| dbo:abstract
|
- الهوس هي حالة من الانفعال أو ارتفاع المزاج بشكل غير طبيعي، والإثارة، و/ أو مستويات الطاقة. كلمة مشتقة من «اليونانية» μανία }(الهوس)، «الجنون، جنون» وهذا من «فعل» μαίνομαι ' (mainomai)، «ليكون مجنونا، والغضب، ليكون غاضب». بالإضافة إلى اضطرابات المزاج، قد يحمل سلوك الأفراد هوسي نتيجة التسمم المخدرات (ولا سيما المنشطات مثل الكوكايين أو الميثامفيتامين)، آثار جانبية للدواء (لا سيما المنشطات)، أو خبيثة. ومع ذلك، يرتبط الهوس هو في معظم الأحيان مع الاضطراب الثنائي القطب، حيث نوبات من الهوس قد تتناوب مع نوبات من الاكتئاب الشديد. جيلدر، وMayou غيدس (2005) تشير إلى أن من الأهمية بمكان أن يتوقع الهوس في المراحل المبكرة لأن يصبح المريض يتردد على الامتثال للعلاج. معايير القطبين لا تشمل نوبات الاكتئاب والهوس وجود في غياب نوبات اكتئاب غير كافية للتشخيص. بغض النظر، حتى أولئك الذين لا خبرة تجربة الاكتئاب التغييرات الدورية في المزاج. كثيرا ما تتأثر هذه الدورات من قبل التغيرات في دورة النوم (الكثير أو القليل جدا)، ليالي نهاري الإيقاع والضغوطات البيئية. الهوس يتفاوت في شدته، من الهوس الخفيف (المعروف باسم hypomania) للهوس الكامل مع أعراض الذهان (الهلاوس والأوهام). وبطبيعة الحال، كما تم منذ الهوس وهوس خفيف المرتبطة الإبداع والمواهب الفنية، ليس هو الحال دائما أن القطبين هوسي شخص بوضوح سوف تحتاج أو تريد المساعدة الطبية؛ مثل هؤلاء الناس في كثير من الأحيان إما الإبقاء على كمية كافية من السيطرة على وظيفة عادة أو لا يدركون أن لديهم «ذهب هوسي» يكفي ان تكون ملتزمة بشدة أو الالتزام. في كثير من الأحيان يمكن أن يكون مخطئا هوسي الأفراد لكونه المعني بالمخدرات أو غيرها من المواد المسببة للعقل. (ar)
- La mania és una condició mèdica severa caracteritzada per un estat d'ànim i una energia extremadament elevats, i patrons de pensament anormals. Hi ha diverses causes possibles per a la mania, però se l'associa sovint amb el trastorn bipolar, on episodis de mania poden alternar-se cíclicament amb episodis de depressió clínica. Aquests cicles poden estar relacionats amb ritmes diürns i estressants ambientals. La mania varia segons la intensitat, des de mania moderada (coneguda com a ) fins a mania severa amb característiques psicòtiques (al·lucinacións i deliris). Els pacients maníacs poden haver de ser hospitalitzats per a protegir-los a ells mateixos i als altres. La mania i la també han estat relacionades amb la creativitat i el talent artístic. (ca)
- Mánie je duševní porucha charakterizovaná expanzivní, často iritabilní náladou. Diagnosticky se objevuje jako manický syndrom. Nejčastěji bývá spojena s depresí; pokud se v rámci deprese vyskytne alespoň jedna manická epizoda, bývá diagnostikována bipolární afektivní porucha, dříve nazývaná maniodepresivní psychóza. Manický syndrom se však může vyskytovat i u jiných onemocnění, proto pouze na jeho základě nelze diagnostikovat bipolární afektivní poruchu. (cs)
- Η μανία είναι εξαιρετικά σοβαρή διαταραχή διάθεσης, η οποία χαρακτηρίζεται από ανυψωμένη ή οξύθυμη διάθεση, ανυψωμένη ενέργεια και διαταραγμένες σκέψεις. Τα επεισόδια της μανίας συνδέονται γενικά με τη διπολική διαταραχή και την κλινική κατάθλιψη. (el)
- Manio (greke μανία manía) laŭ PIV en neformala, nemedicina lingvouzo vastasence estas 1.
* fortega nenormala konstanta inklino al io, kaj 2.
