| dbo:abstract
|
- La Propiska (ruso: прописка; siendo el término completo прописка по месту жительства, transliterado como propiska po mestu zhítelstva, “registro del lugar de residencia”) era el sistema de control estatal de migraciones de la población establecido en la Unión Soviética y en algunos estados sucesores, incluida la propia Rusia, que en principio consiste en la adscripción de los ciudadanos a una residencia fija permanente. (es)
- La propiska (en russe : прописка) était un « permis obligatoire de résidence » utilisé depuis l'époque des tsars jusqu'à la chute de l'URSS. Cette institution a été complètement abrogée en Russie en 1993. Dans la réalité, l'obligation de s'enregistrer au poste de police local est toujours maintenue, surtout à Moscou. Le successeur de la propiska est le passeport de citoyen russe, à ne pas confondre avec le passeport russe. (fr)
- A propiska (Russian: пропи́ска, IPA: [prɐˈpʲiskə], plural: propiski) was both a residency permit and a migration-recording tool, used in the Russian Empire before 1917 and in the Soviet Union from the 1930s. Literally, the word propiska means "inscription", alluding to the inscription in a state internal passport permitting a person to reside in a given place. For a state-owned or third-party-owned property, having a propiska meant the inclusion of a person in the rental contract associated with a dwelling. A propiska was certified via local police (Militsiya) registers and stamped in this internal passports. Undocumented residence anywhere for longer than a few weeks was prohibited. The USSR had both permanent (прописка по месту жительства or постоянная прописка) and temporary (временная прописка) propiskas. A third, intermediate type, the employment propiska (служебная прописка), permitted a person and his or her family to live in an apartment built by an economic entity (factory, ministry) as long as the person worked for the owner of the housing (similar to inclusion of house rent into a labour contract). In the transition period to a market economy in the aftermath of the collapse of the Soviet Union in late 1991, the permanent propiska in municipal apartments was one factor leading to the emergence of private-property rights during privatization (those who built housing at their own expense obtained a permanent propiska there by definition). (en)
- Propiska (em russo, пропи́ска; a expressão inteira é прописка по месту жительства ou "registro de local de residência") era um controle de deslocamento dos cidadãos na União Soviética, idealizado para regular o movimento populacional por meio da fixação de pessoas em seus locais de residência permanente. O substantivo deriva do verbo russo "propisat" ("inscrever"), que originalmente significava inscrever um passaporte em um livro de registros do respectivo escritório local. Um decreto do início dos anos 1930 sobre a propiska exigiu o registro de documentos, não de pessoas. Mais tarde, o termo "propiska" tornou-se oficial. Formalmente, nenhuma das três constituições soviéticas proibiu cidadãos de ir e vir dentro do país. Entretanto, portarias internas da milítsia sobre propiska eram praticamente considerados como legislação máxima. A propiska devia ser registrada tanto no passaporte de trânsito interno dos cidadãos soviéticos quanto no escritório administrativo local. Nas cidades, havia um "Departamento Distrital de Assuntos Internos" (abreviados como РОВД), subordinado ao Ministério do Interior. Já em áreas rurais, o órgão de controle se chamava selsovet, ou "soviete rural", uma administração de um território rural. A propiska servia tanto como licença de residência e registro residencial de uma pessoa. O sistema da propiska era semelhante ao sistema de passaportes internos do czarismo, visto como um meio tirânico de controlar o movimento populacional no Império Russo. Os bolcheviques aboliram o sistema de passaporte interno em 1917, mas Stalin restaurou-o em dezembro de 1932. Sob o regime soviético, era necessária uma propiska válida para se candidatar a vagas de emprego, casar-se, receber atendimento médico e diversas outras situações. Ao mesmo tempo, era quase impossível obter uma propiska local em uma cidade grande sem ter emprego, constituindo um tipo de armadilha tautológica. A cada cinco anos era feita uma renovação do registro, em cuja ocasião o MVD conferia o currículo de atividades da pessoa desde a renovação anterior. Os que participavam de atividades anti-soviéticas corriam o risco de perder suas propiskas. Em certo período da história soviética, os passaportes de moradores de áreas rurais eram retidos nos locais (oficialmente, "por razões de segurança"), o que os impedia de migrar sem autorização prévia. As permissões de residência eram extremamente difíceis de conseguir para emigrantes em cidades grandes, especialmente Moscou, e eram objeto de prestígio. Determinados "grupos de risco", como dissidentes, ciganos e ex-internos de Gulags eram frequentemente impedidos de obter licenças em Moscou e em outras grandes cidades soviéticas. Entretanto, diversas pessoas utilizavam subterfúgios para obter permissões de residência em Moscou, como falsos casamentos e suborno. Outra maneira de obter a licença em Moscou era tornar-se , ou seja, entrar em Moscou para concorrer a determinadas vagas não-qualificadas de emprego estratégicas, como em usinas ou construção civil, de acordo com determinada cota de mão-de-obra ("limit"). (pt)
