| dbo:abstract
|
- La depredació és un tipus de relació interespecífica en ecologia que consisteix en la caça i mort que pateixen alguns individus d'algunes espècies (presa), per part d'altres que se'ls mengen, anomenats depredadors, predadors o enemics naturals. Els predadors estan presents a diversos regnes de la vida. Un mateix individu pot ser depredador d'uns éssers i presa d'uns altres. En la depredació, hi ha una espècie perjudicada que és la presa i l'altra que és la beneficiada, que és el depredador, i passa l'energia en el sentit presa-depredador. En els programes de en l'agricultura, l'ús d'enemics naturals es presenta com una alternativa a la lluita química amb insecticides. (ca)
- الافتراس هو - وفقًا لتعريف علماء البيئة - تفاعل بيولوجي بين كائنين، حيث يقوم أحدهما وهو المفترس (الضاري أو الكاسر أو الجارح أو الكائن الذي يصطاد) بالاقتيات على كائن أو عدد من الكائنات الحية الأخرى التي تُعرف باسم الفريسة (الطريدة أو الكائن الذي يُصاد). قد يقوم المفترس أو لا يقوم بقتل فريسته قبل الاقتيات عليها، إلا أن فعل الافتراس يسبب - من وجهة نظر العلماء السابق ذكرهم - موت الطريدة دومًا. يُسمّى أسلوب التغذية الآخر عند الحيوانات بـ «الاحتتات»، حيث يقوم كائن حي بالاقتيات على المواد العضويّة الميتة (الحُتات)، وقد يصعب في بعض الأحيان التفرقة أو الفصل بين هذين السلوكين. مثال ذلك، عندما يقوم نوع طفيليّ بافتراس مضيفه، ومن ثم يضع عليه بيضه كي تقتات صغاره على جيفته المتحللة، عندما تفقس كما تفعل بعض أنواع الزنابير. إن أبرز الخصائص التي يمكن بواسطتها التمييز بين السلوكين هي أنه في الافتراس يكون للمفترس تأثير مباشر على جمهرة الفريسة (تخفيض أعدادها أو التحكم بأعدادها)، أما الاحتتات فتقتات على ما هو متوفّر من الغذاء ولا يكون لها أي تأثير يُذكر على جمهرة الكائن المضيف. (ar)
- En ekologio, la termino predado priskribas biologian interagadon kie predanto (ĉasanta organismo) manĝas sian predon (atakita organismo). Predantoj povas aŭ povas ne mortigi sian predon antaŭ manĝi ĝin, sed la ago predi ĉiam rezultas en morto de la predo kaj eventuala absorbo de histo de predo tra konsumo. La alia ĉefa kategorio de konsumo estas , nome la konsumo de mortinta organisma materialo. Foje malfacilas separi ambaŭ , ekzemple kie parazitaj specioj predas gastan organismon kaj tiam demetas ovojn sur ĝi por ke sia idaro manĝu la putriĝintan korpon. La ŝlosila karaktero de predado tamen estas la rekta sekvo de la predanto sur la preda populacio. Aliflanke detritovoroj simple manĝas kio disponeblas kaj ne havas rektan sekvon sur la organismo donanta. (eo)
- Harraparitza animalia batzuk beste batzuk janez bizitzean datzan espeziearteko harremana da. Banako batek, harrapariak, beste bat, harrapakina akabatzen du, osorik edo haren zati bat jan eta hartaz elikatzeko. Harraparia eta harrapakinaren kontzeptuak erlatiboak dira, zeren eta organismo bat harraparia izan daiteke, baina era berean beste espezie baten harrapakina. Bi espezien arteko elkarrekintza biologiko honetan espezie bat kaltetua suertatzen da (harrapakina) eta besteak onura ateratzen du (harraparia). Garatuak dauden biozenosietan harraparia/harrapakin binomioak oreka bat lortzen du; oreka horrek bi espezien biziraupena ziurtatzen du. Arrazoi batengatik oreka apurtzen bada (esaterako, harraparien gehiegizko kopurua badago, edo harrapakinen populazioa asko jaisten bada) ondorioak oso txarrak dira espezie bientzat. Harraparitza, lehiarekin batera, hautespen naturalaren eragile oso garrantzitsua da. Izan ere, harrapariek harrapakin ahulenak errazago hiltzen dituzte, eta horrek harrapakinen hautespen naturala eragiten du. Esan liteke parasitismoa harraparitzaren mota bat dela: bi espezien arteko harreman ekologiko horretan bizkarroia ostalariaren kontura bizi da, nahiz eta gehienetan ez duen ostalaria hiltzen. (eu)