* stranga aŭ ridinda kutimo. Laŭ la moderna psikiatria difino temas pri afekcia perturbo, kiu kutime evoluas en fazoj. Maniuloj estas kutime age multe tro aktivaj, emocie multe tro entuziasmaj, apenaŭ bezonas dormadon kaj plenumas aktivecojn nepripensitajn (ekzemple aĉetas kvantegojn da tute nebezonataj objektoj, kiuj povas bankrotigi la pacienton) – laŭ la nuntempe rega teorio tiu troaktiveco kaŭzatas de troa koncentriĝo de la nervotransigiloj noradrenalino kaj dopamino. Pro la dormomanko iuj partoj de la cerbo trostreĉiĝas, kio aldone povas kaŭzi simptomojn de psikozo. La Klasifiko Internacia de Malsanoj (mallonge esperante KIM aŭ angle ICD, en la aktuala 10-a eldono) de la Monda Organizaĵo pri Sano notas la malsanon per la kodo "F30.1", se ĝi akompanatas de aldonaj psikozaj simptomoj, kaj "F30.2", se ne troveblas tiaj aldonaj simptomoj de psikozo. Laŭ multaj kriterioj manio estas la "malo de depresio". Ofte afekcia perturbo (tiam nomata "bipolara", du-polusa) montriĝas alterne jen kiel depresio kaj jen kiel manio. Variaĵo de manio kun malpli fortaj simptomoj nomatas hipomanio. (eo)
- Eine Manie (von altgriechisch μανία maníā, deutsch ‚Raserei, Wut, Wahnsinn‘) ist eine affektive Störung, die meist in Episoden verläuft. Antrieb, Stimmung und Aktivität befinden sich in einer Manie weit über dem Normalniveau. In ihrer Entstehung und Aufrechterhaltung ist die Manie wahrscheinlich multifaktoriell bedingt. Genetische Faktoren und psychosoziale Belastungen werden als Ursachen vermutet. Auf neurochemischer Ebene werden Störungen im Serotonin-, Katecholamin- und GABA-Stoffwechsel diskutiert. Während einer Manie reduziert sich der Schlaf. Eine Überanstrengung von Bereichen des Gehirns tritt ein, wodurch dann, wenn es nicht zu einer Behandlung kommt, psychotische Symptome ausgelöst werden können. Eine abgeschwächte Verlaufsform einer Manie, die allerdings immer noch deutlich über den Normalschwankungen der Stimmung liegt, bezeichnet man als Hypomanie. (de)
- Psikiatrian, mania haserre, alaitasun, umore eta energia handiko beste egoera mentalak gehiegizko asalduraz, sentiberatasunez, eta aktibitateaz, kontzentrazio-ezarekin batera, gertatzen direneko nahasmendu mentala. Maiz, piromania, kleptomania eta beste obsesio batzuekin lotzen da, biak (mania eta obsesioa) kontzeptu desberdinak izan arren. (eu)
- La manía, también conocida como el síndrome maniaco, es un estado elevado anormal de excitación, afecto y nivel energético, o “un estado de elevación ante toda la activación relacionada con la expresión afectiva junto con la labilidad emocional”. Aunque la manía es comúnmente asociada como una “imagen refleja” de la depresión, la elevación del estado de ánimo puede ser euforia o irritabilidad. Los síntomas de la manía incluyen humor elevado (ya sea eufórico o irritable); fuga de ideas y logorrea; incremento de energía, disminución de la necesidad de dormir e hiperactividad. Estos son los síntomas más evidentes en los episodios hipomaniacos totalmente desarrollados; sin embargo, en el estado de manía completo, se experimentan exacerbaciones progresivamente graves y se confunden cada vez más con otros signos y síntomas, como los delirios y la fragmentación del comportamiento. La manía es un síndrome con múltiples causas; aunque la vasta mayoría de factores ocurren en el contexto del trastorno bipolar, es también un componente clave de otros desórdenes psiquiátricos (tal como el desorden esquizoafectivo, del tipo bipolar) y podría también ser un síntoma secundario para distintas condiciones médicas, así como la esclerosis múltiple; algunos medicamentos pueden inducir el estado maniaco, por ejemplo, la prednisona; o las sustancias de abuso como la cocaína o los esteroides anabólicos. En el DSM-5, los episodios hipomaniacos se encuentran separados de los episodios maniacos completos más severos, los cuales son categorizados como leves, moderados o severos; esto dependiendo de indicadores de acuerdo con las características de sus síntomas (catatonia, psicosis). La