| dbo:abstract
|
- La comunicació no verbal és l'intercanvi d'informació a través de l'entorn físic, l'aparença física i la conducta no verbal. Constantment a la vida diària les persones envien senyals no verbals i interpreten les dels altres, sovint sense una reflexió molt acurada ni amb voluntat conscient de comunicar, de manera que moltes vegades estem comunicant sense saber-ho. Fa més d'un milió d'anys que els humans van començar a comunicar-se amb el cos. El llenguatge no verbal és el més bàsic i primitiu, clarament anterior al verbal i apareix a totes les cultures. També en els nens és anterior a la parla. Fins i tot a la nostra societat, entre el 50% i el 70% dels missatges que els adults intercanvien quotidianament són no verbals i només alguns es poden controlar voluntàriament. Inclou la distància personal, l'actitud, els gestos i les expressions facials, inclosa la mirada. Ja Hipòcrates afirmava que qualsevol cosa que esdevingués a la ment influiria en el que esdevingués al cos. Tanmateix, la considerada primera obra d'estudi de la comunicació no verbal no es va publicar fins a l'any 1872, és L'expressió i les emocions en l'home i els animals, de Charles Darwin. Des d'aleshores molts autors han continuat investigant sobre el tema: Freud, Carl Gustav Jung, etc. i la filosofia holística manté que el que passa a la ment també passa al cos i viceversa. L'estat mental i emocional repercuteix a l'actitud corporal, postura, gestos, moviments, mirada i altres signes que constitueixen la comunicació no verbal.En els essers humans, la CNV es freqüentment paralingüística, és a dir, acompanya a la informació verbal matisant-la, ampliant-la o enviant senyals contradictòries. Es per això que la CNV és important en la mesura que:Quan parlem (o escoltem), la nostra atenció se centra en les paraules més que en el llenguatge corporal. A pesar de que el nostre juí inclou ambdues coses. Una audiència està processant simultàniament el aspecte verbal i el no verbal. Els moviments del cos no son generalment positiu o negatiu en si mateix, més bé, la situació i el missatge determinaran la seua avaluació. (ca)
- Jako neverbální komunikace nebo též nonverbální komunikace, neslovní komunikace, mimoslovní komunikace nebo mimojazyková komunikace se označuje komunikace bez používání slov nebo neslovní doprovod verbální komunikace. Je to opak verbální komunikace. Mimoslovní sdělování je důležitou součástí sociální komunikace. Umožňuje předávat citově zabarvená sdělení. Mimoslovní komunikace může posilovat a zdůrazňovat verbálně vyjádřené významy (ukázka z prostředí školy – učitel ukáže na žáka a zároveň vysloví jeho jméno). Dále si lze pomocí neverbální komunikace protiřečit (řečník řekne posluchači Ty jsi génius!, přitom zabarvení hlasu řečníka vyjadřuje spíše opak). Vyjadřování beze slov může také vystupovat samostatně, nemusí být provázeno verbální komunikací. Neverbální signály jsou srozumitelné i bez verbálního doprovodu (vztyčený prst = „pozor“, dlaň na uchu = „neslyším“). Neverbální komunikace je samozřejmě velkou součástí verbální komunikace.[rozpor] (cs)
- Μη λεκτική επικοινωνία θεωρείται συνήθως η διαδικασία επικοινωνίας κατά την οποία στέλνουμε και δεχόμαστε μη λεκτικά (κυρίως οπτικά) μηνύματα.Τα μηνύματα μεταδίδονται συνήθως στον παρόντα τόπο και χρόνο γιατί απαιτούν τη φυσική παρουσία αυτού που επικοινωνεί. Η γλώσσα δεν είναι η μόνη πηγή επικοινωνίας, υπάρχουν επίσης κι άλλες. Μηνύματα μπορούν να σταλούν μέσω χειρονομιών και αγγιγμάτων (απτική επικοινωνία), μέσω της γλώσσας του σώματος ή της στάσης, της έκφρασης του προσώπου (μορφασμοί) και οπτικής επαφής (βλέμματα). Νοήματα μπορούν επίσης να κοινοποιηθούν μέσω αντικειμένων ή χειροποίητων έργων (δηλαδή ρούχα, κομμώσεις ή αρχιτεκτονική), σύμβολα και εικόνες (ή γραφικά). Ο λόγος εμπεριέχει μη λεκτικά στοιχεία γνωστά ως παραγλωσσικά, συμπεριλαμβανομένου της ποιότητας της φωνής, τον τόνο, την ένταση και τον τρόπο ομιλίας. Ο χορός θεωρείται επίσης μία μορφή μη λεκτικής