلبة (الأبلكاش والمركبات الأخرى الشبيهة بالأبلكاش، مثل: الألواح المقوية المموجة المُستخدمة في تشكيل كل أو جزء من قطاعات الجدار)، ولكن حتى وقت قريب استخدم النجارون أشكالًا مختلفة من الدعامات المائلة لتثبيت الجدران. تظل الدعامات المائلة جزءًا داخليًا حيويًا في العديد من أنظمة الأسقف، وتكون دعامات الرياح الموجودة داخل الجدار مطلوبة في قوانين البناء في العديد من البلديات أو في قوانين الولايات الفردية في الولايات المتحدة. أصبحت جدران القص الهيكلية الخاصة أكثر شيوعًا لمساعدة المباني في تلبية متطلبات هندسة الزلازل وهندسة الرياح. (ar)
- Η ξυλοδεσιά (ή ξυλοδεσία), επίσης σενάζ ή σινάζι, είναι ένας παραδοσιακός τρόπος κατασκευής κτιρίων με ξύλινο σκελετό. Εν αντιθέσει με το αποκλειστικά ξύλινο σπίτι, στην ξυλοδεσιά χρησιμοποιείται για την κατασκευή το ανθεκτικό (μηχανικά - βιολογικά) ξύλο της δρυός, πολύ σπανιότερα της καστανιάς. Τα ενδιάμεσα ανοίγματα που αφήνει η ξυλοδεσιά συμπληρώνονται με πηλό και άχυρο, τούβλα, ή και σύγχρονα πλέον, με τσιμεντόλιθους. Η κατασκευή απαιτεί ειδική γνώση κατασκευής, αλλά και συντήρηση - φροντίδα, αφού προσφέρει καλές ιδιότητες θερμομονωτικότητας και εσωτερικού κλίματος. (el)
- Der Holzrahmenbau (auch Holzriegelbau oder Holzrippenbau oder einfach Riegbau) ist ein weitverbreitetes modernes Holzbausystem, insbesondere bei Wohngebäuden von geringer Höhe. Ein Holzrahmenbau, der aus vorgefertigten Wand- und Deckenelementen besteht, wird auch als Holztafelbau bezeichnet. Im Gegensatz zur Fachwerkbauweise oder sonstigen Holzskelettbauweisen wie bspw. der nordamerikanischen „Post and Beam“-Bauweise ist jede Wand durch einen umlaufenden Holzrahmen ein für sich eigenständiges Bauteil. Das Stabwerk aus senkrechten, im konstanten Abstand angeordneten Pfosten (auch als Rippen bezeichnet) und waagrechten Schwellen und Rähmen (aus mehreren Hölzer des gleichen Querschnitts) als oberen und unteren Wandabschluss wird meist durch eine Beplankung mit plattenförmigen Wandbaustoffen schubfest ausgesteift. Ursprünglich wurde die Aussteifung mit diagonal aufgebrachten Brettern oder mittels eingelassener Streben erreicht. Ein weiteres typisches Merkmal der Holzrahmenbauweise ist die Verwendung von vorwiegend schlanken Konstruktionshölzern, die über genagelte (gelegentlich auch verschraubte), stumpfe Holzanschlüsse verbunden werden, anstelle der traditionellen zimmermannsmäßig verzapften oder verplatteten Holzverbindungen. Anzutreffen ist diese Bauweise in Mittel- und Nordeuropa, insbesondere Skandinavien, hauptsächlich jedoch in Nordamerika. Dort ist der Holzrahmenbau mit Abstand die vorherrschende Bauweise bei Wohngebäuden, wobei diese heute, oft über einem Erdgeschoss aus Beton, bis zu fünf Geschossen hoch errichtet werden („5-over-1“). (de)
- Framing, in construction, is the fitting together of pieces to give a structure support and shape. Framing materials are usually wood, engineered wood, or structural steel. The alternative to framed construction is generally called mass wall construction, where horizontal layers of stacked materials such as log building, masonry, rammed earth, adobe, etc. are used without framing. Building framing is divided into two broad categories, heavy-frame construction (heavy framing) if the vertical supports are few and heavy such as in timber framing, pole building framing, or steel framing; or light-frame construction (light-framing) if the supports are more numerous and smaller, such as balloon, platform, or light-steel framing. Light-frame construction using standardized dimensional lumber has become the dominant construction method in North America and Australia due to the economy of the method; use of minimal structural material allows builders to enclose a large area at minimal cost