| dbo:abstract
|
- La protohistòria se situa cronològicament entre la prehistòria i la història. Les fonts per al seu estudi són gairebé completament arqueològiques, encara que també n'existeixen tradicions orals. Tenint en compte que els mil·lennis que van des de la invenció de l'escriptura (en distints llocs en tot el món, dels quals Orient Pròxim va ser el primer) fins a la seva difusió per tot el món (particularment per Europa i la conca del Mediterrani en el cas citat), poden utilitzar-se les fonts escrites per grecs, fenicis, hebreus o egipcis per a l'estudi d'aquest temps (mil·lennis IV aC al I aC) i aquests llocs, que pròpiament no havien entrat en la història. Sol incloure's tant en l'estudi del final de la prehistòria, com en l'inici de la història antiga. Aquesta és una època en la qual les distintes civilitzacions es van desenvolupar culturalment, aconseguint l'inici de l'escriptura i de la metal·lúrgia. Sol relacionar-se amb la , per ser aquesta la darrera fase de la prehistòria. (ca)
- فجر التاريخ هو مصطلح يستخدم في دراسة التاريخ وعلم الآثار ويشير إلى الفترة الواقعة بين التاريخ وما قبل التاريخ . (ar)
- Protohistorické období (jiné názvy: protohistorie, raná dějinná doba je období v dějinách, pro které je k dispozici ještě jen malé množství soudobých písemných pramenů. Na Slovensku začíná příchodem Keltů (450/400 před. Kr. – začátek laténské doby) nebo se začátkem doby železné (850/800/750/700 př. Kr.) a končí kolem roku 800/863 po Kr. (Nitranské knížectví resp. Velká Morava / příchod Konstantina a Metoděje). (cs)
- Die Frühgeschichte ist ein Teilgebiet der archäologischen Disziplin „Ur- und Frühgeschichte“ und bezeichnet eine Periode der menschlichen Geschichte: Sie befasst sich mit jenen Kulturen der Menschheit, über die erste schriftliche Aufzeichnungen (teils aus anderen Kulturen) bekannt sind, ein Teil der Erkenntnisse aber auch durch archäologische Grabungen gewonnen wird. Sie beginnt regional sehr unterschiedlich mit dem ersten Auftreten von Schriftzeugnissen und reicht bis in die historische Zeit der Geschichte im engeren Sinne. Die vorangehende Epoche ist die Urgeschichte, welche bis zurück vor etwa 2,5 Millionen Jahren in die Zeit des Auftretens erster Steinwerkzeuge in der Menschheitsgeschichte reicht; die nachfolgende Epoche ist die Geschichte im engeren Sinne, in der historische Entwicklungen wesentlich durch Auswertung schriftlicher Quellen erkannt werden und die materielle Kultur oft parallel archäologisch erschlossen wird. (de)
- Η πρωτοϊστορία είναι η περίοδος μεταξύ της προϊστορίας και της ιστορίας κατά την οποία μια κουλτούρα ή ένας πολιτισμός δεν έχει ακόμη αναπτύξει τη γραφή, αλλά άλλοι πολιτισμοί έχουν ήδη σημειώσει την ύπαρξη αυτών των προ-γραμματικών ομάδων στα δικά τους γραπτά. Για παράδειγμα, στην Ευρώπη, οι Κέλτες και οι γερμανικές φυλές θεωρούνται προϊστορικές όταν άρχισαν να εμφανίζονται σε ελληνικές και ρωμαϊκές πηγές. Η πρωτοϊστορία μπορεί επίσης να αναφέρεται στη μεταβατική περίοδο μεταξύ της εμφάνισης του αλφαβητισμού σε μια κοινωνία και των γραπτών των πρώτων ιστορικών. Η διατήρηση των προφορικών παραδόσεων μπορεί να περιπλέξει τα ζητήματα, καθώς μπορούν να παρέχουν μια δευτερεύουσα ιστορική πηγή για ακόμη και παλαιότερα γεγονότα. Οι αποικιακοί τόποι που περιλαμβάνουν μια γραμματική ομάδα και μια μη γραμματική ομάδα μελετώνται επίσης ως προϊστορικές καταστάσεις. Ο όρος μπορεί επίσης να αναφέρεται σε μια περίοδο κατά την οποία έχουν βρεθεί αποσπασματικά ή εξωτερικά ιστορικά έγγραφα, που δεν περιλαμβάνουν απαραίτητα ένα ανεπτυγμένο σύστημα γραφής. (el)