manía se divide en tres etapas: hipomanía, o etapa I; manía aguda, o etapa II; y manía delirante (delírium), o etapa III. Esta manera de dividir las etapas de un episodio maniaco es muy útil para describir y diferenciar el diagnóstico de otros trastornos. La manía varía en intensidad, desde manía leve (hipomanía) a manía delirante, marcado por síntomas como desorientación, psicosis florida, incoherencia y catatonia. Las herramientas estandarizadas como la y la pueden ser utilizadas para medir la gravedad de los episodios maniacos. Debido a que la manía e hipomanía han sido asociados a la creatividad y el talento artístico, no siempre se ve el caso en que las personas maniacas, que claramente padecen el trastorno bipolar, deseen o necesiten ayuda médica; estas personas, con frecuencia, tienen el autocontrol suficiente para funcionar de manera normal o simplemente no son conscientes de que han entrado en un estado maniaco como para recurrir por sí mismos a solicitar el apoyo. Es común que se crea que las personas maniacas se encuentran bajo la influencia de drogas. (es)
- Mania, also known as manic syndrome, is a mental and behavioral disorder defined as a state of abnormally elevated arousal, affect, and energy level, or "a state of heightened overall activation with enhanced affective expression together with lability of affect." During a manic episode, an individual will experience rapidly changing emotions and moods, highly influenced by surrounding stimuli. Although mania is often conceived as a "mirror image" to depression, the heightened mood can be either euphoric or dysphoric. As the mania intensifies, irritability can be more pronounced and result in anxiety or anger. The symptoms of mania include elevated mood (either euphoric or irritable), flight of ideas and pressure of speech, increased energy, decreased need and desire for sleep, and hyperactivity. They are most plainly evident in fully developed hypomanic states. However, in full-blown mania, they undergo progressively severe exacerbations and become more and more obscured by other signs and symptoms, such as delusions and fragmentation of behavior. (en)
- Mania adalah kondisi gangguan suasana hati yang membuat seseorang merasa sangat bersemangat secara fisik dan mental. Orang dengan bipolar yang mengalami kondisi tersebut akan membuat keputusan yang tidak rasional, misalnya menghabiskan uang dalam jumlah besar untuk membeli sesuatu yang sangat mahal. Pasien juga rentan melakukan hal yang sifatnya kekerasan atau pelecehan seksual. (in)
- In psichiatria e psicologia clinica la mania è una condizione psicopatologica caratterizzata da uno stato di eccitazione che coinvolge più sfere della personalità. Più frequentemente costituisce una fase del disturbo bipolare, caratterizzato dall'alternarsi di fasi depressive e maniacali. Sintomi maniacali si possono riscontrare anche in altre patologie mentali (es. schizofrenia) o in conseguenza all'utilizzo di alcol e droghe. Nel senso comune il termine "mania" è invece utilizzato per indicare idee e/o comportamenti ossessivi presenti in altre psicopatologie, come il disturbo o nevrosi ossessiva-compulsiva. (it)
- La manie (du grec ancien μανία / maníā « folie, démence, état de fureur ») est un état mental caractérisé par des degrés d'humeur, d'irritation ou d'énergie anormalement élevés. Elle appartient comme la dépression aux troubles de l’humeur. Elle constitue l'une des phases du trouble bipolaire et est, dans un sens, l'opposé de la dépression. On parle aussi parfois de phase maniaque, ou de crise d'accès maniaque. Jusqu'en 1980 on parlait aussi de « psychose maniaco-dépressive » (PMD) ou « maladie maniaco-dépressive » (MMD). La troisième édition du Manuel diagnostique et statistique des troubles mentaux, abandonnant notamment la dichotomie psychose-névrose, a substitué à ces termes la notion de trouble bipolaire. Il ne faut pas confondre l’état maniaque avec des traits obsessionnels (obsession du ménage et de la propreté par exemple), acception pourtant retenue dans le langage courant. (fr)
