| dbo:abstract
|
- المسمارية الفارسية القديمة هي نص مسماري نصف أبجدي كان يستعمل بكتابة اللغة الفارسية القديمة. النصوص المكتوبة في هذه المسماريات وجدت في تخت جمشيد وشوشان وهمدان وأرمينيا ورومانيا بالإضافة لقناة السويس. وكانت أغلبها نقوش من الفترة الزمنية لدارا الأول وابنه خشايارشا الأول. (ar)
- Die (alt)persische Keilschrift ist die jüngste und einfachste Form der Keilschrift. Sie wurde von dem Mündener Sprachwissenschaftler und Altertumsforscher Georg Friedrich Grotefend und dem britischen Offizier Henry Creswicke Rawlinson entziffert. Das bekannteste Dokument ist die dreisprachige sogenannte Behistun-Inschrift des Königs Darius I. auf einer Felswand in der Nähe des persischen Ortes Behistun. In dieser altpersischen Inschrift behauptet Darius, der Erfinder dieser Schrift zu sein. Die Tatsache, dass die persische Keilschrift nicht die offizielle Schrift des Achämeniden-Reiches war, legt die Vermutung nahe, dass sie nicht historisch entstanden ist, sondern eine bewusste Neuschöpfung war. Sie besteht aus lediglich 41 Zeichen. Davon sind 36 Phonogramme, 5 häufig gebrauchte Logogramme und 1 Trennungszeichen. (de)
- L'écriture cunéiforme persane ancienne est une écriture alphabétique utilisée pour écrire le vieux perse, une langue utilisée principalement sous la dynastie des Achéménides (559 av. J.-C. — 330 av. J.-C.) en Perse antique. Bien que les signes utilisés ressemblent au cunéiforme akkadien (langue sémitique qui l’a emprunté au sumérien), un seul caractère, le L, en est dérivé. Elle s'écrit de gauche à droite. (fr)
- Old Persian cuneiform is a semi-alphabetic cuneiform script that was the primary script for Old Persian. Texts written in this cuneiform have been found in Iran (Persepolis, Susa, Hamadan, Kharg Island), Armenia, Romania (Gherla), Turkey (Van Fortress), and along the Suez Canal. They were mostly inscriptions from the time period of Darius I, such as the DNa inscription, as well as his son, Xerxes I. Later kings down to Artaxerxes III used more recent forms of the language classified as "pre-Middle Persian". (en)
- Aksara paku Persia Kuno adalah aksara paku semisilabis untuk menuliskan bahasa Persia Kuno. Teks yang ditulis dalam huruf paku ini telah ditemukan di Iran (Persepolis, Susa, Hamadan, Pulau Kharg), Armenia, Rumania (Gherla), Turki, dan sekitar Terusan Suez. Sebagian besar prasasti aksara ini berasal dari era pemerintahan Darius I (yang terkenal adalah ) serta putra mahkotanya Ahasyweros I. Raja-raja selanjutnya hingga Artahsasta III menggunakan bentuk bahasa yang lebih baru yang diklasifikasikan sebagai "bahasa Persia pra-Pertengahan" (in)
- 古代ペルシア楔形文字（こだいペルシアくさびがたもじ）は、古代ペルシア語を記すためにアケメネス朝で使用された文字。紀元前6世紀から紀元前4世紀までの碑文がペルセポリス、スーサ、ハマダーン（エクバタナ）、ナクシェ・ロスタム、バビロンなどの地に残るが、そのうちもっとも長文でかつ重要なものはベヒストゥン碑文である。 楔形文字の一種であるが、他の楔形文字が音節文字と表語文字の組み合わせであるのと異なり、基本的に音素文字（アルファベット）である。左から右へと書かれる。 (ja)
- Древнеперси́дская кли́нопись — наиболее молодая из клинописных форм письма. Хотя знаки внешне напоминают аккадскую или шумерскую клинопись, сходство лишь внешнее — по происхождению это совершенно оригинальная письменность. Дешифрована в XIX в. немецким учителем Г. Ф. Гротефендом и английским дипломатом Г. К. Роулинсоном. Все надписи относятся к эпохе Ахеменидов. Наиболее известной является трёхъязычная монументальная надпись на Бехистунской скале — на древнеперсидском, аккадском и эламском языках. Письменность состоит из 41 знака — 36 фонограмм и 5 логограмм, а также включает 1 словоразделительный знак. (ru)
- O antigo cuneiforme persa é uma escrita cuneiforme semi-alfabética utilizada como principal forma de escrita para o idioma persa antigo. Textos escritos neste tipo de cuneiforme foram encontrados em Persépolis, Susa, Hamadã, na Armênia e ao longo do canal de Suez. A maior parte deles eram inscrições do período de Dario, o Grande e seu filho, Xerxes I. Os reis posteriores, até a época de Artaxerxes III, usavam formas corrompidas da língua conhecida hoje em dia como "persa pré-médio". (pt)
- Давньоперський клинопис — наймолодша з клинописних форм письма. Хоча знаки зовні нагадують аккадський або шумерський клинопис, подібність лише зовнішня — за походженням це абсолютно оригінальна писемність. Використовувалась в період близько 525 р. до н. е. — 330 р. до н. е. дешифрована в XIX столітті німецьким учителем Г. Ф. Гротефендом і англійським дипломатом Г. К. Роулінсоном. Всі написи відносяться до епохи перської держави Ахеменідів. Найвідомішим є тримовний монументальний напис на Бегістунській скелі — давньоперською, аккадською і еламською мовами. (uk)