- Protohistorio rilatas al periodo okazinta inter prahistorio kaj historio. Temas pri periodo dum kiu iu civilizo ankoraŭ ne konas aŭ ne transdonis skribon. Tamen ĝi jam aperas per la skribaĵoj far aliaj civilizacioj. En Eŭropo, la keltoj kaj la ĝermanoj estas rigardataj kiel protohistoriaj popoloj dum aŭtoroj jen grekaj jen latinaj parolas pri ili. Al tiu unua metodologia difino de protohistorio aldoniĝas dua difino kronolgia laŭ kiu ĝi rilatas al periodo inter prahistorio kaj historio (Bronz- kaj Fer-epokoj), kaj tria, ekonomia, laŭ kiu ĝi rilatas al periodo karakterizita de produktado (kontraste kun antaŭa ĉasperiodo). (eo)
- Protohistoria historiaurrearen eta historiaren arteko trantsizio aldia da, ahozko tradizioetatik jasotako argibideak dituena. Historiaurrea bukatu zenetik historia (idazkera) hasi arteko aldiari esaten zaio protohistoria; historiaren atariko aldia da, beraz. Dena den, ez du ez kronologia zehatzik eta ez kokaleku jakinik, zeren eta, Ekialde Hurbilean lehen zibilizazioak eta idazkerak sortu ziren garai bertsuan, Europa Eneolitoan bizi baitzen. Beraz, Europako herri gehienetan, oro har, Bigarren Burdin Aroan eamten da protohistoria; Ekialdeko Europa mediterraneoan lehenago eta Euskal Herrian, erromatarrak sartu ziren garaian, bigarren burdin aroaren amaieran alegia. Ez da "aro" jakin bat, besteak diren moduan: brontze aroa, burdin aroa, antzinaroa, erdi aroa... kontzeptu historiografiko gisa erabiltzen da batez ere. Protohistoria ideia, idazkeraren lehen urratsekin dago lotutua erabat. Idatzitako iturrietan, eskualde edo herri bati buruzko lehen berriak ematen direnean, edota herri horrek idazten hasten denean, informazioa oso apurra eta sakabanatua izan ohi da eta horregatik, metodo arkeologikoak pisu handia du oraindik ikerketetan. Une horretan, banako pertsonai batzuren eta herrien izenak ezagutzen hasten gara, nahiz eta horiek kokatzea eta identifikazioa zaila izaten den. (eu)
- El término protohistoria (del griego πρωτο prōto ‘primero’ y del latín historĭa y este a su vez del griego ἱστορία historía) se refiere a una fase no muy bien definida que se situaría entre el final de la prehistoria y el principio de la historia antigua. El promotor del término ha sido el arqueólogo francés Jean Guilaine. Sus límites temporales son algo difusos y se suelen encontrar varias interpretaciones:
* Según la clásica, la protohistoria estudiaría a aquellos grupos humanos ágrafos de los que se tienen noticias escritas gracias a fuentes indirectas contemporáneas: de los iberos o La Tène, por ejemplo, nos dieron cuenta los escritores griegos y romanos. Esta definición limita la protohistoria a la Segunda Edad del Hierro.
* Para la escuela francesa, las sociedades protohistóricas europeas serían aquellas que se desarrollaron a la vez de las que ya utilizaban la escritura en Oriente Próximo. Se trataría así de una prehistoria reciente que abarcaría desde el Calcolítico a la Edad del Hierro.
