| dbo:abstract
|
- El prevere (del grec πρεσβύτερος, via llatí, presbyteros que significa "el més ancià", "degà") és un líder religiós. (ca)
- Presbyter (řecky πρεσβύτερος presbyteros - starší) je v Novém zákoně označení vůdce místní křesťanské komunity. (cs)
- presbiteros: شيخ الكلمة الأصلية: πρεσβύτερος، α، ον صرف: صفة الترجمة الحرفية: presbiteros تهجئة صوتية: (pres-bee'-ter-os) التعريف: شيخ الاستعمال: شيخ، يستخدم عادة كبديل؛ شيخ، عضو في السنهدريم، شيخ من طائفة مسيحية. ان كلمة الشيخ أو القسيس (من اليونانية πρεσβύτερος ، بريسبيتيروس: «شيخ» أو «كاهن» المستخدمة في المسيحية) في العهد الجديد يشير إلى ناظر أو قائد في التجمعات المسيحية المحلية، مع الإشارة إلى « بريسبيتيروس» اليونانية لكبار السن / السيد، و "episkopos" ابيسكوبوس التي تعني المشرف، يشير حصريًا عند الكاثوليك وغيرهم إلى منصب الأسقف، ولكن الكثيرين اليوم يفهمون ان كلمة شيوخ على أنهم يشيرون إلى نفس الشخص الذي يؤدي وظيفة المسؤول أو الناظر. في الاستخدام الكاثوليكي والأرثوذكسي الحديث، يعتبر الشيخ، على عكس الأسقف، مرادفًا للكاهن . ومع ذلك، في الاستخدام السائد (الأغلبية) للبروتستانتية، لا يُنظر إلى المصطلح على أنه عضو في الكهنوت أو الإكليروس، ولكن بدلاً من ذلك، يتم استخدام مصطلحات مثل الراعي والقس والشيخ . في الكنيسة المشيخية، والتي اشتق اسمها من «الشيخ»، ينقسم الكهنة إلى فئتين: الشيوخ المعلمين (القساوسة، المكرسين للتبشير وتنفيذ الأسرار المقدسة [[المعمودية]] والعشاء المقدس ] ، في الغالب) والشيوخ الحكام , الذين هم متطوعون ومنتخبون من باقي أعضاء الكنيسة. (ar)
- Ο όρος πρεσβύτερος αναφέρεται κυριολεκτικά σε ένα άτομο γεροντότερο, μεγαλύτερο σε ηλικία από κάποιο άλλο. Ειδικότερα, προσδιορίζει ένα θρησκευτικό λειτουργό, δημογέροντα, πρόεδρο σωματείου ή δάσκαλο. Ως ιστορική αναφορά, μπορεί να περιγράφει ένα μέλος της ρωμαϊκής συγκλήτου ή ενός ιουδαϊκού συμβουλίου. (el)
- Der Priester ist im Christentum der Träger eines kirchlichen Amts, der eine liturgische Weihe empfangen hat und zu besonderen gottesdienstlichen Handlungen bevollmächtigt ist. Die Kirchen der reformatorischen Tradition lehnen ein Priestertum in diesem Sinn ab. (de)
- Presbitero estas unu el la estroj en la antikva eklezio, aŭ en la tradiciaj eklezioj, la pastro apartenanta al la dua grado de la eklezia hierarkio (inter episkopo kaj diakono). Presbitero estas ankaŭ administranto de eklezia distrikto en iuj protestantaj konfesioj, kiuj malakceptas specialan episkopan povon. Ĉefpresbitero estas honortitolo de presbitero (speciale, la unua inter la presbiteroj de unu sama eklezio). Vidu ankaŭ sacerdoto. (eo)
- Presbítero (del griego πρεσβύτερος, vía latín, presbyteros que significa "el más anciano", "decano")es un dirigente religioso. (es)
- Presbiteroa (antzinako grezieraz: πρεσβύτερος, presbutéros euskaraz: «agure») eliza kristauetan, ordenak hartu dituen pertsona da. "Agureak" buruzagiak ziren Israelgo herrian, Moisesek Pentateukon bere ezauguarriak finkatu zituen. Itun Berrian, juduen tradizio patriarkalari jarraituz, kristau-taldeetan tokiko liderrak ziren, beste agure batzuekin, biltzar edo gobernu bat osatzen zutenak. (eu)
- Presbyter (/ˈprɛzbɪtər/) is an honorific title for Christian clergy. The word derives from the Greek presbyteros, which means elder or senior, although many in the Christian antiquity would understand presbyteros to refer to the bishop functioning as overseer. The word Presbyter is also mentioned in the New Testament. In modern Catholic and Orthodox usage, presbyter is distinct from bishop and synonymous with priest. In predominant Protestant usage, presbyter does not refer to a member of a distinctive priesthood called priests, but rather to a minister, pastor, or elder. (en)
