| dbo:abstract
|
- L'anglès o anglés ( ? i en ) és la llengua amb més parlants del món, així com la tercera en parlants que la tenen com a llengua materna. Pertany a la branca germànica occidental de la família indoeuropea, encara que ha estat molt influenciada per llengües llatines, principalment pel normand arran la conquesta del seu territori pel ducat de Normandia. La llengua actual que li és més propera és el frisó. L'escocès té un estatus ambigu; hi ha qui el considera una llengua separada de l'anglès, i hi ha qui el veu com un dialecte. És la primera llengua de la majoria dels habitants de diversos estats sobirans, incloent-hi el Regne Unit, els Estats Units, el Canadà, Austràlia, Irlanda, Nova Zelanda i diversos països del Carib. És la tercera llengua més parlada al món com a llengua nadiua, després del xinès mandarí i el castellà. Hi ha molta gent que l'aprèn com a segona llengua i és un dels idiomes oficials de la Unió Europea, de molts estats de la Commonwealth i de les Nacions Unides, així com de moltes altres organitzacions internacionals. L'anglès va sorgir als regnes anglosaxons d'Anglaterra i el que avui dia és el sud-est d'Escòcia. Gràcies a la gran influència de Gran Bretanya i el Regne Unit entre el segle xvii i mitjans del segle xx, a través de l'Imperi Britànic, i a la influència dels Estats Units des de mitjans del segle xx, arreu del món i s'ha convertit en l'idioma principal de les relacions internacionals i la lingua franca de moltes regions. Històricament, l'anglès té el seu origen en una fusió de dialectes molt propers entre si, que actualment es coneixen amb el nom col·lectiu d'«anglès antic». Aquests dialectes van arribar a la costa oriental de Gran Bretanya al segle v de la mà de colons germànics (anglosaxons). Tant el nom català «anglès» com el nom nadiu English deriven del nom dels angles i, en última instància, del seu territori nadiu d'Angeln (a l'actual Schleswig-Holstein). Una part important del lèxic anglès es basa en arrels llatines, car el llatí en les seves diverses formes era la lingua franca de l'Església i de la vida intel·lectual europea. Més endavant, l'anglès va rebre la influència de l'antic nòrdic a causa de les invasions vikingues dels segles ix i x. Al segle xi, la conquesta normanda d'Anglaterra va engegar un procés pel qual l'anglès va manllevar moltes paraules del normandofrancès i va alterar el seu vocabulari i les seves convencions ortogràfiques per fer la impressió d'una relació propera entre les llengües romàniques i allò que en aquell temps ja havia esdevingut l'anglès mitjà. El , que té el seu origen al sud d'Anglaterra durant el segle xv, és un dels esdeveniments històrics que marquen la transició de l'anglès mitjà a l'anglès modern. A causa de l'assimilació de paraules de molts altres idiomes al llarg de la història, l'anglès d'avui en dia té un vocabulari molt extens i una ortografia complexa i irregular, especialment pel que fa a les vocals. L'anglès modern no només ha assimilat paraules d'altres llengües europees, sinó d'arreu del món. L’Oxford English Dictionary conté més de 250.000 paraules diferents, tot i que no inclou molts termes tècnics, científics i d'argot. (ca)
- الإنْجِلِيزِيَّةُ (English) لُغَةٌ جِرْمَانِيَّةٌ غربيةٌ ظهرتْ في إنْجِلْتِرَا العصورِ الوسطى، وأضحتْ في القرنِ الـ21 مـ (الـ15 هـ) وبفعلِ العَوْلَمَةِ لغةً دوليةً واسعةَ الانتشارِ. هي أكبرُ لغةٍ في العالمِ من حيثُ عددِ الناطقينَ، وثالثُ أكبرِ لغةٍ في العالمِ من حيثُ عددِ المتحدثينَ الأصليينَ بعد اللغتينِ الصينيةِ المعياريةِ والإسبانيةِ. يُقدَّرُ حاليًّا وجودُ أكثرِ من مليارَيْ متحدثٍ بالإنجليزيةِ. بدأَ انتشارُ الإنجليزيةِ الحديثةِ في العالمِ منذُ القرنِ الـ17 مـ (الـ11 هـ) نتيجةً للنفوذِ العالميِّ للإمْبَراطوريةِ البريطانيةِ وبعدها الولايات المتحدة الأمريكية. تُعَدُّ الإنجليزيةُ اللغةَ الأجنبيةَ الأولى في عددٍ من الدولِ العربيةِ، خاصةً دولُ المشرقِ العربيِّ، بينما تُعَدُّ اللغةَ الأجنبيةَ الثانيةَ بعدَ الفرنسيةِ في دولِ المغربِ العربيِّ. الإنجليزيةُ، خلافًا لما يعتقدُه كثيرونَ، لم تنشأْ عن اللغةِ اللاتينيةِ، وإنما هي إحدى اللغاتِ الجرمانيةِ، كالألمانيةِ. تنتمي هذه اللغاتُ كلُّها إلى العائلةِ اللغويةِ الهنديةِ الأُورُبِّيَّةِ. هذا الاعتقادُ لا شكَّ أن مردَّه تأثرُ الإنجليزيةِ الشديدُ باللغتينِ الفرنسيةِ وأمِّها اللاتينيةِ، اللتينِ تُسْهِمانِ معًا بثلثيِ المعجمِ الإنجليزيِّ. (ar)
- Angličtina je západogermánský jazyk, který se vyvinul od pátého století n. l. na území Anglie. Je třetím nejrozšířenějším mateřským jazykem na světě po čínštině a španělštině. Bývá považován za světový lingua franca – globálním komunikačním prostředkem i mezi osobami, jejichž rodným jazykem není. (cs)
- Die englische Sprache (Eigenbezeichnung: English [ˈɪŋɡlɪʃ]; abgekürzt: Engl.) ist eine ursprünglich in England beheimatete germanische Sprache, die zum westgermanischen Zweig gehört. Sie entwickelte sich ab dem frühen Mittelalter durch Einwanderung nordseegermanischer Völker nach Britannien, darunter der Angeln – von denen sich das Wort Englisch herleitet – sowie der Sachsen. Die Frühformen der Sprache werden daher auch manchmal Angelsächsisch genannt. Die am nächsten verwandten lebenden Sprachen sind die friesischen Sprachen und das Niederdeutsche auf dem Festland. Im Verlauf seiner Geschichte hat das Englische allerdings starke Sonderentwicklungen ausgebildet: Im Satzbau wechselte das Englische im Gegensatz zu allen westgermanischen Verwandten auf dem Kontinent in ein Subjekt-Verb-Objekt-Schema über und verlor die Verbzweiteigenschaft. Die Bildung von Wortformen (Flexion) bei Substantiven, Artikeln, Verben und Adjektiven wurde stark abgebaut. Im Wortschatz wurde das Englische in einer frühen Phase zunächst vom Sprachkontakt mit nordgermanischen Sprachen beeinflusst, der sich durch die zeitweilige Besetzung durch Dänen und Norweger im 9. Jahrhundert ergab. Später ergab sich nochmals eine starke Prägung durch den Kontakt mit dem Französischen aufgrund der normannischen Eroberung Englands 1066. Aufgrund der vielfältigen Einflüsse aus westgermanischen und nordgermanischen Sprachen, dem Französischen sowie den klassischen Sprachen besitzt das heutige Englisch einen außergewöhnlich umfangreichen Wortschatz. Die englische Sprache wird mit dem lateinischen Alphabet geschrieben. Eine wesentliche Fixierung der Rechtschreibung erfolgte mit Aufkommen des Buchdrucks im 15./16. Jahrhundert, trotz gleichzeitig fortlaufenden Lautwandels. Die heutige Schreibung des Englischen stellt daher eine stark historische Orthographie dar, die von der Abbildung der tatsächlichen Lautgestalt vielfältig abweicht. Ausgehend von seinem Entstehungsort England breitete sich das Englische über die gesamten Britischen Inseln aus und verdrängte allmählich die zuvor dort gesprochenen, v. a. keltischen Sprachen, die aber als kleinere Sprechergemeinschaften inmitten des englischen Sprachraums bis heute fortbestehen. In seiner weiteren Geschichte ist das Englische vor allem infolge des historischen Kolonialismus Großbritanniens in Amerika, Australien, Afrika und Indien zu einer Weltsprache geworden, die heute (global) weiter verbreitet ist als jede andere Sprache (Liste der meistgesprochenen Sprachen). Englischsprachige Länder und Gebiete (meist ehemalige britische Kolonien und Besitzungen) bzw. ihre Bewohner werden auch anglophon genannt. Englisch wird in den Schulen vieler Länder als erste Fremdsprache gelehrt und ist offizielle Sprache der meisten internationalen Organisationen, wobei viele davon daneben noch andere offizielle Sprachen nutzen. In Westdeutschland verständigten sich die Länder 1955 im Düsseldorfer Abkommen darauf, an den Schulen Englisch generell als Pflichtfremdsprache einzuführen. (de)