επικοινωνίας. Παρομοίως, τα γραπτά κείμενα έχουν μη λεκτικά στοιχεία, όπως είναι ο γραφικός χαρακτήρας, η χωρική διάταξη των λέξεων. Μολαταύτα, οι περισσότερες μελέτες, σχετικά με τη μη λεκτική επικοινωνία, έχουν επικεντρωθεί στην πρόσωπο με πρόσωπο αλληλεπίδραση, η οποία μπορεί να ταξινομηθεί σε τρεις κυρίως κατηγορίες: περιβαλλοντικές συνθήκες στις οποίες η επικοινωνία λαμβάνει χώρα, στα βασικά χαρακτηριστικά εκείνων που επικοινωνούν και στις συμπεριφορές των επικοινωνούντων κατά τη διάρκεια της αλληλεπίδρασης. Μη λεκτική επικοινωνία είναι η διαδικασία κατά την οποία οι άνθρωποι μπορούν να γίνουν πομποί και δέκτες μηνυμάτων χρησιμοποιώντας ως κύριο μέσο τις ανθρώπινες αισθήσεις(ακοή, όραση, όσφρηση, αφή) ως κώδικες επικοινωνίας. Μια υγιής επικοινωνία απαιτεί και από τα δύο της μέρη(λεκτική και μη λεκτική επικοινωνία) να βρίσκονται σε αρμονία και να συνδυάζοναι απόλυτα έτσι ώστε μαζί με τα λεγόμενα μας να διέπονται και οι ανάλογες κινήσεις. Η μη λεκτική επικοινωνία επικεντρώνεται κυρίως στο πως λέμε κάτι. Καθώς επίσης είναι τα πάντα εκτός από τις λέξεις, Η μη λεκτική επικοινωνία είναι πολύ σημαντική στη καθημερινή μας ζωή για τον λόγο ότι μπορείς να κατανοήσεις τους ανθρώπους από τη στάση του σώματος κ.λ.π και αυτό ποικιλεί σε άτομα διαφορετικής κουλτούρας, μπορεί να υποδούλωσει και να φανέρωσει διάφορες λεπτομέρειες.Η μη λεκτική επικοινωνία και ο πολιτισμός συνδέονται δυναμικά μεταξύ τους, ωστόσο θα πρέπει να αποφεύγονται τόσο οι γενικεύσεις ως προς τον πολιτισμικό προσδιορισμό μιας μη λεκτικής συμπεριφοράς(δε συμπεριφέρονται όλα τα άτομα μιας κουλτούρας με τον ίδιο τρόπο), όσο και η απόδοση της συμπεριφοράς αποκλειστικά και μόνο στο χαρακτήρα ενός ατόμου(κανείς δε λειτουργεί ανεξάρτητα από το επικοινωνικό περιβάλλον εντός του οποίου ευρίσκεται). Επιπρόσθετα, η μη λεκτική επικοινωνία είναι ένα δυνατό όπλο στη πολιτική και γι'αυτό το λόγο οι πολίτικοι εκπαιδεύονται στο τρόπο ομιλίας τους ώστε να πείθουν το κοινό. Ένα βοηθητικό ντοκιμαντέρ είναι το ''Secrets of Body language" όπου υπάρχει στο youtube. (el)
- التواصل غير الكلامي أو غير اللفظي أو غير الملفوظ هو عملية التواصل من خلال إرسال واستقبال رسائل بدون كلمات بين الأشخاص. قد يتم إرسال تلك الرسائل من خلال التعابير أو اللمس أو من خلال لغة الجسد أو تعابير الوجه أو التقاء العيون. من الممكن أيضا نقل الرسائل غير الكلامية أو اللفظية من خلال وسائط مادية مثل الملابس وشكل الشعر أو العمارة. كما يحتوي الكلام عادة على عناصر لا لفظية يطلق عليها اسم لغة جانبية، مثل جودة الصوت، التواتر، علو الصوت، وطريقة الكلام واللحن وطبقة الصوت. كما أن للنصوص المكتوبة عناصر تواصل لالفظية مثل طراز الكتابة، الترتيب الفراغي للكلمات، أو ترتيب النص في الصفحة. التواصل غير الملفوظ الذي غالبا ما يشار إليه بالسلوك غير الملفوظ أو لغة الجسد هو وسيلة لنقل المعلومات – مثل الكلام الملفوظ تماما - عدا أن هذه المعلومات يتم نقلها من خلال تعبيرات الوجه، والإيماءات، واللمس، والحركات الجسدية، ووضعية الجسد، والمظهر الخارجي وحتى من خلال نبرة ونغمة ومستوى صوت الشخص. والسلوكيات غير الملفوظة تمثل تقريبا من 60 إلى 65 بالمائة من التواصل بين الأشخاص. تعريف التواصل غير اللفظي: هو رسائل التواصل الموجودة في الكون الذي نعيشه، ونتلقاها عبر حواسنا الخمس، ويتم تداولها عبر قنوات متعددة، وتشمل كل الرسائل التواصلية حتى تلك التي تتداخل مع اللغة اللفظية والتي تعتبر من ضمن بينتها. وتتجلى رسائل التواصل غير اللفظي عبر سلوك العين، وتعبيرات الوجه، والإيماءات، وحركات الجسد، وهيئة الجسد وأوضاعه، والشم، واللمس، والذوق، والمسافة، والمظهر، والمنتجات الصناعية، والصوت، والوقت ومفهوم الزمن، وترتيب البيئة الطبيعية والصناعية. ويستخلص من هذا التعريف الملاحظات التالية: 1.
* شمولية التواصل غير اللفظي: فهو يشمل جزءا كبيرا من الرسائل التواصلية المنتجة ضمن سياقات التواصل الإنساني؛ ولغات الكائنات الحية الأخرى؛ وجزءا كبيرا من التواصل بين الإنسان والآلة؛ وكل الرسائل الوجودية الصادرة عن عناصر الكون الأخرى. 2.
* كل الحواس الخمس لها نصيب في تلقي وتمرير المنبهات غير اللفظية إلى الدماغ ليتم إدراكها كرسائل تواصلية. 3.
* إن التقسيم الإجرائي بين التواصل اللفظي وغير اللفظي لا يمنع تغوّل هذا الأخير على حدود الأول سواء بقي في شكل ملفوظ-مسموع أو تم تقديمه في شكل مكتوب-مرئي. 4.
