| dbo:abstract
|
- حرب بونتياك أو مؤامرة بونتياك أو تمرد بونتياك كانت حربًا بدأت في عام 1763 من خلال ، بشكل خاص من منطقة البحيرات الكبرى وإقليم إلينوي وإقليم أوهايو الذين كانوا مستائين من السياسات البريطانية بعد الحرب في منطقة البحيرات الكبرى، وذلك بعدما انتصرت بريطانيا في الحرب الفرنسية والهندية (1754–1763). وقد انضم محاربون من العديد من القبائل للانتفاضة في محاولة منهم لطرد الجنود والمستوطنين البريطانيين من المنطقة. وسميت الحرب على اسم زعيم قبلة أوتاوا بونتياك، أبرز قائد بين العديد من القادة المحليين في الصراع. بدأت الحرب في مايو 1763، عندما هاجم أمريكيون أصليون أساءت إليهم سياسات الجنرال البريطاني جيفري أمهيرست عددًا من الحصون والمستوطنات البريطانية. وتم تدمير ثمانية حصون وتعرض المئات من المستوطنين للقتل أو الأسر، بينما فر الكثيرون من المنطقة. وتوقفت الحرب بعدما أدت الحملات الاستكشافية التي قام بها الجيش البريطاني في عام 1764 إلى مفاوضات سلام استمرت على مدار العامين التاليين. ولم يتمكن الأمريكيون الأصليون من طرد الإنجليز، ولكن دفعت الانتفاضة الحكومة البريطانية إلى تعديل سياساتها التي أشعلت فتيل الصراع. كانت الحرب الدائرة على حدود أمريكا الشمالية شرسة، وانتشر قتل المساجين واستهداف المدنيين وغيرها من الأعمال الوحشية التنكيلية على نطاق واسع. وفيما يعرف الآن بأشهر حادث شهدته الحرب، حيث حاول الضباط الإنجليز في قلعة بيت إصابة الأمريكيين الأصليين المحاصرين بداء الجدري مستخدمين بطاطين تعرضت للفيروس. وعكس عنف الصراع وغدره الانقسام المتزايد بين المجموعات السكانية المنفصلة من المستعمرين البريطانيين والأمريكيين الأصليين. وعلى عكس المعتقد الشائع، فإن الحكومة البريطانية لم تصدر الإعلان الملكي لسنة 1763 كاستجابة لحرب بونتياك، ومع ذلك لم يقدم الصراع دافعًا لتطبيق الشروط الهندية في الإعلان. ولم يلق هذا الأمر قبولاً لدى المستوطنين البريطانيين، وربما كان إحدى العوامل المبكرة التي ساهمت في قيام الثورة الأمريكية. (ar)
- Pontiacovo (Pontiakovo) povstání (také Pontiacova válka, vzpoura nebo spiknutí) byla válka zahájená v roce 1763 volnou konfederací indiánských kmenů a skupin z oblasti Velkých kanadských jezer, Illinois a Ohia. Indiáni se postavili proti politice Velké Británie v tomto regionu po britském vítězství ve francouzsko-indiánské válce (1754–1763). Bojovníci z mnoha různých kmenů se připojili k povstání, aby se pokusili vyhnat britské vojáky a osadníky z území, které Britové získali po sedmileté válce. Válka byla pojmenována po ottawském náčelníkovi Pontiacovi, nejvýznamnějšímu z domorodých vůdců zúčastněných v konfliktu. Válka začala v květnu 1763, kdy domorodí Američané nespokojení s politikou britského generála napadli množství britských pevností a osad. Osm pevností bylo zničeno a stovky vojáků a kolonistů bylo zabito nebo zajato, mnoho dalších bylo donuceno uprchnout. Nepřátelství bylo zastaveno poté, co akce britské armády v roce 1764 vedly k mírovým jednáním během následujících dvou let. Indiáni nebyli schopni Brity vyhnat, povstání však přesto donutilo britskou vládu změnit politiku, která válku vyprovokovala. Boje na severoamerické hranici se vyznačovaly brutalitou, zabíjením zajatců, střílením civilistů a dalšími krutostmi. V jednom z nejznámějších incidentů války se britští důstojníci z pevnosti Pitt pokusili infikovat obléhající Indiány neštovicemi pomocí virem zamořených dek. Krutost a proradnost projevená v tomto konfliktu byla obrazem rostoucí rasové bariéry mezi evropskými kolonisty a domorodci. Britská vláda se pokusila zabránit dalšímu rasovému násilí vydáním tzv. v říjnu 1763, čímž měla být vytvořena trvalá hranice mezi kolonisty a domorodci. Tato „linie“ se ukázala jako velmi nepopulární mezi osadníky a byla jednou z prvotních příčin vypuknutí americké revoluce. (cs)