- Η αγγλική γλώσσα (αγγλικά: English, IPA [ ['ɪŋglɪʃ]]) είναι γλώσσα της ινδοευρωπαϊκής οικογένειας και ειδικότερα του δυτικού γερμανικού υποκλάδου του γερμανικού κλάδου. Συγκεκριμένα αποτελεί μέλος της της αγγλοφριζικής ομάδας. Η αγγλική γλώσσα έλκει την καταγωγή της από την Αγγλία και είναι η μητρική γλώσσα της πλειονότητας των κατοίκων του Ηνωμένου Βασιλείου, των Ηνωμένων Πολιτειών της Αμερικής, του Καναδά, της Αυστραλίας, της Νέας Ζηλανδίας, της Δημοκρατίας της Ιρλανδίας και της Αγγλόφωνης Καραϊβικής. Χρησιμοποιείται, επίσης, ως ή επίσημη γλώσσα σε πολλές χώρες του κόσμου, κυρίως σε όσες αποτελούν μέλη της Κοινοπολιτείας των Εθνών, καθώς και σε πολλούς διεθνείς οργανισμούς. Η σύγχρονη αγγλική γλώσσα, η οποία μερικές φορές χαρακτηρίζεται ως η πρώτη παγκόσμια lingua franca , κατέχει κυρίαρχη θέση ως διεθνής γλώσσα στους τομείς των επικοινωνιών, της επιστήμης, των επιχειρήσεων, της πολιτικής και της διπλωματίας, της ψυχαγωγίας, της αεροναυτιλίας και της ραδιοεπικοινωνίας, και των ηλεκτρονικών υπολογιστών και του διαδικτύου . Αποτελεί μία από τις συνολικά έξι επίσημες γλώσσες του Οργανισμού Ηνωμένων Εθνών, μία από τις 23 επίσημες της Ευρωπαϊκής Ένωσης όπου κατέχει τη δεύτερη θέση ως μητρική γλώσσα και την πρώτη ως ξένη γλώσσα με ποσοστό 51%, τη μοναδική επίσημη της Κοινοπολιτείας των Εθνών, ενώ χρησιμοποιείται και σε πολλούς ακόμη διεθνείς οργανισμούς. Η παλιά αγγλική γλώσσα ήταν κατά βάση γερμανική ως προς το λεξιλόγιο και έμοιαζε αρκετά με γλώσσες όπως τα ολλανδικά και τα φριζικά. Το 1066 η νορμανδική κατάκτηση της Αγγλίας άλλαξε για πάντα την αγγλική γλώσσα, καθώς η χρήση της αγγλονορμανδικής και της λατινικής γλώσσας στην κυβέρνηση για τρεις αιώνες οδήγησε στην δημιουργία μιας αγγλικής γλώσσας με πολύ μεγάλο ποσοστό λατινικών λέξεων, σχεδόν 60%, ενώ το ποσοστό των γερμανογενών λέξεων είναι 25 με 35%. Έρευνες θέτουν το ποσοστό ελληνικών λέξεων στα αγγλικά γύρω στο 5 με 6% του συνολικού λεξιλογίου της αγγλικής. Έχουν υπάρξει ανεπιτυχείς προσπάθειες για την αντιστροφή αυτής της αλλαγής στο διάβα των αιώνων. Αφετηρία της τεράστιας εξάπλωσης της αγγλικής γλώσσας υπήρξε η ίδρυση αποικιών, οι πολεμικές κατακτήσεις και οι διπλωματικές συμφωνίες, οι οποίες οδήγησαν στην ίδρυση κτήσεων, αποικιακών κρατών και προτεκτοράτων και στην κατοχή περιοχών υπό το καθεστώς της εντολής, τις οποίες πέτυχε το Ηνωμένο Βασίλειο από τον 16ο έως και τον 20ο αιώνα. Κατ’ αυτόν τον τρόπο στα τέλη του 19ου αιώνα η πολιτική ισχύς της Βρετανικής Αυτοκρατορίας επέβαλε την αναγνώριση της αγγλικής γλώσσας σε παγκόσμιο επίπεδο . Ένας ακόμη σημαντικός λόγος που βοήθησε στην εξάπλωση της αγγλικής γλώσσας, αποτέλεσε η ανάδειξη των Ηνωμένων Πολιτειών της Αμερικής, η πλειοψηφία των κατοίκων των οποίων έχει ως μητρική γλώσσα την αγγλική, σε υπερδύναμη μετά τον Β’ παγκόσμιο πόλεμο και η επακόλουθη οικονομική και πολιτιστική επιρροή τους παγκοσμίως, με τη βοήθεια και της εξάπλωσης των μέσων ενημέρωσης και του διαδικτύου . Η γνώση της αγγλικής έχει καταστεί απαραίτητη σε ένα ευρύ εργασιακό φάσμα, ενώ σε πολλές χώρες, στις οποίες δεν αποτελεί επίσημη γλώσσα, είναι απαραίτητη ως προσόν για την εξεύρεση εργασίας, με αποτέλεσμα πάνω από ένα δισεκατομμύριο άνθρωποι σε όλον τον κόσμο να την μιλούν, τουλάχιστον στο βασικό της επίπεδο. Στο ελληνικό σύστημα εκπαίδευσης τα Αγγλικά διδάσκονται από την τρίτη τάξη του Δημοτικού μέχρι την τρίτη τάξη του Λυκείου ως πρώτη ξένη γλώσσα. Η παγκόσμια εξάπλωση της αγγλικής γλώσσας και η χρήση της ως διεθνούς γλώσσας, συνέτεινε στη συρρίκνωση της γλωσσικής ποικιλομορφίας, κυρίως στις περιοχές της Αυστραλασίας και της Βόρειας Αμερικής, ενώ μέσω της συνεχούς επίδρασής της, συνέτεινε στη γλωσσική φθορά άλλων γλωσσών, από την άποψη του λεξιλογίου, της γραμματικής και του συντακτικού .Από την άλλη μεριά, όμως, αυτή καθαυτή η παγκόσμια εξάπλωσή της συνέτεινε στη φθορά της ίδιας της αγγλικής γλώσσας από τις κατά τόπους πληθυσμιακές ομάδες οι οποίες τη χρησιμοποιούσαν και τη χρησιμοποιούν, γεγονός το οποίο κατέληξε έως και στη δημιουργία γλωσσών διαφορετικής γλωσσικής οικογένειας, όπως είναι οι και οι . Οι χρησιμοποιούν το εξής αλφάβητο: A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z (el)
- La angla lingvo (angle English [IN-gliŝ]) estas ĝermana lingvo kun granda influo de latinidaj vortoj, kiu evoluis en Anglio de la anglosaksa lingvo al la meza angla lingvo por finfine formi la modernan anglan lingvon. Ĝi estas la gepatra lingvo de 309 ĝis 380 milionoj da parolantoj, precipe loĝantaj en Britio (Brita angla) kaj ties eksaj kolonioj kiel Usono (Usona angla), Irlando, Kanado, Aŭstralio, Nov-Zelando kaj multaj landoj en Karibio. Ĝi estas oficiala lingvo de 71 landoj tutmonde, kiel Barato, Pakistano aŭ Sud-Afriko, kie la angla estas uzata kiel unua aŭ dua lingvo. La angla ankaŭ estas la plej uzata "lingvafrankao" kaj la plej lernita kaj lernata fremdlingvo tutmonde. Tiun fenomenon kaŭzis ĉefe la disvastiĝo de la brita imperio, kaj poste la kreskinta ekonomia kaj kultura influo de Usono depost la Dua Mondmilito. En 2000, oni taksis, ke la angla estas lernita kaj parolata de pli ol unu miliardo da homoj. Ĝi estas la ĉefa lingvo de la interreto. La angla estas la internacia lingvo de scienco, komputiko, komerco, popmuziko kaj aviado, inter aliaj. Ĝi estas laborlingvo de UN kaj ASEAN kaj, praktike, la ĉefa laborlingvo de EU: kvankam multaj dokumentoj de EU estas haveblaj en la franca kaj la germana kaj, iafoje, aliaj el la 20 oficialaj lingvoj, nur en la angla estas ĉiuj dokumentoj haveblaj. La angla ankaŭ estas la ĉefa laborlingvo de multaj transnaciaj entreprenoj. (eo)
