| dbo:abstract
|
- Paulí d'Antioquia (grec antic: Παυλι̂νος, Paulinos; llatí: Paulinus) (? - 388/389) fou un eclesiàstic grec. Fou ordenat prevere per Eustaci, bisbe d'Antioquia, i fou el cap del partit en aquesta ciutat. Quan Atanasi, després de tornar de l'exili a la mort de l'emperador Constanci II i de la mort de Jordi de Capadòcia, el patriarca arrià, va reunir un concili a Alexandria. Paulí hi va enviar dos diaques, Màxim i Càlimer. Poc després fou ordenat bisbe per Lucífer de Caralis (362) i això va perllongar el cisma a l'església d'Antioquia. El seu partit era reduït (probablement només controlava una de les esglésies de la ciutat) i per això va poder romandre sota el govern eclesiàstic arrià (protegits per l'emperador Valent) quan Meleci fou expulsat, ja que pels arrians no suposava cap perill. Paulí va refusar la proposta de Meleci d'una reconciliació, però finalment van acordar que el que morís primer dels dos deixés el govern a l'altra que seria reconegut per ambdós partits. Meleci va morir el 381 aC però l'acord no fou respectat i fou elegit bisbe al seu lloc Flavià I d'Antioquia; això va agreujar el cisma. El 382 Paulí va estar present al concili de l'església occidental, que li va reconèixer el títol i es va posar al seu costat; però les esglésies orientals van reconèixer en general a Flavià. Va morir el 388 o 389 i els seus partidaris van elegir a Evagri com a successor. (ca)
- Ο Παυλίνος Β΄ Αντιοχείας ήταν χριστιανός επίσκοπος στην Αντιόχεια από το 362 μέχρι το 388. (el)
- Paulino de Antioquía fue un pretendiente al patriarcado de Antioquía de 362 hasta 388dC. Era apoyado por miembros del partido eustatiano y uno de los rivales de Melecio de Antioquía durante el llamado «Cisma Meleciano». Los eustatianos acusaban a Melecio de haber sido consagrado por arrianos y comenzaron a celebrar la liturgia por separado. Lucifer de Cagliari consagró a Paulino como obispo, consolidando efectivamente el cisma. (es)
- Paulinus II was a claimant to the See of Antioch from 362 to 388. He was supported by members of the Eustathian party, and was a rival to Meletius of Antioch. The Eustathians objected to Meletius having been consecrated by Arians, and had begun to meet separately. Lucifer of Calaris ordained Paulinus as bishop, thus effecting a schism in the church. Paulinus was "highly esteemed for piety." He was acknowledged as bishop by Jerome, whom he ordained as priest, and by Epiphanius of Salamis. Paulinus died in 388. His followers were called "Paulinians." (en)
- Paulin, prêtre d'Antioche du IVe siècle, chef de file de la tendance des « eustathiens », fut considéré comme l'évêque d'Antioche par ses partisans (« Paulin II ») de 362 à sa mort peu après 382. Il fut reconnu par les évêques de Rome et d'Alexandrie. (fr)
- Paulin(us) z Antiochii (zm. 388) – patriarcha Antiochii w latach 362–388, zwolennik św. Eustatiusza, biskupa Antiochii (324–330). Udzielił święceń kapłańskich (ok. 378) św. Hieronimowi ze Strydonu, gdy ten przybył do Antiochii po opuszczeniu pustyni Chalkis. Był również jego towarzyszem podczas pielgrzymki do Rzymu. Razem też uczestniczyli w 382 r. na synodzie rzymskim zwołanym przez papieża Damazego I. Uznawany za biskupa Antiochii przez św. Hieronima i św. Epifaniusza z Salaminy. Zwolenników Paulinusa zwano Paulinami (Paulinians). Nie należy go mylić ze św. Paulinem z Lukki (zm. 67), zwanym również Paulinem z Antiochii. (pl)
- Paulino de Antioquia foi um pretendente ao patriarcado de Antioquia de 362 até 388 d.C. Era apoiado por membros do partido eustatiano e um dos rivais de Melécio de Antioquia durante o chamado «Cisma Meleciano». Os eustatianos acusavam Melécio de ter sido consagrado por arianos e começaram a celebrar a liturgia em separado. Lúcifer de Cagliari consagrou Paulino como bispo, consolidando efetivamente o cisma. (pt)
- Архиепископ Павлин II или Павел II (умер в 388) — архиепископ Антиохийский с 362 до 388 года. (ru)
- Павлин (Паулін) II Антіохійський (Paulinus) — патріарх Антіохійський з 362 до 388 року. В цей час Антіохійська православна церква була розколота внаслідок ряду схизм та єресей на чотири основні групи, які висували своїх претендентів на патріарший престол і згодом обрали власних патріархів. На престол Антіохії претендували: група аріян, група мелетіян, група євстахіян й група аполінаристів. Павлина підтримали члени партії прихильників Євстафія Антіохійського, й він був конкурентом патріарха Мелетія Антіохійського. Висвячення Павлина на патріарха призвело до розколу Антіохійської церкви. Павлин «високо цінували за благочестя» й був визнаний Єрусалимським патріархом. Помер у 388 році. Його послідовники називали «паулінами». (uk)