- La prédation (emprunt de la Renaissance [1574] au latin praedator, « voleur, pilleur », lui-même issu de praeda, « proie » et de prehendō, « prendre », qui exprime le fait de se saisir de quelqu'un ou de capturer une proie déterminée par (en)) est une interaction trophique directe, de nature antagoniste, entre deux organismes, par laquelle une espèce dénommée prédateur, consomme entièrement ou partiellement une à plusieurs espèces dénommée(s) proies, généralement en les tuant, pour s'en nourrir ou pour alimenter sa progéniture. La définition lato sensu inclut la zoophagie (depuis les micro-organismes procaryotes jusqu'aux (en) superprédateurs, en passant par les hématophages ou les plantes carnivores), la bactériophagie, la microphagie (depuis les mollusques jusqu'aux baleines à fanons), mais aussi la phytophagie (consommation de plantes par les herbivores, de graines par les granivores…), le parasitoïsme, le parasitisme ou les interactions hôte-pathogène. Cette interaction fait appel à de nombreux concepts (intention volontaire ou non de consommer, , taille minimale et nature de la proie, méthode de capture, consommateur final) qui sont l'objet de débats et de définitions, sinon contradictoires ou sources de confusion, du moins polysémiques. Ainsi, une définition plus restrictive limite la prédation à l'ingestion d'animaux vivants[pas clair] par d'autres animaux (zoophagie et plus spécifiquement carnivorie, les carnivores étant appelés consommateurs secondaires ou prédateurs qui composent le troisième niveau trophique) et exclut les autres modes d'alimentation, la nécrophagie, la saprophagie (avec le cas particulier des charognards exclusifs ou opportunistes — arthropodes aquatiques et terrestres tels que des insectes, des oiseaux marins ou des corbeaux, des ours, des hypercarnivores tels que Crocodiliens, féliformes, Canidés, Mustelidés, Viverridés, serpents, vautours — appelés prédateurs), ainsi que le parasitisme, qui en général ne requiert pas la mort de l'animal consommé. La perception de la prédation évolue au cours du temps : alors que les prédateurs traditionnels (serpent, crapaud) sont relégués en bas de la Scala naturæ au Moyen Âge ou qu'ils sont caractérisés par une ambivalence (chauve-souris, rapaces nocturnes, ours, loups), ils sont encore vus au XVIIIe siècle comme un mal nécessaire par Linné, naturaliste « fixiste » qui considère que tout être vivant sur terre est issu de la Création divine. Cette perception évolue avec Charles Darwin pour qui la prédation interspécifique et la cruauté de la concurrence intraspécifique sont des mécanismes purement et simplement « naturels », c'est-à-dire échappant totalement au jugement des hommes. Dès lors, les notions d'interactions néfastes qui se développent dans le cadre du darwinisme social, théorie qui reflète les idées de l'époque victorienne au Royaume-Uni, au moment où s'opère la transition d'une économie agraire à une économie industrielle capitaliste, font émerger les concepts de prédation, de survie du plus apte, de progrès entraîné par la compétition pour justifier un capitalisme sans frein à la fin du XIXe siècle. Les notions d'interactions bénéfiques apparaissent à la fin du XIXe siècle parmi des penseurs de sympathies socialistes ou anarchistes. Le développement de ces deux notions opposées le doit ainsi autant « à des irréductibilités de points de vue scientifiques qu’à des oppositions entre leurs prolongements philosophiques et sociétaux ». Au débat politique sur le modèle économique prédateur et pilleur, succède à la fin du XXe siècle l'éthique de la prédation et du « principe de naturalité » qui s'inscrivent dans le cadre plus général de l'éthique animale (et de son bien-être) et l'éthique environnementale. La complexité du réseau trophique, notamment au niveau des micro-organismes (certains mixotrophes puisent leur énergie parfois de la lumière par photosynthèse et parfois de la prédation par assimilation d'autres organismes vivants), des comportements omnivores ou du continuum d'interactions entre prédation et parasitisme, remet en question la notion de niveau trophique et le classement producteurs primaires, consommateurs primaires (herbivores) et consommateurs