- El idioma inglés (en , English, pronunciado /ˈɪŋɡlɪʃ/) es una lengua germánica occidental perteneciente a la familia de lenguas indoeuropeas, que surgió en los reinos anglosajones de Inglaterra y se extendió hasta el Norte en lo que se convertiría en el sudeste de Escocia, bajo la influencia del Reino de Northumbria. El inglés es el idioma más hablado del mundo por número total de hablantes, con más de 1452 millones de hablantes (373 millones como primera lengua y 1080 millones como segunda lengua). Si consideramos solamente las personas para quienes es lengua nativa, queda en tercera posición después del chino mandarín y el español (o en cuarta, si el hindi y el urdu se cuentan como una sola lengua, pues entonces sus hablantes incluso superarían en número a los del español.) Debido a la influencia política, económica, militar, científica y cultural de Gran Bretaña y el Reino Unido desde el siglo XVIII, por medio del Imperio británico y los Estados Unidos desde mediados del siglo XX, el inglés se ha difundido ampliamente por todo el mundo. Es el idioma que más gente estudia, lengua oficial de muchos países de la Commonwealth, una de las lenguas oficiales (si no la única) en casi 60 Estados soberanos. y una de las de la Unión Europea y de numerosas organizaciones mundiales. Se ha convertido en lengua franca en muchas regiones; es decir, se utiliza de manera generalizada entre hablantes de idiomas distintos en la mayor parte del mundo. También ha llegado a ser de facto la lengua de la ciencia, como lo era el latín en tiempos de Newton. Históricamente, el inglés moderno se originó a partir de la evolución de diversos dialectos germánicos, ahora llamados de manera colectiva anglosajón, que fueron llevados a la costa oriental de Gran Bretaña por colonizadores germánicos, los anglosajones, hacia el siglo V d. C. La palabra inglés deriva del término ænglisc aplicado a los anglos. El idioma inglés recibió después las influencias del nórdico antiguo debido a las invasiones vikingas en Gran Bretaña en los siglos VIII y IX. En cambio la mayoría de las palabras del inglés derivan de raíces latinas, pues esta fue la lengua franca del cristianismo y de la vida intelectual europea durante siglos. Además, la conquista normanda de Inglaterra en el siglo XI dio lugar a importantes préstamos lingüísticos del idioma normando (de raíz latina), y las convenciones de vocabulario y ortografía comenzaron a darle una apariencia superficial de proximidad con las lenguas romances, a lo que para entonces se había convertido en el inglés medio. El gran desplazamiento vocálico que comenzó en el sur de Inglaterra en el siglo XV es uno de los hechos históricos que caracterizan la emergencia del inglés moderno a partir del inglés medio. Debido a la importante incorporación de palabras de varias lenguas europeas a lo largo de la historia, el inglés moderno contiene un vocabulario muy amplio. El Oxford English Dictionary contiene más de 250 000 palabras distintas, sin incluir muchos términos técnicos, científicos y de jergas. (es)
- English is a West Germanic language of the Indo-European language family, with its earliest forms spoken by the inhabitants of early medieval England. It is named after the Angles, one of the ancient Germanic peoples that migrated to the island of Great Britain. English is genealogically West Germanic, closest related to the Low Saxon and Frisian languages; however, its vocabulary is also distinctively influenced by dialects of French (about 29% of modern English words) and Latin (also about 29%), plus some grammar and a small amount of core vocabulary influenced by Old Norse (a North Germanic language). Speakers of English are called Anglophones. The earliest forms of English, collectively known as Old English, evolved from a group of West Germanic (Ingvaeonic) dialects brought to Great Britain by Anglo-Saxon settlers in the 5th century and further mutated by Norse-speaking Viking settlers starting in the 8th and 9th centuries. Middle English began in the late 11th century after the Norman conquest of England, when considerable French (especially Old Norman) and Latin-derived vocabulary was incorporated into English over some three hundred years. Early Modern English began in the late 15th century with the start of the Great Vowel Shift and the Renaissance trend of borrowing further Latin and Greek words and roots into English, concurrent with the introduction of the printing press to London. This era notably culminated in the King James Bible and plays of William Shakespeare. Modern English grammar is the result of a gradual change from a typical Indo-European dependent-marking pattern, with a rich inflectional morphology and relatively free word order, to a mostly analytic pattern with little inflection, and a fairly fixed subject–verb–object word order. Modern English relies more on auxiliary verbs and word order for the expression of complex tenses, aspect and mood, as well as passive constructions, interrogatives and some negation. Modern English has spread around the world since the 17th century as a consequence of the worldwide influence of the British Empire and the United States of America. Through all types of printed and electronic media of these countries, English has become the leading language of international discourse and the lingua franca in many regions and professional contexts such as science, navigation and law. English is the most spoken language in the world and the third-most spoken native language in the world, after Standard Chinese and Spanish. It is the most widely learned second language and is either the official language or one of the official languages in 59 sovereign states. There are more people who have learned English as a second language than there are native speakers. As of 2005, it was estimated that there were over 2 billion speakers of English. English is the majority native language in the United Kingdom, the United States, Canada, Australia, New Zealand and the Republic of Ireland (see Anglosphere), and is widely spoken in some areas of the Caribbean, Africa, South Asia, Southeast Asia, and Oceania. It is a co-official language of the United Nations, the European Union and many other world and regional international organisations. It is the most widely spoken Germanic language, accounting for at least 70% of speakers of this Indo-European branch. (en)
