An Entity of Type: WikicatStreetsInRussia, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Prospekt (Russian: проспе́кт, IPA: [prɐˈspʲɛkt]) is a Russian term describing a broad, multi-lane and very long straight street in urban areas, which serves as an arterial road. The use of "prospekt" as a road-related concept originated in the Russian Empire. As an urban area sprawls along transportation routes, the roads outside of city limits called chaussee (French for road surface) often also become converted into prospekts.

Property Value
dbo:abstract
  • Prospekt (rusky проспект, z latinského prospectus) je ruské označení pro hlavní třídu (bulvár) ve městech. Jako prospekty jsou označovány ulice hlavně v zemích bývalého SSSR; jedná se o velmi dlouhé třídy vedené radiálně velkého dopravního významu. V dobách existence Sovětského svazu existovaly tendence toto označení používat i v dalších zemích tzv. Východního bloku, včetně tehdejší ČSSR. (cs)
  • Prospekt (Russian: проспе́кт, IPA: [prɐˈspʲɛkt]) is a Russian term describing a broad, multi-lane and very long straight street in urban areas, which serves as an arterial road. The use of "prospekt" as a road-related concept originated in the Russian Empire. As an urban area sprawls along transportation routes, the roads outside of city limits called chaussee (French for road surface) often also become converted into prospekts. (en)
  • Une perspective[réf. nécessaire] (russe : проспект, prospekt, IPA : [prɐspʲɛkt]) est une longue et large rue rectiligne multi-voies tracée dans une zone urbaine. Le terme est originaire de l'Empire russe. Fréquemment traduit par avenue, il peut aussi être interprété comme une promenade car il est courant qu'une perspective soit l'artère principale de la ville. (fr)
  • Проспе́кт (від лат. prospectus — вид, перспектива) — довга, пряма та широка вулиця в містах, як правило, обсаджена деревами. Проспект не відноситься до типології вулиць, вибір назви для нього є довільним. Слово «проспект» з'явилось у Російській імперії у XVIII сторіччі, при початку будівництва міста Санкт-Петербург. Тоді найбільші та найважливіші вулиці стали називати «перспективними дорогами», або «перспективами», від буквального значення графічної або візуальної перспективи. Один з найбільш відомих проспектів, названих у той час є Невський проспект у Санкт-Петербурзі. Після цього назва трохи трансформувалася і з часом поширилася на інші російські регіони, а найбільшого поширення набула у часи СРСР під час розбудови великих міст і в наш час є частою назвою для вулиць у містах колишніх республік СРСР. Основними ознаками для проспекту є його ширина, довжина та місце в ієрархії інших вулиць. Як правило, проспектами називають найбільш центральні вулиці в містах, або такі, які з'єднують важливі частини міста — наприклад великий мікрорайон або масив мікрорайонів з центром міста, хоча у невеликих містах іноді трапляються винятки, коли проспектом називають малу, нешироку вулицю. Одним з найкоротших проспектів є проспект Маршала Рокоссовського в Києві — його довжина всього близько 650 метрів. (uk)
  • Проспе́кт (от лат. prospectus — вид будущего, вид развития, проектирование будущего, перспектива проекта) — как правило, длинная, прямая и широкая улица в городе, возможно, обсаженная зеленью. Согласно Строительным нормам и правилам проспект не относится к типологии улиц, решение о включении слова «проспект» в название улицы принимается произвольно. По универсальной десятичной классификации проспекты входят в группу с кодом 625.712.1 (Магистральные дороги. Автомагистрали. Проспекты. Кольцевые дороги. Городские автострады). Слово «проспект» появилось в русском языке в XVIII веке, при строительстве Санкт-Петербурга. Первоначально широкие прямые улицы строящегося города назывались першпективами, затем устоялось современное название. Так, Невский проспект в первые годы своего существования носил имена: першпективная дорога к Невскому монастырю, Большая першпективная дорога, Большая Невская першпектива, Невская першпектива. Нынешнее написание устоялось только в 80-х годах XVIII века. В Москве проспектами с середины XIX века называли прямые длинные аллеи в парках, однако это название использовалось нечасто и не получило широкого распространения (хотя в Измайловском парке до сих пор существуют именно такие проспекты-просеки). В современном значении (широкая улица) проспекты появились в Москве только в 50-х годах XX века, когда началась застройка новых районов. Также в проспекты преобразовали некоторые существовавшие магистрали (в основном шоссе). Как правило, проспектами называют крупные улицы в центрах городов, их крупных и обособленных частях, или такие, которые соединяют части города — идущие к мосту через крупную реку или сквозь крупный район