- Пропи́ска (юридически: регистрация по месту постоянного проживания) — отметка (оттиск штампа с записью) о месте проживания в паспорте человека и записи в учётных документах государственных органов. Регистрация по месту постоянного проживания применялась для контроля перемещения иностранцев и внутренней миграции населения, в Российской империи, и получила развитие и широкое применение в СССР. Прописка требовалась на усмотрение административных органов для разрешения или запрещения на проживание и, соответственно, устройство на работу и учёбу, регистрации актов гражданского состояния. Разрешительный порядок прописки был признан Комитетом конституционного надзора СССР не соответствующим Конституции СССР в 1991 году. (ru)
- Прописка — радянська система контролю та керування міграцією громадян-мешканців, що склалася ще в Російській імперії. Була наново введена в СРСР і за часів панування сталінізму досягла свого вищого розвитку. Система прописки, як важливий інструмент тоталітаризму, продовжила та розвинула жорстку феодальну прив'язку населення до певних територій у державі. Прописка, як і її сьогоднішній варіант у РФ «реєстрація», відроджують принципи феодального закріпачення в умовах індустріального суспільства 20 і 21 ст. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La Propiska (ruso: прописка; siendo el término completo прописка по месту жительства, transliterado como propiska po mestu zhítelstva, “registro del lugar de residencia”) era el sistema de control estatal de migraciones de la población establecido en la Unión Soviética y en algunos estados sucesores, incluida la propia Rusia, que en principio consiste en la adscripción de los ciudadanos a una residencia fija permanente. (es)
- La propiska (en russe : прописка) était un « permis obligatoire de résidence » utilisé depuis l'époque des tsars jusqu'à la chute de l'URSS. Cette institution a été complètement abrogée en Russie en 1993. Dans la réalité, l'obligation de s'enregistrer au poste de police local est toujours maintenue, surtout à Moscou. Le successeur de la propiska est le passeport de citoyen russe, à ne pas confondre avec le passeport russe. (fr)
- Пропи́ска (юридически: регистрация по месту постоянного проживания) — отметка (оттиск штампа с записью) о месте проживания в паспорте человека и записи в учётных документах государственных органов. Регистрация по месту постоянного проживания применялась для контроля перемещения иностранцев и внутренней миграции населения, в Российской империи, и получила развитие и широкое применение в СССР. Прописка требовалась на усмотрение административных органов для разрешения или запрещения на проживание и, соответственно, устройство на работу и учёбу, регистрации актов гражданского состояния. Разрешительный порядок прописки был признан Комитетом конституционного надзора СССР не соответствующим Конституции СССР в 1991 году. (ru)
- Прописка — радянська система контролю та керування міграцією громадян-мешканців, що склалася ще в Російській імперії. Була наново введена в СРСР і за часів панування сталінізму досягла свого вищого розвитку. Система прописки, як важливий інструмент тоталітаризму, продовжила та розвинула жорстку феодальну прив'язку населення до певних територій у державі. Прописка, як і її сьогоднішній варіант у РФ «реєстрація», відроджують принципи феодального закріпачення в умовах індустріального суспільства 20 і 21 ст. (uk)
- A propiska (Russian: пропи́ска, IPA: [prɐˈpʲiskə], plural: propiski) was both a residency permit and a migration-recording tool, used in the Russian Empire before 1917 and in the Soviet Union from the 1930s. Literally, the word propiska means "inscription", alluding to the inscription in a state internal passport permitting a person to reside in a given place. For a state-owned or third-party-owned property, having a propiska meant the inclusion of a person in the rental contract associated with a dwelling. A propiska was certified via local police (Militsiya) registers and stamped in this internal passports. Undocumented residence anywhere for longer than a few weeks was prohibited. (en)
- Propiska (em russo, пропи́ска; a expressão inteira é прописка по месту жительства ou "registro de local de residência") era um controle de deslocamento dos cidadãos na União Soviética, idealizado para regular o movimento populacional por meio da fixação de pessoas em seus locais de residência permanente. O sistema da propiska era semelhante ao sistema de passaportes internos do czarismo, visto como um meio tirânico de controlar o movimento populacional no Império Russo. Os bolcheviques aboliram o sistema de passaporte interno em 1917, mas Stalin restaurou-o em dezembro de 1932. (pt)
|