- Ingelesa mendebaldeko germaniar hizkuntza da, Ingalaterran jatorria duena eta nazioarteko lingua franca bilakatu dena. Angloen izena darama, Britainia Handira migratu zuen germaniar herri bat eta Ingalaterrari izena eman ziona. Bi izenak Baltikoko datoz. Frisieratik oso gertu dago, baina haren hiztegiak eragin handia izan du beste germaniar hizkuntza batzuetatik, bereziki antzinako eskandinavieratik, eta maila txikiagoan, latinetik eta frantsesetik. Ingelesa 1.400 urtean zehar garatu da, gutxienez. Haren formarik zaharrenak, Britainia Handira V. mendean eramandako dialektoak, antzinako ingelesa izena hartzen du. Ingeles ertaina XI. mendearen amaieran hasi zen erabiltzen, Ingalaterrako normandiar konkistaren ostean, eta frantsesaren eragin zuzena izan zuen. deitzen zaio XV. mendearen ondotik inprenta Londresera iritsi zenean ezarritako hizkuntzari, inprimatu eta hasi zenean. Britainiar Inperioaren nazioarteko eragina dela eta, XVII. mendetik XX. mendera arte mundu osoan zehar hedatu zen. Medio idatzi zein elektronikoetan, eta Ameriketako Estatu Batuak superpotentzia bilakatzearekin batera, ingelesa mundu osoko hitzaldietako hizkuntza nagusia da, eta lingua franca gisa balio du hainbat eskualdetan, testuinguru profesionaletan, zientzian, nabigazioan eta zuzenbidean. Munduan lehen hiztun gehien dituen hirugarren hizkuntza da, txinera eta gaztelaniaren ostean. Bigarren hizkuntza gisa gehien ikasten den hizkuntza da, eta 60 herrialdetan ofiziala edo ofizialetako bat da. Lehen hizkuntza gisa dutenek baino pertsona gehiagok ikasi dute ingelesa bigarren hizkuntza gisa. Erresuma Batuan, Ameriketako Estatu Batuak, Kanada, Australia, Irlanda eta Zeelanda Berrian gehien hitz egiten den hizkuntza da, eta oso hedatuta dago Karibean, Afrikan eta Hegoaldeko Asian. Nazio Batuen Erakundeko eta Europar Batasuneko hizkuntza koofiziala da, eta nazioarteko hainbat erakunderen hizkuntza ofiziala. Hiztun gehien dituen germaniar hizkuntza da. Hiztegi handia du, nahiz eta zenbat hitz dituen kontatzea ezinezkoa den hizkuntza gehienetan. Hiztunei "anglofono" deritze. Ingelesa modernoaren gramatika indoeuropar hizkuntzetatik eratorria da, hitzen ordena erlatiboki nasaia eta inflexio asko dituen familiatik egitura finkora pasa da eta sintaxi konplexua garatu du. Ingelesa modernoak aditz laguntzaileen eta hitzen ordena erabiltzen du esaldi konplexuak erabiltzeko, hala nola pasiborako, galderetarako eta ezeztapen batzuetarako. Ingelesaren fonetika eta fonologia oso askotarikoa da hiztunen artean, eta batzuetan baita hiztegia, gramatika eta idazketa ere, baina mundu osoan zehar dauden ingeles hiztunek modu errazean ulertzen dute batak bestea. (eu)
- Is teanga Ghearmáinice é an Béarla (English) nó an Sacs-Bhéarla atá bunaithe ar na canúintí a bhí ag na hAngail agus ag na Sacsanaigh, treibheanna de bhunadh Teotanach a tháinig i dtír sa Bhreatain ag deireadh ré na Rómhánach. Bhí tionchar mór, freisin, ag an Laidin ar an teanga, maille le teangacha eile níos déanaí, mar shampla, an Fhraincis, an Ghréigis agus teangacha éagsúla an domhain, go háirithe iad siúd a bhí á labhairt go forleathan in Impireacht na Breataine. Tá sé ar ceann de na teangacha is forleithne ar domhan inniu, agus labhraítear é mar phríomhtheanga sa Bhreatain Mhór, san Astráil, sa Nua-Shéalainn, i Stáit Aontaithe Mheiriceá, sa chuid is mó de Cheanada, in Éirinn, agus ina lán iarchoilíneachtaí de chuid na Breataine Móire mar phríomhtheanga nó mar theanga chomhchumarsáide. I gcúrsaí teicneolaíochta, agus i gcuid mhór de na meáin cumarsáide idirnáisiúnta i ré seo an Idirlín, tá buntáiste an Bhéarla ag dul i dtreise, ionas gur féidir a rá inniu gurb é príomhtheanga na meán cumarsáide é. Ceiliúrann na Náisiún Aontaithe Lá an Bhéarla gach bliain ar an 23 Aibreán, chun an teanga a chothú. (ga)
- Bahasa Inggris adalah bahasa Jermanik yang pertama kali dituturkan di Inggris pada Abad Pertengahan Awal dan saat ini merupakan bahasa yang paling umum digunakan di seluruh dunia. Bahasa Inggris dituturkan sebagai bahasa pertama oleh mayoritas penduduk di berbagai negara, termasuk Britania Raya, Irlandia, Amerika Serikat, Kanada, Australia, Selandia Baru, dan sejumlah negara-negara Karibia; serta menjadi bahasa resmi di hampir 60 negara berdaulat. Bahasa Inggris adalah bahasa ibu ketiga yang paling banyak dituturkan di seluruh dunia, setelah bahasa Mandarin dan bahasa Spanyol. Bahasa Inggris juga digunakan sebagai bahasa kedua dan bahasa resmi oleh Uni Eropa, Negara Persemakmuran, dan Perserikatan Bangsa-Bangsa, serta beragam organisasi lainnya. Bahasa Inggris berkembang pertama kali di Inggris dan di wilayah yang saat ini membentuk Skotlandia tenggara. Setelah meluasnya pengaruh Britania Raya pada abad ke-17 dan ke-20 melalui Imperium Britania, bahasa Inggris tersebar luas di seluruh dunia. Di samping itu, luasnya penggunaan bahasa Inggris juga disebabkan oleh penyebaran kebudayaan dan teknologi Amerika Serikat yang mendominasi di sepanjang abad ke-20. Hal-hal tersebut telah menyebabkan bahasa Inggris saat ini menjadi bahasa utama dan secara tidak resmi (de facto) dianggap sebagai lingua franca di berbagai belahan dunia. Menurut sejarahnya, bahasa Inggris berasal dari peleburan beragam dialek terkait, yang saat ini secara kolektif dikenal sebagai bahasa Inggris Kuno, yang dibawa ke pantai timur Pulau Britania oleh pendatang Jermanik pada abad ke-5; kata English' berasal dari nama Angles. Suku Anglo-Saxons ini sendiri berasal dari wilayah (saat ini Schleswig-Holstein, Jerman). Bahasa Inggris awal juga dipengaruhi oleh bahasa Norse Kuno setelah Viking menaklukkan Inggris pada abad ke-9 dan ke-10. Penaklukan Normandia terhadap Inggris pada abad ke-11 menyebabkan bahasa Inggris juga mendapat pengaruh dari bahasa Prancis Norman, dan kosakata serta ejaan dalam bahasa Inggris mulai dipengaruhi oleh bahasa Latin Romawi (meskipun bahasa Inggris sendiri bukanlah rumpun bahasa Romawi), yang kemudian dikenal dengan bahasa Inggris Pertengahan. yang dimulai di Inggris bagian selatan pada abad ke-15 adalah salah satu peristiwa bersejarah yang menandai peralihan bahasa Inggris Pertengahan menjadi . Selain Anglo-Saxons dan , sejumlah besar kata dalam bahasa Inggris juga berakar dari bahasa Latin, karena Latin adalah lingua franca Gereja Kristen dan bahasa utama di kalangan intelektual Eropa, dan telah menjadi dasar kosakata bagi bahasa Inggris modern. Karena telah mengalami perpaduan beragam kata dari berbagai bahasa di sepanjang sejarah, bahasa Inggris modern memiliki kosakata yang sangat banyak, dengan pengejaan yang kompleks dan tidak teratur (irregular), khususnya vokal. Bahasa Inggris modern tidak hanya merupakan perpaduan dari bahasa-bahasa Eropa, tetapi juga dari berbagai bahasa di seluruh dunia. Oxford English Dictionary memuat daftar lebih dari 250.000 kata berbeda, tidak termasuk istilah-istilah teknis, sains, dan bahasa gaul yang jumlahnya juga sangat banyak. (in)
