| dbo:abstract
|
- منحنى فيليبس Phillips curve هو منحنى يبين العلاقة بين البطالة ومعدل التضخم ويبين أن العلاقة عكسية بينهما أي أن معدلات البطالة المنخفضة تعني تضخم عالي. طور هذا المنحنى اقتصادي نيوزيزلندي اسمه في ورقة نشرت عام 1958 بعنوان ""العلاقة بين البطالة ومعدل الاجور في الاقتصاد المملكة المتحدة 1861-1957"".وقد طور المنحنى واصبح يستخدم في رسم السياسات الاقتصادية (ar)
- Phillipsova křivka je ekonomický model s jednou rovnicí, pojmenovaný podle Williama Phillipse, který popisuje inverzní vztah mezi mírami nezaměstnanosti a odpovídajícími mírami růstu mezd, které jsou výsledkem ekonomiky. Jednoduše řečeno, snížená nezaměstnanost (tj. Zvýšená úroveň zaměstnanosti) v ekonomice bude korelovat s vyšší mírou růstu mezd. [1]. Samotný Phillips neuvedl, že existuje nějaký vztah mezi zaměstnáním a inflací; tato představa byla triviální dedukcí z jeho statistických zjištění (cs)
- Η Καμπύλη Φίλλιπς απεικονίζει τη βραχυπρόθεσμα αντίστροφη σχέση που υπάρχει, σύμφωνα με εμπειρικές παρατηρήσεις, μεταξύ ανεργίας και πληθωρισμού σε μια οικονομία. Ο πρώτος που έδειξε τη στατιστική αυτή σχέση είναι ο (αγγλ: Alban W. Phillips) το 1958. Οι οικονομολόγοι Σόλοου και Σάμιουελσον ήταν οι πρώτοι που ονόμασαν την εμπειρική αυτή σχέση ως Καμπύλη Φίλλιπς. Έως τα τέλη του 1960, οι οικονομολόγοι πίστευαν ότι η καμπύλη Φίλλιπς περιγράφει μία μακροχρόνια σχέση μεταξύ πληθωρισμού και ανεργίας (ή κατά αντιστοιχία πληθωρισμού και προϊόντος). Δηλαδή η οικονομική πολιτική θα μπορούσε να επιλέξει συνδυασμούς επί της Καμπύλης Φίλλιπς και να πετύχει παραδείγματος χάριν υψηλό επίπεδο προϊόντος, επιλέγοντας ένα υψηλό επίπεδο πληθωρισμού. Ο μηχανισμός πίσω από την Καμπύλη μπορεί να αναλυθεί με ένα διάγραμμα προσφοράς-ζήτησης για την αγορά εργασίας. Όταν έχουμε υπερβάλλουσα ζήτηση εργασίας, τότε η αγορά τείνει να πιέζει προς τα επάνω τον . Αυτό οδηγεί σε μείωση της ανεργίας (ήτοι αύξηση του προϊόντος) και ταυτόχρονα αύξηση των τιμών, γεγονός που θεμελιώνει την ύπαρξη της Καμπύλης Φίλλιπς. Στα τέλη της δεκαετίας του '60, οι οικονομολόγοι Φρίντμαν και , ανεξάρτητα ο ένας από τον άλλο, επιτέθηκαν στην θεωρία: υποστήριξαν ότι μακροχρόνια υπάρχει ένα φυσικό ποσοστό ανεργίας, ήτοι ένα ποσοστό το οποίο θα προέκυπτε από τον μηχανισμό εκκαθάρισης μίας Βαλρασιανής οικονομίας, όταν σε αυτή ληφθούν υπόψη ατέλειες στις αγορές προϊόντος, ελλειπή και ατελή πληροφόρηση, κόστος αναζήτησης εργασίας, αναποτελεσματικές συνθήκες στην αγορά εργασίας κτλ. Το επιχείρημα λοιπόν ήταν ότι, μακροπρόθεσμα, το φυσικό ποσοστό ανεργίας προσδιορίζεται μόνο από πραγματικά μεγέθη και όχι από νομισματικά, και ως εκ τούτου η οικονομική πολιτική θα έπρεπε να λαμβάνει σε μακροχρόνιο επίπεδο ως δεδομένο αυτόν τον περιορισμό. Ο μηχανισμός που περιέγραψαν οι δύο οικονομολόγοι ήταν πως όταν η οικονομική πολιτική αυξήσει το επίπεδο των τιμών, οι εργαζόμενοι μακροπρόθεσμα θα αλλάξουν την προσδοκία τους για τις τιμές: οποιαδήποτε οικονομική πολιτική θα μπορούσε να αυξήσει το προϊόν πέρα από το φυσικό επίπεδο μόνο σε βραχυχρόνιο επίπεδο. Η κριτική των Φρίντμαν και Φελπς άρχισε να γίνεται αποδεκτή μέσα στην δεκαετία του '70. Σε αυτό συνετέλεσαν δύο γεγονότα. Σε θεωρητικό επίπεδο, η επανάσταση των Ορθολογικών Προσδοκιών έλαβε χώρα, ενώ σε εμπειρικό επίπεδο ο στάσιμος πληθωρισμός της εποχής εκείνης υπέδειξε ότι δεν υπάρχει αναγκαστικά αρνητική σχέση μεταξύ ανεργίας και πληθωρισμού ακόμα και σε βραχυχρόνιο επίπεδο. Το