* تشمل قنوات التواصل غير اللفظي لغة الجسد ونشاط الأعضاء الحسية والمنتجات الصناعية والإدراك الوجودي المتمثل في التعاطي مع المكان والزمان والمسافة. (ar)
- Neparola komunikado priskribas la procezojn transporti signifon inter ili en formo de nevortaj mesaĝoj. Ĉi tiu speco de komunikado estas uzata de bestoj kaj homoj. Informoj pri la interna stato de homo povas esti malkaŝitaj en pluraj kanaloj: mimikoj, voĉtono, okulkontakto, fizikaj gestoj, sinteno kaj tuŝo. Kvankam iuj neparolaj komunikaj kanaloj uzas voĉon, unu el ĝiaj avantaĝoj estas, ke multaj kanaloj povas esti uzataj dum silento. Ekzemploj de senvorta komunikado estas la tuŝkomunikado, kronema komunikado, gestoj, korpesprimo, mimiko, interrigardado, kaj kiel oni vestas. Parolado ankaŭ povas enhavi nevortajn elementojn konataj kiel paralingvo, ekz. parolritmon, intonacion, paroltempon, aŭ akcenton. Povas esti ankaŭ eĉ feromonan komponanton. Esplorado montris, ke ĝis 55% el la homa komunikado povas okazi pere de neparola vizaĝa esprimado, kaj plua 38% pere de paralingvo. Tio tuŝas komunikadon plej je la subkonscia nivelo. Krome, verkitaj tekstoj povas inkludi neparolajn elementojn kiaj manskriba stilo, spaca aranĝo de vortoj aŭ eĉ de la tuta teksto kaj la uzado de nuntempaj miensimboloj por esprimi emocion. Neparola komunikado estas pruvita per unu el la leĝoj de Wazlawick: Oni ne povas ne komuniki. Se proksimeco jam estis forminta konscion, vivantaj kreaĵoj tuj ekinterpretas ajnajn eblajn signalojn ricevatajn. Kelkaj el la funkcioj de la neparola komunikado ĉe homoj estas komplementi kaj ilustracii, por plifortigi kaj emfazi, por anstataŭi, por kontroli kaj reguligi, por kontraŭdiri la denotacian mesaĝon. (eo)
- Nonverbale Kommunikation (auch averbale Kommunikation, Verständigung ohne Worte) bezeichnet jenen Teil der zwischenmenschlichen Kommunikation, der nicht durch wörtliche Sprache vermittelt wird. Auch im Tierreich existieren Zeichensysteme und kommunikative Handlungen, die als Sprache bezeichnet werden. Der Begriff umfasst auch die Kommunikation zwischen Mensch und Tier (z. B. mit Haustieren), die nicht durch Worte von Menschen erfolgt. Non-Kommunikation kann absichtlich (intentional) oder unabsichtlich erfolgen. Auch die gesprochene Kommunikation hat nonverbale Aspekte (Parasprache). Die ersten systematischen Untersuchungen zu interkulturell universell ausgedrückten Basisemotionen, unternahm Charles Darwin. (de)
- Hitzik gabeko komunikazioa mezuen bidalketa eta jasoera hitzik gabe egiten diren komunikazio mota da. Beraz, komunikazioa aztarnen eta keinuen bidez egiten da, sintaxia erabili gabe. Hitzik gabeko komunikazioa hizkuntzaren garapena baino lehenago sortu zen. Animaliek ere badituzte hitzik gabeko komunikazioaren adierazle batzuk eta datu horrek antzinatasun hori erakusten digu. Garrantzitsua da hitzik gabeko komunikazioa ez nahastea ahozkoa ez den komunikazioarekin, beste komunikazio forma batzuk ere existitzen baitira, komunikazio idatzia edota keinu hizkuntzak, aldi berean, badira hitzik gabeko komunikazioaren ahozko forma batzuk, edota ezetza esateko hotsak. Pertsonengan hitzik gabeko komunikazio ohikoenak paralinguistikoak dira, hau da, hitzezko komunikazioaren osagarri bezala erabiltzen direnak. Hitzik gabeko komunikazioak garrantzitsu handia du gure eguneroko bizimoduan. arabera hitz egiten dugunean (edota entzuten gaudenean) gure atentzioa hitzetan zentratzen dugu gorputzean baino gehiago, nahiz eta bietan finkatzen dugun gure adimena. Aldi berean jasotzen ditugu bi komunikazioak. Gorputzaren mugimenduak ez dira ez positibo eta ezta negatiboak, egoera eta mezua kontuan harturik egingo dugu hauen ebaluazioa. (eu)
- La comunicación no verbal (NVC) es la transmisión de mensajes o señales a través de una estancia no verbal, como el contacto visual, las expresiones faciales, los gestos, la postura y el lenguaje corporal. Incluye el uso de señales sociales, kinésica, distancia (proxémica) y entornos / apariencia física, de voz (paralenguaje) y del tacto (háptica). También puede incluir el uso del tiempo (cronémica) y el contacto visual y las acciones de mirar mientras se habla y se escucha, la frecuencia de las miradas, los patrones de fijación, la dilatación de la pupila y la frecuencia de parpadeo (oculésica). La comunicación no verbal es difícil de definir, como bien propone Ray Birdwhistell «estudiar comunicación no verbal es como estudiar fisiología no cardíaca» por esa razón se hace tan difícil proponer una definición clara y única. Para una elegir de la mejor manera una definición de la CNV (comunicación no verbal), debemos tener en cuenta las siguientes posiciones: 1.
* Usando la definición general aceptada de comunicación (emisor, receptor y mensajes) en donde podemos aceptar que cualquier comportamiento es considerado comunicación. 2.
* Usando la perspectiva de la distinción entre los conceptos de información, comportamiento y comunicación. 3.