- Der Pontiac-Krieg 1763 bis 1766, auch bekannt als Pontiacs Verschwörung, war ein Krieg von Indianerstämmen gegen die britische Vorherrschaft in Nordamerika. Benannt ist sie nach einem ihrer Hauptanführer Pontiac, einem Kriegs-Häuptling des Stammes der Ottawa im Gebiet der Großen Seen. (de)
- La rebelión de Pontiac fue una guerra comenzada en 1763 por los indios de Norteamérica, quienes estaban insatisfechos con las políticas británicas en la zona de los Grandes Lagos tras su victoria en la guerra franco-india (1754-1763). Guerreros de numerosas tribus se unieron al levantamiento en un esfuerzo de expulsar a los soldados y colonos británicos de la región. El nombre de la guerra viene del jefe nativo más importante del conflicto, Pontiac, líder de los ottawa. La guerra comenzó en mayo de 1763, cuando los indígenas, alarmados por las imposiciones del general Jeffrey Amherst, atacaron varios fuertes y asentamientos británicos. Destruyeron ocho fuertes y mataron y capturaron a cientos de colonos, con lo que consiguieron que muchos otros huyeran de la región. Las hostilidades acabaron dos años después, cuando las incursiones del Ejército británico llevaron a las negociaciones de paz. Los indios fueron incapaces de expulsar a los británicos, pero el levantamiento consiguió que el Gobierno británico modificase su política hacia los indígenas. La guerra en la frontera fue brutal y el asesinato de prisioneros, el ataque a civiles y otras atrocidades fueron continuos en ambos bandos. El caso más fuerte de todos fue cuando un grupo de oficiales británicos en intentaron infectar al grupo de indígenas que los asediaba con mantas que habían cubierto cuerpos de enfermos de viruela. La crueldad del conflicto fue un reflejo de una creciente división racial entre los colonos y los amerindios. El gobierno británico quería evitar la violencia racial, para lo que redactó un Decreto Real en 1763,[cita requerida] mediante el cual se delimitaban las fronteras entre las tierras de los colonos y las de los indígenas. (es)
- Pontiac's War (also known as Pontiac's Conspiracy or Pontiac's Rebellion) was launched in 1763 by a loose confederation of Native Americans dissatisfied with British rule in the Great Lakes region following the French and Indian War (1754–1763). Warriors from numerous nations joined in an effort to drive British soldiers and settlers out of the region. The war is named after Odawa leader Pontiac, the most prominent of many indigenous leaders in the conflict. The war began in May 1763 when Native Americans, alarmed by policies imposed by British General Jeffrey Amherst, attacked a number of British forts and settlements. Eight forts were destroyed, and hundreds of colonists were killed or captured, with many more fleeing the region. Hostilities came to an end after British Army expeditions in 1764 led to peace negotiations over the next two years. The Natives were unable to drive away the British, but the uprising prompted the British government to modify the policies that had provoked the conflict. Warfare on the North American frontier was brutal, and the killing of prisoners, the targeting of civilians, and other atrocities were widespread. In an incident that became well-known and frequently debated, British officers at Fort Pitt attempted to infect besieging Indians with blankets that had been exposed to smallpox. The ruthlessness of the conflict was a reflection of a growing racial divide between indigenous peoples and British colonists. The British government sought to prevent further racial violence by issuing the Royal Proclamation of 1763, which created a boundary between colonists and Natives. (en)