* Por último, según una interpretación más moderna y amplia, estudiaría a aquellas sociedades que se encontraban en la transición hacia la cultura escrita y, a su vez, en proceso de formación del estado. En Europa, igualmente, haría referencia a la Edad de los Metales, pero para el resto del mundo tendría unas connotaciones más dilatadas. Dentro de este período en Europa se desarrollaron numerosas entidades políticas semicentralizadas, que coincidieron con el inicio de la escritura y de la metalurgia. Esas sociedades produjeron inicialmente documentos epigráficos breves y, posteriormente, crónicas extensas, considerándose a partir de ese punto que entraron en la historia antigua. (es)
- La notion de protohistoire a des sens différents selon les auteurs, dont les deux principaux sont :
* l'histoire des peuples sans écriture mais qui sont mentionnés dans les écrits d'historiens ou de chroniqueurs qui leur sont contemporains. En Europe, c'est le cas de nombreux peuples ou ethnies mentionnés par les auteurs antiques (Grecs et Romains) ;
* selon une définition plus récente, la période de la Préhistoire où les hommes vivent de la production agricole, quelles que soient leurs techniques d'outillage. Cette nouvelle définition élargit donc la protohistoire au Néolithique et aux âges des métaux (âge du cuivre, âge du bronze et âge du fer). La protohistoire est aussi la science qui étudie respectivement l'une ou l'autre de ces périodes. (fr)
- Protohistory is a period between prehistory and history during which a culture or civilization has not yet developed writing, but other cultures have already noted the existence of those pre-literate groups in their own writings. For example, in Europe, the Celts and the Germanic tribes are considered to have been protohistoric when they began appearing in Greek and Roman sources. Protohistoric may also refer to the transition period between the advent of literacy in a society and the writings of the first historians. The preservation of oral traditions may complicate matters, as they can provide a secondary historical source for even earlier events. Colonial sites involving a literate group and a nonliterate group are also studied as protohistoric situations. The term can also refer to a period in which fragmentary or external historical documents, not necessarily including a developed writing system, have been found. For instance, the Proto–Three Kingdoms of Korea, the Yayoi and the Mississippian groups, recorded by early European explorers, are protohistoric. (en)
- Protosejarah atau purwasejarah mengacu pada periode dalam sejarah, khususnya wilayah atau bangsa, yang telah memiliki sumber-sumber tertulis (sejarah) namun tidak berasal dari dari wilayah atau bangsa itu sendiri, atau telah ada sumber tertulis dari wilayah atau bangsa itu sendiri namun sumber itu belum bisa dibaca/ditafsirkan. Dalam rentang sejarah Indonesia, periode protosejarah terjadi pada masa permulaan tahun Masehi, dengan adanya sumber-sumber Yunani dan Tionghoa yang menyebutkan adanya wilayah di ujung timur yang menghasilkan rempah-rempah serta emas. Berita Tionghoa menyebutkan adanya pemukim di pantai utara Jawa. Periode ini dianggap berakhir sejak temuan prasasti di Kutai yang diduga berasal dari abad ke-5 Masehi. Periode ini juga umum dijumpai pada sejarah bangsa lain. Dalam sejarah Jerman, umpamanya, periode protosejarah terjadi ketika berita-berita Yunani Kuno dan Romawi menyebutkan adanya bangsa "biadab" yang menghuni utara Pegunungan Alpen. Sejarawan Romawi juga menulis beberapa kronik mengenai hubungan antara orang-orang Romawi dan taklukannya dengan orang-orang Jermanik. (in)
