| dbo:abstract
|
- El Límit Atterberg és la mesura bàsica dels continguts d'aigua d'un sòl: el seu límit de consistència, límit plàstic, i límit líquid. Depenent del seu contingut d'aigua, una porció de terra pot ser en un dels següents quatre estats: sòlid, semisòlid, plàstic i líquid. En cada estat, la consistència i el comportament del terra determinen consegüentment les seves propietats en enginyeria. Així, el llindar entre cada estat es pot definir basant-se en un canvi en el comportament del terra. Els límits d'Atterberg poden usar-se per distingir entre llims i argila, i per distingir entre els seus diferents tipus. Aquests paràmetres van ser creats per l'investigador suec Albert Mauritz Atterberg (1846-1916) els quals varen ser refinats per posteriorment. (ca)
- حدود اتربرغ تُعتبر حدود اتربرغ والتي تشمل حدّ اللدونة، وحدّ السيولة وحد الانكماش، مقياسًا أساسيًا للمحتويات الرطوبية (المائيّة) المهمة والخاصة بالتربة ذات الحبيبات الدقيقة. عندما تزداد المحتويات الرطوبية في التربة الطينية، فإنه يطرأ تغيرات جليّة وبارزة لقوامها ولسلوكها. تصنّف التربة إلى 4 حالات مختلفة اعتمادًا على المحتوى الرّطوبي (المائي) لها إلى: صلبة، وشبه صلبة، ولدائنية، وسائلة. تختلف الصفات الهندسية للتربة وكذلك قوامها في كل حالة من الحالات المذكورة، لذلك يمكن تعريف الحدود بين كل من الحالات اعتماداً على التغيّر في المحتوى الرطوبي (المائي) وتغيّر سلوك التربة. تلعب حدود آتيربيرغ دوراً كبيراً في التمييز بين التربتين الطينية والطميّيّة والأنواع المختلفة منهما. واضع هذه الحدود هو العالم السويديّ والخبير بالفلاحة آلبيرت اتربرغ، وتم لاحقاً تدقيقها على يد العالم آرثر كاساجراند. هذه الحدود المختلفة المتعلقة بالتربة تم استخدامها لتقييم التربة وفحصها فيما لو أمكن الإنشاء عليها أم لا. من المهم أيضاً معرفة التغيّرات الحجميّة التي تطرأ على التربة، حيث الازدياد بالحجم يعود إلى قدرة التربة على امتصاص المياه(الخصائص الذريّة لها). تُجرى هذه الاختبارات عادةً على التربة الطينيّة والطمّيّة؛ لأن حجميهما يتآخذ بالازدياد بسبب الاختلافات في المحتويات الرطوبية المختلفة. يتفاعل كلٌ من التربة الطينية والطميّة مع المياه مسفرةً إلى التغيّر في الأحجام وقوى القصّ الخاصة بكلَيهما. لذلك تُجرى هذه الاختبارات بشكل كبير في المراحل الأولى لتصميم أي منشأ على أنواع التربة المختلفة، للتأكد من قوة التربة في تحمل المنشأ دون حدوث مشاكل مع تغير المحتويات الرطوبية. عندما تكون التربة جاسئة وصلبة في حالتها الجافة، فإنها تتحول إلى الحالة شبه الصلبة عند ازدياد المحتوى الرطوبي لها، وتصبح هشّة وقابلة للتفتّت. إذا كانت التربة آخذة في التمدّد، فإنه سينجم عن أي زيادة في المحتوى الرطوبي (المائيّ) إلى انتفاخ غير مرغوب فيه في حجم التربة. وعند حدوث أي زيادة كبيرة في المحتوى الرطوبيّ، فإن التربة ستتحوّل إلى لدنة، ومطاوعة ومرنة، والذي سيؤدّي إلى انتفاخ غير مرغوب فيها. تبقى التربة في الحالة اللدائنية حتى تجتاز حدّ السيولة، والذي بدورها ستتحوّل إلى سائل لزج. (ar)
- The Atterberg limits are a basic measure of the critical water contents of a fine-grained soil: its shrinkage limit, plastic limit, and liquid limit. Depending on its water content, soil may appear in one of four states: solid, semi-solid, plastic and liquid. In each state, the consistency and behavior of soil are different, and consequently so are its engineering properties. Thus, the boundary between each state can be defined based on a change in the soil's behavior. The Atterberg limits can be used to distinguish between silt and clay and to distinguish between different types of silts and clays. The water content at which soil changes from one state to the other is known as consistency limits, or Atterberg's limit. These limits were created by Albert Atterberg, a Swedish