| dbo:abstract
|
- La teràpia ocupacional és una professió sociosanitària encarregada de proporcionar la màxima autonomia personal en aquells individus que pateixin qualsevol tipus de discapacitat, tant física com mental, sensorial o social. El terapeuta ocupacional enfoca la seva intervenció a fi que l'usuari pugui ser el màxim independent possible en les seves respectives activitats de la vida diària (AVD), terme molt utilitzat dins d'aquesta professió. Les activitats programades en les intervencions de teràpia ocupacional, parteixen de la base que siguin significatives o rellevants per a la persona, ja que d'aquesta forma, el procés de recuperació té un valor important per aquesta. La professió a la qual fem referència -igual que moltes altres de l'àmbit sociosanitari- basa la seva intervenció i metodologia en diferents marcs de referència i models d'actuació que s'han desenvolupat al llarg de la història de la disciplina. Bé és cert que cada terapeuta ocupacional escull/encarrila la seva intervenció a partir de la seva ideologia i a partir del model que escull. Els diferents models determinen com s'estructuren (i amb quina prioritat) els diferents partícips del procés d'intervenció (usuari, professional, familia...) i d'altra banda, els marcs defineixen quin serà l'enfocament de la intervenció (rehabilitadora, compensatòria, entre d'altres...). L'Asociación Profesional Española de Terapeutas Ocupacionales, APETO, qualificava a la teràpia ocupacional com "la disciplina socisanitària que avalua la capacitat de la persona per a exercir les activitats de la vida quotidiana i intervé quan la dita capacitat està en risc o danyada per qualsevol causa. El terapeuta ocupacional utilitza l'activitat amb propòsit i l'entorn per a ajudar la persona a adquirir el coneixement, les destreses i actituds necessàries per a desenvolupar les tasques quotidianes requerides i aconseguir el màxim d'autonomia i integració" (ca)
- Ergoterapie je léčebná metoda. Název ergoterapie pochází z řeckého ergon („práce“) a therapia („léčení“). Ergoterapie se tedy dříve nazývala léčba prací. Vychází z předpokladu, že člověk může zlepšit své zdraví a tím, že se aktivně zapojuje do zaměstnání, která pro něj mohou být významná a smysluplná. Aktivitu či zaměstnávání ergoterapie vnímá současně jako prostředek i cíl léčby. Jestliže tato aktivita pak podporuje tělesné i psychické funkce, napomáhá současně návratu funkčních schopností. (cs)
- العلاج الوظيفي هو أحد المهن الطبية المساندة التي تقوم على أساس التقييم ومن ثم العلاج لمهارات الحياة اليومية للأشخاص الذين يعانون من مشاكل جسدية أو عصبية أو إدراكية. وذلك من خلال تطوير قدراتهم، استعادتها كما كانت من قبل، أو الحفاظ عليها من التراجع والتدهور. يهتم أخصائيو العلاج الوظيفي بالتركيز على تحديد الحواجز البيئية وإزالتها مما يزيد من استقلالية المريض ومشاركته في الأنشطة اليومية. يركز العلاج الوظيفي على أولويات واهتمامات المريض ومن ثم السعي لتحقيق هذه الأهداف. تركز تدخلات العلاج الوظيفي على: التكيف مع البيئة، تعديل المهام، تعليم المهارات، وتثقيف المريض وأسرته من أجل زيادة المشاركة وأداء الأنشطة اليومية، وخصوصا الأنشطة ذات المعنى بالنسبة للمريض. يعمل أخصائيو العلاج الوظيفي بشكل وثيق مع كل من أخصائيي العلاج الطبيعي وأخصائيي النطق والممرضين وأخصائيي العمل الاجتماعي والمجتمع المحلي. (ar)
- Η Εργοθεραπεία είναι επιστήμη αποκατάστασης που προωθεί θέματα της υγείας, παρέχοντας στους ανθρώπους τη δυνατότητα να εκτελέσουν ουσιαστικές και σκόπιμες δραστηριότητες. Οι Εργοθεραπευτές εργάζονται με άτομα τα οποία πάσχουν από ψυχικές, φυσικές (σωματικές), αναπτυξιακές ή/και συναισθηματικές διαταραχές, χρησιμοποιώντας θεραπείες που αναπτύσσουν, ανακτούν ή διατηρούν τις δραστηριότητες καθημερινής ζωής των ατόμων. Ο Εργοθεραπευτής βοηθά τα άτομα όχι μόνο να βελτιώσουν τις βασικές κινητικές λειτουργίες τους και τις ικανότητες συλλογιστικής τους, αλλά επίσης να αντισταθμίσουν τη μόνιμη απώλεια της εκάστοτε λειτουργίας. Ο απώτερος στόχος της Εργοθεραπείας είναι να βοηθήσει τα άτομα να έχουν ανεξάρτητη, παραγωγική και ικανοποιητική ζωή. Επιπλέον, οι Εργοθεραπευτές ασχολούνται ολοένα και περισσότερο με την αντιμετώπιση των επιπτώσεων των κοινωνικών, πολιτικών και περιβαλλοντικών παραγόντων που συμβάλλουν στον αποκλεισμό και τη στέρηση έργου. Η (WFOT) παρέχει τον ακόλουθο ορισμό της Εργοθεραπείας: «Η Εργοθεραπεία ως επιστήμη ασχολείται με την προώθηση θεμάτων τα οποία αφορούν την υγεία και την ευημερία των ανθρώπων μέσω της εμπλοκής στο έργο». Οι Εργοθεραπευτές χρησιμοποιούν προσεκτική ανάλυση των φυσικών (σωματικών), περιβαλλοντικών, ψυχοκοινωνικών, διανοητικών, πνευματικών, πολιτικών και πολιτιστικών παραγόντων για να εντοπίσουν τα εμποδία για το έργο. Η Εργοθεραπεία αντλεί πληροφορίες από τον χώρο της ιατρικής, της νοσηλευτικής, ψυχολογίας, της κοινωνιολογίας, της ανθρωπολογίας και πολλών άλλων ειδικοτήτων προκειμένου να αναπτύξει τη δική της βάση γνώσεων. Ένα νέο πεδίο μελέτης, αυτό της Επιστήμης Έργου, έχει αναπτυχθεί για να ενισχύσει την τεκμηρίωση της επιστήμης. Η εργοθεραπεία (σύνθετος όρος εκ των έργο + θεραπεία) είναι η θεραπεία μιας διαταραχής μέσω σωματικού έργου. Επίσης, ορίζεται ως "θεραπεία ατόμων με σωματικά, συναισθηματικά ή κοινωνικά προβλήματα μέσω σκόπιμης