- Protohistorie ("vroege geschiedenis") of protohistorische periode is de overgangsperiode van prehistorie naar oudheid of geschiedenis, waarbij de betreffende beschaving zelf nog niet over een schrift beschikt, maar wel beschreven wordt door buurvolkeren die wel al over een schrift beschikken. (nl)
- 원사 시대(原史 時代, protohistory)는 특정 문명이나 문화가 고유의 문자를 갖지 않았으나 다른 문화에서 그 존재를 인식하는 동안의 시기를 말하며 이는 선사 시대와 역사 시대의 중간 시기를 일컫는다. 가령, 유럽에서 켈트 족과 게르만 족은 고대 그리스와 로마의 문헌에 등장하기 시작했을 때 원사 시대의 종족으로 여겨졌다. 원사 시대는 또한 특정 사회 속에서 언어사용이 시작되는 시기에서 역사가에 의해 처음 기록으로 남겨지는 시기 사이를 일컫기도 한다. 구전의 전통이 기존에 원사 시대로 알려진 시기보다 이른 시기와 관련된 제2차적 사료를 제공한다면 원사 시대를 언제로 설정해야 하는지 논란이 생기기도 한다. 언어를 사용하는 집단과 그렇지 않은 집단을 포함하는 식민지 지역 또한 원사시대의 경우로서 연구된다. 원사 시대라는 용어는 또한 부분적 혹은 외적인 역사기록이 발견되는 시기를 일컫기도 한다. 가령, 한국의 삼한 시대, 미국의 미시시피 문화, 일본의 미생시대가 그러하다. 협의로서의 원사 시대는 선사시대로 여겨지기도 하며, 기술의 발달 상태에 따라 선사시대의 경우처럼 청동기 시대와 철기 시대로 나뉜다. (ko)
- La protostoria è il periodo intermedio fra preistoria e storia, generalmente compreso tra la prima età del Bronzo (prima metà del IV millennio a.C.) ed età del ferro (che ha inizio nel Mediterraneo orientale attorno al XII secolo a.C.). Il termine deriva dal greco πρῶτος (prôtos, «primo, iniziale») e ἱστορία (historía, «storia»). (it)
- 原史時代（げんしじだい、英: Protohistory）とは、同時代における文献・伝承が断片的にまたは痕跡的に存在するが、それのみで当該時期における人類の過去を十分に知ることが不可能な時代をいう。先史時代および歴史時代に対応する時代概念であり、日本語における同音の原始時代と混同されやすいが別物である。日本では古墳時代（特に中国の歴史文献における記述がなく、ヤマト王権の成立過程などが把握しづらい前期「空白の4世紀」）がこれに該当するとされ、初期古代国家・日本文化発端期にあたる弥生時代も含まれるとする説もある。ただし、文献の遺存の有無や多少に基づいて時代区分を行う考え方には批判もあり、研究者の間でもこの呼称の使用に関しては意見が分かれている。 (ja)
- Protohistoria – termin określający dzieje społeczności, które nie stworzyły piśmiennictwa, lecz o których zachowały się informacje w źródłach innych kultur lub okres bezpośrednio poprzedzający okres historyczny, w którym ilość danych pisanych jest wciąż bardzo niewielka. Jest to okres przejściowy między czasem prehistorycznym a historycznym, w którym istnieje już niewielka liczba pisanych dokumentów, ale przeważająca większość danych jest uzyskiwana metodami archeologicznymi. W okresie prehistorycznym brak jakichkolwiek danych pisanych, stąd wszystkie informacje pochodzą ze źródeł archeologicznych, a datowanie odbywa się za pomocą metod geologicznych, jak np. datowanie izotopowe. W okresie protohistorycznym istnieją już kultury posługujące się pismem i rejestrujące swoją historię, stąd możliwe jest np. wykorzystywanie ich zapisów kalendarzowych do prób datowania wydarzeń i wytworów ludów żyjących poza zasięgiem tych rozwiniętych cywilizacji. Ponadto, cywilizacje piśmienne pozostawiają zapisy o innych, obcych ludach. Przykładowo, najdawniejsze dane pisane na temat północnego Wietnamu pochodzą z chińskich kronik dynastii Han, która zajęła te tereny w I w. p.n.e. Problemem w ich wykorzystaniu jest ich tendencja do podkreślania własnych osiągnięć i przypisywania rozwoju cywilizacji wyłącznie wpływom swojej (w tym przypadku chińskiej – Hanowskiej) cywilizacji, i pomijania wkładu ludów lokalnych. (pl)
- Proto-História é o período do desenvolvimento da humanidade entre a pré-história e a história, que precede o surgimento da escrita, mas que nos é permitido conhecer por ser descrito em algumas das primeiras fontes escritas. Praticamente coincide com a Idade dos Metais. Até ao século XIX, era crença geral de que o homem tivesse surgido em poucos milhares de anos. Os estudos arqueológicos mostraram, porém, que a espécie humana passou por um processo evolutivo de dezenas de milhares de anos, desde a fabricação dos primeiros utensílios até aos primeiros registos escritos. Entende-se por pré-história todo o período que abrange a atividade humana desde as suas origens até ao aparecimento da escrita. A atividade humana inicial foi a predatória, passando depois para a subsistência agrícola. A proto-história denomina a época de transição que se seguiu, quando as sociedades agrárias reuniram os primeiros elementos para a posterior aplicação da escrita. A sua principal característica foi a substituição da tecnologia da pedra pela do metal. (pt)
