| dbo:abstract
|
- Una doctrina legal o doctrina jurídica és un marc, un conjunt de regles, passos processals o de prova, sovint establert a través de precedents en el dret comú, a través dels quals els judicis poden ser determinats en un cas legal donat. Una doctrina es produeix quan un jutge pren una decisió on un procés es descriu i aplicat, i la té en compte per ser igualment aplicada en casos similars. Quan prou jutges fan ús del procés, aviat es torna establert com el mètode «de facto» de decidir les situacions similars. (ca)
- المذهب القانوني (بالإنجليزية: Legal doctrine)، هو إطار ومجموعة قواعد وخطوات إجرائية يتم تأسيسها غالبًا من خلال سابقة في القانون العام، يمكن من خلالها تحديد الأحكام في حالة قانونية معينة. يأتي المذهب عندما يصدر القاضي قرارًا حيث يتم تحديد العملية وتطبيقها، ويسمح بتطبيقها على قدم المساواة على القضايا المشابهة. (ar)
- Die Rechtsdogmatik beschäftigt sich mit dem geltenden Recht (lex lata). Sie ist ein Teil der Rechtswissenschaft. Von ihr abzugrenzen sind die Rechtsgeschichte, welche sich mit nicht mehr geltendem Recht beschäftigt, und die Rechtspolitik, die sich mit dem zukünftigen Recht (lex ferenda) befasst. Die Rechtsdogmatik untersucht die geltenden Rechtsnormen (exegetische Jurisprudenz) und entwickelt daraus nach den jeweils herrschenden Rechtsauffassungen anerkannte juristische Grundsätze (Dogmen). Sie dient damit der Rechtssicherheit und der Vorhersehbarkeit von gerichtlichen Entscheidungen, indem sie die Möglichkeiten und Grenzen neuer juristischer Konstruktionen zur Lösung von Rechtsproblemen bestimmt. Anders als in der Theologie bilden Dogmen in der Jurisprudenz gleichwohl keine apodiktischen (unumstößliche) Lehrsätze. Vielmehr bleiben sie in fortwährender Diskussion und beschränken den Begriff auf Rechtssätze hoher Dignität (Würdigkeit), etwa Rechtsprinzipien. Das „geltende Recht“ besteht dabei heute neben den von der Rechtswissenschaft gewonnenen Erkenntnissen über die Rechtsordnung zu einem wesentlichen Teil aus den von der Rechtsprechung entwickelten Rechtsgrundsätzen (Richterrecht). (de)
- En el Derecho, la doctrina es una reflexión teórica relativa a las diferentes cuestiones jurídicas que plantea la organización y contenido del ordenamiento jurídico, que puede estudiarse sobre todo a través de la enorme cantidad de literatura jurídica que existe. Es una fuente material del derecho, y tiene una indudable transcendencia en el ámbito jurídico. En el siglo XIX fue Friedrich Karl von Savigny, quien resaltó la importancia del trabajo y la doctrina de los juristas. La doctrina jurídica surge principalmente de las universidades, que estudian el derecho vigente y lo interpretan dentro de la ciencia del derecho. No tiene fuerza obligatoria, y no se reconoce como fuente oficial del derecho en la mayoría de los sistemas jurídicos. Por la vía de los hechos, sin embargo, constituye una fuerza de convicción para el juez, el legislador y el desarrollo del derecho consuetudinario, dado que la opinión y la crítica de los teóricos del derecho influye en la formación de la opinión de los que, posteriormente, crean normas nuevas o aplican las existentes. La doctrina estudia los manantiales de donde brota el derecho: investiga el papel histórico y las relaciones existentes entre las diversas fuentes; esclarece el significado de las normas y elabora, para entender en toda su extensión, el significado de los modelos jurídicos. (es)
- A legal doctrine is a framework, set of rules, procedural steps, or test, often established through precedent in the common law, through which judgments can be determined in a given legal case. A doctrine comes about when a judge makes a ruling where a process is outlined and applied, and allows for it to be equally applied to like cases. When enough judges make use of the process, it may become established as the de facto method of deciding like situations. (en)
- Doktrin hukum adalah suatu pernyataan yang dituangkan ke dalam bahasa oleh semua ahli hukum dan hasil pernyataannya pun disepakati oleh seluruh pihak. (in)
- De rechtsleer (ook wel doctrine genoemd) is het geheel van geschriften gewijd aan het recht door gezaghebbende auteurs, meestal rechtsgeleerden. Het recht zoals aangetroffen in de wetgeving en in de rechtspraak spreekt immers niet voor zich, maar moet verduidelijkt worden. (nl)