πρόβλημα με την Καμπύλη Φίλλιπς, όπως περιγράφεται παραπάνω, είναι ότι, παρόλο που λαμβάνει υπόψη τις προσδοκίες, αυτές δεν ήταν απόλυτα συνεπείς με το Ορθολογικά αναμενόμενο. Για να υπάρχει βραχυχρόνια σχέση, έπρεπε οι προσδοκίες για τον πληθωρισμό να κοιτάνε προς τα πίσω. Επίσης ένα άλλο πρόβλημα ήταν η έλλειψη μικρο-οικονομικής θεμελίωσης στο Υπόδειγμα. Η βραχυχρόνια Καμπύλη Φίλιπς στηριζόταν σε ένα ad hoc μηχανισμό προσαρμογής των που, σε όρους θεωρίας παιγνίων, δεν ήταν συμβατός κατά κίνητρα. Η εξέλιξη του μακροοικονομικού Υποδείγματος από το 1980 και μετά ήταν ραγδαία. Στηριζόμενοι στην Κριτική του Λούκας, οι οικονομολόγοι θεμελίωναν τα μακροοικονομικά υποδείγματα πάνω σε μικροοικονομικά υποδείγματα γενικής ισορροπίας. Μέσα σε αυτό το κλίμα γεννήθηκε και η Νέα Κεϋνσιανή Καμπύλη Φίλλιπς: Μία σχέση μεταξύ πληθωρισμού και προϊόντος, η οποία λαμβάνει υπόψη την μικροοικονομική συμπεριφορά των οικονομικών μονάδων. Το πρόβλημα με αυτή τη νέα θεωρία είναι ότι απαιτείται η ad-hoc υπόθεση περί της ύπαρξης ατελειών στην τιμολόγηση των επιχειρήσεων, η οποία μπορεί να λάβει μορφή π.χ. ως κόστη προσαρμογής (menu costs) ή ως υπόθεση ότι μόνο ένα μέρος των επιχειρήσεων αλλάζει σε κάθε χρονική στιγμή τιμές. (el)
- Die Phillips-Kurve, oder auch Phillipskurve, ist eine Grafik, die einen hypothetischen Zusammenhang zwischen Lohnänderungen bzw. Preisniveauänderungen auf der einen und der Arbeitslosenquote auf der anderen Seite beschreibt. Die erste Variante der Phillips-Kurve wurde 1958 vom englischen Statistiker und Ökonomen Alban William Housego Phillips in der Zeitschrift Economica publiziert. Sie ist seitdem mehrfach modifiziert worden, etwa von Paul A. Samuelson und Robert Merton Solow 1960 zur sogenannten erweiterten Phillips-Kurve, welche heute gemeint ist, wenn von „der“ Phillips-Kurve gesprochen wird. Diese stellt einen Zusammenhang zwischen Arbeitslosigkeit und der Inflationsrate her. In der Literatur gibt es weitere Definitionen und Erweiterungen der Phillips-Kurven. Aufgrund ihrer zu starken Vereinfachung werden wirtschaftspolitische Empfehlungen auf der Basis bestimmter Phillips-Kurven heute kritisch beurteilt. (de)
- La curva de Phillips, en macroeconomía, representa una curva empírica de pendiente negativa que relaciona la tasa de inflación y la tasa de desempleo. (es)
- Phillipsen kurba ekuazio bakarreko eredu enpirikoa da, inflazioaren eta langabeziaren arteko harremana neurtzen duena eta izendatu zuena. (eu)
- The Phillips curve is an economic model, named after William Phillips hypothesizing a correlation between reduction in unemployment and increased rates of wage rises within an economy. While Phillips himself did not state a linked relationship between employment and inflation, this was a trivial deduction from his statistical findings. Paul Samuelson and Robert Solow made the connection explicit and subsequently Milton Friedman and Edmund Phelps put the theoretical structure in place. While there is a short run tradeoff between unemployment and inflation, it has not been observed in the long run. In 1967 and 1968, Friedman and Phelps asserted that the Phillips curve was only applicable in the short-run and that, in the long-run, inflationary policies would not decrease unemployment. Friedman then correctly predicted that in the 1973–75 recession, both inflation and unemployment would increase. In the 2010s the slope of the Phillips curve appears to have declined and there has been controversy over the usefulness of the Phillips curve in predicting inflation. A 2022 study found that the slope of the Phillips curve is small and was small even during the early 1980s. Nonetheless, the Phillips curve remains the primary framework for understanding and forecasting inflation used in central banks. (en)