* Usando la perspectiva del emisor, el receptor o del mensaje. El académico elegirá la definición más adecuada que se apegue a su estudio. Para propósitos generales y de esta página se usará la primera. Sin embargo los signos que conforman un sistema de comunicación verbal-las palabras- no son los únicos que utilizamos para comunicarnos diariamente. También tenemos a disposición signos como los gestos faciales, la disposición del cuerpo y las señas que, en algunos casos, complementan nuestros mensajes verbales. (es)
- Nonverbal communication (NVC) is the transmission of messages or signals through a nonverbal platform such as eye contact, facial expressions, gestures, posture, and body language. It includes the use of social cues, kinesics, distance (proxemics) and physical environments/appearance, of voice (paralanguage) and of touch (haptics). A signal has three different parts to it, including the basic signal, what the signal is trying to convey, and how it is interpreted. These signals that are transmitted to the receiver depend highly on the knowledge and empathy that this individual has. It can also include the use of time (chronemics) and eye contact and the actions of looking while talking and listening, frequency of glances, patterns of fixation, pupil dilation, and blink rate (oculesics). The study of nonverbal communication started in 1872 with the publication of The Expression of the Emotions in Man and Animals by Charles Darwin. Darwin began to study nonverbal communication as he noticed the interactions between animals such as lions, tigers, dogs etc. and realized they also communicated by gestures and expressions. For the first time, nonverbal communication was studied and its relevance questioned. Today, scholars argue that nonverbal communication can convey more meaning than verbal communication. Some scholars state that most people trust forms of nonverbal communication over verbal communication. Ray Birdwhistell concludes that nonverbal communication accounts for 60–70 percent of human communication, although according to other researchers the communication type is not quantifiable or does not reflect modern human communication, especially when people rely so much on written means. Just as speech contains nonverbal elements known as paralanguage, including voice quality, rate, pitch, loudness, and speaking style, as well as prosodic features such as rhythm, intonation, and stress, so written texts have nonverbal elements such as handwriting style, spatial arrangement of words, or the physical layout of a page. However, much of the study of nonverbal communication has focused on interaction between individuals, where it can be classified into three principal areas: environmental conditions where communication takes place, physical characteristics of the communicators, and behaviors of communicators during interaction. Nonverbal communication involves the conscious and unconscious processes of encoding and decoding. Encoding is defined as our ability to express emotions in a way that can be accurately interpreted by the receiver(s). Decoding is called "nonverbal sensitivity", defined as the ability to take this encoded emotion and interpret its meanings accurately to what the sender intended. Encoding is the act of generating information such as facial expressions, gestures, and postures. Encoding information utilizes signals which we may think to be universal. Decoding is the interpretation of information from received sensations given by the encoder. Decoding information utilizes knowledge one may have of certain received sensations. For example, in the picture above, the encoder holds up two fingers, and the decoder may know from previous experience that this means two. There are some "decoding rules", which state that in some cases a person may be able to properly assess some nonverbal cues and understand their meaning, whereas others might not be able to do so as effectively. Both of these skills can vary from person to person, with some people being better than others at one or both. These individuals would be more socially conscious and have better interpersonal relationships. An example of this would be with gender: women are found to be better decoders than men since they are more observant of nonverbal cues, as well as more likely to use them. Culture plays an important role in nonverbal communication, and it is one aspect that helps to influence how learning activities are organized. In many Indigenous American communities, for example, there is often an emphasis on nonverbal communication, which acts as a valued means by which children learn. Within cultures around the world there are extreme differences and similarities between a lot of nonverbal gestures or signals. For example the head gesture for yes and no may have different meanings depending on where you are in the world. In this sense, learning is not dependent on verbal communication; rather, it is nonverbal communication which serves as a primary means of not only organizing interpersonal interactions, but also conveying cultural values, and children learn how to participate in this system from a young age. (en)