δραστηριότητας για να τους βοηθήσει να ξεπεράσουν ή να αντιμετωπίσουν τα προβλήματά τους", ως "χρήση παραγωγικής ή δημιουργικής δραστηριότητας στη θεραπεία ή αποκατάσταση ατόμων με σωματικές ή συναισθηματικές διαταραχές" και ως "θεραπεία βασισμένη στην εμπλοκή σε σκόπιμες Δραστηριότητες Καθημερινής Ζωής, ειδικά για να παράσχει δυνατότητα ή να ενθαρρύνει τη συμμετοχή σε τέτοιες δραστηριότητες παρά τις βλάβες ή τους περιορισμούς σε σωματικές ή ψυχικές λειτουργίες". Έχει επίσης περιγραφεί ως "επάγγελμα υγείας στην αποκατάσταση σχεδιασμένο να βοηθά άτομα όλων των ηλικιών με σωματικά, αναπτυξιακά, κοινωνικά ή συναισθηματικά ελλείμματα ώστε να επανακτήσουν και να αποκτήσουν δεξιότητες απαραίτητες για λειτουργική ανεξαρτησία, υγεία και ευεξία" και "θεραπευτική χρήση δραστηριοτήτων αυτοφροντίδας, παραγωγικότητας και ψυχαγωγίας για αύξηση λειτουργικότητας, προαγωγή της ανάπτυξης και πρόληψη αναπηρίας". Η εργοθεραπεία είναι η εφαρμοσμένη επιστήμη και το επάγγελμα υγείας που παρέχει εξειδικευμένη θεραπεία για να βοηθήσει ανθρώπους να αναπτύξουν, να επανακτήσουν ή να διατηρήσουν δεξιότητες απαραίτητες για να συμμετέχουν σε όλες τις εκφάνσεις της ζωής τους. Οι εργοθεραπευτές πετυχαίνουν το αποτέλεσμα αυτό, καθιστώντας τα άτομα ικανά να πραγματοποιούν δραστηριότητες, οι οποίες ενισχύουν την ικανότητα τους να συμμετέχουν στην καθημερινή ζωή ή τροποποιώντας το φυσικό τους περιβάλλον, προκειμένου να υποστηρίξουν καλύτερα τη συμμετοχή τους. Η ανάκτηση της λειτουργικότητας του ατόμου γίνεται μέσα από ευχάριστες δραστηριότητες, όπως η ζωγραφική, το παιχνίδι, η κεραμική, η ζαχαροπλαστική, το , η κ.ά., ενώ η ανάλυση και η τροποποίηση του χώρου του γίνεται έπειτα από κατ' οίκον επίσκεψη. Οι εργοθεραπευτές σήμερα εργάζονται είτε αυτόνομα, είτε κυρίως σε συνεργασία με άλλους επαγγελματίες υγείας όπως: ιατροί, νοσηλευτές, ψυχολόγοι, φυσικοθεραπευτές κ.α , ώστε να επιτευχθεί το καλύτερο δυνατό αποτέλεσμα για τον ασθενή. (el)
- Laŭ la Monda Organizaĵo pri Sano, la Okup-terapio estas la aro de teĥnikoj, metodoj kaj agoj kiuj, pere de aplikataj aktivaĵoj kun terapiaj celoj, preventas kaj konservas la sanon, favorigas la restaŭradon de la funkcio, anstataŭas la nekapabligajn mankojn kaj valorigas la supozojn de la konduto kaj ĝian profundan signifon por atingi la plejajn sendependecon kaj resocianiĝon de la unuopulo en ĉiuj ĝiaj aspektoj: labora, mensa, fizika kaj socia. Okupa scienco estas la disciplino akademia kiu naskiĝis el la valoroj de la okup-terapio kaj zorgas pri la homa konduto. La okupado estos la fokuso de la praktiko samkiel la analiz-unueco, koncentriĝante en la formo (observeblaj aspektoj de la okupado), funkcio (kiel influas la fizika sano kaj la nepra kontentiĝo) kaj signifo (la subjektiva sperto de partopreno ene de la kunteksto) de la homa okupado. (eo)
- Die Ergotherapie (von altgriechisch ἔργον érgon, deutsch ‚Werk‘, ‚Arbeit‘, und von „Therapie“ von θεραπεία therapeía, deutsch ‚Dienst‘, ‚Behandlung‘) ist eine Therapieform, die sich mit der Ausführung konkreter Betätigungen und deren Auswirkungen auf den Menschen und dessen Umwelt befasst. Beeinträchtigungen werden durch den gezielten Einsatz individuell sinnvoller Arbeit behandelt. Dabei nehmen die persönliche und sozio-kulturelle Bedeutung der Tätigkeit, deren Auswirkungen auf die Gesundheit und deren Wechselwirkungen mit der Umwelt einen hohen Stellenwert ein. Der Deutsche Verband der Ergotherapeuten (DVE) definiert die Ergotherapie folgendermaßen: „Ergotherapie unterstützt und begleitet Menschen jedes Alters, die in ihrer Handlungsfähigkeit eingeschränkt oder von Einschränkung bedroht sind. Ziel ist, sie bei der Durchführung für sie bedeutungsvoller Betätigungen in den Bereichen Selbstversorgung, Produktivität und Freizeit in ihrer persönlichen Umwelt zu stärken. Hierbei dienen spezifische Aktivitäten, Umweltanpassung und Beratung dazu, dem Menschen Handlungsfähigkeit im Alltag, gesellschaftliche Teilhabe und eine Verbesserung seiner Lebensqualität zu ermöglichen.“ Überschneidungen bestehen zu verwandten Arbeitsfeldern der Beschäftigungstherapie (manchmal synonym gebraucht), Arbeitstherapie und Physiotherapie. (de)
- La terapia ocupacional y sus profesionales, los terapeutas ocupacionales, ayudan a las personas a lo largo de sus vidas a participar en las actividades y tareas que quieren y necesitan realizar por medio de la utilización terapéutica de actividades diarias (ocupaciones). Algunas intervenciones comunes en terapia ocupacional incluyen ayudar a niños en situación de discapacidad a participar en la escuela y situaciones sociales, ayudar a las personas que se están recuperando de lesiones y proporcionar servicios para adultos mayores que están experimentando cambios cognitivos y físicos. La Organización Mundial de la Salud define la terapia ocupacional como el conjunto de técnicas, métodos y actuaciones que a través de actividades aplicadas con fines terapéuticos, previene la enfermedad y mantiene la salud, favorece la restauración de la funcionalidad, cumple las deficiencias incapacitantes y valora los supuestos del comportamiento y su significación profunda para conseguir la mayor independencia y reinserción posible del individuo en todos sus aspectos: laboral, mental, físico y social (promoviendo el mantenimiento, desarrollo o recuperación de la independencia de la persona). La ciencia ocupacional es la disciplina académica que nació de los valores de la terapia ocupacional y presta atención al comportamiento humano. La ocupación será el foco de la práctica a la vez que la unidad de análisis, centrándose en la forma (aspectos observables de la ocupación), función (cómo influye en la salud física y la satisfacción vital) y significado (la experiencia subjetiva de participación dentro del contexto) de la ocupación humana. (es)