- Per dottrina si intende, in campo giuridico, l'insieme del sapere (corpus di conoscenze) e della speculazione teorica proveniente dagli studiosi del diritto. Lo studio della dottrina e la sua interpretazione è detta giurisprudenza. (it)
- Dogmatyka prawa – dział nauk prawnych, zajmujący się badaniem prawa obowiązującego, w takiej postaci, w jakiej zostało ono ustanowione przez ustawodawcę. Mianem tym określa się zarówno działalność badawczą osób zajmujących się prawem (aspekt pragmatyczny), jak i wytwory (publikacje i zespół twierdzeń na temat prawa) tych działań (aspekt apragmatyczny). (pl)
- Doutrina jurídica é uma disciplina humanística que estuda o direito. Distingue-se em escopo e métodos da Ciência do direito e da filosofia do direito. (pt)
- Правовая доктрина, Естественно-правовая доктрина — положения из работ известных учёных, используемые в некоторых государствах и странах при наличии пробела в законодательстве или отсутствии соответствующего прецедента для юридического решения возникшего спора, имеющего . По общему правилу любая доктрина делится на официальную доктрину, создаваемую на национальном или наднациональном уровне (например, экспертные заключения), и научную доктрину, создаваемую в университетах и иных профессорско-преподавательских объединениях. Как и богословские доктрины, правовая доктрина обязательно подкреплена авторитетом традиции. Правовая доктрина считается характерным источником права для англосаксонской правовой семьи. К примеру, в Великобритании к мнениям наиболее известных учёных-юристов обращаются в случае, если пробел в праве не может быть заполнен статутом или судебным прецедентом. Такими доктринами являются труды Блэкстона («Комментарии законов Англии», 1765), Коука («Правовые институты Англии», 1628), Фостера («Решения королевских судов», 1763), а также различные труды Дж. Локка, Дж. Милля, Э. Бёрка, А. Дайси и др. В романо-германской правовой семье правовая доктрина потеряла своё правовое значение. Например, в Российской Федерации она не признаётся источником права. Тем не менее, компетентные научные труды, толкование законодательства (к примеру, научные комментарии Конституции, федеральных законов) могут являться своего рода вспомогательными началами для должностных лиц и государственных органов, применяющих нормы права. (ru)
- Правова доктрина — це зумовлена духовним і інтелектуальним розвитком, станом моральності та політико-правовою культурою суспільства цілісна і гармонічна система принципів, поглядів, уявлень, ідей, концепцій і модельних норм щодо права і його розвитку, які виступають теоретичним стрижнем та концептуальною основою державотворчої, правотворчої, правозастосовної та право тлумачної діяльності. В сучасній юридичній літературі, зокрема і тій, що присвячена аналізу джерел романо-германського права, термін «доктрина» вживеться у кількох значеннях:
* як вчення або філософсько-правова теорія;
* як думки вчених юристів з тих чи інших питань, які стосуються сутності і змісту різних юридичних актів, з питань правотворчості і правозастосування;
* як наукові роботи найавторитетніших дослідників у галузі держави і права;
* як коментарі різних кодексів або окремих законів. Юридична енциклопедія наводить таке визначення правової доктрини: «правова доктрина — це сукупність наук, знань про певне правове явище». За умови, що правова доктрина охоплює широкий спектр принципово важливих методологічних питань, вона може започаткувати розвиток відповідної теорії права, але здебільшого вона являє його складовий елемент.У контексті правознавства правову доктрину слід розуміти як вчення про право та ідеї, що підтримуються й відстоюються корпорацією юристів . Таким чином, більшість учених розуміє доктрину як систему принципів, уявлень, поглядів на природу, суспільство і людину. (uk)