chemist and agronomist, in 1911. They were later refined by Arthur Casagrande, an Austrian-born American geotechnical engineer and a close collaborator of Karl Terzaghi (both pioneers of soil mechanics). Distinctions in soils are used in assessing soil which is to have a structure built on them. Soils when wet retain water, and some expand in volume (smectite clay). The amount of expansion is related to the ability of the soil to take in water and its structural make-up (the type of minerals present: clay, silt, or sand). These tests are mainly used on clayey or silty soils since these are the soils which expand and shrink when the moisture content varies. Clays and silts interact with water and thus change sizes and have varying shear strengths. Thus these tests are used widely in the preliminary stages of designing any structure to ensure that the soil will have the correct amount of shear strength and not too much change in volume as it expands and shrinks with different moisture contents. (en)
- Los límites de Atterberg, límites de plasticidad o límites de consistencia, se utilizan para caracterizar el comportamiento de los suelos finos, aunque su comportamiento varía a lo largo del tiempo. El nombre de estos es debido al científico sueco (1846-1916). Los límites se basan en el concepto de que en un suelo de grano fino solo pueden existir cuatro estados de consistencia según su humedad. Así, un suelo se encuentra en estado sólido cuando está seco. Al agregársele agua poco a poco, va pasando sucesivamente a los estados de semisólido, plástico y, finalmente, líquido. Los contenidos de humedad en los puntos de transición de un estado al otro son los denominados límites de Atterberg. Los ensayos se realizan en el laboratorio y miden la cohesión del terreno y su contenido de humedad, para ello se forman pequeños cilindros de espesor con el suelo. Siguiendo estos procedimientos se definen tres límites: 1.
* Límite líquido: cuando el suelo pasa de un estado plástico a un estado líquido. Para la determinación de este límite se utiliza la copa de Casagrande. 2.
* Límite plástico: cuando el suelo pasa de un estado semisólido a un estado plástico. 3.
* Límite de retracción o contracción: cuando el suelo pasa de un estado semisólido a un estado sólido y se contrae al perder humedad. Relacionados con estos límites, se definen los siguientes índices:
* Índice de plasticidad: Ip o IP = wl - wp
* Índice de fluidez: If = Pendiente de la curva de fluidez
* Índice de tenacidad: It = Ip/If
* Índice de liquidez (IL o IL), también conocida como relación humedad-plasticidad (B):IL = (Wn - Wp) / (Wl-Wp) (Wn = humedad natural) (es)
- En géotechnique, les limites d’Atterberg définissent à la fois un indicateur qualifiant la plasticité d’un sol, mais aussi l’essai qui permet de définir ces indicateurs. Cet essai a été établi par l’agronome suédois Albert Atterberg. La teneur en eau d’un sol peut en effet beaucoup varier au cours des opérations de terrassements. Pour la fraction fine (graviers exclus), la cohésion tient à la présence d'eau : parfaitement sec, le matériau serait cohérent. Au-dessus d'une certaine teneur (limite de plasticité), on peut le pétrir en forme de boudin, de boulette ou de fil. Pour une teneur plus forte (limite de liquidité), il forme un liquide, visqueux, qui ne conserve pas la forme qu'on lui a donnée. La détermination, soigneusement normalisée, de ces deux teneurs caractéristiques appelées limites d'Atterberg, est un élément important d'identification, et permet déjà de prévoir certaines propriétés. (fr)
