| dbo:abstract
|
- Das Schloss Oranienburg liegt in Oranienburg, der Kreisstadt des Landkreises Oberhavel im Land Brandenburg. Es ist das älteste Barockschloss in der Mark Brandenburg. (de)
- El palacio de Oranienburg (en alemán, Schloss Oranienburg) es un schloss —residencia palaciega— alemán localizado en la ciudad de Oranienburg, en el distrito de Oberhavel del estado federal de Brandenburgo. Es el palacio barroco más antiguo del desaparecido margraviato de Brandeburgo, construido en estilo neerlandés por Luisa Enriqueta, primera esposa del Gran Elector. A finales del siglo XVII, Federico III, margrave elector de Brandeburgo y duque (y luego rey de Prusia) hizo ampliar y amueblar magníficamente el palacio en memoria de su madre, simbolizando el camino del Electorado de Brandeburgo hacia la dignidad real. En ese momento el castillo fue considerado la más hermosa de las residencias prusianas. A mediados del siglo XVIII, el palacio y los jardines tuvieron una segunda gran época con el príncipe Augusto Guillermo de Prusia, hermano de Federico el Grande. El castillo de Oranienburg es uno de los cuatro castillos alemanes que lleva el nombre de la Casa de Orange. Fueron erigidos para cuatro hermanas gobernantes de esa casa. Además de Oranienburg, son el palacio de Oranienstein (Schloss Oranienstein) cerca de Diez y el (Schloss Oranienbaum) en Anhalt; el cuarto, el (Schloss Oranienhof]), que se encontraba cerca de Bad Kreuznach, ya no existe. (es)
- Oranienburg Palace (German: Schloss Oranienburg) is a Schloss located in the town of Oranienburg in Germany. It is the oldest Baroque Schloss in the Margraviate of Brandenburg and built in a Dutch style. (en)
- Il castello di Oranienburg (in tedesco: Schloss Oranienburg), o palazzo di Oranienburg, è un edificio situato nella città di Oranienburg, in Germania. È il più antico castello barocco della Marca di Brandeburgo ed è stato costruito in stile olandese. Il castello sul fiume Havel Nel 2009 al castello sono stati destinati 30 milioni di euro per la riqualificazione, in vista della mostra regionale di giardinaggio (Landesgartenschau). (it)
- Дворец Ора́ниенбург (нем. Schloss Oranienburg) — историческое здание в бранденбургском городе Ораниенбурге, самый древний дворец в стиле барокко в Бранденбурге. При асканийских маркграфах славянское поселение Ботцове переименовали в Бётцов, а на острове на Хафеле была построена охранявшая переход через реку крепость, впервые упоминаемая в 1288 году. После угасания рода Асканиев крепость несколько раз меняла хозяев и в конце концов в 1485 году была приобретена маркграфом Иоганном Цицероном и перешла в собственность Гогенцоллернов. К 1551 году курфюрст Иоахим II отстроил на месте крепости охотничий дворец. Его преемник Иоганн Георг в 1579 году перестроил дворец изнутри. В современном центральном здании ещё обнаруживаются элементы того ренессансного строения. Курфюрстина Луиза Генриетта, первая супруга Великого курфюрста, впервые увидела Бётцов на охоте с супругом в 1650 году. Эти места напомнили ей родные Нидерланды. Курфюрст Фридрих Вильгельм отписал амт Бётцов вместе с прилегавшими деревнями супруге в пожизненное владение. Луиза Генриетта построила себе на этих землях загородную резиденцию в голландском стиле, сохранив в центральном здании корпус охотничьего дворца. Строительство дворца было поручено архитектору Иоганну Грегору Мемхардту, получившему образование в Нидерландах. Сооружение по своему внешнему облику чётко следует традициям голландского классицизма того времени. В 1652 году Великий курфюрст дал новому дворцу имя «Ораниенбург», «Оранская крепость». Спустя год и сам Бётцов стали называть Ораниенбургом. В 1655 году курфюрстина Луиза Генриетта торжественно въехала в свой дворец, но строительство продолжалось. Луиза Генриетта поручила Мемхардту разбить на прилегавшей ко дворцу территории типично голландский увеселительный сад украшенный гротом, декоративными деревьями, кустарниками и цветами. Курфюрстина первой в Бранденбурге стала выращивать в саду картофель и цветную капусту. В 1689 году сын Луизы Генриетты курфюрст Фридрих III решил провести реконструкцию дворца и сада, в результате которой появился Н-образный комплекс сооружений в стиле итальянского и французского барокко. До 1699 года строительные работы вёл Арнольд Неринг, затем — Эозандер фон