- Terapia okupazionala, lanbide-terapia edo okupazio-terapia errehabilitazioko tratamendua da, helburu terapeutikoekin erabiltzen diren ekintzetan datzana. Ekintza horien xedea da gaixotasuna prebenitu eta osasuna mantentzea, galdutako funtzioak berreskuratzen laguntzea eta desgaitasunak ordeztea, hala, birgizarteratzeko bidean, pazienteak ahalik eta autonomia-mailarik altuena lor dezan. Okupazio-zientzia terapia okupazionalaren balioetatik sortutako diziplina akademikoa da, eta arreta jartzen dio. Okupazioa izango da praktikaren fokua, analisiaren unitatearen aldi berean, giza okupazioaren formari (okupazioaren alderdi behagarriak), funtzioari (osasun fisikoan eta bizi-gogobetetzean nola eragiten duen) eta esanahiari (testuinguruan parte hartzeko esperientzia subjektiboa) erreparatuz. (eu)
- L'ergothérapie est une discipline visant la promotion de la santé et du bien-être des individus et des communautés, au travers de leurs occupations. Elle expertise, à la suite d'un changement d’état de santé ou social (maladie, migration, emprisonnement, etc.), le rapport de la personne à ses occupations de vie, pour les réorganiser,les harmoniser ou les adapter afin qu'elles restent vectrices de santé. L’ergothérapie soutient les personnes dans la réalisation de leurs occupations de vie ce qu'elles souhaitent ou doivent faire, en intervenant sur les habiletés de l'individu, ses occupations ou/et son environnement physique ou social. L’ergothérapeute par des évaluations identifie dans un environnement spécifique le fonctionnement occupationnel d’un individu ou d’un groupe d’individus, afin d’identifier si ce fonctionnement est compatible avec son état de santé. L’évaluation en situation de vie réelle ou simulée caractérise cette profession et permet d’agir sur les écarts entre les éléments observés et la perception de l’individu ou du groupe. L’ergothérapie propose 4 approches différentes et complémentaires d'intervention (adaptative, éducative, restauratrice et réhabilitation), en abordant l’ensemble des besoins de vie (soins personnels, productivité et loisirs). S'intéressant à des individus de tous âges, ayant une problématique occupationnelle affectant leur santé, l’ergothérapie est actuellement largement exercée à titre salarié en institution (hôpitaux, soins de suite et de réadaptation, services d'aides et de soins à domiciles, institutions de longs séjours, institutions éducatives, etc.) mais la pratique privée/libérale se développe. L'ergothérapie joue un rôle primordial dans le maintien des occupations de vie dans le lieu de vie ordinaire tout en y intégrant une notion d’équilibre occupationnel à identifier et instaurer afin que ce maintien soit vecteur de santé et non préjudiciable à la santé. Comme d'autres professions de santé, l’ergothérapie s’inscrit dans le parcours de santé, idéalment dans une approche collaborative avec l’ensemble des acteurs de ce parcours (usager et ses proches, professionnels de santé, sociaux, de la petite enfance, scolaires ou du travail, des loisirs, etc.). (fr)
- Occupational therapy (OT) is a global healthcare profession. It involves the use of assessment and intervention to develop, recover, or maintain the meaningful activities, or occupations, of individuals, groups, or communities. The field of OT consists of health care practitioners trained and educated to improve mental and physical performance. Occupational therapists specialize in teaching, educating, and supporting participation in any activity that occupies an individual's time. It is an independent health profession sometimes categorized as an allied health profession and consists of occupational therapists (OTs) and occupational therapy assistants (OTAs). While OTs and OTAs have different roles, they both work with people who want to improve their mental and or physical health, disabilities, injuries, or impairments. The American Occupational Therapy Association defines an occupational therapist as someone who "helps people across their lifespan participate in the things they want and/or need to do through the therapeutic use of everyday activities (occupations)". Definitions by professional occupational therapy organizations outside North America are similar in content. Common interventions include:
* Helping children with disabilities to participate in school and social situations (independent mobility is often a central concern)
* Training in assistive device technology, meaningful and purposeful activities, and life skills.