- La courbe de Phillips est une observation statistique qui illustre une relation empirique négative (c'est-à-dire décroissante) entre le taux de chômage et l'inflation, ou entre le taux de chômage et le taux de croissance des salaires nominaux. Mise en évidence en 1958 par l'économiste néo-zélandais Alban William Phillips, elle a constitué un fondement de la synthèse néoclassique. La courbe de Philips sera reprise et améliorée par Modigliani. La relation entre le taux de chômage et l'inflation n'est plus observée empiriquement aujourd'hui. (fr)
- 필립스 곡선(영어: Phillips curve)은 단기적으로 인플레이션율과 실업률 간에 상반관계(역의 상관관계)가 있음을 나타내는 곡선이다. 그래프의 세로축에 인플레이션율(물가상승률), 가로축에 실업률을 두면 우하향하는 곡선이 되는데, 이는 여러 나라의 시대별 자료에 대한 실증 연구를 통해 명목 임금상승률이 높을수록 실업률이 낮게 나타나는 반비례 관계임을 보여준다. 이러한 사실은 물가 상승과 실업 사이에는 상충 관계가 존재함을 의미하기 때문에 많은 경제학자들의 관심을 가지게 하였다. (ko)
- In macroeconomia, la curva di Phillips è una relazione inversa tra il tasso di inflazione e il tasso di disoccupazione. Essa afferma che un aumento della disoccupazione risulta correlato a un relativo decremento del saggio dei prezzi cioè della domanda aggregata. (it)
- De Phillipscurve is een curve die in een economie de korte-termijnrelatie tussen inflatie en werkloosheid weergeeft. Simpel gesteld zou er sprake zijn van een correlatie tussen een lage werkloosheid en een hoge inflatie. De curve is genoemd naar de Nieuw-Zeelandse econoom William Phillips die deze relatie als eerste onderzocht. De oorspronkelijke Phillipscurve laat zien dat er een inverse relatie tussen de nominale lonen en de werkloosheid zou bestaan. De curve is belangrijk om een aantal ontwikkelingen in de economie te kunnen begrijpen, waaronder de conjunctuurcyclus. De theorie is in de jaren 1970 onderuit gehaald door monetaristen als Milton Friedman en aanhangers van de theorie van de rationele verwachtingen, zoals Robert Lucas. Hoewel er een inderdaad een korte termijn afruil tussen werkloosheid en inflatie bestaat, is deze correlatie op de lange termijn niet waargenomen. Heden ten dage wordt de Phillipscurve dan ook als te simplistisch gezien. De werkloosheidsvoet is intussen als voorspeller van de inflatie afgelost door meer accurate voorspellers, die gebaseerd zijn op de omloopsnelheid van geld en aanbodmaatregelen zoals de MZM ("money zero maturity") omloopsnelheid, die op korte-, maar niet op lange termijn onder invloed staan van de werkloosheid. (nl)
- Krzywa Phillipsa – krzywa ilustrująca statystyczną zależność pomiędzy stopą bezrobocia a inflacją płac (tempem wzrostu wynagrodzeń). (pl)
- フィリップス曲線（フィリップスきょくせん、英: Phillips curve）は、経済学において物価上昇と失業の関係を示したもの。アルバン・ウィリアム・フィリップスが1958年の論文の中で発表した。。 (ja)