- La rébellion de Pontiac, conspiration de Pontiac ou guerre de Pontiac opposa l'Empire britannique à une confédération de tribus amérindiennes de la région des Grands Lacs, du Pays des Illinois et de la Vallée de l'Ohio entre 1763 et 1766. Le conflit fut causé par les politiques désavantageuses qu'imposaient les Britanniques aux Amérindiens après avoir battu les Français durant la guerre de la Conquête (1754-1763). Les guerriers de nombreuses tribus rejoignirent le soulèvement amerindien dont le but était de chasser les troupes et les colons britanniques de la région. La guerre est nommée du nom du chef outaouais Pontiac, le plus prééminent des chefs amérindiens durant le conflit. La guerre débuta en mai 1763 lorsque les Amérindiens, offensés par les politiques du général britannique Jeffery Amherst, attaquèrent plusieurs forts et implantations britanniques. Huit forts furent détruits et des centaines de colons furent tués ou capturés tandis qu'un nombre plus important quitta la région. Les expéditions britanniques de 1764 entraînèrent des négociations de paix qui durèrent deux ans. La guerre a été brutale et le meurtre de prisonniers, les attaques contre les civils et diverses atrocités étaient courantes. Dans ce qui est peut-être l'incident le plus connu de la guerre, des officiers britanniques du Fort Pitt tentèrent d'infecter les Amérindiens assiégeant le fort avec des couvertures ayant été utilisées par des malades de la variole. La sauvagerie et la perfidie du conflit reflétaient l'hostilité grandissante entre les colons britanniques et les Amérindiens. Malgré la création d'une réserve indienne (ou « Territoires indiens ») par la Proclamation royale de 1763, votée par le parlement anglais en octobre, le conflit dura jusqu'en 1766 et mena finalement à une impasse militaire : les Amérindiens ne réussirent pas à chasser les Britanniques, et ces derniers échouèrent à imposer leur souveraineté sur la partie orientale (rive gauche du Mississippi) de l'ancienne Louisiane. Cette guerre poussa par la suite le gouvernement britannique à modifier sa politique à l'égard des Amérindiens. Les Britanniques cherchèrent à éviter de nouvelles violences en maintenant une stricte frontière entre les Treize colonies et la réserve indienne. Cette mesure se révéla impopulaire pour des colons désireux de s'installer plus à l'ouest et fut l'une des causes ayant mené à la révolution américaine. (fr)
- La guerra di Pontiac, cospirazione di Pontiac o ribellione di Pontiac fu una guerra scatenata nel 1763 da un'ampia confederazione di tribù native originarie soprattutto della regione dei Grandi Laghi, dell'Illinois e dell'Ohio insoddisfatti delle politiche britanniche attuate dopo la vittoria inglese nella guerra franco-indiana (1754–1763). Guerrieri di molte tribù si unirono alla rivolta nel tentativo di cacciare militari e coloni britannici dalla regione. La guerra prende il nome dal capo Odawa Pontiac, il più famoso dei nativi che vi combatterono. La guerra scoppiò nel maggio del 1763 quando i nativi americani, offesi dalle politiche del generale britannico Jeffrey Amherst, attaccarono molte fortezze e insediamenti. Otto fortezze furono distrutte, e centinaia di coloni uccisi o catturati, mentre molti altri furono messi in fuga. Le ostilità terminarono dopo che le spedizioni del British Army del 1764 portarono a negoziati di pace. I nativi americani non riuscirono a cacciare gli inglesi, ma la rivolta obbligò il governo britannico