- La communication non verbale (ou langage du corps) désigne tout échange n'ayant pas recours à la parole. Elle ne repose pas sur les mots (pratiques linguistiques), mais sur plusieurs champs extralinguistiques correspondant à des signaux sociaux ou catégories fonctionnelles, objets d'études de différentes disciplines : communication para-verbale (communication vocale comprenant les traits prosodiques, les onomatopées, le rire, la toux, etc., et parfois distinguée de la communication non verbale) analysée par la (en), gestes (mouvements du corps, gestuelle, actions et réactions) et expressions faciales (dont les micro-expressions) étudiés par la kinésique et la gestique, contact visuel et rôle du regard (clin d'œil complice, regard désapprobateur ou sceptique…) analysés par l' (en), contact corporel (poignée de main, câlin, baiser…) étudié par l' (en), rapport aux odeurs par l'olfactique, distance physique entre les individus et utilisation de l'espace étudiées par la proxémique, rapport au temps par la (en), tenue vestimentaire, posture, ainsi que d'autres signaux, conscients ou inconscients. La communication non verbale s'intéresse aussi à l'environnement, c'est-à-dire au lieu dans lequel les interactions se déroulent, et au contexte (culture à contexte fort ou faible), étudiés par la systémologie. La communication non verbale relève des domaines de la psychologie et de l'éthologie. Elle bénéficie d'apports provenant de l'anthropologie, de la sociologie, de l'ethnologie et des neurosciences. Les récentes avancées technologiques dans le domaine de l'imagerie cérébrale permettent aujourd'hui de préciser des connaissances et des observations du passé[Quoi ?]. Une discipline pseudo-scientifique créée par Philippe Turchet a fait d'une des dimensions du non verbal, la synergologie, son objet d'étude. Le corps fait passer un message aussi efficace que les mots que l'on prononce. De plus, les interlocuteurs réagissent inconsciemment aux messages non verbaux mutuels. Ils ne se rendent pas compte qu'ils communiquent de nombreuses informations à leur insu. Un désaccord entre deux interlocuteurs peut survenir alors que le message verbal (les mots) sont pourtant positifs. La communication non verbale ajoute une dimension supplémentaire au message, pouvant parfois être en contradiction avec celui-ci. De plus, la part de non verbal que l'on peut distinguer chez notre interlocuteur peut nous informer sur lui, son humeur, son envie, sa santé, etc.[réf. nécessaire]. La langue des signes, utilisée par les sourds et les malentendants, n'est pas une transcription du langage parlé ; c'est donc un mode de communication véritable, et non un code, ni un mode de communication non verbal. (fr)
- Is éard is cumarsáid neamhbhriathartha (CNB ) ann ná teachtaireachtaí nó comharthaí a tharchur trí ardán neamhbhriathartha mar theagmháil súl, gothaí gnúise, gothaí, iompar an choirp, agus comharthaíocht coirp . Cuimsíonn sé úsáid leideanna sóisialta, cinéisic, fad (procsaeimicí) agus timpeallachtaí fisiceacha / láithrithe, gutha ( paraitheanga ) agus tadhaill ( haptaic ). D’fhéadfadh úsáid ama agus teagmháil súl a chur san áireamh chomh maith na gníomhartha a bhaineann le breathnú agus tú ag caint agus ag éisteacht, minicíocht sracfhéachaint, patrúin fosaithe, leathadh mhac imrisc, agus ráta caochta ( oculesics ). (ga)
- Komunikasi nonverbal atau komunikasi bukan lisan adalah proses komunikasi di mana pesan disampaikan tidak menggunakan kata-kata. Contoh komunikasi nonverbal ialah menggunakan gerak isyarat, bahasa tubuh, ekspresi wajah dan kontak mata, penggunaan objek seperti pakaian, potongan rambut, dan sebagainya, simbol-simbol, serta cara berbicara seperti intonasi, penekanan, kualitas suara, gaya emosi, dan gaya berbicara. Para ahli di bidang komunikasi nonverbal biasanya menggunakan definisi "tidak menggunakan kata" dengan ketat, dan tidak menyamakan komunikasi non-verbal dengan komunikasi nonlisan. Contohnya, bahasa isyarat dan tulisan tidak dianggap sebagai komunikasi nonverbal karena menggunakan kata, sedangkan intonasi dan gaya berbicara tergolong sebagai komunikasi nonverbal. Komunikasi nonverbal juga berbeda dengan komunikasi bawah sadar, yang dapat berupa komunikasi verbal ataupun nonverbal. (in)
- La comunicazione non verbale è quella parte della comunicazione che comprende tutti gli aspetti di uno scambio comunicativo che non riguardano il livello puramente semantico del messaggio, ossia il significato letterale delle parole che compongono il messaggio stesso, ma che riguardano il linguaggio del corpo, ossia la comunicazione non parlata tra persone. Inoltre importantissimi sono i tanti codici della cultura comune i quali ci aiutano a capire i vari messaggi che le parole, i toni e i movimenti del corpo, esprimono solo parzialmente. (it)
- 非言語コミュニケーション（ひげんごコミュニケーション、英語: non-verbal communication）とは、言葉以外の手段を用いたコミュニケーション（メッセージのやり取り）のこと。略号でNVCとも。 (ja)
- 비언어적 의사소통(Nonverbal communication)은 사람 사이의 의사소통 중 직접적인 언어 표현을 제외한 것들을 가리키는 말이다. 시선 처리, 얼굴 표정, 손동작, 신체 언어, 거리 유지 등이 포함된다. (ko)
- Non-verbale communicatie (of analoge communicatie) omvat elke vorm van uitwisseling van boodschappen tussen mensen of dieren via niet-talige signalen. Deze communicatie zonder woorden is ruimer dan non-verbaal gedrag (lichaamstaal in engere zin) waar het meestal toe gereduceerd wordt. Dit wordt verhelderd door de indeling van communicatie naargelang de boodschap wordt overgebracht met of zonder gebruik van woorden (verbaal/non-verbaal) of stem (vocaal/non-vocaal):
* verbaal + vocaal = gesproken taal
* verbaal + non-vocaal = gebarentaal en gebarensystemen met afgesproken betekenis (morse of de vlaggentaal die werd gebruikt in onder meer de scheepvaart, telecommunicatie en het leger).
* non-verbaal + vocaal = stemtaal en paralinguïstiek (o.a. stemklank, intonatie)