- Протоистория, англ. protohistory, нем. Frühgeschichte — термин, распространённый в зарубежной исторической литературе, но не укоренившийся в российской. Означает переходный период между доисторической эпохой и эпохой письменной истории, когда рассматриваемая культура или цивилизация ещё не создала своей письменности, однако уже попала в поле внимания других, имеющих письменность культур, и таким образом оказывается засвидетельствованной в письменных документах. Классическими примерами протоисторических цивилизаций являются ацтеки, чибча, инки, миссисипская культура и древние пуэбло в Америке, ранние славяне в античных и византийских документах, Троя, различные античные народы, упоминаемые в древнегреческих и древнеримских источниках, и т. д. Как «условно протоисторические» можно рассматривать цивилизации, имевшие собственную письменность, которая, однако, не может быть прочтена при нынешнем уровне знаний: этруски, минойцы и т. д., Китай периода династии Шан. С другой стороны, если упоминаемые в источниках народы или культуры хронологически отстояли достаточно далеко от времени, в котором их впервые описали, и представления о них сильно мифологизированы, то их скорее следует считать доисторическими, чем протоисторическими. В немецкой исторической науке в дополнение к термину протоистория используется также термин ранняя история, нем. Frühgeschichte. Он охватывает период от возникновения первых государств в Месопотамии и Египте до начала V века до н. э., когда появляются первые настоящие исторические труды «отца истории» Геродота. (ru)
- Protohistoria är en inledande övergångsperiod i ett områdes historieskrivning som det inte finns några samtida eller lokalt skrivna källor om, mellan förhistorisk och historisk tid. I många samhällen börjar historieskrivningen med myter och legender om deras härskare och folk, tillkomna i efterhand och med tveksamt eller inget historiskt värde. Utan källkritisk försiktighet kan man få intrycket att det finns mycket som en historiker kan veta om perioden i fråga, men när man gallrar bort alla svaga och sena källor blir det nästan ingenting kvar. För Sveriges del börjar protohistorien med Tacitus Germania omkring år 100 och slutar omkring år 1000 med Olof Skötkonungs val till gemensam kung över svear och götar. Eftersom det protohistoriska källmaterialet för Norden i stor utsträckning består av isländsk sagalitteratur brukar man kalla den nordiska protohistorien för sagohistoria. Före den protohistoriska tiden kommer förhistorien eller forntiden. Efter den protohistoriska tiden kommer den historiska tiden. Vissa områden (till exempel England under tiden 400-600) har temporärt återfallit i protohistorisk tid efter en historiskt välbelagd period. Det kallas dark ages, "mörka århundraden". (sv)