a modificare le politiche che avevano causato il conflitto. La guerra combattuta sulla frontiera nordamericana fu brutale e portò all'uccisione dei prigionieri, dei civili e a varie altre atrocità. Usando la guerra batteriologica gli ufficiali britannici di Fort Pitt infettarono gli assedianti nativi americani con il vaiolo utilizzando coperte esposte al virus, contribuendo così alla pandemia che uccise buona parte della popolazione. La spietatezza e la slealtà del conflitto furono la conseguenza della crescente divisione tra britannici e nativi. Contrariamente a quanto si crede, il governo britannico non emanò il proclama reale del 1763 in reazione alla guerra di Pontiac, anche se il conflitto avrebbe fornito il motivo per la proclamazione delle regole indiane. Questa cosa fu criticata dai coloni britannici, e potrebbe essere stata uno dei fattori che contribuirono allo scoppio della guerra d'indipendenza americana. (it)
- ポンティアック戦争（ポンティアックせんそう、英: Pontiac's Rebellion）は、フレンチ・インディアン戦争/七年戦争 (1754-1763)の終結後、イギリスの五大湖地方支配に不満を抱いたインディアンが侵略者であるイギリス白人に対して1763年に戦いを挑んだ「インディアン戦争」である。 (ja)
- 폰티액 전쟁(Pontiac's Rebellion)은 프렌치 인디언 전쟁과 7년 전쟁(1754-1763)이 끝난 후 영국의 오대호 지방 통치에 불만을 품은 인디언이 침략자인 영국 백인 대해 1763년에 도발을 감행한 “인디언 전쟁”이다. (ko)
- Pontiacs krig ägde rum 1763–1764, efter att Kanada och Mellanvästern avträtts av Frankrike till Storbritannien, som ett resultat av fransk-indianska kriget. (sv)
- Powstanie Pontiaka 1763–1766 – rewolta plemion indiańskich przeciwko brytyjskiemu panowaniu w Ameryce Północnej. Swoją nazwę wywodzi od jej głównego przywódcy Pontiaka, wodza plemienia Ottawa z rejonu Wielkich Jezior. (pl)
- Восстание Понтиака — восстание североамериканских индейцев, которые были недовольны британской колониальной политикой. В нём участвовало несколько племен, проживавших на территориях в регионе Великих озёр, а также современных штатов Иллинойс и Огайо, которые до Семилетней войны контролировали французы. Восстание получило название по имени вождя племени оттава Понтиака, одного из лидеров индейцев, выступивших против англичан. Активные боевые действия начались в 1763 году — сразу по окончании Франко-индейской войны, североамериканского театра Семилетней войны 1754—1763 гг., и были спровоцированы командующим британской армией генералом Амхерстом, который был склонен считать индейцев завоеванным народом. В мае 1763 года индейцы атаковали большое количество британских фортов и поселений. Восемь из них было сожжено, сотни прибывших на новые территории английских колонистов были захвачены в плен или убиты, остальные бежали на восток. К 1764 году восстание в основном было подавлено, но переговоры с индейскими племенами продолжались ещё два года и, в частности, привели к формальному запрету для английских колонистов захватывать земли индейцев к западу от гор Аппалачи (см. Королевская прокламация 1763 года). В ходе восстания, во время осады форта Питт, произошёл широко известный впоследствии инцидент, когда английское командование форта передало индейцам одеяла из оспяного барака в надежде распространить оспу среди них. В XX веке этот случай стал иногда трактоваться как первый пример использования биологического оружия. Главными лидерами со стороны индейцев были: Понтиак, и . Главными лидерами со стороны Британии: генерал Джеффри Амхерст (командующий британской армией) и полковник (командир форта Питт). (ru)
- 龐蒂克戰爭（英語：Pontiac's War）是英法北美战争后，于1763年在英国北美殖民地时期五大湖地区的和伊利诺伊领地因不满英国统治而爆发的一场战争。期间，许多部落的战士加入这场起义，以赶走该地区的英国士兵和定居者。战争名字来自渥太华人。虽然此次起义未能赶走英国人，但英国殖民者为此不得不对原先政策作出调整。此次战争中，英国指挥官杰弗里·阿默斯特批准了士兵使用病毒作为一种生物武器以同印第安人相抗。他放言道：“你们应通过毛毯等方式让印第安人感染疾病，或只要是能够根除这低劣之民族，无论途径，皆当为之。”他嘱咐他的手下，称：“我只希望印第安人能不断增兵，（这样就可以杀掉更多人了，）我不希望把他们作为战犯关起来。” (zh)