* non-verbaal + non-vocaal = lichaamstaal, mimiek, oogcontact, ondersteunende gebaren, tekens of symbolen (bestudeerd door de semiotiek); Pictogrammen, verkeersborden en andere afbeeldingen zijn voorbeelden van communicatie zonder lichaamstaal en zonder woorden. Gebarentaal is anderzijds wel een vorm van lichaamstaal, maar géén non-verbale communicatie omdat elk gebaar duidt op een onuitgesproken woord met een vaste betekenis, net zoals de op zich neutrale prikkels van het morsealfabet overeenstemmen met een letter. In de menselijke communicatie geeft non-verbale communicatie vaak de doorslag. Iemand kan bijvoorbeeld zeggen dat hij niet boos is, maar wel erg kwaad kijken. Iemand kan zeggen dat hij niet zenuwachtig is, maar tegelijk staan trillen en zweten. Onbewust reageren mensen ook vaak meer op non-verbale dan op verbale communicatie. Een cultuur bepaalt welk non-verbaal gedrag gebruikelijk is. Een handeling die in de ene cultuur een bepaald iets betekent, kan ergens anders een geheel andere betekenis hebben. (nl)
- Komunikacja niewerbalna – zespół niewerbalnych komunikatów nadawanych i odbieranych przez ludzi na wszystkich niewerbalnych kanałach jednocześnie. Informują one o podstawowych stanach emocjonalnych, intencjach, oczekiwaniach wobec rozmówcy, pozycji społecznej, pochodzeniu, wykształceniu, samoocenie, cechach temperamentu itd. Komunikaty te nadawane są i odbierane najczęściej na poziomie nieświadomym, jednak mogą być również nadawane i odbierane świadomie (tak jak większość gestów – emblematów czy wiele wyrazów mimicznych). Komunikacja niewerbalna może odgrywać równie istotną (lub nawet większą) rolę, co komunikacja werbalna. Kiedy mówimy, że mamy „przeczucie” lub „niejasne odczucie”, iż ktoś skłamał, tak naprawdę mamy na myśli, że mowa ciała nie idzie w parze ze słowami. (pl)
- Неверба́льне спілкува́ння — вид спілкування, для якого характерне використання невербальної (безсловесної) поведінки та невербальних комунікацій як головного засобу передачі інформації, організації взаємодії, формування образу, думки про співрозмовника, здійснення впливу на іншу людину. До таких засобів належить система знаків, які відрізняються мовними способами та формою їх виявлення. У процесі взаємодії вербальні й невербальні засоби можуть підсилювати або послаблювати дію один на одного. Мова невербального спілкування є мовою не лише жестів, а й почуттів. Люди використовують для комунікативного зв'язку цілу низку невербальних засобів: погляди, міміку, пози, жести тощо. Спілкуючись, люди неоднаково реагують на невербальні сигнали: одні чутливі до них, інші — або не обізнані з цією сферою комунікації, або не мають досвіду фіксації та розшифрування знаків невербальної комунікації. Невербальне, як і мовне, передбачає зворотний зв'язок. Позитивний невербальний зворотний зв'язок сприятливо впливає на взаємини між співрозмовниками, а негативний супроводжує або породжує деструктивні взаємини. Партнер, який роздратовано відповідає на запитання співрозмовника, подає негативні сигнали. При безпосередньому спілкуванні важливим засобом є також мова міміки та жестів, яка не тільки доповнює та збагачує, індивідуалізує звичайну мову, але інколи, наприклад, при спілкуванні глухонімих людей, й замінює її. Відомо, що одне й те саме слово, наприклад привітання, може бути вимовлене з безліччю найрізноманітніших відтінків, які передаються з допомогою міміки, жестів, інтонацій і відображають найтонші переливи людських настроїв і почуттів. (uk)
- Comunicação não verbal é a comunicação que não é feita com fala verbal, ou que não é feita com a fala nem com a escrita. Diferentemente da comunicação inconsciente, que pode ser verbal ou não verbal. Compreende a expressão do pensamento por meio de elementos comunicativos sem o uso de palavras, como: placas, figuras, gestos, objetos, cores, ou seja, utiliza-se de simbologias textuais. (pt)
- 非言语交际（英語：Nonverbal communication）或譯非語文溝通，是社會心理學中的概念，指人在傳達訊息時，會使用語言、文字以外的媒介，例如臉部表情、肢體語言或音調等，來輔助說明語文的意旨。人類對事物的印象受外在形體影響至深，即使人們理智知道不應以貌取人、事或物，但仍會在潛意識中受第一印象影響。通常我們先注意一個人的語言或文字，因為這是最方便判別的外顯特徵。但因為語文表達終有不足，所以我們會額外注意他的非語文表達，這有助我們理解對方的情緒、態度、個人特質，甚至是內心真正的意圖。 非語文溝通發生在人們的日常，而且通常是在無意識的狀態表現或接收，因為人無法每個溝通都先刻意思考才回答。相同情境下的非語文溝通會不斷重複，以方便人們識別。在特殊狀況下也會出現語文和非語文溝通不一致的狀況，例如意圖表現諷刺時，人們傾向以非語文溝通傳達「這是一個諷刺」的訊息。 (zh)
- Невербальное общение (также язык тела, англ. Nonverbal communication (NVC)) — это коммуникационное взаимодействие между индивидами без использования слов (передача информации или влияние друг на друга через образы, интонации, жесты, мимику, , изменение мизансцены общения), то есть без речевых и языковых средств, представленных в прямой или какой-либо знаковой форме. Инструментом такого «общения» становится тело человека, обладающее широким диапазоном средств и способов передачи информации или обмена ею, которое включает в себя все формы человека. Распространённое рабочее название, которое употребляется среди людей — невербалика или «язык тела». Психологи считают, что правильная интерпретация невербальных сигналов является важнейшим условием эффективного общения. Знание языка жестов и телодвижений позволяет не только лучше понимать собеседника, но и (что более важно) предвидеть, какое впечатление произведёт на него услышанное ещё до того, как он выскажется по данному поводу. Другими словами, такой бессловесный язык может предупредить о том, следует ли изменять своё поведение или сделать что-то другое, чтобы достичь нужного результата. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Is éard is cumarsáid neamhbhriathartha (CNB ) ann ná teachtaireachtaí nó comharthaí a tharchur trí ardán neamhbhriathartha mar theagmháil súl, gothaí gnúise, gothaí, iompar an choirp, agus comharthaíocht coirp . Cuimsíonn sé úsáid leideanna sóisialta, cinéisic, fad (procsaeimicí) agus timpeallachtaí fisiceacha / láithrithe, gutha ( paraitheanga ) agus tadhaill ( haptaic ). D’fhéadfadh úsáid ama agus teagmháil súl a chur san áireamh chomh maith na gníomhartha a bhaineann le breathnú agus tú ag caint agus ag éisteacht, minicíocht sracfhéachaint, patrúin fosaithe, leathadh mhac imrisc, agus ráta caochta ( oculesics ). (ga)