- ( 조병은 여기로 연결됩니다. 불교 용어인 조병(澡缾)에 대해서는 오정거천 문서를 참고하십시오.) 조증(躁症, 영어: mania)은 기분이 비정상적으로 고양되어 충동적이고 폭력적인 행동이나 논리적 비약 등이 나타나는 정신적 상태를 이르키는 말이다. 일반적으로 우울 증상과 함께 나타나 양극성 장애로 진단된다. 수면장애를 동반하는 경우가 많고, 경우에 따라 망상이나 환각 증세를 보이기도 한다. 조증의 정도가 약할 시엔 경조증으로 분류된다. (ko)
- 躁病（そうびょう、mania）は、気分が異常に高揚し、夜も眠らずに、支離滅裂な言動を発したり、危険を顧みなくなるような状態になる期間（病相）。19世紀の診断分類の登場時から躁うつ病の、あるいは現行では双極I型障害の、躁病の期間である。以上では、躁病とうつ病が循環すると考えられるが、循環しない単極性躁病の概念も存在する。躁病の用語は双極I型障害の場合に用い、より軽い双極II型障害では軽躁病を用いる。
* 躁病 Mania（「マニア」の語源） については、紀元前にヒポクラテスが人々の気分について悲しみの性質のあるメランコリー melancholia と共に言及しており、ローマの医師Caelius Aurelianus（英語）によれば7つの語源があるとし、プラトンは身体、神あるいは閃きから生じる精神的緊張を伴うものとした。その後（1世紀）が、この2つの状態が対応したものだとした。 19世紀まで、躁 Mania と うつ melancholia はまったく異なる障害だとみなされたが、1851年にがこの2つの間を循環するという初の概念を提示し、19世紀末までには広く認識されていった。ファルレと、初期の精神病の分類を行ったから、着想を得てエミール・クレペリンは分類体系を手掛け、躁と鬱を一体化し、また精神病状態を、早発性痴呆と躁鬱狂気 manic-depressive insanity に組み入れ、現在の双極性障害よりも広い概念といえる。当時の、躁病の用語では幻覚なども含まれ現代的な意味とは必ずしも一致するものではない。 クレペリンの偉業は国際的に評価され『精神病学』（1899年）が著され、日本では呉秀三の門下生である石田昇らが、1906年クレペリンに基づく精神病学を紹介し、1908年には三宅鑛一らが『精神病診断及治療学』を著し、躁鬱狂を紹介した。呉は「狂」の字を除き躁鬱病とした。 これはDSM-IIでは、まだ躁鬱病 manic-depressive illness であったが、1980年の『精神障害の診断と統計マニュアル』第3版（DSM-III）の登場によって、双極性障害 Bipolar Disorder となった。単極性躁病の概念は残されている。双極性障害においては、躁病エピソードは双極I型障害における名称となる。双極II型障害では軽躁病エピソードのみとなる。 詳細は「双極性障害」を参照 バルプロ酸ナトリウムのように、医薬品の添付文書では躁病の言葉が使われている場合がある。 躁病の状態では、気分が高揚しエネルギーに満ち、素晴らしいもので、言葉は絶えず出てくる、睡眠や食事も必要ないように思え、衝動的な無茶をやらかす。怪我、経済的リスクなどを顧みれなくなっている場合、安全の確保のために入院も必要となる。大半の双極I型障害では、躁病エピソードに続くうつ病エピソードが待っている。35歳以上での躁病エピソードの発症はまれで、抗うつ薬、身体疾患、薬物の影響が考えられる。 (ja)
- Een manie is een ernstige stemmingsstoornis die wordt gekenmerkt door heftige gemoedsbewegingen. Ze gaat gepaard met overmatige vreugde, boosheid, hyperactiviteit en impulsiviteit en een sterke ongeremdheid in tal van psychische functies. Een manie is gewoonlijk een uiting van een bipolaire stoornis. Een lichte vorm van manie wordt hypomanie genoemd. Iemand in een manische toestand gedraagt zich sterk naar buiten gericht. Men uit zich wisselend uitgesproken opgewekt of erg prikkelbaar, is zeer ongeduldig en wordt snel boos. In ernstige gevallen kan er sprake zijn van hallucinaties of wanen. Bij vrijwel iedere lijder ontstaan er vroeg of laat conflicten met de omgeving. (nl)
- Mani (från grekiska: μανια, raseri, galenskap, vansinne) är en psykisk störning som tillhör de affektiva störningarna. Mani kännetecknas framför allt av förhöjd grundstämning och uppträder antingen som enstaka episoder eller i samband med en affektiv sjukdom i återkommande skov. Maniska episoder ingår i bipolär sjukdom typ I och kan förekomma vid schizoaffektivt syndrom. En lindrigare variant av mani kallas hypomani. De grundläggande symtomen är desamma som vid mani, men de är mer begränsade och inte förknippade med påtaglig funktionsstörning eller övergående till och med förhöjd prestationsförmåga. Problemet med hypomani är inte minst att den, liksom mani, ofta följs av en depressiv episod. Hypomani ingår i bipolär sjukdom typ II. Under en manisk period upplever den berörde ett ofta dramatiskt minskat behov av sömn, är överaktiv, har många idéer, tänker och talar snabbt, ibland så pass att det blir omöjligt att förstå vad personen vill säga. Karaktäristiskt är att tankeflödet i dessa perioder är präglat av så kallade lösa associationer, det vill säga personen hoppar från ett ämne till ett annat; dessa ämnen är då inte helt osammanhängande, utan hänger i regel ihop på ett långsökt sätt. Innan den maniska episoden är fullt utvecklad kan den berörde vara i en hypoman fas och omgivningen kan då uppleva personen som bättre presterande; detta förändras dock när personen i fråga är fullt manisk. Ett problem i samband med maniska skov kan vara att personen startar företag eller åtar sig uppgifter som överstiger vad denne klarar eller har finansiella möjligheter att slutföra. Sjukdomsförloppet kan göra att omdömet saknas för att stoppa sådant i god tid, vilket kan leda till både relationella, rättsliga och även finansiella konsekvenser för den berörde och närstående. En domstol kan dock exempelvis i Sverige, om det kan styrkas att personen handlat under inflytande av psykisk sjukdom, låta affärer gå tillbaka. Mani åtföljs ofta av depression, av biologiska skäl som i bipolär sjukdom eller som konsekvens av en försvårad livssituation. Under en mani kan det uppträda psykotiska symptom, framförallt i form av vanföreställningar som då handlar om den egna storheten, betydelsen eller ett särskilt uppdrag man har. (sv)