while achieving a wide variety of architectural styles. Modern light-frame structures usually gain strength from rigid panels (plywood and other plywood-like composites such as oriented strand board (OSB) used to form all or part of wall sections), but until recently carpenters employed various forms of diagonal bracing to stabilize walls. Diagonal bracing remains a vital interior part of many roof systems, and in-wall wind braces are required by building codes in many municipalities or by individual state laws in the United States. Special framed shear walls are becoming more common to help buildings meet the requirements of earthquake engineering and wind engineering. (en)
- 架構式構造（かこうしきこうぞう）とは柱と梁で床や屋根などを支える構造のこと。「柱・梁構造」「楣（まぐさ）式構造」とも。これに対して壁体で構造物を支えるものは「」「組積造」などという。 (ja)
- Een draagconstructie is een samenstel van dragende elementen die een ruimte overspannen; anders geformuleerd: die samenstellende onderdelen van een bouwwerk die de daarop inwerkende krachten als wind, sneeuwbelasting (sneeuwgewicht op dak), eigen gewicht en nuttige belasting afvoeren naar de fundering. De belasting op draagconstructies worden vooraf getoetst met constructieberekeningen uit de constructieleer. Samenvattend: draagconstructies zorgen voor de sterkte en stijfheid (stabiliteit) van een bouwwerk. (nl)
- Houtskeletbouw, ook wel afgekort als HSB, is het toepassen van een houten draagconstructie (skelet of frame) in een gebouw. Steeds vaker wordt vooral bij hoge gebouwen specifiek gelamineerd hout in de vorm van CLT/kruislaaghout toegepast. (nl)
- Каркас — внутренняя несущая конструкция, состоящая из сочетания линейных элементов. Каркас призван выдерживать нагрузки, обеспечивать прочность и устойчивость объекта. Твёрдая основа (обычно проволочная) матерчатых, бумажных и т. п. изделий. В строительстве — остов сооружения, состоящий из отдельных скреплённых между собою опорных элементов (стержней, балок, опор и т. п.). (ru)
- Med stomme eller byggnadsstomme avser man byggnadsdelar som tillsammans utgör den bärande konstruktionen till en byggnad eller liknande. (sv)
- Lekki szkielet drewniany − technologia budowy małych i średnich budynków (domy jednorodzinne, domy szeregowe), popularna w USA, Kanadzie i krajach skandynawskich. Podstawowym materiałem konstrukcyjnym są deski, zwykle o grubości 38 mm (nominalna grubość 1,5 cala) i o szerokości zależnej od potrzeb wytrzymałościowych. Ściany zwykle są z desek o szerokości 89 mm (ściany zewnętrzne, ze względu na izolację cieplną - z desek o szerokości 140 mm), w rozstawie osiowym wynoszącym 40 lub 60 cm. (pl)
- У галузі сучасного індивідуального житлового будівництва одне з провідних місць належить каркасній технології. Перші каркасні дерев'яні конструкції були побудовані в Європі та Скандинавії більше п'яти століть тому, а найбільшого поширення вони набули з розвитком високотехнологічного будівництва наприкінці XX століття.Надійний комфортабельний дерев'яний будинок за каркасною технологією має порівняно невисоку ціну, тому це вигідне і раціональне рішення. Експлуатаційний термін становить 50–70 років.Виготовлення каркасних будинків у заводських умовах дозволяє зберігати мінімальну вологість (16–18 %) дерев'яних комплектуючих, що неможливо забезпечити, якщо споруда зводиться просто неба.Несучою частиною будівлі є дерев'яний каркас, огороджувальною — утеплювач у поєднанні з вітро-, гідро- і парозахисними плівками або мембранами. Завдяки такому розподілу каркасний будинок відрізняється високими показниками теплозберігання.Стіна дерев'яного каркасного будинку у розрізі має такий вигляд:
* обшивка внутрішньої частини (переважно гіпсокартон або дерев'яна вагонка);
* пароізоляційна плівка;