- Повстання Понтіака — повстання корінних американських індіанців, які були незадоволені британською колоніальною політикою. У ньому брало участь кілька племен, що проживали на територіях в регіоні Великих озер, а також сучасних штатів Іллінойс і Огайо, які до Семирічної війни контролювали французи. Повстання отримало назву по імені вождя племені оттава Понтіака, одного з лідерів індіанців, які виступили проти англійців. Активні бойові дії почалися в 1763 — відразу після закінчення Франко-індіанської війни, північноамериканського театру Семирічної війни 1754–1763 рр., і були спровоковані командувачем британською армією генералом , який був схильний вважати індіанців завойованим народом. У травні 1763 індіанці атакували велику кількість британських фортів і поселень. Вісім з них було спалено, сотні прибулих на нові території англійських колоністів були захоплені в полон або вбиті, інші втекли на схід. До 1764 повстання в основному було придушене, але переговори з індіанськими племенами тривали ще два роки і, зокрема, привели до формальної заборони для англійських колоністів захоплювати землі індіанців на захід від гір Аппалачі. У ході придушення повстання індіанців Північної Америки англійцями було знову застосовано біологічну зброю. Перші випадки роздачі та продажу корінним жителям Америки зараженого одягу і тканин відомі ще в 1730-х роках. Тоді віспа знищила кілька племен. Цим досвідом і вирішив скористатися генерал . За його наказом індіанцям в районі форту Пітт (сучасне місто Піттсбург) були видані ковдри, заражені вірусом віспи. Головними лідерами з боку індіанців були: Понтіак і Гуясута. Головними лідерами з боку Британії були: генерал (командувач британською армією) і полковник (командир форту Пітт). 27 квітня 1763 Понтіак виступив на раді індіанських вождів поблизу і закликав їх до штурму англійського поселення. 1 травня він особисто відвідав форт, щоб оцінити сили місцевого гарнізону. 7 травня Понтіак спробував раптово атакувати форт Детройт з 300 воїнами, але англійський командир, майор Гладвін, був кимось попереджений про майбутню атаку, і перший штурм був відбитий, після чого індіанці вирізали в окрузі всіх англійців, включаючи жінок і дітей, а форт був обложений загоном з 900 індіанців шести різних племен. Один з схоплених англійських солдатів був з'їдений в ході ритуалу місцевими канібалами. Французьких фермерів індіанці не чіпали. У липні 1763 були розбиті і знищені англійські війська, які спробували атакувати табір Понтіака. Тим не менш, взяти форт індіанцям не вдалося, і в жовтні Понтіак був змушений зняти облогу. В інших повсталих районах у період з 16 травня по 2 червня п'ять невеликих англійських фортів, гарнізони яких не були інформовані про повстання, були спалені. У вересні в районі форту Ніагара індіанці захопили обоз, що прямував в форт, і розбили загони англійців, які намагалися його відстояти. З англійської сторони при цьому загинуло 70 осіб, що вважається найбільш кровопролитною битвою повстання. З настанням зими індіанці припинили військові дії, але в наступному 1764 їх рейди поновились — в тому числі на територіях, здавна заселених англійцями: у Вірджинії, Пенсільванії, Меріленді. Генерал Амхерст, що вважався відповідальним за втрати, був відсторонений від командування і відкликаний до Лондона. Його замінив генерал Гейдж, який відправив на територію Огайо дві експедиції під командуванням Буке та Бредстріта. Загін полковника Бредстріта налічував близько 1200 солдатів