secondaires, tertiaires… (prédateurs), d'où la mise en avant par le chercheur Steve Cousins du concept de continuum trophique plutôt que de niveaux trophiques discrets. Cela n'empêche pas la prédation de faire l'objet encore de nombreuses recherches sur les pressions de sélection qu'elle exerce et les réponses adaptatives des proies, sur l'évolution des stratégies de prédation et des défenses anti-prédation ou la course aux armements évolutive. Courante dans la nature où les prédateurs jouent un rôle prépondérant dans le maintien des équilibres écologiques, elle est un des facteurs écologiques majeurs dans la dynamique des écosystèmes et peut-être le facteur majeur par lequel la sélection naturelle a déterminé la fréquence des traits d'histoire de vie dans les populations. (fr)
- En ecología, la depredación es un tipo de interacción biológica en la que el individuo de una especie animal, denominado depredador, caza al individuo de otra especie, la presa, para subsistir. Un mismo individuo puede ser depredador de algunos animales y a su vez presa de otros, aunque en todos los casos el predador es carnívoro u omnívoro. Esta interacción ocupa un rol importante en la selección natural. En la depredación hay un individuo perjudicado —la presa— y otro que es beneficiado —el depredador—, pasando la energía en el sentido presa a depredador. Sin embargo, hay que resaltar que, por un lado, los depredadores controlan el número de individuos que componen la especie presa y, por el otro, las presas controlan el número de individuos que componen la especie depredadora; por ejemplo, la relación entre el león y la cebra. Otro ejemplo de esta relación muy especial entre los depredadores y el ecosistema es que aquéllos, al controlar el número de individuos de una especie, pueden proteger al ecosistema de ser sacado de equilibrio, ya que, si una especie se multiplica sin control, podría acabar con el equilibrio del ecosistema. Por ejemplo: el águila y la serpiente se alimentan de ratones, y estos a su vez se alimentan de determinados tipos de plantas; si uno de los depredadores se extinguiera, el otro no podría disminuir la población de esos roedores, y esto disminuiría la población de plantas.[cita requerida] Una forma particular de depredación la constituye el parasitismo, en el cual un organismo se alimenta de otro, desarrollando un vínculo muy fuerte con él. Un parásito suele iniciar dicha relación con un único organismo huésped en su vida, o bien con unos pocos.[cita requerida] (es)
- Pemangsaan atau predasi adalah interaksi biologis ketika suatu organisme pemangsa, membunuh dan memakan organisme yang lain yang merupakan mangsanya. Ini adalah salah satu dari jenis umum yang mencakup parasitisme dan pemangsaan mikro (yang biasanya tidak membunuh inangnya) dan parasitoidisme (yang pada akhirnya selalu begitu). Ini berbeda dari mengais-ngais pada mangsa yang mati, meskipun banyak juga pemangsa yang mengais-ngais. Ini bertumpang-tindih dengan herbivor karena dan frugivor yang bersifat merusak adalah pemangsa. Pemangsa dapat secara giat mencari, mengejar, atau menunggu mangsa yang sering kali tersembunyi. Ketika mangsa terlacak, pemangsa menilai apakah akan menyerangnya atau tidak. Ini terkadang dapat disertai atau setelah mengintai mangsanya. Jika serangan berhasil, pemangsa membunuh mangsanya, membuang bagian yang tidak dapat dimakan, seperti cangkang atau duri, dan memakannya. Pemangsa beradaptasi dengan indra yang tajam, seperti penglihatan, pendengaran, atau penciuman yang sering kali sangat dikhususkan untuk berburu. Banyak binatang pemangsa, baik vertebrata, maupun invertebrata, mempunyai cakar atau rahang yang tajam untuk mencengkeram, membunuh, dan mencabik mangsanya. Adaptasi lain termasuk mimikri agresif dan sembunyi-sembunyi yang meningkatkan kedayagunaan berburu. Pemangsaan mempunyai efek memilih yang sangat kuat pada mangsa sehingga mangsa mengembangkan adaptasi antipemangsa, seperti warna peringatan, dan lain, penyamaran, mimikri spesies yang dipertahankan dengan baik, duri dan bahan kimia pertahanan. Pemangsa dan mangsa terkadang mengalami perlombaan senjata evolusioner, daur adaptasi, dan adaptasi berlawanan. Pemangsaan telah menjadi pendorong utama evolusi setidaknya sejak periode Kambrium. (in)