- L'anglais (English ; prononcé : /ˈɪŋ.ɡlɪʃ/) est une langue indo-européenne germanique originaire d'Angleterre qui tire ses racines de langues du nord de l'Europe (terre d'origine des Angles, des Saxons et des Frisons) dont le vocabulaire a été enrichi et la syntaxe et la grammaire modifiées par le français anglo-normand, apporté par les Normands, puis par le français avec les Plantagenêt. La langue anglaise est ainsi composée d'environ 29 % de mots d'origine normande et française et plus des deux tiers de son vocabulaire proviennent du français ou du latin. L'anglais est également très influencé par les langues romanes, en particulier par l'utilisation de l'alphabet latin ainsi que les chiffres arabes. Langue officielle de facto du Royaume-Uni, de l'Irlande et d'autres îles de l'archipel britannique (Île de Man, îles anglo-normandes), l'anglais est la langue maternelle de tout ou partie de la population, et suivant les cas, la langue ou une des langues officielles de plusieurs pays, totalement ou partiellement issus des anciennes colonies britanniques de peuplement, dont les États-Unis, le Canada, l'Australie et la Nouvelle-Zélande, que l'on réunit sous l'appellation de « monde anglo-saxon », bien qu'il n'existe pas de définition universelle de cette expression. Il est également langue officielle ou langue d'échange dans de très nombreux pays issus de l'ancien Empire britannique, même en l'absence de population d'origine anglo-saxonne significative (Cameroun, Kenya, Nigeria, Hong Kong, Inde, Pakistan, etc.). Beaucoup de pays dont l'anglais est la langue officielle sont réunis au sein du Commonwealth (bien que pour certains, il ne soit pas l'unique langue officielle). C'est également l'une des vingt-quatre langues officielles de l'Union européenne et l'une des six langues officielles et des deux langues de travail — avec le français — de l'Organisation des Nations unies (ONU). L'anglais est la langue la plus parlée au monde ; en tant que langue maternelle, il se classe troisième, après le chinois (mandarin) et l'espagnol. Considérée par beaucoup comme étant la langue internationale prédominante, elle est la langue la plus souvent enseignée en tant que langue étrangère à travers le monde. Elle est également la langue la plus utilisée sur Internet. (fr)
- ( 다른 뜻에 대해서는 영어 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 영어(英語, : English language)는 영국의 구성국인 잉글랜드에서 기원한 서게르만어군 언어이다. 글자 수는 26개이고 자음 21개와 모음 5개로 이루어져 있다. 오늘날에는 영국과 영연방, 북미의 국가를 중심으로 공식 언어뿐만 아니라 그 외 지역에서는 제2언어로 활용한다. 또한 영어는 18세기, 19세기 그리고 20세기 초 대영 제국의 군사적, 경제적, 과학적, 정치적 그리고 문화적 영향과 20세기 중반 이래의 미국의 영향으로, 전 세계에서 가장 폭넓게 배우고, 활용하는 언어로 링구아 프랑카에 비유하기도 한다. 영어는 서게르만어군의 방언이었던 앵글로색슨족의 언어가 여러 역사적 사건을 겪으면서 변화하면서 형성되었다. 5세기 무렵 브리튼 제도에 앵글로색슨족이 이주하면서 시작한 고대 영어는 이후 바이킹의 침입과 함께 전파된 고대 노르드어의 영향을 받았다. 노르만 정복 이후 고대 영어는 단어와 철자법 등에서 노르만어의 영향을 받으며 중세 영어로 발전하였다. 영어(English)라는 단어의 어원은 12세기 고대 영어인 Angles의 복수형 Ænglisc 또는 Engle에서 파생했다.근대 영어는 15세기 잉글랜드에서 있었던 대모음 추이가 기준이다. 이 무렵 여러 나라에서 유래한 외래어와 신조어가 크게 늘었다. 특히 라틴어와 고대 그리스어를 어원으로 하는 기술 용어들도 늘었다. 또한, 각국 국민들의 모국어 억양이 영어에 흡수되었다. 영어는 프랑스어나 이탈리아어처럼 로마자로 표기한다. (ko)
- 英語（えいご、英: English 発音: ['ɪŋɡlɪʃ] イングリッシュ、羅: anglica）とは、インド・ヨーロッパ語族ゲルマン語派の西ゲルマン語群・アングロ・フリジア語群に属し、イギリス・イングランド地方を発祥とする言語である。 (ja)
- L'inglese (nome nativo: English, /ˈɪŋglɪʃ/) è una lingua indoeuropea appartenente al ramo occidentale delle lingue germaniche, assieme all'olandese, all'alto e basso tedesco e al frisone, con i quali conserva ancora un'evidente parentela. Secondo alcuni studiosi scandinavi, l'inglese, almeno dalla sua fase media, sarebbe invece più affine alle lingue germaniche settentrionali (scandinàve) che a quelle continentali, data la loro spiccata affinità sia in campo grammaticale che lessicale. Al 2022, è parlata da 1,452 miliardi di parlanti totali. Secondo dunque Ethnologue 2022 (25ª edizione), è la lingua più parlata al mondo per numero di parlanti totali (nativi e stranieri) ed è la terza per numero di parlanti madrelingua (L1) (la prima è il cinese e la seconda è lo spagnolo). Ogni Paese o territorio in cui l'inglese è parlato come lingua madre viene detto anglofono. (it)
- Het Engels (English) is een Indo-Europese taal, die vanwege de nauwe verwantschap met talen als het Fries, (Neder-)Duits en Nederlands tot de West-Germaanse talen wordt gerekend. De taal is ontstaan in Engeland in de tijd van de Angelsaksen. Het is nu de lingua franca in grote delen van de wereld, als resultaat van de militaire, economische, culturele, wetenschappelijke en politieke invloed van het Britse Rijk gedurende de 18e, 19e en begin 20e eeuw en de invloed van de Verenigde Staten vanaf het begin van de 20e eeuw tot op heden. Het Engels wordt tegenwoordig op grote schaal gebruikt als tweede taal of als officiële taal in de Gemenebestlanden, en is de voertaal van vele internationale organisaties. Zo is het een van de zes officiële talen van de Verenigde Naties. De woorden Engels en Engeland zijn afgeleid van de benaming Angelen, een volk dat in de 5e eeuw vanuit Sleeswijk-Holstein de Noordzee overstak richting Groot-Brittannië. Dit volk was afkomstig van het schiereiland . (nl)
- Język angielski, angielszczyzna (ang. English language /'ɪŋglɪʃ 'læŋgwɪʤ/, English) – język z grupy zachodniej rodziny języków germańskich, powszechnie używany w Wielkiej Brytanii, jej terytoriach zależnych oraz w wielu byłych koloniach i dominiach, m.in. Stanach Zjednoczonych, Irlandii, Kanadzie, RPA, Australii i Nowej Zelandii. Pełni funkcję języka oficjalnego bądź półoficjalnego w ponad 60 krajach. W Wielkiej Brytanii, Stanach Zjednoczonych i Australii angielski jest de facto językiem urzędowym, choć formalnie państwa te nie objęły takim statusem żadnego języka. Angielszczyzna należy do oficjalnych języków ONZ, a od XX wieku jest najczęściej używanym językiem w kontaktach międzynarodowych. Bywa określana jako pierwszy uniwersalny nowożytny język ludzkości. Stanowi główny język nauki, handlu i polityki, a w niektórych krajach także kształcenia wyższego. Angielszczyzna wykazuje silne zróżnicowanie na podłożu geograficznym i socjalnym. Dialekty języka angielskiego częściowo różnią się fonetyką, słownictwem i gramatyką. Rolę instytucjonalnej normy porozumiewawczej pełni różnie definiowany dialekt ogólnoangielski (Standard English), występujący w różnych podwariantach narodowych. Język angielski jest obecnie źródłem zapożyczeń prawie na całym świecie, ale wcześniej to angielszczyzna ewoluowała pod wpływem innych języków. Język angielski to język ojczysty 527 mln ludzi. Zajmuje trzecie miejsce, za hindi lub urdu (jedna grupa, języki ojczyste 588 mln ludzi) oraz chińskim (1,39 mld). Uczy się go 1,5 mld osób, dla porównania chińskiego tylko 30 mln. Angielskim jako swoim pierwszym i głównym językiem posługują się obywatele 101 państw. (pl)