- In geotecnica, i limiti di Atterberg indicano il valore limite del contenuto di acqua per il quale si registra una transizione dello stato fisico del terreno. In particolare si possono distinguere quattro possibili stati fisici in funzione della consistenza, in ordine crescente del contenuto di acqua essi sono:
* solido
*
* plastico
* liquido Il valore limite che corrisponde ad una transizione da solido a semi-solido è detto limite di ritiro, gli altri due valori in ordine sono il limite di plasticità e il limite di liquidità.La determinazione del valore del limite è fatta valutando un provino indisturbato di terreno essiccato gradualmente, in una serie di sequenze, al termine di ogni sequenza viene misurato il contenuto d'acqua rimasta nel provino.La preparazione del campione deve essere eseguita in modo accurato, seguendo le seguenti procedure:A) Il materiale viene posto in un recipiente di ceramica/marmo per disgregare gli eventuali granuli con un pestello di gomma, frantumando i grumi senza schiacciare i grani;B) Il materiale viene posto ad essiccare in stufa a temperatura non maggiore di 50 °C per 24 ore, quindi si setaccia il materiale con un setaccio ASTM nº 40 (0,420 mm), la prova si esegue esclusivamente sulla parte passante; C) Il passante (almeno 400 g) viene umidificato con acqua distillata e mescolato bene, l'umidità da conferire è quella appena sufficiente a consentire la lavorazione con una spatola. Si lascia riposare il campione per almeno 12 ore per consentire una buona omogeneizzazione;D) Il campione viene quartato per essere utilizzato, dopo l'aggiunta di differenti percentuali di acqua, per la determinazione del Limite allo stato Liquido della terra (Wl) mediante l'Apparecchiatura di Casagrande (Cucchiaio di Casagrande) (it)
- 아터버그 한계(Atterberg limits)는 1911년 스웨덴의 아터버그(Atterberg)가 제시한 시험방법에 따라 구할 수 있는 값으로 세립토의 성질을 나타내는 지수로 활용된다. (ko)
- De plasticiteitsindex PI van een grondmonster is het verschil in tussen de wL en de uitrolgrens wP (de ), of anders gezegd het verschil in watergehalte nodig voor de overgang van een semi-vaste toestand tot een plastische toestand en van plastisch tot de vloeibare toestand: PI = wL-wP. Het geeft de grootte van het gebied (in watergehalte) waarbij de grond zich plastisch gedraagt. Klei heeft een hoge PL, leem een minder hoge. Grondtypes met een index 0 (maw: geen plastisch gebied: van droog onmiddellijk overgang tot vloeibaar) bevatten meestal geen leem of klei, maar zand. (nl)
- Konsystencje i stany gruntów spoistych stosowane w mechanice gruntów do klasyfikacji i określania mechanicznych właściwości gruntów spoistych. Zostały wprowadzone na początku XX wieku przez szwedzkiego chemika Alberta Atterberga i później dopracowane przez Arthura Casagrande'a. Konsystencje gruntów spoistych są zależne od ilości zawartej w nich wody oraz zawartości minerałów ilastych, które ze względu na swoją budowę decydują o zdolności gruntu do przyswajania i oddawania wody. (pl)
- Os limites de Atterberg ou limites de consistência são métodos de avaliação da natureza de solos criado por Albert Atterberg. Através duma série de testes e ensaios é possível definir o Limite de liquidez, o Limite de plasticidade e o de um solo. Apesar da sua natureza fundamentalmente empírica, estes valores são de grande importância em aplicações de Mecânica dos solos, tais como a determinação do Índice de plasticidade e a actividadePE ou Atividade dos solosPB. Em Portugal, a NP 143:1969 (Ed. 2) é utilizada para a determinação de limites de consistência dos solos. O procedimento é padronizado no Brasil pelo Método NBR7180 (pt)