- Протоісторія (англ. Protohistory, нім. Frühgeschichte) — термін, поширений в зарубіжній історичній літературі. Він означає перехідний період між доісторичної епохою та епохою письмовій історії, коли розглянута культура або цивілізація ще не створила своєї писемності, проте вже потрапила в поле уваги інших, що мають писемність культур, і таким чином виявляється засвідченої в письмових документах. Класичними прикладами протоісторичних цивілізацій є ацтеки, чибча, інки, міссісіпська культура і древні пуебло в Америці, ранні слов'яни в античних і візантійських документах, Троя, різні античні народи, що згадуються в давньогрецьких і давньоримських джерелах, і т. д. Як «умовно протоісторичні» можна розглядати цивілізації, що мали власну писемність, яка, однак, не може бути прочитана при нинішньому рівні знань: етруски, мінойці і т. д., Китай періоду династії Шан. З іншого боку, якщо згадуються в джерелах народи чи культури хронологічно відстояли досить далеко від часу, в якому їх вперше описали, і уявлення про них сильно міфологізовані, то їх швидше можна вважати доісторичними, ніж протоісторичними. У німецькій історичній науці, на додаток до терміна протоісторія використовується також термін рання історія. Він охоплює період від виникнення перших держав в Месопотамії і Єгипті до початку V століття до н. е., коли з'являються перші справжні історичні праці «батька історії» Геродота. (uk)
- 原史时代，或简称原史（英語：Protohistory）是史前时代与信史时代中间的一段时期，指在一种文明还没有发展出自己的书写系统，但被外部其它文明以其文字所记载的时期。比如在欧洲，凯尔特人与日耳曼人出现在同时期的希腊罗马文献中的时代就可以归为他们的原史时代。 原史时代也可以指一个社会从读写能力的出现到第一位历史学家的著作完成之间的过渡阶段。口述传统的保留会使问题变得更加复杂化，因为这会为记录更早的事件提供间接的历史资源。由识字的群体和不识字的群体共同建立的殖民据点也具有一些原史时代的特征。 原史时代同样可以指一个文明的某些不完整的或外部的历史记载（不一定包括一个完整的书写系统）被发现的时期。例如朝鲜前三国时代、日本弥生时代，以及早期欧洲探险者记载的密西西比文化都属于这一类的原史时代文明。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- فجر التاريخ هو مصطلح يستخدم في دراسة التاريخ وعلم الآثار ويشير إلى الفترة الواقعة بين التاريخ وما قبل التاريخ . (ar)
- Protohistorické období (jiné názvy: protohistorie, raná dějinná doba je období v dějinách, pro které je k dispozici ještě jen malé množství soudobých písemných pramenů. Na Slovensku začíná příchodem Keltů (450/400 před. Kr. – začátek laténské doby) nebo se začátkem doby železné (850/800/750/700 př. Kr.) a končí kolem roku 800/863 po Kr. (Nitranské knížectví resp. Velká Morava / příchod Konstantina a Metoděje). (cs)
- Protohistorio rilatas al periodo okazinta inter prahistorio kaj historio. Temas pri periodo dum kiu iu civilizo ankoraŭ ne konas aŭ ne transdonis skribon. Tamen ĝi jam aperas per la skribaĵoj far aliaj civilizacioj. En Eŭropo, la keltoj kaj la ĝermanoj estas rigardataj kiel protohistoriaj popoloj dum aŭtoroj jen grekaj jen latinaj parolas pri ili. Al tiu unua metodologia difino de protohistorio aldoniĝas dua difino kronolgia laŭ kiu ĝi rilatas al periodo inter prahistorio kaj historio (Bronz- kaj Fer-epokoj), kaj tria, ekonomia, laŭ kiu ĝi rilatas al periodo karakterizita de produktado (kontraste kun antaŭa ĉasperiodo). (eo)
- Protohistorie ("vroege geschiedenis") of protohistorische periode is de overgangsperiode van prehistorie naar oudheid of geschiedenis, waarbij de betreffende beschaving zelf nog niet over een schrift beschikt, maar wel beschreven wordt door buurvolkeren die wel al over een schrift beschikken. (nl)
- 원사 시대(原史 時代, protohistory)는 특정 문명이나 문화가 고유의 문자를 갖지 않았으나 다른 문화에서 그 존재를 인식하는 동안의 시기를 말하며 이는 선사 시대와 역사 시대의 중간 시기를 일컫는다. 가령, 유럽에서 켈트 족과 게르만 족은 고대 그리스와 로마의 문헌에 등장하기 시작했을 때 원사 시대의 종족으로 여겨졌다. 원사 시대는 또한 특정 사회 속에서 언어사용이 시작되는 시기에서 역사가에 의해 처음 기록으로 남겨지는 시기 사이를 일컫기도 한다. 구전의 전통이 기존에 원사 시대로 알려진 시기보다 이른 시기와 관련된 제2차적 사료를 제공한다면 원사 시대를 언제로 설정해야 하는지 논란이 생기기도 한다. 언어를 사용하는 집단과 그렇지 않은 집단을 포함하는 식민지 지역 또한 원사시대의 경우로서 연구된다. 원사 시대라는 용어는 또한 부분적 혹은 외적인 역사기록이 발견되는 시기를 일컫기도 한다. 가령, 한국의 삼한 시대, 미국의 미시시피 문화, 일본의 미생시대가 그러하다. 협의로서의 원사 시대는 선사시대로 여겨지기도 하며, 기술의 발달 상태에 따라 선사시대의 경우처럼 청동기 시대와 철기 시대로 나뉜다. (ko)
- La protostoria è il periodo intermedio fra preistoria e storia, generalmente compreso tra la prima età del Bronzo (prima metà del IV millennio a.C.) ed età del ferro (che ha inizio nel Mediterraneo orientale attorno al XII secolo a.C.). Il termine deriva dal greco πρῶτος (prôtos, «primo, iniziale») e ἱστορία (historía, «storia»). (it)