і мав велике підкріплення союзних індіанських племен. Він проїхав у район озера Ері і досяг форту Детройт в серпні 1764 — форти були знову відбудовані, а повсталі схилялися до миру шляхом переговорів, у яких з боку індіанців брав участь впливовий вождь Гуясута. Загін Буке з 1150 солдатів виступив з форту Пітт в жовтні 1764. У ході переговорів з місцевими племенами полковник Буке зажадав, щоб індіанці повернули всіх полонених, у тому числі дітей, усиновлених індіанськими сім'ями. З індіанцями, що проживали в басейні Міссісіпі, мир був укладений лише в липні 1766 — там вожді могли розраховувати на постачання зброї з Нового Орлеана, який залишався в руках іспанців, і туди відступив сам Понтіак. Не розраховуючи на військовий успіх, англійці послали до нього своїх представників для переговорів, які тривали протягом року. Їм вдалося укласти з Понтіаком мирний договір, після чого індіанці, які не побажали залишатися на території, підконтрольній англійцям, пішли за річку Міссісіпі, що стала кордоном англійських володінь. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Der Pontiac-Krieg 1763 bis 1766, auch bekannt als Pontiacs Verschwörung, war ein Krieg von Indianerstämmen gegen die britische Vorherrschaft in Nordamerika. Benannt ist sie nach einem ihrer Hauptanführer Pontiac, einem Kriegs-Häuptling des Stammes der Ottawa im Gebiet der Großen Seen. (de)
- ポンティアック戦争（ポンティアックせんそう、英: Pontiac's Rebellion）は、フレンチ・インディアン戦争/七年戦争 (1754-1763)の終結後、イギリスの五大湖地方支配に不満を抱いたインディアンが侵略者であるイギリス白人に対して1763年に戦いを挑んだ「インディアン戦争」である。 (ja)
- 폰티액 전쟁(Pontiac's Rebellion)은 프렌치 인디언 전쟁과 7년 전쟁(1754-1763)이 끝난 후 영국의 오대호 지방 통치에 불만을 품은 인디언이 침략자인 영국 백인 대해 1763년에 도발을 감행한 “인디언 전쟁”이다. (ko)
- Pontiacs krig ägde rum 1763–1764, efter att Kanada och Mellanvästern avträtts av Frankrike till Storbritannien, som ett resultat av fransk-indianska kriget. (sv)
- Powstanie Pontiaka 1763–1766 – rewolta plemion indiańskich przeciwko brytyjskiemu panowaniu w Ameryce Północnej. Swoją nazwę wywodzi od jej głównego przywódcy Pontiaka, wodza plemienia Ottawa z rejonu Wielkich Jezior. (pl)
- 龐蒂克戰爭（英語：Pontiac's War）是英法北美战争后，于1763年在英国北美殖民地时期五大湖地区的和伊利诺伊领地因不满英国统治而爆发的一场战争。期间，许多部落的战士加入这场起义，以赶走该地区的英国士兵和定居者。战争名字来自渥太华人。虽然此次起义未能赶走英国人，但英国殖民者为此不得不对原先政策作出调整。此次战争中，英国指挥官杰弗里·阿默斯特批准了士兵使用病毒作为一种生物武器以同印第安人相抗。他放言道：“你们应通过毛毯等方式让印第安人感染疾病，或只要是能够根除这低劣之民族，无论途径，皆当为之。”他嘱咐他的手下，称：“我只希望印第安人能不断增兵，（这样就可以杀掉更多人了，）我不希望把他们作为战犯关起来。” (zh)
- حرب بونتياك أو مؤامرة بونتياك أو تمرد بونتياك كانت حربًا بدأت في عام 1763 من خلال ، بشكل خاص من منطقة البحيرات الكبرى وإقليم إلينوي وإقليم أوهايو الذين كانوا مستائين من السياسات البريطانية بعد الحرب في منطقة البحيرات الكبرى، وذلك بعدما انتصرت بريطانيا في الحرب الفرنسية والهندية (1754–1763). وقد انضم محاربون من العديد من القبائل للانتفاضة في محاولة منهم لطرد الجنود والمستوطنين البريطانيين من المنطقة. وسميت الحرب على اسم زعيم قبلة أوتاوا بونتياك، أبرز قائد بين العديد من القادة المحليين في الصراع. (ar)
- Pontiacovo (Pontiakovo) povstání (také Pontiacova válka, vzpoura nebo spiknutí) byla válka zahájená v roce 1763 volnou konfederací indiánských kmenů a skupin z oblasti Velkých kanadských jezer, Illinois a Ohia. Indiáni se postavili proti politice Velké Británie v tomto regionu po britském vítězství ve francouzsko-indiánské válce (1754–1763). Bojovníci z mnoha různých kmenů se připojili k povstání, aby se pokusili vyhnat britské vojáky a osadníky z území, které Britové získali po sedmileté válce. Válka byla pojmenována po ottawském náčelníkovi Pontiacovi, nejvýznamnějšímu z domorodých vůdců zúčastněných v konfliktu. (cs)