- Em macroeconomia, a curva de Phillips, representa uma relação de trade-off entre inflação e desemprego, que permite analisar a relação entre ambos, no curto prazo. Segundo esta teoria, desenvolvida pelo economista neozelandês , uma menor taxa de desemprego leva a um aumento da inflação, e uma maior taxa de desemprego a uma menor inflação. Contudo, esta relação não é válida no longo prazo, uma vez que a taxa de desemprego é basicamente independente da taxa de inflação conforme outras variáveis vão se alterando. Baseando-se em dados da economia do Reino Unido no período de 1861 a 1957, Phillips mostrou haver uma correlação negativa entre a inflação e o desemprego. Poucos anos depois, outros dois cientistas, Paul Samuelson e Robert Solow, confirmaram a descoberta ao utilizarem dados da economia dos Estados Unidos e resolveram baptizar o modelo como curva de Phillips. Nos anos 70, a relação prevista pela curva de Phillips original deixou de ser verificada de forma empírica, pois as grandes economias experimentaram altas taxas de inflação e de desemprego simultaneamente. Quando o período de crise foi superado, a correlação mais evidente passou a ser entre a taxa de desemprego e a variação da taxa de inflação, o que abriu caminho para reformas na proposição original.Milton Friedman e Edmund Phelps foram dois economistas que se dedicaram a estudar a relação proposta por Phillips. A versão Friedman-Phelps da curva de Phillips, conhecida também por curva de Phillips aceleracionista, acrescenta à equação original a análise das expectativas. Utilizando o método das expectativas adaptativas ela indica que, para que se mantenha a taxa de desemprego a níveis inferiores ao da taxa de desemprego natural, o que importa não é a taxa de inflação, mas sim sua variação, necessitando-se assim de taxas de inflação cada vez maiores para manter as taxas de desemprego abaixo da taxa natural. No modelo de curva de Phillips com expectativas adaptativas, o efeito de um choque exógeno de oferta sobre a taxa de inflação em um determinado ano é repassado para a inflação esperada futura. Assim, pode-se comprovar mais consistentemente, que a relação inversa entre a inflação e o desemprego se dá quando a inflação observada está acima das expectativas, e que, de facto, isso se dará somente no curto prazo, já que no longo prazo a inflação observada tornar-se-á igual à esperada, quando então não será verificada nenhuma relação entre a inflação e o desemprego. (pt)
- Phillipskurvan är en graf inom makroekonomin som visar sambandet mellan inflationen och arbetslösheten. I sin klassiska form visar Phillipskurvan på ett negativt samband mellan inflation och arbetslöshet; låg arbetslöshet åtföljs av hög inflation och omvänt. Konjunkturcykler motsvarar en förflyttning längs kurvan. Philipskurvan fick sitt namn av den nyzeeländske nationalekonomen William Phillips som 1958 publicerade en studie över Storbritanniens ekonomi under åren 1861–1957, där Phillips fann detta samband. Studier på ytterligare länder gav samma samband. Phillipskurvan i sitt klassiska utförande, avsedd som en allmängiltig teori, formulerades 1960 av Paul Samuelson och Robert Solow. I slutet av 1960-talet visade sig dock att de observationer som gjordes inte passade in på Phillips-kurvan och i början av 1970-talet steg både inflation och arbetslöshet. Detta tillstånd kallas för stagflation. För att förklara dessa fenomen utvecklades teorin om som innebar att kurvan i sig inte ligger fast, utan förflyttas och byter form beroende på förväntningar om framtida inflation. Nära kopplat till denna vidareutveckling av Phillipskurvan finns också teorin om en naturlig arbetslöshetsnivå, NAIRU, Non-Accelerating Inflation Rate-of-Unemployment som utvecklats av ekonomen Milton Friedman. I Sverige har sambandet mellan inflation och arbetslöshet ifrågasatts efter finanskrisen 2008-9. I en studie genomförd av Riksbanken 2019 kunde de dock påvisa att svenska företags försäljningspriser var starkt kopplade till deras resursutnyttjande och inflationsförväntningar. Sambandet menade de alltså fortfarande var intakt på mikronivå. (sv)