- 古波斯楔形文字是準字母楔形文字，它是古波斯語使用的主要文字。使用這種楔形文字的文本在波斯波利斯、蘇薩、哈馬丹、亞美尼亞和蘇伊士運河沿岸找到。它們主要是來自大流士一世和他的兒子薛西斯一世的題刻。後來直到阿爾塔薛西斯三世的國王使用被分類為“前中古波斯語”的一種破敗形式的語言。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- المسمارية الفارسية القديمة هي نص مسماري نصف أبجدي كان يستعمل بكتابة اللغة الفارسية القديمة. النصوص المكتوبة في هذه المسماريات وجدت في تخت جمشيد وشوشان وهمدان وأرمينيا ورومانيا بالإضافة لقناة السويس. وكانت أغلبها نقوش من الفترة الزمنية لدارا الأول وابنه خشايارشا الأول. (ar)
- L'écriture cunéiforme persane ancienne est une écriture alphabétique utilisée pour écrire le vieux perse, une langue utilisée principalement sous la dynastie des Achéménides (559 av. J.-C. — 330 av. J.-C.) en Perse antique. Bien que les signes utilisés ressemblent au cunéiforme akkadien (langue sémitique qui l’a emprunté au sumérien), un seul caractère, le L, en est dérivé. Elle s'écrit de gauche à droite. (fr)
- Old Persian cuneiform is a semi-alphabetic cuneiform script that was the primary script for Old Persian. Texts written in this cuneiform have been found in Iran (Persepolis, Susa, Hamadan, Kharg Island), Armenia, Romania (Gherla), Turkey (Van Fortress), and along the Suez Canal. They were mostly inscriptions from the time period of Darius I, such as the DNa inscription, as well as his son, Xerxes I. Later kings down to Artaxerxes III used more recent forms of the language classified as "pre-Middle Persian". (en)
- Aksara paku Persia Kuno adalah aksara paku semisilabis untuk menuliskan bahasa Persia Kuno. Teks yang ditulis dalam huruf paku ini telah ditemukan di Iran (Persepolis, Susa, Hamadan, Pulau Kharg), Armenia, Rumania (Gherla), Turki, dan sekitar Terusan Suez. Sebagian besar prasasti aksara ini berasal dari era pemerintahan Darius I (yang terkenal adalah ) serta putra mahkotanya Ahasyweros I. Raja-raja selanjutnya hingga Artahsasta III menggunakan bentuk bahasa yang lebih baru yang diklasifikasikan sebagai "bahasa Persia pra-Pertengahan" (in)
- 古代ペルシア楔形文字（こだいペルシアくさびがたもじ）は、古代ペルシア語を記すためにアケメネス朝で使用された文字。紀元前6世紀から紀元前4世紀までの碑文がペルセポリス、スーサ、ハマダーン（エクバタナ）、ナクシェ・ロスタム、バビロンなどの地に残るが、そのうちもっとも長文でかつ重要なものはベヒストゥン碑文である。 楔形文字の一種であるが、他の楔形文字が音節文字と表語文字の組み合わせであるのと異なり、基本的に音素文字（アルファベット）である。左から右へと書かれる。 (ja)
- O antigo cuneiforme persa é uma escrita cuneiforme semi-alfabética utilizada como principal forma de escrita para o idioma persa antigo. Textos escritos neste tipo de cuneiforme foram encontrados em Persépolis, Susa, Hamadã, na Armênia e ao longo do canal de Suez. A maior parte deles eram inscrições do período de Dario, o Grande e seu filho, Xerxes I. Os reis posteriores, até a época de Artaxerxes III, usavam formas corrompidas da língua conhecida hoje em dia como "persa pré-médio". (pt)
- Давньоперський клинопис — наймолодша з клинописних форм письма. Хоча знаки зовні нагадують аккадський або шумерський клинопис, подібність лише зовнішня — за походженням це абсолютно оригінальна писемність. Використовувалась в період близько 525 р. до н. е. — 330 р. до н. е. дешифрована в XIX столітті німецьким учителем Г. Ф. Гротефендом і англійським дипломатом Г. К. Роулінсоном. Всі написи відносяться до епохи перської держави Ахеменідів. Найвідомішим є тримовний монументальний напис на Бегістунській скелі — давньоперською, аккадською і еламською мовами. (uk)
- 古波斯楔形文字是準字母楔形文字，它是古波斯語使用的主要文字。使用這種楔形文字的文本在波斯波利斯、蘇薩、哈馬丹、亞美尼亞和蘇伊士運河沿岸找到。它們主要是來自大流士一世和他的兒子薛西斯一世的題刻。後來直到阿爾塔薛西斯三世的國王使用被分類為“前中古波斯語”的一種破敗形式的語言。 (zh)
- Die (alt)persische Keilschrift ist die jüngste und einfachste Form der Keilschrift. Sie wurde von dem Mündener Sprachwissenschaftler und Altertumsforscher Georg Friedrich Grotefend und dem britischen Offizier Henry Creswicke Rawlinson entziffert. (de)
- Древнеперси́дская кли́нопись — наиболее молодая из клинописных форм письма. Хотя знаки внешне напоминают аккадскую или шумерскую клинопись, сходство лишь внешнее — по происхождению это совершенно оригинальная письменность. Дешифрована в XIX в. немецким учителем Г. Ф. Гротефендом и английским дипломатом Г. К. Роулинсоном. Все надписи относятся к эпохе Ахеменидов. Наиболее известной является трёхъязычная монументальная надпись на Бехистунской скале — на древнеперсидском, аккадском и эламском языках. (ru)
|