- Inglês (English) é uma língua indo-europeia germânica ocidental que surgiu nos reinos anglo-saxônicos da Inglaterra e se espalhou para o que viria a tornar-se o sudeste da Escócia, sob a influência do reino anglo medieval da Nortúmbria. Após séculos de extensa influência da Grã-Bretanha e do Reino Unido desde o século XVIII, através do Império Britânico, e dos Estados Unidos desde meados do século XX, o inglês tem sido amplamente disperso em todo o planeta, tornando-se a principal língua do discurso internacional e uma língua franca em muitas regiões. O idioma é amplamente aprendido como uma segunda língua e usado como língua oficial da União Europeia, das Nações Unidas e de muitos países da Commonwealth, bem como de muitas outras organizações mundiais. É o terceiro idioma mais falado em todo o mundo como primeira língua, depois do mandarim e do espanhol. Historicamente, o inglês originou-se da fusão de línguas e dialetos, agora coletivamente denominados inglês antigo, que foram trazidos para a costa leste da Grã-Bretanha por povos germânicos (anglo-saxões) no século V, sendo a palavra english derivada do nome dos anglos e, finalmente, de sua região ancestral de Angeln (no que é agora Schleswig-Holstein). Um número significativo de palavras em inglês são construídos com base nas raízes do latim, visto que esse idioma foi, de alguma forma, a língua franca da Igreja Cristã e da vida intelectual europeia. O inglês foi mais influenciado pela língua nórdica antiga, devido a invasões viquingues nos séculos VIII e IX. A conquista normanda da Inglaterra no século XI originou fortes empréstimos do franco-normando e as convenções de vocabulário e ortografia começaram a dar a aparência superficial de uma estreita relação do inglês com as línguas românicas, o que agora é chamado de inglês médio. A Grande Mudança Vocálica, que começou no sul da Inglaterra no século XV é um dos eventos históricos que marcam o surgimento do inglês moderno a partir do inglês médio. Devido à assimilação das palavras de muitos outros idiomas ao longo da história moderna, o inglês contém um vocabulário muito grande. O inglês moderno não só assimilou palavras de outras línguas europeias, mas também de todo o mundo, incluindo palavras do hindi e de origens africanas. O Oxford English Dictionary lista mais de 250 000 palavras distintas no idioma, não incluindo muitos termos técnicos, científicos ou gírias. (pt)
- Engelska (English) är ett västgermanskt språk, dock starkt påverkat av bland annat franska och latin. Det är världens mest spridda språk och fungerar i många delar av världen som lingua franca. (sv)
- 英語（英語：English）直译为“英吉利语”、“英格兰语”或“英倫语”，是发展于西欧英格兰地区的一支西日耳曼语言，是目前唯一具有全球通用语和世界语言地位的语言，也是多數國家和國際組織的官方語言。英语是全球使用最广泛的日耳曼语（至少70%的日耳曼语使用者是在说英语），也是使用范围最广的印欧语言。 “English”一词源于公元5世纪开始迁居大不列颠岛的日耳曼部落盎格魯人（Angles）之名，而“Angles”由日德兰半岛东南岸濒邻波罗的海的盎格里亚半岛（Anglia）的名称衍生，在古日耳曼语中意思是“弯钩”或“狭窄”。低地苏格兰语是与英语最相似的语言，而同属盎格鲁-弗里斯兰语组的弗里西亚语是不列颠群岛外与英语亲缘最近的语言。英语词汇在中世纪早期受到北日耳曼语中古诺斯语的大量影响，在中世纪中后期受到罗曼语族尤其是法语（诺曼语）和一些教会拉丁语的影响。 英语是世界上母语人口第三多的语言（仅次于漢語和西班牙语），也是全世界最多國家的官方語言，有将近六十个国家（英语国家）使用英语做为唯一的官方语言或主要官方语言之一。它是英国、美国、加拿大、澳大利亚和紐西蘭五国的通用语言，也在加勒比、非洲及南亚的部分地区被广泛使用。英语也是学习者最多的第一外語，是联合国、欧盟和许多其他国际组织的官方语言之一或唯一官方语言。 英语的祖语是诞生于日德兰半岛和莱茵河流域的北海日耳曼语，作为独立语支有1400多年的发展史。公元5世纪，盎格魯-撒克遜人趁西罗马灭亡渡海入侵不列颠行省并征服当地原住民布立吞人，他们的各种盎格鲁-弗里西语方言（称作盎格鲁-撒克逊语或古英语）取代海岛凯尔特语成为大不列顛島上的主流语言。盎格鲁-撒克逊英格兰时期，因为七国先后基督教化，古英语受到少量教会拉丁语的影响。在维京时代因为丹麦法区建立，古英语受到古诺斯语的影响很深，并开始向着更分析化的方向发展。之后的中古英语始于11世纪后期的诺曼征服，这一时期英语受到诺曼法语的影响。15世纪初，伦敦对印刷机的采用、《钦定版圣经》的出版及元音大推移标志近代英语的开端。通过大英帝国对全球的影响，现代英语在17世纪至20世纪中叶传播到世界各地。通过各种印刷和电子媒体，随着美国取得全球超级大国地位，英语已经成为国际对话中居领导地位的世界語言。它还是许多地区和行业（如科学、导航、法律等）的通用语。 做为一种屈折语，英语相比其他很多语言屈折变化较少，更多地依靠助動詞和语序来表达复杂的时态、体和语气，以及被動語態、疑问和一些否定，是一种相对简化的综合语。英语的各种口音和方言在发音和音位方面雖然有显著差异，而且有时它们的词汇、语法和拼法也有所不同，但世界各地说英语的人能基本无碍地沟通交流。 (zh)
- Англи́йский язык (самоназвание — English, the English language) — язык англо-фризской подгруппы западной группы германской ветви индоевропейской языковой семьи. Английский язык — важнейший международный язык, что является следствием колониальной политики Британской империи в XIX и первой половине XX века, а также мирового влияния Соединённых Штатов Америки в XX—XXI веках. Является одним из наиболее распространённых языков в мире. Существует значительное разнообразие диалектов и говоров английского языка. Английский язык возник в раннем Средневековье как потомок англосаксонского языка, на котором говорили англосаксы. Он стал родным для большинства населения Великобритании, а с территориальным ростом Британской империи распространился в Азию, Африку, Северную Америку и Австралию. После обретения независимости британскими колониями английский язык остался либо родным языком большей части населения (США, Канада, Австралия, Новая Зеландия), либо одним из официальных языков (Индия, Нигерия). Английский язык изучают в образовательных учреждениях многих стран как иностранный. В СССР английский язык был введён в школьную программу в 1961—1962 учебном году как один из основных языков по постановлению Совета министров СССР от 27 мая 1961 г. № 468 «Об улучшении изучения иностранных языков». (ru)
- Англі́йська мо́ва ( English, the English language) — мова, що належить до західногерманської підгрупи індоєвропейської мовної сім'ї, якою спочатку розмовляли жителі ранньосередньовічної Англії. Названа на честь англів, одного з давніх германських народів, які мігрували з Ангельна, півострова на Балтійському морі, пізніше — на територію Великої Британії, названу на їхню честь — Англія. Живі мови, найближчі до англійської, включають шотландську рівнинну, за нею йдуть нижньосаксонська та фризька мови. Хоча англійська мова є спорідненою з німецькою, її словниковий запас зазнав надзвичайно великого впливу від старонормандської і латинської, а також від давньоскандинавскої мов. Англійська розвивалася протягом понад 1400 років. Найдавніші форми англійської мови, група західногерманських (інгвеонських) діалектів, принесених до Великої Британії англосаксонськими поселенцями у V столітті і подальших змін норськомовними поселенцями вікінгів, починаючи з VIII і IX століть, спільно називають староанглійською. Середньоанглійська мова почалася наприкінці 11 століття з норманським завоюванням Англії; це був період, коли англійська поглинула багатий словниковий запас французької та латинської мов через старофранцузьку, зокрема, її діалект. Рання сучасна англійська мова бере свій початок наприкінці XV століття з запровадженням друкарського верстату в Лондоні, друкуванням Біблії короля Якова та початком Великого зсуву голосних. Сучасна англійська поширюється по всьому світу з XVII століття під впливом Британської імперії та Сполучених Штатів. Через усі типи друкованих та електронних засобів масової інформації цих країн, англійська стала провідною мовою міжнародного дискурсу та lingua franca у багатьох регіонах та професійних контекстах, таких як наука, навігація та право. Сучасна є результатом поступової зміни від типового індоєвропейського шаблону залежно-маркування з багатою флективною морфологією та відносно вільним порядком слів до переважно аналітичного зразка з невеликою флексією та досить фіксованим підмет — присудок — прямий додаток порядоку слів. Сучасна англійська мова більше покладається на допоміжні дієслова та порядок слів для вираження