Гёте, при котором в Ораниенбурге появилась фарфоровая галерея, новая лестница и Оранжевый зал. Курфюрст Фридрих III, уже в статусе короля Пруссии, проводил во дворце Ораниенбург различные представительские мероприятия. Особое восхищение у современников вызывал роскошный фарфоровый кабинет. украшенный аллегорическими потолочными фресками придворного художника . После смерти первого короля Пруссии в 1713 году дворец пустовал. Фридрих Вильгельм I бывал в Ораниенбурге редко и выделял на его содержание минимум средств. В 1742 году король Пруссии Фридрих II подарил Ораниенбург младшему брату Августу Вильгельму Прусскому на его свадьбу с Луизой Амалией Брауншвейг-Вольфенбюттельской. При принце Августе Вильгельме дворец был отделан в соответствии с современными вкусами архитектором . Август Вильгельм проводил время в Ораниенбурге в празднествах с братьями Генрихом и Фердинандом и умер во дворце в 35 лет. В 1794 году король Фридрих Вильгельм II, старший сын Августа Вильгельм Прусского, подарил дворец Ораниенбург своей невестке, кронпринцессе Луизе Мекленбург-Стрелицкой. Фридрих Вильгельм III с супругой провёл в Ораниенбурге лето 1794—1795 года. В 1802 году дворец Ораниенбург был продан берлинскому аптекарю Иоганну Готфриду Гемпелю за 12 тыс. талеров, которого обязали установить в нём 50 ткацких станков и в течение 15 лет производить хлопок. Производство остановилось в 1807 году из-за войны с Францией. В 1814 году сын аптекаря Георг Фридрих Альбрехт Гемпель устроил во дворце Ораниенбург фабрику по производству серной кислоты, которая первой в Пруссии использовала . В 1832 году фабрика перешла в управление королевского департамента морских дел. Техническое руководство фабрикой осуществлял знаменитый химик Фридлиб Фердинанд Рунге, выделивший в 1833 году анилин и фенол из каменноугольной смолы. В том же году пожар уничтожил центральный корпус дворца вместе с Оранжевым залом и другими роскошными интерьерами. В 1835 году на фабрике в Ораниенбурге открылось производство стеариновых свечей, с 1840 года производили парафиновых свечей. В 1842 году пожар уничтожил юго-восточное крыло дворца. Его руины были снесены и более не восстанавливались. В 1848 году химическое производство было выведено из дворца. По инициативе Фридриха Вильгельма IV дворец Ораниенбург в 1851 году вернулся в королевское управление и сдавался в аренду. В 1858—1860 годах во дворце Ораниенбург прошла реконструкция, чтобы разместить в нём учительские курсы. В северном крыле дворца при этом сохранили королевские покои. При национал-социалистах дворец Ораниенбург в 1933—1937 годах служил казармой СС, где квартировали отряды «Мёртвая голова», охранявшие близлежащий концентрационный лагерь Заксенхаузен. В оранжерее размещались конюшни. В 1937 году дворец вновь перестроили, и в него въехала полицейская школа из берлинского Темпельхофа. С северной стороны в 1938 году была возведена пристройка, в трёх флигелях которой разместилась школа колониальной полиции. Во время Второй мировой войны дворец Ораниенбург подвергся бомбардировкам и получил тяжёлые повреждения. После войны в 1948—1954 годах дворец был восстановлен и находился в пользовании советской армии, в 1952—1990 годах во дворце Ораниенбург разместилась офицерская школа казарменной народной полиции и казармы пограничных войск ГДР. В 1997 году дворец перешёл в собственность города. Капитальная реконструкция дворца осуществлялась преимущественно на городские средства при дополнительном финансировании со стороны Европейского фонда регионального развития и земли Бранденбург. В северо-восточный флигель дворца въехала городская администрация, а с 2001 года там также работает музей. В юго-западном флигеле размещается музей района Верхний Хафель. (ru)
- Oranienburgs slott, tyska: Schloss Oranienburg, är ett barockslott i den tyska staden Oranienburg i Brandenburg. (sv)