- La comunicazione non verbale è quella parte della comunicazione che comprende tutti gli aspetti di uno scambio comunicativo che non riguardano il livello puramente semantico del messaggio, ossia il significato letterale delle parole che compongono il messaggio stesso, ma che riguardano il linguaggio del corpo, ossia la comunicazione non parlata tra persone. Inoltre importantissimi sono i tanti codici della cultura comune i quali ci aiutano a capire i vari messaggi che le parole, i toni e i movimenti del corpo, esprimono solo parzialmente. (it)
- 非言語コミュニケーション（ひげんごコミュニケーション、英語: non-verbal communication）とは、言葉以外の手段を用いたコミュニケーション（メッセージのやり取り）のこと。略号でNVCとも。 (ja)
- 비언어적 의사소통(Nonverbal communication)은 사람 사이의 의사소통 중 직접적인 언어 표현을 제외한 것들을 가리키는 말이다. 시선 처리, 얼굴 표정, 손동작, 신체 언어, 거리 유지 등이 포함된다. (ko)
- Comunicação não verbal é a comunicação que não é feita com fala verbal, ou que não é feita com a fala nem com a escrita. Diferentemente da comunicação inconsciente, que pode ser verbal ou não verbal. Compreende a expressão do pensamento por meio de elementos comunicativos sem o uso de palavras, como: placas, figuras, gestos, objetos, cores, ou seja, utiliza-se de simbologias textuais. (pt)
- 非言语交际（英語：Nonverbal communication）或譯非語文溝通，是社會心理學中的概念，指人在傳達訊息時，會使用語言、文字以外的媒介，例如臉部表情、肢體語言或音調等，來輔助說明語文的意旨。人類對事物的印象受外在形體影響至深，即使人們理智知道不應以貌取人、事或物，但仍會在潛意識中受第一印象影響。通常我們先注意一個人的語言或文字，因為這是最方便判別的外顯特徵。但因為語文表達終有不足，所以我們會額外注意他的非語文表達，這有助我們理解對方的情緒、態度、個人特質，甚至是內心真正的意圖。 非語文溝通發生在人們的日常，而且通常是在無意識的狀態表現或接收，因為人無法每個溝通都先刻意思考才回答。相同情境下的非語文溝通會不斷重複，以方便人們識別。在特殊狀況下也會出現語文和非語文溝通不一致的狀況，例如意圖表現諷刺時，人們傾向以非語文溝通傳達「這是一個諷刺」的訊息。 (zh)
- التواصل غير الكلامي أو غير اللفظي أو غير الملفوظ هو عملية التواصل من خلال إرسال واستقبال رسائل بدون كلمات بين الأشخاص. قد يتم إرسال تلك الرسائل من خلال التعابير أو اللمس أو من خلال لغة الجسد أو تعابير الوجه أو التقاء العيون. من الممكن أيضا نقل الرسائل غير الكلامية أو اللفظية من خلال وسائط مادية مثل الملابس وشكل الشعر أو العمارة. كما يحتوي الكلام عادة على عناصر لا لفظية يطلق عليها اسم لغة جانبية، مثل جودة الصوت، التواتر، علو الصوت، وطريقة الكلام واللحن وطبقة الصوت. كما أن للنصوص المكتوبة عناصر تواصل لالفظية مثل طراز الكتابة، الترتيب الفراغي للكلمات، أو ترتيب النص في الصفحة. (ar)
- La comunicació no verbal és l'intercanvi d'informació a través de l'entorn físic, l'aparença física i la conducta no verbal. Constantment a la vida diària les persones envien senyals no verbals i interpreten les dels altres, sovint sense una reflexió molt acurada ni amb voluntat conscient de comunicar, de manera que moltes vegades estem comunicant sense saber-ho. (ca)
- Jako neverbální komunikace nebo též nonverbální komunikace, neslovní komunikace, mimoslovní komunikace nebo mimojazyková komunikace se označuje komunikace bez používání slov nebo neslovní doprovod verbální komunikace. Je to opak verbální komunikace. Mimoslovní sdělování je důležitou součástí sociální komunikace. Umožňuje předávat citově zabarvená sdělení. Mimoslovní komunikace může posilovat a zdůrazňovat verbálně vyjádřené významy (ukázka z prostředí školy – učitel ukáže na žáka a zároveň vysloví jeho jméno). Dále si lze pomocí neverbální komunikace protiřečit (řečník řekne posluchači Ty jsi génius!, přitom zabarvení hlasu řečníka vyjadřuje spíše opak). Vyjadřování beze slov může také vystupovat samostatně, nemusí být provázeno verbální komunikací. Neverbální signály jsou srozumitelné i b (cs)
- Μη λεκτική επικοινωνία θεωρείται συνήθως η διαδικασία επικοινωνίας κατά την οποία στέλνουμε και δεχόμαστε μη λεκτικά (κυρίως οπτικά) μηνύματα.Τα μηνύματα μεταδίδονται συνήθως στον παρόντα τόπο και χρόνο γιατί απαιτούν τη φυσική παρουσία αυτού που επικοινωνεί. Η γλώσσα δεν είναι η μόνη πηγή επικοινωνίας, υπάρχουν επίσης κι άλλες. Μηνύματα μπορούν να σταλούν μέσω χειρονομιών και αγγιγμάτων (απτική επικοινωνία), μέσω της γλώσσας του σώματος ή της στάσης, της έκφρασης του προσώπου (μορφασμοί) και οπτικής επαφής (βλέμματα). Νοήματα μπορούν επίσης να κοινοποιηθούν μέσω αντικειμένων ή χειροποίητων έργων (δηλαδή ρούχα, κομμώσεις ή αρχιτεκτονική), σύμβολα και εικόνες (ή γραφικά). Ο λόγος εμπεριέχει μη λεκτικά στοιχεία γνωστά ως παραγλωσσικά, συμπεριλαμβανομένου της ποιότητας της φωνής, τον τόνο, τη (el)
- Neparola komunikado priskribas la procezojn transporti signifon inter ili en formo de nevortaj mesaĝoj. Ĉi tiu speco de komunikado estas uzata de bestoj kaj homoj. Informoj pri la interna stato de homo povas esti malkaŝitaj en pluraj kanaloj: mimikoj, voĉtono, okulkontakto, fizikaj gestoj, sinteno kaj tuŝo. Kvankam iuj neparolaj komunikaj kanaloj uzas voĉon, unu el ĝiaj avantaĝoj estas, ke multaj kanaloj povas esti uzataj dum silento. (eo)
- Nonverbale Kommunikation (auch averbale Kommunikation, Verständigung ohne Worte) bezeichnet jenen Teil der zwischenmenschlichen Kommunikation, der nicht durch wörtliche Sprache vermittelt wird. Auch im Tierreich existieren Zeichensysteme und kommunikative Handlungen, die als Sprache bezeichnet werden. Der Begriff umfasst auch die Kommunikation zwischen Mensch und Tier (z. B. mit Haustieren), die nicht durch Worte von Menschen erfolgt. Non-Kommunikation kann absichtlich (intentional) oder unabsichtlich erfolgen. Auch die gesprochene Kommunikation hat nonverbale Aspekte (Parasprache). (de)