- Кривая Филлипса — кривая, иллюстрирующая обратную зависимость между уровнем инфляции и уровнем безработицы. Предложена в 1958 году новозеландским экономистом Уильямом Филлипсом, который на основе эмпирических данных по Англии за 1861—1957 годы вывел корреляционную зависимость между уровнем безработицы и изменением прироста денежной заработной платы. Зависимость первоначально показывала связь безработицы с изменениями зарплат: чем выше безработица, тем меньше прирост денежной заработной платы, тем ниже рост цен, и наоборот, чем ниже безработица и выше занятость, тем больше прирост денежной заработной платы, тем выше темп роста цен. Впоследствии была обобщена, и вместо изменения заработных плат экономисты стали рассматривать изменение общего уровня цен. (ru)
- Крива́ Фі́лліпса (Phillips curve) — графік залежності між середнім рівнем інфляції в країні і рівнем безробіття. Згідно з кривою Філіпса, з ростом безробіття інфляція зменшується. Крива Філіпса — неокейнсіанська модель. Крива Філліпса відома з 1958 р., коли економіст О.У Філліпс опублікував роботу «Зв'язок між безробіттям і темпом змін грошової заробітної плати у Сполученому Королівстві в період 1861—1957 рр.». Він показав зв'язок між рівнем безробіття і темпами росту середньої заробітної плати. Безробіття високе, коли заробітна платня зростає повільніше, і безробіття падає, коли заробітна платня зростає швидше. Високий рівень інфляціїї зазвичай супроводжується низьким рівнем безробіття і навпаки. Кейнсіанці пояснюють одночасність появи більш високих темпів безробітя та інфляції зміщенням кривої Філіпса вправо або вгору, як наслідок шоку пропозиції (або цінових шоків). Повна зайнятість змушує ціни та заробітну плату до зростання; значне безробіття та незавантаженість потужностей спонукає їх до зниження. Рівень зайнятості — причина, рух цін та заробітної плати — наслідок. Але в залежності від того, як повна зайнятість викликає інфляцію, зовсім не слідує, що інфляція викликає повну зайнятість. У довгостроковому періоді є вертикальною прямою, інакше кажучи, показує відсутність залежності між рівнем інфляції і природним рівнем безробіття.
* — очікуваний темп інфляції;
* — темп інфляції, спричинений збуреннями сукупної пропозиції;
* — циклічне безробіття;
* β — коефіцієнт, який показує реакцію інфляції на динаміку циклічного безробіття, яке спричинюється збуреннями сукупного попиту. (uk)
- 菲利普斯曲线（英語：Phillips Curve），新西兰统计学家威廉·菲利普斯於1958年根据英国近百年（1861-1957）的總體經濟数据，画出了一条表现工资增长率与失业率关系的曲线：名义工资率的变化率与失业率呈负相关关系，低工资变化率与低失业率不能并存，高工资变化率与高失业率不能并存。进而推论通货膨胀率与失业率的关系（因通货膨胀的数据难以取得，于是以名义工资的增长率来代替通货膨胀率），得出通货膨胀率与失业率的负关系。 此曲线表明：通货膨胀率与失业率存在交替关系，通货膨胀率高时，失业率低；通货膨胀率低时，失业率高。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- منحنى فيليبس Phillips curve هو منحنى يبين العلاقة بين البطالة ومعدل التضخم ويبين أن العلاقة عكسية بينهما أي أن معدلات البطالة المنخفضة تعني تضخم عالي. طور هذا المنحنى اقتصادي نيوزيزلندي اسمه في ورقة نشرت عام 1958 بعنوان ""العلاقة بين البطالة ومعدل الاجور في الاقتصاد المملكة المتحدة 1861-1957"".وقد طور المنحنى واصبح يستخدم في رسم السياسات الاقتصادية (ar)