- 原史時代（げんしじだい、英: Protohistory）とは、同時代における文献・伝承が断片的にまたは痕跡的に存在するが、それのみで当該時期における人類の過去を十分に知ることが不可能な時代をいう。先史時代および歴史時代に対応する時代概念であり、日本語における同音の原始時代と混同されやすいが別物である。日本では古墳時代（特に中国の歴史文献における記述がなく、ヤマト王権の成立過程などが把握しづらい前期「空白の4世紀」）がこれに該当するとされ、初期古代国家・日本文化発端期にあたる弥生時代も含まれるとする説もある。ただし、文献の遺存の有無や多少に基づいて時代区分を行う考え方には批判もあり、研究者の間でもこの呼称の使用に関しては意見が分かれている。 (ja)
- 原史时代，或简称原史（英語：Protohistory）是史前时代与信史时代中间的一段时期，指在一种文明还没有发展出自己的书写系统，但被外部其它文明以其文字所记载的时期。比如在欧洲，凯尔特人与日耳曼人出现在同时期的希腊罗马文献中的时代就可以归为他们的原史时代。 原史时代也可以指一个社会从读写能力的出现到第一位历史学家的著作完成之间的过渡阶段。口述传统的保留会使问题变得更加复杂化，因为这会为记录更早的事件提供间接的历史资源。由识字的群体和不识字的群体共同建立的殖民据点也具有一些原史时代的特征。 原史时代同样可以指一个文明的某些不完整的或外部的历史记载（不一定包括一个完整的书写系统）被发现的时期。例如朝鲜前三国时代、日本弥生时代，以及早期欧洲探险者记载的密西西比文化都属于这一类的原史时代文明。 (zh)
- La protohistòria se situa cronològicament entre la prehistòria i la història. Les fonts per al seu estudi són gairebé completament arqueològiques, encara que també n'existeixen tradicions orals. Tenint en compte que els mil·lennis que van des de la invenció de l'escriptura (en distints llocs en tot el món, dels quals Orient Pròxim va ser el primer) fins a la seva difusió per tot el món (particularment per Europa i la conca del Mediterrani en el cas citat), poden utilitzar-se les fonts escrites per grecs, fenicis, hebreus o egipcis per a l'estudi d'aquest temps (mil·lennis IV aC al I aC) i aquests llocs, que pròpiament no havien entrat en la història. (ca)
- Η πρωτοϊστορία είναι η περίοδος μεταξύ της προϊστορίας και της ιστορίας κατά την οποία μια κουλτούρα ή ένας πολιτισμός δεν έχει ακόμη αναπτύξει τη γραφή, αλλά άλλοι πολιτισμοί έχουν ήδη σημειώσει την ύπαρξη αυτών των προ-γραμματικών ομάδων στα δικά τους γραπτά. Για παράδειγμα, στην Ευρώπη, οι Κέλτες και οι γερμανικές φυλές θεωρούνται προϊστορικές όταν άρχισαν να εμφανίζονται σε ελληνικές και ρωμαϊκές πηγές. Ο όρος μπορεί επίσης να αναφέρεται σε μια περίοδο κατά την οποία έχουν βρεθεί αποσπασματικά ή εξωτερικά ιστορικά έγγραφα, που δεν περιλαμβάνουν απαραίτητα ένα ανεπτυγμένο σύστημα γραφής. (el)
- Die Frühgeschichte ist ein Teilgebiet der archäologischen Disziplin „Ur- und Frühgeschichte“ und bezeichnet eine Periode der menschlichen Geschichte: Sie befasst sich mit jenen Kulturen der Menschheit, über die erste schriftliche Aufzeichnungen (teils aus anderen Kulturen) bekannt sind, ein Teil der Erkenntnisse aber auch durch archäologische Grabungen gewonnen wird. Sie beginnt regional sehr unterschiedlich mit dem ersten Auftreten von Schriftzeugnissen und reicht bis in die historische Zeit der Geschichte im engeren Sinne. (de)
- El término protohistoria (del griego πρωτο prōto ‘primero’ y del latín historĭa y este a su vez del griego ἱστορία historía) se refiere a una fase no muy bien definida que se situaría entre el final de la prehistoria y el principio de la historia antigua. El promotor del término ha sido el arqueólogo francés Jean Guilaine. Sus límites temporales son algo difusos y se suelen encontrar varias interpretaciones: (es)
- Protohistoria historiaurrearen eta historiaren arteko trantsizio aldia da, ahozko tradizioetatik jasotako argibideak dituena. Historiaurrea bukatu zenetik historia (idazkera) hasi arteko aldiari esaten zaio protohistoria; historiaren atariko aldia da, beraz. Dena den, ez du ez kronologia zehatzik eta ez kokaleku jakinik, zeren eta, Ekialde Hurbilean lehen zibilizazioak eta idazkerak sortu ziren garai bertsuan, Europa Eneolitoan bizi baitzen. Beraz, Europako herri gehienetan, oro har, Bigarren Burdin Aroan eamten da protohistoria; Ekialdeko Europa mediterraneoan lehenago eta Euskal Herrian, erromatarrak sartu ziren garaian, bigarren burdin aroaren amaieran alegia. (eu)