|
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 2652 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:regent
| |
| dbp:title
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dbp:years
|
- 362 (xsd:integer)
- 381 (xsd:integer)
|
| dcterms:subject
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- Ο Παυλίνος Β΄ Αντιοχείας ήταν χριστιανός επίσκοπος στην Αντιόχεια από το 362 μέχρι το 388. (el)
- Paulino de Antioquía fue un pretendiente al patriarcado de Antioquía de 362 hasta 388dC. Era apoyado por miembros del partido eustatiano y uno de los rivales de Melecio de Antioquía durante el llamado «Cisma Meleciano». Los eustatianos acusaban a Melecio de haber sido consagrado por arrianos y comenzaron a celebrar la liturgia por separado. Lucifer de Cagliari consagró a Paulino como obispo, consolidando efectivamente el cisma. (es)
- Paulinus II was a claimant to the See of Antioch from 362 to 388. He was supported by members of the Eustathian party, and was a rival to Meletius of Antioch. The Eustathians objected to Meletius having been consecrated by Arians, and had begun to meet separately. Lucifer of Calaris ordained Paulinus as bishop, thus effecting a schism in the church. Paulinus was "highly esteemed for piety." He was acknowledged as bishop by Jerome, whom he ordained as priest, and by Epiphanius of Salamis. Paulinus died in 388. His followers were called "Paulinians." (en)
- Paulin, prêtre d'Antioche du IVe siècle, chef de file de la tendance des « eustathiens », fut considéré comme l'évêque d'Antioche par ses partisans (« Paulin II ») de 362 à sa mort peu après 382. Il fut reconnu par les évêques de Rome et d'Alexandrie. (fr)
- Paulino de Antioquia foi um pretendente ao patriarcado de Antioquia de 362 até 388 d.C. Era apoiado por membros do partido eustatiano e um dos rivais de Melécio de Antioquia durante o chamado «Cisma Meleciano». Os eustatianos acusavam Melécio de ter sido consagrado por arianos e começaram a celebrar a liturgia em separado. Lúcifer de Cagliari consagrou Paulino como bispo, consolidando efetivamente o cisma. (pt)
- Архиепископ Павлин II или Павел II (умер в 388) — архиепископ Антиохийский с 362 до 388 года. (ru)
- Paulí d'Antioquia (grec antic: Παυλι̂νος, Paulinos; llatí: Paulinus) (? - 388/389) fou un eclesiàstic grec. Fou ordenat prevere per Eustaci, bisbe d'Antioquia, i fou el cap del partit en aquesta ciutat. Quan Atanasi, després de tornar de l'exili a la mort de l'emperador Constanci II i de la mort de Jordi de Capadòcia, el patriarca arrià, va reunir un concili a Alexandria. Paulí hi va enviar dos diaques, Màxim i Càlimer. Va morir el 388 o 389 i els seus partidaris van elegir a Evagri com a successor. (ca)
- Paulin(us) z Antiochii (zm. 388) – patriarcha Antiochii w latach 362–388, zwolennik św. Eustatiusza, biskupa Antiochii (324–330). Udzielił święceń kapłańskich (ok. 378) św. Hieronimowi ze Strydonu, gdy ten przybył do Antiochii po opuszczeniu pustyni Chalkis. Był również jego towarzyszem podczas pielgrzymki do Rzymu. Razem też uczestniczyli w 382 r. na synodzie rzymskim zwołanym przez papieża Damazego I. Uznawany za biskupa Antiochii przez św. Hieronima i św. Epifaniusza z Salaminy. Zwolenników Paulinusa zwano Paulinami (Paulinians). (pl)
- Павлин (Паулін) II Антіохійський (Paulinus) — патріарх Антіохійський з 362 до 388 року. В цей час Антіохійська православна церква була розколота внаслідок ряду схизм та єресей на чотири основні групи, які висували своїх претендентів на патріарший престол і згодом обрали власних патріархів. На престол Антіохії претендували: група аріян, група мелетіян, група євстахіян й група аполінаристів. Павлина підтримали члени партії прихильників Євстафія Антіохійського, й він був конкурентом патріарха Мелетія Антіохійського. Висвячення Павлина на патріарха призвело до розколу Антіохійської церкви. (uk)
|
| rdfs:label
|
- Paulí d'Antioquia (ca)
- Παυλίνος Β΄ Αντιοχείας (el)
- Paulino de Antioquía (es)
- Paulin II d'Antioche (fr)
- Paulinus II of Antioch (en)
- Paulino de Antioquia (pt)
- Paulin z Antiochii (pl)
- Павлин II (архиепископ Антиохийский) (ru)
- Паулін II Антіохійський (uk)
|
| owl:differentFrom
| |
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:wikiPageDisambiguates
of | |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
_-_Sim%C3%A3o_Rodrigues_(Sacristia,_Mosteiro_dos_Jer%C3%B3nimos).png?width=300)
_-_Simão_Rodrigues_(Sacristia,_Mosteiro_dos_Jerónimos).png?width=300){kind=link}
_-_Simão_Rodrigues_(Sacristia,_Mosteiro_dos_Jerónimos).png){kind=link}
_-_Simão_Rodrigues_(Sacristia,_Mosteiro_dos_Jerónimos).png){kind=link}