складних часів, аспекту та настрою, а також пасивних конструкцій, питальних і деяких заперечень. Англійська мова є найбільш розмовною мовою у світі (якщо китайську ділити на різні варіанти) і третьою за поширеністю рідною мовою у світі після стандартної китайської та іспанської. Це найпоширеніша друга мова, яка є або офіційною, робочою мовою, або однією з офіційних мов майже в 60 суверенних державах. Людей, які вивчили англійську як другу мову, більше, ніж носіїв мови. Станом на 2005 рік, за оцінками, таких було понад 2 мільярд. Англійська є основною рідною мовою у Сполученому Королівстві, Сполучених Штатах, Канаді, Австралії, Новій Зеландії (див. Англосфера) та Республіці Ірландія, офіційною та основною мовою Сінгапуру, і широко поширена в деяких областях Карибів, Африки, Південної Азії, Південно-Східної Азії та Океанії. Вона є офіційною мовою Організації Об'єднаних Націй, Європейського Союзу та багатьох інших світових і регіональних міжнародних організацій. Це найпоширеніша германська мова, на яку припадає щонайменше 70 % носіїв цієї індоєвропейської гілки. Носіїв англійської мови називаються «англофонами». і , які використовуються в різних країнах і регіонах, існує велика різноманітність з точки зору фонетики та фонології, а іноді також лексики, ідіом, граматики та орфографії, але зазвичай це не перешкоджає розумінню носіями інших діалектів та акцентів, хоча може виникнути на крайніх кінцях діалектного континууму. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Angličtina je západogermánský jazyk, který se vyvinul od pátého století n. l. na území Anglie. Je třetím nejrozšířenějším mateřským jazykem na světě po čínštině a španělštině. Bývá považován za světový lingua franca – globálním komunikačním prostředkem i mezi osobami, jejichž rodným jazykem není. (cs)
- 英語（えいご、英: English 発音: ['ɪŋɡlɪʃ] イングリッシュ、羅: anglica）とは、インド・ヨーロッパ語族ゲルマン語派の西ゲルマン語群・アングロ・フリジア語群に属し、イギリス・イングランド地方を発祥とする言語である。 (ja)
- Engelska (English) är ett västgermanskt språk, dock starkt påverkat av bland annat franska och latin. Det är världens mest spridda språk och fungerar i många delar av världen som lingua franca. (sv)
- الإنْجِلِيزِيَّةُ (English) لُغَةٌ جِرْمَانِيَّةٌ غربيةٌ ظهرتْ في إنْجِلْتِرَا العصورِ الوسطى، وأضحتْ في القرنِ الـ21 مـ (الـ15 هـ) وبفعلِ العَوْلَمَةِ لغةً دوليةً واسعةَ الانتشارِ. هي أكبرُ لغةٍ في العالمِ من حيثُ عددِ الناطقينَ، وثالثُ أكبرِ لغةٍ في العالمِ من حيثُ عددِ المتحدثينَ الأصليينَ بعد اللغتينِ الصينيةِ المعياريةِ والإسبانيةِ. يُقدَّرُ حاليًّا وجودُ أكثرِ من مليارَيْ متحدثٍ بالإنجليزيةِ. بدأَ انتشارُ الإنجليزيةِ الحديثةِ في العالمِ منذُ القرنِ الـ17 مـ (الـ11 هـ) نتيجةً للنفوذِ العالميِّ للإمْبَراطوريةِ البريطانيةِ وبعدها الولايات المتحدة الأمريكية. تُعَدُّ الإنجليزيةُ اللغةَ الأجنبيةَ الأولى في عددٍ من الدولِ العربيةِ، خاصةً دولُ المشرقِ العربيِّ، بينما تُعَدُّ اللغةَ الأجنبيةَ الثانيةَ بعدَ الفرنسيةِ في دولِ المغربِ العربيِّ. (ar)
- L'anglès o anglés ( ? i en ) és la llengua amb més parlants del món, així com la tercera en parlants que la tenen com a llengua materna. Pertany a la branca germànica occidental de la família indoeuropea, encara que ha estat molt influenciada per llengües llatines, principalment pel normand arran la conquesta del seu territori pel ducat de Normandia. La llengua actual que li és més propera és el frisó. L'escocès té un estatus ambigu; hi ha qui el considera una llengua separada de l'anglès, i hi ha qui el veu com un dialecte. (ca)
- Die englische Sprache (Eigenbezeichnung: English [ˈɪŋɡlɪʃ]; abgekürzt: Engl.) ist eine ursprünglich in England beheimatete germanische Sprache, die zum westgermanischen Zweig gehört. Sie entwickelte sich ab dem frühen Mittelalter durch Einwanderung nordseegermanischer Völker nach Britannien, darunter der Angeln – von denen sich das Wort Englisch herleitet – sowie der Sachsen. Die Frühformen der Sprache werden daher auch manchmal Angelsächsisch genannt. (de)
- Η αγγλική γλώσσα (αγγλικά: English, IPA [ ['ɪŋglɪʃ]]) είναι γλώσσα της ινδοευρωπαϊκής οικογένειας και ειδικότερα του δυτικού γερμανικού υποκλάδου του γερμανικού κλάδου. Συγκεκριμένα αποτελεί μέλος της της αγγλοφριζικής ομάδας. Η αγγλική γλώσσα έλκει την καταγωγή της από την Αγγλία και είναι η μητρική γλώσσα της πλειονότητας των κατοίκων του Ηνωμένου Βασιλείου, των Ηνωμένων Πολιτειών της Αμερικής, του Καναδά, της Αυστραλίας, της Νέας Ζηλανδίας, της Δημοκρατίας της Ιρλανδίας και της Αγγλόφωνης Καραϊβικής. Χρησιμοποιείται, επίσης, ως ή επίσημη γλώσσα σε πολλές χώρες του κόσμου, κυρίως σε όσες αποτελούν μέλη της Κοινοπολιτείας των Εθνών, καθώς και σε πολλούς διεθνείς οργανισμούς. (el)
- La angla lingvo (angle English [IN-gliŝ]) estas ĝermana lingvo kun granda influo de latinidaj vortoj, kiu evoluis en Anglio de la anglosaksa lingvo al la meza angla lingvo por finfine formi la modernan anglan lingvon. Ĝi estas la gepatra lingvo de 309 ĝis 380 milionoj da parolantoj, precipe loĝantaj en Britio (Brita angla) kaj ties eksaj kolonioj kiel Usono (Usona angla), Irlando, Kanado, Aŭstralio, Nov-Zelando kaj multaj landoj en Karibio. Ĝi estas oficiala lingvo de 71 landoj tutmonde, kiel Barato, Pakistano aŭ Sud-Afriko, kie la angla estas uzata kiel unua aŭ dua lingvo. (eo)
- English is a West Germanic language of the Indo-European language family, with its earliest forms spoken by the inhabitants of early medieval England. It is named after the Angles, one of the ancient Germanic peoples that migrated to the island of Great Britain. English is genealogically West Germanic, closest related to the Low Saxon and Frisian languages; however, its vocabulary is also distinctively influenced by dialects of French (about 29% of modern English words) and Latin (also about 29%), plus some grammar and a small amount of core vocabulary influenced by Old Norse (a North Germanic language). Speakers of English are called Anglophones. (en)
- El idioma inglés (en , English, pronunciado /ˈɪŋɡlɪʃ/) es una lengua germánica occidental perteneciente a la familia de lenguas indoeuropeas, que surgió en los reinos anglosajones de Inglaterra y se extendió hasta el Norte en lo que se convertiría en el sudeste de Escocia, bajo la influencia del Reino de Northumbria. (es)
- Ingelesa mendebaldeko germaniar hizkuntza da, Ingalaterran jatorria duena eta nazioarteko lingua franca bilakatu dena. Angloen izena darama, Britainia Handira migratu zuen germaniar herri bat eta Ingalaterrari izena eman ziona. Bi izenak Baltikoko datoz. Frisieratik oso gertu dago, baina haren hiztegiak eragin handia izan du beste germaniar hizkuntza batzuetatik, bereziki antzinako eskandinavieratik, eta maila txikiagoan, latinetik eta frantsesetik. (eu)