- La comunicación no verbal (NVC) es la transmisión de mensajes o señales a través de una estancia no verbal, como el contacto visual, las expresiones faciales, los gestos, la postura y el lenguaje corporal. Incluye el uso de señales sociales, kinésica, distancia (proxémica) y entornos / apariencia física, de voz (paralenguaje) y del tacto (háptica). También puede incluir el uso del tiempo (cronémica) y el contacto visual y las acciones de mirar mientras se habla y se escucha, la frecuencia de las miradas, los patrones de fijación, la dilatación de la pupila y la frecuencia de parpadeo (oculésica). La comunicación no verbal es difícil de definir, como bien propone Ray Birdwhistell «estudiar comunicación no verbal es como estudiar fisiología no cardíaca» por esa razón se hace tan difícil prop (es)
- Hitzik gabeko komunikazioa mezuen bidalketa eta jasoera hitzik gabe egiten diren komunikazio mota da. Beraz, komunikazioa aztarnen eta keinuen bidez egiten da, sintaxia erabili gabe. Hitzik gabeko komunikazioa hizkuntzaren garapena baino lehenago sortu zen. Animaliek ere badituzte hitzik gabeko komunikazioaren adierazle batzuk eta datu horrek antzinatasun hori erakusten digu. Garrantzitsua da hitzik gabeko komunikazioa ez nahastea ahozkoa ez den komunikazioarekin, beste komunikazio forma batzuk ere existitzen baitira, komunikazio idatzia edota keinu hizkuntzak, aldi berean, badira hitzik gabeko komunikazioaren ahozko forma batzuk, edota ezetza esateko hotsak. Pertsonengan hitzik gabeko komunikazio ohikoenak paralinguistikoak dira, hau da, hitzezko komunikazioaren osagarri bezala erabiltze (eu)
- La communication non verbale (ou langage du corps) désigne tout échange n'ayant pas recours à la parole. Elle ne repose pas sur les mots (pratiques linguistiques), mais sur plusieurs champs extralinguistiques correspondant à des signaux sociaux ou catégories fonctionnelles, objets d'études de différentes disciplines : communication para-verbale (communication vocale comprenant les traits prosodiques, les onomatopées, le rire, la toux, etc., et parfois distinguée de la communication non verbale) analysée par la (en), gestes (mouvements du corps, gestuelle, actions et réactions) et expressions faciales (dont les micro-expressions) étudiés par la kinésique et la gestique, contact visuel et rôle du regard (clin d'œil complice, regard désapprobateur ou sceptique…) analysés par l' (en), contact (fr)
- Nonverbal communication (NVC) is the transmission of messages or signals through a nonverbal platform such as eye contact, facial expressions, gestures, posture, and body language. It includes the use of social cues, kinesics, distance (proxemics) and physical environments/appearance, of voice (paralanguage) and of touch (haptics). A signal has three different parts to it, including the basic signal, what the signal is trying to convey, and how it is interpreted. These signals that are transmitted to the receiver depend highly on the knowledge and empathy that this individual has. It can also include the use of time (chronemics) and eye contact and the actions of looking while talking and listening, frequency of glances, patterns of fixation, pupil dilation, and blink rate (oculesics). (en)
- Komunikasi nonverbal atau komunikasi bukan lisan adalah proses komunikasi di mana pesan disampaikan tidak menggunakan kata-kata. Contoh komunikasi nonverbal ialah menggunakan gerak isyarat, bahasa tubuh, ekspresi wajah dan kontak mata, penggunaan objek seperti pakaian, potongan rambut, dan sebagainya, simbol-simbol, serta cara berbicara seperti intonasi, penekanan, kualitas suara, gaya emosi, dan gaya berbicara. (in)
- Non-verbale communicatie (of analoge communicatie) omvat elke vorm van uitwisseling van boodschappen tussen mensen of dieren via niet-talige signalen. Deze communicatie zonder woorden is ruimer dan non-verbaal gedrag (lichaamstaal in engere zin) waar het meestal toe gereduceerd wordt. Dit wordt verhelderd door de indeling van communicatie naargelang de boodschap wordt overgebracht met of zonder gebruik van woorden (verbaal/non-verbaal) of stem (vocaal/non-vocaal): (nl)
- Komunikacja niewerbalna – zespół niewerbalnych komunikatów nadawanych i odbieranych przez ludzi na wszystkich niewerbalnych kanałach jednocześnie. Informują one o podstawowych stanach emocjonalnych, intencjach, oczekiwaniach wobec rozmówcy, pozycji społecznej, pochodzeniu, wykształceniu, samoocenie, cechach temperamentu itd. Komunikaty te nadawane są i odbierane najczęściej na poziomie nieświadomym, jednak mogą być również nadawane i odbierane świadomie (tak jak większość gestów – emblematów czy wiele wyrazów mimicznych). Komunikacja niewerbalna może odgrywać równie istotną (lub nawet większą) rolę, co komunikacja werbalna. (pl)
- Невербальное общение (также язык тела, англ. Nonverbal communication (NVC)) — это коммуникационное взаимодействие между индивидами без использования слов (передача информации или влияние друг на друга через образы, интонации, жесты, мимику, , изменение мизансцены общения), то есть без речевых и языковых средств, представленных в прямой или какой-либо знаковой форме. Инструментом такого «общения» становится тело человека, обладающее широким диапазоном средств и способов передачи информации или обмена ею, которое включает в себя все формы человека. Распространённое рабочее название, которое употребляется среди людей — невербалика или «язык тела». Психологи считают, что правильная интерпретация невербальных сигналов является важнейшим условием эффективного общения. (ru)
- Неверба́льне спілкува́ння — вид спілкування, для якого характерне використання невербальної (безсловесної) поведінки та невербальних комунікацій як головного засобу передачі інформації, організації взаємодії, формування образу, думки про співрозмовника, здійснення впливу на іншу людину. (uk)
|