- 在普通法中，法律原則（英語：Legal doctrine），又譯法律學說、法律原理、法理原則，是一組不成文的法律規則、框架，常規、慣例。通常是經由法官在法庭中，針對個別案件做出的判決先例，隨著經驗累積，慢慢形成了這些一般性的法律原理（principle）。當法律案件完成審理及判決之後，法官會建立起一組規則，可以平等適用於類似案例中。當匯集了足夠多的判決先例，在法官之間，就會建立起一系列實質上的（de facto）判決標準，可以適用於類似的案件中。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Una doctrina legal o doctrina jurídica és un marc, un conjunt de regles, passos processals o de prova, sovint establert a través de precedents en el dret comú, a través dels quals els judicis poden ser determinats en un cas legal donat. Una doctrina es produeix quan un jutge pren una decisió on un procés es descriu i aplicat, i la té en compte per ser igualment aplicada en casos similars. Quan prou jutges fan ús del procés, aviat es torna establert com el mètode «de facto» de decidir les situacions similars. (ca)
- المذهب القانوني (بالإنجليزية: Legal doctrine)، هو إطار ومجموعة قواعد وخطوات إجرائية يتم تأسيسها غالبًا من خلال سابقة في القانون العام، يمكن من خلالها تحديد الأحكام في حالة قانونية معينة. يأتي المذهب عندما يصدر القاضي قرارًا حيث يتم تحديد العملية وتطبيقها، ويسمح بتطبيقها على قدم المساواة على القضايا المشابهة. (ar)
- A legal doctrine is a framework, set of rules, procedural steps, or test, often established through precedent in the common law, through which judgments can be determined in a given legal case. A doctrine comes about when a judge makes a ruling where a process is outlined and applied, and allows for it to be equally applied to like cases. When enough judges make use of the process, it may become established as the de facto method of deciding like situations. (en)
- Doktrin hukum adalah suatu pernyataan yang dituangkan ke dalam bahasa oleh semua ahli hukum dan hasil pernyataannya pun disepakati oleh seluruh pihak. (in)
- De rechtsleer (ook wel doctrine genoemd) is het geheel van geschriften gewijd aan het recht door gezaghebbende auteurs, meestal rechtsgeleerden. Het recht zoals aangetroffen in de wetgeving en in de rechtspraak spreekt immers niet voor zich, maar moet verduidelijkt worden. (nl)
- Per dottrina si intende, in campo giuridico, l'insieme del sapere (corpus di conoscenze) e della speculazione teorica proveniente dagli studiosi del diritto. Lo studio della dottrina e la sua interpretazione è detta giurisprudenza. (it)
- Dogmatyka prawa – dział nauk prawnych, zajmujący się badaniem prawa obowiązującego, w takiej postaci, w jakiej zostało ono ustanowione przez ustawodawcę. Mianem tym określa się zarówno działalność badawczą osób zajmujących się prawem (aspekt pragmatyczny), jak i wytwory (publikacje i zespół twierdzeń na temat prawa) tych działań (aspekt apragmatyczny). (pl)
- Doutrina jurídica é uma disciplina humanística que estuda o direito. Distingue-se em escopo e métodos da Ciência do direito e da filosofia do direito. (pt)
- 在普通法中，法律原則（英語：Legal doctrine），又譯法律學說、法律原理、法理原則，是一組不成文的法律規則、框架，常規、慣例。通常是經由法官在法庭中，針對個別案件做出的判決先例，隨著經驗累積，慢慢形成了這些一般性的法律原理（principle）。當法律案件完成審理及判決之後，法官會建立起一組規則，可以平等適用於類似案例中。當匯集了足夠多的判決先例，在法官之間，就會建立起一系列實質上的（de facto）判決標準，可以適用於類似的案件中。 (zh)
- Die Rechtsdogmatik beschäftigt sich mit dem geltenden Recht (lex lata). Sie ist ein Teil der Rechtswissenschaft. Von ihr abzugrenzen sind die Rechtsgeschichte, welche sich mit nicht mehr geltendem Recht beschäftigt, und die Rechtspolitik, die sich mit dem zukünftigen Recht (lex ferenda) befasst. (de)
- En el Derecho, la doctrina es una reflexión teórica relativa a las diferentes cuestiones jurídicas que plantea la organización y contenido del ordenamiento jurídico, que puede estudiarse sobre todo a través de la enorme cantidad de literatura jurídica que existe. Es una fuente material del derecho, y tiene una indudable transcendencia en el ámbito jurídico. En el siglo XIX fue Friedrich Karl von Savigny, quien resaltó la importancia del trabajo y la doctrina de los juristas. (es)
- Правовая доктрина, Естественно-правовая доктрина — положения из работ известных учёных, используемые в некоторых государствах и странах при наличии пробела в законодательстве или отсутствии соответствующего прецедента для юридического решения возникшего спора, имеющего . (ru)
- Правова доктрина — це зумовлена духовним і інтелектуальним розвитком, станом моральності та політико-правовою культурою суспільства цілісна і гармонічна система принципів, поглядів, уявлень, ідей, концепцій і модельних норм щодо права і його розвитку, які виступають теоретичним стрижнем та концептуальною основою державотворчої, правотворчої, правозастосовної та право тлумачної діяльності. В сучасній юридичній літературі, зокрема і тій, що присвячена аналізу джерел романо-германського права, термін «доктрина» вживеться у кількох значеннях: (uk)
|