- Пределы Аттерберга — мера оценки содержания воды в мелкозернистом грунте: его предел усадки (shrinkage limit, SL), предел пластичности PL и предел текучести LL. В зависимости от содержания воды грунт может находиться в одном из четырёх состояний: твердом, полутвердом, пластичном и жидком. В каждом состоянии состав и поведение грунта различны, а, следовательно, и его технические свойства. Таким образом, границу между каждым состоянием можно определить на основе изменения поведения почвы. Пределы Аттерберга можно использовать для различения ила и глины, а также для различения различных типов ила и глины. Содержание воды, при котором почвы переходят из одного состояния в другое, известно как пределы консистенции или предел Аттерберга. Эти пределы были установлены Альбертом Аттербергом, шведским химиком и агрономом в 1911 году. Позднее они были усовершенствованы Артуром Касагранде, американским инженером-геотехником австрийского происхождения и близким сотрудником Карла Терцаги (оба пионеры механики грунтов). Грунты при намокании удерживают воду, а некоторые увеличиваются в объёме (смектитовая глина). Величина расширения связана со способностью почвы впитывать воду и её структурным составом (тип присутствующих минералов: глина, ил или песок). Эти тесты в основном используются на глинистых или илистых почвах, поскольку именно эти почвы расширяются и сжимаются при изменении содержания влаги. Глины и илы взаимодействуют с водой и, таким образом, изменяют размеры и имеют различную прочность на сдвиг. Таким образом, эти тесты широко используются на предварительных этапах проектирования любой конструкции, чтобы убедиться, что грунт будет иметь правильную величину прочности на сдвиг и не будет слишком большого изменения объёма при расширении и сжатии при различном содержании влаги. (ru)
- 阿特贝限（Atterberg limits），台湾称为阿太堡限度，是指土壤的各个结持度阶段间的分界点含水量。它亦称为结持限，是的一部分。阿特贝限广泛用于农业、工程、建筑、陶瓷、等部门，作为选择适宜土壤耕作、土质材料施工或泥塑造型等操作时的含水量（）范围的依据。 20世纪初期，瑞典化学家提出了土壤结持度及其指标——的概念。随着含水量的变化，土壤呈现出不同的物理相态阶段——结持度。从湿到干，依次有粘滞、塑性、酥性、刚性等结持度，从干到湿则其呈现的次序反之。在每两种结持度阶段的转折处，均分别有一个显明的分界点含水量，即结持限。土壤的各结持度含水量范围和扦结持限含水量值，都是重要的土壤物理参数，统称为阿特贝值，或称阿特贝常数或土壤结持常数。其小，塑性结持度的三个阿特贝值——流限、塑限和塑性指数的应用最为普遍。土壤的—系列阿特贝值包括阿特贝限的大小，与土壤的比面大小和表面性质有关，因而决定、粘土矿物类型、交换性阳离子组成、有机质含量和组成等因素，也受土壤结构以及的影响，在不同类型和不同质地的土壤中，其含水量位大小和分布范围变化甚大。 (zh)
- Граничні значення Аттерберга є основним показником критичного вмісту води дрібнозернистого ґрунту: його границі пересихання, межа пластичності та межа рідини. Залежно від вмісту води, ґрунт може бути твердого, напівтвердого, пластичного чи рідкого станів. У кожному з них цілісність і поведінка ґрунту відрізняються, а отже, і його технiчні властивості. Таким чином, межа між кожним станом може бути визначена на основі зміни поведінки ґрунту. Межі Аттерберга можуть бути використані для розрізнення мулу та глини, а також їх типів. Ці межі були створені шведським землеробом Альбертом Атербергом. Пізніше вони були вдосконалені Артуром Казаґранде. Ґрунти дуже сильно відрізняються своєю взаємодією з рідинами. Деякі вологі ґрунти зберігають воду, а деякі розширюються в обсязі. Величина розширення пов'язана зі здатністю ґрунту всотувати воду та його структурний склад (тип атомів). Випробування з використанням граничних значень Аттерберга дозволяє визначити тип вологості ґрунту. Ці тести в основному використовуються на глинистих або мулистих ґрунтах, оскільки вони помітно розширюються та зменшуються завдяки вмісту вологи, а також змінюють сили зсуву. Таким чином, ці випробування широко використовуються на попередніх етапах проектування будь-якого будівництва. Це необхідно для забезпечення того, щоб ґрунт мав правильну міцність на зсув та не надто велику зміну об'єму, оскільки це буде впливати на надійність та якість будівель, які можуть бути розташовані на поверхні. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- 아터버그 한계(Atterberg limits)는 1911년 스웨덴의 아터버그(Atterberg)가 제시한 시험방법에 따라 구할 수 있는 값으로 세립토의 성질을 나타내는 지수로 활용된다. (ko)
- De plasticiteitsindex PI van een grondmonster is het verschil in tussen de wL en de uitrolgrens wP (de ), of anders gezegd het verschil in watergehalte nodig voor de overgang van een semi-vaste toestand tot een plastische toestand en van plastisch tot de vloeibare toestand: PI = wL-wP. Het geeft de grootte van het gebied (in watergehalte) waarbij de grond zich plastisch gedraagt. Klei heeft een hoge PL, leem een minder hoge. Grondtypes met een index 0 (maw: geen plastisch gebied: van droog onmiddellijk overgang tot vloeibaar) bevatten meestal geen leem of klei, maar zand. (nl)
- Konsystencje i stany gruntów spoistych stosowane w mechanice gruntów do klasyfikacji i określania mechanicznych właściwości gruntów spoistych. Zostały wprowadzone na początku XX wieku przez szwedzkiego chemika Alberta Atterberga i później dopracowane przez Arthura Casagrande'a. Konsystencje gruntów spoistych są zależne od ilości zawartej w nich wody oraz zawartości minerałów ilastych, które ze względu na swoją budowę decydują o zdolności gruntu do przyswajania i oddawania wody. (pl)
- 阿特贝限（Atterberg limits），台湾称为阿太堡限度，是指土壤的各个结持度阶段间的分界点含水量。它亦称为结持限，是的一部分。阿特贝限广泛用于农业、工程、建筑、陶瓷、等部门，作为选择适宜土壤耕作、土质材料施工或泥塑造型等操作时的含水量（）范围的依据。 20世纪初期，瑞典化学家提出了土壤结持度及其指标——的概念。随着含水量的变化，土壤呈现出不同的物理相态阶段——结持度。从湿到干，依次有粘滞、塑性、酥性、刚性等结持度，从干到湿则其呈现的次序反之。在每两种结持度阶段的转折处，均分别有一个显明的分界点含水量，即结持限。土壤的各结持度含水量范围和扦结持限含水量值，都是重要的土壤物理参数，统称为阿特贝值，或称阿特贝常数或土壤结持常数。其小，塑性结持度的三个阿特贝值——流限、塑限和塑性指数的应用最为普遍。土壤的—系列阿特贝值包括阿特贝限的大小，与土壤的比面大小和表面性质有关，因而决定、粘土矿物类型、交换性阳离子组成、有机质含量和组成等因素，也受土壤结构以及的影响，在不同类型和不同质地的土壤中，其含水量位大小和分布范围变化甚大。 (zh)
- حدود اتربرغ تُعتبر حدود اتربرغ والتي تشمل حدّ اللدونة، وحدّ السيولة وحد الانكماش، مقياسًا أساسيًا للمحتويات الرطوبية (المائيّة) المهمة والخاصة بالتربة ذات الحبيبات الدقيقة. عندما تزداد المحتويات الرطوبية في التربة الطينية، فإنه يطرأ تغيرات جليّة وبارزة لقوامها ولسلوكها. تصنّف التربة إلى 4 حالات مختلفة اعتمادًا على المحتوى الرّطوبي (المائي) لها إلى: صلبة، وشبه صلبة، ولدائنية، وسائلة. (ar)
- El Límit Atterberg és la mesura bàsica dels continguts d'aigua d'un sòl: el seu límit de consistència, límit plàstic, i límit líquid. Depenent del seu contingut d'aigua, una porció de terra pot ser en un dels següents quatre estats: sòlid, semisòlid, plàstic i líquid. En cada estat, la consistència i el comportament del terra determinen consegüentment les seves propietats en enginyeria. Així, el llindar entre cada estat es pot definir basant-se en un canvi en el comportament del terra. Els límits d'Atterberg poden usar-se per distingir entre llims i argila, i per distingir entre els seus diferents tipus. (ca)