- Predation is a biological interaction where one organism, the predator, kills and eats another organism, its prey. It is one of a family of common feeding behaviours that includes parasitism and micropredation (which usually do not kill the host) and parasitoidism (which always does, eventually). It is distinct from scavenging on dead prey, though many predators also scavenge; it overlaps with herbivory, as seed predators and destructive frugivores are predators. Predators may actively search for or pursue prey or wait for it, often concealed. When prey is detected, the predator assesses whether to attack it. This may involve ambush or pursuit predation, sometimes after stalking the prey. If the attack is successful, the predator kills the prey, removes any inedible parts like the shell or spines, and eats it. Predators are adapted and often highly specialized for hunting, with acute senses such as vision, hearing, or smell. Many predatory animals, both vertebrate and invertebrate, have sharp claws or jaws to grip, kill, and cut up their prey. Other adaptations include stealth and aggressive mimicry that improve hunting efficiency. Predation has a powerful selective effect on prey, and the prey develop antipredator adaptations such as warning coloration, alarm calls and other signals, camouflage, mimicry of well-defended species, and defensive spines and chemicals. Sometimes predator and prey find themselves in an evolutionary arms race, a cycle of adaptations and counter-adaptations. Predation has been a major driver of evolution since at least the Cambrian period. (en)
- 포식(영어: predation, 중국어: 捕食)은 생태학에서 포식자(사냥을 하는 유기체)가 피식자(먹이가 되는 유기체)를 먹는 생물학적 상호작용을 말한다. 포식자는 먹기에 앞서 피식자를 죽이지 않으며, 포식의 행위로 피식자를 죽게 만들며, 피식자의 세포조직을 소비를 통해 흡수하는 것을 말한다. 소비의 다른 분류로는 초식(식물을 먹는 것)과 부생(죽은 물질의 유기체를 먹는 것)이 있다. 모든 이러한 소비 분류 행위는 하에 일어난다. 그리하여 포식은 다양한 형태의 식성과 분리하기 어렵다. 넓은 의미에서는 다른 생물을 잡아먹는 모든 행위를 가리키는 경우가 있다. 동물행동학의 관점에서 포식은 육식 동물이 먹이가 되는 동물이 살아 있고, 게다가 도주, 대항 등의 방어 행동이 가능하고, 그것을 어떤 방법으로 구속하여, 저항을 제거하고 먹기에 이르는 과정을 의미한다. 따라서 계란을 먹는 행위, 시체를 먹는 행위, 물에 있는 미생물을 삼키는 등의 행위는 포식에 해당하지 않는다. 그러나 개체군 생태학과 군중 생태학적인 관점에서 포식- 피식 관계는 "약탈"은 동물뿐만 아니라 식물이나 균류를 포함하여 다른 생물을 "먹는 행위"를 의미한다. 특히 육식이나 포획의 의미가 없으며, 또한 기생충 조차도 포함해 버리는 경우도 있다. 먹고 먹히는 관계로 맺어진 관계를 ‘먹이사슬’ 또는 ‘먹이그물’이라고 한다. (ko)
- La predazione è un tipo di interazione in cui un organismo usa come fonte di cibo un altro organismo di specie differente. Si parla di prede sia in campo animale sia in campo vegetale.Grazie alla predazione, i predatori riescono a ricoprire un ruolo fondamentale nella catena alimentare, tenendo sotto controllo la popolazione delle prede e favorendo la spinta evolutiva, portando allo sviluppo di adattamenti antipredatori. Due leoni mentre consumano un pasto (it)
- 捕食（ほしょく）とは、生物が餌となる対象の動物を捕らえて食うことである。狭義では肉食動物が餌となる対象の動物を捕らえて殺し、食うことを指す。 動物行動学的観点では、捕食といえば、肉食動物が摂食に際して、対象となる動物が生きていて、しかも逃げるなり抵抗するなりといった防御行動が可能であり、それを何らかの方法で拘束し、抵抗を排除し、食べるに至る過程を意味する。したがって、卵を食う、死体をあさる、微生物を水ごと飲み込む、などを捕食と言うことはない。濾過摂食ではペリカン等は捕食とされるがフラミンゴは捕食とされない、ヒゲクジラ類等ではほとんど捕食とされないがザトウクジラは捕食とされる等場合によってまちまちである。 しかし、個体群生態学や群集生態学的観点において、捕食-被食関係という場合の「捕食」とは、動物に限らず、植物や菌類も含めて他の生物を「食う」という意味であって、特に、肉食や捕獲といった意味を持たず、さらに寄生すらも含めてしまう場合もある。食う・食われるの関係で結ばれた関係が食物連鎖、あるいは食物網である。 (ja)
- Predatie is het vangen, doden en opeten door een organisme, meestal een dier, van een ander dier, het prooidier. Predatoren worden ook natuurlijke vijanden of roofdieren genoemd. Predatoren kunnen carnivoor (uitsluitend vleesetend) of omnivoor (vlees- en plantenetend) zijn. Predatie wordt bestudeerd door de ecologie, de tak van de biologie die de relaties tussen verschillende soorten organismen bestudeert, zoals tussen grazers en vegetatie, of tussen roofdieren en hun prooien. (nl)