* каркасна конструкція з утеплювачем;
* вітрозахисна мембрана;
* зовнішнє облицювання;
* фасадне облицювання та утеплення. Усередині «пирога» монтуються інженерні комунікації. Конструкція відрізняється високою енергоефективністю і відповідає всім сучасним вимогам до житла для комфортного проживання у будь-якій кліматичній зоні України. (uk)
- Каркасный дом — быстровозводимая конструкция, в которой все несущие элементы связаны между собой. В России каркасное строительство регламентируется документом СП-31-105.2002, который на данный момент остается лишь рекомендательным документом. СП-31-105.2002 был создан на основе североамериканских строительных кодов. Каркасные дома в Европе и Скандинавии строили еще с XI века в виде фахверков. Технология в том виде, которой мы ее знаем сейчас, появилась в начале XIX века в США. По этой технологии строились и продолжают возводиться не только частные дома, но и трёх-, и четырёхэтажные большие многофункциональные здания. (ru)
- Карка́с (фр. саrсаssе, від італ. саrсаssа) — це несуча основа (кістяк) будинку, споруди, виробу або конструкції, що забезпечує їхню міцність, стійкість, довговічність і форму. Складається з прямо- або криволінійних елементів (наприклад, у будинках — з колон, балок, ферм, арок тощо), скріплених між собою. Виготовляють каркас переважно з металу (наприклад, сталеві каркаси будинків, арматурні каркаси залізобетонних конструкцій і виробів), залізобетону (каркасно-панельні конструкції) або деревини. Каркас — одна з двох конструктивних систем (зрубна та каркасна) при зведенні дерев'яних будівель. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Η ξυλοδεσιά (ή ξυλοδεσία), επίσης σενάζ ή σινάζι, είναι ένας παραδοσιακός τρόπος κατασκευής κτιρίων με ξύλινο σκελετό. Εν αντιθέσει με το αποκλειστικά ξύλινο σπίτι, στην ξυλοδεσιά χρησιμοποιείται για την κατασκευή το ανθεκτικό (μηχανικά - βιολογικά) ξύλο της δρυός, πολύ σπανιότερα της καστανιάς. Τα ενδιάμεσα ανοίγματα που αφήνει η ξυλοδεσιά συμπληρώνονται με πηλό και άχυρο, τούβλα, ή και σύγχρονα πλέον, με τσιμεντόλιθους. Η κατασκευή απαιτεί ειδική γνώση κατασκευής, αλλά και συντήρηση - φροντίδα, αφού προσφέρει καλές ιδιότητες θερμομονωτικότητας και εσωτερικού κλίματος. (el)
- 架構式構造（かこうしきこうぞう）とは柱と梁で床や屋根などを支える構造のこと。「柱・梁構造」「楣（まぐさ）式構造」とも。これに対して壁体で構造物を支えるものは「」「組積造」などという。 (ja)
- Een draagconstructie is een samenstel van dragende elementen die een ruimte overspannen; anders geformuleerd: die samenstellende onderdelen van een bouwwerk die de daarop inwerkende krachten als wind, sneeuwbelasting (sneeuwgewicht op dak), eigen gewicht en nuttige belasting afvoeren naar de fundering. De belasting op draagconstructies worden vooraf getoetst met constructieberekeningen uit de constructieleer. Samenvattend: draagconstructies zorgen voor de sterkte en stijfheid (stabiliteit) van een bouwwerk. (nl)
- Houtskeletbouw, ook wel afgekort als HSB, is het toepassen van een houten draagconstructie (skelet of frame) in een gebouw. Steeds vaker wordt vooral bij hoge gebouwen specifiek gelamineerd hout in de vorm van CLT/kruislaaghout toegepast. (nl)
- Каркас — внутренняя несущая конструкция, состоящая из сочетания линейных элементов. Каркас призван выдерживать нагрузки, обеспечивать прочность и устойчивость объекта. Твёрдая основа (обычно проволочная) матерчатых, бумажных и т. п. изделий. В строительстве — остов сооружения, состоящий из отдельных скреплённых между собою опорных элементов (стержней, балок, опор и т. п.). (ru)
- Med stomme eller byggnadsstomme avser man byggnadsdelar som tillsammans utgör den bärande konstruktionen till en byggnad eller liknande. (sv)