* Physical injury rehabilitation
* Mental dysfunction rehabilitation
* Support of individuals across the age spectrum experiencing physical and cognitive changes
* Assessing egonomics and assistive seating options to maximize independent function, while alleviating the risk of pressure injury
* Education in the disease and rehabilitation process
* Advocating for patient health Typically, occupational therapists are university-educated professionals and must pass a licensing exam to practice. Currently, entry level occupational therapists must have a masters degree while certified occupational therapy assistants require a two year associates degree to practice in the United States. Individuals must pass a national board certification and apply for a state license in most states. Occupational therapists often work closely with professionals in physical therapy, speech–language pathology, audiology, nursing, nutrition, social work, psychology, medicine, and assistive technology. (en)
- Raon cóireálacha chun iarmhairt riochtaí fisiciúla nó meabhracha ar bheatha duine a laghdú, agus cabhrú le barrmhaitheas feidhme is neamhspleáchais a bhaint amach sa ghnáthshaol. Tagann cabhruithe fisiciúla mar ráillí staighre, úsáideanna ríomhairí, saotharlanna gairmeacha, agus ranganna ealaíon is ceirdeanna san áireamh freisin. (ga)
- Terapi Okupasi adalah bentuk layanan kesehatan kepada masyarakat atau pasien yang mengalami gangguan fisik dan atau mental dengan menggunakan latihan/aktivitas mengerjakan sasaran yang terseleksi(okupasi) untuk meningkatkan kemandirian individu pada area aktivitas kehidupan sehari-hari, produktivitas dan pemanfaatan waktu luang dalam rangka meningkatkan derajat kesehatan masyarakat.Tujuan utama dari Okupasi Terapi adalah memungkinkan individu untuk berperan serta dalam aktivitas keseharian. Okupasi terapis mencapai tujuan ini melalui kerja sama dengan kelompok dan masyarakat untuk meningkatkan kemampuan mereka untuk terlibat dalam aktivitas yang mereka inginkan, butuhkan, atau harapkan untuk dikerjakan, serta dengan mengubah aktivitas atau lingkungan yang lebih baik untuk mendukung keterlibatan dalam aktivitas. Dalam memberikan pelayanan kepada individu, okupasi terapi memerhatikan aset (kemampuan) dan limitasi (keterbatasan) yang dimiliki individu, dengan memberikan aktivitas yang purposeful (bertujuan) dan meaningful (bermakna). Dengan demikian diharapkan individu tersebut dapat mencapai kemandirian dalam aktivitas produktivitas (pekerjaan/pendidikan), kemampuan perawatan diri (self care), dan kemampuan penggunaan waktu luang (leisure). Sejarah Okupasi Terapi di Indonesia Pelayanan okupasi terapi di Indonesia dimulai sekitar tahun 1970 dipelopori oleh dua orang okupasi terapis. Mereka adalah Bapak Harry Siahaan yang lulus dari Selandia Baru dan Bapak Joko Susetyo yang lulus dari Australia. Bapak Harry memulai pelayanan okupasi terapi di kesehatan jiwa dan beliau merupakan pelopor pelayanan okupasi terapi di kesehatan jiwa. Sedangkan Bapak Joko mendirikan pelayanan okupasi terapi di Rumah Sakit Ortopedi di Solo dan beliau merupakan pelopor pelayanan okupasi terapi di gangguan fisik. Setelah itu, mereka berdua mengelola pelatihan okupasi terapi asisten di rumah sakit besar di Indonesia. Selama tahun 1970 – 1997, pelayanan okupasi terapi di rumah sakit dilakukan oleh okupasi terapi asisten. Beberapa okupasi terapis dari luar negeri seperti dari Amerika Serikat, Inggris, dan Belanda juga datang ke Indonesia untuk memberikan pelatihan untuk okupasi terapi asisten di beberapa rumah sakit. Pada tahun 1989, empat orang dosen dari Akademi Fisioterapi Surakarta dikirim ke Universitas Alberta, Kanada untuk meraih Sarjana Okupasi Terapi dengan dibiayai The Canadian International Developmental Agency. Mereka adalah Tri Budi Santoso, Bambang Kuncoro, Dedy Suhandi, dan Khomarun. Mereka berempat menjadi staf inti Akademi Okupasi Terapi Surakarta. Proyek lainnya termasuk persiapan jurusan okupasi terapi pertama di Indonesia, kunjungan ke rumah sakit dan pembuat kebijakan yang berkaitan dengan okupasi terapi, pelatihan kurikulum okupasi terapi, penyediaan buku okupasi terapi dan peralatan laboratorium okupasi terapi. Akademi Okupasi Terapi Surakarta, Indonesia didirikan pada tahun 1994. Pada tahun 1997, mahasiswa okupasi terapi angkatan pertama lulus dan sebagian besar dari mereka langsung bekerja. Pada tahun 2000, jurusan okupasi terapi disetujui oleh WFOT. Departemen Okupasi Terapi Fakultas Rehabilitasi Medik Universitas Alberta sampai sekarang membantu jurusan okupasi terapi di Sukarta. Saat ini akademi okupasi terapi di Surakarta bergabung dengan Polteknik Kesehatan Surakarta (Poltekkes Surakarta) di bawah pengawasan Kementerian Kesehatan dan Jurusan Okupasi Terapi di Poltekkes Surakarta menyelenggarakan Program Diploma 3 dan Sarjana Terapan Okupasi Terapi. Semenjak pendirian akademi okupasi terapi di Surakarta banyak mahasiswa okupasi terapi Kanada melakukan praktik klinik di Indonesia, yang memperkaya pengalaman budaya mereka dari budaya Indonesia. Sebelumnya, beberapa mahasiswa okupasi terapi dari Belanda juga melakukan praktik klinik di Indonesia. Proyek internasional dengan Ikatan Okupasi Terapi Jepang dirintis oleh Profesor Tsuyoshi Sato dari Departemen Okupasi Terapi Universitas Sapporo. Tujuan proyek ini untuk meningkatkan keterampilan akademik staf pengajar Akademi Okupasi Terapi Surakarta. Dua staf pengajar Bapak Bambang Kuncoro dan Bapak Khomarun diundang ke Jepang untuk meningkatkan pengalaman klinis di beberapa rumah sakit