- Drapieżnictwo – bywa definiowane jako sposób odżywiania się organizmów, polegający na wykorzystaniu jako pokarm ciała innego zwierzęcia i w odróżnieniu od pasożytnictwa prowadzący do śmierci ofiary. W ekologii jest traktowane jako jedna z form antagonistycznych zależności międzygatunkowych (drapieżnik–ofiara) lub wewnątrzgatunkowych (np. kanibalizm), które wykształciły się w toku koewolucji (adaptacja). Układy drapieżnik–ofiara i układy powiązane innymi interakcjami międzygatunkowymi, decydują o rozmieszczeniu, zrównoważeniu i strukturach ekosystemów. (pl)
- Nota: Predador e predadores redirecionam para este artigo. Para outros significados, veja Predador (desambiguação) Predação é uma relação ecológica em que animais predadores se alimentam de outros animais para obter os recursos necessários para sobrevivência, independentemente se de forma herbívora ou carnívora, além de evitar a soberania de uma espécie mais hábil em um determinado habitat gerado pela competição. Em consequência, essa relação impactará de forma considerável nessa comunidade. Os predadores procuram ativamente e perseguem suas presas ou armam emboscadas. Diversas classes de animais possuem essa estratégia para obtenção de alimentos. São exemplos deste comportamento os leões e a maioria dos outros carnívoros terrestres, assim como muitos peixes. Tipicamente, os predadores são carnívoros que se alimentam de animais herbívoros, mas podem também ser onívoros. Geralmente possuem os dentes afiados que ajudam na matança. Esses dentes podem ser pequenos em números, como nos tubarões, ou onças e outros felinos. Um tipo de predação específica, chamada canibalismo, indica que alguns animais se alimentam de outros da mesma espécie. Esse tipo de predação, muitas vezes visa reduzir a competição intraespecífica, mas por vezes incluem até mesmo os descendentes. (pt)
- Predation är ett begrepp inom ekologi som beskriver en form av biologisk interaktion då en organism dödar och äter en bytesorganism. Mest känt är rovdjur som jagar bytesdjur, men även köttätande växter utför predation. Predatorer kan börja äta av sitt byte innan det dött, men predation resulterar inte alltid i att bytet dör, så kallad mikropredation. Ett typiskt exempel på detta är blodsugande insekter. (sv)
- Хи́щничество — форма трофических взаимоотношений между организмами разных видов, при которых один из них (хищник) атакует другого (жертву) и питается его плотью, то есть обычно присутствует акт умерщвления жертвы. Иногда в широком смысле под этим термином понимают всякое выедание одних организмов другими (полное или частичное без умерщвления), то есть отношение, например, животных-фитофагов и их кормовых растений, паразитов и их хозяев. Хищничество обычно противопоставляется постоянному поеданию трупов (некрофагии, хотя многие хищники также иногда питаются и падалью) и органических продуктов их разложения (детритофагии). Довольно популярно также другое определение хищничества, предлагающее хищниками называть лишь организмы, поедающие животных, в отличие от растительноядных, поедающих растения. В современной экологии, как правило, используется первое, более общее определение, под которое подходит в том числе и паразитизм, для которого характерен симбиоз паразита и хозяина, то есть частично по типу взаимодействия травоядных и растений. Кроме того, внутривидовым хищничеством следует считать поедание особей своего вида (каннибализм). Кроме многоклеточных животных, в роли хищников могут выступать протисты, грибы и высшие растения. Хищники делятся на засадников (подстерегающих свои жертвы) и преследователей. Иногда встречаются коллективные формы охоты (например, у львов, волков). (ru)