- Phillipsova křivka je ekonomický model s jednou rovnicí, pojmenovaný podle Williama Phillipse, který popisuje inverzní vztah mezi mírami nezaměstnanosti a odpovídajícími mírami růstu mezd, které jsou výsledkem ekonomiky. Jednoduše řečeno, snížená nezaměstnanost (tj. Zvýšená úroveň zaměstnanosti) v ekonomice bude korelovat s vyšší mírou růstu mezd. [1]. Samotný Phillips neuvedl, že existuje nějaký vztah mezi zaměstnáním a inflací; tato představa byla triviální dedukcí z jeho statistických zjištění (cs)
- La curva de Phillips, en macroeconomía, representa una curva empírica de pendiente negativa que relaciona la tasa de inflación y la tasa de desempleo. (es)
- Phillipsen kurba ekuazio bakarreko eredu enpirikoa da, inflazioaren eta langabeziaren arteko harremana neurtzen duena eta izendatu zuena. (eu)
- La courbe de Phillips est une observation statistique qui illustre une relation empirique négative (c'est-à-dire décroissante) entre le taux de chômage et l'inflation, ou entre le taux de chômage et le taux de croissance des salaires nominaux. Mise en évidence en 1958 par l'économiste néo-zélandais Alban William Phillips, elle a constitué un fondement de la synthèse néoclassique. La courbe de Philips sera reprise et améliorée par Modigliani. La relation entre le taux de chômage et l'inflation n'est plus observée empiriquement aujourd'hui. (fr)
- 필립스 곡선(영어: Phillips curve)은 단기적으로 인플레이션율과 실업률 간에 상반관계(역의 상관관계)가 있음을 나타내는 곡선이다. 그래프의 세로축에 인플레이션율(물가상승률), 가로축에 실업률을 두면 우하향하는 곡선이 되는데, 이는 여러 나라의 시대별 자료에 대한 실증 연구를 통해 명목 임금상승률이 높을수록 실업률이 낮게 나타나는 반비례 관계임을 보여준다. 이러한 사실은 물가 상승과 실업 사이에는 상충 관계가 존재함을 의미하기 때문에 많은 경제학자들의 관심을 가지게 하였다. (ko)
- In macroeconomia, la curva di Phillips è una relazione inversa tra il tasso di inflazione e il tasso di disoccupazione. Essa afferma che un aumento della disoccupazione risulta correlato a un relativo decremento del saggio dei prezzi cioè della domanda aggregata. (it)
- Krzywa Phillipsa – krzywa ilustrująca statystyczną zależność pomiędzy stopą bezrobocia a inflacją płac (tempem wzrostu wynagrodzeń). (pl)
- フィリップス曲線（フィリップスきょくせん、英: Phillips curve）は、経済学において物価上昇と失業の関係を示したもの。アルバン・ウィリアム・フィリップスが1958年の論文の中で発表した。。 (ja)
- 菲利普斯曲线（英語：Phillips Curve），新西兰统计学家威廉·菲利普斯於1958年根据英国近百年（1861-1957）的總體經濟数据，画出了一条表现工资增长率与失业率关系的曲线：名义工资率的变化率与失业率呈负相关关系，低工资变化率与低失业率不能并存，高工资变化率与高失业率不能并存。进而推论通货膨胀率与失业率的关系（因通货膨胀的数据难以取得，于是以名义工资的增长率来代替通货膨胀率），得出通货膨胀率与失业率的负关系。 此曲线表明：通货膨胀率与失业率存在交替关系，通货膨胀率高时，失业率低；通货膨胀率低时，失业率高。 (zh)
- Η Καμπύλη Φίλλιπς απεικονίζει τη βραχυπρόθεσμα αντίστροφη σχέση που υπάρχει, σύμφωνα με εμπειρικές παρατηρήσεις, μεταξύ ανεργίας και πληθωρισμού σε μια οικονομία. Ο πρώτος που έδειξε τη στατιστική αυτή σχέση είναι ο (αγγλ: Alban W. Phillips) το 1958. Οι οικονομολόγοι Σόλοου και Σάμιουελσον ήταν οι πρώτοι που ονόμασαν την εμπειρική αυτή σχέση ως Καμπύλη Φίλλιπς. Έως τα τέλη του 1960, οι οικονομολόγοι πίστευαν ότι η καμπύλη Φίλλιπς περιγράφει μία μακροχρόνια σχέση μεταξύ πληθωρισμού και ανεργίας (ή κατά αντιστοιχία πληθωρισμού και προϊόντος). Δηλαδή η οικονομική πολιτική θα μπορούσε να επιλέξει συνδυασμούς επί της Καμπύλης Φίλλιπς και να πετύχει παραδείγματος χάριν υψηλό επίπεδο προϊόντος, επιλέγοντας ένα υψηλό επίπεδο πληθωρισμού. Ο μηχανισμός πίσω από την Καμπύλη μπορεί να αναλυθεί με ένα (el)