- Is teanga Ghearmáinice é an Béarla (English) nó an Sacs-Bhéarla atá bunaithe ar na canúintí a bhí ag na hAngail agus ag na Sacsanaigh, treibheanna de bhunadh Teotanach a tháinig i dtír sa Bhreatain ag deireadh ré na Rómhánach. Bhí tionchar mór, freisin, ag an Laidin ar an teanga, maille le teangacha eile níos déanaí, mar shampla, an Fhraincis, an Ghréigis agus teangacha éagsúla an domhain, go háirithe iad siúd a bhí á labhairt go forleathan in Impireacht na Breataine. Ceiliúrann na Náisiún Aontaithe Lá an Bhéarla gach bliain ar an 23 Aibreán, chun an teanga a chothú. (ga)
- Bahasa Inggris adalah bahasa Jermanik yang pertama kali dituturkan di Inggris pada Abad Pertengahan Awal dan saat ini merupakan bahasa yang paling umum digunakan di seluruh dunia. Bahasa Inggris dituturkan sebagai bahasa pertama oleh mayoritas penduduk di berbagai negara, termasuk Britania Raya, Irlandia, Amerika Serikat, Kanada, Australia, Selandia Baru, dan sejumlah negara-negara Karibia; serta menjadi bahasa resmi di hampir 60 negara berdaulat. Bahasa Inggris adalah bahasa ibu ketiga yang paling banyak dituturkan di seluruh dunia, setelah bahasa Mandarin dan bahasa Spanyol. Bahasa Inggris juga digunakan sebagai bahasa kedua dan bahasa resmi oleh Uni Eropa, Negara Persemakmuran, dan Perserikatan Bangsa-Bangsa, serta beragam organisasi lainnya. (in)
- L'anglais (English ; prononcé : /ˈɪŋ.ɡlɪʃ/) est une langue indo-européenne germanique originaire d'Angleterre qui tire ses racines de langues du nord de l'Europe (terre d'origine des Angles, des Saxons et des Frisons) dont le vocabulaire a été enrichi et la syntaxe et la grammaire modifiées par le français anglo-normand, apporté par les Normands, puis par le français avec les Plantagenêt. La langue anglaise est ainsi composée d'environ 29 % de mots d'origine normande et française et plus des deux tiers de son vocabulaire proviennent du français ou du latin. L'anglais est également très influencé par les langues romanes, en particulier par l'utilisation de l'alphabet latin ainsi que les chiffres arabes. (fr)
- L'inglese (nome nativo: English, /ˈɪŋglɪʃ/) è una lingua indoeuropea appartenente al ramo occidentale delle lingue germaniche, assieme all'olandese, all'alto e basso tedesco e al frisone, con i quali conserva ancora un'evidente parentela. Secondo alcuni studiosi scandinavi, l'inglese, almeno dalla sua fase media, sarebbe invece più affine alle lingue germaniche settentrionali (scandinàve) che a quelle continentali, data la loro spiccata affinità sia in campo grammaticale che lessicale. (it)
- ( 다른 뜻에 대해서는 영어 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 영어(英語, : English language)는 영국의 구성국인 잉글랜드에서 기원한 서게르만어군 언어이다. 글자 수는 26개이고 자음 21개와 모음 5개로 이루어져 있다. 오늘날에는 영국과 영연방, 북미의 국가를 중심으로 공식 언어뿐만 아니라 그 외 지역에서는 제2언어로 활용한다. 또한 영어는 18세기, 19세기 그리고 20세기 초 대영 제국의 군사적, 경제적, 과학적, 정치적 그리고 문화적 영향과 20세기 중반 이래의 미국의 영향으로, 전 세계에서 가장 폭넓게 배우고, 활용하는 언어로 링구아 프랑카에 비유하기도 한다. 영어는 서게르만어군의 방언이었던 앵글로색슨족의 언어가 여러 역사적 사건을 겪으면서 변화하면서 형성되었다. 5세기 무렵 브리튼 제도에 앵글로색슨족이 이주하면서 시작한 고대 영어는 이후 바이킹의 침입과 함께 전파된 고대 노르드어의 영향을 받았다. 영어는 프랑스어나 이탈리아어처럼 로마자로 표기한다. (ko)
- Het Engels (English) is een Indo-Europese taal, die vanwege de nauwe verwantschap met talen als het Fries, (Neder-)Duits en Nederlands tot de West-Germaanse talen wordt gerekend. De taal is ontstaan in Engeland in de tijd van de Angelsaksen. Het is nu de lingua franca in grote delen van de wereld, als resultaat van de militaire, economische, culturele, wetenschappelijke en politieke invloed van het Britse Rijk gedurende de 18e, 19e en begin 20e eeuw en de invloed van de Verenigde Staten vanaf het begin van de 20e eeuw tot op heden. Het Engels wordt tegenwoordig op grote schaal gebruikt als tweede taal of als officiële taal in de Gemenebestlanden, en is de voertaal van vele internationale organisaties. Zo is het een van de zes officiële talen van de Verenigde Naties. (nl)
- Język angielski, angielszczyzna (ang. English language /'ɪŋglɪʃ 'læŋgwɪʤ/, English) – język z grupy zachodniej rodziny języków germańskich, powszechnie używany w Wielkiej Brytanii, jej terytoriach zależnych oraz w wielu byłych koloniach i dominiach, m.in. Stanach Zjednoczonych, Irlandii, Kanadzie, RPA, Australii i Nowej Zelandii. Pełni funkcję języka oficjalnego bądź półoficjalnego w ponad 60 krajach. (pl)
- Inglês (English) é uma língua indo-europeia germânica ocidental que surgiu nos reinos anglo-saxônicos da Inglaterra e se espalhou para o que viria a tornar-se o sudeste da Escócia, sob a influência do reino anglo medieval da Nortúmbria. Após séculos de extensa influência da Grã-Bretanha e do Reino Unido desde o século XVIII, através do Império Britânico, e dos Estados Unidos desde meados do século XX, o inglês tem sido amplamente disperso em todo o planeta, tornando-se a principal língua do discurso internacional e uma língua franca em muitas regiões. O idioma é amplamente aprendido como uma segunda língua e usado como língua oficial da União Europeia, das Nações Unidas e de muitos países da Commonwealth, bem como de muitas outras organizações mundiais. É o terceiro idioma mais falado em t (pt)
- Англи́йский язык (самоназвание — English, the English language) — язык англо-фризской подгруппы западной группы германской ветви индоевропейской языковой семьи. Английский язык — важнейший международный язык, что является следствием колониальной политики Британской империи в XIX и первой половине XX века, а также мирового влияния Соединённых Штатов Америки в XX—XXI веках. Является одним из наиболее распространённых языков в мире. Существует значительное разнообразие диалектов и говоров английского языка. (ru)
- Англі́йська мо́ва ( English, the English language) — мова, що належить до західногерманської підгрупи індоєвропейської мовної сім'ї, якою спочатку розмовляли жителі ранньосередньовічної Англії. Названа на честь англів, одного з давніх германських народів, які мігрували з Ангельна, півострова на Балтійському морі, пізніше — на територію Великої Британії, названу на їхню честь — Англія. Живі мови, найближчі до англійської, включають шотландську рівнинну, за нею йдуть нижньосаксонська та фризька мови. Хоча англійська мова є спорідненою з німецькою, її словниковий запас зазнав надзвичайно великого впливу від старонормандської і латинської, а також від давньоскандинавскої мов. (uk)
- 英語（英語：English）直译为“英吉利语”、“英格兰语”或“英倫语”，是发展于西欧英格兰地区的一支西日耳曼语言，是目前唯一具有全球通用语和世界语言地位的语言，也是多數國家和國際組織的官方語言。英语是全球使用最广泛的日耳曼语（至少70%的日耳曼语使用者是在说英语），也是使用范围最广的印欧语言。 “English”一词源于公元5世纪开始迁居大不列颠岛的日耳曼部落盎格魯人（Angles）之名，而“Angles”由日德兰半岛东南岸濒邻波罗的海的盎格里亚半岛（Anglia）的名称衍生，在古日耳曼语中意思是“弯钩”或“狭窄”。低地苏格兰语是与英语最相似的语言，而同属盎格鲁-弗里斯兰语组的弗里西亚语是不列颠群岛外与英语亲缘最近的语言。英语词汇在中世纪早期受到北日耳曼语中古诺斯语的大量影响，在中世纪中后期受到罗曼语族尤其是法语（诺曼语）和一些教会拉丁语的影响。 英语是世界上母语人口第三多的语言（仅次于漢語和西班牙语），也是全世界最多國家的官方語言，有将近六十个国家（英语国家）使用英语做为唯一的官方语言或主要官方语言之一。它是英国、美国、加拿大、澳大利亚和紐西蘭五国的通用语言，也在加勒比、非洲及南亚的部分地区被广泛使用。英语也是学习者最多的第一外語，是联合国、欧盟和许多其他国际组织的官方语言之一或唯一官方语言。 (zh)
|
.svg){kind=link}