- 捕食（英語：predation），或稱獵食或掠食，是生態學中一種生物互動方式。捕食者（predator）會捕捉其他的动物并进食其躯体部位消化成自身可用的营养和能量，而被捕食的目标則稱為獵物（prey）。经常捕食某种猎物的捕食者被称为这种猎物的天敌（natural enemy）。 弱肉强食是生态环境里的常见的物种竞争方式，许多捕食者自己也会成为其它更大更强的生物所捕食的猎物，形成一条多环节相互依次捕食的食物链。而处于生态塔最顶端的捕食者称为顶级掠食者（apex predator）或超级掠食者（superpredator），通常是体型最大、体能最强、习性最凶猛的食肉动物。虽然捕食通常都是暴力的，但在進食或行動的過程裡，捕食者不一定會马上殺死牠們的獵物。 此外生態學上還有另一類稱為食腐動物的異營生物，以死亡动物殘留下來的有機物質為食，扮演“清除者”的角色。因为食腐获得的营养和能量并非通过自身捕杀活物得到，所以并不算是捕食，而是一种投机性的牧食。不過许多捕食者在食源没有保障的情况下也会用食腐度日。有時候捕食與食腐兩種行為並不容易完全地分開，舉例而言，某些寄生性物種會捕食寄主，並在其身上下蛋，讓後代能以腐爛的寄主屍體為食。捕食行為的關鍵特徵在於捕食者對獵物族群有直接影響，而食腐行為則單純只吃身邊可食的已死對象，且對「供給」食物的個體沒有直接影響。 (zh)
- Хижацтво в екології — тип відносин між біологічними популяціями, при яких хижак живиться іншими організмами, жертвою. Хижаки не обов'язково вбивають жертву, коли живляться нею. Подібними до хижаків організмами є детритофаги — споживачі мертвого органічного матеріалу (детриту), часто таку поведінку важко відрізнити від хижацтва, наприклад, коли паразит живе на тілі хазяїна, а потім пожирає його тіло після смерті. Головною характеристикою хижацтва, проте, є прямий контакт з популяцією жертви, тоді як деритрофаги лише пожирають наявний матеріал, часто не впливаючи на популяцію «донорських» організмів. У процесі спільної еволюції хижаки і жертви пристосовуються один до одного (також паразит і господар, фітофаг і рослина), таким чином досягається динамічна рівновага в системі «хижак-жертва». У хижаків з'являються і розвиваються засоби виявлення і атаки, а у жертв — заходи маскування і захисту. Тому найбільшої шкоди жертвам можуть завдати нові для них хижаки, з якими ті не вступали ще в «гонку озброєнь». При цьому відбуваються і позитивні для популяцій процеси, наприклад: хижаки вибраковують неповноцінних особин серед своїх жертв, тим самим бувши важливим фактором регулювання їх чисельності. Хижаки можуть спеціалізуватися на обмеженому числі видів для видобутку, це робить їх в середньому більш успішними в полюванні, але підвищує залежність від цих видів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- En ekologio, la termino predado priskribas biologian interagadon kie predanto (ĉasanta organismo) manĝas sian predon (atakita organismo). Predantoj povas aŭ povas ne mortigi sian predon antaŭ manĝi ĝin, sed la ago predi ĉiam rezultas en morto de la predo kaj eventuala absorbo de histo de predo tra konsumo. La alia ĉefa kategorio de konsumo estas , nome la konsumo de mortinta organisma materialo. Foje malfacilas separi ambaŭ , ekzemple kie parazitaj specioj predas gastan organismon kaj tiam demetas ovojn sur ĝi por ke sia idaro manĝu la putriĝintan korpon. La ŝlosila karaktero de predado tamen estas la rekta sekvo de la predanto sur la preda populacio. Aliflanke detritovoroj simple manĝas kio disponeblas kaj ne havas rektan sekvon sur la organismo donanta. (eo)
- La predazione è un tipo di interazione in cui un organismo usa come fonte di cibo un altro organismo di specie differente. Si parla di prede sia in campo animale sia in campo vegetale.Grazie alla predazione, i predatori riescono a ricoprire un ruolo fondamentale nella catena alimentare, tenendo sotto controllo la popolazione delle prede e favorendo la spinta evolutiva, portando allo sviluppo di adattamenti antipredatori. Due leoni mentre consumano un pasto (it)
- 捕食（ほしょく）とは、生物が餌となる対象の動物を捕らえて食うことである。狭義では肉食動物が餌となる対象の動物を捕らえて殺し、食うことを指す。 動物行動学的観点では、捕食といえば、肉食動物が摂食に際して、対象となる動物が生きていて、しかも逃げるなり抵抗するなりといった防御行動が可能であり、それを何らかの方法で拘束し、抵抗を排除し、食べるに至る過程を意味する。したがって、卵を食う、死体をあさる、微生物を水ごと飲み込む、などを捕食と言うことはない。濾過摂食ではペリカン等は捕食とされるがフラミンゴは捕食とされない、ヒゲクジラ類等ではほとんど捕食とされないがザトウクジラは捕食とされる等場合によってまちまちである。 しかし、個体群生態学や群集生態学的観点において、捕食-被食関係という場合の「捕食」とは、動物に限らず、植物や菌類も含めて他の生物を「食う」という意味であって、特に、肉食や捕獲といった意味を持たず、さらに寄生すらも含めてしまう場合もある。食う・食われるの関係で結ばれた関係が食物連鎖、あるいは食物網である。 (ja)
- Predatie is het vangen, doden en opeten door een organisme, meestal een dier, van een ander dier, het prooidier. Predatoren worden ook natuurlijke vijanden of roofdieren genoemd. Predatoren kunnen carnivoor (uitsluitend vleesetend) of omnivoor (vlees- en plantenetend) zijn. Predatie wordt bestudeerd door de ecologie, de tak van de biologie die de relaties tussen verschillende soorten organismen bestudeert, zoals tussen grazers en vegetatie, of tussen roofdieren en hun prooien. (nl)