- La rebelión de Pontiac fue una guerra comenzada en 1763 por los indios de Norteamérica, quienes estaban insatisfechos con las políticas británicas en la zona de los Grandes Lagos tras su victoria en la guerra franco-india (1754-1763). Guerreros de numerosas tribus se unieron al levantamiento en un esfuerzo de expulsar a los soldados y colonos británicos de la región. El nombre de la guerra viene del jefe nativo más importante del conflicto, Pontiac, líder de los ottawa. (es)
- La rébellion de Pontiac, conspiration de Pontiac ou guerre de Pontiac opposa l'Empire britannique à une confédération de tribus amérindiennes de la région des Grands Lacs, du Pays des Illinois et de la Vallée de l'Ohio entre 1763 et 1766. Le conflit fut causé par les politiques désavantageuses qu'imposaient les Britanniques aux Amérindiens après avoir battu les Français durant la guerre de la Conquête (1754-1763). Les guerriers de nombreuses tribus rejoignirent le soulèvement amerindien dont le but était de chasser les troupes et les colons britanniques de la région. La guerre est nommée du nom du chef outaouais Pontiac, le plus prééminent des chefs amérindiens durant le conflit. (fr)
- Pontiac's War (also known as Pontiac's Conspiracy or Pontiac's Rebellion) was launched in 1763 by a loose confederation of Native Americans dissatisfied with British rule in the Great Lakes region following the French and Indian War (1754–1763). Warriors from numerous nations joined in an effort to drive British soldiers and settlers out of the region. The war is named after Odawa leader Pontiac, the most prominent of many indigenous leaders in the conflict. (en)
- La guerra di Pontiac, cospirazione di Pontiac o ribellione di Pontiac fu una guerra scatenata nel 1763 da un'ampia confederazione di tribù native originarie soprattutto della regione dei Grandi Laghi, dell'Illinois e dell'Ohio insoddisfatti delle politiche britanniche attuate dopo la vittoria inglese nella guerra franco-indiana (1754–1763). Guerrieri di molte tribù si unirono alla rivolta nel tentativo di cacciare militari e coloni britannici dalla regione. La guerra prende il nome dal capo Odawa Pontiac, il più famoso dei nativi che vi combatterono. (it)
- Повстання Понтіака — повстання корінних американських індіанців, які були незадоволені британською колоніальною політикою. У ньому брало участь кілька племен, що проживали на територіях в регіоні Великих озер, а також сучасних штатів Іллінойс і Огайо, які до Семирічної війни контролювали французи. Повстання отримало назву по імені вождя племені оттава Понтіака, одного з лідерів індіанців, які виступили проти англійців. В інших повсталих районах у період з 16 травня по 2 червня п'ять невеликих англійських фортів, гарнізони яких не були інформовані про повстання, були спалені. (uk)
- Восстание Понтиака — восстание североамериканских индейцев, которые были недовольны британской колониальной политикой. В нём участвовало несколько племен, проживавших на территориях в регионе Великих озёр, а также современных штатов Иллинойс и Огайо, которые до Семилетней войны контролировали французы. Восстание получило название по имени вождя племени оттава Понтиака, одного из лидеров индейцев, выступивших против англичан. Активные боевые действия начались в 1763 году — сразу по окончании Франко-индейской войны, североамериканского театра Семилетней войны 1754—1763 гг., и были спровоцированы командующим британской армией генералом Амхерстом, который был склонен считать индейцев завоеванным народом. В мае 1763 года индейцы атаковали большое количество британских фортов и поселений. Восемь (ru)
|