di Jepang selama tiga bulan. Proyek ini didanai oleh Japan International Cooperation Agency(JIMTEF). Program okupasi terapi kedua didirikan di Jakarta pada tahun 1997 di Fakultas Kedokteran Universitas Indonesia, tetapi saat ini bergabung dengan Program Vokasi Universitas Indonesia Jakarta. Jumlah keseluruhan okupasi terapis di Indonesia pada saat ini sekitar 1000 orang dan kebanyakan mereka bekerja di sektor swasta seperti klinik dan rumah sakit swasta. Akibat tingginya permintaan kondisi tumbuh kembang, 60% okupasi terapis di Indonesia bekerja pada area tumbuh kembang. Bekerja dengan orang tua yang memiliki anak berkebutuhan khusus akan memahami pekerjaan okupasi terapi. Jika dibandingkan dengan jumlah penduduk Indonesia yang sekitar 240 juta orang, jumlah okupasi terapis di Indonesia jauh dari cukup untuk memberikan pelayanan okupasi terapi ke seantero negeri. Kebutuhan okupasi terapis di Indonesia pada saat ini sangat tinggi, namun banyak rumah sakit dan klinik yang tidak memiliki okupasi terapis. Banyak okupasi terapi yang bekerja paruh waktu di beberapa rumah sakit swasta atau untuk memenuhi permintaan okupasi terapi. Kebanyakan okupasi terapis bekerja di Pulau Jawa, sementara lainnya bekerja di pulau lain seperti Sumatra, Kalimantan, Sulawesi, Bali dan Irian. Di masa depan, pengajar okupasi terapi dengan gelar magister dan doktor dibutuhkan untuk mendirikan lebih banyak sekolah okupasi terapi sehingga sekolah tersebut akan mampu menghasilkan lebih banyak okupasi terapis untuk memberikan pelayanan okupasi terapi ke seantero negeri. (in)
- La terapia occupazionale è una disciplina riabilitativa che utilizza la valutazione e il trattamento per sviluppare, recuperare o mantenere le competenze della vita quotidiana e lavorativa delle persone con disabilità cognitive, fisiche, psichiche tramite attività.Si occupa anche dell'individuazione e dell'eliminazione di barriere ambientali per incrementare l'autonomia e l'indipendenza e la partecipazione alle attività quotidiane, lavorative, sociali. Il terapista occupazionale è una figura abilitata tramite laurea specifica che opera nell'ambito della prevenzione e riabilitazione di soggetti affetti da malattie e disordini fisici o psichici, sia con disabilità temporanee o permanenti, utilizzando attività manuali, ludiche, di vita quotidiana. Il terapista occupazionale opera in ambito sanitario al fine di aumentare l'autonomia e la partecipazione sociale tramite attività di interesse che sono parte della vita quotidiana di una persona. I terapisti occupazionali spesso lavorano a stretto contatto con i professionisti in fisiatria, fisioterapia, logopedia, infermieristica, tecnico della riabilitazione psichiatrica, terapista della neuro e psicomotricità dell'età evolutiva, educatore professionale, assistente sociale, psicologo, medico, ostetrica. (it)
- 작업치료(作業治療 영어：Occupational Therapy)의 정의는 다양하다. 그 중 대표 할 만 한 세계작업치료연맹(World Federation of Occupational Therapists: WFOT)의 작업치료의 정의는 다음과 같다. '작업치료란 대상자 중심의 철학실현을 바탕으로, 작업을 통하여 사람의 삶을 건강하고 안녕(well-being)으로 이끄는 보건전문분야이다. 작업치료의 주된목표는 사람들이 일상의 생활활동에 참가할 수 있도록 하는 것이다. 작업 치료사는 이러한 목적을 실현하기 위하여 사람들이 원하는 활동, 해야만 하는 활동, 혹은 할 것으로 기대되는 활동에 참여할 수 있도록 그들과 함께 일하거나, 혹은 그들이 속한 사회와 일하는 사람들이다. 사람들의 활동참여를 극대화 하기 위하여 작업치료사는 그 생활활동 자체를 수정하거나, 환경을 변화시키거나 혹은 도움줄 수 있는 보다 나은 방법을 제시한다. 이와 더불어 한국의 대한작업치료협회에서는 작업치료에 대하여 '신체적, 정신적 그리고 발달과정에서 어떠한 이유로 기능이 저하된 사람에게 의미 있는 치료적 활동(작업)을 통해 최대한 독립적으로 일상생활을 수행하고 능동적으로 사회생활에 참여함으로써 행복한 삶을 영위할 수 있도록 치료, 교육하는 보건의료의 한 전문분야이다.'라고 정의하고 있다. (ko)
- 作業療法（さぎょうりょうほう、英: Occupational therapy）とは、人々の健康と幸福を促進するために、医療、保健、福祉、教育、職業などの領域で行われる、作業に焦点を当てた治療、指導、援助である。 (ja)
- Ergotherapie is een paramedische discipline die zich richt op het weer mogelijk maken van dagelijkse handelingen bij mensen die door ziekte of beperking een lichamelijke of psychische beperking hebben opgedaan. De term ergotherapie is afkomstig van het Griekse ἔργον (érgon), dat handeling, werk of daad betekent. Vroeger was ergotherapie bekend als arbeidstherapie, maar deze term is verouderd. (nl)
- Arbetsterapi är den vetenskap som studerar människans förmåga att utföra arbetssysslor eller andra aktiviteter i vardagliga livet, framför allt vid skada, sjukdom eller annan funktionsnedsättning. Syftet är att hjälpa individer att återfå önskad aktivitetsförmåga och också att arbeta med förebyggande åtgärder. De arbetsterapeutiska insatserna fokuserar på att ta vara på de förmågor som individen besitter och utifrån detta finna ett alternativt tillvägagångssätt, träna för att återfå förmåga helt eller delvis och ge råd vid anpassning av den fysiska miljön. (sv)
- A Terapia Ocupacional (TO) é um campo de conhecimento e de intervenção em saúde, educação e na esfera social, reunindo tecnologias orientadas para a emancipação e autonomia das pessoas que, por razões ligadas a problemática específica físicas, , mentais, psicológicos e/ou sociais, apresentam, temporariamente ou definitivamente, dificuldade na inserção e participação na vida social. As intervenções em terapia ocupacional dimensionam-se pelo uso da atividade, elemento centralizador e orientador, na construção complexa e contextualizada do processo terapêutico. (FMUSP, 1997) A Terapia Ocupacional é uma atividade que compete a especificidade nuclear ao Terapeuta Ocupacional. Profissional da saúde, com formação acadêmica superior, capacitado para atuar em todos os níveis de atenção à saúde de todas as faixas etárias. Com formação generalista, humanística, ética, crítica e reflexiva, tem capacidade para atuar em conformidade com os princípios e diretrizes do Sistema Único de Saúde (SUS) e do Sistema Único da Assistência Social (SUAS), compreendendo as políticas sociais como direito de cidadania, de forma a garantir a integralidade da assistência em todos os seus níveis de complexidade. Um dos pilares da profissão é a utilização das diferentes propriedades presentes nas atividades humanas como recurso terapêutico para desenvolver, restaurar ou ampliar as capacidades funcionais das pessoas. O objetivo de sua ação é encontrar meios para que as pessoas alcancem sua autonomia, independência e utilizem ao máximo suas potencialidades. (pt)