- Die Phillips-Kurve, oder auch Phillipskurve, ist eine Grafik, die einen hypothetischen Zusammenhang zwischen Lohnänderungen bzw. Preisniveauänderungen auf der einen und der Arbeitslosenquote auf der anderen Seite beschreibt. Die erste Variante der Phillips-Kurve wurde 1958 vom englischen Statistiker und Ökonomen Alban William Housego Phillips in der Zeitschrift Economica publiziert. Sie ist seitdem mehrfach modifiziert worden, etwa von Paul A. Samuelson und Robert Merton Solow 1960 zur sogenannten erweiterten Phillips-Kurve, welche heute gemeint ist, wenn von „der“ Phillips-Kurve gesprochen wird. Diese stellt einen Zusammenhang zwischen Arbeitslosigkeit und der Inflationsrate her. In der Literatur gibt es weitere Definitionen und Erweiterungen der Phillips-Kurven. Aufgrund ihrer zu starken (de)
- The Phillips curve is an economic model, named after William Phillips hypothesizing a correlation between reduction in unemployment and increased rates of wage rises within an economy. While Phillips himself did not state a linked relationship between employment and inflation, this was a trivial deduction from his statistical findings. Paul Samuelson and Robert Solow made the connection explicit and subsequently Milton Friedman and Edmund Phelps put the theoretical structure in place. (en)
- De Phillipscurve is een curve die in een economie de korte-termijnrelatie tussen inflatie en werkloosheid weergeeft. Simpel gesteld zou er sprake zijn van een correlatie tussen een lage werkloosheid en een hoge inflatie. (nl)
- Em macroeconomia, a curva de Phillips, representa uma relação de trade-off entre inflação e desemprego, que permite analisar a relação entre ambos, no curto prazo. Segundo esta teoria, desenvolvida pelo economista neozelandês , uma menor taxa de desemprego leva a um aumento da inflação, e uma maior taxa de desemprego a uma menor inflação. Contudo, esta relação não é válida no longo prazo, uma vez que a taxa de desemprego é basicamente independente da taxa de inflação conforme outras variáveis vão se alterando. (pt)
- Phillipskurvan är en graf inom makroekonomin som visar sambandet mellan inflationen och arbetslösheten. I sin klassiska form visar Phillipskurvan på ett negativt samband mellan inflation och arbetslöshet; låg arbetslöshet åtföljs av hög inflation och omvänt. Konjunkturcykler motsvarar en förflyttning längs kurvan. Philipskurvan fick sitt namn av den nyzeeländske nationalekonomen William Phillips som 1958 publicerade en studie över Storbritanniens ekonomi under åren 1861–1957, där Phillips fann detta samband. Studier på ytterligare länder gav samma samband. Phillipskurvan i sitt klassiska utförande, avsedd som en allmängiltig teori, formulerades 1960 av Paul Samuelson och Robert Solow. (sv)
- Кривая Филлипса — кривая, иллюстрирующая обратную зависимость между уровнем инфляции и уровнем безработицы. Предложена в 1958 году новозеландским экономистом Уильямом Филлипсом, который на основе эмпирических данных по Англии за 1861—1957 годы вывел корреляционную зависимость между уровнем безработицы и изменением прироста денежной заработной платы. (ru)
- Крива́ Фі́лліпса (Phillips curve) — графік залежності між середнім рівнем інфляції в країні і рівнем безробіття. Згідно з кривою Філіпса, з ростом безробіття інфляція зменшується. Крива Філіпса — неокейнсіанська модель. У довгостроковому періоді є вертикальною прямою, інакше кажучи, показує відсутність залежності між рівнем інфляції і природним рівнем безробіття. (uk)
|