- Il presbitero (dal greco antico: πρεσβύτερoς, presbýteros, «più anziano»; dalla stessa parola greca, attraverso il latino presbyter, deriva anche il termine italiano prete) è nella Chiesa cattolica, nella Chiesa ortodossa e in altre Chiese cristiane, quello tra i ministri del culto che ha ricevuto, in una specifica ordinazione, il mandato di presiedere il culto, guidare la comunità cristiana e annunciare la parola di Dio. Un termine usato in modo equivalente, ma più generico, è sacerdote. Nella gerarchia cattolica il presbiterato è il secondo grado del sacramento dell'Ordine (che si articola, appunto, nei tre gradi del diaconato, del presbiterato e dell'episcopato). (it)
- Пресви́тер (греч. πρεσβύτερος — «старейшина, глава общины», церковный староста, а также «старец», «священник», иерей лат. presbyter) — древнейшее каноническое (то есть усвоенное древним церковным законодательством — правилами апостолов, вселенских и поместных соборов) название второй степени священства в христианстве. Дионисий Ареопагит называет пресвитера совершителем, «потому что он совершает священнодействия: причащение, крещение и благословение, хотя и не имеет права передавать благодать священства, т.е. не может поставить другого священника». (ru)
- Prezbiter (gr. πρεσβύτερος, „starszy”; łac. presbyter) – urząd we wspólnotach chrześcijańskich. Prezbiterzy stanowią największą liczebnie grupę wśród duchowieństwa hierarchicznego w kościołach, w których hierarchia duchowieństwa występuje – są duchownymi drugiego stopnia, pomocnikami biskupa. Na mocy sukcesji apostolskiej urzędu, prezbiter posiada mandat od apostołów Chrystusa do przewodniczenia życiu i modlitwie Kościoła. W Kościele katolickim, prawosławnym i, pod pewnym względem, także anglikańskim, posługa ta jest zaliczana do sakramentów i jest urzędem kapłańskim. (pl)
- Presbyter (grekiska presbyteros, den äldre) är en församlingsäldste. (sv)
- Presbítero (do grego πρεσβύτερος,: "ancião" ou "sacerdote" usado no cristianismo) no Novo Testamento refere-se a um líder nas congregações cristãs locais, com referência ao "presbyteros" grego significando ancião/senhor e "episkopos" significando supervisor, referindo-se exclusivamente ao ofício de bispo, mas com presbíteros sendo entendidos por muitos como se referindo à mesma pessoa que realiza a função de administrador. No uso moderno Católico e Ortodoxo, presbítero, diferente de bispo, é sinônimo de sacerdote. Entretanto, no uso predominante (caráter majoritário) do protestantismo, o termo não é visto como se referindo a um membro de um sacerdócio, denominado sacerdotes, mas, em vez disso, termos como ministro, pastor e ancião são usados. No Presbiterianismo (especialmente a Igreja Presbiteriana do Brasil), cujo nome deriva justamente de “presbítero”, por ser por eles governado, os presbíteros são divididos em duas categorias: Presbíteros docentes (pastores, dedicados à pregação e execução dos sacramentos Batismo e Santa Ceia, majoritariamente) e Presbíteros regentes (voluntários que são eleitos pelos membros da igreja para lhes representar no governo tanto na igreja local como nos concílios, não estando, hierarquicamente, abaixo dos presbíteros docentes). (pt)