- Drapieżnictwo – bywa definiowane jako sposób odżywiania się organizmów, polegający na wykorzystaniu jako pokarm ciała innego zwierzęcia i w odróżnieniu od pasożytnictwa prowadzący do śmierci ofiary. W ekologii jest traktowane jako jedna z form antagonistycznych zależności międzygatunkowych (drapieżnik–ofiara) lub wewnątrzgatunkowych (np. kanibalizm), które wykształciły się w toku koewolucji (adaptacja). Układy drapieżnik–ofiara i układy powiązane innymi interakcjami międzygatunkowymi, decydują o rozmieszczeniu, zrównoważeniu i strukturach ekosystemów. (pl)
- Predation är ett begrepp inom ekologi som beskriver en form av biologisk interaktion då en organism dödar och äter en bytesorganism. Mest känt är rovdjur som jagar bytesdjur, men även köttätande växter utför predation. Predatorer kan börja äta av sitt byte innan det dött, men predation resulterar inte alltid i att bytet dör, så kallad mikropredation. Ett typiskt exempel på detta är blodsugande insekter. (sv)
- 捕食（英語：predation），或稱獵食或掠食，是生態學中一種生物互動方式。捕食者（predator）會捕捉其他的动物并进食其躯体部位消化成自身可用的营养和能量，而被捕食的目标則稱為獵物（prey）。经常捕食某种猎物的捕食者被称为这种猎物的天敌（natural enemy）。 弱肉强食是生态环境里的常见的物种竞争方式，许多捕食者自己也会成为其它更大更强的生物所捕食的猎物，形成一条多环节相互依次捕食的食物链。而处于生态塔最顶端的捕食者称为顶级掠食者（apex predator）或超级掠食者（superpredator），通常是体型最大、体能最强、习性最凶猛的食肉动物。虽然捕食通常都是暴力的，但在進食或行動的過程裡，捕食者不一定會马上殺死牠們的獵物。 此外生態學上還有另一類稱為食腐動物的異營生物，以死亡动物殘留下來的有機物質為食，扮演“清除者”的角色。因为食腐获得的营养和能量并非通过自身捕杀活物得到，所以并不算是捕食，而是一种投机性的牧食。不過许多捕食者在食源没有保障的情况下也会用食腐度日。有時候捕食與食腐兩種行為並不容易完全地分開，舉例而言，某些寄生性物種會捕食寄主，並在其身上下蛋，讓後代能以腐爛的寄主屍體為食。捕食行為的關鍵特徵在於捕食者對獵物族群有直接影響，而食腐行為則單純只吃身邊可食的已死對象，且對「供給」食物的個體沒有直接影響。 (zh)
- الافتراس هو - وفقًا لتعريف علماء البيئة - تفاعل بيولوجي بين كائنين، حيث يقوم أحدهما وهو المفترس (الضاري أو الكاسر أو الجارح أو الكائن الذي يصطاد) بالاقتيات على كائن أو عدد من الكائنات الحية الأخرى التي تُعرف باسم الفريسة (الطريدة أو الكائن الذي يُصاد). قد يقوم المفترس أو لا يقوم بقتل فريسته قبل الاقتيات عليها، إلا أن فعل الافتراس يسبب - من وجهة نظر العلماء السابق ذكرهم - موت الطريدة دومًا. يُسمّى أسلوب التغذية الآخر عند الحيوانات بـ «الاحتتات»، حيث يقوم كائن حي بالاقتيات على المواد العضويّة الميتة (الحُتات)، وقد يصعب في بعض الأحيان التفرقة أو الفصل بين هذين السلوكين. مثال ذلك، عندما يقوم نوع طفيليّ بافتراس مضيفه، ومن ثم يضع عليه بيضه كي تقتات صغاره على جيفته المتحللة، عندما تفقس كما تفعل بعض أنواع الزنابير. إن أبرز الخصائص التي يمكن بواسطتها التمييز بين السلوكين هي أنه في الافتراس يكون للم (ar)
- La depredació és un tipus de relació interespecífica en ecologia que consisteix en la caça i mort que pateixen alguns individus d'algunes espècies (presa), per part d'altres que se'ls mengen, anomenats depredadors, predadors o enemics naturals. Els predadors estan presents a diversos regnes de la vida. (ca)
- Harraparitza animalia batzuk beste batzuk janez bizitzean datzan espeziearteko harremana da. Banako batek, harrapariak, beste bat, harrapakina akabatzen du, osorik edo haren zati bat jan eta hartaz elikatzeko. Harraparia eta harrapakinaren kontzeptuak erlatiboak dira, zeren eta organismo bat harraparia izan daiteke, baina era berean beste espezie baten harrapakina. Bi espezien arteko elkarrekintza biologiko honetan espezie bat kaltetua suertatzen da (harrapakina) eta besteak onura ateratzen du (harraparia). (eu)
- En ecología, la depredación es un tipo de interacción biológica en la que el individuo de una especie animal, denominado depredador, caza al individuo de otra especie, la presa, para subsistir. Un mismo individuo puede ser depredador de algunos animales y a su vez presa de otros, aunque en todos los casos el predador es carnívoro u omnívoro. Esta interacción ocupa un rol importante en la selección natural. (es)
- Pemangsaan atau predasi adalah interaksi biologis ketika suatu organisme pemangsa, membunuh dan memakan organisme yang lain yang merupakan mangsanya. Ini adalah salah satu dari jenis umum yang mencakup parasitisme dan pemangsaan mikro (yang biasanya tidak membunuh inangnya) dan parasitoidisme (yang pada akhirnya selalu begitu). Ini berbeda dari mengais-ngais pada mangsa yang mati, meskipun banyak juga pemangsa yang mengais-ngais. Ini bertumpang-tindih dengan herbivor karena dan frugivor yang bersifat merusak adalah pemangsa. (in)