- Protohistory is a period between prehistory and history during which a culture or civilization has not yet developed writing, but other cultures have already noted the existence of those pre-literate groups in their own writings. For example, in Europe, the Celts and the Germanic tribes are considered to have been protohistoric when they began appearing in Greek and Roman sources. (en)
- Protosejarah atau purwasejarah mengacu pada periode dalam sejarah, khususnya wilayah atau bangsa, yang telah memiliki sumber-sumber tertulis (sejarah) namun tidak berasal dari dari wilayah atau bangsa itu sendiri, atau telah ada sumber tertulis dari wilayah atau bangsa itu sendiri namun sumber itu belum bisa dibaca/ditafsirkan. (in)
- La notion de protohistoire a des sens différents selon les auteurs, dont les deux principaux sont :
* l'histoire des peuples sans écriture mais qui sont mentionnés dans les écrits d'historiens ou de chroniqueurs qui leur sont contemporains. En Europe, c'est le cas de nombreux peuples ou ethnies mentionnés par les auteurs antiques (Grecs et Romains) ;
* selon une définition plus récente, la période de la Préhistoire où les hommes vivent de la production agricole, quelles que soient leurs techniques d'outillage. Cette nouvelle définition élargit donc la protohistoire au Néolithique et aux âges des métaux (âge du cuivre, âge du bronze et âge du fer). (fr)
- Protohistoria – termin określający dzieje społeczności, które nie stworzyły piśmiennictwa, lecz o których zachowały się informacje w źródłach innych kultur lub okres bezpośrednio poprzedzający okres historyczny, w którym ilość danych pisanych jest wciąż bardzo niewielka. (pl)
- Proto-História é o período do desenvolvimento da humanidade entre a pré-história e a história, que precede o surgimento da escrita, mas que nos é permitido conhecer por ser descrito em algumas das primeiras fontes escritas. Praticamente coincide com a Idade dos Metais. Até ao século XIX, era crença geral de que o homem tivesse surgido em poucos milhares de anos. Os estudos arqueológicos mostraram, porém, que a espécie humana passou por um processo evolutivo de dezenas de milhares de anos, desde a fabricação dos primeiros utensílios até aos primeiros registos escritos. (pt)
- Протоистория, англ. protohistory, нем. Frühgeschichte — термин, распространённый в зарубежной исторической литературе, но не укоренившийся в российской. Означает переходный период между доисторической эпохой и эпохой письменной истории, когда рассматриваемая культура или цивилизация ещё не создала своей письменности, однако уже попала в поле внимания других, имеющих письменность культур, и таким образом оказывается засвидетельствованной в письменных документах. (ru)
- Protohistoria är en inledande övergångsperiod i ett områdes historieskrivning som det inte finns några samtida eller lokalt skrivna källor om, mellan förhistorisk och historisk tid. I många samhällen börjar historieskrivningen med myter och legender om deras härskare och folk, tillkomna i efterhand och med tveksamt eller inget historiskt värde. Utan källkritisk försiktighet kan man få intrycket att det finns mycket som en historiker kan veta om perioden i fråga, men när man gallrar bort alla svaga och sena källor blir det nästan ingenting kvar. (sv)
- Протоісторія (англ. Protohistory, нім. Frühgeschichte) — термін, поширений в зарубіжній історичній літературі. Він означає перехідний період між доісторичної епохою та епохою письмовій історії, коли розглянута культура або цивілізація ще не створила своєї писемності, проте вже потрапила в поле уваги інших, що мають писемність культур, і таким чином виявляється засвідченої в письмових документах. (uk)
|