- Terapia zajęciowa – multidyscyplinarna, wspomagająca forma leczenia i rehabilitacji zaburzeń psychicznych lub sensorycznych, niepełnosprawności fizycznej, poznawczej lub poprawy ogólnego stanu zdrowia polegająca na uczestnictwie chorych w różnych formach celowej, produktywnej, zorganizowanej aktywności o charakterze odtwórczym, wytwórczym lub twórczym – zajęcie. Stosowano nazwy ergoterapia, terapia aktywnością, leczenie pracą, terapia zajęcia. Nazwę „terapia zajęciowa” wprowadził . Pierwszą książkę na temat terapii zajęciowej, czyli „” wydała w 1910 roku. (pl)
- Эрготерапи́я (έργον — труд, занятие, θεραπεία — лечение, оздоровление) — раздел клинической медицины, специализирующийся на оценке, развитии и восстановлении активности людей, которые в результате болезни или травмы потеряли способность двигаться, координировать движения или заниматься повседневными делами. Эрготерапия применяется в педиатрии, неврологии и нейрохирургии для помощи людям с поражением периферической и центральной нервной системы, например после травм спинного мозга и инсультов. Термин «эрготерапия» применяется в Чехии, Польше, России, странах Балтии, Германии, Австрии и Швейцарии. В США, Канаде, Англии, Испании, Швеции, Норвегии, Финляндии более распространено название «occupational therapy», то есть «лечение занятостью». Также эрготерапевты помогают детям с особенностями быть включёнными в повседневную жизнь. Всемирный день эрготерапии проходит ежегодно 27 октября. (ru)
- Ерготерапія, також працетерапія, заняттєва терапія (грец. εργον — праця та грец. θεραπεία — лікування) — комплекс реабілітаційних заходів у особи із порушенням психічних або фізичних функцій організму, спрямованих на відновлення повсякденної діяльності людини із урахуванням наявних фізичних обмежень. В англомовній літературі застосовується термін «occupational therapy» («заняттєва терапія» або «лікування заняттям», від лат. occupatio — «зайнятість»). Скорочена назва професії в англомовному світі OT або O.T.. Сучасне поняття ерготерапії включає в себе комплекс заходів, спрямованих як на відновлення виконання хворим повсякденних функцій організму, так і на створення комфортних умов життя, адаптацію середовища для людей з особливими потребами, забезпечення можливості відновлення їх трудових навичок та забезпечення соціальної адаптації пацієнтів з особливими потребами. (uk)
- 職能治療（英語：Occupational Therapy，簡稱OT），香港稱為職業治療，台湾稱為職能治療，是一種使用特定活動，從而協助、恢復身體或治療精神、心理上的各樣疾病。它是一種透過有目的的活動來治療、協助及維持病者生理上、心理上的健康；或減輕及舒緩病者在發展障礙或社會功能上的障礙對他們的影響，使他們能獲得最大的生活獨立性。最早於1892年12月由阿道夫·邁耶爾（Adolf Myer，精神科醫師）提出職能治療哲學的相關文章，為職能治療的鼻祖。 至於美國職能治療學會（AOTA）的定義：職能治療是藉著使用「有目的性的活動」來治療或協助生理、心理、發展障礙或社會功能上有障礙的人，使他們能獲得最大的生活獨立性。 根據世界職能治療師聯盟（World Federation of Occupational Therapists）公布的2010年修訂版成員組織的定義，職能治療中文的定義為：「職能治療是透過幫助個案選擇、安排與執行日常的職能活動，進而提昇其生活品質。職能治療的對象包括因生理、心理及社會功能障礙、發展遲緩、學習障礙、老化或社會文化環境不利等因素而導致執行個人的活動或參與社會的能力受限者。職能治療專業人員應用職能科學與理論及活動分析，來瞭解影響個案職能表現的原因口針對個案的生理、心理及社會功能予以訓練、提昇，同時並運用環境改造、副木及輔助用具、工作簡化、以及工作強化等方法，來幫助個案能夠執行有意義的日常活動，以維持其身心功能，並預防功能之退化，讓每個人都能夠過著有品質的生活。」 負責執行職能治療相關醫療業務的醫事人員稱作職能治療師。2016年根據牛津大學的一篇研究顯示，職能治療師為不易被電腦或機械取代的職業之第六名，而休閒治療師（Recreational Therapist），更是高居最不易被電腦或機械取代的職業之榜首。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Ergoterapie je léčebná metoda. Název ergoterapie pochází z řeckého ergon („práce“) a therapia („léčení“). Ergoterapie se tedy dříve nazývala léčba prací. Vychází z předpokladu, že člověk může zlepšit své zdraví a tím, že se aktivně zapojuje do zaměstnání, která pro něj mohou být významná a smysluplná. Aktivitu či zaměstnávání ergoterapie vnímá současně jako prostředek i cíl léčby. Jestliže tato aktivita pak podporuje tělesné i psychické funkce, napomáhá současně návratu funkčních schopností. (cs)
- العلاج الوظيفي هو أحد المهن الطبية المساندة التي تقوم على أساس التقييم ومن ثم العلاج لمهارات الحياة اليومية للأشخاص الذين يعانون من مشاكل جسدية أو عصبية أو إدراكية. وذلك من خلال تطوير قدراتهم، استعادتها كما كانت من قبل، أو الحفاظ عليها من التراجع والتدهور. يهتم أخصائيو العلاج الوظيفي بالتركيز على تحديد الحواجز البيئية وإزالتها مما يزيد من استقلالية المريض ومشاركته في الأنشطة اليومية. يركز العلاج الوظيفي على أولويات واهتمامات المريض ومن ثم السعي لتحقيق هذه الأهداف. تركز تدخلات العلاج الوظيفي على: التكيف مع البيئة، تعديل المهام، تعليم المهارات، وتثقيف المريض وأسرته من أجل زيادة المشاركة وأداء الأنشطة اليومية، وخصوصا الأنشطة ذات المعنى بالنسبة للمريض. يعمل أخصائيو العلاج الوظيفي بشكل وثيق مع كل من أخصائيي العلاج الطبيعي وأخصائيي النطق والممرضين وأخصائيي العمل الاجتماعي والمجتمع المحلي. (ar)
- Raon cóireálacha chun iarmhairt riochtaí fisiciúla nó meabhracha ar bheatha duine a laghdú, agus cabhrú le barrmhaitheas feidhme is neamhspleáchais a bhaint amach sa ghnáthshaol. Tagann cabhruithe fisiciúla mar ráillí staighre, úsáideanna ríomhairí, saotharlanna gairmeacha, agus ranganna ealaíon is ceirdeanna san áireamh freisin. (ga)