- Палац Оранієнбург (нім. Schloss Oranienburg) — історична будівля в бранденбурзькому місті Оранієнбург, найдавніший палац в стилі бароко в Бранденбурзі. У слов'янському поселенні асканійських маркграфів була побудована фортеця, яка охороняла перехід через річку, вперше згадується у 1288 році. Після згасання роду Асканіїв фортеця кілька разів змінювала господарів і врешті-решт у 1485 році була придбана маркграфом Йоганном Цицероном і перейшла у власність Гогенцоллернів. До 1551 році курфюрст Йоахім II відбудував на місці фортеці мисливський палац. Його наступник Йоганн Георг в 1579 році перебудував палац зсередини. У сучасній центральній будівлі ще виявляються елементи того ренесансного замку. Курфюрстіна Луїза Генрієтта, перша дружина Великого курфюрста Фрідріха-Вільгельма, вперше побачила Бьотців на полюванні з чоловіком у 1650 році. Ці місця нагадали їй рідні Нідерланди. Курфюрст Фрідріх-Вільгельм відписав палац разом з прилеглими селами дружині в довічне володіння. Луїза Генрієтта побудувала собі на цих землях заміську резиденцію в голландському стилі, зберігши в центральній будівлі корпус мисливського палацу. Будівництво палацу було доручено архітектору Йогану Грегору Мемхардту, котрий здобув освіту в Нідерландах. Спорудження за своїм зовнішнім виглядом чітко наслідує традиції голландського класицизму того часу. У 1652 році Великий курфюрст дав новому палацу ім'я «Оранієнбург», «Оранская фортеця». Через рік і сам Бьотців стали називати Оранієнбург. У 1655 році курфюрстіна Луїза Генрієтта урочисто в'їхала в свій палац, але будівництво тривало. Луїза Генрієтта доручила Мемхардту розбити на території палацу типово голландський розважальний сад прикрашений гротом, декоративними деревами, кущами та квітами. Курфюрстіна першою в Бранденбурзі стала вирощувати в саду картоплю і цвітну капусту. У 1689 році син Луїзи Генрієтти курфюрст Фрідріх I вирішив провести реконструкцію палацу і саду, в результаті якої з'явився Н-подібний комплекс споруд в стилі італійського і французького бароко. До 1699 року будівельні роботи вів Арнольд Нерінг, потім — Еозандер фон Гете, при якому в Оранієнбурзі з'явилася порцелянова галерея, нові сходи і Помаранчевий зал. Курфюрст Фрідріх I, вже в статусі короля Пруссії, проводив в палаці Оранієнбург різні представницькі заходи. Особливе захоплення у сучасників викликав розкішний фарфоровий кабінет, прикрашений алегоричними стельовими фресками придворного художника Августина Тервестена. Після смерті першого короля Пруссії в 1713 році палац був порожній. Фрідріх Вільгельм I бував в Оранієнбурзі рідко і виділяв на його утримання мінімум коштів. У 1742 році король Пруссії Фрідріх II подарував Оранієнбург молодшому братові Августу Вільгельму Прусському на його весілля з Луїзою Амалією Брауншвейг-Вольфенбюттельською. При принці Августі Вільгельмі палац був оброблений відповідно до сучасних смаків архітектором Іоганном Готфрідом Кемметером. Август Вільгельм проводив час в Оранієнбурзі в святкуваннях з братами Генріхом і Фердинандом і помер в палаці в 35 років. У 1794 році король Фрідріх Вільгельм II, старший син Август Вільгельм Прусського, подарував палац Оранієнбург своїй невістці, кронпринцессі Луїзі Мекленбург-Стреліцькій. Фрідріх Вільгельм III з дружиною провів в Оранієнбурзі літо 1794—1795 року. У 1802 році палац Оранієнбург був проданий берлінському аптекарю Йогану Готфріду Гемпелю за 12 тис. талерів, якого зобов'язали встановити в ньому 50 ткацьких верстатів і протягом 15 років виробляти бавовну. Виробництво зупинилося у 1807 році через війну з Францією. У 1814 році син аптекаря Георг Фрідріх Альбрехт Гемпель влаштував у палаці Оранієнбург фабрику з виробництва сірчаної кислоти, яка першою в Пруссії використовувала камерний процес. У 1832 році фабрика перейшла в управління королівського департаменту морських справ. Технічне керівництво фабрикою здійснював знаменитий хімік Фрідліб Фердинанд Рунге, який виділив у 1833 році анілін і фенол з кам'яновугільної смоли. У тому ж році пожежа знищила центральний корпус палацу разом з Помаранчевим залом та іншими розкішними інтер'єрами. У 1835 році на фабриці в Оранієнбурзі відкрилося виробництво стеаринових свічок, з 1840 року виробляли парафінові свічки. У 1842 році пожежа знищила південно-східне крило палацу. Його руїни були знесені і більше не відновлювалися. У 1848 році хімічне виробництво було виведено з палацу. З ініціативи Фрідріха Вільгельма IV палац Оранієнбург в 1851 році повернувся в королівське управління і здавався в оренду. У 1858—1860 роках у палаці Оранієнбург пройшла реконструкція, щоб розмістити в ньому вчительські курси. У північному крилі палацу при цьому зберегли королівські покої. При націонал-соціалістах палац Оранієнбург у 1933—1937 роках служив казармою СС, де квартирували підрозділи «Мертва голова», які охороняли довколишній