- Mania (do grego μανία, «estado de loucura») é um distúrbio mental definido como um período distinto, durante o qual existe um humor anormal e persistentemente elevado, expansivo ou irritável. É característico, embora não exclusivo, do transtorno bipolar no qual os episódios maníacos alternam com episódios depressivos. Pode também ocorrer devido a intoxicação por drogas (especialmente estimulantes como cocaína ou metanfetamina) ou como efeitos imprevisíveis de medicamentos (especialmente Inibidor seletivo de recaptação de serotonina). Estima-se que pelo menos 5% da população mundial já tenham apresentado episódios maníacos. (pt)
- Mania – zaburzenie psychiczne (niekoniecznie sensu stricto) z grupy zaburzeń afektywnych charakteryzujące się występowaniem podwyższonego (względem ) bądź drażliwego nastroju. Stany maniakalne zazwyczaj opisywane są przez pacjentów jako doświadczenia przyjemne; sprawiające, że czują się szczęśliwi. Pacjenci, których nastrój podczas manii jest drażliwy, nie opisują tego doświadczenia jako przyjemne, szybko się frustrują, a próba wpływu na ich zamiary powoduje u nich nasilenie gniewu bądź występowanie urojeń prześladowczych. W przypadku drażliwej odmiany manii nadmiar energii odczuwany przez pacjenta zwykle zużywany jest bezproduktywnie lub wręcz destruktywnie (np. spontaniczne i energiczne robienie „porządków” w domu, bez względu na porę dnia, przy czym wyrzucane są też potrzebne lub cenne rzeczy). Uczucie występuje u 80% chorych, obniżony nastrój u 72%, a u 69% jego chwiejność. Typowe uczucie nieuzasadnionej euforii występuje u 71% chorych. (pl)
- 狂躁（英語：Mania），或狂躁症，是异常激活唤起、情感和能量水平状态，或者也可以说，是“一种伴有情绪高涨和情绪起伏不定的过度反应”状态。虽然“狂躁”经常被视为是抑郁的对立面，但是高涨的情绪种类既可以是欣快感也可以是发怒。随着狂躁症越来越严重，易怒情绪将越来越外泄，并导致暴力行为。 狂躁症的典型症状是心境高涨，思维奔逸和活动增多。特征有 1.感觉过分自信,甚至有浮夸想象. 2.比平常需要更少的睡眠. 3.无法停止说话 4.思想飞快转动. 5.很容易分神 6.在性生活和社交场合中太活跃,工作或学习当中能发挥超常,或大部分时间都觉得激动不安. 7.进行快乐的活动不考虑后果. 8.不会考虑长时间的坐在一个地方. 9.过于严格的处理事情。 (zh)
- Маниака́льный синдро́м (др.-греч. μανία «страсть; безумие; влечение») — синдром, характеризующийся триадой симптомов: повышенное настроение по типу гипертимии, идеаторное и психическое возбуждение в виде ускорения мышления и речи, двигательное возбуждение. Для маниакального синдрома также характерны, но проявляются не всегда усиление инстинктивной деятельности (повышение аппетита, сексуальности, усиление самозащитных тенденций), повышенная , переоценка собственной личности (достигающая иногда бредовых идей величия). Для выявления маниакального синдрома используется тест на манию — так называемая шкала Альтмана. (ru)
- Маніакальний синдром, також маніячний синдром, маніакальний епізод, манія — афективний стан психіки та поведінки, який являє собою фазу манії, куди належать гіпоманічні або маніакальні епізоди у осіб, які мали один або декілька попередніх афективних епізодів (депресивних, гіпоманій, маніакальних або змішаних), є одною з фаз біполярного афективного розладу. Виникає як окремі епізоди, так і в поєднанні з афективною хворобою у повторюваних рецидивах. У певному сенсі є протилежністю депресії. Це синдром з різноманітними причинами. Незважаючи на те, що переважна більшість випадків виникає в контексті біполярного розладу, він є ключовим компонентом інших психічних розладів (таких як , біполярний розлад типу I) і може також стати вторинним при різних загальних захворюваннях, таких як розсіяний склероз. Для цього психічного розладу характерна так звана «маніакальна трійка» основних симптомів: патологічно підвищений настрій, підвищення розумової і рухової активності. Цей піднесений загалом стан не спричинено ніякими об'єктивними причинами — саме це відрізняє патологію від фізіологічно обумовленого психоемоційного піднесення. Під час манії потреба у сні зменшується. Виникає надмірне напруження областей головного мозку, яке, коли не обробляється, може спричинити психотичні прояв. Знижена форма манії, яка все ще явно перевищує звичайні коливання настрою, називається гіпоманія. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Mánie je duševní porucha charakterizovaná expanzivní, často iritabilní náladou. Diagnosticky se objevuje jako manický syndrom. Nejčastěji bývá spojena s depresí; pokud se v rámci deprese vyskytne alespoň jedna manická epizoda, bývá diagnostikována bipolární afektivní porucha, dříve nazývaná maniodepresivní psychóza. Manický syndrom se však může vyskytovat i u jiných onemocnění, proto pouze na jeho základě nelze diagnostikovat bipolární afektivní poruchu. (cs)
- Η μανία είναι εξαιρετικά σοβαρή διαταραχή διάθεσης, η οποία χαρακτηρίζεται από ανυψωμένη ή οξύθυμη διάθεση, ανυψωμένη ενέργεια και διαταραγμένες σκέψεις. Τα επεισόδια της μανίας συνδέονται γενικά με τη διπολική διαταραχή και την κλινική κατάθλιψη. (el)
- Psikiatrian, mania haserre, alaitasun, umore eta energia handiko beste egoera mentalak gehiegizko asalduraz, sentiberatasunez, eta aktibitateaz, kontzentrazio-ezarekin batera, gertatzen direneko nahasmendu mentala. Maiz, piromania, kleptomania eta beste obsesio batzuekin lotzen da, biak (mania eta obsesioa) kontzeptu desberdinak izan arren. (eu)
- Mania adalah kondisi gangguan suasana hati yang membuat seseorang merasa sangat bersemangat secara fisik dan mental. Orang dengan bipolar yang mengalami kondisi tersebut akan membuat keputusan yang tidak rasional, misalnya menghabiskan uang dalam jumlah besar untuk membeli sesuatu yang sangat mahal. Pasien juga rentan melakukan hal yang sifatnya kekerasan atau pelecehan seksual. (in)
- ( 조병은 여기로 연결됩니다. 불교 용어인 조병(澡缾)에 대해서는 오정거천 문서를 참고하십시오.) 조증(躁症, 영어: mania)은 기분이 비정상적으로 고양되어 충동적이고 폭력적인 행동이나 논리적 비약 등이 나타나는 정신적 상태를 이르키는 말이다. 일반적으로 우울 증상과 함께 나타나 양극성 장애로 진단된다. 수면장애를 동반하는 경우가 많고, 경우에 따라 망상이나 환각 증세를 보이기도 한다. 조증의 정도가 약할 시엔 경조증으로 분류된다. (ko)
- Mania (do grego μανία, «estado de loucura») é um distúrbio mental definido como um período distinto, durante o qual existe um humor anormal e persistentemente elevado, expansivo ou irritável. É característico, embora não exclusivo, do transtorno bipolar no qual os episódios maníacos alternam com episódios depressivos. Pode também ocorrer devido a intoxicação por drogas (especialmente estimulantes como cocaína ou metanfetamina) ou como efeitos imprevisíveis de medicamentos (especialmente Inibidor seletivo de recaptação de serotonina). Estima-se que pelo menos 5% da população mundial já tenham apresentado episódios maníacos. (pt)
- 狂躁（英語：Mania），或狂躁症，是异常激活唤起、情感和能量水平状态，或者也可以说，是“一种伴有情绪高涨和情绪起伏不定的过度反应”状态。虽然“狂躁”经常被视为是抑郁的对立面，但是高涨的情绪种类既可以是欣快感也可以是发怒。随着狂躁症越来越严重，易怒情绪将越来越外泄，并导致暴力行为。 狂躁症的典型症状是心境高涨，思维奔逸和活动增多。特征有 1.感觉过分自信,甚至有浮夸想象. 2.比平常需要更少的睡眠. 3.无法停止说话 4.思想飞快转动. 5.很容易分神 6.在性生活和社交场合中太活跃,工作或学习当中能发挥超常,或大部分时间都觉得激动不安. 7.进行快乐的活动不考虑后果. 8.不会考虑长时间的坐在一个地方. 9.过于严格的处理事情。 (zh)
- الهوس هي حالة من الانفعال أو ارتفاع المزاج بشكل غير طبيعي، والإثارة، و/ أو مستويات الطاقة. كلمة مشتقة من «اليونانية» μανία }(الهوس)، «الجنون، جنون» وهذا من «فعل» μαίνομαι ' (mainomai)، «ليكون مجنونا، والغضب، ليكون غاضب». (ar)
- La mania és una condició mèdica severa caracteritzada per un estat d'ànim i una energia extremadament elevats, i patrons de pensament anormals. Hi ha diverses causes possibles per a la mania, però se l'associa sovint amb el trastorn bipolar, on episodis de mania poden alternar-se cíclicament amb episodis de depressió clínica. Aquests cicles poden estar relacionats amb ritmes diürns i estressants ambientals. La mania varia segons la intensitat, des de mania moderada (coneguda com a ) fins a mania severa amb característiques psicòtiques (al·lucinacións i deliris). (ca)
- Manio (greke μανία manía) laŭ PIV en neformala, nemedicina lingvouzo vastasence estas 1.