- 在基督教历史中，监督（英語：Presbyter）是指一类教会社团中管理职务或阶级。 (zh)
- Пресві́тер (грец. πρεσβύτερος, лат. presbyter «старійшина») — голова релігійної громади християн, здебільшого пресвітерами називають священнослужителів протестантських церков. У православній і католицькій церквах — священник (ієрей). У кальвіністів Англії, Нідерландів; у пресвітеріанській деномінації протестантів та в більшості протестантських деномінацій — виборний керівник релігійної громади, частіше називається як «пастор». Відповідно до теологічної науки (догматика), це священнослужитель другого ступеня святого Таїнства Священства з трьох можливих (диякон, пресвітер, єпископ) в ієрархії Церкви. Ця назва використовується поряд з функцією священнодійства «ієрей» та загальновживаним для всіх трьох ступенів св. Тайни Священства. Пресвітер може самостійно служити, безпосередньо підпорядковується єпископові, виконує всі його канонічні розпорядження. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El prevere (del grec πρεσβύτερος, via llatí, presbyteros que significa "el més ancià", "degà") és un líder religiós. (ca)
- Presbyter (řecky πρεσβύτερος presbyteros - starší) je v Novém zákoně označení vůdce místní křesťanské komunity. (cs)
- Ο όρος πρεσβύτερος αναφέρεται κυριολεκτικά σε ένα άτομο γεροντότερο, μεγαλύτερο σε ηλικία από κάποιο άλλο. Ειδικότερα, προσδιορίζει ένα θρησκευτικό λειτουργό, δημογέροντα, πρόεδρο σωματείου ή δάσκαλο. Ως ιστορική αναφορά, μπορεί να περιγράφει ένα μέλος της ρωμαϊκής συγκλήτου ή ενός ιουδαϊκού συμβουλίου. (el)
- Der Priester ist im Christentum der Träger eines kirchlichen Amts, der eine liturgische Weihe empfangen hat und zu besonderen gottesdienstlichen Handlungen bevollmächtigt ist. Die Kirchen der reformatorischen Tradition lehnen ein Priestertum in diesem Sinn ab. (de)
- Presbitero estas unu el la estroj en la antikva eklezio, aŭ en la tradiciaj eklezioj, la pastro apartenanta al la dua grado de la eklezia hierarkio (inter episkopo kaj diakono). Presbitero estas ankaŭ administranto de eklezia distrikto en iuj protestantaj konfesioj, kiuj malakceptas specialan episkopan povon. Ĉefpresbitero estas honortitolo de presbitero (speciale, la unua inter la presbiteroj de unu sama eklezio). Vidu ankaŭ sacerdoto. (eo)
- Presbítero (del griego πρεσβύτερος, vía latín, presbyteros que significa "el más anciano", "decano")es un dirigente religioso. (es)
- Presbiteroa (antzinako grezieraz: πρεσβύτερος, presbutéros euskaraz: «agure») eliza kristauetan, ordenak hartu dituen pertsona da. "Agureak" buruzagiak ziren Israelgo herrian, Moisesek Pentateukon bere ezauguarriak finkatu zituen. Itun Berrian, juduen tradizio patriarkalari jarraituz, kristau-taldeetan tokiko liderrak ziren, beste agure batzuekin, biltzar edo gobernu bat osatzen zutenak. (eu)
- Presbyter (/ˈprɛzbɪtər/) is an honorific title for Christian clergy. The word derives from the Greek presbyteros, which means elder or senior, although many in the Christian antiquity would understand presbyteros to refer to the bishop functioning as overseer. The word Presbyter is also mentioned in the New Testament. In modern Catholic and Orthodox usage, presbyter is distinct from bishop and synonymous with priest. In predominant Protestant usage, presbyter does not refer to a member of a distinctive priesthood called priests, but rather to a minister, pastor, or elder. (en)