- Lekki szkielet drewniany − technologia budowy małych i średnich budynków (domy jednorodzinne, domy szeregowe), popularna w USA, Kanadzie i krajach skandynawskich. Podstawowym materiałem konstrukcyjnym są deski, zwykle o grubości 38 mm (nominalna grubość 1,5 cala) i o szerokości zależnej od potrzeb wytrzymałościowych. Ściany zwykle są z desek o szerokości 89 mm (ściany zewnętrzne, ze względu na izolację cieplną - z desek o szerokości 140 mm), w rozstawie osiowym wynoszącym 40 lub 60 cm. (pl)
- Карка́с (фр. саrсаssе, від італ. саrсаssа) — це несуча основа (кістяк) будинку, споруди, виробу або конструкції, що забезпечує їхню міцність, стійкість, довговічність і форму. Складається з прямо- або криволінійних елементів (наприклад, у будинках — з колон, балок, ферм, арок тощо), скріплених між собою. Виготовляють каркас переважно з металу (наприклад, сталеві каркаси будинків, арматурні каркаси залізобетонних конструкцій і виробів), залізобетону (каркасно-панельні конструкції) або деревини. Каркас — одна з двох конструктивних систем (зрубна та каркасна) при зведенні дерев'яних будівель. (uk)
- الهيكل، في البناء، هو تجميع القطع معًا لتعطي دعم وشكل هيكلي. تكون مواد الهيكل عادةً من الخشب أو الخشب الصناعي أو . يُطلق على بديل البناء الهيكلي اسم البناء باستخدام الجدار الضخم عمومًا، حيث تُستخدم طبقات أفقية من المواد المتراصة، مثل: الأخشاب السميكة وحجارة البناء والتربة المدكوكة والطوب... إلخ. دون هيكل. (ar)
- Framing, in construction, is the fitting together of pieces to give a structure support and shape. Framing materials are usually wood, engineered wood, or structural steel. The alternative to framed construction is generally called mass wall construction, where horizontal layers of stacked materials such as log building, masonry, rammed earth, adobe, etc. are used without framing. (en)
- Der Holzrahmenbau (auch Holzriegelbau oder Holzrippenbau oder einfach Riegbau) ist ein weitverbreitetes modernes Holzbausystem, insbesondere bei Wohngebäuden von geringer Höhe. Ein Holzrahmenbau, der aus vorgefertigten Wand- und Deckenelementen besteht, wird auch als Holztafelbau bezeichnet. Ein weiteres typisches Merkmal der Holzrahmenbauweise ist die Verwendung von vorwiegend schlanken Konstruktionshölzern, die über genagelte (gelegentlich auch verschraubte), stumpfe Holzanschlüsse verbunden werden, anstelle der traditionellen zimmermannsmäßig verzapften oder verplatteten Holzverbindungen. (de)
- Каркасный дом — быстровозводимая конструкция, в которой все несущие элементы связаны между собой. В России каркасное строительство регламентируется документом СП-31-105.2002, который на данный момент остается лишь рекомендательным документом. СП-31-105.2002 был создан на основе североамериканских строительных кодов. Каркасные дома в Европе и Скандинавии строили еще с XI века в виде фахверков. Технология в том виде, которой мы ее знаем сейчас, появилась в начале XIX века в США. (ru)
- У галузі сучасного індивідуального житлового будівництва одне з провідних місць належить каркасній технології. Перші каркасні дерев'яні конструкції були побудовані в Європі та Скандинавії більше п'яти століть тому, а найбільшого поширення вони набули з розвитком високотехнологічного будівництва наприкінці XX століття.Надійний комфортабельний дерев'яний будинок за каркасною технологією має порівняно невисоку ціну, тому це вигідне і раціональне рішення. Експлуатаційний термін становить 50–70 років.Виготовлення каркасних будинків у заводських умовах дозволяє зберігати мінімальну вологість (16–18 %) дерев'яних комплектуючих, що неможливо забезпечити, якщо споруда зводиться просто неба.Несучою частиною будівлі є дерев'яний каркас, огороджувальною — утеплювач у поєднанні з вітро-, гідро- і пароз (uk)
|
_00139_(23702821578).jpg){kind=link}
_00139_(23702821578).jpg){kind=link}