- The Atterberg limits are a basic measure of the critical water contents of a fine-grained soil: its shrinkage limit, plastic limit, and liquid limit. Depending on its water content, soil may appear in one of four states: solid, semi-solid, plastic and liquid. In each state, the consistency and behavior of soil are different, and consequently so are its engineering properties. Thus, the boundary between each state can be defined based on a change in the soil's behavior. The Atterberg limits can be used to distinguish between silt and clay and to distinguish between different types of silts and clays. The water content at which soil changes from one state to the other is known as consistency limits, or Atterberg's limit. (en)
- Los límites de Atterberg, límites de plasticidad o límites de consistencia, se utilizan para caracterizar el comportamiento de los suelos finos, aunque su comportamiento varía a lo largo del tiempo. El nombre de estos es debido al científico sueco (1846-1916). Los ensayos se realizan en el laboratorio y miden la cohesión del terreno y su contenido de humedad, para ello se forman pequeños cilindros de espesor con el suelo. Siguiendo estos procedimientos se definen tres límites: Relacionados con estos límites, se definen los siguientes índices: (es)
- En géotechnique, les limites d’Atterberg définissent à la fois un indicateur qualifiant la plasticité d’un sol, mais aussi l’essai qui permet de définir ces indicateurs. Cet essai a été établi par l’agronome suédois Albert Atterberg. La teneur en eau d’un sol peut en effet beaucoup varier au cours des opérations de terrassements. (fr)
- In geotecnica, i limiti di Atterberg indicano il valore limite del contenuto di acqua per il quale si registra una transizione dello stato fisico del terreno. In particolare si possono distinguere quattro possibili stati fisici in funzione della consistenza, in ordine crescente del contenuto di acqua essi sono:
* solido
*
* plastico
* liquido (it)
- Os limites de Atterberg ou limites de consistência são métodos de avaliação da natureza de solos criado por Albert Atterberg. Através duma série de testes e ensaios é possível definir o Limite de liquidez, o Limite de plasticidade e o de um solo. Apesar da sua natureza fundamentalmente empírica, estes valores são de grande importância em aplicações de Mecânica dos solos, tais como a determinação do Índice de plasticidade e a actividadePE ou Atividade dos solosPB. Em Portugal, a NP 143:1969 (Ed. 2) é utilizada para a determinação de limites de consistência dos solos. (pt)
- Пределы Аттерберга — мера оценки содержания воды в мелкозернистом грунте: его предел усадки (shrinkage limit, SL), предел пластичности PL и предел текучести LL. В зависимости от содержания воды грунт может находиться в одном из четырёх состояний: твердом, полутвердом, пластичном и жидком. В каждом состоянии состав и поведение грунта различны, а, следовательно, и его технические свойства. Таким образом, границу между каждым состоянием можно определить на основе изменения поведения почвы. Пределы Аттерберга можно использовать для различения ила и глины, а также для различения различных типов ила и глины. Содержание воды, при котором почвы переходят из одного состояния в другое, известно как пределы консистенции или предел Аттерберга. (ru)
- Граничні значення Аттерберга є основним показником критичного вмісту води дрібнозернистого ґрунту: його границі пересихання, межа пластичності та межа рідини. Залежно від вмісту води, ґрунт може бути твердого, напівтвердого, пластичного чи рідкого станів. У кожному з них цілісність і поведінка ґрунту відрізняються, а отже, і його технiчні властивості. Таким чином, межа між кожним станом може бути визначена на основі зміни поведінки ґрунту. Межі Аттерберга можуть бути використані для розрізнення мулу та глини, а також їх типів. (uk)
|