концентраційний табір Заксенхаузен. В оранжереї розміщувалися стайні. У 1937 році палац знову перебудували, і в нього в'їхала поліцейська школа з берлінського Темпельхофа. З північної сторони в 1938 році була зведена прибудова, в трьох флігелях якої розмістилася школа колоніальної поліції. Під час Другої світової війни палац Оранієнбург піддався бомбардуванням і отримав важкі ушкодження. Після війни в 1948—1954 роках палац був відновлений і знаходився в користуванні радянської армії, у 1952—1990 роках у палаці Оранієнбург розмістилася офіцерська школа казарменної народної поліції і казарми прикордонних військ НДР. У 1997 році палац перейшов у власність міста. Капітальна реконструкція палацу здійснювалася переважно на міські кошти при додатковому фінансуванні з боку Європейського фонду регіонального розвитку і землі Бранденбург. У північно-східний флігель палацу в'їхала міська адміністрація, а з 2001 року там також працює музей. У південно-західному флігелі розміщується музей району Верхній Гафель (Обергафель). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Das Schloss Oranienburg liegt in Oranienburg, der Kreisstadt des Landkreises Oberhavel im Land Brandenburg. Es ist das älteste Barockschloss in der Mark Brandenburg. (de)
- Oranienburg Palace (German: Schloss Oranienburg) is a Schloss located in the town of Oranienburg in Germany. It is the oldest Baroque Schloss in the Margraviate of Brandenburg and built in a Dutch style. (en)
- Il castello di Oranienburg (in tedesco: Schloss Oranienburg), o palazzo di Oranienburg, è un edificio situato nella città di Oranienburg, in Germania. È il più antico castello barocco della Marca di Brandeburgo ed è stato costruito in stile olandese. Il castello sul fiume Havel Nel 2009 al castello sono stati destinati 30 milioni di euro per la riqualificazione, in vista della mostra regionale di giardinaggio (Landesgartenschau). (it)
- Oranienburgs slott, tyska: Schloss Oranienburg, är ett barockslott i den tyska staden Oranienburg i Brandenburg. (sv)
- El palacio de Oranienburg (en alemán, Schloss Oranienburg) es un schloss —residencia palaciega— alemán localizado en la ciudad de Oranienburg, en el distrito de Oberhavel del estado federal de Brandenburgo. Es el palacio barroco más antiguo del desaparecido margraviato de Brandeburgo, construido en estilo neerlandés por Luisa Enriqueta, primera esposa del Gran Elector. A finales del siglo XVII, Federico III, margrave elector de Brandeburgo y duque (y luego rey de Prusia) hizo ampliar y amueblar magníficamente el palacio en memoria de su madre, simbolizando el camino del Electorado de Brandeburgo hacia la dignidad real. En ese momento el castillo fue considerado la más hermosa de las residencias prusianas. A mediados del siglo XVIII, el palacio y los jardines tuvieron una segunda gran époc (es)
- Палац Оранієнбург (нім. Schloss Oranienburg) — історична будівля в бранденбурзькому місті Оранієнбург, найдавніший палац в стилі бароко в Бранденбурзі. У слов'янському поселенні асканійських маркграфів була побудована фортеця, яка охороняла перехід через річку, вперше згадується у 1288 році. Після згасання роду Асканіїв фортеця кілька разів змінювала господарів і врешті-решт у 1485 році була придбана маркграфом Йоганном Цицероном і перейшла у власність Гогенцоллернів. До 1551 році курфюрст Йоахім II відбудував на місці фортеці мисливський палац. Його наступник Йоганн Георг в 1579 році перебудував палац зсередини. У сучасній центральній будівлі ще виявляються елементи того ренесансного замку. (uk)
- Дворец Ора́ниенбург (нем. Schloss Oranienburg) — историческое здание в бранденбургском городе Ораниенбурге, самый древний дворец в стиле барокко в Бранденбурге. При асканийских маркграфах славянское поселение Ботцове переименовали в Бётцов, а на острове на Хафеле была построена охранявшая переход через реку крепость, впервые упоминаемая в 1288 году. После угасания рода Асканиев крепость несколько раз меняла хозяев и в конце концов в 1485 году была приобретена маркграфом Иоганном Цицероном и перешла в собственность Гогенцоллернов. К 1551 году курфюрст Иоахим II отстроил на месте крепости охотничий дворец. Его преемник Иоганн Георг в 1579 году перестроил дворец изнутри. В современном центральном здании ещё обнаруживаются элементы того ренессансного строения. (ru)
|