* fortega nenormala konstanta inklino al io, kaj 2.
* stranga aŭ ridinda kutimo. Laŭ la moderna psikiatria difino temas pri afekcia perturbo, kiu kutime evoluas en fazoj. Maniuloj estas kutime age multe tro aktivaj, emocie multe tro entuziasmaj, apenaŭ bezonas dormadon kaj plenumas aktivecojn nepripensitajn (ekzemple aĉetas kvantegojn da tute nebezonataj objektoj, kiuj povas bankrotigi la pacienton) – laŭ la nuntempe rega teorio tiu troaktiveco kaŭzatas de troa koncentriĝo de la nervotransigiloj noradrenalino kaj dopamino. Pro la dormomanko iuj partoj de la cerbo trostreĉiĝas, kio aldone povas kaŭzi simptomojn de psikozo. La Klasifiko Internacia de Malsanoj (mallonge esperante KIM aŭ angle ICD, en (eo)
- La manía, también conocida como el síndrome maniaco, es un estado elevado anormal de excitación, afecto y nivel energético, o “un estado de elevación ante toda la activación relacionada con la expresión afectiva junto con la labilidad emocional”. Aunque la manía es comúnmente asociada como una “imagen refleja” de la depresión, la elevación del estado de ánimo puede ser euforia o irritabilidad. Es común que se crea que las personas maniacas se encuentran bajo la influencia de drogas. (es)
- Eine Manie (von altgriechisch μανία maníā, deutsch ‚Raserei, Wut, Wahnsinn‘) ist eine affektive Störung, die meist in Episoden verläuft. Antrieb, Stimmung und Aktivität befinden sich in einer Manie weit über dem Normalniveau. In ihrer Entstehung und Aufrechterhaltung ist die Manie wahrscheinlich multifaktoriell bedingt. Genetische Faktoren und psychosoziale Belastungen werden als Ursachen vermutet. Auf neurochemischer Ebene werden Störungen im Serotonin-, Katecholamin- und GABA-Stoffwechsel diskutiert. (de)
- Mania, also known as manic syndrome, is a mental and behavioral disorder defined as a state of abnormally elevated arousal, affect, and energy level, or "a state of heightened overall activation with enhanced affective expression together with lability of affect." During a manic episode, an individual will experience rapidly changing emotions and moods, highly influenced by surrounding stimuli. Although mania is often conceived as a "mirror image" to depression, the heightened mood can be either euphoric or dysphoric. As the mania intensifies, irritability can be more pronounced and result in anxiety or anger. (en)
- La manie (du grec ancien μανία / maníā « folie, démence, état de fureur ») est un état mental caractérisé par des degrés d'humeur, d'irritation ou d'énergie anormalement élevés. Elle appartient comme la dépression aux troubles de l’humeur. Elle constitue l'une des phases du trouble bipolaire et est, dans un sens, l'opposé de la dépression. On parle aussi parfois de phase maniaque, ou de crise d'accès maniaque. Il ne faut pas confondre l’état maniaque avec des traits obsessionnels (obsession du ménage et de la propreté par exemple), acception pourtant retenue dans le langage courant. (fr)
- 躁病（そうびょう、mania）は、気分が異常に高揚し、夜も眠らずに、支離滅裂な言動を発したり、危険を顧みなくなるような状態になる期間（病相）。19世紀の診断分類の登場時から躁うつ病の、あるいは現行では双極I型障害の、躁病の期間である。以上では、躁病とうつ病が循環すると考えられるが、循環しない単極性躁病の概念も存在する。躁病の用語は双極I型障害の場合に用い、より軽い双極II型障害では軽躁病を用いる。
* 躁病 Mania（「マニア」の語源） については、紀元前にヒポクラテスが人々の気分について悲しみの性質のあるメランコリー melancholia と共に言及しており、ローマの医師Caelius Aurelianus（英語）によれば7つの語源があるとし、プラトンは身体、神あるいは閃きから生じる精神的緊張を伴うものとした。その後（1世紀）が、この2つの状態が対応したものだとした。 クレペリンの偉業は国際的に評価され『精神病学』（1899年）が著され、日本では呉秀三の門下生である石田昇らが、1906年クレペリンに基づく精神病学を紹介し、1908年には三宅鑛一らが『精神病診断及治療学』を著し、躁鬱狂を紹介した。呉は「狂」の字を除き躁鬱病とした。 詳細は「双極性障害」を参照 バルプロ酸ナトリウムのように、医薬品の添付文書では躁病の言葉が使われている場合がある。 (ja)