- Пресви́тер (греч. πρεσβύτερος — «старейшина, глава общины», церковный староста, а также «старец», «священник», иерей лат. presbyter) — древнейшее каноническое (то есть усвоенное древним церковным законодательством — правилами апостолов, вселенских и поместных соборов) название второй степени священства в христианстве. Дионисий Ареопагит называет пресвитера совершителем, «потому что он совершает священнодействия: причащение, крещение и благословение, хотя и не имеет права передавать благодать священства, т.е. не может поставить другого священника». (ru)
- Prezbiter (gr. πρεσβύτερος, „starszy”; łac. presbyter) – urząd we wspólnotach chrześcijańskich. Prezbiterzy stanowią największą liczebnie grupę wśród duchowieństwa hierarchicznego w kościołach, w których hierarchia duchowieństwa występuje – są duchownymi drugiego stopnia, pomocnikami biskupa. Na mocy sukcesji apostolskiej urzędu, prezbiter posiada mandat od apostołów Chrystusa do przewodniczenia życiu i modlitwie Kościoła. W Kościele katolickim, prawosławnym i, pod pewnym względem, także anglikańskim, posługa ta jest zaliczana do sakramentów i jest urzędem kapłańskim. (pl)
- Presbyter (grekiska presbyteros, den äldre) är en församlingsäldste. (sv)
- 在基督教历史中，监督（英語：Presbyter）是指一类教会社团中管理职务或阶级。 (zh)
- presbiteros: شيخ الكلمة الأصلية: πρεσβύτερος، α، ον صرف: صفة الترجمة الحرفية: presbiteros تهجئة صوتية: (pres-bee'-ter-os) التعريف: شيخ الاستعمال: شيخ، يستخدم عادة كبديل؛ شيخ، عضو في السنهدريم، شيخ من طائفة مسيحية. ان كلمة الشيخ أو القسيس (من اليونانية πρεσβύτερος ، بريسبيتيروس: «شيخ» أو «كاهن» المستخدمة في المسيحية) في العهد الجديد يشير إلى ناظر أو قائد في التجمعات المسيحية المحلية، مع الإشارة إلى « بريسبيتيروس» اليونانية لكبار السن / السيد، (ar)
- Il presbitero (dal greco antico: πρεσβύτερoς, presbýteros, «più anziano»; dalla stessa parola greca, attraverso il latino presbyter, deriva anche il termine italiano prete) è nella Chiesa cattolica, nella Chiesa ortodossa e in altre Chiese cristiane, quello tra i ministri del culto che ha ricevuto, in una specifica ordinazione, il mandato di presiedere il culto, guidare la comunità cristiana e annunciare la parola di Dio. Un termine usato in modo equivalente, ma più generico, è sacerdote. (it)
- Presbítero (do grego πρεσβύτερος,: "ancião" ou "sacerdote" usado no cristianismo) no Novo Testamento refere-se a um líder nas congregações cristãs locais, com referência ao "presbyteros" grego significando ancião/senhor e "episkopos" significando supervisor, referindo-se exclusivamente ao ofício de bispo, mas com presbíteros sendo entendidos por muitos como se referindo à mesma pessoa que realiza a função de administrador. (pt)
- Пресві́тер (грец. πρεσβύτερος, лат. presbyter «старійшина») — голова релігійної громади християн, здебільшого пресвітерами називають священнослужителів протестантських церков. У православній і католицькій церквах — священник (ієрей). У кальвіністів Англії, Нідерландів; у пресвітеріанській деномінації протестантів та в більшості протестантських деномінацій — виборний керівник релігійної громади, частіше називається як «пастор». (uk)
|