- Predation is a biological interaction where one organism, the predator, kills and eats another organism, its prey. It is one of a family of common feeding behaviours that includes parasitism and micropredation (which usually do not kill the host) and parasitoidism (which always does, eventually). It is distinct from scavenging on dead prey, though many predators also scavenge; it overlaps with herbivory, as seed predators and destructive frugivores are predators. (en)
- La prédation (emprunt de la Renaissance [1574] au latin praedator, « voleur, pilleur », lui-même issu de praeda, « proie » et de prehendō, « prendre », qui exprime le fait de se saisir de quelqu'un ou de capturer une proie déterminée par (en)) est une interaction trophique directe, de nature antagoniste, entre deux organismes, par laquelle une espèce dénommée prédateur, consomme entièrement ou partiellement une à plusieurs espèces dénommée(s) proies, généralement en les tuant, pour s'en nourrir ou pour alimenter sa progéniture. La définition lato sensu inclut la zoophagie (depuis les micro-organismes procaryotes jusqu'aux (en) superprédateurs, en passant par les hématophages ou les plantes carnivores), la bactériophagie, la microphagie (depuis les mollusques jusqu'aux baleines à fanons), (fr)
- 포식(영어: predation, 중국어: 捕食)은 생태학에서 포식자(사냥을 하는 유기체)가 피식자(먹이가 되는 유기체)를 먹는 생물학적 상호작용을 말한다. 포식자는 먹기에 앞서 피식자를 죽이지 않으며, 포식의 행위로 피식자를 죽게 만들며, 피식자의 세포조직을 소비를 통해 흡수하는 것을 말한다. 소비의 다른 분류로는 초식(식물을 먹는 것)과 부생(죽은 물질의 유기체를 먹는 것)이 있다. 모든 이러한 소비 분류 행위는 하에 일어난다. 그리하여 포식은 다양한 형태의 식성과 분리하기 어렵다. 넓은 의미에서는 다른 생물을 잡아먹는 모든 행위를 가리키는 경우가 있다. 동물행동학의 관점에서 포식은 육식 동물이 먹이가 되는 동물이 살아 있고, 게다가 도주, 대항 등의 방어 행동이 가능하고, 그것을 어떤 방법으로 구속하여, 저항을 제거하고 먹기에 이르는 과정을 의미한다. 따라서 계란을 먹는 행위, 시체를 먹는 행위, 물에 있는 미생물을 삼키는 등의 행위는 포식에 해당하지 않는다. (ko)
- Nota: Predador e predadores redirecionam para este artigo. Para outros significados, veja Predador (desambiguação) Predação é uma relação ecológica em que animais predadores se alimentam de outros animais para obter os recursos necessários para sobrevivência, independentemente se de forma herbívora ou carnívora, além de evitar a soberania de uma espécie mais hábil em um determinado habitat gerado pela competição. Em consequência, essa relação impactará de forma considerável nessa comunidade. (pt)
- Хижацтво в екології — тип відносин між біологічними популяціями, при яких хижак живиться іншими організмами, жертвою. Хижаки не обов'язково вбивають жертву, коли живляться нею. Подібними до хижаків організмами є детритофаги — споживачі мертвого органічного матеріалу (детриту), часто таку поведінку важко відрізнити від хижацтва, наприклад, коли паразит живе на тілі хазяїна, а потім пожирає його тіло після смерті. Головною характеристикою хижацтва, проте, є прямий контакт з популяцією жертви, тоді як деритрофаги лише пожирають наявний матеріал, часто не впливаючи на популяцію «донорських» організмів. (uk)
- Хи́щничество — форма трофических взаимоотношений между организмами разных видов, при которых один из них (хищник) атакует другого (жертву) и питается его плотью, то есть обычно присутствует акт умерщвления жертвы. Иногда в широком смысле под этим термином понимают всякое выедание одних организмов другими (полное или частичное без умерщвления), то есть отношение, например, животных-фитофагов и их кормовых растений, паразитов и их хозяев. Хищничество обычно противопоставляется постоянному поеданию трупов (некрофагии, хотя многие хищники также иногда питаются и падалью) и органических продуктов их разложения (детритофагии). (ru)
|
_with_its_prey.jpg?width=300)
_with_its_prey.jpg){kind=link}
_with_its_prey.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_horiz.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