- 작업치료(作業治療 영어：Occupational Therapy)의 정의는 다양하다. 그 중 대표 할 만 한 세계작업치료연맹(World Federation of Occupational Therapists: WFOT)의 작업치료의 정의는 다음과 같다. '작업치료란 대상자 중심의 철학실현을 바탕으로, 작업을 통하여 사람의 삶을 건강하고 안녕(well-being)으로 이끄는 보건전문분야이다. 작업치료의 주된목표는 사람들이 일상의 생활활동에 참가할 수 있도록 하는 것이다. 작업 치료사는 이러한 목적을 실현하기 위하여 사람들이 원하는 활동, 해야만 하는 활동, 혹은 할 것으로 기대되는 활동에 참여할 수 있도록 그들과 함께 일하거나, 혹은 그들이 속한 사회와 일하는 사람들이다. 사람들의 활동참여를 극대화 하기 위하여 작업치료사는 그 생활활동 자체를 수정하거나, 환경을 변화시키거나 혹은 도움줄 수 있는 보다 나은 방법을 제시한다. 이와 더불어 한국의 대한작업치료협회에서는 작업치료에 대하여 '신체적, 정신적 그리고 발달과정에서 어떠한 이유로 기능이 저하된 사람에게 의미 있는 치료적 활동(작업)을 통해 최대한 독립적으로 일상생활을 수행하고 능동적으로 사회생활에 참여함으로써 행복한 삶을 영위할 수 있도록 치료, 교육하는 보건의료의 한 전문분야이다.'라고 정의하고 있다. (ko)
- 作業療法（さぎょうりょうほう、英: Occupational therapy）とは、人々の健康と幸福を促進するために、医療、保健、福祉、教育、職業などの領域で行われる、作業に焦点を当てた治療、指導、援助である。 (ja)
- Ergotherapie is een paramedische discipline die zich richt op het weer mogelijk maken van dagelijkse handelingen bij mensen die door ziekte of beperking een lichamelijke of psychische beperking hebben opgedaan. De term ergotherapie is afkomstig van het Griekse ἔργον (érgon), dat handeling, werk of daad betekent. Vroeger was ergotherapie bekend als arbeidstherapie, maar deze term is verouderd. (nl)
- Arbetsterapi är den vetenskap som studerar människans förmåga att utföra arbetssysslor eller andra aktiviteter i vardagliga livet, framför allt vid skada, sjukdom eller annan funktionsnedsättning. Syftet är att hjälpa individer att återfå önskad aktivitetsförmåga och också att arbeta med förebyggande åtgärder. De arbetsterapeutiska insatserna fokuserar på att ta vara på de förmågor som individen besitter och utifrån detta finna ett alternativt tillvägagångssätt, träna för att återfå förmåga helt eller delvis och ge råd vid anpassning av den fysiska miljön. (sv)
- Terapia zajęciowa – multidyscyplinarna, wspomagająca forma leczenia i rehabilitacji zaburzeń psychicznych lub sensorycznych, niepełnosprawności fizycznej, poznawczej lub poprawy ogólnego stanu zdrowia polegająca na uczestnictwie chorych w różnych formach celowej, produktywnej, zorganizowanej aktywności o charakterze odtwórczym, wytwórczym lub twórczym – zajęcie. Stosowano nazwy ergoterapia, terapia aktywnością, leczenie pracą, terapia zajęcia. Nazwę „terapia zajęciowa” wprowadził . Pierwszą książkę na temat terapii zajęciowej, czyli „” wydała w 1910 roku. (pl)
- La teràpia ocupacional és una professió sociosanitària encarregada de proporcionar la màxima autonomia personal en aquells individus que pateixin qualsevol tipus de discapacitat, tant física com mental, sensorial o social. El terapeuta ocupacional enfoca la seva intervenció a fi que l'usuari pugui ser el màxim independent possible en les seves respectives activitats de la vida diària (AVD), terme molt utilitzat dins d'aquesta professió. (ca)
- Η Εργοθεραπεία είναι επιστήμη αποκατάστασης που προωθεί θέματα της υγείας, παρέχοντας στους ανθρώπους τη δυνατότητα να εκτελέσουν ουσιαστικές και σκόπιμες δραστηριότητες. Οι Εργοθεραπευτές εργάζονται με άτομα τα οποία πάσχουν από ψυχικές, φυσικές (σωματικές), αναπτυξιακές ή/και συναισθηματικές διαταραχές, χρησιμοποιώντας θεραπείες που αναπτύσσουν, ανακτούν ή διατηρούν τις δραστηριότητες καθημερινής ζωής των ατόμων. Ο Εργοθεραπευτής βοηθά τα άτομα όχι μόνο να βελτιώσουν τις βασικές κινητικές λειτουργίες τους και τις ικανότητες συλλογιστικής τους, αλλά επίσης να αντισταθμίσουν τη μόνιμη απώλεια της εκάστοτε λειτουργίας. Ο απώτερος στόχος της Εργοθεραπείας είναι να βοηθήσει τα άτομα να έχουν ανεξάρτητη, παραγωγική και ικανοποιητική ζωή. Επιπλέον, οι Εργοθεραπευτές ασχολούνται ολοένα και περισ (el)
- Die Ergotherapie (von altgriechisch ἔργον érgon, deutsch ‚Werk‘, ‚Arbeit‘, und von „Therapie“ von θεραπεία therapeía, deutsch ‚Dienst‘, ‚Behandlung‘) ist eine Therapieform, die sich mit der Ausführung konkreter Betätigungen und deren Auswirkungen auf den Menschen und dessen Umwelt befasst. Beeinträchtigungen werden durch den gezielten Einsatz individuell sinnvoller Arbeit behandelt. Dabei nehmen die persönliche und sozio-kulturelle Bedeutung der Tätigkeit, deren Auswirkungen auf die Gesundheit und deren Wechselwirkungen mit der Umwelt einen hohen Stellenwert ein. (de)
- Laŭ la Monda Organizaĵo pri Sano, la Okup-terapio estas la aro de teĥnikoj, metodoj kaj agoj kiuj, pere de aplikataj aktivaĵoj kun terapiaj celoj, preventas kaj konservas la sanon, favorigas la restaŭradon de la funkcio, anstataŭas la nekapabligajn mankojn kaj valorigas la supozojn de la konduto kaj ĝian profundan signifon por atingi la plejajn sendependecon kaj resocianiĝon de la unuopulo en ĉiuj ĝiaj aspektoj: labora, mensa, fizika kaj socia. (eo)
- Terapia okupazionala, lanbide-terapia edo okupazio-terapia errehabilitazioko tratamendua da, helburu terapeutikoekin erabiltzen diren ekintzetan datzana. Ekintza horien xedea da gaixotasuna prebenitu eta osasuna mantentzea, galdutako funtzioak berreskuratzen laguntzea eta desgaitasunak ordeztea, hala, birgizarteratzeko bidean, pazienteak ahalik eta autonomia-mailarik altuena lor dezan. (eu)
- La terapia ocupacional y sus profesionales, los terapeutas ocupacionales, ayudan a las personas a lo largo de sus vidas a participar en las actividades y tareas que quieren y necesitan realizar por medio de la utilización terapéutica de actividades diarias (ocupaciones). Algunas intervenciones comunes en terapia ocupacional incluyen ayudar a niños en situación de discapacidad a participar en la escuela y situaciones sociales, ayudar a las personas que se están recuperando de lesiones y proporcionar servicios para adultos mayores que están experimentando cambios cognitivos y físicos. La Organización Mundial de la Salud define la terapia ocupacional como el conjunto de técnicas, métodos y actuaciones que a través de actividades aplicadas con fines terapéuticos, previene la enfermedad y mant (es)