- In psichiatria e psicologia clinica la mania è una condizione psicopatologica caratterizzata da uno stato di eccitazione che coinvolge più sfere della personalità. Più frequentemente costituisce una fase del disturbo bipolare, caratterizzato dall'alternarsi di fasi depressive e maniacali. Sintomi maniacali si possono riscontrare anche in altre patologie mentali (es. schizofrenia) o in conseguenza all'utilizzo di alcol e droghe. (it)
- Een manie is een ernstige stemmingsstoornis die wordt gekenmerkt door heftige gemoedsbewegingen. Ze gaat gepaard met overmatige vreugde, boosheid, hyperactiviteit en impulsiviteit en een sterke ongeremdheid in tal van psychische functies. Een manie is gewoonlijk een uiting van een bipolaire stoornis. Een lichte vorm van manie wordt hypomanie genoemd. (nl)
- Mania – zaburzenie psychiczne (niekoniecznie sensu stricto) z grupy zaburzeń afektywnych charakteryzujące się występowaniem podwyższonego (względem ) bądź drażliwego nastroju. Stany maniakalne zazwyczaj opisywane są przez pacjentów jako doświadczenia przyjemne; sprawiające, że czują się szczęśliwi. Pacjenci, których nastrój podczas manii jest drażliwy, nie opisują tego doświadczenia jako przyjemne, szybko się frustrują, a próba wpływu na ich zamiary powoduje u nich nasilenie gniewu bądź występowanie urojeń prześladowczych. (pl)
- Mani (från grekiska: μανια, raseri, galenskap, vansinne) är en psykisk störning som tillhör de affektiva störningarna. Mani kännetecknas framför allt av förhöjd grundstämning och uppträder antingen som enstaka episoder eller i samband med en affektiv sjukdom i återkommande skov. Maniska episoder ingår i bipolär sjukdom typ I och kan förekomma vid schizoaffektivt syndrom. Under en mani kan det uppträda psykotiska symptom, framförallt i form av vanföreställningar som då handlar om den egna storheten, betydelsen eller ett särskilt uppdrag man har. (sv)
- Маниака́льный синдро́м (др.-греч. μανία «страсть; безумие; влечение») — синдром, характеризующийся триадой симптомов: повышенное настроение по типу гипертимии, идеаторное и психическое возбуждение в виде ускорения мышления и речи, двигательное возбуждение. Для маниакального синдрома также характерны, но проявляются не всегда усиление инстинктивной деятельности (повышение аппетита, сексуальности, усиление самозащитных тенденций), повышенная , переоценка собственной личности (достигающая иногда бредовых идей величия). (ru)
- Маніакальний синдром, також маніячний синдром, маніакальний епізод, манія — афективний стан психіки та поведінки, який являє собою фазу манії, куди належать гіпоманічні або маніакальні епізоди у осіб, які мали один або декілька попередніх афективних епізодів (депресивних, гіпоманій, маніакальних або змішаних), є одною з фаз біполярного афективного розладу. Виникає як окремі епізоди, так і в поєднанні з афективною хворобою у повторюваних рецидивах. У певному сенсі є протилежністю депресії. Це синдром з різноманітними причинами. Незважаючи на те, що переважна більшість випадків виникає в контексті біполярного розладу, він є ключовим компонентом інших психічних розладів (таких як , біполярний розлад типу I) і може також стати вторинним при різних загальних захворюваннях, таких як розсіяний с (uk)
|