к центру города. Основными признаками для проспекта являются его ширина, длина, место в иерархии других улиц. Проспекты не заканчиваются тупиками. Началом и концом проспекта могут быть развязка, площадь, переход в другой проспект или в дорогу ведущую к мосту или из города. В редких случаях проспект заканчивается обычным перекрестком с другим проспектом или другой внутригородской магистралью. На проспектах не бывает участков, предназначенных только для пешеходов. Размеры проспектов должны позволять выделение обширных пешеходных зон без перекрывания движения, а исторически сложившиеся транспортные потоки как раз определяли направления будущих проспектов. Таким образом, перекрытие естественным образом сложившегося проспекта приведет к транспортному коллапсу в городе. По этой же причине не должно быть проспектов без городского транспорта - маршруты городского транспорта и основные наиболее популярные траектории перемещения пассажиров проходят по наиболее крупным и людным улицам и никак не могут пройти мимо проспектов. Отсутствие этих признаков может говорить о том, что название «проспект» не подходит данной улице, однако это не влечет немедленного переименования. Применение названия зависит от воли строителей, городских властей и городских топонимических традиций. Так, в городах-миллионерах Уфа и Екатеринбург имеется всего по два полноценных проспекта и по два крошечных, Иркутск и Хабаровск имеют в застройке по одному проспекту и то за пределами исторических центров, а областные центры Тюмень и Орел вообще не имеют проспектов. Большое количество проспектов свойственно Санкт-Петербургу и городам, строившимся в советское время. Сельские населенные пункты обычно не имеют проспектов, в малых городах или поселках городского типа проспектом могут назвать одну или несколько центральных улиц, даже если последние являются пешеходными, проходят через частный сектор, не имеют транспортного значения и т.п. (ru)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageID
  • 23874980 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 3127 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1122374598 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dcterms:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • Prospekt (rusky проспект, z latinského prospectus) je ruské označení pro hlavní třídu (bulvár) ve městech. Jako prospekty jsou označovány ulice hlavně v zemích bývalého SSSR; jedná se o velmi dlouhé třídy vedené radiálně velkého dopravního významu. V dobách existence Sovětského svazu existovaly tendence toto označení používat i v dalších zemích tzv. Východního bloku, včetně tehdejší ČSSR. (cs)
  • Prospekt (Russian: проспе́кт, IPA: [prɐˈspʲɛkt]) is a Russian term describing a broad, multi-lane and very long straight street in urban areas, which serves as an arterial road. The use of "prospekt" as a road-related concept originated in the Russian Empire. As an urban area sprawls along transportation routes, the roads outside of city limits called chaussee (French for road surface) often also become converted into prospekts. (en)
  • Une perspective[réf. nécessaire] (russe : проспект, prospekt, IPA : [prɐspʲɛkt]) est une longue et large rue rectiligne multi-voies tracée dans une zone urbaine. Le terme est originaire de l'Empire russe. Fréquemment traduit par avenue, il peut aussi être interprété comme une promenade car il est courant qu'une perspective soit l'artère principale de la ville. (fr)
  • Проспе́кт (от лат. prospectus — вид будущего, вид развития, проектирование будущего, перспектива проекта) — как правило, длинная, прямая и широкая улица в городе, возможно, обсаженная зеленью. Согласно Строительным нормам и правилам проспект не относится к типологии улиц, решение о включении слова «проспект» в название улицы принимается произвольно. По универсальной десятичной классификации проспекты входят в группу с кодом 625.712.1 (Магистральные дороги. Автомагистрали. Проспекты. Кольцевые дороги. Городские автострады). (ru)
  • Проспе́кт (від лат. prospectus — вид, перспектива) — довга, пряма та широка вулиця в містах, як правило, обсаджена деревами. Проспект не відноситься до типології вулиць, вибір назви для нього є довільним. Основними ознаками для проспекту є його ширина, довжина та місце в ієрархії інших вулиць. Як правило, проспектами називають найбільш центральні вулиці в містах, або такі, які з'єднують важливі частини міста — наприклад великий мікрорайон або масив мікрорайонів з центром міста, хоча у невеликих містах іноді трапляються винятки, коли проспектом називають малу, нешироку вулицю. (uk)
rdfs:label
  • Prospekt (cs)
  • Perspective (artère) (fr)
  • Prospekt (street) (en)
  • Проспект (ru)
  • Проспект (uk)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License