- Occupational therapy (OT) is a global healthcare profession. It involves the use of assessment and intervention to develop, recover, or maintain the meaningful activities, or occupations, of individuals, groups, or communities. The field of OT consists of health care practitioners trained and educated to improve mental and physical performance. Occupational therapists specialize in teaching, educating, and supporting participation in any activity that occupies an individual's time. It is an independent health profession sometimes categorized as an allied health profession and consists of occupational therapists (OTs) and occupational therapy assistants (OTAs). While OTs and OTAs have different roles, they both work with people who want to improve their mental and or physical health, disabi (en)
- Terapi Okupasi adalah bentuk layanan kesehatan kepada masyarakat atau pasien yang mengalami gangguan fisik dan atau mental dengan menggunakan latihan/aktivitas mengerjakan sasaran yang terseleksi(okupasi) untuk meningkatkan kemandirian individu pada area aktivitas kehidupan sehari-hari, produktivitas dan pemanfaatan waktu luang dalam rangka meningkatkan derajat kesehatan masyarakat.Tujuan utama dari Okupasi Terapi adalah memungkinkan individu untuk berperan serta dalam aktivitas keseharian. Okupasi terapis mencapai tujuan ini melalui kerja sama dengan kelompok dan masyarakat untuk meningkatkan kemampuan mereka untuk terlibat dalam aktivitas yang mereka inginkan, butuhkan, atau harapkan untuk dikerjakan, serta dengan mengubah aktivitas atau lingkungan yang lebih baik untuk mendukung keterli (in)
- L'ergothérapie est une discipline visant la promotion de la santé et du bien-être des individus et des communautés, au travers de leurs occupations. Elle expertise, à la suite d'un changement d’état de santé ou social (maladie, migration, emprisonnement, etc.), le rapport de la personne à ses occupations de vie, pour les réorganiser,les harmoniser ou les adapter afin qu'elles restent vectrices de santé. L’ergothérapie soutient les personnes dans la réalisation de leurs occupations de vie ce qu'elles souhaitent ou doivent faire, en intervenant sur les habiletés de l'individu, ses occupations ou/et son environnement physique ou social. (fr)
- La terapia occupazionale è una disciplina riabilitativa che utilizza la valutazione e il trattamento per sviluppare, recuperare o mantenere le competenze della vita quotidiana e lavorativa delle persone con disabilità cognitive, fisiche, psichiche tramite attività.Si occupa anche dell'individuazione e dell'eliminazione di barriere ambientali per incrementare l'autonomia e l'indipendenza e la partecipazione alle attività quotidiane, lavorative, sociali. (it)
- A Terapia Ocupacional (TO) é um campo de conhecimento e de intervenção em saúde, educação e na esfera social, reunindo tecnologias orientadas para a emancipação e autonomia das pessoas que, por razões ligadas a problemática específica físicas, , mentais, psicológicos e/ou sociais, apresentam, temporariamente ou definitivamente, dificuldade na inserção e participação na vida social. As intervenções em terapia ocupacional dimensionam-se pelo uso da atividade, elemento centralizador e orientador, na construção complexa e contextualizada do processo terapêutico. (FMUSP, 1997) (pt)
- Эрготерапи́я (έργον — труд, занятие, θεραπεία — лечение, оздоровление) — раздел клинической медицины, специализирующийся на оценке, развитии и восстановлении активности людей, которые в результате болезни или травмы потеряли способность двигаться, координировать движения или заниматься повседневными делами. Эрготерапия применяется в педиатрии, неврологии и нейрохирургии для помощи людям с поражением периферической и центральной нервной системы, например после травм спинного мозга и инсультов. Термин «эрготерапия» применяется в Чехии, Польше, России, странах Балтии, Германии, Австрии и Швейцарии. В США, Канаде, Англии, Испании, Швеции, Норвегии, Финляндии более распространено название «occupational therapy», то есть «лечение занятостью». Также эрготерапевты помогают детям с особенностями бы (ru)
- Ерготерапія, також працетерапія, заняттєва терапія (грец. εργον — праця та грец. θεραπεία — лікування) — комплекс реабілітаційних заходів у особи із порушенням психічних або фізичних функцій організму, спрямованих на відновлення повсякденної діяльності людини із урахуванням наявних фізичних обмежень. В англомовній літературі застосовується термін «occupational therapy» («заняттєва терапія» або «лікування заняттям», від лат. occupatio — «зайнятість»). Скорочена назва професії в англомовному світі OT або O.T.. Сучасне поняття ерготерапії включає в себе комплекс заходів, спрямованих як на відновлення виконання хворим повсякденних функцій організму, так і на створення комфортних умов життя, адаптацію середовища для людей з особливими потребами, забезпечення можливості відновлення їх трудових н (uk)
- 職能治療（英語：Occupational Therapy，簡稱OT），香港稱為職業治療，台湾稱為職能治療，是一種使用特定活動，從而協助、恢復身體或治療精神、心理上的各樣疾病。它是一種透過有目的的活動來治療、協助及維持病者生理上、心理上的健康；或減輕及舒緩病者在發展障礙或社會功能上的障礙對他們的影響，使他們能獲得最大的生活獨立性。最早於1892年12月由阿道夫·邁耶爾（Adolf Myer，精神科醫師）提出職能治療哲學的相關文章，為職能治療的鼻祖。 至於美國職能治療學會（AOTA）的定義：職能治療是藉著使用「有目的性的活動」來治療或協助生理、心理、發展障礙或社會功能上有障礙的人，使他們能獲得最大的生活獨立性。 負責執行職能治療相關醫療業務的醫事人員稱作職能治療師。2016年根據牛津大學的一篇研究顯示，職能治療師為不易被電腦或機械取代的職業之第六名，而休閒治療師（Recreational Therapist），更是高居最不易被電腦或機械取代的職業之榜首。 (zh)
|
